Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теодо́р Лю́двіґ Візенґрунд Адо́рно (нім. Theodor Ludwig Wiesengrund Adorno; 11 вересня 1903, Франкфурт-на-Майні — 6 серпня 1969, Вісп, Швейцарія) — німецький філософ, соціолог, музикознавець, представник Франкфуртської школи.
Його філософські погляди склалися на перетині аргументів неогегелянства, авангардистської критики культури, концептуального несприйняття технократичної раціональності та тоталітарного мислення. Представник франкфуртської критичної школи. Цікавився музикознавством.
Головна філософська праця Адорно — «Негативна діалектика». Філософію історії подано в цій праці як методологію загального заперечення, діалектику — як деструкцію всього даного.
Нова хвиля популярності Адорнових ідей пов'язана зі зростанням впливу антиглобалістичної опозиції.
Пам'ятник у Франкфурті-на-Майні
До ювілею у 2003 недалеко від університету у Франкфурті-на-Майні, де багато років проходила викладацька і наукова діяльність Адорно, на майдані його імені встановлено пам'ятник роботи російського художника Вадима Захарова, що виграв міжнародний конкурс на будівництво меморіалу.
Пам'ятник являє собою скляний куб правильної форми на паркетній основі; всередині його стоять робочий стіл і крісло філософа. На столі стоїть старого зразка лампа світлого скла, що запалюється вечорами.
На фундаменті навколо пам'ятника, на рівні землі, назви основних трактатів та відомі афоризми Адорно.
Соціологічні дослідження
Спеціалізуючись у теорії різних видів мистецтв, Теодор Адорно показав негативний вплив поширення стереотипів масової культури за допомогою масової комунікації на особистість. Він зробив спробу заміряти мобільність типів особистості під впливом стереотипів телевізійних передач. Всесилля засобів масових комунікацій визнавали німецькі вчені Теодор Адорно (1903—1969) і Макс Горкгаймер (1895—1973) — провідні представники Франкфуртської школи неомарксизма. У своїй спільній праці «Діалектика радіомовлення» (1944) вони аналізували засоби масової комунікації, їх місце і роль у функціонуванні сучасного суспільства. На творчість Т. Адорно і М. Горкгаймер вплинув прихід у Німеччині до влади фашизму з його потужною нацистською ідеологією, яка ґрунтувалася на закономірностях сприйняття і формування масової свідомості. Зневірившись у революційних можливостях робітничого класу в перетворенні суспільства, вони сформулювали критичну теорію, як різновид неомарксистського (здебільшого не марксистського) підходу до аналізу соціальних процесів у суспільстві. Розглядаючи маніпулятивні функції ЗМІ, вони визнавали їх провідну роль в ідеологізації економічного базису в інтересах панівного класу. У більш пізній період представники Франкфуртської школи зосередили свою увагу на вивченні масової культури як продукту індустріального і постіндустріального суспільства і культурологічного функціонування масової комунікації. Під індустрією культури Т. Адорно і М. Горкгаймер розуміли масове виробництво певних культурних норм, що перетворює аудиторію в пасивну однорідну масу, нездатну до критичного сприйняття потоку інформації, що на неї впливає. На думку Т. Адорно, початковий сенс терміна «мас-медія» полягає в тому, що маси є деяким суб'єктом, на задоволення потреб якого і спрямована діяльність медій. Насправді ж маси є лише об'єктом. Маси отримують не те, що вони хочуть, а те, що їм пропонується. В цьому полягає сенс використання терміна «індустрія культури».
Автори вважають, що основну роль у формуванні масової свідомості відіграють всемогутні розважальні програми, що привертають увагу аудиторії легким, доступним і актуальним в повсякденному житті змістом. Це сприяє пасивності споживачів інформації і впливає на підвищення їх сприйнятливості до різного роду пропагандистських впливів, що дозволяє керувати свідомістю і поведінкою мас в потрібному для суб'єктів пропаганди напрямку. Серйозно вплинули на розвиток досліджень масової комунікації праці, виконані в рамках критичної теорії. Мається на увазі діяльність провідних представників Франкфуртського інституту соціальних досліджень — Макса Горкгаймера (1895—1973), Теодора Адорно (1903—1969) і Герберта Маркузе (1898—1979). У роботах цих авторів була зроблена спроба дослідження ролі соціології масових комунікацій і, ширше, інститутів духовного виробництва капіталістичного суспільства першої половини XX століття. При цьому був запропонований ракурс аналізу, в якому зв'язувалися воєдино: особливості «індустріального» виробництва продукції масової культури; специфіка змісту текстів СМК; сприйняття матеріалів масової культури аудиторією; соціальні ефекти, що при цьому виникають. Критична традиція зосереджується на дослідженні того, як СМК, так само як і інші елементи системи духовного виробництва сприяють здійсненню символічного насильства, реалізації влади і домінування. Треба мати на увазі, що діяльність теоретиків Франфуртської школи в значній мірі була пов'язана з завданнями осмислення фашизму як трагічного досвіду сучасної цивілізації. Адорно і Горкгаймер пов'язували появу фашизму з «фашизодністю» індустріального капіталізму як такого. Сучасна їм епоха уявлялася періодом торжества насильницьких і тоталітарних тенденцій і, відповідно, повного і остаточного знищення індивіда і культури, що до нього апелює.
Співпраця Макса Горкгаймера і Теодора Адорно
Основною працею Макса Горкгаймера і Теодора Адорно, яка буде цікавою у вивченні масової комунікації, є «Діалектика Просвітництва», опублікована в 1947 році. В окремому розділі цієї роботи — «Індустрія культури: Просвіта як масовий обман» — автори спеціально розглядали місце і роль засобів масової комунікації в сучасному їм суспільстві. Одне з головних питань, поставлених франкфурцями, стосувалося оцінки наслідків раціональності в сучасній епосі. Як відомо, надії освітянського проекту, так як він мислився в XVIII столітті, були пов'язані з можливостями прогресу, людської раціональності. Передбачалося, серед іншого, що сили раціональності переможуть невігластво і забезпечать панування над силами природи, опора на досягнення науки принесе процвітання, сприятиме встановленню справедливості і порядку в суспільстві. Однак, на думку Адорно і Горкгаймер, в умовах капіталізму всепоглинальне проникнення і використання інструментальної раціональності (науки, технологічних досягнень) стимулює, найчастіше, зворотні тенденції. Світ стає значною мірою предметом технічного регулювання, причому сама людина виявляється своєрідним «продовженням» цього світу. Форми соціального домінування стають при цьому все більш витонченими і ефективними. На думку авторів, людина у все більшій мірі стає залежною від процесів наростаючої технічної раціональності. Повсякденне життя людини у всіх її проявах характеризується ізоляцією людей і домінуванням всіляких технологічних форм. Одне з центральних положень авторів полягає в тому, що система масового виробництва товарів, послуг і ідей «адекватна» існуючій системі в цілому, з її відданістю технологічному раціоналізму, «калькулюванні» та споживанні. Значну роль в цьому зв'язку грає «індустрія культури». Поняття «індустрія культури» автори використовували для позначення нової якості культурних форм, які вони стали набувати з розвитком індустрії розваг і споживання на початку-середині XX століття. «Могутність культур індустрії обумовлюється її єдністю з потребою вироблення». Розвага стає пролонгацією праці в умовах пізнього капіталізму: «Її шукає той, хто прагне відволіктися від ритму механізованого процесу праці, для того щоб вона знову стала йому під силу». Важливо, що під індустрією культури Адорно і Горкгаймер розуміли не тільки процес виробництва як такого, а й стандартизацію предмета і раціоналізацію способів поширення культурної продукції. Звідси невід'ємними рисами культурної продукції є стандартизація, масовість, стереотипність. Найважливішу роль в створенні, виробництві та розповсюдженні матеріалів культури грають, на думку авторів, засоби масової комунікації. В якості одної з вирішальних у зв'язку з цим обставини автори вказують на те, що в умовах капіталізму закони ринку стають визначальними для всіх сфер життя суспільства, в тому числі і для сфери культури. Матеріали культури, таким чином, набувають форми товару, розробленого для продажу і отримання прибутку. Цінність їх визначається не художніми достоїнствами, а логікою товарного виробництва і обміну.
Для уточнення змісту поняття індустрія культури звернемося до зауваження, наведеного в одній з пізніших робіт Адорно. Зауваження стосується інтерпретації терміна «мас медіа». Негативне ставлення до можливості його використання пов'язане у Адорно з тим, що термін спотворює справжню суть медіа (або засобів масової комунікації). На його думку, початковий сенс терміна полягає в тому, що маси є деяким суб'єктом, на задоволення потреб якого і спрямована діяльність медіа. Насправді ж маси є лише об'єктом. Маси отримують не те, що вони хочуть, а те, що їм пропонується. Частково і в цьому полягає сенс використання терміна «індустрія культури». Інститути індустрії культури, як вважали Адорно і Горкгаймер, виконують завдання поширення серед широких мас населення найважливіших цінностей, пов'язаних із підтриманням існуючого державно-монополістичного порядку. З одного боку, в умовах ослаблення значущості цінностей як таких індустрія свідомості успішно замінила релігію і метафізику у виконанні їх основної функції — легітимації, тобто узаконення панування. З іншого боку, відбулася трансформація ліберально-буржуазних цінностей. Один з таких проявів пов'язано з апологетикою індустрії культури і здійснюваного нею контролю над думками і поведінкою людей Іншою особливістю індустрії культури є те, що вона не стільки маніпулює, скільки максимально чітко транслює матеріали, що відображають цінності тотального панування технологічної раціональності і ринку. Саме це, з точки зору Хорхаймера і Адорно, є запорукою стабільності сформованого порядку: «Механізм попиту і пропозиції продовжує діяти в сфері надбудови як механізм контролю, що йде на користь правлячих кіл. Капіталістичному виробництву вдається настільки міцно закабалити споживача і душею і тілом, що без будь-якого опору вони стають жертвою того, що їм пропонується …. Ошукані маси в набагато більшому ступені, ніж ті, хто досяг успіху, стають жертвами міфу про успіх. адже вони керуються своїми власними бажаннями. І тому вони непохитно відстоюють саме ту ідеологію, за допомогою якої їх перетворюють на рабів». Автори торкаються також питання про зміст трансформації матеріалів мистецтва в масову культурну продукцію. Якщо раніше область мистецтв зберігала певну автономію по відношенню до ринку, що дозволяло їй виконувати деяку критичну функцію в суспільстві, то в умовах підпорядкування культури логіці товарного обміну автономія ця зникає. Твори мистецтва, в своєму новому, товарному вигляді стають частиною повсякденного життя людей, що неминуче пов'язано з розмиванням автентичної художньої цінності цих творів. Звідси випливає аргумент авторів про те, що культурні цінності як такі, з одного боку, і діяльність засобів масової комунікації — з іншого, є явищами, що не стикуються один з одним. Яку інтерпретацію в рамках концепції індустрії культури отримують стосунки засобів масової комунікації та аудиторії? На думку Адорно і Горкгаймер, масове виробництво культурних форм передбачає уніфікацію індивідуальних особливостей. Останнє пов'язано з переважним баченням аудиторії як деякої однорідної маси, якій пропонуються «проштемпельовані» і заздалегідь апробовані матеріали. Іншою важливою обставиною, на яку звертають увагу автори, є акцент на формування у аудиторії якостей пасивності і конформізму. У цьому плані показовим є наступне зауваження: «Гласність в сучасному суспільстві не дає справі дійти до скільки-небудь виразних звинувачень, коли ж це відбувається, по їх тональності, що володіє тонким слухом без праці вдається розпізнати ті впливові кола, під егідою яких відбувається умиротворення бунтаря».
Стереотипізація у засобах масової комунікації
Функціонування індустрії культури пов'язане також з атомізацією суспільства. Технології масової комунікації такі, що їх результатом найчастіше є ізоляція людей один від одного. Очевидним, на думку авторів, є те, що медіа, за якими вони спостерігали, сприяють ослабленню активності міжособистісного спілкування, почуттів соціальної і моральної солідарності між людьми: «Бути задоволеним, значить бути згодним. Це стає можливим тільки завдяки герметичній ізоляції від соціального процесу в цілому. Отримувати задоволення завжди означало: ні про що не думати, забути про страждання навіть там і тоді, де його показують». У зв'язку з розглядом питання про особливості комунікативної поведінки аудиторії, важливим є те, як Горкгаймер і Адорно інтерпретують механізм «маніпуляції» або «символічного насильства», що здійснюється за допомогою індустрії культури. Тут виділяються наступні етапи: спочатку створюється певний тип поведінки, потім за допомогою інформаційного тиску на аудиторію домагаються трансформації цього типу поведінки в природну звичку; нарешті, відбувається фіксація цієї звички через тиражовані індустрією культури продукцію. Вплив засобів масової комунікації на аудиторію пов'язаний також з наростальною стереотипізації матеріалів культури. Автори відзначають, що весь світ стає пропущеним через фільтр культур індустрії: «Чим більш щільним і суцільним виявляється подвоєння емпіричної реальності техніками (культур індустрії), тим легше вдається утвердитися ілюзії, що зовнішній світ є всього лише безпосереднім продовженням того, з яким заводять знайомство в кінотеатрі».
В роботі, присвяченій аналізу соціально-психологічних особливостей впливу телебачення, Т. Адорно підкреслює, що стереотип є найважливішим елементом організації досвіду індивіда. І, тому, проблема полягає не в стереотипі як такому. Тим більше, що технологія телевізійного виробництва в силу своєї природи не може не використовувати стереотипи. Проблема полягає в тих функціональних змінах, які привносить в життя людей індустрія культури. Використання в матеріалах телебачення все більш жорстких і відчужених стереотипів призводить до того, що фактично аудиторія звертається, на думку Адорно, до кліше. За рахунок цього люди втрачають точне уявлення про реальність, досвід реальний замінюється досвідом спотвореним, одержуваним за допомогою контактів з клішерованою продукцією засобів масової комунікації.
П. Лазарсфельд і Т. Адорно
Про те, які завдання ставили перед собою теоретики Франкфуртської школи стосовно дослідження ЗМК дає деяке представлення наступний фрагмент. Як відомо, Теодор Адорно разом з іншими представниками франкфуртської школи, рятуючись від нацистських переслідувань знаходився в еміграції в США. Тут він отримав запрошення від одного з провідних соціологів напряму функціоналізму Поля Лазарсфельда взяти участь в дослідженні музичних радіопрограм. Проект фінансувався Фондом Рокфеллера і припускав вивчення ефектів радіо в області культури. Лазарсфельд сподівався, що в результаті спільних зусиль стане можливим зближення, конвергенція європейської теорії і американського емпіризму. Ставка була зроблена на те, що критична традиція аналізу сприятиме «пожвавленню» адміністративних досліджень, орієнтованих насамперед на практику. Однак результати завершеного в 1939 році проекту показали, що надіям не судилося здійснитися. Причина полягала в кардинально різних баченнях методології дослідження Лазарсфельдом і Адорно. Адорно відмовився обмежувати свої дослідницькі інтереси кордонами опитувального листа, затвердженого клієнтом. Це, на його думку, прив'язувало об'єкт дослідження виключно до системи комерційного радіо, яке існувало тоді в США. У той же час, «за кадром» залишалися соціальні та економічні передумови цієї системи, соціологічні та культурні наслідки її діяльності. Таким чином, Адорно наполягав на більш цілісному розгляді ролі медіа, на пошуку відповідей на питання про те, «хто», «чому» і «як» здійснює комунікацію в суспільстві.
Послідовники
Основні твори
- Діалектика Просвітництва [у співавторстві з Максом Горкгаймером] (Dialektik der Aufklärung, 1947)
- Філософія нової музики (Philosophie der neuen Musik, 1949)
- Minima Moralia (1950)
- Соціологіка І (Sociologica I, 1955)
- Малєр (Mahler, 1960)
- К'єркегор (Kierkegaard, 1962)
- Вступ до соціології музики (Einleitung in die Musiksoziologie, 1962)
- Три штудії Гегеля (Drei Studien zu Hegel, 1963)
- Негативна діалектика (Negative Dialektik, 1966)
- Соціологіка ІІ (Sociologica II, 1967)
- Вступ до соціології (Einleitung in die Soziologie, 1968)
- Теорія естетики (Ästhetische Theorie, 1970)
- Нариси з соціальної теорії та методології (Aufsätze zur Gesellschaftstheorie und Methodologie, 1970)
- Діалектика взаємодії (Zur Dialektik des Engagements, 1973)
Видання українською
- Теодор Адорно. Теорія естетики / Пер. с нім. П. Таращука. — Київ: «Основи», 2002. — 518 с.
Література
- K. Богуславська . Адорно // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 18. — .
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Теодор Адорно |
- Філософський словник / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. І доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986
- Беньямин В., Адорно Т. Из переписки с Теодором В. Адорно // Беньямин В. Франц Кафка = Franz Kafka / Пер. М. Рудницкого. — М.: Ad Marginem, 2000. — 320 с.
- Шарков Ф. Ю., Родионов А. Л. Социология массовой коммуникации. — М., 2002.
- Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире. — М., 2002.
- Федотова Л. Н. Социология массовой коммуникации. — М., 2002.
- И. А. Зосименко. Социология массовіх коммуникаций. — Ульяновск, УлГТУ, 2013.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 19. —
- Theodor W. Adorno — 2010.
- Адорно Теодор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118500775 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- CONOR.Sl
- BeWeB
Посилання
Твори Адорно
- Архів Т. Адорно на «Чтиві»
- Архів Т. Адорно на Marxists.org(англ.)
Про нього
- Адорно, Теодор Людвіг // ВУЕ
- Джексон Ґарсія. Адорно про задоволення (2020)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Adorno Teodo r Lyu dvig Vizengrund Ado rno nim Theodor Ludwig Wiesengrund Adorno 11 veresnya 1903 Frankfurt na Majni 6 serpnya 1969 Visp Shvejcariya nimeckij filosof sociolog muzikoznavec predstavnik Frankfurtskoyi shkoli Teodor Adornonim Theodor Ludwig Wiesengrund AdornoZahidna filosofiyaMaks Gorkgajmer poperedu livoruch Teodor Adorno poperedu pravoruch ta Yurgen Gabermas pozadu pravoruch u 1965 roci v Gejdelbergu Narodzhennya 11 veresnya 1903 1903 09 11 1 2 Frankfurt na Majni Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 4 2 5 Smert 6 serpnya 1969 1969 08 06 4 1 65 rokiv Fisp Vale Shvejcariya 6 2 5 Pohovannya dGromadyanstvo piddanstvo SShA Nimechchina Nimecka imperiyaZnannya mov anglijska 2 i nimecka 1 2 7 Diyalnist kompozitor muzikoznavec sociolog vikladach universitetu literaturnij kritik muzichnij kritik avtor aforizmiv pianist pismennik naukovo pedagogichnij pracivnik aestheticianVikladav Frankfurtskij universitetChlen Nova videnska shkolaShkola Tradiciya kritichna teoriya marksizmOsnovni interesi sociologiya psihoanaliz epistemologiya estetika muzikologiya literaturoznavstvo zasobi masovoyi informaciyiZnachni ideyi dialektika prosvitnictva avtoritarna osobistist negativna dialektikaVplinuv Yurgen Gabermas Slavoj Zhizhek Gerbert Markuze Umberto Eko Dzhon Zerzan Fredrik Dzhejmson Maks Gorkgejmer Gyunter Anders Zhak Lakan Luyidzhi Nono Karlgajnc Shtokgauzen Zigmunt BaumanAlma mater d i Frankfurtskij universitetLiteraturnij napryam Frankfurtska shkola klasichna muzika XX stolittya i kontinentalna filosofiyaZaznav vplivu Kant Gegel K yerkegor Fridrih Nicshe Guserl Vitgenshtejn Karl Marks Frejd Ernst Bloh Karl Korsh Maks Veber Georg Zimmel Emil Dyurkgejm Maks Gorkgejmer Valter Benyamin Arnold Shonberg Sharl Bodler Marsel Prust Franc Kafka Bertold Breht Tomas MannVidomi studenti Yurgen GabermasViznachnij tvir d Negativna dialektika d Dialektika Prosvitnictva d d i dIstorichnij period Filosofiya XX stolittyaU shlyubi z dNagorodi d 1963 Teodor Adorno u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Jogo filosofski poglyadi sklalisya na peretini argumentiv neogegelyanstva avangardistskoyi kritiki kulturi konceptualnogo nesprijnyattya tehnokratichnoyi racionalnosti ta totalitarnogo mislennya Predstavnik frankfurtskoyi kritichnoyi shkoli Cikavivsya muzikoznavstvom Golovna filosofska pracya Adorno Negativna dialektika Filosofiyu istoriyi podano v cij praci yak metodologiyu zagalnogo zaperechennya dialektiku yak destrukciyu vsogo danogo Nova hvilya populyarnosti Adornovih idej pov yazana zi zrostannyam vplivu antiglobalistichnoyi opoziciyi Pam yatnik u Frankfurti na MajniPam yatnik Teodoru Adorno u Frankfurti na Majni roboti Vadima Zaharova Do yuvileyu u 2003 nedaleko vid universitetu u Frankfurti na Majni de bagato rokiv prohodila vikladacka i naukova diyalnist Adorno na majdani jogo imeni vstanovleno pam yatnik roboti rosijskogo hudozhnika Vadima Zaharova sho vigrav mizhnarodnij konkurs na budivnictvo memorialu Pam yatnik yavlyaye soboyu sklyanij kub pravilnoyi formi na parketnij osnovi vseredini jogo stoyat robochij stil i krislo filosofa Na stoli stoyit starogo zrazka lampa svitlogo skla sho zapalyuyetsya vechorami Na fundamenti navkolo pam yatnika na rivni zemli nazvi osnovnih traktativ ta vidomi aforizmi Adorno Sociologichni doslidzhennyaSpecializuyuchis u teoriyi riznih vidiv mistectv Teodor Adorno pokazav negativnij vpliv poshirennya stereotipiv masovoyi kulturi za dopomogoyu masovoyi komunikaciyi na osobistist Vin zrobiv sprobu zamiryati mobilnist tipiv osobistosti pid vplivom stereotipiv televizijnih peredach Vsesillya zasobiv masovih komunikacij viznavali nimecki vcheni Teodor Adorno 1903 1969 i Maks Gorkgajmer 1895 1973 providni predstavniki Frankfurtskoyi shkoli neomarksizma U svoyij spilnij praci Dialektika radiomovlennya 1944 voni analizuvali zasobi masovoyi komunikaciyi yih misce i rol u funkcionuvanni suchasnogo suspilstva Na tvorchist T Adorno i M Gorkgajmer vplinuv prihid u Nimechchini do vladi fashizmu z jogo potuzhnoyu nacistskoyu ideologiyeyu yaka gruntuvalasya na zakonomirnostyah sprijnyattya i formuvannya masovoyi svidomosti Znevirivshis u revolyucijnih mozhlivostyah robitnichogo klasu v peretvorenni suspilstva voni sformulyuvali kritichnu teoriyu yak riznovid neomarksistskogo zdebilshogo ne marksistskogo pidhodu do analizu socialnih procesiv u suspilstvi Rozglyadayuchi manipulyativni funkciyi ZMI voni viznavali yih providnu rol v ideologizaciyi ekonomichnogo bazisu v interesah panivnogo klasu U bilsh piznij period predstavniki Frankfurtskoyi shkoli zoseredili svoyu uvagu na vivchenni masovoyi kulturi yak produktu industrialnogo i postindustrialnogo suspilstva i kulturologichnogo funkcionuvannya masovoyi komunikaciyi Pid industriyeyu kulturi T Adorno i M Gorkgajmer rozumili masove virobnictvo pevnih kulturnih norm sho peretvoryuye auditoriyu v pasivnu odnoridnu masu nezdatnu do kritichnogo sprijnyattya potoku informaciyi sho na neyi vplivaye Na dumku T Adorno pochatkovij sens termina mas mediya polyagaye v tomu sho masi ye deyakim sub yektom na zadovolennya potreb yakogo i spryamovana diyalnist medij Naspravdi zh masi ye lishe ob yektom Masi otrimuyut ne te sho voni hochut a te sho yim proponuyetsya V comu polyagaye sens vikoristannya termina industriya kulturi Avtori vvazhayut sho osnovnu rol u formuvanni masovoyi svidomosti vidigrayut vsemogutni rozvazhalni programi sho privertayut uvagu auditoriyi legkim dostupnim i aktualnim v povsyakdennomu zhitti zmistom Ce spriyaye pasivnosti spozhivachiv informaciyi i vplivaye na pidvishennya yih sprijnyatlivosti do riznogo rodu propagandistskih vpliviv sho dozvolyaye keruvati svidomistyu i povedinkoyu mas v potribnomu dlya sub yektiv propagandi napryamku Serjozno vplinuli na rozvitok doslidzhen masovoyi komunikaciyi praci vikonani v ramkah kritichnoyi teoriyi Mayetsya na uvazi diyalnist providnih predstavnikiv Frankfurtskogo institutu socialnih doslidzhen Maksa Gorkgajmera 1895 1973 Teodora Adorno 1903 1969 i Gerberta Markuze 1898 1979 U robotah cih avtoriv bula zroblena sproba doslidzhennya roli sociologiyi masovih komunikacij i shirshe institutiv duhovnogo virobnictva kapitalistichnogo suspilstva pershoyi polovini XX stolittya Pri comu buv zaproponovanij rakurs analizu v yakomu zv yazuvalisya voyedino osoblivosti industrialnogo virobnictva produkciyi masovoyi kulturi specifika zmistu tekstiv SMK sprijnyattya materialiv masovoyi kulturi auditoriyeyu socialni efekti sho pri comu vinikayut Kritichna tradiciya zoseredzhuyetsya na doslidzhenni togo yak SMK tak samo yak i inshi elementi sistemi duhovnogo virobnictva spriyayut zdijsnennyu simvolichnogo nasilstva realizaciyi vladi i dominuvannya Treba mati na uvazi sho diyalnist teoretikiv Franfurtskoyi shkoli v znachnij miri bula pov yazana z zavdannyami osmislennya fashizmu yak tragichnogo dosvidu suchasnoyi civilizaciyi Adorno i Gorkgajmer pov yazuvali poyavu fashizmu z fashizodnistyu industrialnogo kapitalizmu yak takogo Suchasna yim epoha uyavlyalasya periodom torzhestva nasilnickih i totalitarnih tendencij i vidpovidno povnogo i ostatochnogo znishennya individa i kulturi sho do nogo apelyuye Spivpracya Maksa Gorkgajmera i Teodora Adorno Osnovnoyu praceyu Maksa Gorkgajmera i Teodora Adorno yaka bude cikavoyu u vivchenni masovoyi komunikaciyi ye Dialektika Prosvitnictva opublikovana v 1947 roci V okremomu rozdili ciyeyi roboti Industriya kulturi Prosvita yak masovij obman avtori specialno rozglyadali misce i rol zasobiv masovoyi komunikaciyi v suchasnomu yim suspilstvi Odne z golovnih pitan postavlenih frankfurcyami stosuvalosya ocinki naslidkiv racionalnosti v suchasnij eposi Yak vidomo nadiyi osvityanskogo proektu tak yak vin mislivsya v XVIII stolitti buli pov yazani z mozhlivostyami progresu lyudskoyi racionalnosti Peredbachalosya sered inshogo sho sili racionalnosti peremozhut neviglastvo i zabezpechat panuvannya nad silami prirodi opora na dosyagnennya nauki prinese procvitannya spriyatime vstanovlennyu spravedlivosti i poryadku v suspilstvi Odnak na dumku Adorno i Gorkgajmer v umovah kapitalizmu vsepoglinalne proniknennya i vikoristannya instrumentalnoyi racionalnosti nauki tehnologichnih dosyagnen stimulyuye najchastishe zvorotni tendenciyi Svit staye znachnoyu miroyu predmetom tehnichnogo regulyuvannya prichomu sama lyudina viyavlyayetsya svoyeridnim prodovzhennyam cogo svitu Formi socialnogo dominuvannya stayut pri comu vse bilsh vitonchenimi i efektivnimi Na dumku avtoriv lyudina u vse bilshij miri staye zalezhnoyu vid procesiv narostayuchoyi tehnichnoyi racionalnosti Povsyakdenne zhittya lyudini u vsih yiyi proyavah harakterizuyetsya izolyaciyeyu lyudej i dominuvannyam vsilyakih tehnologichnih form Odne z centralnih polozhen avtoriv polyagaye v tomu sho sistema masovogo virobnictva tovariv poslug i idej adekvatna isnuyuchij sistemi v cilomu z yiyi viddanistyu tehnologichnomu racionalizmu kalkulyuvanni ta spozhivanni Znachnu rol v comu zv yazku graye industriya kulturi Ponyattya industriya kulturi avtori vikoristovuvali dlya poznachennya novoyi yakosti kulturnih form yaki voni stali nabuvati z rozvitkom industriyi rozvag i spozhivannya na pochatku seredini XX stolittya Mogutnist kultur industriyi obumovlyuyetsya yiyi yednistyu z potreboyu viroblennya Rozvaga staye prolongaciyeyu praci v umovah piznogo kapitalizmu Yiyi shukaye toj hto pragne vidvoliktisya vid ritmu mehanizovanogo procesu praci dlya togo shob vona znovu stala jomu pid silu Vazhlivo sho pid industriyeyu kulturi Adorno i Gorkgajmer rozumili ne tilki proces virobnictva yak takogo a j standartizaciyu predmeta i racionalizaciyu sposobiv poshirennya kulturnoyi produkciyi Zvidsi nevid yemnimi risami kulturnoyi produkciyi ye standartizaciya masovist stereotipnist Najvazhlivishu rol v stvorenni virobnictvi ta rozpovsyudzhenni materialiv kulturi grayut na dumku avtoriv zasobi masovoyi komunikaciyi V yakosti odnoyi z virishalnih u zv yazku z cim obstavini avtori vkazuyut na te sho v umovah kapitalizmu zakoni rinku stayut viznachalnimi dlya vsih sfer zhittya suspilstva v tomu chisli i dlya sferi kulturi Materiali kulturi takim chinom nabuvayut formi tovaru rozroblenogo dlya prodazhu i otrimannya pributku Cinnist yih viznachayetsya ne hudozhnimi dostoyinstvami a logikoyu tovarnogo virobnictva i obminu Dlya utochnennya zmistu ponyattya industriya kulturi zvernemosya do zauvazhennya navedenogo v odnij z piznishih robit Adorno Zauvazhennya stosuyetsya interpretaciyi termina mas media Negativne stavlennya do mozhlivosti jogo vikoristannya pov yazane u Adorno z tim sho termin spotvoryuye spravzhnyu sut media abo zasobiv masovoyi komunikaciyi Na jogo dumku pochatkovij sens termina polyagaye v tomu sho masi ye deyakim sub yektom na zadovolennya potreb yakogo i spryamovana diyalnist media Naspravdi zh masi ye lishe ob yektom Masi otrimuyut ne te sho voni hochut a te sho yim proponuyetsya Chastkovo i v comu polyagaye sens vikoristannya termina industriya kulturi Instituti industriyi kulturi yak vvazhali Adorno i Gorkgajmer vikonuyut zavdannya poshirennya sered shirokih mas naselennya najvazhlivishih cinnostej pov yazanih iz pidtrimannyam isnuyuchogo derzhavno monopolistichnogo poryadku Z odnogo boku v umovah oslablennya znachushosti cinnostej yak takih industriya svidomosti uspishno zaminila religiyu i metafiziku u vikonanni yih osnovnoyi funkciyi legitimaciyi tobto uzakonennya panuvannya Z inshogo boku vidbulasya transformaciya liberalno burzhuaznih cinnostej Odin z takih proyaviv pov yazano z apologetikoyu industriyi kulturi i zdijsnyuvanogo neyu kontrolyu nad dumkami i povedinkoyu lyudej Inshoyu osoblivistyu industriyi kulturi ye te sho vona ne stilki manipulyuye skilki maksimalno chitko translyuye materiali sho vidobrazhayut cinnosti totalnogo panuvannya tehnologichnoyi racionalnosti i rinku Same ce z tochki zoru Horhajmera i Adorno ye zaporukoyu stabilnosti sformovanogo poryadku Mehanizm popitu i propoziciyi prodovzhuye diyati v sferi nadbudovi yak mehanizm kontrolyu sho jde na korist pravlyachih kil Kapitalistichnomu virobnictvu vdayetsya nastilki micno zakabaliti spozhivacha i dusheyu i tilom sho bez bud yakogo oporu voni stayut zhertvoyu togo sho yim proponuyetsya Oshukani masi v nabagato bilshomu stupeni nizh ti hto dosyag uspihu stayut zhertvami mifu pro uspih adzhe voni keruyutsya svoyimi vlasnimi bazhannyami I tomu voni nepohitno vidstoyuyut same tu ideologiyu za dopomogoyu yakoyi yih peretvoryuyut na rabiv Avtori torkayutsya takozh pitannya pro zmist transformaciyi materialiv mistectva v masovu kulturnu produkciyu Yaksho ranishe oblast mistectv zberigala pevnu avtonomiyu po vidnoshennyu do rinku sho dozvolyalo yij vikonuvati deyaku kritichnu funkciyu v suspilstvi to v umovah pidporyadkuvannya kulturi logici tovarnogo obminu avtonomiya cya znikaye Tvori mistectva v svoyemu novomu tovarnomu viglyadi stayut chastinoyu povsyakdennogo zhittya lyudej sho neminuche pov yazano z rozmivannyam avtentichnoyi hudozhnoyi cinnosti cih tvoriv Zvidsi viplivaye argument avtoriv pro te sho kulturni cinnosti yak taki z odnogo boku i diyalnist zasobiv masovoyi komunikaciyi z inshogo ye yavishami sho ne stikuyutsya odin z odnim Yaku interpretaciyu v ramkah koncepciyi industriyi kulturi otrimuyut stosunki zasobiv masovoyi komunikaciyi ta auditoriyi Na dumku Adorno i Gorkgajmer masove virobnictvo kulturnih form peredbachaye unifikaciyu individualnih osoblivostej Ostannye pov yazano z perevazhnim bachennyam auditoriyi yak deyakoyi odnoridnoyi masi yakij proponuyutsya proshtempelovani i zazdalegid aprobovani materiali Inshoyu vazhlivoyu obstavinoyu na yaku zvertayut uvagu avtori ye akcent na formuvannya u auditoriyi yakostej pasivnosti i konformizmu U comu plani pokazovim ye nastupne zauvazhennya Glasnist v suchasnomu suspilstvi ne daye spravi dijti do skilki nebud viraznih zvinuvachen koli zh ce vidbuvayetsya po yih tonalnosti sho volodiye tonkim sluhom bez praci vdayetsya rozpiznati ti vplivovi kola pid egidoyu yakih vidbuvayetsya umirotvorennya buntarya Stereotipizaciya u zasobah masovoyi komunikaciyi Funkcionuvannya industriyi kulturi pov yazane takozh z atomizaciyeyu suspilstva Tehnologiyi masovoyi komunikaciyi taki sho yih rezultatom najchastishe ye izolyaciya lyudej odin vid odnogo Ochevidnim na dumku avtoriv ye te sho media za yakimi voni sposterigali spriyayut oslablennyu aktivnosti mizhosobistisnogo spilkuvannya pochuttiv socialnoyi i moralnoyi solidarnosti mizh lyudmi Buti zadovolenim znachit buti zgodnim Ce staye mozhlivim tilki zavdyaki germetichnij izolyaciyi vid socialnogo procesu v cilomu Otrimuvati zadovolennya zavzhdi oznachalo ni pro sho ne dumati zabuti pro strazhdannya navit tam i todi de jogo pokazuyut U zv yazku z rozglyadom pitannya pro osoblivosti komunikativnoyi povedinki auditoriyi vazhlivim ye te yak Gorkgajmer i Adorno interpretuyut mehanizm manipulyaciyi abo simvolichnogo nasilstva sho zdijsnyuyetsya za dopomogoyu industriyi kulturi Tut vidilyayutsya nastupni etapi spochatku stvoryuyetsya pevnij tip povedinki potim za dopomogoyu informacijnogo tisku na auditoriyu domagayutsya transformaciyi cogo tipu povedinki v prirodnu zvichku nareshti vidbuvayetsya fiksaciya ciyeyi zvichki cherez tirazhovani industriyeyu kulturi produkciyu Vpliv zasobiv masovoyi komunikaciyi na auditoriyu pov yazanij takozh z narostalnoyu stereotipizaciyi materialiv kulturi Avtori vidznachayut sho ves svit staye propushenim cherez filtr kultur industriyi Chim bilsh shilnim i sucilnim viyavlyayetsya podvoyennya empirichnoyi realnosti tehnikami kultur industriyi tim legshe vdayetsya utverditisya ilyuziyi sho zovnishnij svit ye vsogo lishe bezposerednim prodovzhennyam togo z yakim zavodyat znajomstvo v kinoteatri V roboti prisvyachenij analizu socialno psihologichnih osoblivostej vplivu telebachennya T Adorno pidkreslyuye sho stereotip ye najvazhlivishim elementom organizaciyi dosvidu individa I tomu problema polyagaye ne v stereotipi yak takomu Tim bilshe sho tehnologiya televizijnogo virobnictva v silu svoyeyi prirodi ne mozhe ne vikoristovuvati stereotipi Problema polyagaye v tih funkcionalnih zminah yaki privnosit v zhittya lyudej industriya kulturi Vikoristannya v materialah telebachennya vse bilsh zhorstkih i vidchuzhenih stereotipiv prizvodit do togo sho faktichno auditoriya zvertayetsya na dumku Adorno do klishe Za rahunok cogo lyudi vtrachayut tochne uyavlennya pro realnist dosvid realnij zaminyuyetsya dosvidom spotvorenim oderzhuvanim za dopomogoyu kontaktiv z klisherovanoyu produkciyeyu zasobiv masovoyi komunikaciyi P Lazarsfeld i T Adorno Pro te yaki zavdannya stavili pered soboyu teoretiki Frankfurtskoyi shkoli stosovno doslidzhennya ZMK daye deyake predstavlennya nastupnij fragment Yak vidomo Teodor Adorno razom z inshimi predstavnikami frankfurtskoyi shkoli ryatuyuchis vid nacistskih peresliduvan znahodivsya v emigraciyi v SShA Tut vin otrimav zaproshennya vid odnogo z providnih sociologiv napryamu funkcionalizmu Polya Lazarsfelda vzyati uchast v doslidzhenni muzichnih radioprogram Proekt finansuvavsya Fondom Rokfellera i pripuskav vivchennya efektiv radio v oblasti kulturi Lazarsfeld spodivavsya sho v rezultati spilnih zusil stane mozhlivim zblizhennya konvergenciya yevropejskoyi teoriyi i amerikanskogo empirizmu Stavka bula zroblena na te sho kritichna tradiciya analizu spriyatime pozhvavlennyu administrativnih doslidzhen oriyentovanih nasampered na praktiku Odnak rezultati zavershenogo v 1939 roci proektu pokazali sho nadiyam ne sudilosya zdijsnitisya Prichina polyagala v kardinalno riznih bachennyah metodologiyi doslidzhennya Lazarsfeldom i Adorno Adorno vidmovivsya obmezhuvati svoyi doslidnicki interesi kordonami opituvalnogo lista zatverdzhenogo kliyentom Ce na jogo dumku priv yazuvalo ob yekt doslidzhennya viklyuchno do sistemi komercijnogo radio yake isnuvalo todi v SShA U toj zhe chas za kadrom zalishalisya socialni ta ekonomichni peredumovi ciyeyi sistemi sociologichni ta kulturni naslidki yiyi diyalnosti Takim chinom Adorno napolyagav na bilsh cilisnomu rozglyadi roli media na poshuku vidpovidej na pitannya pro te hto chomu i yak zdijsnyuye komunikaciyu v suspilstvi PoslidovnikiErih Fromm Yurgen Gabermas Semyuel BekketOsnovni tvoriDialektika Prosvitnictva u spivavtorstvi z Maksom Gorkgajmerom Dialektik der Aufklarung 1947 Filosofiya novoyi muziki Philosophie der neuen Musik 1949 Minima Moralia 1950 Sociologika I Sociologica I 1955 Malyer Mahler 1960 K yerkegor Kierkegaard 1962 Vstup do sociologiyi muziki Einleitung in die Musiksoziologie 1962 Tri shtudiyi Gegelya Drei Studien zu Hegel 1963 Negativna dialektika Negative Dialektik 1966 Sociologika II Sociologica II 1967 Vstup do sociologiyi Einleitung in die Soziologie 1968 Teoriya estetiki Asthetische Theorie 1970 Narisi z socialnoyi teoriyi ta metodologiyi Aufsatze zur Gesellschaftstheorie und Methodologie 1970 Dialektika vzayemodiyi Zur Dialektik des Engagements 1973 Vidannya ukrayinskoyuTeodor Adorno Teoriya estetiki Per s nim P Tarashuka Kiyiv Osnovi 2002 518 s LiteraturaK Boguslavska Adorno Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 18 ISBN 978 966 611 818 2 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Teodor Adorno Filosofskij slovnik Za red V I Shinkaruka 2 vid pererob I dop K Golov Red URE 1986 Benyamin V Adorno T Iz perepiski s Teodorom V Adorno Benyamin V Franc Kafka Franz Kafka Per M Rudnickogo M Ad Marginem 2000 320 s Sharkov F Yu Rodionov A L Sociologiya massovoj kommunikacii M 2002 Nazarov M M Massovaya kommunikaciya v sovremennom mire M 2002 Fedotova L N Sociologiya massovoj kommunikacii M 2002 I A Zosimenko Sociologiya massovih kommunikacij Ulyanovsk UlGTU 2013 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 19 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Theodor W Adorno 2010 d Track Q29861311 Adorno Teodor Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 118500775 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133 BeWeB d Track Q77541206PosilannyaTvori AdornoArhiv T Adorno na Chtivi Arhiv T Adorno na Marxists org angl Pro nogoAdorno Teodor Lyudvig VUE Dzhekson Garsiya Adorno pro zadovolennya 2020