Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корш box width Карл Коршнім Karl KorschЗахідна філософіяКарл Корш фото

Карл Корш

Карл Корш
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корш.

Карл Корш
нім. Karl Korsch
Західна філософія
image
Карл Корш (фото 1930-х)
Народження15 серпня 1886(1886-08-15)
Тоштедт
Смерть21 жовтня 1961(1961-10-21) (75 років)
Белмонт
Громадянство (підданство)image Німеччина[1]
Знання мов
  • німецька[2][3]
    • Ім'я при народженніKarl Korsch
    Діяльність
  • політик, есеїст, викладач університету, правник
    • ВикладавЄнський університет і Університет штату Вашингтон
    Школа / ТрадиціяМарксизм
    Основні інтересидіялєктична метода, ідеолоґія, філософія
    ВплинувБертольд Брехт, Франкфуртська школа
    Alma materЄнський університет і Женевський університет
    Літературний напрямконтинентальна філософія
    Зазнав впливу
  • Геґель, Лєнін, Маркс
    • Визначний твір
  • d
    • Історичний періодФілософія XX століття
    Посадаd
    ПартіяКомуністична партія Німеччини, Соціал-демократична партія Німеччини і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини
    У шлюбі зd[1]
    Діти
  • d[1]
    • image Карл Корш у Вікісховищі

    Карл Корш (нім. Karl Korsch; 15 серпня 1886, Тоштедт — 21 жовтня 1961, Белмонт, штат Массачусетс) — німецький революціонер, теоретик марксизму, один з основоположників «західного марксизму».

    Життєпис

    Виходець із родини «середнього класу», Корш вивчав право, економіку та філософію в Йєні, Берліні та Женеві. Здобувши ступень доктора права, 1912-1914 рр. він провів в Анґлії, де вдосконалював своє знання анґлійської мови та міжнародного права. Перша світова війна (1914-1918) повернула його до Німеччини. Чотири роки він служив в армії, був на фронті, але зброю до рук не брав. По закінченню війни Корш вступив до лав Незалежної Соціял-Демократичної Партії Німеччини. Після злиття незалежних соціял-демократів і німецької компартії 1921 року Корш став комуністом і представляв компартію у Тюрінґському парляменті. У 1924-1928 був депутатом Німецького Райхстаґу.

    У першій половині 1920-х Корш багато писав на політичні й теоретечні теми, виступаючи аґітатором робітного руху, працював редактором теоретичного орґану компартії «Інтернаціонал». 1923 року вийшла його найвідоміша книжка «Марксизм і філософія». Коршове невдоволення чимдалі більшим опортунізмом III (Комуністичного) Інтернаціоналу призвело до конфлікту, що 1926 року закінчився виключенням з партії. З 1928 Корш співпрацював з невеличкими лівими ґрупами, продовжував писати, їздив з лєкціями по Європі, підготував нове видання 1-го тому Марксового «Капіталу» з власною передмовою.

    З приходом до влади Гітлера Корш був змушений покинути Німеччину, переїхавши спочатку до Англії, потім до Данії, а згодом до США. В Англії він написав книжку «Карл Маркс», що вийшла 1938 року в серії, присвяченій сучасним соціолоґам. В США Корш викладав і поглиблював знання Марксової теорії, що під кінець життя призвело його до переконання у необхідності подолати марксизм. Останні роки життя були захмарені важкою психічною хворобою.

    Ідейна спадщина

    «Марксизм і філософія»

    Нарис «Марксизм і філософія» є найвагомішим внеском Корша у розвиток революційної теорії. В ньому він заявляв про необхідність переосмислити весь розвиток марксизму, починаючи від німецької ідеалістичної філософії, як продукту конкретної історичної епохи.

    За Коршем, марксизм пережив три великі етапи: народження як філософська система (1843-1848); розпад на політекономію, політику й ідеолоґію (1848-1900); перетворення на «науковий соціялізм» без безпосереднього зв’язку з політичною боротьбою (після 1900). Корш виступив проти представлення історичного матеріялізму як «позитивної науки», що її не обов’язково пов’язувати з боротьбою пролєтаріяту і що з неї — для цілей «об’єктивного дослідження» — можна вилучити найважливішу її складову — клясову боротьбу. Попри протиставлення «наукового соціялізму» «утопічному соціалізму», що закріпилося у II (Соціялістичному) Інтернаціоналі, марксизм не є наукою в буржуазному розумінні цього слова. Марксова система покликана не збагатити буржуазну філософію, історію чи соціолоґію новими відкриттями, а критикувати буржуазну теорію і практику з метою викриття їх невідповідності одна одній і пошуку шляхів радикальної зміни матеріяльних умов життя та суспільних відносин.

    Це не означає, що філософією взагалі та філософскою складовою марксизму зокрема треба нехтувати. Навпаки — зміна світу є і теоретичною і практичною. Боротьба проти буржуазного суспільства є також і філософською боротьбою. Проте вона — аби грати свою важливу ролю — не повинна відокремлюватися від практики перетворення світу.

    Марксизм як ідеолоґія

    Коршева переоцінка відносин між марксизмом і філософією «виросла» не з абстрактного інтересу до філософії, але стала теоретичним продовженням нового революційного руху, започаткованого війною та революцією. Революційний рух в Європі, що розпочався з Російської революцією, бачив себе продовжувачем «автентичного» марксизму. Революційний рух боровся під гаслом «Вся влада радам!», що виражало волю клясово свідомого пролєтаріяту покласти край капіталістичному суспільству. Навіть якщо в Росії між ідеєю рад і її практичним втіленням, писав Корш в «Історії марксистської ідеолоґії в Росії» (1932), з самого початку утворилася прірва, це ще не означає, що слід ухилятися від революційних рішень в економічно недозрілих країнах, якщо політично вони до таких рішень дозріли. Адже якби пролєтарська революція перемогла на Заході, вона могла би створити умови для соціялістичного розвитку в нерозвинених країнах.

    Одначе 1921 року європейська революційна хвиля почала вщухати, і контрреволюції на Заході судилося вплинути на характер Російської революції та сприяти її переродженню на один з елєментів міжнародної контрреволюції. За іронією історії більшовицький режим зміг втриматися при владі тільки через втілення того, що він ідеолоґічно заперечував, — через розвиток капіталістичного способу виробництва. Оскільки такий розвиток не був метою більшовиків від самого початку, революційна мета тепер набувала вигляду ідеолоґічної цілі, відокремленої від економічної дійсности. Що в инших країнах здійснила буржуазія, себто нагромадила капітал шляхом «первісної акумуляції» й експлоатації пролєтаріяту, тепер випало зробити російським марксистам. Що це здійснювали без відмови від марксистської ідеолоґії, не має, вважав Корш, нікого дивувати, адже і за капіталізму пануюча ідеолоґія не відображає дійсного стану речей, а тільки маскує їх. В тому власне функція ідеолоґії — покривати та виправдовувати неприйнятну суспільну практику; ось чому ще Маркс і Енґельс називали ідеолоґію «хибною свідомістю».

    Марксистська критика марксизму

    Той факт, що «ортодоксальний марксизм» міг слугувати капіталістичній революції, за Коршем, свідчить за те, що і марксизм — у тому вигляді, як його розвивали Маркс і Енґельс — не зміг звільнитися від своєї буржуазної спадковости. Саме те, що в марксистській теорії і практиці часто виглядало як антибуржне, виявилося таким, що його легко пристосувати до капіталістичного способу продукції. Шлях до соціялізму привів до капіталізму нового типу («державного капіталізму»). В цьому пункті критика Коршем «ортодоксії» перейшла у критику самого марксизму. На противагу тим, хто в такій ситуації квапився відмовитися від марксизму, Корш зазначав, що Марксова аналіза капіталістичного суспільства зберігає свою цінність, адже жодна із суспільних проблєм, що турбували світ за Маркса, не зникла. Не зник і пролєтаріят — його чисельність навпаки зростає по всій планеті слідом за капіталістичною індустріалізацією раніше нерозвинених країн. Якщо у марксистській теорії є якісь упущення чи якщо марксизм сьогодні зазнає поразки як суспільний рух, цей неуспіх вимагає не відмови від марксизму, а марксистської критики марксизму.

    Основні твори

    • Що таке соціялізація? (Was ist Sozialisierung?, 1919)
    • Марксистська діялєктика (Die Marxsche Dialektik, 1923)
    • Марксизм і філософія (Marxismus und Philosophie, 1923)
    • Про матеріялістичну діялєктику (Über materialistische Dialektik, 1924)
    • Лєнін і Комінтерн (Lenin und die Komintern, 1924)
    • 10 років клясової боротьби в Совітській Росії (10 Jahre Klassenkämpfe in Sowjetrussland, 1927)
    • До історії марксистської ідеолоґії в Росії (Zur Geschichte der marxistischen Ideologie in Russland, 1932)
    • Переосмислення головних принципів марксизму (Leading Principles of Marxism: A Restatement, 1937)
    • Карл Маркс (Karl Marx, 1938)
    • Робітнича боротьба з фашизмом (The Workers' Fight against Fascism, 1941)
    • Недоґматичний підхід до марксизму (A Non-Dogmatic Approach to Marxism, 1946)
    • Десять тез про марксизм сьогодні (Ten Theses on Marxism Today, 1950)

    Література

    Книжки

    • Карл Корш. Марксизм и философия. — Ленинград—Москва: «Книга», 1924.(рос.)
    • Роман Тиса. Визволення людини. Нариси з історії суспільної думки XX ст. — Київ: «Вперед», 2023.
    • Michael Buckmiller (ed.), Zur Aktualität von Karl Korsch, Frankfurt am Main: Europäische Verlagsanstalt, 1981.(нім.)
    • Douglas Kellner (ed.), Karl Korsch: Revolutionary Theory, Austin: University of Texas Press, 1977.(англ.)
    • Karl Korsch, Gesamtausgabe, 9 Bde. Hannover: Offizin Vlg., 1980-2001.(нім.)
    • Karl Korsch, Karl Marx, London: Chapman & Hall, New York: John Wiley & Sons, 1938.(англ.)
    • Karl Korsch, Marxismus und Philosophie, C. L. Hirschfield, Leipzig, 1923.(нім.)
    • Karl Korsch, Three Essays on Marxism, New York: Monthly Review Press, 1971.(англ.)
    • Giuseppe Vacca, Lukács o Korsch? (Dissensi, 25), De Donato, Bari 1969.(італ.)
    • Wolfgang Zimmermann, Korsch zur Einführung, Hannover: Soak, 1978.(нім.)

    Статті

    • Р. Тиса. Корш Карл // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за наук. ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 334.
    • Richard Albrecht, "Die Kritik von Korsch an Pannoekoek", in Das Argument, Jg. 14, Nr. 74, 1972, S. 586–625.(нім.)
    • Michael Buckmiller, "Marxismus als Realität. Zur Rekonstruktion der theoretischen und politischen Entwicklung von Karl Korsch", in Claudio Pozzoli (hrsg.), Jahrbuch Arbeiterbewegung, Band 1: Über Karl Korsch, Fischer, Frankfurt am Main 1973, S. 15–85.(нім.)
    • Heinz Brüggemann, "Bert Brecht und Karl Korsch, Fragen nach Lebendigem und Totem im Marxismus", in Jahrbuch Arbeiterbewegung, Band 1, S. 177–188.(нім.)
    • Karl Korsch, "Leading Principles of Marxism: A Restatement", in Marxist Quarterly, vol. 1, no. 3, October-December, 1937, pp 356–378.(англ.)
    • Paul Mattick, "The Marxism of Karl Korsch", in Survey, No. 53 (October 1964), pp. 86–97.(англ.)

    Див. також

    Посилання

    Твори Корша

    • Марксизм і філософія (1923) [ 8 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
    • Естафета марксистської ортодоксії (1937) [ 7 січня 2012 у Wayback Machine.]
    • Марксистська ідеолоґія в Росії (1938) [ 18 грудня 2013 у Wayback Machine.]
    • Фашистська контрреволюція (1940) [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.]
    • Війна та революція (1940) [ 18 грудня 2020 у Wayback Machine.]
    • Недоґматичний підхід до марксизму (1946) [ 7 січня 2012 у Wayback Machine.]
    • Десять тез про марксизм сьогодні (1950) [ 2 грудня 2011 у Wayback Machine.]

    Про нього

    • Пауль Маттик. Карл Корш: його внесок у революційний марксизм (1962) [ 18 грудня 2013 у Wayback Machine.]
    • Роман Тиса. Біля витоків «західного марксизму»: Лукач, Корш, Ґрамші (2018) [ 29 травня 2019 у Wayback Machine.]

    Примітки

    1. Catalog of the German National Library
      d:Track:Q23833686
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Korsh box width Karl Korshnim Karl KorschZahidna filosofiyaKarl Korsh foto 1930 h Narodzhennya15 serpnya 1886 1886 08 15 ToshtedtSmert21 zhovtnya 1961 1961 10 21 75 rokiv BelmontGromadyanstvo piddanstvo Nimechchina 1 Znannya movnimecka 2 3 Im ya pri narodzhenniKarl KorschDiyalnistpolitik eseyist vikladach universitetu pravnikVikladavYenskij universitet i Universitet shtatu VashingtonShkola TradiciyaMarksizmOsnovni interesidiyalyektichna metoda ideologiya filosofiyaVplinuvBertold Breht Frankfurtska shkolaAlma materYenskij universitet i Zhenevskij universitetLiteraturnij napryamkontinentalna filosofiyaZaznav vplivuGegel Lyenin MarksViznachnij tvirdIstorichnij periodFilosofiya XX stolittyaPosadadPartiyaKomunistichna partiya Nimechchini Social demokratichna partiya Nimechchini i Nezalezhna social demokratichna partiya NimechchiniU shlyubi zd 1 Ditid 1 Karl Korsh u Vikishovishi Karl Korsh nim Karl Korsch 15 serpnya 1886 Toshtedt 21 zhovtnya 1961 Belmont shtat Massachusets nimeckij revolyucioner teoretik marksizmu odin z osnovopolozhnikiv zahidnogo marksizmu ZhittyepisVihodec iz rodini serednogo klasu Korsh vivchav pravo ekonomiku ta filosofiyu v Jyeni Berlini ta Zhenevi Zdobuvshi stupen doktora prava 1912 1914 rr vin proviv v Angliyi de vdoskonalyuvav svoye znannya anglijskoyi movi ta mizhnarodnogo prava Persha svitova vijna 1914 1918 povernula jogo do Nimechchini Chotiri roki vin sluzhiv v armiyi buv na fronti ale zbroyu do ruk ne brav Po zakinchennyu vijni Korsh vstupiv do lav Nezalezhnoyi Sociyal Demokratichnoyi Partiyi Nimechchini Pislya zlittya nezalezhnih sociyal demokrativ i nimeckoyi kompartiyi 1921 roku Korsh stav komunistom i predstavlyav kompartiyu u Tyuringskomu parlyamenti U 1924 1928 buv deputatom Nimeckogo Rajhstagu U pershij polovini 1920 h Korsh bagato pisav na politichni j teoretechni temi vistupayuchi agitatorom robitnogo ruhu pracyuvav redaktorom teoretichnogo organu kompartiyi Internacional 1923 roku vijshla jogo najvidomisha knizhka Marksizm i filosofiya Korshove nevdovolennya chimdali bilshim oportunizmom III Komunistichnogo Internacionalu prizvelo do konfliktu sho 1926 roku zakinchivsya viklyuchennyam z partiyi Z 1928 Korsh spivpracyuvav z nevelichkimi livimi grupami prodovzhuvav pisati yizdiv z lyekciyami po Yevropi pidgotuvav nove vidannya 1 go tomu Marksovogo Kapitalu z vlasnoyu peredmovoyu Z prihodom do vladi Gitlera Korsh buv zmushenij pokinuti Nimechchinu pereyihavshi spochatku do Angliyi potim do Daniyi a zgodom do SShA V Angliyi vin napisav knizhku Karl Marks sho vijshla 1938 roku v seriyi prisvyachenij suchasnim sociologam V SShA Korsh vikladav i pogliblyuvav znannya Marksovoyi teoriyi sho pid kinec zhittya prizvelo jogo do perekonannya u neobhidnosti podolati marksizm Ostanni roki zhittya buli zahmareni vazhkoyu psihichnoyu hvoroboyu Idejna spadshina Marksizm i filosofiya Naris Marksizm i filosofiya ye najvagomishim vneskom Korsha u rozvitok revolyucijnoyi teoriyi V nomu vin zayavlyav pro neobhidnist pereosmisliti ves rozvitok marksizmu pochinayuchi vid nimeckoyi idealistichnoyi filosofiyi yak produktu konkretnoyi istorichnoyi epohi Za Korshem marksizm perezhiv tri veliki etapi narodzhennya yak filosofska sistema 1843 1848 rozpad na politekonomiyu politiku j ideologiyu 1848 1900 peretvorennya na naukovij sociyalizm bez bezposerednogo zv yazku z politichnoyu borotboyu pislya 1900 Korsh vistupiv proti predstavlennya istorichnogo materiyalizmu yak pozitivnoyi nauki sho yiyi ne obov yazkovo pov yazuvati z borotboyu prolyetariyatu i sho z neyi dlya cilej ob yektivnogo doslidzhennya mozhna viluchiti najvazhlivishu yiyi skladovu klyasovu borotbu Popri protistavlennya naukovogo sociyalizmu utopichnomu socializmu sho zakripilosya u II Sociyalistichnomu Internacionali marksizm ne ye naukoyu v burzhuaznomu rozuminni cogo slova Marksova sistema poklikana ne zbagatiti burzhuaznu filosofiyu istoriyu chi sociologiyu novimi vidkrittyami a kritikuvati burzhuaznu teoriyu i praktiku z metoyu vikrittya yih nevidpovidnosti odna odnij i poshuku shlyahiv radikalnoyi zmini materiyalnih umov zhittya ta suspilnih vidnosin Ce ne oznachaye sho filosofiyeyu vzagali ta filosofskoyu skladovoyu marksizmu zokrema treba nehtuvati Navpaki zmina svitu ye i teoretichnoyu i praktichnoyu Borotba proti burzhuaznogo suspilstva ye takozh i filosofskoyu borotboyu Prote vona abi grati svoyu vazhlivu rolyu ne povinna vidokremlyuvatisya vid praktiki peretvorennya svitu Marksizm yak ideologiya Korsheva pereocinka vidnosin mizh marksizmom i filosofiyeyu virosla ne z abstraktnogo interesu do filosofiyi ale stala teoretichnim prodovzhennyam novogo revolyucijnogo ruhu zapochatkovanogo vijnoyu ta revolyuciyeyu Revolyucijnij ruh v Yevropi sho rozpochavsya z Rosijskoyi revolyuciyeyu bachiv sebe prodovzhuvachem avtentichnogo marksizmu Revolyucijnij ruh borovsya pid gaslom Vsya vlada radam sho virazhalo volyu klyasovo svidomogo prolyetariyatu poklasti kraj kapitalistichnomu suspilstvu Navit yaksho v Rosiyi mizh ideyeyu rad i yiyi praktichnim vtilennyam pisav Korsh v Istoriyi marksistskoyi ideologiyi v Rosiyi 1932 z samogo pochatku utvorilasya prirva ce she ne oznachaye sho slid uhilyatisya vid revolyucijnih rishen v ekonomichno nedozrilih krayinah yaksho politichno voni do takih rishen dozrili Adzhe yakbi prolyetarska revolyuciya peremogla na Zahodi vona mogla bi stvoriti umovi dlya sociyalistichnogo rozvitku v nerozvinenih krayinah Odnache 1921 roku yevropejska revolyucijna hvilya pochala vshuhati i kontrrevolyuciyi na Zahodi sudilosya vplinuti na harakter Rosijskoyi revolyuciyi ta spriyati yiyi pererodzhennyu na odin z elyementiv mizhnarodnoyi kontrrevolyuciyi Za ironiyeyu istoriyi bilshovickij rezhim zmig vtrimatisya pri vladi tilki cherez vtilennya togo sho vin ideologichno zaperechuvav cherez rozvitok kapitalistichnogo sposobu virobnictva Oskilki takij rozvitok ne buv metoyu bilshovikiv vid samogo pochatku revolyucijna meta teper nabuvala viglyadu ideologichnoyi cili vidokremlenoyi vid ekonomichnoyi dijsnosti Sho v inshih krayinah zdijsnila burzhuaziya sebto nagromadila kapital shlyahom pervisnoyi akumulyaciyi j eksploataciyi prolyetariyatu teper vipalo zrobiti rosijskim marksistam Sho ce zdijsnyuvali bez vidmovi vid marksistskoyi ideologiyi ne maye vvazhav Korsh nikogo divuvati adzhe i za kapitalizmu panuyucha ideologiya ne vidobrazhaye dijsnogo stanu rechej a tilki maskuye yih V tomu vlasne funkciya ideologiyi pokrivati ta vipravdovuvati neprijnyatnu suspilnu praktiku os chomu she Marks i Engels nazivali ideologiyu hibnoyu svidomistyu Marksistska kritika marksizmu Toj fakt sho ortodoksalnij marksizm mig sluguvati kapitalistichnij revolyuciyi za Korshem svidchit za te sho i marksizm u tomu viglyadi yak jogo rozvivali Marks i Engels ne zmig zvilnitisya vid svoyeyi burzhuaznoyi spadkovosti Same te sho v marksistskij teoriyi i praktici chasto viglyadalo yak antiburzhne viyavilosya takim sho jogo legko pristosuvati do kapitalistichnogo sposobu produkciyi Shlyah do sociyalizmu priviv do kapitalizmu novogo tipu derzhavnogo kapitalizmu V comu punkti kritika Korshem ortodoksiyi perejshla u kritiku samogo marksizmu Na protivagu tim hto v takij situaciyi kvapivsya vidmovitisya vid marksizmu Korsh zaznachav sho Marksova analiza kapitalistichnogo suspilstva zberigaye svoyu cinnist adzhe zhodna iz suspilnih problyem sho turbuvali svit za Marksa ne znikla Ne znik i prolyetariyat jogo chiselnist navpaki zrostaye po vsij planeti slidom za kapitalistichnoyu industrializaciyeyu ranishe nerozvinenih krayin Yaksho u marksistskij teoriyi ye yakis upushennya chi yaksho marksizm sogodni zaznaye porazki yak suspilnij ruh cej neuspih vimagaye ne vidmovi vid marksizmu a marksistskoyi kritiki marksizmu Osnovni tvoriSho take sociyalizaciya Was ist Sozialisierung 1919 Marksistska diyalyektika Die Marxsche Dialektik 1923 Marksizm i filosofiya Marxismus und Philosophie 1923 Pro materiyalistichnu diyalyektiku Uber materialistische Dialektik 1924 Lyenin i Komintern Lenin und die Komintern 1924 10 rokiv klyasovoyi borotbi v Sovitskij Rosiyi 10 Jahre Klassenkampfe in Sowjetrussland 1927 Do istoriyi marksistskoyi ideologiyi v Rosiyi Zur Geschichte der marxistischen Ideologie in Russland 1932 Pereosmislennya golovnih principiv marksizmu Leading Principles of Marxism A Restatement 1937 Karl Marks Karl Marx 1938 Robitnicha borotba z fashizmom The Workers Fight against Fascism 1941 Nedogmatichnij pidhid do marksizmu A Non Dogmatic Approach to Marxism 1946 Desyat tez pro marksizm sogodni Ten Theses on Marxism Today 1950 LiteraturaKnizhki Karl Korsh Marksizm i filosofiya Leningrad Moskva Kniga 1924 ros Roman Tisa Vizvolennya lyudini Narisi z istoriyi suspilnoyi dumki XX st Kiyiv Vpered 2023 Michael Buckmiller ed Zur Aktualitat von Karl Korsch Frankfurt am Main Europaische Verlagsanstalt 1981 nim Douglas Kellner ed Karl Korsch Revolutionary Theory Austin University of Texas Press 1977 angl Karl Korsch Gesamtausgabe 9 Bde Hannover Offizin Vlg 1980 2001 nim Karl Korsch Karl Marx London Chapman amp Hall New York John Wiley amp Sons 1938 angl Karl Korsch Marxismus und Philosophie C L Hirschfield Leipzig 1923 nim Karl Korsch Three Essays on Marxism New York Monthly Review Press 1971 angl Giuseppe Vacca Lukacs o Korsch Dissensi 25 De Donato Bari 1969 ital Wolfgang Zimmermann Korsch zur Einfuhrung Hannover Soak 1978 nim Statti R Tisa Korsh Karl Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakl za nauk red N M Homi Lviv Novij Svit 2000 2014 S 334 Richard Albrecht Die Kritik von Korsch an Pannoekoek in Das Argument Jg 14 Nr 74 1972 S 586 625 nim Michael Buckmiller Marxismus als Realitat Zur Rekonstruktion der theoretischen und politischen Entwicklung von Karl Korsch in Claudio Pozzoli hrsg Jahrbuch Arbeiterbewegung Band 1 Uber Karl Korsch Fischer Frankfurt am Main 1973 S 15 85 nim Heinz Bruggemann Bert Brecht und Karl Korsch Fragen nach Lebendigem und Totem im Marxismus in Jahrbuch Arbeiterbewegung Band 1 S 177 188 nim Karl Korsch Leading Principles of Marxism A Restatement in Marxist Quarterly vol 1 no 3 October December 1937 pp 356 378 angl Paul Mattick The Marxism of Karl Korsch in Survey No 53 October 1964 pp 86 97 angl Div takozhZahidnij marksizmPosilannyaTvori Korsha Marksizm i filosofiya 1923 8 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Estafeta marksistskoyi ortodoksiyi 1937 7 sichnya 2012 u Wayback Machine Marksistska ideologiya v Rosiyi 1938 18 grudnya 2013 u Wayback Machine Fashistska kontrrevolyuciya 1940 5 chervnya 2020 u Wayback Machine Vijna ta revolyuciya 1940 18 grudnya 2020 u Wayback Machine Nedogmatichnij pidhid do marksizmu 1946 7 sichnya 2012 u Wayback Machine Desyat tez pro marksizm sogodni 1950 2 grudnya 2011 u Wayback Machine Pro nogo Paul Mattik Karl Korsh jogo vnesok u revolyucijnij marksizm 1962 18 grudnya 2013 u Wayback Machine Roman Tisa Bilya vitokiv zahidnogo marksizmu Lukach Korsh Gramshi 2018 29 travnya 2019 u Wayback Machine PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133

    Дата публікації:
    Топ