Деніс Мак-Квейл (англ. Denis McQuail; 12 квітня 1935 — 25 червня 2017) — провідний англійський науковець, соціолог, був провідним спеціалістом у сфері медіа та комунікації. Почесний професор у школі досліджень у галузі комунікації Амстердамського університету, запрошений професор в Департаменті політики університету Саутгемптону, почесний доктор університету Гента. Вивчав історію та соціологію в Оксфордському університеті, отримав ступінь доктора філософії в університеті Лідса. Працював у сфері медіа та комунікації, багато уваги приділяв дослідженню аудиторії, медійній політиці та політичній комунікації. Найбільш відомий за своєю науковий працею «Теорія масових комунікації». Нові публікації: «Мак-Квейлова Теорія масових комунікації» 5 видання, видано інтернет ресурсом Sage, 2005 року; «ЗМІ підзвітності та Свобода публікації» 2003 рік.
Деніс Мак-Квейл | |
---|---|
Народився | 12 квітня 1935 Лондон, Велика Британія |
Помер | 25 червня 2017[1][2] (82 роки) Лондон, Велика Британія[2] |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | соціолог, викладач університету, науковий співробітник, письменник |
Alma mater | Університет Лідса Коледж Тіла Христового |
Галузь | комунікація[3], масова комунікація[3], d[3] і засіб масової інформації[3] |
Заклад | Амстердамський університет Амстердамський університет[2] |
Біографія
Раннє життя
Деніс народився у Веллінгтоні, англійському графстві Суррей, у сім'ї ірландських іммігрантів, Енні та Крістофер Мак-Квейлів. Післі навчання в коледжі Святого Ансельма, у Біркенхеді, де він показав здібності до мов, він проходив службу в армії Сполученого Королівства ([en]). В 1958 році, він вступив до Оксфордського Університету, для того, що здобути ступінь бакалавра в історії.
«Я почав навчатись історії, але був незадоволений через брак актуальності, нових ідеї та методів. Я знайшов соціологію, записався на післядипломний курс перепідготовки, для того щоб стати соціальним науковцем» (З інтерв'ю з Денісом Мак-Квейлом для Social Science Space, лютий 2012).
Мак-Квейл був зацікавлений в різноманітних формах медіа та був зацікавлений в роботах Річарда Хогарда) та Реймонда Вільямса, та ідеями які виникали в новому Лівому русі. [en], британська телекомпанія, надавали стипендії в Університеті Лідса, загалом в сфері зв'язків з громадськістю. Перше наукове дослідження базувалося на політичних та культурних аспектах телебачення. Деніс Мак-Квейл отримав докторську в університеті Лідса в 1967 році, з роботою « Фактори, що впливають на громадський інтерес, в телевізійних програмах».
Викладацька діяльність
В університеті Лідса Деніс зустрів свою майбутню дружину Розмарі Беверідж. У 1965 році, він переїжджає до Саутгемптону, й в 1975 році починає викладацьку діяльність.
До 1977 року-викладає соціологію в університеті Лідса.
1977 року-стає професором масових комунікації в Амстердамському університеті.
1997- Деніс Мак-Квейл формально перебуваючи в відставці від викладацької діяльності, залишається почесним професором Амстредамського університету. Також він стає Запрошеним професором в Департаменті Політики в .
В 2006 році Амстердамська школа Комунікаційних досліджень створила Нагороду Деніс Мак-Квейла, за найкращі статті в тематиці комунікаційних теорії.
За свою успішну працю, також викладав та працював в інших організаціях. Загалом в Гарвардському університеті, Колумбійському університеті, в Пенсільванському, Римському університеті, та в Москві-де він отримав звання почесного професора в 2010 році.
Наукова діяльність
Деніс Мак-Квейл працював й здобув визнання наукової спільноти в сфері дослідження політичного та культурного впливу медіа на суспільство. Дослідник, який зробив великий внесок в дослідження масової комунікації. Найвідоміша його праця « Теорії масової комунікації», перше видання було опубліковано в 1983 році. Книга є найпоширенішим підручником в університетах Європи та США. Книга має шість видань: 1983, 1987, 1994, 2000, 2005, 2010. Також планується вихід сьомого видання « Теорії масової комунікації Мак-Квейла», на кінець 2018 року, з авторством колишнього учня Деніса Мак-Квейла, Марка Деузе, який є професором Медійних студії, в Амстердамському університеті.
У 1982 році виходить праця Мак-Квейла «Комунікаційні моделі». Книга досліджує базові комунікаційні моделі, теорії комунікації, досліджує впливу на аудиторію, та описує загальні мас-медійні системи.
« Мак-Квейлова теорія масової комунікації» виданої в 2005 році, автор зосереджує своє дослідження на головних особливостях мас-медіа, та на їхніх ефектах на індивіда та суспільство.
У 1986 Деніс Мак-Квейл спільно з Карл-Ерік Розенгреном та Джеєм Блумерем співзаснували .
Також був співзасновником .
Теоретичні погляди
Мак-Квейл розглядає медіа, як певний феномен в суспільстві, він наголошує на тому що медіа є важливим соціальним інститутом, й вказує на необхідності дослідження його функції та рівнів впливу. В «Теорії масової комунікації» Мак-Квейл наголошує на проблематиці дослідження шляхів використання медіа та як вони можуть сприйматися аудиторією. Він наводить приклад з телебаченням, кажучи про те, що телебачення все ще залишається первинним джерелом з розважальною характеристикою, навіть не зважаючи на всі нові зміни й розробки, які відбулися в сфері медіа.Масову комунікацію сам Д. Мак-Квейл розглядає як один з кількох загальносуспільних процесів комунікації, що знаходиться на верхівці піраміди рівнів комунікаційного процесу. Цей термін позначає скоріше теоретично можливий стан і процес, оскільки в чистому вигляді трапляється вкрай рідко. Складовими комунікаційної мережі є засоби доставляння, обміну та активного руху повідомлень, при чому має бути залучена принаймні більша частина членів відповідної групи, у межах якої власне відбувається комунікація. Загальносуспільні мережі утворюються передусім медіа, а також такими технологіями як транспортна, телекомунікаційна, поштова. Мас-медії не є синонімом масовій комунікації, оскільки перші є організованими технологіями, що уможливлюють масову комунікацію. Засоби масової комунікації також можуть бути застосовані й для особистих, приватних або ж організаційних цілей.
Види теорій
Масову комунікацію Д. Мак-Квейл пропонує розглядати через 4 види теорій: соціально-наукову, нормативну, операційну та повсякденну.
Соціально-наукова теорія масової комунікації
Сфокусована загалом на розроблення загальних положень про суть, застосування та шляхи впливу масових комунікації, базуючись на дослідженнях систематичного та об'єктивного спостереження за різноманітними формами мас-медіа. Досліджує широкий спектр проблем: від загальних суспільних, до індивідуальних. Теорія пояснює природу масової комунікації. Дана теорія намагається систематизувати, та якщо це можливо з'ясувати об'єктивний погляд на медіа. Часто ґрунтується на інших галузях знання.
Вивчає можливі впливи медіа, як вони можуть діяти на суспільство залежно від виду політичної системи та державного управління, визначає та аналізує, як засоби масової комунікації (ЗМК) мають функціонувати, аби конкретні суспільні цінності були дотримані. Д. Мак-Квейл відзначає її як надзвичайно важливу, оскільки вона має велике значення у формуванні та узаконенні медійних інституцій. Така теорія зазвичай у будь-якому суспільстві відображена в законах, правилах, медійній політиці, громадських дебатах, етичних кодексах. Серед вже існуючих чотирьох нормативних теорій Д. Мак-Квейл запропонував ще дві: теорію медіарозвитку і теорію демократичної участі, або партиципаторну. Зuідно з теорією медіарозвитку, медії мають підтримувати керуючу влади доти, поки країна не вийде на належний рівень розвитку. Вона характерна для країн третього світу. Головним концептом теорії демократичної участі є невизнання комерціалізації та монополізації приватних медіа, а також централізації та бюрократизації суспільного мовлення. Акцент у цій теорії — на потребах та сподіваннях активних споживачів інформації. Вона торкається прав на отримання необхідної інформації, права на відповідь, але роль держави у жорсткому контролі за медіа відкидається.
Теорія соціальної відповідальності
Одна з різновидів нормативної теорії. У рамках даної теорії Д. Мак-Квейл виокремлює шість її основних принципів:
- Має існувати обов'язок медіа перед суспільством.
- Необхідно дотримуватися високих професійних медіастандартів.
- Медіа повинні саморегулюватися в рамках законів.
- Медіа мають уникати інформації й засобів, які можуть призвести до злочинів, насилля, образ тощо.
- Медіа мають подавати різні точки зору, передавати різноманітність у суспільстві.
- Медіапрацівники мають звітуватися перед суспільством.
Операційна медійна теорія
Пропонує настанови медіапрактикам. Вона розглядає ідеї, якими медійні працівники керуються на практиці. Її використання допомагає систематизувати досвід добирання новин, догоджання аудиторії, розроблення ефективної реклами, ефективного використання джерел інформації та донесення цієї інформації до користувача.
Повсякденна медійна теорія (теорія здорового глузду)
Стосується особистого досвіду та знань у даній сфері, які дозволяють нам усвідомлювати, що відбувається у ЗМК, яку роль вони відіграють, як вони різняться між собою. Її користь полягає в можливості робити послідовний вибір, розвивати критичне мислення, встановлювати власний спосіб життя в медіа-просторі. Наприклад, розрізняти правду й вигадку, «читати між рядками», помічати методи переконання реклами й інших різновидів пропаганди. Терміном «мас-медіа» Д. Мак-Квейл називає потужні засоби комунікації, які мають доступ до кожного члена суспільства та залучає їх. До них належать газети, журнали, телебачення, радіо, кіно, фонографії. Окремо він розглядає Інтернет як окремий новий засіб масової інформації, більш індивідуальний та інтерактивний. Мас-медії мають значний вплив на політичну й культурну сфери. Так, для політики вони є ареною та каналом для широких дебатів, засіб презентації претендентів на державні посади та застосування влади, шляхом поширення інформації та поглядів. Для культури ж виступають у ролі джерела визначень та образів соціальної дійсності та найодностайніший вияв спільної ідентичності.
Особливості медіа
- Сприяють зростанню та змінам в індустрії управління персоналом, продукуванню товарів та послуг, пожвавленню зв'язків у промисловості.
- Вміщують інституцію самі в собі, при цьому розвивають власні правила і норми, які пов'язують цю інституцію з іншими;
- Є владним ресурсом у значенні контролю, управління та інновацій у суспільстві, який може бути замінником для сили та інших ресурсів;
- Виступають ареною, де здійснюється публічне, національне та міжнародне життя;
- Виступають місцем розвитку культури;
- Головне джерело визначень і представлень соціальної реальності для індивідуумів, груп і суспільств;
- Виражають цінності та нормативні рішення.
Причини, чому люди користуються Засобами масової інформації, за Мак-Квейлом
- Інформація: Мак-Квейл наголошує, що саме пошук інформацією є однією з важливих причин, чому люди користуються засобами масової інформації. Люди шукають інформацію про нові події, які трапилися в світі, також задля особистого навчання та для того, щоб задовольнити свою цікавість в якомусь предметі знань;
- Фактор особистості: Мак-Квейл пов'язує цю причину з індивідуальними цінностями й тим, що люди намагаються знайти в медіа. Загалом вони шукають інформацію, пов'язану з зробленими ними або кимось дію, й шукають пояснення їй. Таким чином, вони намагаються з'ясувати, хто вони як особистості, через біхевіористичне пояснення дії певної іншої людини.
- Інтеграція та Соціальна інтеракція: Мак-Квейл пояснює цей фактор тим, що люди ілюзорно вважають, що засоби масової комунікації відтворюють та замінюють їм соціальну інтеракцію. Прикладом цього може бути відома соціальна мережа Facebook;
- Розважальна функція засобів масової комунікації: Цей фактор Мак-Квейл пояснює, як бажання людини втекти від своїх проблем та майже заховатися від реального світу. Також каже, що причина людей користуватися ЗМК в контексті розважальної функції, полягає в тому, що вона надає людям опцію для того, щоб розслабитися та допомагає на певний період часу забути про проблеми та важкі ситуації, які виникли.
Альтернативні моделі суспільства з засобами масової інформації за Мак-Квейлом
- Теорія масового суспільства: Теорія полягає в тому, що владні інституції(або угрупування) підтримують один одного: населенню надається розвага, яку представляє медіа, для того, щоб створити ілюзорну картинку, яка б відволікала їх від панувань перших та нищих класів других;
- Класична Марксистська теорія каже про те, що клас капіталістів експлуатує робітничий клас. Медійні канали належать капіталістам, які продукують поширення та циркуляцію тих ідеї, які допомагають їм утримувати й легітимізувати свою владу;
- Політично-економічна теорія зауважує, що інформація, яка циркулює у суспільстві цінується за рахунок її можливої корисності; нерівномірний розподіл ресурсів перешкоджає чуттю критичних думок. Ця теорія передбачає, що роль мас-медій полягає в тому, щоб створювати та доставляти аудиторію, як джерела вигоди;
- Теорії Франкфуртської школи, Герберта Маркузе, що робочий клас було введено в ілюзорну оману продуктами, які конструює мас-медіа, ідеями та культурою. Вони створюють уявну віру, що маргінальні групи можуть створювати опір та змінитися, хоча вони більше не мають того, колишнього контролю над робочим класом, як раніше;
- Теорії гегемонії базуються на тому, що віра в домінантне панування вищих класів, відображається в думках нижчих, пригнічених класів. Таким чином, ідеї панування стають спільними та універсальними для всіх представників суспільства, й це допомагає правлячому класу залишатися на своїх високих позиціях та утримувати владу;
- Соціо-культурна теорія намагається пояснити як маргінальні групи використовують масову культуру, яку продукує медіа, і як, в свою чергу, ця масова культура вписує молодих людей та представників етнічних меншин в суспільство.
Поняття метафор в теоріях медіації Мак-Квейла
В своїх теоріях масової комунікації Мак-Квейл описує таку річ як метафора медіації. Метафора- в розуміння метафори вкладають певний вираз, який використовується в переносному значенні и базується на деякій схожості зіставлюваних предметів опису та їх відносин. Метафори стають новим, потужним інструментом для опису ситуації, або задля опису проблем в контексті медіації. Вони надають опцію слухачу подивитися на ситуацію з іншого кута зору, й інколи метафора здатна показати нові, несподівана шляхи подолання проблеми. Правильно обрана и створена метафора створює емоційний ефект в слухача, в контексті вкладеного медіатором (тим, хто створив метафору) змісту. Вона, з допомогою візуальної картинки допомагає побачити новий зміст. Тобто метафора потрібна для того, щоб інформація, через отримане найменування, в яке вкладений інформаційний контент, була більш зрозумілою для аудиторію, для її отримувачів.
Мак-Квейл вказує на те, що медіа виконують посередницьку функцію в суспільстві. Вони є репрезентаторами інформації, й вони конструюють шляхи поширення цієї інформації в суспільстві. Тобто, відносини між Засобами масової комунікації та публікою часто розглядаються як тристоронні: між елітою, мас-медіами та суспільством. У своєму першому виданні Мак-Квейл наводить дефініцію та опис метафор в медіації. Він виділяє сім метафор медіації у своєму п'ятому виданні 2005 року, « Мак-Квейлова теорія масової комунікації», замість восьми, які були представлені в першому виданні «Теорії Масової Комунікації» 1987 року.
Сім метафор медіації за Мак-Квейлом, в теоріях 2005 року:
- Медіа як посередник у суспільстві є «вікном для будь-якого досвіду». Тобто медіа дає можливість розширити наше бачення, побачити увесь накопичений суспільний досвід, побачити все своїми очими, без стороннього втручання;
- Є «дзеркалом перебігу події» у суспільстві, включаючи реальне зображення (хоча є можливість наявності інверсії та викривлення зображення), якщо б навіть хтось вирішував ракурс та спрямування дзеркала, і ми були б обмежені у свободі бачити те, що ми хочемо;
- Є «фільтром чи воротарем», що виконує обов'язки відбору частини досвіду для спеціальної уваги і закриває інші погляди і голоси, роблячи це усвідомлено чи ні;
- Є «дороговказом», «провідником» чи «інтерпретатором», який створює загальну картину чи сенс із того, що бентежить, і є фрагментарним;
- Є «форумом» чи «платформою» для представлення авдиторії інформації та ідеї, часто з можливістю відповіді чи реакції на них;
- «Поширювачем» ,медіа є тим джерелом, який передає далі інформацію, та робить її доступною для всіх;
- Є «співбесідником» чи «партнером у розмові», котрий дає відповіді на питання у квазі-інтерактивному обміні думками.
Д. Мак-Квейл визначає такі основні риси нових медіа: дигіталізація, конвергенція, інтернет-дивергенція масової комунікації, адаптація соціуму до нових культурних ролей, що пропонує мережа, створення нової публічної сфери, фрагментація і внутрішнє розмивання «медіа інститутів», редукція соціального контролю. Виокремлює такі категорії нових медіа:
1. Медії міжособистісної комунікації. Це приватні телефони та електронна пошта, які породжують швидкоплинну інформацію, яка невдовзі стає неактуальною, проте встановлення таких зв'язків може бути важливішим, ніж інформація.
2. Інтерактивні медії. Здебільшого це комп'ютерні ігри: віртуальні реальності використовують як альтернативний засіб використання деяких медій. Основна відмінність полягає в їхній інтерактивності та переважанні насолоди, процесу задоволення під час використання.
3. Медії для пошуку інформації. Це Інтернет, телефон. Такі медії відрізняються тим, що містять надзвичайно великий обсяг даних, використовують актуальні новітні технології. Телефон стає каналом здобування інформації як трансльованого телетексту та радіоінформаційних послуг.
4. Медії колективної участі. Використання Інтернету для розподілу та обміну інформацією, ідеями, досвідом встановлення активних зв'язків. Типи використання: від інструментальних до емоційних та експресивних.
Теорії впливу Засобів масової інформації
Історія дослідження впливу мас-медіа на суспільство
Перший період: Починається з початку двадцятого століття й триває до середини тридцятих років двадцятого століття.
Другий період: Друга стадія між 1940 та серединою 1960 років. Відзначається початком збільшення зацікавленості та досліджень в масових комунікаціях в Сполучених Штатах Америки. Мак-Квейл каже, що хоча ще було розроблено мало теорії про можливий вплив, період був доволі успішним. Головним в цьому вважає внесок таких дослідників як Лазерсфельд та Берелсон, щодо дослідження президентських виборів в 1940 та 1948 роках.
Третій період: Мак-Квейл каже, що цей період досі триває. Автор каже, що він полягає у тому, що нові ідеї та шляхи мисленні та нові відомості щодо впливу накопичується під впливом засобів масової комунікації, таких наприклад як телевізор та вже давно існуючи друкарські видання(газетаи, журнали).
Вплив медіа
Мак-Квейл в «Теоріях Масової Комунікації» робить теоретичний аналіз вже існуючих концепції щодо впливу засобів масової інформації на індивідуальному та суспільному рівні. Також він досліджує ефекти медіа на суспільство та шляхи її використання. В своїх концепціях Мак-Квейл каже про володіння засобами масової інформації, він наводить кілька можливих перспектив для тих, хто має контроль над ЗМК. По-перше, мас-медіа здатні привертати та відволікати увагу від певних проблем, ситуації та людей, таким чином, що для людей, які знаходяться при владі є можливість переадресувати всю увагу на своїх суперників чи на небажані для них групи. По-друге, засоби масової комунікації можуть надавати владу та підтримувати легітимність влади певної особи. По-четверте, при певних обставинах медіа можуть бути каналами навернення та мобілізації. По-п'яте, засоби масової комунікації можуть бути інструментом для психічної винагороди та задоволення. ЗМК здатні вражати, потішати та улещувати. Загалом, засоби масової інформації є дуже економічно ефективним засобом спілкування в суспільстві. Вони є швидкими, гнучкими, Мак-Квейл також наголошує, що доволі легко здобути контроль та маніпулювати ними.
Рівні та види впливів
Медійні впливи — наслідки умисних або невмисних дії медій. Дієвість медій — це визначення ефективності медій у досягненні заданого результату. Існує декілька способів розрізнити вид медійного впливу. Клапер (1960) виокремив конверсію (зміна думки згідно з наміром комунікатора), незначну зміну (зміна форми або інтенсивності повідомлення, переконання чи поведінки), підсилення (підтвердження реципієнтом власного переконання, думки або поведінки).
Піраміда рівнів комунікування
Аналізуючи роль комунікування, Деніс Мак-Квейл вибудовує таку піраміду рівнів комунікування:
- Інтраперсональне комунікування (внутрішнє мислення): людина сама обмірковує отримане повідомлення перед тим, як передати його іншим.
- Міжособове комунікування: залучено 2-3 людини, між якими і відбувається комунікація
- Групове комунікування: відбувається між більшою за 3 особи кількістю людей, у суспільних групах.
- Інституційне комунікування: відбувається між інституціями, організаціями.
- Масове комунікування: найвищий рівень комунікування.
Смерть
Помер у віці 82 роки, 25 червня 2017 року.
Перелік основних робіт Деніса Мак-Квейла
1961 — книга " Телебачення та Політична картина: Дослідження впливу телебачення на політичні вибори 1959 року. (спільне написання з Джозефем Тренеменом).
1982 — «Моделі Комунікації» (спільне написання з Свеном Віндахлом)
1983 — «Теорія Масової Комунікації» (перше видання)
1986 — «Європейський журнал про Комунікації».
1987 — «Вступ до теорії масової комунікації» (друге видання «Теорії масової комунікації»).
1992 — «Продуктивність медіа: масові комунікації та суспільні інтереси».
1997 — «Аналіз Аудиторії».
2002 рік — була опублікована «Мак-Квейлова хрестоматія з теорії масової комунікації».
2003 — «ЗМІ підзвітності та Свобода публікації».
2005 рік — п'яте видання «Мак-Квейлова теорія масової комунікації».
2010 — шосте видання «Мак-Квейлова теорія масової комунікації».
2013 — «Журналістика та суспільство».
Див. також
Примітки
- http://www.denieuwereporter.nl/2017/06/dennis-mcquail-1935-2017-schreef-de-bijbel-voor-communicatiewetenschappers/
- Album Academicum — 2007.
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів [2)https://www.theguardian.com/media/2017/sep/22/denis-mcquail-obituary оригіналу] за 5 жовтня 2017.
- . Social Science Space (амер.). 23 лютого 2012. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
- . Social Science Space (амер.). 6 липня 2017. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
- Мак-Квейл, Д. Теорія масової комунікації // Деніс Мак-Квейл [перекл. з англ. О. Возьна, Г. Сташків]. — Львів: Літопис, 2010.
- Квіт С. Масові комунікації: Підручник. — К.: Вид. дім «Києво-могилянська академія», 2008. — 206 с.
- AlanSmith96 (6 грудня 2013). . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 5 грудня 2017.
- . arts1091.unsw.wikispaces.net. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
- Геращенко, Алеся (2015). Метафора в медиации (русская) . http://ukrmediation.com.ua/files/Курсова%20робота_Геращенко%20А._Метафора.pdf: Український центр медіації. с. 22.
- Різун В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. / В. В. Різун. — Київ: Просвіта, 2008. — 260 с.
- McQuail, Denis (1979). The Influence and effect of Mass Media (english) . http://www.csub.edu/~mault/the%20influence%20and%20effects%20o.pdf: Sage Publication. с. 7—23.
Джерела
- https://uk.sagepub.com/en-gb/eur/author/denis-mcquail-0 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- https://www.theguardian.com/media/2017/sep/22/denis-mcquail-obituary [ 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- https://www.socialsciencespace.com/2012/02/my-social-science-career-interview-with-denis-mcquail/ [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- https://www.socialsciencespace.com/2017/07/theorist-mass-communication-denis-mcquail-1935-2017/ [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- http://arts1091.unsw.wikispaces.net/Denis+McQuail [ 24 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- https://www.slideshare.net/AlanSmith96/denis-mcquail-28960581 [ 4 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Геращенко А. А. Метафора в медиации: курс. роб. : Києво-Могилянська бізнес школа, український центр медіації, програма «бізнес-медіатор»/ А. А. Геращенко. — Київ: Український центр медіації, 2015. — 22 с.
- Мак-Квейл, Д. Теорія масової комунікації // Деніс Мак-Квейл [перекл. з англ. О. Возьна, Г. Сташків]. — Львів: Літопис, 2010.
- Різун В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. / В. В. Різун. — Київ: Просвіта, 2008. — 260 с.
- Квіт С. Масові комунікації: Підручник. — К.: Вид. дім «Києво-могилянська академія», 2008. — 206 с.
- Denis M. The Influence and effect of Mass Media / Mcquil Denis // Mass Communication and society / Mcquil Denis., 1979. — (Sage Publications). — С. 7–23.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Denis Mak Kvejl angl Denis McQuail 12 kvitnya 1935 25 chervnya 2017 providnij anglijskij naukovec sociolog buv providnim specialistom u sferi media ta komunikaciyi Pochesnij profesor u shkoli doslidzhen u galuzi komunikaciyi Amsterdamskogo universitetu zaproshenij profesor v Departamenti politiki universitetu Sautgemptonu pochesnij doktor universitetu Genta Vivchav istoriyu ta sociologiyu v Oksfordskomu universiteti otrimav stupin doktora filosofiyi v universiteti Lidsa Pracyuvav u sferi media ta komunikaciyi bagato uvagi pridilyav doslidzhennyu auditoriyi medijnij politici ta politichnij komunikaciyi Najbilsh vidomij za svoyeyu naukovij praceyu Teoriya masovih komunikaciyi Novi publikaciyi Mak Kvejlova Teoriya masovih komunikaciyi 5 vidannya vidano internet resursom Sage 2005 roku ZMI pidzvitnosti ta Svoboda publikaciyi 2003 rik Denis Mak KvejlNarodivsya 12 kvitnya 1935 1935 04 12 London Velika BritaniyaPomer 25 chervnya 2017 2017 06 25 1 2 82 roki London Velika Britaniya 2 Krayina Velika BritaniyaDiyalnist sociolog vikladach universitetu naukovij spivrobitnik pismennikAlma mater Universitet Lidsa Koledzh Tila HristovogoGaluz komunikaciya 3 masova komunikaciya 3 d 3 i zasib masovoyi informaciyi 3 Zaklad Amsterdamskij universitet Amsterdamskij universitet 2 BiografiyaRannye zhittya Denis narodivsya u Vellingtoni anglijskomu grafstvi Surrej u sim yi irlandskih immigrantiv Enni ta Kristofer Mak Kvejliv Pisli navchannya v koledzhi Svyatogo Anselma u Birkenhedi de vin pokazav zdibnosti do mov vin prohodiv sluzhbu v armiyi Spoluchenogo Korolivstva en V 1958 roci vin vstupiv do Oksfordskogo Universitetu dlya togo sho zdobuti stupin bakalavra v istoriyi Ya pochav navchatis istoriyi ale buv nezadovolenij cherez brak aktualnosti novih ideyi ta metodiv Ya znajshov sociologiyu zapisavsya na pislyadiplomnij kurs perepidgotovki dlya togo shob stati socialnim naukovcem Z interv yu z Denisom Mak Kvejlom dlya Social Science Space lyutij 2012 Mak Kvejl buv zacikavlenij v riznomanitnih formah media ta buv zacikavlenij v robotah Richarda Hogarda ta Rejmonda Vilyamsa ta ideyami yaki vinikali v novomu Livomu rusi en britanska telekompaniya nadavali stipendiyi v Universiteti Lidsa zagalom v sferi zv yazkiv z gromadskistyu Pershe naukove doslidzhennya bazuvalosya na politichnih ta kulturnih aspektah telebachennya Denis Mak Kvejl otrimav doktorsku v universiteti Lidsa v 1967 roci z robotoyu Faktori sho vplivayut na gromadskij interes v televizijnih programah Vikladacka diyalnist V universiteti Lidsa Denis zustriv svoyu majbutnyu druzhinu Rozmari Beveridzh U 1965 roci vin pereyizhdzhaye do Sautgemptonu j v 1975 roci pochinaye vikladacku diyalnist Do 1977 roku vikladaye sociologiyu v universiteti Lidsa 1977 roku staye profesorom masovih komunikaciyi v Amsterdamskomu universiteti 1997 Denis Mak Kvejl formalno perebuvayuchi v vidstavci vid vikladackoyi diyalnosti zalishayetsya pochesnim profesorom Amstredamskogo universitetu Takozh vin staye Zaproshenim profesorom v Departamenti Politiki v V 2006 roci Amsterdamska shkola Komunikacijnih doslidzhen stvorila Nagorodu Denis Mak Kvejla za najkrashi statti v tematici komunikacijnih teoriyi Za svoyu uspishnu pracyu takozh vikladav ta pracyuvav v inshih organizaciyah Zagalom v Garvardskomu universiteti Kolumbijskomu universiteti v Pensilvanskomu Rimskomu universiteti ta v Moskvi de vin otrimav zvannya pochesnogo profesora v 2010 roci Naukova diyalnistDenis Mak Kvejl pracyuvav j zdobuv viznannya naukovoyi spilnoti v sferi doslidzhennya politichnogo ta kulturnogo vplivu media na suspilstvo Doslidnik yakij zrobiv velikij vnesok v doslidzhennya masovoyi komunikaciyi Najvidomisha jogo pracya Teoriyi masovoyi komunikaciyi pershe vidannya bulo opublikovano v 1983 roci Kniga ye najposhirenishim pidruchnikom v universitetah Yevropi ta SShA Kniga maye shist vidan 1983 1987 1994 2000 2005 2010 Takozh planuyetsya vihid somogo vidannya Teoriyi masovoyi komunikaciyi Mak Kvejla na kinec 2018 roku z avtorstvom kolishnogo uchnya Denisa Mak Kvejla Marka Deuze yakij ye profesorom Medijnih studiyi v Amsterdamskomu universiteti U 1982 roci vihodit pracya Mak Kvejla Komunikacijni modeli Kniga doslidzhuye bazovi komunikacijni modeli teoriyi komunikaciyi doslidzhuye vplivu na auditoriyu ta opisuye zagalni mas medijni sistemi Mak Kvejlova teoriya masovoyi komunikaciyi vidanoyi v 2005 roci avtor zoseredzhuye svoye doslidzhennya na golovnih osoblivostyah mas media ta na yihnih efektah na individa ta suspilstvo U 1986 Denis Mak Kvejl spilno z Karl Erik Rozengrenom ta Dzheyem Blumerem spivzasnuvali Takozh buv spivzasnovnikom Teoretichni poglyadiMasova komunikaciya Mak Kvejl rozglyadaye media yak pevnij fenomen v suspilstvi vin nagoloshuye na tomu sho media ye vazhlivim socialnim institutom j vkazuye na neobhidnosti doslidzhennya jogo funkciyi ta rivniv vplivu V Teoriyi masovoyi komunikaciyi Mak Kvejl nagoloshuye na problematici doslidzhennya shlyahiv vikoristannya media ta yak voni mozhut sprijmatisya auditoriyeyu Vin navodit priklad z telebachennyam kazhuchi pro te sho telebachennya vse she zalishayetsya pervinnim dzherelom z rozvazhalnoyu harakteristikoyu navit ne zvazhayuchi na vsi novi zmini j rozrobki yaki vidbulisya v sferi media Masovu komunikaciyu sam D Mak Kvejl rozglyadaye yak odin z kilkoh zagalnosuspilnih procesiv komunikaciyi sho znahoditsya na verhivci piramidi rivniv komunikacijnogo procesu Cej termin poznachaye skorishe teoretichno mozhlivij stan i proces oskilki v chistomu viglyadi traplyayetsya vkraj ridko Skladovimi komunikacijnoyi merezhi ye zasobi dostavlyannya obminu ta aktivnogo ruhu povidomlen pri chomu maye buti zaluchena prinajmni bilsha chastina chleniv vidpovidnoyi grupi u mezhah yakoyi vlasne vidbuvayetsya komunikaciya Zagalnosuspilni merezhi utvoryuyutsya peredusim media a takozh takimi tehnologiyami yak transportna telekomunikacijna poshtova Mas mediyi ne ye sinonimom masovij komunikaciyi oskilki pershi ye organizovanimi tehnologiyami sho umozhlivlyuyut masovu komunikaciyu Zasobi masovoyi komunikaciyi takozh mozhut buti zastosovani j dlya osobistih privatnih abo zh organizacijnih cilej Vidi teorij Masovu komunikaciyu D Mak Kvejl proponuye rozglyadati cherez 4 vidi teorij socialno naukovu normativnu operacijnu ta povsyakdennu Socialno naukova teoriya masovoyi komunikaciyi Sfokusovana zagalom na rozroblennya zagalnih polozhen pro sut zastosuvannya ta shlyahi vplivu masovih komunikaciyi bazuyuchis na doslidzhennyah sistematichnogo ta ob yektivnogo sposterezhennya za riznomanitnimi formami mas media Doslidzhuye shirokij spektr problem vid zagalnih suspilnih do individualnih Teoriya poyasnyuye prirodu masovoyi komunikaciyi Dana teoriya namagayetsya sistematizuvati ta yaksho ce mozhlivo z yasuvati ob yektivnij poglyad na media Chasto gruntuyetsya na inshih galuzyah znannya Vivchaye mozhlivi vplivi media yak voni mozhut diyati na suspilstvo zalezhno vid vidu politichnoyi sistemi ta derzhavnogo upravlinnya viznachaye ta analizuye yak zasobi masovoyi komunikaciyi ZMK mayut funkcionuvati abi konkretni suspilni cinnosti buli dotrimani D Mak Kvejl vidznachaye yiyi yak nadzvichajno vazhlivu oskilki vona maye velike znachennya u formuvanni ta uzakonenni medijnih institucij Taka teoriya zazvichaj u bud yakomu suspilstvi vidobrazhena v zakonah pravilah medijnij politici gromadskih debatah etichnih kodeksah Sered vzhe isnuyuchih chotiroh normativnih teorij D Mak Kvejl zaproponuvav she dvi teoriyu mediarozvitku i teoriyu demokratichnoyi uchasti abo participatornu Zuidno z teoriyeyu mediarozvitku mediyi mayut pidtrimuvati keruyuchu vladi doti poki krayina ne vijde na nalezhnij riven rozvitku Vona harakterna dlya krayin tretogo svitu Golovnim konceptom teoriyi demokratichnoyi uchasti ye neviznannya komercializaciyi ta monopolizaciyi privatnih media a takozh centralizaciyi ta byurokratizaciyi suspilnogo movlennya Akcent u cij teoriyi na potrebah ta spodivannyah aktivnih spozhivachiv informaciyi Vona torkayetsya prav na otrimannya neobhidnoyi informaciyi prava na vidpovid ale rol derzhavi u zhorstkomu kontroli za media vidkidayetsya Teoriya socialnoyi vidpovidalnosti Odna z riznovidiv normativnoyi teoriyi U ramkah danoyi teoriyi D Mak Kvejl viokremlyuye shist yiyi osnovnih principiv Maye isnuvati obov yazok media pered suspilstvom Neobhidno dotrimuvatisya visokih profesijnih mediastandartiv Media povinni samoregulyuvatisya v ramkah zakoniv Media mayut unikati informaciyi j zasobiv yaki mozhut prizvesti do zlochiniv nasillya obraz tosho Media mayut podavati rizni tochki zoru peredavati riznomanitnist u suspilstvi Mediapracivniki mayut zvituvatisya pered suspilstvom Operacijna medijna teoriya Proponuye nastanovi mediapraktikam Vona rozglyadaye ideyi yakimi medijni pracivniki keruyutsya na praktici Yiyi vikoristannya dopomagaye sistematizuvati dosvid dobirannya novin dogodzhannya auditoriyi rozroblennya efektivnoyi reklami efektivnogo vikoristannya dzherel informaciyi ta donesennya ciyeyi informaciyi do koristuvacha Povsyakdenna medijna teoriya teoriya zdorovogo gluzdu Stosuyetsya osobistogo dosvidu ta znan u danij sferi yaki dozvolyayut nam usvidomlyuvati sho vidbuvayetsya u ZMK yaku rol voni vidigrayut yak voni riznyatsya mizh soboyu Yiyi korist polyagaye v mozhlivosti robiti poslidovnij vibir rozvivati kritichne mislennya vstanovlyuvati vlasnij sposib zhittya v media prostori Napriklad rozriznyati pravdu j vigadku chitati mizh ryadkami pomichati metodi perekonannya reklami j inshih riznovidiv propagandi Terminom mas media D Mak Kvejl nazivaye potuzhni zasobi komunikaciyi yaki mayut dostup do kozhnogo chlena suspilstva ta zaluchaye yih Do nih nalezhat gazeti zhurnali telebachennya radio kino fonografiyi Okremo vin rozglyadaye Internet yak okremij novij zasib masovoyi informaciyi bilsh individualnij ta interaktivnij Mas mediyi mayut znachnij vpliv na politichnu j kulturnu sferi Tak dlya politiki voni ye arenoyu ta kanalom dlya shirokih debativ zasib prezentaciyi pretendentiv na derzhavni posadi ta zastosuvannya vladi shlyahom poshirennya informaciyi ta poglyadiv Dlya kulturi zh vistupayut u roli dzherela viznachen ta obraziv socialnoyi dijsnosti ta najodnostajnishij viyav spilnoyi identichnosti Osoblivosti media Spriyayut zrostannyu ta zminam v industriyi upravlinnya personalom produkuvannyu tovariv ta poslug pozhvavlennyu zv yazkiv u promislovosti Vmishuyut instituciyu sami v sobi pri comu rozvivayut vlasni pravila i normi yaki pov yazuyut cyu instituciyu z inshimi Ye vladnim resursom u znachenni kontrolyu upravlinnya ta innovacij u suspilstvi yakij mozhe buti zaminnikom dlya sili ta inshih resursiv Vistupayut arenoyu de zdijsnyuyetsya publichne nacionalne ta mizhnarodne zhittya Vistupayut miscem rozvitku kulturi Golovne dzherelo viznachen i predstavlen socialnoyi realnosti dlya individuumiv grup i suspilstv Virazhayut cinnosti ta normativni rishennya Prichini chomu lyudi koristuyutsya Zasobami masovoyi informaciyi za Mak Kvejlom Informaciya Mak Kvejl nagoloshuye sho same poshuk informaciyeyu ye odniyeyu z vazhlivih prichin chomu lyudi koristuyutsya zasobami masovoyi informaciyi Lyudi shukayut informaciyu pro novi podiyi yaki trapilisya v sviti takozh zadlya osobistogo navchannya ta dlya togo shob zadovolniti svoyu cikavist v yakomus predmeti znan Faktor osobistosti Mak Kvejl pov yazuye cyu prichinu z individualnimi cinnostyami j tim sho lyudi namagayutsya znajti v media Zagalom voni shukayut informaciyu pov yazanu z zroblenimi nimi abo kimos diyu j shukayut poyasnennya yij Takim chinom voni namagayutsya z yasuvati hto voni yak osobistosti cherez bihevioristichne poyasnennya diyi pevnoyi inshoyi lyudini Integraciya ta Socialna interakciya Mak Kvejl poyasnyuye cej faktor tim sho lyudi ilyuzorno vvazhayut sho zasobi masovoyi komunikaciyi vidtvoryuyut ta zaminyuyut yim socialnu interakciyu Prikladom cogo mozhe buti vidoma socialna merezha Facebook Rozvazhalna funkciya zasobiv masovoyi komunikaciyi Cej faktor Mak Kvejl poyasnyuye yak bazhannya lyudini vtekti vid svoyih problem ta majzhe zahovatisya vid realnogo svitu Takozh kazhe sho prichina lyudej koristuvatisya ZMK v konteksti rozvazhalnoyi funkciyi polyagaye v tomu sho vona nadaye lyudyam opciyu dlya togo shob rozslabitisya ta dopomagaye na pevnij period chasu zabuti pro problemi ta vazhki situaciyi yaki vinikli Alternativni modeli suspilstva z zasobami masovoyi informaciyi za Mak Kvejlom Teoriya masovogo suspilstva Teoriya polyagaye v tomu sho vladni instituciyi abo ugrupuvannya pidtrimuyut odin odnogo naselennyu nadayetsya rozvaga yaku predstavlyaye media dlya togo shob stvoriti ilyuzornu kartinku yaka b vidvolikala yih vid panuvan pershih ta nishih klasiv drugih Klasichna Marksistska teoriya kazhe pro te sho klas kapitalistiv ekspluatuye robitnichij klas Medijni kanali nalezhat kapitalistam yaki produkuyut poshirennya ta cirkulyaciyu tih ideyi yaki dopomagayut yim utrimuvati j legitimizuvati svoyu vladu Politichno ekonomichna teoriya zauvazhuye sho informaciya yaka cirkulyuye u suspilstvi cinuyetsya za rahunok yiyi mozhlivoyi korisnosti nerivnomirnij rozpodil resursiv pereshkodzhaye chuttyu kritichnih dumok Cya teoriya peredbachaye sho rol mas medij polyagaye v tomu shob stvoryuvati ta dostavlyati auditoriyu yak dzherela vigodi Teoriyi Frankfurtskoyi shkoli Gerberta Markuze sho robochij klas bulo vvedeno v ilyuzornu omanu produktami yaki konstruyuye mas media ideyami ta kulturoyu Voni stvoryuyut uyavnu viru sho marginalni grupi mozhut stvoryuvati opir ta zminitisya hocha voni bilshe ne mayut togo kolishnogo kontrolyu nad robochim klasom yak ranishe Teoriyi gegemoniyi bazuyutsya na tomu sho vira v dominantne panuvannya vishih klasiv vidobrazhayetsya v dumkah nizhchih prignichenih klasiv Takim chinom ideyi panuvannya stayut spilnimi ta universalnimi dlya vsih predstavnikiv suspilstva j ce dopomagaye pravlyachomu klasu zalishatisya na svoyih visokih poziciyah ta utrimuvati vladu Socio kulturna teoriya namagayetsya poyasniti yak marginalni grupi vikoristovuyut masovu kulturu yaku produkuye media i yak v svoyu chergu cya masova kultura vpisuye molodih lyudej ta predstavnikiv etnichnih menshin v suspilstvo Ponyattya metafor v teoriyah mediaciyi Mak Kvejla V svoyih teoriyah masovoyi komunikaciyi Mak Kvejl opisuye taku rich yak metafora mediaciyi Metafora v rozuminnya metafori vkladayut pevnij viraz yakij vikoristovuyetsya v perenosnomu znachenni i bazuyetsya na deyakij shozhosti zistavlyuvanih predmetiv opisu ta yih vidnosin Metafori stayut novim potuzhnim instrumentom dlya opisu situaciyi abo zadlya opisu problem v konteksti mediaciyi Voni nadayut opciyu sluhachu podivitisya na situaciyu z inshogo kuta zoru j inkoli metafora zdatna pokazati novi nespodivana shlyahi podolannya problemi Pravilno obrana i stvorena metafora stvoryuye emocijnij efekt v sluhacha v konteksti vkladenogo mediatorom tim hto stvoriv metaforu zmistu Vona z dopomogoyu vizualnoyi kartinki dopomagaye pobachiti novij zmist Tobto metafora potribna dlya togo shob informaciya cherez otrimane najmenuvannya v yake vkladenij informacijnij kontent bula bilsh zrozumiloyu dlya auditoriyu dlya yiyi otrimuvachiv Mak Kvejl vkazuye na te sho media vikonuyut poserednicku funkciyu v suspilstvi Voni ye reprezentatorami informaciyi j voni konstruyuyut shlyahi poshirennya ciyeyi informaciyi v suspilstvi Tobto vidnosini mizh Zasobami masovoyi komunikaciyi ta publikoyu chasto rozglyadayutsya yak tristoronni mizh elitoyu mas mediami ta suspilstvom U svoyemu pershomu vidanni Mak Kvejl navodit definiciyu ta opis metafor v mediaciyi Vin vidilyaye sim metafor mediaciyi u svoyemu p yatomu vidanni 2005 roku Mak Kvejlova teoriya masovoyi komunikaciyi zamist vosmi yaki buli predstavleni v pershomu vidanni Teoriyi Masovoyi Komunikaciyi 1987 roku Sim metafor mediaciyi za Mak Kvejlom v teoriyah 2005 roku Media yak poserednik u suspilstvi ye viknom dlya bud yakogo dosvidu Tobto media daye mozhlivist rozshiriti nashe bachennya pobachiti uves nakopichenij suspilnij dosvid pobachiti vse svoyimi ochimi bez storonnogo vtruchannya Ye dzerkalom perebigu podiyi u suspilstvi vklyuchayuchi realne zobrazhennya hocha ye mozhlivist nayavnosti inversiyi ta vikrivlennya zobrazhennya yaksho b navit htos virishuvav rakurs ta spryamuvannya dzerkala i mi buli b obmezheni u svobodi bachiti te sho mi hochemo Ye filtrom chi vorotarem sho vikonuye obov yazki vidboru chastini dosvidu dlya specialnoyi uvagi i zakrivaye inshi poglyadi i golosi roblyachi ce usvidomleno chi ni Ye dorogovkazom providnikom chi interpretatorom yakij stvoryuye zagalnu kartinu chi sens iz togo sho bentezhit i ye fragmentarnim Ye forumom chi platformoyu dlya predstavlennya avditoriyi informaciyi ta ideyi chasto z mozhlivistyu vidpovidi chi reakciyi na nih Poshiryuvachem media ye tim dzherelom yakij peredaye dali informaciyu ta robit yiyi dostupnoyu dlya vsih Ye spivbesidnikom chi partnerom u rozmovi kotrij daye vidpovidi na pitannya u kvazi interaktivnomu obmini dumkami Novi media D Mak Kvejl viznachaye taki osnovni risi novih media digitalizaciya konvergenciya internet divergenciya masovoyi komunikaciyi adaptaciya sociumu do novih kulturnih rolej sho proponuye merezha stvorennya novoyi publichnoyi sferi fragmentaciya i vnutrishnye rozmivannya media institutiv redukciya socialnogo kontrolyu Viokremlyuye taki kategoriyi novih media 1 Mediyi mizhosobistisnoyi komunikaciyi Ce privatni telefoni ta elektronna poshta yaki porodzhuyut shvidkoplinnu informaciyu yaka nevdovzi staye neaktualnoyu prote vstanovlennya takih zv yazkiv mozhe buti vazhlivishim nizh informaciya 2 Interaktivni mediyi Zdebilshogo ce komp yuterni igri virtualni realnosti vikoristovuyut yak alternativnij zasib vikoristannya deyakih medij Osnovna vidminnist polyagaye v yihnij interaktivnosti ta perevazhanni nasolodi procesu zadovolennya pid chas vikoristannya 3 Mediyi dlya poshuku informaciyi Ce Internet telefon Taki mediyi vidriznyayutsya tim sho mistyat nadzvichajno velikij obsyag danih vikoristovuyut aktualni novitni tehnologiyi Telefon staye kanalom zdobuvannya informaciyi yak translovanogo teletekstu ta radioinformacijnih poslug 4 Mediyi kolektivnoyi uchasti Vikoristannya Internetu dlya rozpodilu ta obminu informaciyeyu ideyami dosvidom vstanovlennya aktivnih zv yazkiv Tipi vikoristannya vid instrumentalnih do emocijnih ta ekspresivnih Teoriyi vplivu Zasobiv masovoyi informaciyi Istoriya doslidzhennya vplivu mas media na suspilstvo Pershij period Pochinayetsya z pochatku dvadcyatogo stolittya j trivaye do seredini tridcyatih rokiv dvadcyatogo stolittya Drugij period Druga stadiya mizh 1940 ta seredinoyu 1960 rokiv Vidznachayetsya pochatkom zbilshennya zacikavlenosti ta doslidzhen v masovih komunikaciyah v Spoluchenih Shtatah Ameriki Mak Kvejl kazhe sho hocha she bulo rozrobleno malo teoriyi pro mozhlivij vpliv period buv dovoli uspishnim Golovnim v comu vvazhaye vnesok takih doslidnikiv yak Lazersfeld ta Berelson shodo doslidzhennya prezidentskih viboriv v 1940 ta 1948 rokah Tretij period Mak Kvejl kazhe sho cej period dosi trivaye Avtor kazhe sho vin polyagaye u tomu sho novi ideyi ta shlyahi mislenni ta novi vidomosti shodo vplivu nakopichuyetsya pid vplivom zasobiv masovoyi komunikaciyi takih napriklad yak televizor ta vzhe davno isnuyuchi drukarski vidannya gazetai zhurnali Vpliv media Mak Kvejl v Teoriyah Masovoyi Komunikaciyi robit teoretichnij analiz vzhe isnuyuchih koncepciyi shodo vplivu zasobiv masovoyi informaciyi na individualnomu ta suspilnomu rivni Takozh vin doslidzhuye efekti media na suspilstvo ta shlyahi yiyi vikoristannya V svoyih koncepciyah Mak Kvejl kazhe pro volodinnya zasobami masovoyi informaciyi vin navodit kilka mozhlivih perspektiv dlya tih hto maye kontrol nad ZMK Po pershe mas media zdatni privertati ta vidvolikati uvagu vid pevnih problem situaciyi ta lyudej takim chinom sho dlya lyudej yaki znahodyatsya pri vladi ye mozhlivist pereadresuvati vsyu uvagu na svoyih supernikiv chi na nebazhani dlya nih grupi Po druge zasobi masovoyi komunikaciyi mozhut nadavati vladu ta pidtrimuvati legitimnist vladi pevnoyi osobi Po chetverte pri pevnih obstavinah media mozhut buti kanalami navernennya ta mobilizaciyi Po p yate zasobi masovoyi komunikaciyi mozhut buti instrumentom dlya psihichnoyi vinagorodi ta zadovolennya ZMK zdatni vrazhati potishati ta uleshuvati Zagalom zasobi masovoyi informaciyi ye duzhe ekonomichno efektivnim zasobom spilkuvannya v suspilstvi Voni ye shvidkimi gnuchkimi Mak Kvejl takozh nagoloshuye sho dovoli legko zdobuti kontrol ta manipulyuvati nimi Rivni ta vidi vpliviv Medijni vplivi naslidki umisnih abo nevmisnih diyi medij Diyevist medij ce viznachennya efektivnosti medij u dosyagnenni zadanogo rezultatu Isnuye dekilka sposobiv rozrizniti vid medijnogo vplivu Klaper 1960 viokremiv konversiyu zmina dumki zgidno z namirom komunikatora neznachnu zminu zmina formi abo intensivnosti povidomlennya perekonannya chi povedinki pidsilennya pidtverdzhennya recipiyentom vlasnogo perekonannya dumki abo povedinki Piramida rivniv komunikuvannya Analizuyuchi rol komunikuvannya Denis Mak Kvejl vibudovuye taku piramidu rivniv komunikuvannya Intrapersonalne komunikuvannya vnutrishnye mislennya lyudina sama obmirkovuye otrimane povidomlennya pered tim yak peredati jogo inshim Mizhosobove komunikuvannya zalucheno 2 3 lyudini mizh yakimi i vidbuvayetsya komunikaciya Grupove komunikuvannya vidbuvayetsya mizh bilshoyu za 3 osobi kilkistyu lyudej u suspilnih grupah Institucijne komunikuvannya vidbuvayetsya mizh instituciyami organizaciyami Masove komunikuvannya najvishij riven komunikuvannya SmertPomer u vici 82 roki 25 chervnya 2017 roku Perelik osnovnih robit Denisa Mak Kvejla1961 kniga Telebachennya ta Politichna kartina Doslidzhennya vplivu telebachennya na politichni vibori 1959 roku spilne napisannya z Dzhozefem Trenemenom 1982 Modeli Komunikaciyi spilne napisannya z Svenom Vindahlom 1983 Teoriya Masovoyi Komunikaciyi pershe vidannya 1986 Yevropejskij zhurnal pro Komunikaciyi 1987 Vstup do teoriyi masovoyi komunikaciyi druge vidannya Teoriyi masovoyi komunikaciyi 1992 Produktivnist media masovi komunikaciyi ta suspilni interesi 1997 Analiz Auditoriyi 2002 rik bula opublikovana Mak Kvejlova hrestomatiya z teoriyi masovoyi komunikaciyi 2003 ZMI pidzvitnosti ta Svoboda publikaciyi 2005 rik p yate vidannya Mak Kvejlova teoriya masovoyi komunikaciyi 2010 shoste vidannya Mak Kvejlova teoriya masovoyi komunikaciyi 2013 Zhurnalistika ta suspilstvo Div takozhMasova komunikaciya Efekti masovoyi komunikaciyi Internet zhurnalistika Media auditoriyaPrimitkihttp www denieuwereporter nl 2017 06 dennis mcquail 1935 2017 schreef de bijbel voor communicatiewetenschappers Album Academicum 2007 d Track Q63962284 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 29 listopada 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv 2 https www theguardian com media 2017 sep 22 denis mcquail obituary originalu za 5 zhovtnya 2017 Social Science Space amer 23 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 5 grudnya 2017 Social Science Space amer 6 lipnya 2017 Arhiv originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 5 grudnya 2017 Mak Kvejl D Teoriya masovoyi komunikaciyi Denis Mak Kvejl perekl z angl O Vozna G Stashkiv Lviv Litopis 2010 Kvit S Masovi komunikaciyi Pidruchnik K Vid dim Kiyevo mogilyanska akademiya 2008 206 s AlanSmith96 6 grudnya 2013 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2017 arts1091 unsw wikispaces net Arhiv originalu za 24 veresnya 2017 Procitovano 5 grudnya 2017 Gerashenko Alesya 2015 Metafora v mediacii russkaya http ukrmediation com ua files Kursova 20robota Gerashenko 20A Metafora pdf Ukrayinskij centr mediaciyi s 22 Rizun V Teoriya masovoyi komunikaciyi pidruch dlya stud V V Rizun Kiyiv Prosvita 2008 260 s McQuail Denis 1979 The Influence and effect of Mass Media english http www csub edu mault the 20influence 20and 20effects 20o pdf Sage Publication s 7 23 Dzherelahttps uk sagepub com en gb eur author denis mcquail 0 22 grudnya 2015 u Wayback Machine https www theguardian com media 2017 sep 22 denis mcquail obituary 5 zhovtnya 2017 u Wayback Machine https www socialsciencespace com 2012 02 my social science career interview with denis mcquail 6 grudnya 2017 u Wayback Machine https www socialsciencespace com 2017 07 theorist mass communication denis mcquail 1935 2017 6 grudnya 2017 u Wayback Machine http arts1091 unsw wikispaces net Denis McQuail 24 veresnya 2017 u Wayback Machine https www slideshare net AlanSmith96 denis mcquail 28960581 4 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Gerashenko A A Metafora v mediacii kurs rob Kiyevo Mogilyanska biznes shkola ukrayinskij centr mediaciyi programa biznes mediator A A Gerashenko Kiyiv Ukrayinskij centr mediaciyi 2015 22 s Mak Kvejl D Teoriya masovoyi komunikaciyi Denis Mak Kvejl perekl z angl O Vozna G Stashkiv Lviv Litopis 2010 Rizun V Teoriya masovoyi komunikaciyi pidruch dlya stud V V Rizun Kiyiv Prosvita 2008 260 s Kvit S Masovi komunikaciyi Pidruchnik K Vid dim Kiyevo mogilyanska akademiya 2008 206 s Denis M The Influence and effect of Mass Media Mcquil Denis Mass Communication and society Mcquil Denis 1979 Sage Publications S 7 23