Соціальна організація - це організація, яка має соціальну мету та спрямована на розв'язання соціальних проблем, задоволення потреб та інтересів конкретної групи людей або суспільства в цілому. Соціальні організації можуть бути різного типу та форми власності, включаючи громадські об'єднання, неприбуткові організації, благодійні фонди, громадські ініціативи, спілки, та інші. Вони працюють у сферах, таких як охорона здоров'я, освіта, допомога малозабезпеченим, культура, екологія, права людини, тощо. Соціальні організації грають важливу роль у вирішенні соціальних проблем і сприяють поліпшенню якості життя громадян і розвитку суспільства.
Зміст поняття
Поняття організації в науці використовується у кількох значеннях:
- організація відображає міру впорядкованості соціальної системи, показує, наскільки вона відійшла від самоорганізованості або дезорганізації;
- організація є формою соціальних відносин і, врешті-решт, дає нам розуміння суті самого суспільства (проста кооперація, мануфактура, фабрика);
- організація — процес налагодження зв'язків під час сумісної діяльності (організація роботи, організація відпочинку тощо);
- організація — це соціальна група, яка створюється спеціально для виконання певної діяльності, а значить має мету та реалізує суспільну функцію.
Всі ці значення певним чином пов'язані, однак у соціології аналізується найчастіше останнє значення, на відміну від третього, котрим користується теорія менеджменту та маркетингу. Широко використовують термін «організація» також кібернетика, економіка, біологія та інші науки. Соціологія ж вивчає організацію під своїм специфічним кутом зору, аналізуючи соціальну поведінку індивідів, груп, утворень.
У межах соціології розроблена спеціальна соціологічна теорія (теорія середнього рівня) та відносно автономний напрям в теорії організації — соціологія організацій, яка намагається пояснити природу, механізми функціонування і розвитку організацій, спираючись на соціологічну теорію. В ній організація розглядається як соціальна інституція, система зв'язків і відносин між людьми, як частина соціального оточення людини. У сучасній науковій літературі існує безліч визначень організації, з яких зазвичай виділяються концепція організації як раціональної системи або системи, спрямованої на досягнення мети. Можна виділити чотири основні напрями у визначенні теорії організації:
- Відповідно до точки зору одного з основоположників сучасної американської теорії управління Ч. Барнарда, організація - це такий вид кооперації людей, котрий відрізняється від інших соціальних груп свідомістю, передбачуваністю та цілеспрямованістю. Барнард і його послідовники в основному розглядали спільні дії людей, їхню кооперацію, а вже потім необхідність досягнення цілей.
- Інший напрямок найкраще характеризує точка зору теоретиків організації Д. Марча і Г. Саймона, згідно з якою організація — це співтовариство взаємодіючих індивідів, яке є найпоширенішим в суспільстві і містить центральну координуючу систему. Висока специфічність структури та координація усередині організації відрізняють її від дифузних і неврегульованих зв'язків між неорганізованими індивідами. Все це надає організації схожості з окремим біологічним організмами.
- Американські соціологи П. Блау та В. Скотт представляють третій напрям у визначенні організації. У цьому визначенні вказується основна, на їх думку, характеристика організації — те, що вона для досягнення специфічних цілей повинна бути формалізованою, тобто володіти формальною структурою.
- На думку американського дослідника організацій , організації — це соціальні об'єднання, які свідомо конструюються і реконструюються для досягнення специфічних цілей, що характеризуються свідомим членством в організації та свідомими діями її членів.
На підставі перерахованих основних специфічних рис можна дати наступне визначення організації: організація — це соціальна група, орієнтована на досягнення взаємопов'язаних специфічних цілей і формування високоформалізованних структур на основі спеціалізації або розподілу праці.
Соціальну організацію можна визначити як цілісну функціонально-цільову систему, яка має притаманну їй соціальну структуру, свої функції й ієрархізовану взаємодію між індивідами, групами та структурними підрозділами, створену для задоволення суспільних потреб індивідів та всього суспільства. По суті, соціальна організація — це система свідомої координації цілей діяльності людей. У цьому визначенні зафіксовано дві важливі характеристики організації: те, що вона є певною соціальною спільнотою, групою та що ця спільнота має функціонально-цільову природу, оскільки створюється для реалізації певних цілей. Таким чином, соціальна організація є засобом забезпечення значущої поведінки людей для досягнення конкретної мети.
На думку польського соціолога Яна Щепаньського, соціальна організація будь-якої спільноти — це така сукупність зразків поведінки, настанов, соціальних ролей, засобів соціального контролю, яка забезпечує співжиття членів спільноти, гармонізує множину їхніх прагнень і дій у процесі задоволення потреб, а також сприяє розв'язанню проблем і конфліктів, які виникають під час спільного життя. Соціальна організація — це комплекс засобів, за допомогою яких спільнота підтримує внутрішню рівновагу, певний порядок у своєму середовищі.
Соціальна організація виявляється в різних вимірах суспільного життя. Не випадково автори, які оперують терміном «соціальна організація», позначають ним онтологічні аспекти суспільного буття. Залежно від контексту, де використовується цей термін, робиться акцент на його матеріальному (організація — це група), атрибутивному (організація — це упорядкованість) або поведінковому (організація — це процес) аспектах.
Отже, організація спільноти людей, наприклад соціальної групи, виявляється:
1) у розподілі соціальних дій відповідно до статусів та ролей у групі;
2) взаємодоповненні цих диференційованих дій;
3) стабільності, тривалості у часі статусної та ролевої структури;
4) відносній незалежності соціальних дій від персони, що їх виконує. Дія має відбуватися навіть тоді, коли повністю або частково змінюється склад групи;
5) факті, що певні відхилення від установлених дій викликають негативні санкції, а деякі — позитивні або взагалі не беруться до уваги. Негативні санкції — це осудження, іронія, догана, виключення з групи, позбавлення волі, страта. Позитивною санкцією може бути визнання, похвала, нагорода та ін.
Ступінь відхилення від усталених зразків соціальної дії, зміст і модальність санкцій є різними в різних групах, неоднакові для окремих категорій у межах тієї самої соціальної групи, для індивідів з різними соціальними статусами.
Всі ці прояви соціальної організації в групі свідчать про те, що діяльність людей в її межах зумовлена нормами та певними вимогами до того, як повинен діяти член спільноти в тій чи іншій ситуації. Ці норми складають систему, яка охоплює сферу права, моралі, звичаїв і регулює поведінку в соціальній групі та в суспільстві взагалі. Оскільки у своїх діях індивіди обмежені наявними соціальними відносинами, можна і соціальну організацію визначити як систему нормативно обумовлених і санкціонованих соціальних відносин між індивідами в межах групи, між окремим членом групи та груповими цінностями і, нарешті, між ним і представниками інших груп та їхніми цінностями.
Характерні ознаки, притаманні соціальним організаціям
Соціальні організації є необхідними елементами соціальної структури суспільства, разом із соціальними спільнотами, соціальними групами та соціальними інституціями, проте не зводяться до жодного з них.
Багато соціологів називають соціальні організації різновидом соціальних інституцій. Хоча зміст поняття «соціальна інституція» є близьким до змісту поняття «соціальна організація», вони не тотожні. На цю обставину слушно звертає увагу польський соціолог Антоні Каміньський, підкреслюючи, що кожна соціальна інституція — це організація, однак не кожна соціальна організація є інституцією. Вони мають відмінні риси:
- Соціальна організація утворена для реалізації певних цілей, прагне якомога швидше та ефективніше їх досягти, тобто вона є певним засобом вирішення завдань.
- Члени організації розподіляються по ієрархічній драбині відповідно до статусів і ролей.
- Соціальна організація виникає на основі поділу праці, її спеціалізації за функціональною ознакою. В цьому розумінні соціальна організація є формою соціальних відносин, яка змінюється відповідно до зміни типу суспільства та міри розвитку матеріального виробництва.
- Кожна соціальна організація має певний координуючий орган або систему управління. Управлінські підсистеми формують свої механізми і засоби регулювання і контролю за діяльністю різних елементів організації.
Прикладами соціальної організації можуть бути будь-яка установа (суспільна, громадська тощо), кримінальна група, політична партія. Не є соціальною організацією народ, клас, нація, етнос, бо вони не мають ознак організації: конкретної мети, яка досягається певними людьми, програми дій, ієрархії, підлеглості, колективної ідентичності, чіткої процедури виконання обов'язків, соціальної структури (сукупність людей, які мають конкретні стосунки під час взаємодії), де статуси визначаються службовими посадами.
Структура соціальної організації та її організаційні принципи
В соціальній організації можна виділити формальну та неформальну структури.
Формальна структура соціальної організації включає наступні елементи (компоненти):
- цілі організації;
- членів організації, або учасників;
- «організаторів», які утворюють управлінську ланку, «організаційне ядро» (дана ознака характерна для великих груп, для малих вона не є обов'язковою);
- сукупність взаємопов'язаних ролей (тобто кожен виконує свою частину спільної справи);
- правила, які регулюють поведінку людей;
- засоби діяльності (технічні, технологічні, інформаційні, фінансові та ін.), включно з технологією — систематизованим знанням корисних та найбільш раціональних способів практичних дій (прийомів, операцій, процедур);
- заданий алгоритм дій;
- систему взаємовідносин між членами організації, в першу чергу відносини влади-підпорядкування;
- впорядковані зв'язки з іншими організаціями, оточуючими соціальними групами та спільнотами (наприклад, з клієнтами), інституціями (наприклад, з державою), суспільством в цілому.
Неформальна структура — це організаційні характеристики та відносини, які не є складовою формальної структури організації, але впливають на її успіхи в досягненні мети. Неформальна структура організації може виникати спонтанно або бути результатом певної політики її членів. Для неформальної структури не характерна ієрархія влади, оскільки зв'язки в ній — громадські. Така структура не спирається на формальні правила, вона управляється вільно за допомогою суспільних норм. Комунікаційна схема, характерна для неформальної організації, отримала назву «виноградний кетяг». Така аналогія використовується тому, що канали неформальних зв'язків прокладають свій шлях вгору, вниз та через формальну структуру організації.
У побудові організації та її функціонуванні діють певні організаційні принципи:
- Цілісність організації. Це означає, що властивості системи не випливають виключно зі властивостей її елементів, що ціле має нові інтегративні властивості, які виникають внаслідок взаємодії елементів. Цілісність організації досягається за наявності єдиної мети, чіткої програми дій, спільних інтересів її членів.
- Оптимальне співвідношення функцій та організаційних структур. Цей принцип доповнює й розкриває зміст першого принципу. Цілісність може бути досягнута перш за все через оптимальне співвідношення основних елементів системи; його порушення призводить до порушення цілісності соціальної організації. Функція є реалізацією стійкої реакції організації на вимоги зовнішнього та внутрішнього середовища, а структура характеризує відносини компонентів організації. Оптимальне співвідношення структури та функцій забезпечує іманентність сталості, надійності організації і навпаки — суперечність між функціями та структурою руйнує організацію, створює умови для розвитку дисфункцій; відповідна функціям структура організації покликана поглинати дезорганізуючий вплив зовнішнього середовища (в тому числі й слабку соціальну ефективність права) та ослабити дію дисфункцій.
- Пристосування організації до умов суспільного життя. Кожна організація існує у специфічному фізичному, технологічному, культурному та соціальному оточенні. Вона повинна адаптуватися до нього та співіснувати з ним. Соціальна організація як суб'єкт суспільного життя у своїй діяльності взаємодіє з суспільством та окремими його елементами, які мають неоднакове значення для її розвитку. Без деяких зовнішніх умов організація взагалі не може існувати, інші не такі впливові. Тому будь-яка організація має враховувати особливості власної взаємодії з навколишнім зовнішнім середовищем, пристосовуючись до умов виживання.
- Відповідальність організації перед суспільством і суспільства перед організацією. Особливості взаємної відповідальності окреслено в установчих документах організації, контролюються керівними органами та зумовлюються правом. Окремими нормативними актами закріплено особливості взаємної відповідальності.
- Взаємодія підсистем, які управляють і якими управляють. В кожній організації досить чітко виокремлюються дві підсистеми — та, що управляє, і та, якою управляють. Це значить, що в кожній організації є відносини влади, тобто здатність одних людей впливати на інших індивідів і окремі групи. Система влади в організаціях, за правилом, має форму піраміди, на вершині якої перебуває підсистема, яка управляє, а нижче — різні рівні системи, якою управляють. На основі цієї ієрархії виникає драбина посадових залежностей: нижчі ланки персоналу підпорядковуються вищим посадовим структурам і особам. Додержання цього принципу посилює життєздатність організації, вдосконалює її діяльність. Порушення його призводить до негативних наслідків, які, врешті-решт, порушують цілісність організації. Доведено, що надмірна централізація влади веде до падіння відповідальності в різних підрозділах організації, невизначеність повноважень — до безсилля влади, а занижена відповідальність робить владу неконтрольованою.
Типологія соціальних організацій
Типологія соціальних організацій, як і будь-якого іншого соціального явища, складна і різноманітна. За рядом критеріїв можна провести таку класифікацію (типологію) організацій:
- за функціонально-цільовою природою виділяють організації адміністративні (підприємства, установи) та спілчанські або асоціації (політичні, професійні, аматорські). У свою чергу підприємства й установи можуть бути економічними, соціальними, духовними тощо;
- за формами власності — державні, приватні, муніципальні та змішані;
- стосовно прибутку — прибуткові й неприбуткові; комерційні й некомерційні;
- за потенціалом, можливостями та необхідністю для суспільства — перспективні й неперспективні;
- за тривалістю існування — традиційні й нові;
- за розміром — малі, середні, великі;
- за характером соціальності — просоціальні та асоціальні (або позитивні та негативні);
- за мірою формалізації — формальні й неформальні.
За іншим підходом, усе різноманіття соціальних організацій можна класифікувати за різними підставами:
1. За роллю і місцем у системі суспільних відносин:
1.1. Промислово-господарські та фінансові організації. Промислові — це ті, які виробляють продукцію, — заводи, фабрики, кооперативи, фермерські господарства, артілі та ін. Фінансові організації забезпечують відносини між промисловими й іншими підприємствами за допомогою коштів. До них входять банки, страхові компанії, кредитні спілки тощо.
1.2. Адміністративно-управлінські. До них належать органи державної влади, місцевого самоврядування, податкові, контрольні, наглядові й інші організації.
1.3. Науково-освітні та науково-дослідні — вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, наукові центри тощо.
1.4. Військові організації — ті, що виконують специфічні функції захисту, оборони країни.
1.5. Культурні організації, як правило, виконують культурні та виховні завдання. До них відносять: дитячі садки, ясла, гуртки самодіяльності, театри, філармонії, музеї, кінотеатри, телестудії тощо.
1.6. Організації соціальної сфери (охорони здоров'я, соціального забезпечення тощо).
2. Стосовно держави всі організації можна розподілити на:
2.1. Державні.
2.2. Недержавні (громадські). Останні у свою чергу поділяються на: політичні партії; асоціації (із захисту навколишнього середовища, прав споживачів, боротьбі зі СНІДом тощо); творчі спілки; добровільні товариства (історичні, любителів книги, філателістів і т. ін.); клуби.
3. За інтенсивністю соціального контролю всі організації можна розділити на:
3.1. Добровільні асоціації, метою яких є захист інтересів їх членів. Прикладом їх є професійні та релігійні об'єднання, політичні партії (за умов демократії), різні асоціації на кшталт наукових товариств, клуби за інтересами, самодіяльні колективи тощо. Американський соціолог Нейл Смелзер наводить три головні ознаки добровільних організацій:
- вони створені для захисту спільних інтересів їхніх членів;
- членство в організації є добровільним — люди можуть вільно входити до них і вільно залишати їх;
- організації цього типу не пов'язані з державними органами.
Щодо останньої ознаки, то вона властива далеко не всім добровільним організаціям, тому модифікується залежно від специфіки тієї чи іншої країни.
3.2. Тотальні (примусові) установи. Це таке об'єднання, входити до якого людей примушують, навіть якщо вони цього не бажають. Н. Смелзер зазначає, що якщо добровільні організації створюються для захисту певних інтересів своїх членів, то примусова організація формується для «загального» суспільного блага, сутність якого формулюється державою, церквою, іншими організаціями, що мають право уособлювати загальний інтерес. До них можна віднести такі організації, як шпиталі, будинки і санаторії для немічних людей, тюрми, виправні табори, різні типи примусових робіт для людей, небезпечних для суспільства, обов'язкову (не професійну) армію, обов'язкову школу тощо.
4. За мірою прояву особистих якостей у соціальних відносинах організації розподіляються на:
4.1. Офіційні (формальні). Формальна організація — це форма відносин всередині офіційно сформованого колективу, зафіксованих посадовими інструкціями, положеннями, наказами та розпорядженнями. Вона передбачає дотримання затверджених норм поведінки та взаємодію співробітників у межах такого колективу.
Структура формальної соціальної організації характеризується наступними властивостями:
- раціональність, тобто вона формується та діє ґрунтуючись на принципі доцільності, корисності, свідомого руху до певної мети;
- безособовість, тобто організація байдужа до індивідуальних особистісних особливостей своїх членів, оскільки розрахована на взаємовідносини, які встановлюються за заданою функцією;
- службові відносини, тобто передбачає та регулює лише службові відносини;
- функціональність, прагне у своїй діяльності та в комунікаціях до функціональних (необхідних, потрібних) цілей;
- наявність організаторів — осіб, які систематично займаються її управлінням, тобто має (в більшості випадків) управлінську ланку («ядро»), адміністративний персонал, який постійно відповідає за підтримання стійкості організації, координацію взаємодій між її членами та ефективність її діяльності як цілого.
Кожна формальна організація певною мірою є бюрократичною. Переваги бюрократичної системи полягають у тому, що вона надає управлінню організацією певної усталеності, впорядкованості, дисциплінованості, функціональної ефективності. Бюрократичність надає апаратній діяльності формально-раціонального характеру, вможливлює її планування й інструментально-методичне забезпечення, запровадження оптимальних методів управління. Призначення бюрократії полягає, зокрема, в тому, щоб бути носієм нормативного, впорядкувального начала в житті суспільства. Вона відіграє важливу соціальну роль в житті суспільства як фактор раціоналізації впорядкування, здатний подолати чи нейтралізувати соціальну стихію. Головний недолік бюрократії — відсутність гнучкості, шаблонність дій.
Інноваційність здатна знизити надмірний бюрократизм управлінських структур, але вона не завжди є притаманною усім організаціям. Таке становище характерне для більшості організацій сучасного суспільства, в яких досить тривалий час традиційно фіксується панування структури над функцією, вертикальних зв‘язків над горизонтальними, дублювання організаційного порядку тощо.
4.2. Неофіційні (неформальні), які ґрунтуються на взаємовідносинах та особистому виборі членів спільноти та характеризуються соціальною самостійністю. Неформальна організація — це система міжособистісних зв'язків, яка виникає через взаємний інтерес індивідів один до одного поза зв'язком із функціональними потребами. Тобто, це безпосередня, стихійно створена спільнота людей, яка ґрунтується на особистому виборі зв'язків і асоціацій між собою (товариські відносини, взаємна симпатія, любительські інтереси тощо).
Можна виокремити три основні риси даного явища:
- спонтанність, тобто незапланованість виникнення;
- існування та функціонування поряд (паралельно) з організацією формальноюб часто в середині останньої;
- головна особливість — неслужбовий, «неділовий» характер міжособистісних відносин.
Неофіційна організація значно впливає на офіційну та прагне змінювати відносини, що в ній склалися, за своїм бажанням. Організацію можна вважати тим ефективнішою, чим позитівнішим є відгук, одержаний офіційною стороною від неофіційної.
До особливого виду організацій належать злочинні угруповання. Вони мають і формальний (у тому значенні, що ролі досить чітко визначені і норми всім членам організації добре відомі), і неформальний (створені стихійно, не визнані державними органами) характер.
Французький соціолог Мішель Крозьє, вивчаючи розвиток і стратегії різних організацій, вивів два їх основних типи: механічний і органічний, які вельми нагадують офіційний і неофіційний види. На його думку, механічний тип організації характеризується такими ознаками: повна і точна (а значить, негнучка) схема виконання обов'язків кожним співробітником; слабкі зв'язки (як по вертикалі, так і по горизонталі) між співробітниками, які виконують рутинні (повсякденні) завдання; централізація влади на верхніх сходинках ієрархії, де розв'язуються перспективні й такі, що потребують творчих здібностей (не рутинні), проблеми. Цими рисами, як правило, володіють великі організації: державні структури, великі приватні підприємства.
Для органічного типу організацій характерне таке: схема виконання команд передбачає можливість зміни функцій співробітників залежно від їх компетенції; дуже розвинені зв'язки між людьми, які виконують складні й прості функції, а ієрархія (вертикальні зв'язки) — слабка; ухвалення рішень роздроблене: на кожному рівні начальник стимулює роботу та виконує функцію арбітра, але не командує і не вирішує. Такі організації краще пристосовані до змін у суспільстві, до мінливого ринку та технологій, що розвиваються, але не завжди є адекватними для діяльності великих трудових колективів і для персоналу з невисокою кваліфікацією.
В західній соціології розроблена дещо інша типологія організацій, яка включає їхні різноманітні моделі, запропоновані зарубіжними дослідниками. Найбільш відомі з них:
- Організація як трудовий процес (тейлоризм), основу якої складає блок «людина — праця». Поведінка робітника, згідно з цією моделлю, повністю детермінується ззовні за раціоналізованою схемою.
- Організація—машина, яка розглядає організацію як безособовий механізм, побудований із формалізованих зв'язків, статусів, цілей у вигляді багаторівневої адміністративної ієрархії. Така система передбачає повну керованість, контрольованість; людина в ній виступає не в конкретних проявах, а лише як абстрактна «людина взагалі» (А. Файоль, Л. Урвік та ін.).
- Організація—громада, де головним регулятором є прийняті в організації норми поведінки. Велику роль в цьому середовищі відіграють неформальні відносини у вигляді досить часто виникаючих неформальних асоціацій. Подібна організованість задовольняє соціальні потреби індивіда (у спілкуванні, визнанні, приналежності) та контролює його поведінку (через остракізм, засудження). Ця природна система слабко піддається управлінню, що діє попередніми методами. Вона є «організацією в організації» й єдино ефективним методом управління для неї є включення до цієї системи (Е. Мейо, Ф. Ротлісбергер та ін.).
- Соціотехнічна модель організації, яка ґрунтується на залежності внутрішньогрупових зв'язків від технології виробництва. Одночасно існує й вплив соціально-психологічної організації групи на її продуктивність.
- Інтеракціоністська модель організації, яка розглядається як система тривалих взаємодій між робітниками. Індивіди вносять до організації власні очікування та цінності в залежності від ситуації, впливаючи на цілі та структуру організації. В результаті формальних і неформальних взаємодій, значного впливу останніх, виникає велика невизначеність для управління, ризик для рішень (Ч. Барнард, Г. Саймен, Дж. Марч та ін.).
- «Природна» організація (ґрунтується на ідеях Т. Парсонса, Р. Мертона, та ін.). Функціонування організацій розглядається як об'єктивний, самоздійснюваний процес, в якому суб'єктивне начало не є домінуючим. Під організованістю в межах цієї моделі розуміється гомеостатичний стан системи, котрий дає їй можливість самоналаштовуватися при зовнішніх або внутрішніх впливах. Більша роль у функціонуванні цієї організації належить спеціально не запланованим, стихійним факторам. Такий підхід дозволяє розглядати організацію як специфічне соціальне явище, яке розвивається за власними мало відомими закономірностями, внаслідок чого виникають численні непередбачені ситуації.
- Бюрократична модель організації М. Вебера, яка є близькою до моделі організація-машина; в основі цієї моделі знаходиться концепція раціоналізації («бюрократизації») поведінки людини в організаціях.
Управління соціальною організацією
Управлінням організацією займаються спеціальні органи, завдання яких — контролювати діяльність всіх елементів, утримувати в допустимих межах відхилення окремих частин і організації в цілому від поставлених цілей, слідкувати за дотриманням норм і правил організації, застосовуючи різні методи, включно з винагородами та стягненнями.
Сучасні організації мають складну систему управління, яка включає наступні характеристики:
- вироблення стратегії управління організацією;
- управління персоналом організації;
- отримання, відбір та розподіл ділової та соціально значущої інформації;
- раціональний розподіл ресурсів організації;
- проведення кадрової політики;
- проведення ділових переговорів;
- впровадження принципів інноваційного управління;
- розповсюдження реклами;
- планування та проектування роботи в організації;
- контроль і координація дій робітників.
Це далеко не повний перелік функцій спеціаліста, який здійснює управлінську діяльність. Такі спеціалісти є ключовими фігурами в організації. Разом з тим, всередині організацій можуть складатися неформальні зв'язки й відносини, які виникають стихійно в результаті тривалого міжособистісного та внутрішньогрупового спілкування. Неформальні відносини слугують певним механізмом зняття напруги, який виникає через протиріччя між індивідуальними інтересами та жорсткими правилами формальної організації, але іноді вони можуть негативно вплинути на діяльність організації.
Таким чином, соціальна організація відіграє важливу роль в житті суспільства. За образним висловлюванням американського соціолога В. Вайта, сучасна людина — це «людина організації». Зі свого боку, організація потребує від неї орієнтації на раціональний стиль поведінки, компетентність, знання й уміння. При цьому соціологія покликана вирішувати соціальні проблеми оптимізації умов ефективного функціонування організацій.
Див. також
Примітки
- Barnard Ch. A Definition of Authority. N.Y., 1952, Р. 25-27
- March J., Simon H. Organizations. N.Y., 1958, Р. 19
- Blau P., Scott W. Formal Organizations. L, 1979, Р. 8
- Etzioni A. The Comparative Analysis of Complex Organizations. N.Y., 1961.,Р. 45-46
- Фролов С. С. Социология организаций: Учебник. — М.: Гардарики, 2001. — 384 с.
Джерела
- A. Bradley, M. McDonald. The Social Organization How To Use Social Media To Tap The Collective Genius Of Your Customers And Employees. М.: Альпина Паблишер, 2015. — 248 с.
- Вербець В. В., Субот О. А, Христюк Т. А. Соціологія: Навчальний посібник. — К.: КОНДОР, 2009.- 550 с.
- Макеєв С. О. Соціологія: навч. посіб. / за ред. С. О. Макеєва. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. — 344 с.
- Монастирський Г. Л. Теорія організації: Навч.-метод. комплекс. — Т.: Екон. думка, 2007. — 84 с.
- Перегуда Є. В. Соціологія: навчальний посібник / Є. В. Перегуда та ін. — К.: КНУБА, 2012. — 140 с.
- Подольська Є. А., Подольська Т. В. Соціологія: 100 питань-100 відповідей. — К.: ІНКОС, 2009. — 352 с.
- Поняття, структура і принципи соціальної організації // Енциклопедія економіста на сайті www.Grandars.ru [1] (рос.)
- Соціальні організації // Енциклопедія економіста на сайті www.Grandars.ru [2]. (рос.)
- Соціологія: підручник / за ред. М. П. Требіна; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. — Харків: Право, 2010. — 224 с.
- Соціологія: Підручник / Н. П. Осипова, В. Д. Воднік, Г. П. Клімова та ін.; За ред. Н. П. Осипової. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 336 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Socialna organizaciya ce organizaciya yaka maye socialnu metu ta spryamovana na rozv yazannya socialnih problem zadovolennya potreb ta interesiv konkretnoyi grupi lyudej abo suspilstva v cilomu Socialni organizaciyi mozhut buti riznogo tipu ta formi vlasnosti vklyuchayuchi gromadski ob yednannya nepributkovi organizaciyi blagodijni fondi gromadski iniciativi spilki ta inshi Voni pracyuyut u sferah takih yak ohorona zdorov ya osvita dopomoga malozabezpechenim kultura ekologiya prava lyudini tosho Socialni organizaciyi grayut vazhlivu rol u virishenni socialnih problem i spriyayut polipshennyu yakosti zhittya gromadyan i rozvitku suspilstva Zmist ponyattyaPonyattya organizaciyi v nauci vikoristovuyetsya u kilkoh znachennyah organizaciya vidobrazhaye miru vporyadkovanosti socialnoyi sistemi pokazuye naskilki vona vidijshla vid samoorganizovanosti abo dezorganizaciyi organizaciya ye formoyu socialnih vidnosin i vreshti resht daye nam rozuminnya suti samogo suspilstva prosta kooperaciya manufaktura fabrika organizaciya proces nalagodzhennya zv yazkiv pid chas sumisnoyi diyalnosti organizaciya roboti organizaciya vidpochinku tosho organizaciya ce socialna grupa yaka stvoryuyetsya specialno dlya vikonannya pevnoyi diyalnosti a znachit maye metu ta realizuye suspilnu funkciyu Vsi ci znachennya pevnim chinom pov yazani odnak u sociologiyi analizuyetsya najchastishe ostannye znachennya na vidminu vid tretogo kotrim koristuyetsya teoriya menedzhmentu ta marketingu Shiroko vikoristovuyut termin organizaciya takozh kibernetika ekonomika biologiya ta inshi nauki Sociologiya zh vivchaye organizaciyu pid svoyim specifichnim kutom zoru analizuyuchi socialnu povedinku individiv grup utvoren U mezhah sociologiyi rozroblena specialna sociologichna teoriya teoriya serednogo rivnya ta vidnosno avtonomnij napryam v teoriyi organizaciyi sociologiya organizacij yaka namagayetsya poyasniti prirodu mehanizmi funkcionuvannya i rozvitku organizacij spirayuchis na sociologichnu teoriyu V nij organizaciya rozglyadayetsya yak socialna instituciya sistema zv yazkiv i vidnosin mizh lyudmi yak chastina socialnogo otochennya lyudini U suchasnij naukovij literaturi isnuye bezlich viznachen organizaciyi z yakih zazvichaj vidilyayutsya koncepciya organizaciyi yak racionalnoyi sistemi abo sistemi spryamovanoyi na dosyagnennya meti Mozhna vidiliti chotiri osnovni napryami u viznachenni teoriyi organizaciyi Vidpovidno do tochki zoru odnogo z osnovopolozhnikiv suchasnoyi amerikanskoyi teoriyi upravlinnya Ch Barnarda organizaciya ce takij vid kooperaciyi lyudej kotrij vidriznyayetsya vid inshih socialnih grup svidomistyu peredbachuvanistyu ta cilespryamovanistyu Barnard i jogo poslidovniki v osnovnomu rozglyadali spilni diyi lyudej yihnyu kooperaciyu a vzhe potim neobhidnist dosyagnennya cilej Inshij napryamok najkrashe harakterizuye tochka zoru teoretikiv organizaciyi D Marcha i G Sajmona zgidno z yakoyu organizaciya ce spivtovaristvo vzayemodiyuchih individiv yake ye najposhirenishim v suspilstvi i mistit centralnu koordinuyuchu sistemu Visoka specifichnist strukturi ta koordinaciya useredini organizaciyi vidriznyayut yiyi vid difuznih i nevregulovanih zv yazkiv mizh neorganizovanimi individami Vse ce nadaye organizaciyi shozhosti z okremim biologichnim organizmami Amerikanski sociologi P Blau ta V Skott predstavlyayut tretij napryam u viznachenni organizaciyi U comu viznachenni vkazuyetsya osnovna na yih dumku harakteristika organizaciyi te sho vona dlya dosyagnennya specifichnih cilej povinna buti formalizovanoyu tobto voloditi formalnoyu strukturoyu Na dumku amerikanskogo doslidnika organizacij organizaciyi ce socialni ob yednannya yaki svidomo konstruyuyutsya i rekonstruyuyutsya dlya dosyagnennya specifichnih cilej sho harakterizuyutsya svidomim chlenstvom v organizaciyi ta svidomimi diyami yiyi chleniv Na pidstavi pererahovanih osnovnih specifichnih ris mozhna dati nastupne viznachennya organizaciyi organizaciya ce socialna grupa oriyentovana na dosyagnennya vzayemopov yazanih specifichnih cilej i formuvannya visokoformalizovannih struktur na osnovi specializaciyi abo rozpodilu praci Socialnu organizaciyu mozhna viznachiti yak cilisnu funkcionalno cilovu sistemu yaka maye pritamannu yij socialnu strukturu svoyi funkciyi j iyerarhizovanu vzayemodiyu mizh individami grupami ta strukturnimi pidrozdilami stvorenu dlya zadovolennya suspilnih potreb individiv ta vsogo suspilstva Po suti socialna organizaciya ce sistema svidomoyi koordinaciyi cilej diyalnosti lyudej U comu viznachenni zafiksovano dvi vazhlivi harakteristiki organizaciyi te sho vona ye pevnoyu socialnoyu spilnotoyu grupoyu ta sho cya spilnota maye funkcionalno cilovu prirodu oskilki stvoryuyetsya dlya realizaciyi pevnih cilej Takim chinom socialna organizaciya ye zasobom zabezpechennya znachushoyi povedinki lyudej dlya dosyagnennya konkretnoyi meti Na dumku polskogo sociologa Yana Shepanskogo socialna organizaciya bud yakoyi spilnoti ce taka sukupnist zrazkiv povedinki nastanov socialnih rolej zasobiv socialnogo kontrolyu yaka zabezpechuye spivzhittya chleniv spilnoti garmonizuye mnozhinu yihnih pragnen i dij u procesi zadovolennya potreb a takozh spriyaye rozv yazannyu problem i konfliktiv yaki vinikayut pid chas spilnogo zhittya Socialna organizaciya ce kompleks zasobiv za dopomogoyu yakih spilnota pidtrimuye vnutrishnyu rivnovagu pevnij poryadok u svoyemu seredovishi Socialna organizaciya viyavlyayetsya v riznih vimirah suspilnogo zhittya Ne vipadkovo avtori yaki operuyut terminom socialna organizaciya poznachayut nim ontologichni aspekti suspilnogo buttya Zalezhno vid kontekstu de vikoristovuyetsya cej termin robitsya akcent na jogo materialnomu organizaciya ce grupa atributivnomu organizaciya ce uporyadkovanist abo povedinkovomu organizaciya ce proces aspektah Otzhe organizaciya spilnoti lyudej napriklad socialnoyi grupi viyavlyayetsya 1 u rozpodili socialnih dij vidpovidno do statusiv ta rolej u grupi 2 vzayemodopovnenni cih diferencijovanih dij 3 stabilnosti trivalosti u chasi statusnoyi ta rolevoyi strukturi 4 vidnosnij nezalezhnosti socialnih dij vid personi sho yih vikonuye Diya maye vidbuvatisya navit todi koli povnistyu abo chastkovo zminyuyetsya sklad grupi 5 fakti sho pevni vidhilennya vid ustanovlenih dij viklikayut negativni sankciyi a deyaki pozitivni abo vzagali ne berutsya do uvagi Negativni sankciyi ce osudzhennya ironiya dogana viklyuchennya z grupi pozbavlennya voli strata Pozitivnoyu sankciyeyu mozhe buti viznannya pohvala nagoroda ta in Stupin vidhilennya vid ustalenih zrazkiv socialnoyi diyi zmist i modalnist sankcij ye riznimi v riznih grupah neodnakovi dlya okremih kategorij u mezhah tiyeyi samoyi socialnoyi grupi dlya individiv z riznimi socialnimi statusami Vsi ci proyavi socialnoyi organizaciyi v grupi svidchat pro te sho diyalnist lyudej v yiyi mezhah zumovlena normami ta pevnimi vimogami do togo yak povinen diyati chlen spilnoti v tij chi inshij situaciyi Ci normi skladayut sistemu yaka ohoplyuye sferu prava morali zvichayiv i regulyuye povedinku v socialnij grupi ta v suspilstvi vzagali Oskilki u svoyih diyah individi obmezheni nayavnimi socialnimi vidnosinami mozhna i socialnu organizaciyu viznachiti yak sistemu normativno obumovlenih i sankcionovanih socialnih vidnosin mizh individami v mezhah grupi mizh okremim chlenom grupi ta grupovimi cinnostyami i nareshti mizh nim i predstavnikami inshih grup ta yihnimi cinnostyami Harakterni oznaki pritamanni socialnim organizaciyamSocialni organizaciyi ye neobhidnimi elementami socialnoyi strukturi suspilstva razom iz socialnimi spilnotami socialnimi grupami ta socialnimi instituciyami prote ne zvodyatsya do zhodnogo z nih Bagato sociologiv nazivayut socialni organizaciyi riznovidom socialnih institucij Hocha zmist ponyattya socialna instituciya ye blizkim do zmistu ponyattya socialna organizaciya voni ne totozhni Na cyu obstavinu slushno zvertaye uvagu polskij sociolog Antoni Kaminskij pidkreslyuyuchi sho kozhna socialna instituciya ce organizaciya odnak ne kozhna socialna organizaciya ye instituciyeyu Voni mayut vidminni risi Socialna organizaciya utvorena dlya realizaciyi pevnih cilej pragne yakomoga shvidshe ta efektivnishe yih dosyagti tobto vona ye pevnim zasobom virishennya zavdan Chleni organizaciyi rozpodilyayutsya po iyerarhichnij drabini vidpovidno do statusiv i rolej Socialna organizaciya vinikaye na osnovi podilu praci yiyi specializaciyi za funkcionalnoyu oznakoyu V comu rozuminni socialna organizaciya ye formoyu socialnih vidnosin yaka zminyuyetsya vidpovidno do zmini tipu suspilstva ta miri rozvitku materialnogo virobnictva Kozhna socialna organizaciya maye pevnij koordinuyuchij organ abo sistemu upravlinnya Upravlinski pidsistemi formuyut svoyi mehanizmi i zasobi regulyuvannya i kontrolyu za diyalnistyu riznih elementiv organizaciyi Prikladami socialnoyi organizaciyi mozhut buti bud yaka ustanova suspilna gromadska tosho kriminalna grupa politichna partiya Ne ye socialnoyu organizaciyeyu narod klas naciya etnos bo voni ne mayut oznak organizaciyi konkretnoyi meti yaka dosyagayetsya pevnimi lyudmi programi dij iyerarhiyi pidleglosti kolektivnoyi identichnosti chitkoyi proceduri vikonannya obov yazkiv socialnoyi strukturi sukupnist lyudej yaki mayut konkretni stosunki pid chas vzayemodiyi de statusi viznachayutsya sluzhbovimi posadami Struktura socialnoyi organizaciyi ta yiyi organizacijni principiV socialnij organizaciyi mozhna vidiliti formalnu ta neformalnu strukturi Formalna struktura socialnoyi organizaciyi vklyuchaye nastupni elementi komponenti cili organizaciyi chleniv organizaciyi abo uchasnikiv organizatoriv yaki utvoryuyut upravlinsku lanku organizacijne yadro dana oznaka harakterna dlya velikih grup dlya malih vona ne ye obov yazkovoyu sukupnist vzayemopov yazanih rolej tobto kozhen vikonuye svoyu chastinu spilnoyi spravi pravila yaki regulyuyut povedinku lyudej zasobi diyalnosti tehnichni tehnologichni informacijni finansovi ta in vklyuchno z tehnologiyeyu sistematizovanim znannyam korisnih ta najbilsh racionalnih sposobiv praktichnih dij prijomiv operacij procedur zadanij algoritm dij sistemu vzayemovidnosin mizh chlenami organizaciyi v pershu chergu vidnosini vladi pidporyadkuvannya vporyadkovani zv yazki z inshimi organizaciyami otochuyuchimi socialnimi grupami ta spilnotami napriklad z kliyentami instituciyami napriklad z derzhavoyu suspilstvom v cilomu Neformalna struktura ce organizacijni harakteristiki ta vidnosini yaki ne ye skladovoyu formalnoyi strukturi organizaciyi ale vplivayut na yiyi uspihi v dosyagnenni meti Neformalna struktura organizaciyi mozhe vinikati spontanno abo buti rezultatom pevnoyi politiki yiyi chleniv Dlya neformalnoyi strukturi ne harakterna iyerarhiya vladi oskilki zv yazki v nij gromadski Taka struktura ne spirayetsya na formalni pravila vona upravlyayetsya vilno za dopomogoyu suspilnih norm Komunikacijna shema harakterna dlya neformalnoyi organizaciyi otrimala nazvu vinogradnij ketyag Taka analogiya vikoristovuyetsya tomu sho kanali neformalnih zv yazkiv prokladayut svij shlyah vgoru vniz ta cherez formalnu strukturu organizaciyi U pobudovi organizaciyi ta yiyi funkcionuvanni diyut pevni organizacijni principi Cilisnist organizaciyi Ce oznachaye sho vlastivosti sistemi ne viplivayut viklyuchno zi vlastivostej yiyi elementiv sho cile maye novi integrativni vlastivosti yaki vinikayut vnaslidok vzayemodiyi elementiv Cilisnist organizaciyi dosyagayetsya za nayavnosti yedinoyi meti chitkoyi programi dij spilnih interesiv yiyi chleniv Optimalne spivvidnoshennya funkcij ta organizacijnih struktur Cej princip dopovnyuye j rozkrivaye zmist pershogo principu Cilisnist mozhe buti dosyagnuta persh za vse cherez optimalne spivvidnoshennya osnovnih elementiv sistemi jogo porushennya prizvodit do porushennya cilisnosti socialnoyi organizaciyi Funkciya ye realizaciyeyu stijkoyi reakciyi organizaciyi na vimogi zovnishnogo ta vnutrishnogo seredovisha a struktura harakterizuye vidnosini komponentiv organizaciyi Optimalne spivvidnoshennya strukturi ta funkcij zabezpechuye imanentnist stalosti nadijnosti organizaciyi i navpaki superechnist mizh funkciyami ta strukturoyu rujnuye organizaciyu stvoryuye umovi dlya rozvitku disfunkcij vidpovidna funkciyam struktura organizaciyi poklikana poglinati dezorganizuyuchij vpliv zovnishnogo seredovisha v tomu chisli j slabku socialnu efektivnist prava ta oslabiti diyu disfunkcij Pristosuvannya organizaciyi do umov suspilnogo zhittya Kozhna organizaciya isnuye u specifichnomu fizichnomu tehnologichnomu kulturnomu ta socialnomu otochenni Vona povinna adaptuvatisya do nogo ta spivisnuvati z nim Socialna organizaciya yak sub yekt suspilnogo zhittya u svoyij diyalnosti vzayemodiye z suspilstvom ta okremimi jogo elementami yaki mayut neodnakove znachennya dlya yiyi rozvitku Bez deyakih zovnishnih umov organizaciya vzagali ne mozhe isnuvati inshi ne taki vplivovi Tomu bud yaka organizaciya maye vrahovuvati osoblivosti vlasnoyi vzayemodiyi z navkolishnim zovnishnim seredovishem pristosovuyuchis do umov vizhivannya Vidpovidalnist organizaciyi pered suspilstvom i suspilstva pered organizaciyeyu Osoblivosti vzayemnoyi vidpovidalnosti okresleno v ustanovchih dokumentah organizaciyi kontrolyuyutsya kerivnimi organami ta zumovlyuyutsya pravom Okremimi normativnimi aktami zakripleno osoblivosti vzayemnoyi vidpovidalnosti Vzayemodiya pidsistem yaki upravlyayut i yakimi upravlyayut V kozhnij organizaciyi dosit chitko viokremlyuyutsya dvi pidsistemi ta sho upravlyaye i ta yakoyu upravlyayut Ce znachit sho v kozhnij organizaciyi ye vidnosini vladi tobto zdatnist odnih lyudej vplivati na inshih individiv i okremi grupi Sistema vladi v organizaciyah za pravilom maye formu piramidi na vershini yakoyi perebuvaye pidsistema yaka upravlyaye a nizhche rizni rivni sistemi yakoyu upravlyayut Na osnovi ciyeyi iyerarhiyi vinikaye drabina posadovih zalezhnostej nizhchi lanki personalu pidporyadkovuyutsya vishim posadovim strukturam i osobam Doderzhannya cogo principu posilyuye zhittyezdatnist organizaciyi vdoskonalyuye yiyi diyalnist Porushennya jogo prizvodit do negativnih naslidkiv yaki vreshti resht porushuyut cilisnist organizaciyi Dovedeno sho nadmirna centralizaciya vladi vede do padinnya vidpovidalnosti v riznih pidrozdilah organizaciyi neviznachenist povnovazhen do bezsillya vladi a zanizhena vidpovidalnist robit vladu nekontrolovanoyu Tipologiya socialnih organizacijTipologiya socialnih organizacij yak i bud yakogo inshogo socialnogo yavisha skladna i riznomanitna Za ryadom kriteriyiv mozhna provesti taku klasifikaciyu tipologiyu organizacij za funkcionalno cilovoyu prirodoyu vidilyayut organizaciyi administrativni pidpriyemstva ustanovi ta spilchanski abo asociaciyi politichni profesijni amatorski U svoyu chergu pidpriyemstva j ustanovi mozhut buti ekonomichnimi socialnimi duhovnimi tosho za formami vlasnosti derzhavni privatni municipalni ta zmishani stosovno pributku pributkovi j nepributkovi komercijni j nekomercijni za potencialom mozhlivostyami ta neobhidnistyu dlya suspilstva perspektivni j neperspektivni za trivalistyu isnuvannya tradicijni j novi za rozmirom mali seredni veliki za harakterom socialnosti prosocialni ta asocialni abo pozitivni ta negativni za miroyu formalizaciyi formalni j neformalni Za inshim pidhodom use riznomanittya socialnih organizacij mozhna klasifikuvati za riznimi pidstavami 1 Za rollyu i miscem u sistemi suspilnih vidnosin 1 1 Promislovo gospodarski ta finansovi organizaciyi Promislovi ce ti yaki viroblyayut produkciyu zavodi fabriki kooperativi fermerski gospodarstva artili ta in Finansovi organizaciyi zabezpechuyut vidnosini mizh promislovimi j inshimi pidpriyemstvami za dopomogoyu koshtiv Do nih vhodyat banki strahovi kompaniyi kreditni spilki tosho 1 2 Administrativno upravlinski Do nih nalezhat organi derzhavnoyi vladi miscevogo samovryaduvannya podatkovi kontrolni naglyadovi j inshi organizaciyi 1 3 Naukovo osvitni ta naukovo doslidni vishi navchalni zakladi naukovo doslidni instituti naukovi centri tosho 1 4 Vijskovi organizaciyi ti sho vikonuyut specifichni funkciyi zahistu oboroni krayini 1 5 Kulturni organizaciyi yak pravilo vikonuyut kulturni ta vihovni zavdannya Do nih vidnosyat dityachi sadki yasla gurtki samodiyalnosti teatri filarmoniyi muzeyi kinoteatri telestudiyi tosho 1 6 Organizaciyi socialnoyi sferi ohoroni zdorov ya socialnogo zabezpechennya tosho 2 Stosovno derzhavi vsi organizaciyi mozhna rozpodiliti na 2 1 Derzhavni 2 2 Nederzhavni gromadski Ostanni u svoyu chergu podilyayutsya na politichni partiyi asociaciyi iz zahistu navkolishnogo seredovisha prav spozhivachiv borotbi zi SNIDom tosho tvorchi spilki dobrovilni tovaristva istorichni lyubiteliv knigi filatelistiv i t in klubi 3 Za intensivnistyu socialnogo kontrolyu vsi organizaciyi mozhna rozdiliti na 3 1 Dobrovilni asociaciyi metoyu yakih ye zahist interesiv yih chleniv Prikladom yih ye profesijni ta religijni ob yednannya politichni partiyi za umov demokratiyi rizni asociaciyi na kshtalt naukovih tovaristv klubi za interesami samodiyalni kolektivi tosho Amerikanskij sociolog Nejl Smelzer navodit tri golovni oznaki dobrovilnih organizacij voni stvoreni dlya zahistu spilnih interesiv yihnih chleniv chlenstvo v organizaciyi ye dobrovilnim lyudi mozhut vilno vhoditi do nih i vilno zalishati yih organizaciyi cogo tipu ne pov yazani z derzhavnimi organami Shodo ostannoyi oznaki to vona vlastiva daleko ne vsim dobrovilnim organizaciyam tomu modifikuyetsya zalezhno vid specifiki tiyeyi chi inshoyi krayini 3 2 Totalni primusovi ustanovi Ce take ob yednannya vhoditi do yakogo lyudej primushuyut navit yaksho voni cogo ne bazhayut N Smelzer zaznachaye sho yaksho dobrovilni organizaciyi stvoryuyutsya dlya zahistu pevnih interesiv svoyih chleniv to primusova organizaciya formuyetsya dlya zagalnogo suspilnogo blaga sutnist yakogo formulyuyetsya derzhavoyu cerkvoyu inshimi organizaciyami sho mayut pravo uosoblyuvati zagalnij interes Do nih mozhna vidnesti taki organizaciyi yak shpitali budinki i sanatoriyi dlya nemichnih lyudej tyurmi vipravni tabori rizni tipi primusovih robit dlya lyudej nebezpechnih dlya suspilstva obov yazkovu ne profesijnu armiyu obov yazkovu shkolu tosho 4 Za miroyu proyavu osobistih yakostej u socialnih vidnosinah organizaciyi rozpodilyayutsya na 4 1 Oficijni formalni Formalna organizaciya ce forma vidnosin vseredini oficijno sformovanogo kolektivu zafiksovanih posadovimi instrukciyami polozhennyami nakazami ta rozporyadzhennyami Vona peredbachaye dotrimannya zatverdzhenih norm povedinki ta vzayemodiyu spivrobitnikiv u mezhah takogo kolektivu Struktura formalnoyi socialnoyi organizaciyi harakterizuyetsya nastupnimi vlastivostyami racionalnist tobto vona formuyetsya ta diye gruntuyuchis na principi docilnosti korisnosti svidomogo ruhu do pevnoyi meti bezosobovist tobto organizaciya bajduzha do individualnih osobistisnih osoblivostej svoyih chleniv oskilki rozrahovana na vzayemovidnosini yaki vstanovlyuyutsya za zadanoyu funkciyeyu sluzhbovi vidnosini tobto peredbachaye ta regulyuye lishe sluzhbovi vidnosini funkcionalnist pragne u svoyij diyalnosti ta v komunikaciyah do funkcionalnih neobhidnih potribnih cilej nayavnist organizatoriv osib yaki sistematichno zajmayutsya yiyi upravlinnyam tobto maye v bilshosti vipadkiv upravlinsku lanku yadro administrativnij personal yakij postijno vidpovidaye za pidtrimannya stijkosti organizaciyi koordinaciyu vzayemodij mizh yiyi chlenami ta efektivnist yiyi diyalnosti yak cilogo Kozhna formalna organizaciya pevnoyu miroyu ye byurokratichnoyu Perevagi byurokratichnoyi sistemi polyagayut u tomu sho vona nadaye upravlinnyu organizaciyeyu pevnoyi ustalenosti vporyadkovanosti disciplinovanosti funkcionalnoyi efektivnosti Byurokratichnist nadaye aparatnij diyalnosti formalno racionalnogo harakteru vmozhlivlyuye yiyi planuvannya j instrumentalno metodichne zabezpechennya zaprovadzhennya optimalnih metodiv upravlinnya Priznachennya byurokratiyi polyagaye zokrema v tomu shob buti nosiyem normativnogo vporyadkuvalnogo nachala v zhitti suspilstva Vona vidigraye vazhlivu socialnu rol v zhitti suspilstva yak faktor racionalizaciyi vporyadkuvannya zdatnij podolati chi nejtralizuvati socialnu stihiyu Golovnij nedolik byurokratiyi vidsutnist gnuchkosti shablonnist dij Innovacijnist zdatna zniziti nadmirnij byurokratizm upravlinskih struktur ale vona ne zavzhdi ye pritamannoyu usim organizaciyam Take stanovishe harakterne dlya bilshosti organizacij suchasnogo suspilstva v yakih dosit trivalij chas tradicijno fiksuyetsya panuvannya strukturi nad funkciyeyu vertikalnih zv yazkiv nad gorizontalnimi dublyuvannya organizacijnogo poryadku tosho 4 2 Neoficijni neformalni yaki gruntuyutsya na vzayemovidnosinah ta osobistomu vibori chleniv spilnoti ta harakterizuyutsya socialnoyu samostijnistyu Neformalna organizaciya ce sistema mizhosobistisnih zv yazkiv yaka vinikaye cherez vzayemnij interes individiv odin do odnogo poza zv yazkom iz funkcionalnimi potrebami Tobto ce bezposerednya stihijno stvorena spilnota lyudej yaka gruntuyetsya na osobistomu vibori zv yazkiv i asociacij mizh soboyu tovariski vidnosini vzayemna simpatiya lyubitelski interesi tosho Mozhna viokremiti tri osnovni risi danogo yavisha spontannist tobto nezaplanovanist viniknennya isnuvannya ta funkcionuvannya poryad paralelno z organizaciyeyu formalnoyub chasto v seredini ostannoyi golovna osoblivist nesluzhbovij nedilovij harakter mizhosobistisnih vidnosin Neoficijna organizaciya znachno vplivaye na oficijnu ta pragne zminyuvati vidnosini sho v nij sklalisya za svoyim bazhannyam Organizaciyu mozhna vvazhati tim efektivnishoyu chim pozitivnishim ye vidguk oderzhanij oficijnoyu storonoyu vid neoficijnoyi Do osoblivogo vidu organizacij nalezhat zlochinni ugrupovannya Voni mayut i formalnij u tomu znachenni sho roli dosit chitko viznacheni i normi vsim chlenam organizaciyi dobre vidomi i neformalnij stvoreni stihijno ne viznani derzhavnimi organami harakter Francuzkij sociolog Mishel Krozye vivchayuchi rozvitok i strategiyi riznih organizacij viviv dva yih osnovnih tipi mehanichnij i organichnij yaki velmi nagaduyut oficijnij i neoficijnij vidi Na jogo dumku mehanichnij tip organizaciyi harakterizuyetsya takimi oznakami povna i tochna a znachit negnuchka shema vikonannya obov yazkiv kozhnim spivrobitnikom slabki zv yazki yak po vertikali tak i po gorizontali mizh spivrobitnikami yaki vikonuyut rutinni povsyakdenni zavdannya centralizaciya vladi na verhnih shodinkah iyerarhiyi de rozv yazuyutsya perspektivni j taki sho potrebuyut tvorchih zdibnostej ne rutinni problemi Cimi risami yak pravilo volodiyut veliki organizaciyi derzhavni strukturi veliki privatni pidpriyemstva Dlya organichnogo tipu organizacij harakterne take shema vikonannya komand peredbachaye mozhlivist zmini funkcij spivrobitnikiv zalezhno vid yih kompetenciyi duzhe rozvineni zv yazki mizh lyudmi yaki vikonuyut skladni j prosti funkciyi a iyerarhiya vertikalni zv yazki slabka uhvalennya rishen rozdroblene na kozhnomu rivni nachalnik stimulyuye robotu ta vikonuye funkciyu arbitra ale ne komanduye i ne virishuye Taki organizaciyi krashe pristosovani do zmin u suspilstvi do minlivogo rinku ta tehnologij sho rozvivayutsya ale ne zavzhdi ye adekvatnimi dlya diyalnosti velikih trudovih kolektiviv i dlya personalu z nevisokoyu kvalifikaciyeyu V zahidnij sociologiyi rozroblena desho insha tipologiya organizacij yaka vklyuchaye yihni riznomanitni modeli zaproponovani zarubizhnimi doslidnikami Najbilsh vidomi z nih Organizaciya yak trudovij proces tejlorizm osnovu yakoyi skladaye blok lyudina pracya Povedinka robitnika zgidno z ciyeyu modellyu povnistyu determinuyetsya zzovni za racionalizovanoyu shemoyu Organizaciya mashina yaka rozglyadaye organizaciyu yak bezosobovij mehanizm pobudovanij iz formalizovanih zv yazkiv statusiv cilej u viglyadi bagatorivnevoyi administrativnoyi iyerarhiyi Taka sistema peredbachaye povnu kerovanist kontrolovanist lyudina v nij vistupaye ne v konkretnih proyavah a lishe yak abstraktna lyudina vzagali A Fajol L Urvik ta in Organizaciya gromada de golovnim regulyatorom ye prijnyati v organizaciyi normi povedinki Veliku rol v comu seredovishi vidigrayut neformalni vidnosini u viglyadi dosit chasto vinikayuchih neformalnih asociacij Podibna organizovanist zadovolnyaye socialni potrebi individa u spilkuvanni viznanni prinalezhnosti ta kontrolyuye jogo povedinku cherez ostrakizm zasudzhennya Cya prirodna sistema slabko piddayetsya upravlinnyu sho diye poperednimi metodami Vona ye organizaciyeyu v organizaciyi j yedino efektivnim metodom upravlinnya dlya neyi ye vklyuchennya do ciyeyi sistemi E Mejo F Rotlisberger ta in Sociotehnichna model organizaciyi yaka gruntuyetsya na zalezhnosti vnutrishnogrupovih zv yazkiv vid tehnologiyi virobnictva Odnochasno isnuye j vpliv socialno psihologichnoyi organizaciyi grupi na yiyi produktivnist Interakcionistska model organizaciyi yaka rozglyadayetsya yak sistema trivalih vzayemodij mizh robitnikami Individi vnosyat do organizaciyi vlasni ochikuvannya ta cinnosti v zalezhnosti vid situaciyi vplivayuchi na cili ta strukturu organizaciyi V rezultati formalnih i neformalnih vzayemodij znachnogo vplivu ostannih vinikaye velika neviznachenist dlya upravlinnya rizik dlya rishen Ch Barnard G Sajmen Dzh March ta in Prirodna organizaciya gruntuyetsya na ideyah T Parsonsa R Mertona ta in Funkcionuvannya organizacij rozglyadayetsya yak ob yektivnij samozdijsnyuvanij proces v yakomu sub yektivne nachalo ne ye dominuyuchim Pid organizovanistyu v mezhah ciyeyi modeli rozumiyetsya gomeostatichnij stan sistemi kotrij daye yij mozhlivist samonalashtovuvatisya pri zovnishnih abo vnutrishnih vplivah Bilsha rol u funkcionuvanni ciyeyi organizaciyi nalezhit specialno ne zaplanovanim stihijnim faktoram Takij pidhid dozvolyaye rozglyadati organizaciyu yak specifichne socialne yavishe yake rozvivayetsya za vlasnimi malo vidomimi zakonomirnostyami vnaslidok chogo vinikayut chislenni neperedbacheni situaciyi Byurokratichna model organizaciyi M Vebera yaka ye blizkoyu do modeli organizaciya mashina v osnovi ciyeyi modeli znahoditsya koncepciya racionalizaciyi byurokratizaciyi povedinki lyudini v organizaciyah Upravlinnya socialnoyu organizaciyeyuUpravlinnyam organizaciyeyu zajmayutsya specialni organi zavdannya yakih kontrolyuvati diyalnist vsih elementiv utrimuvati v dopustimih mezhah vidhilennya okremih chastin i organizaciyi v cilomu vid postavlenih cilej slidkuvati za dotrimannyam norm i pravil organizaciyi zastosovuyuchi rizni metodi vklyuchno z vinagorodami ta styagnennyami Suchasni organizaciyi mayut skladnu sistemu upravlinnya yaka vklyuchaye nastupni harakteristiki viroblennya strategiyi upravlinnya organizaciyeyu upravlinnya personalom organizaciyi otrimannya vidbir ta rozpodil dilovoyi ta socialno znachushoyi informaciyi racionalnij rozpodil resursiv organizaciyi provedennya kadrovoyi politiki provedennya dilovih peregovoriv vprovadzhennya principiv innovacijnogo upravlinnya rozpovsyudzhennya reklami planuvannya ta proektuvannya roboti v organizaciyi kontrol i koordinaciya dij robitnikiv Ce daleko ne povnij perelik funkcij specialista yakij zdijsnyuye upravlinsku diyalnist Taki specialisti ye klyuchovimi figurami v organizaciyi Razom z tim vseredini organizacij mozhut skladatisya neformalni zv yazki j vidnosini yaki vinikayut stihijno v rezultati trivalogo mizhosobistisnogo ta vnutrishnogrupovogo spilkuvannya Neformalni vidnosini sluguyut pevnim mehanizmom znyattya naprugi yakij vinikaye cherez protirichchya mizh individualnimi interesami ta zhorstkimi pravilami formalnoyi organizaciyi ale inodi voni mozhut negativno vplinuti na diyalnist organizaciyi Takim chinom socialna organizaciya vidigraye vazhlivu rol v zhitti suspilstva Za obraznim vislovlyuvannyam amerikanskogo sociologa V Vajta suchasna lyudina ce lyudina organizaciyi Zi svogo boku organizaciya potrebuye vid neyi oriyentaciyi na racionalnij stil povedinki kompetentnist znannya j uminnya Pri comu sociologiya poklikana virishuvati socialni problemi optimizaciyi umov efektivnogo funkcionuvannya organizacij Div takozhByurokratiya Gromada Organizaciya Socialna grupa Socialna sistema Socialna spilnota Socialna struktura Socialna instituciya Sociologiya organizacij Suspilstvo Teoriya organizacij UpravlinnyaPrimitkiBarnard Ch A Definition of Authority N Y 1952 R 25 27 March J Simon H Organizations N Y 1958 R 19 Blau P Scott W Formal Organizations L 1979 R 8 Etzioni A The Comparative Analysis of Complex Organizations N Y 1961 R 45 46 Frolov S S Sociologiya organizacij Uchebnik M Gardariki 2001 384 s DzherelaA Bradley M McDonald The Social Organization How To Use Social Media To Tap The Collective Genius Of Your Customers And Employees M Alpina Pablisher 2015 248 s ISBN 978 5 9614 5078 1 Verbec V V Subot O A Hristyuk T A Sociologiya Navchalnij posibnik K KONDOR 2009 550 s Makeyev S O Sociologiya navch posib za red S O Makeyeva K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1999 344 s Monastirskij G L Teoriya organizaciyi Navch metod kompleks T Ekon dumka 2007 84 s Pereguda Ye V Sociologiya navchalnij posibnik Ye V Pereguda ta in K KNUBA 2012 140 s Podolska Ye A Podolska T V Sociologiya 100 pitan 100 vidpovidej K INKOS 2009 352 s Ponyattya struktura i principi socialnoyi organizaciyi Enciklopediya ekonomista na sajti www Grandars ru 1 ros Socialni organizaciyi Enciklopediya ekonomista na sajti www Grandars ru 2 ros Sociologiya pidruchnik za red M P Trebina Nac yurid akad Ukrayini im Ya Mudrogo Harkiv Pravo 2010 224 s Sociologiya Pidruchnik N P Osipova V D Vodnik G P Klimova ta in Za red N P Osipovoyi K Yurinkom Inter 2003 336 s