Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інтеракціонізм від англ interaction взаємодія методологічний підхід що поєднує кілька різних напрямків у суспільних наук

Інтеракціонізм

Інтеракціонізм

Інтеракціонізм (від англ. interaction — «взаємодія») — методологічний підхід, що поєднує кілька різних напрямків у суспільних науках.

Загальна характеристика

Інтеракціонізм охоплює такі напрямки у суспільних науках як:

Основоположником парадигми інтеракціонізму є чиказький вчений Джордж Герберт Мід, який примикав до течії американського прагматизму. Мід вказував на те, що в основі взаємодії людей лежить орієнтація учасників комунікації на думку інших/іншого. Спілкування — це «обмін символами», де необхідно брати на себе роль іншого або інших (референтна група; «генералізований інший»).

Погляди Міда були розвинені Гербертом Блумером у теорію символічного інтеракціонізму.

Інтеракціоністська орієнтація в соціальній психології

До соціальної психології інтеракціонізм перейшов з соціології, а не з психології, подібно до багатьох інших концепцій. Під інтеракцією тут розуміють соціальну взаємодію, тобто взаємодію людей під час спілкування, у групі, в суспільстві.

Понятійний апарат та проблематика інтеракціонізму взяті з концепцій Міда. За основу в аналізі береться не окремий індивід, а соціальний процес, під яким розуміють процес інтеракції індивідів у групі, суспільстві. Поведінка групи розглядається не з точки зору складових її окремих індивідів, а з їхньої складної групової активності, в рамках якої аналізується поведінка кожного окремого індивіда. «Поведінка індивіда визначається переважно трьома змінними: структурою особистості, роллю та референтною групою».

Представників інтеракціоністської орієнтації цікавить сам процес соціальної взаємодії, аналіз якого необхідний для розуміння соціальної поведінки окремої людини, якими засобами здійснюється і регулюється процес соціальної інтеракції. Інтерес до проблеми комунікації за допомогою символів, мови, до інтерпретації ситуації, до проблем структури особистості, рольової поведінки та референтної групи як джерела норм соціальної взаємодії та соціальних установок.

Основні напрямки інтеракціонізму:

  1. Символічний інтеракціонізм (Мід, Блумер, Кун);
  2. Рольові теорії;
  3. Теорії референтної групи.

інтеракціоністи ігнорують історичні умови та соціально-економічні закономірності, причину змін у суспільстві шукають у структурі особистості. Наявність у ній імпульсивного Я — передумова для виникнення варіацій та відхилень у шаблонах рольової поведінки. Ці випадкові варіації та відхилення шаблонів ролей з часом стають нормою нових шаблонів поведінки та відповідних змін у суспільстві. Зміни в суспільстві мають випадковий характер і не підкоряються будь-яким закономірностям, а їх причина полягає в особистості.

Структура особистості в інтеракціоністів схожа на фрейдівську:

  1. Імпульсивне Я = Воно у Фрейда;
  2. Рефлексивне Я (те) = Над-Я у Фрейда,
  3. Особистісне Я (self) = Я у Фрейда.

Відмінність від психоаналітичного погляду полягає в розумінні функції компонента, що здійснює внутрішній соціальний контроль: Супер-Его Фрейда пригнічує інстинктивний, підсвідомий початок, а у інтеракціоністів рефлексивне Я (те) не пригнічує, а спрямовує дії, необхідні для здійснення успішної соціальної інтеракції. Тоді як особистість (Его) у Фрейда — поле вічної битви між Воно й Над-Я, то в інтеракціоністів особистість (self) — це поле їхньої співпраці.

інтеракціоністи займаються передусім дослідженням стану та поведінки особистості, необхідних для успішної співпраці з іншими людьми.

Інтеракціонізм породив на противагу позитивізму нові напрямки соціально-психологічної теорії: та етогенічний підхід Харрі.

Див. Також

Література

  • В. Ковалевський. Інтеракціонізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.294
  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
  • Интеракционизм в американской социологии и социальной психологии первой половины ХХ века: Сб. переводов. / РАН. ИНИОН. Центр социал. научн.-информ. исследований. Отд. социологии и социал. психологии; Сост. и переводчик В. Г. Николаев. Отв. ред. Д. В. Ефременко. — М., 2010. — 322 с. — Сер.: Теория и история социологии).
  • Характеристики тестового завдання як один із складників процесу тестування з позицій інтеракціонального підходу [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.] Проценко, Н. В.

Примітки

  1. Андреєва, Г. М., Богомолова Н.Н., Петровська Л.А. Інтеракціоністська орієнтація // Зарубіжна соціальна психологія XX століття. Теоретичні підходи. — М. : Аспект-пресс, 2001. — 288 с. — (рос.) прим. з джерела 3 червня 2012

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Interakcionizm vid angl interaction vzayemodiya metodologichnij pidhid sho poyednuye kilka riznih napryamkiv u suspilnih naukah Zagalna harakteristikaInterakcionizm ohoplyuye taki napryamki u suspilnih naukah yak Simvolichnij interakcionizm Socialnij konstruktivizm Etnometodologiya Osnovopolozhnikom paradigmi interakcionizmu ye chikazkij vchenij Dzhordzh Gerbert Mid yakij primikav do techiyi amerikanskogo pragmatizmu Mid vkazuvav na te sho v osnovi vzayemodiyi lyudej lezhit oriyentaciya uchasnikiv komunikaciyi na dumku inshih inshogo Spilkuvannya ce obmin simvolami de neobhidno brati na sebe rol inshogo abo inshih referentna grupa generalizovanij inshij Poglyadi Mida buli rozvineni Gerbertom Blumerom u teoriyu simvolichnogo interakcionizmu Interakcionistska oriyentaciya v socialnij psihologiyiDo socialnoyi psihologiyi interakcionizm perejshov z sociologiyi a ne z psihologiyi podibno do bagatoh inshih koncepcij Pid interakciyeyu tut rozumiyut socialnu vzayemodiyu tobto vzayemodiyu lyudej pid chas spilkuvannya u grupi v suspilstvi Ponyatijnij aparat ta problematika interakcionizmu vzyati z koncepcij Mida Za osnovu v analizi beretsya ne okremij individ a socialnij proces pid yakim rozumiyut proces interakciyi individiv u grupi suspilstvi Povedinka grupi rozglyadayetsya ne z tochki zoru skladovih yiyi okremih individiv a z yihnoyi skladnoyi grupovoyi aktivnosti v ramkah yakoyi analizuyetsya povedinka kozhnogo okremogo individa Povedinka individa viznachayetsya perevazhno troma zminnimi strukturoyu osobistosti rollyu ta referentnoyu grupoyu Predstavnikiv interakcionistskoyi oriyentaciyi cikavit sam proces socialnoyi vzayemodiyi analiz yakogo neobhidnij dlya rozuminnya socialnoyi povedinki okremoyi lyudini yakimi zasobami zdijsnyuyetsya i regulyuyetsya proces socialnoyi interakciyi Interes do problemi komunikaciyi za dopomogoyu simvoliv movi do interpretaciyi situaciyi do problem strukturi osobistosti rolovoyi povedinki ta referentnoyi grupi yak dzherela norm socialnoyi vzayemodiyi ta socialnih ustanovok Osnovni napryamki interakcionizmu Simvolichnij interakcionizm Mid Blumer Kun Rolovi teoriyi Teoriyi referentnoyi grupi interakcionisti ignoruyut istorichni umovi ta socialno ekonomichni zakonomirnosti prichinu zmin u suspilstvi shukayut u strukturi osobistosti Nayavnist u nij impulsivnogo Ya peredumova dlya viniknennya variacij ta vidhilen u shablonah rolovoyi povedinki Ci vipadkovi variaciyi ta vidhilennya shabloniv rolej z chasom stayut normoyu novih shabloniv povedinki ta vidpovidnih zmin u suspilstvi Zmini v suspilstvi mayut vipadkovij harakter i ne pidkoryayutsya bud yakim zakonomirnostyam a yih prichina polyagaye v osobistosti Struktura osobistosti v interakcionistiv shozha na frejdivsku Impulsivne Ya Vono u Frejda Refleksivne Ya te Nad Ya u Frejda Osobistisne Ya self Ya u Frejda Vidminnist vid psihoanalitichnogo poglyadu polyagaye v rozuminni funkciyi komponenta sho zdijsnyuye vnutrishnij socialnij kontrol Super Ego Frejda prignichuye instinktivnij pidsvidomij pochatok a u interakcionistiv refleksivne Ya te ne prignichuye a spryamovuye diyi neobhidni dlya zdijsnennya uspishnoyi socialnoyi interakciyi Todi yak osobistist Ego u Frejda pole vichnoyi bitvi mizh Vono j Nad Ya to v interakcionistiv osobistist self ce pole yihnoyi spivpraci interakcionisti zajmayutsya peredusim doslidzhennyam stanu ta povedinki osobistosti neobhidnih dlya uspishnoyi spivpraci z inshimi lyudmi Interakcionizm porodiv na protivagu pozitivizmu novi napryamki socialno psihologichnoyi teoriyi ta etogenichnij pidhid Harri Div TakozhSocialna rol SocializaciyaLiteraturaV Kovalevskij Interakcionizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 294 ISBN 978 966 611 818 2 Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Interakcionizm v amerikanskoj sociologii i socialnoj psihologii pervoj poloviny HH veka Sb perevodov RAN INION Centr social nauchn inform issledovanij Otd sociologii i social psihologii Sost i perevodchik V G Nikolaev Otv red D V Efremenko M 2010 322 s Ser Teoriya i istoriya sociologii Harakteristiki testovogo zavdannya yak odin iz skladnikiv procesu testuvannya z pozicij interakcionalnogo pidhodu 5 grudnya 2014 u Wayback Machine Procenko N V PrimitkiAndreyeva G M Bogomolova N N Petrovska L A Interakcionistska oriyentaciya Zarubizhna socialna psihologiya XX stolittya Teoretichni pidhodi M Aspekt press 2001 288 s ros prim z dzherela 3 chervnya 2012

Дата публікації:
Топ