Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Етнометодоло́гія — термін, введений Гарольдом Гарфінкелем, засновником напрямку. Етнометодологія досліджує організацію повсякденного життя. Метою напрямку є більш глибоке розуміння соціальної дії індивідів. Етнометодологія вивчає дорефлексійні конструкції, якими користуються індивіди, щоб заповнити прогалини в соціальній реальності.
Етнометодологи досліджують, яким чином індивіди на основі знання здорового глузду використовують методи взаємодії один з одним не усвідомлюючи цього. Предметом етнометодології є методи організації повсякденної діяльності, характерні тій чи іншій культурі (етнометоди).
Представники етнометодології займаються теоретичним аналізом та емпіричними дослідженнями «фонових очікувань». За Гарфінкелем, фонові очікування — це природні властивості повсякденного життя, засади практичної дії. Індивіди сприймають та інтерпретують світ завдяки використанню фонових очікувань; в умовах взаємодії індивідів узгоджуються фонові очікування, які впорядковують ситуацію, визначають сенс діяльності індивідів. Фонові очікування безпосередньо не спостерігаються, не усвідомлюються, вони лише маються на увазі.
За Гарфінкелем, на основі здорового глузду індивіди здійснюють рутинні дії, що не завжди ними усвідомлюються та піддаються рефлексії. Соціальний порядок є продуктом спонтанної активності індивідів, вибудовується на основі культурних норм та цінностей самими учасниками соціальної взаємодії. Соціальна структура впливає на свідомість індивіда через фонові очікування.
У повсякденному житті взаємодії індивідів відбуваються в межах певних моделей; учасники взаємодії адаптують до цих моделей свою поведінку, однак існування цих моделей не усвідомлюють. Моделі, на основі яких будуються взаємодії, є первинними, визначають мотиви та цілі взаємодій, індивідами вони сприймаються як належне.
«Гарфінкелінг» — особливий вид соціально-психологічного експериментування, що виник в межах емпіричного вивчення фонових очікувань; його сутність полягає в тому, що в процесі експерименту нормальний розвиток повсякденних взаємодій порушується. Як відповідь на таке порушення виявляються фонові очікування (уявлення про те, якою має бути взаємодія в нормі). Аналіз результатів експериментів Гарфінкеля відображає наступні висновки:
- фонові очікування як уявлення про структури взаємодії постійно відображаються у ній, не усвідомлюються учасниками цієї взаємодії;
- уявлення існують у формі моральних правил, що регулюються групою;
- уявлення зумовлені цілями взаємодії;
- функції фонових очікувань полягають у типізації та категоризації повсякденних взаємодій, в орієнтації на взаємодію з іншими, виправлення процесу взаємодії у випадку відхилення від її нормального розвитку ;
- фонові очікування пов'язані з моральними наслідками.
Методи дослідження
Документальний метод. Полягає у вибірці певних аспектів з множини характеристик, що має певна ситуація, розгляд цих характеристик як свідчень про наявність того чи іншого суспільного зразка. Індивіди у повсякденному житті співвідносять частини зразка для опису ситуації в цілому та осмислення соціальної реальності.
Експерименти з руйнування повсякденних взаємодій як метод вивчення фонових очікувань. Відбувається свідоме руйнування нормального ходу взаємодій. Фонові очікування можуть бути виявлені завдяки індексації (сенс соціальної взаємодії чи явища витікає з його контексту). Тобто сенс будь-якої соціальної дії можна зрозуміти лише у визначеному локальному контексті. За діями індивідів в локальних контекстах можна проникнути в сенс фонових очікувань, зрозуміти неусвідомлені культурні зразки взаємодії індивідів. Таким чином, індивіди у повсякденному житті завдяки практичній раціональності постійно конструюють та впорядковують соціальний світ.
Основні дослідницькі напрямки в етнометодології
Дослідження соціальних інститутів. Проводилися з метою визначення, яким чином індивіди виконують свої офіційні завдання та як в цьому процесі ними створюються інститути, в межах яких існують дані завдання. Дослідники прийшли до висновку, що методи організації функціонування ділового світу не відрізняються від соціальних практик повсякденної діяльності.
Аналіз розмов (англ. [en], CA). Розмови розглядаються як послідовно впорядковані. Досліджуються структури взаємодії в процесі розмови. Правила розмов використовуються для їх здійснення, а не для їх детермінації. Основні принципи дослідження розмов:
- збір та аналіз деталей розмов;
- врахування в аналізі найдрібніших деталей розмов як строго впорядкованого виконання;
- розмова має властивості впорядкованості та стабільності, що характеризують виконання індивідів;
- структура розмови — це її послідовна організація.
Розмови виступають як найпоширеніша форма взаємодії, як фундамент інших форм міжособистісних відносин.
У дослідженні розмов можна виділити два види суджень:
- індексичні вислови — вислови, що можуть бути зрозумілими лише в конкретній ситуації, описують унікальне та специфічне;
- об'єктивні вислови — вислови наукового характеру, не прив'язані до певної ситуації.
За Гарфінкелем, етнометодологія вивчає раціональні властивості індексичних висловів та інших практичних дій, що зумовлені певним контекстом.
Місце етнометодології в системі соціологічного знання
Класична соціологія, з точки зору Гарфінкеля, має обмежені властивості задля дослідження соціальної реальності, нею не можуть бути досліджені характерні повсякденню спонтанні соціальні взаємодії. Предмет та методи етносоціології роблять її «альтернативною соціологією».
Традиційна соціологія, на думку етнометодологів, віддаляється від соціальних реалій, спотворює соціальний світ, оскільки вивчаючи цінності та норми, що зумовлюють соціальні дії, не досліджує, якими методами використовуються ці норми та цінності самими індивідами.
Етнометодологію, теорію обміну, драматургічну теорю об'єднує концентрація уваги на міжособистісних взаємодіях, повсякденному житті, гуманістична спрямованість.
Джерела
- Ритцер, Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. — СПб.: Питер, 2002. — 688 с. [ 3 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- История теоретической социологии. В 4-х т. Т.ІІІ/ Отв. ред и сост. Ю. Н. Давыдов- М.: Канон, 1997
- Кравченко С. А. Социология: парадигмы через призму социологического воображения. Москва — 2002. — 310 с.[недоступне посилання з липня 2019]
- В. И. Добреньков, А. И.&n bsp;Кравченко. История зарубежной социологии [ 18 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Навч.посіб. / За ред. О. С. Макеєва. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. — 566 с. [недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Етнометодологія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 356-357.
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (грудень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etnometodolo giya termin vvedenij Garoldom Garfinkelem zasnovnikom napryamku Etnometodologiya doslidzhuye organizaciyu povsyakdennogo zhittya Metoyu napryamku ye bilsh gliboke rozuminnya socialnoyi diyi individiv Etnometodologiya vivchaye dorefleksijni konstrukciyi yakimi koristuyutsya individi shob zapovniti progalini v socialnij realnosti Etnometodologi doslidzhuyut yakim chinom individi na osnovi znannya zdorovogo gluzdu vikoristovuyut metodi vzayemodiyi odin z odnim ne usvidomlyuyuchi cogo Predmetom etnometodologiyi ye metodi organizaciyi povsyakdennoyi diyalnosti harakterni tij chi inshij kulturi etnometodi Predstavniki etnometodologiyi zajmayutsya teoretichnim analizom ta empirichnimi doslidzhennyami fonovih ochikuvan Za Garfinkelem fonovi ochikuvannya ce prirodni vlastivosti povsyakdennogo zhittya zasadi praktichnoyi diyi Individi sprijmayut ta interpretuyut svit zavdyaki vikoristannyu fonovih ochikuvan v umovah vzayemodiyi individiv uzgodzhuyutsya fonovi ochikuvannya yaki vporyadkovuyut situaciyu viznachayut sens diyalnosti individiv Fonovi ochikuvannya bezposeredno ne sposterigayutsya ne usvidomlyuyutsya voni lishe mayutsya na uvazi Za Garfinkelem na osnovi zdorovogo gluzdu individi zdijsnyuyut rutinni diyi sho ne zavzhdi nimi usvidomlyuyutsya ta piddayutsya refleksiyi Socialnij poryadok ye produktom spontannoyi aktivnosti individiv vibudovuyetsya na osnovi kulturnih norm ta cinnostej samimi uchasnikami socialnoyi vzayemodiyi Socialna struktura vplivaye na svidomist individa cherez fonovi ochikuvannya U povsyakdennomu zhitti vzayemodiyi individiv vidbuvayutsya v mezhah pevnih modelej uchasniki vzayemodiyi adaptuyut do cih modelej svoyu povedinku odnak isnuvannya cih modelej ne usvidomlyuyut Modeli na osnovi yakih buduyutsya vzayemodiyi ye pervinnimi viznachayut motivi ta cili vzayemodij individami voni sprijmayutsya yak nalezhne Garfinkeling osoblivij vid socialno psihologichnogo eksperimentuvannya sho vinik v mezhah empirichnogo vivchennya fonovih ochikuvan jogo sutnist polyagaye v tomu sho v procesi eksperimentu normalnij rozvitok povsyakdennih vzayemodij porushuyetsya Yak vidpovid na take porushennya viyavlyayutsya fonovi ochikuvannya uyavlennya pro te yakoyu maye buti vzayemodiya v normi Analiz rezultativ eksperimentiv Garfinkelya vidobrazhaye nastupni visnovki fonovi ochikuvannya yak uyavlennya pro strukturi vzayemodiyi postijno vidobrazhayutsya u nij ne usvidomlyuyutsya uchasnikami ciyeyi vzayemodiyi uyavlennya isnuyut u formi moralnih pravil sho regulyuyutsya grupoyu uyavlennya zumovleni cilyami vzayemodiyi funkciyi fonovih ochikuvan polyagayut u tipizaciyi ta kategorizaciyi povsyakdennih vzayemodij v oriyentaciyi na vzayemodiyu z inshimi vipravlennya procesu vzayemodiyi u vipadku vidhilennya vid yiyi normalnogo rozvitku fonovi ochikuvannya pov yazani z moralnimi naslidkami Metodi doslidzhennyaDokumentalnij metod Polyagaye u vibirci pevnih aspektiv z mnozhini harakteristik sho maye pevna situaciya rozglyad cih harakteristik yak svidchen pro nayavnist togo chi inshogo suspilnogo zrazka Individi u povsyakdennomu zhitti spivvidnosyat chastini zrazka dlya opisu situaciyi v cilomu ta osmislennya socialnoyi realnosti Eksperimenti z rujnuvannya povsyakdennih vzayemodij yak metod vivchennya fonovih ochikuvan Vidbuvayetsya svidome rujnuvannya normalnogo hodu vzayemodij Fonovi ochikuvannya mozhut buti viyavleni zavdyaki indeksaciyi sens socialnoyi vzayemodiyi chi yavisha vitikaye z jogo kontekstu Tobto sens bud yakoyi socialnoyi diyi mozhna zrozumiti lishe u viznachenomu lokalnomu konteksti Za diyami individiv v lokalnih kontekstah mozhna proniknuti v sens fonovih ochikuvan zrozumiti neusvidomleni kulturni zrazki vzayemodiyi individiv Takim chinom individi u povsyakdennomu zhitti zavdyaki praktichnij racionalnosti postijno konstruyuyut ta vporyadkovuyut socialnij svit Osnovni doslidnicki napryamki v etnometodologiyiDoslidzhennya socialnih institutiv Provodilisya z metoyu viznachennya yakim chinom individi vikonuyut svoyi oficijni zavdannya ta yak v comu procesi nimi stvoryuyutsya instituti v mezhah yakih isnuyut dani zavdannya Doslidniki prijshli do visnovku sho metodi organizaciyi funkcionuvannya dilovogo svitu ne vidriznyayutsya vid socialnih praktik povsyakdennoyi diyalnosti Analiz rozmov angl en CA Rozmovi rozglyadayutsya yak poslidovno vporyadkovani Doslidzhuyutsya strukturi vzayemodiyi v procesi rozmovi Pravila rozmov vikoristovuyutsya dlya yih zdijsnennya a ne dlya yih determinaciyi Osnovni principi doslidzhennya rozmov zbir ta analiz detalej rozmov vrahuvannya v analizi najdribnishih detalej rozmov yak strogo vporyadkovanogo vikonannya rozmova maye vlastivosti vporyadkovanosti ta stabilnosti sho harakterizuyut vikonannya individiv struktura rozmovi ce yiyi poslidovna organizaciya Rozmovi vistupayut yak najposhirenisha forma vzayemodiyi yak fundament inshih form mizhosobistisnih vidnosin U doslidzhenni rozmov mozhna vidiliti dva vidi sudzhen indeksichni vislovi vislovi sho mozhut buti zrozumilimi lishe v konkretnij situaciyi opisuyut unikalne ta specifichne ob yektivni vislovi vislovi naukovogo harakteru ne priv yazani do pevnoyi situaciyi Za Garfinkelem etnometodologiya vivchaye racionalni vlastivosti indeksichnih visloviv ta inshih praktichnih dij sho zumovleni pevnim kontekstom Misce etnometodologiyi v sistemi sociologichnogo znannyaKlasichna sociologiya z tochki zoru Garfinkelya maye obmezheni vlastivosti zadlya doslidzhennya socialnoyi realnosti neyu ne mozhut buti doslidzheni harakterni povsyakdennyu spontanni socialni vzayemodiyi Predmet ta metodi etnosociologiyi roblyat yiyi alternativnoyu sociologiyeyu Tradicijna sociologiya na dumku etnometodologiv viddalyayetsya vid socialnih realij spotvoryuye socialnij svit oskilki vivchayuchi cinnosti ta normi sho zumovlyuyut socialni diyi ne doslidzhuye yakimi metodami vikoristovuyutsya ci normi ta cinnosti samimi individami Etnometodologiyu teoriyu obminu dramaturgichnu teoryu ob yednuye koncentraciya uvagi na mizhosobistisnih vzayemodiyah povsyakdennomu zhitti gumanistichna spryamovanist DzherelaRitcer Dzh Sovremennye sociologicheskie teorii 5 e izd SPb Piter 2002 688 s 3 kvitnya 2011 u Wayback Machine Istoriya teoreticheskoj sociologii V 4 h t T III Otv red i sost Yu N Davydov M Kanon 1997 Kravchenko S A Sociologiya paradigmy cherez prizmu sociologicheskogo voobrazheniya Moskva 2002 310 s nedostupne posilannya z lipnya 2019 V I Dobrenkov A I amp n bsp Kravchenko Istoriya zarubezhnoj sociologii 18 travnya 2010 u Wayback Machine Navch posib Za red O S Makeyeva 4 te vid pererob i dop K T vo Znannya KOO 2008 566 s nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaEtnometodologiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 356 357 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2012