Артіль

Арті́ль — добровільне об'єднання групи осіб однакової професії або ремесла, для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. Були поширені у 1920 — 1930-х роках, на теренах дореволюційної України, Росії та інших республік СРСР після його утворення 1922 року.

З питання про походження слова артіль є щонайменше дві точки зору. Перша, стверджує західноєвропейське походження слова «артіль». Воно веде від італійських arte («мистецтво») та artiere («ремісник»). Латинський корінь artis є й у іспанському слові artesanía («артесанія»), що означає «ремесло», «кустарні промисли».

Друга, слово потрапило з тюркських мов, де її походження пояснюють по-різному: від тат. і башк. арт («частина», «тил») + іл («народ», «община»), від тобольсько-татарського урталай («навпіл», «разом»), або від тур. ortak («спільний», «спільник»).

Історія

Правове регулювання

Види: промислові, сільськогосподарські, риболовецькі та інші види артілі.

Форма господарювання: на правах юридичної особи.

Управління: на демократичних засадах виборними органами.

Артіль — 1) Добровільне трудове об'єднання громадян для ведення колективного господарства на основі усуспільнення засобів виробництва. Економічною основою артілей є кооперативно-колгоспна власність на знаряддя і засоби виробництва та продукцію, вироблену колективною працею.

Як форма соціалістичної виробничої кооперації, артіль ґрунтується на таких принципах:

• рівність усіх членів артілі в правах і обов'язках; виконання всіх робіт в артілі головним чином силами її членів,
• оплата праці залежно від її продуктивності,
• забезпечення членів Артілі в старості, при інвалідності та при втраті годувальника;
• управління справами артілі самими її членами на демократичних принципах (даний принцип був лише проформою, бо ухвалювати рішення членам артілі дозволялось тільки відповідно до вказівок комуністичних органів влади)^[];
• планування діяльності артілі (також — проформа)^[].

Держава встановлює межі майнової відповідальності артілі перед кредиторами.

Мета створення артілі — переведення приватного («дрібнотоварного») господарства землеробів і ремісників на шлях контрольованого комуністичним апаратом («громадського соціалістичного господарства»).

Діяльність артілі регулюється статутом, який визначає її правоздатність і приймається вищим органом управління артілі (загальними зборами) на підставі зразка («примірного») Статуту. В СРСР залежно від роду виробничої діяльності та особливостей членського складу були такі артілі:

• а) сільськогосподарська;
• б) рибальська (рибколгосп) — об'єднання трудящих-рибалок для ведення колективного господарства з вилову риби і морського звіра, а також підсобного сільськогосподарського;
• в) промислова сільськогосподарська (промколгосп) — об'єднання громадян, які поряд з яким-небудь промислом займаються сільським господарством; промколгоспи входять до системи промкооперації;
• г) промислова — основна форма промислової кооперації виробників; за родом виробничої діяльності вони поділяються на кравецькі, шевські, текстильно-трикотажні, галантерейні, культтоварів, ремісничо-художніх виробів тощо;
• ґ) інвалідів — об'єднує інвалідів, пенсіонерів, а також працездатних осіб в межах, встановлених статутом; входить до системи . В Україні налічувалося (1959) артілей: рибальських — 139; промколгоспів — 15, промислових — 1439, інвалідів — 376.

2) Як форма виробничого об'єднання людей артіль відома давно. Протягом віків питання, зв'язані з артіллю регулювались звичаями. В дореволюційній Росії і в Україні існували т. з. побутові артілі теслярів, лісорубів тощо.

Примітки

1. Артіль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
3. В.Дубровський/ Словник московсько-український. Видавництво: Рідна мова. Київ, 1918.

Див. також

• Артіль побутова
• Бригада (виробництво)
• Хліборобська артіль

Джерела та література

• Вільшанська О. Л. Артіль [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 129. — .
• О. В. Савченко. Артіль [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .

Література

• Диба Юрій. Будівельна справа на Русі в світлі біблійних настанов [ 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Диба Юрій. Спадкова професійна діяльність в світлі іменослову будівничих Русі ХІ-XIV ст. [ 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Диба Юрій. Поховання архітекторів у давній Русі у світлі українських легенд про будівничих [ 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Диба Юрій. Експонування проектних вирішень у княжу добу [ 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Маркс К. Критика Готської програми. В кн. : Маркс К. і Енгельс Ф. Вибрані твори, т. 2. К., 1955;
• Энгельс Ф. Письмо А. Бебелю от 20—23. І. 1886. В кн.: Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения, т. 27. М., 1935;
• Ленін В. І. Про споживчу і промислову кооперацію. Твори. Вид. 4, т. 32.

Посилання

• АРТІЛЬ [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
• Артіль [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
• Артіль [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 50. — 1000 екз.