Соціологія організацій — спеціальна соціологічна теорія () та відносно автономний напрям в теорії організації, що намагається пояснити природу, механізми функціонування і розвитку організацій, спираючись на соціологічну теорію. Принципова її відмінність від суміжних дисциплін полягає в тому, що соціологія організацій аналізує не процес ціледосягнення, а природу і стан колективного суб’єкта, що досягає мети. Соціологія організацій сформувалася як дисципліна в 50-ті рр. в США. Її об’єктом є організація як елемент соціальної структури, а предмет визначається теоретичною спрямованістю дослідника.
Організація як центральна категорія
В соціології організацій організація розглядається як соціальний інститут, система зв'язків і відносин між людьми, як частина соціального оточення людини. У сучасній науковій літературі існує безліч визначень організації, з яких зазвичай виділяються концепція організації як раціональної системи або системи, спрямованої на досягнення мети. Можна виділити чотири основні напрями у визначенні теорії організації.
- Відповідно до точки зору одного з основоположників сучасної американської теорії управління Ч. Барнарда організація - це такий вид кооперації людей, котрий відрізняється від інших соціальних груп свідомістю, передбачуваністю і цілеспрямованістю. Барнард і його послідовники в основному розглядали спільні дії людей, їхню кооперацію, а вже потім необхідність досягнення цілей.
- Інший напрямок найкраще характеризує точка зору теоретиків організації Д. Марча і Г. Саймона , згідно з якою організація - це співтовариство взаємодіючих індивідів, що є найпоширенішим в суспільстві і містить центральну координуючу систему. Висока специфічність структури і координація усередині організації відрізняють її від дифузних і неврегульованих зв'язків між неорганізованими індивідами. Все це надає організації схожість з окремим біологічним організмами.
- Американські соціологи П. Блау і У. Скотт представляють третій напрям у визначенні організації . У цьому визначенні вказується основна, на їх думку, характеристика що склалася організації - те, що вона для досягнення специфічних цілей повинна бути формалізована, тобто володіти формальною структурою.
- На думку американського дослідника організацій А. Етціоні, організації - це соціальні об'єднання, які свідомо конструюються і реконструюються для досягнення специфічних цілей, що характеризуються свідомим членством в організації та свідомими діями її членів .
На підставі перерахованих основних специфічних рис можна дати наступне визначення організації: організація - це соціальна група, орієнтована на досягнення взаємопов'язаних специфічних цілей і формування високоформалізованних структур на основі спеціалізації або розподілу праці.
Історичний розріз теорій організацій
Соціально-економічні умови виникнення теорії організацій
Досить довго сформовані форми організаційного устрою деяких сторін соціального життя не змінювалися. Це багато в чому пояснюється відсутністю потреб в організованих об'єднаннях у сфері матеріального виробництва. Лише від середини XVIII ст. і до початку XIX ст. в процесі капіталістичного розвитку, коли виникли численні підприємства, орієнтовані на виробництво для ринку великої кількості конкурентоспроможної продукції, з'явилися безпосередні підстави для виникнення теорій організацій. Потреба в них зросла із введенням фабричної системи виробництва, тобто появою крупних організацій із жорстким розподілом функцій на ринку, а також із подальшим розмежуванням внаслідок цього ролі власника підприємства та безпосередньо його керівника ().
Ранні теорії організацій
Про фабричну системи організації праці йдеться в праці шотландського економіста А. Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776), де він аналізує процес розподілу праці при виробництві голок. Сміт вважає, що поділ праці дозволяє корінним чином реорганізувати виробництво, значно підвищити його ефективність, і саме поділ праці він визнає універсальним засобом для підвищення добробуту людства і досягнення щасливого майбутнього.
Ідеї А. Сміта щодо діяльності організацій розвивав англійський економіст Ч. Баббедж в 1832 р. Виходячи з практичних цілей підвищення продуктивності праці на фабриці, Баббедж науково обґрунтував значення спеціалізації, почав досліджувати трудові рухи з метою раціоналізації дій в рамках поділу праці.
У 1850 р. англійський дослідник проблем управління Дж. Мілл зробив спробу вивчити функції менеджерів по організації виробництва на ткацьких фабриках. Зокрема, він розробляв принцип єдиноначальності, форми та інтервали управлінського контролю за діяльністю працівників, можливості стимулювання підвищення продуктивності через заробітну плату . Вельми значущий внесок у розвиток теорії організацій вніс американський промисловець Д. МакКаллум, який визначав умови використання організаційних схем структури менеджменту та можливості систематичного менеджменту на залізничному транспорті (1856).
Відкриття негативних явищ в теорії організацій
Подальше зростання організацій в межах капіталістичного виробництва виявилось достатньо суперечливим, оскільки разом із нарощуванням економічних потуг послуговувалось визиском членів своїх організацій - робітників. Це призводило не тільки до очевидних антигуманних умов праці, але й затримувало розвиток продуктивних сил, оскільки викликало природне робітниче нерозуміння і супротив виробничим процесам.
Карл Маркс у своєму аналізі капіталістичного виробництва приділяв особливу увагу наслідкам розподілу праці — відчуженню праці. Під відчуженням він розумів відділення працівників як особистостей від їхньої творчості, продукту їхньої праці і від інших людей, до яких вони відносяться тільки як до одиниць товару. Таке положення характерно для індивідів з вельми низьким статусом усередині структури організації і влади. Володарі такого статусу стають просто засобом для отримання найбільшого прибутку. Характерною рисою такого статусу є вузька спеціалізація, що тягне за собою неможливість використовувати свій фізичний і розумовий потенціал, свої здібності. Наслідком такого стану можна вважати відірваність працівника від кінцевого продукту, що випускається і колег по роботі. Технологічний поділ праці обмежує розвиток робітника не тільки на його робочому місці, але і у всіх ситуаціях поза роботою.
Другий підхід до проблеми негативних наслідків фабричної системи (які багато в чому були перенесені на сучасні організації) пов'язаний з поняттям «аномія». Цей термін був введений в науковий обіг видатним французьким соціологом Емілем Дюркгаймом. Під аномією розуміється такий стан учасників трудового процесу, при якому вони не можуть інтегруватися із стабільними основними інститутами суспільства, не включаються в систему соціальних взаємозв'язків, що призводить до заперечення ними найбільш значущих норм і цінностей. Наприклад, трудова діяльність породжує аномію в тих випадках, коли у працівників виникає відчуття несправедливості, почуття невідповідності зусиль, енергії, що витрачаються працівником, розміром винагороди за працю. Аномія на відміну від відчуження проявляється насамперед у культурній сфері і зачіпає в першу чергу комплекс моральних норм.
Школа наукового управління
Засновником класичної теорії наукового управління вважають американського інженера і вченого Ф.У. Тейлора, ім'ям якого названо напрямок в теорії організацій - «тейлоризм». Гаслами цього напрямку стали: «координація», «інтеграція» і «контроль». Послідовники тейлоризму звертали особливу увагу на проблему робітників, вирішення якої полягало в максимальному полегшенні виробничих операцій, в упорядкуванні системи винагороди шляхом впровадження відрядної оплати праці і в забезпеченні безпеки праці. Основними принципами тейлоризму вважають:
- застосування наукового підходу до кожного елементу діяльності будь-якого члена організації, пошук найбільш раціональних, оптимальних способів здійснення виробничих операцій;
- науково обґрунтований підбір і навчання працівників;
- взаємодія між керівниками і робітниками, яка проявляється насамперед в обґрунтованій винагороді за працю на базі відрядної системи оплати праці.
Тейлор визнає, що його підхід не містить якихось нових принципових наукових положень, і вважає, що теорія наукового управління «збирає все традиційне знання, накопичене попередніми поколіннями керуючих, і редукує його у вигляді правил, законів, формул» . У підході Тейлора по вдосконаленню управління організацією пріоритет відданий інженерним рішенням. В рамках цієї теорії всі відхилення від «раціональності» розглядаються як небажані наслідки, помилки, неточності, які можуть бути усунені на основі розрахунків і чисто інженерних рішень.
Ідею раціоналізації трудових процесів в організаціях надалі розробляли послідовники Ф. Тейлора класики теорії організації Ф. і Л. Гілбрет, головною заслугою яких можна вважати використання наукових методів для пошуку оптимального способу виконання роботи. У руслі ідей раціональності та інженерного підходу розглядав проблеми підвищення ефективності діяльності організацій американський інженер Г. Гант, який розробляв способи раціонального планування діяльності організації, забезпечення сумісності дій різних підрозділів організації для досягненню спільної мети.
Школа людських відносин
Представники школи наукового управління у своїх дослідженнях практично не розглядали соціально-психологічних відносини між членами організації. Більш того, вони фактично заперечували значимість горизонтальних зв'язків, розглядаючи виключно вертикальні, владні зв'язки в напрямку тільки зверху вниз - від керівників до підлеглих.
Ці обставини підштовхнули ряд дослідників організацій до проведення всебічних досліджень людських взаємин в колективі. У 1924-1932 рр. група соціологів Гарвардського університету під керівництвом Е. Мейо провела соціальний експеримент на підприємстві компанії «Вестерн електронік компані». Цей експеримент отримав назву . У ході експерименту з'ясувалося, що продуктивність праці, зацікавленість у результатах діяльності, трудова дисципліна в колективах багато в чому залежать від методів керівництва (взаємини керівник — підлеглі) і взаємин між працівниками.
Концепція людських відносин спочатку була спрямована проти основних положень тейлоризму і школи наукового управління. На противагу підходу до працівника з позицій біологізму (коли експлуатуються в основному такі ресурси працівника, як фізична сила, навички, інтелект) член організації став розглядатися як соціопсихологічна істота. Такі теоретики школи людських відносин, як Е. Мейо, У. Мур, Ф. Ротлісбергер, ґрунтуючись на експериментальних даних, доводили, що підвищення продуктивності праці в організації залежить не тільки від здібностей, знань і умінь, на які орієнтувався тейлоризм, але і від таких факторів, як задоволеність працівників своєю працею, вплив групової думки, неформальні відносини керівника з підлеглими, сприятлива атмосфера в колективі і т.ін.
Психологічна школа в теорії організацій
Ідеї школи людських відносин розвивали представники психологічної школи в теорії організації. Так, американські дослідники організаційної поведінки У. Френч і Ч. Белл, порівнювали організацію з айсбергом, у підводній частині якого знаходяться елементи неформальної структури організації, а у верхній (видимій) частині — формальної. Такий підхід в значній мірі розширив можливості управління людськими ресурсами в організації, дозволив виробити збалансований підхід до співвідношення формальної та неформальної організаційних структур і способи взаємодій між ними.
Не менш важливі роботи послідовників школи людських відносин в області теорії мотивації А. Маслоу, Ф. Херцберг, В. Врум, які розробили оригінальні напрямки в теорії мотивації, які мають важливе практичне застосування.
Ще один важливий напрямок в руслі школи людських відносин склали роботи американського дослідника в області теорії управління Р. Лайкерта . Він розробив структуру ідеальною, в його розумінні, організації, де провідне місце займає вирішення проблем відносин між керівниками і підлеглими і поведінки працівників в організації.
Системний підхід
У багатьох областях знання об'єкт дослідження представляють у вигляді системи, а подальше його вивчення проводять на основі базових принципів системного підходу. В ході вивчення організацій в рамках системного підходу з'ясувалося, що соціальна організація як система володіє рядом специфічних властивостей, які відрізняють її від інших систем (біологічних, технічних і т.інше).
Загалом, згідно із загальною теорією систем під системою розуміється деяке складне ціле, що володіє яскраво вираженими межами і відносно незалежними складовими, пов'язаними між собою так, що зміна положення або стану однієї частини з неминучістю призводить до зміни стану інших частин. Проте організація володіє специфічними, властивими тільки їй властивостями. У зв'язку з цим виникла необхідність розробити спеціальну теорію систем стосовно організацій. Американський вчений Дж. Міллер визначає основними відмінностями організації від інших систем (наприклад, від біологічних) наявність самостійних цілей системи і складної управлінської підсистеми, яка представляється як багаторівнева і організована за ієрархічним принципом.
Таким чином, будь-яка організація складається з підсистем, кожна з яких може розглядатися як система більш низького рівня. У той же час сама організація, маючи деяку кількість рівнів підсистем, у свою чергу може розглядатися як підсистема в системі більш високого порядку (наприклад, підприємство, виступаючи як самостійна система, ділиться на ряд цехів-підсистем і одночасно як підсистема входить у виробниче об'єднання). Властивість об'єкта бути одночасно і підсистемою, і складною системою з наявністю елементів підсистем визначається як властивість рекурсивності.
Структурно-функціональний підхід
Структурно-функціональний аналіз є відмітною віхою в дослідженнях соціальних процесів, особливого розвитку він досягнув у теорії організацій. Відправною точкою структурно-функціонального аналізу є поняття функції кожної системної одиниці по відношенню до системи як цілого. Тут не мається на увазі математичне розуміння функції, швидше «функція» ближче до біологічних наук, де вона означає «життєвий або органічний процес, що розглядається з точки зору того, який внесок вона вносить у збереження організму».
Американський соціолог Т. Парсонс виявив чотири основні умови виживання організації в зовнішньому оточенні, які тісним чином пов'язані з функціями її окремих підсистем.
- Підсистема адаптації — економічна підсистема, оскільки основою виконуваної нею функції є економічні контакти, дії і взаємодії. Якщо підсистема не виконує свою функцію, організація не може існувати унаслідок порушення балансу між входом і виходом ресурсів з системи.
- Підсистема досягнення цілей — найважливіша системна одиниця організації, оскільки вона мобілізує організаційні ресурси, активно впливає на різні частини зовнішнього середовища, орієнтуючи їх на досягнення основних організаційних цілей, шляхом координуючого впливу з'єднує всі частини організації в єдине ціле.
- Підсистеми інтеграції та латентності — ці підсистеми повинні забезпечувати не тільки внутрішню цілісність організації як системи, але, що ще більш важливо, розподіл функцій між окремими системними одиницями, тобто створення та підтримання в робочому стані системи соціальних ролей, а також спряженості окремих функцій. Крім того, підсистема підтримки зразків цементує лояльність членів організації по відношенню до організаційних нормам і вимогам.
Ситуаційний підхід
Практичне застосування в теорії організації системного підходу затруднялося тим, що системи в даному підході являють собою застиглі, часто абстрактні моделі, які важко пристосувати до змін як всередині організації, так і в її зовнішньому оточенні. Крім того, виникали складнощі при використанні конкретних знань про специфіку організацій та їх розвитку. Ця обставина послужила поштовхом для виникнення ситуаційної теорії, або ситуаційного підходу, до вивчення організацій і процесів управління.
Поштовхом до створення ситуаційної теорії послужили дослідження Т. Бернса та Г. Сталкера, проведені ними в 1960-1961 рр. на 20 машинобудівних, електронних і текстильних фірмах Англії і Шотландії. Основним результатом їх досліджень стало припущення про те, що в залежності від виду зовнішнього середовища (стабільної або мінливої) найбільш ефективними організаційними структурами можуть бути «механістична» (з точною спеціалізацією і жорскою відповідністю робітника вимогам ролі, яку він виконує) або «органічна» (мінімальна орієнтація на жорсткі правила, гнучкість зміни організаційних норм). При цьому вони висунули ідею, згідно з якою «механістична» і «органічна» структури можуть одночасно співіснувати в одній організації. Наприклад, виробничий відділ в організації працює в режимі «механістичної» структури, випускаючи достатньо однорідну продукцію, а відділ збуту, орієнтований на мінливий ринок, має «органічну» структуру, постійно змінюючи методи просування товарів на ринок, орієнтацію на сегменти, змінюючи ціну, застосовуючи нові засоби рекламного впливу на споживача і т.інше.
Продовжувачами ситуаційного підходу до вивчення організацій стали американські дослідники П. Лоуренс і Дж. Лорш, що розвинули модель Бернса і Сталкера. Розроблена ними модель заснована на конкретних характеристиках, що детально описують ситуацію. При цьому зовнішнє середовище може розглядатися як однорідне або різнорідне, агресивне або нейтральне, згуртоване або роз'єднане і т.інше. На базі вивчення діяльності 10 американських організацій Лоуренс і Лорш прийшли до висновку, що від характеристик зовнішнього оточення (ринкової, виробничої, інформаційної, наукової та інших сфер) залежать такі компоненти внутрішнього устрою організації, як цілі, структура, технології та персонал.
Примітки
- Barnard Ch. A Definition of Authority. N.Y., 1952, Р. 25-27
- March J., Simon H. Organizations. N.Y., 1958, Р. 19
- Blau P., Scott W. Formal Organizations. L, 1979, Р. 8
- Etzioni A. The Comparative Analysis of Complex Organizations. N.Y., 1961.,Р. 45-46
- Фролов С. С. Социология организаций: Учебник. — М.: Гардарики, 2001. — 384 с.
- Turton R. Behavior in Business Context. Oxford, 1991, Р. 45
- Turton R. Behavior in Business Context. Oxford, 1991, Р. 46-47
- Файоль А., Эмерсон Г., Тейлор Ф., Форд Г. Управление — это наука и искусство. М., 1992, С. 36
- Mayo E. Human Problems of Industrial Civilization. N.Y., 1946., Р. 457.
- Vroom V. Work and Motivation. N.Y., 1977
- Tucman B., Jensen M. Stage of Small Groups Development Revisited // Group and Organization Studies. Dublin, 1977
- Likert R. New Patterns of Management. N.Y., 1961
- Американские буржуазные теории управления (критический анализ) / Под ред. Б.З. Мильнера. М., 1978, с. 67
- Merton R. Social Theory and Social Structure. Glencoe, 1968, Р. 86
- Parsons T. The Social System. L., 1989, Р. 250
- Burnss Т., Stulker G. The Management of Innovation. L, 1961.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sociologiya organizacij specialna sociologichna teoriya ta vidnosno avtonomnij napryam v teoriyi organizaciyi sho namagayetsya poyasniti prirodu mehanizmi funkcionuvannya i rozvitku organizacij spirayuchis na sociologichnu teoriyu Principova yiyi vidminnist vid sumizhnih disciplin polyagaye v tomu sho sociologiya organizacij analizuye ne proces ciledosyagnennya a prirodu i stan kolektivnogo sub yekta sho dosyagaye meti Sociologiya organizacij sformuvalasya yak disciplina v 50 ti rr v SShA Yiyi ob yektom ye organizaciya yak element socialnoyi strukturi a predmet viznachayetsya teoretichnoyu spryamovanistyu doslidnika Organizaciya yak centralna kategoriyaDokladnishe Socialna organizaciya V sociologiyi organizacij organizaciya rozglyadayetsya yak socialnij institut sistema zv yazkiv i vidnosin mizh lyudmi yak chastina socialnogo otochennya lyudini U suchasnij naukovij literaturi isnuye bezlich viznachen organizaciyi z yakih zazvichaj vidilyayutsya koncepciya organizaciyi yak racionalnoyi sistemi abo sistemi spryamovanoyi na dosyagnennya meti Mozhna vidiliti chotiri osnovni napryami u viznachenni teoriyi organizaciyi Vidpovidno do tochki zoru odnogo z osnovopolozhnikiv suchasnoyi amerikanskoyi teoriyi upravlinnya Ch Barnarda organizaciya ce takij vid kooperaciyi lyudej kotrij vidriznyayetsya vid inshih socialnih grup svidomistyu peredbachuvanistyu i cilespryamovanistyu Barnard i jogo poslidovniki v osnovnomu rozglyadali spilni diyi lyudej yihnyu kooperaciyu a vzhe potim neobhidnist dosyagnennya cilej Inshij napryamok najkrashe harakterizuye tochka zoru teoretikiv organizaciyi D Marcha i G Sajmona zgidno z yakoyu organizaciya ce spivtovaristvo vzayemodiyuchih individiv sho ye najposhirenishim v suspilstvi i mistit centralnu koordinuyuchu sistemu Visoka specifichnist strukturi i koordinaciya useredini organizaciyi vidriznyayut yiyi vid difuznih i nevregulovanih zv yazkiv mizh neorganizovanimi individami Vse ce nadaye organizaciyi shozhist z okremim biologichnim organizmami Amerikanski sociologi P Blau i U Skott predstavlyayut tretij napryam u viznachenni organizaciyi U comu viznachenni vkazuyetsya osnovna na yih dumku harakteristika sho sklalasya organizaciyi te sho vona dlya dosyagnennya specifichnih cilej povinna buti formalizovana tobto voloditi formalnoyu strukturoyu Na dumku amerikanskogo doslidnika organizacij A Etcioni organizaciyi ce socialni ob yednannya yaki svidomo konstruyuyutsya i rekonstruyuyutsya dlya dosyagnennya specifichnih cilej sho harakterizuyutsya svidomim chlenstvom v organizaciyi ta svidomimi diyami yiyi chleniv Na pidstavi pererahovanih osnovnih specifichnih ris mozhna dati nastupne viznachennya organizaciyi organizaciya ce socialna grupa oriyentovana na dosyagnennya vzayemopov yazanih specifichnih cilej i formuvannya visokoformalizovannih struktur na osnovi specializaciyi abo rozpodilu praci Istorichnij rozriz teorij organizacijSocialno ekonomichni umovi viniknennya teoriyi organizacij Dosit dovgo sformovani formi organizacijnogo ustroyu deyakih storin socialnogo zhittya ne zminyuvalisya Ce bagato v chomu poyasnyuyetsya vidsutnistyu potreb v organizovanih ob yednannyah u sferi materialnogo virobnictva Lishe vid seredini XVIII st i do pochatku XIX st v procesi kapitalistichnogo rozvitku koli vinikli chislenni pidpriyemstva oriyentovani na virobnictvo dlya rinku velikoyi kilkosti konkurentospromozhnoyi produkciyi z yavilisya bezposeredni pidstavi dlya viniknennya teorij organizacij Potreba v nih zrosla iz vvedennyam fabrichnoyi sistemi virobnictva tobto poyavoyu krupnih organizacij iz zhorstkim rozpodilom funkcij na rinku a takozh iz podalshim rozmezhuvannyam vnaslidok cogo roli vlasnika pidpriyemstva ta bezposeredno jogo kerivnika Ranni teoriyi organizacij Pro fabrichnu sistemi organizaciyi praci jdetsya v praci shotlandskogo ekonomista A Smita Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv 1776 de vin analizuye proces rozpodilu praci pri virobnictvi golok Smit vvazhaye sho podil praci dozvolyaye korinnim chinom reorganizuvati virobnictvo znachno pidvishiti jogo efektivnist i same podil praci vin viznaye universalnim zasobom dlya pidvishennya dobrobutu lyudstva i dosyagnennya shaslivogo majbutnogo Ideyi A Smita shodo diyalnosti organizacij rozvivav anglijskij ekonomist Ch Babbedzh v 1832 r Vihodyachi z praktichnih cilej pidvishennya produktivnosti praci na fabrici Babbedzh naukovo obgruntuvav znachennya specializaciyi pochav doslidzhuvati trudovi ruhi z metoyu racionalizaciyi dij v ramkah podilu praci U 1850 r anglijskij doslidnik problem upravlinnya Dzh Mill zrobiv sprobu vivchiti funkciyi menedzheriv po organizaciyi virobnictva na tkackih fabrikah Zokrema vin rozroblyav princip yedinonachalnosti formi ta intervali upravlinskogo kontrolyu za diyalnistyu pracivnikiv mozhlivosti stimulyuvannya pidvishennya produktivnosti cherez zarobitnu platu Velmi znachushij vnesok u rozvitok teoriyi organizacij vnis amerikanskij promislovec D MakKallum yakij viznachav umovi vikoristannya organizacijnih shem strukturi menedzhmentu ta mozhlivosti sistematichnogo menedzhmentu na zaliznichnomu transporti 1856 Vidkrittya negativnih yavish v teoriyi organizacij Podalshe zrostannya organizacij v mezhah kapitalistichnogo virobnictva viyavilos dostatno superechlivim oskilki razom iz naroshuvannyam ekonomichnih potug poslugovuvalos viziskom chleniv svoyih organizacij robitnikiv Ce prizvodilo ne tilki do ochevidnih antigumannih umov praci ale j zatrimuvalo rozvitok produktivnih sil oskilki viklikalo prirodne robitniche nerozuminnya i suprotiv virobnichim procesam Karl Marks u svoyemu analizi kapitalistichnogo virobnictva pridilyav osoblivu uvagu naslidkam rozpodilu praci vidchuzhennyu praci Pid vidchuzhennyam vin rozumiv viddilennya pracivnikiv yak osobistostej vid yihnoyi tvorchosti produktu yihnoyi praci i vid inshih lyudej do yakih voni vidnosyatsya tilki yak do odinic tovaru Take polozhennya harakterno dlya individiv z velmi nizkim statusom useredini strukturi organizaciyi i vladi Volodari takogo statusu stayut prosto zasobom dlya otrimannya najbilshogo pributku Harakternoyu risoyu takogo statusu ye vuzka specializaciya sho tyagne za soboyu nemozhlivist vikoristovuvati svij fizichnij i rozumovij potencial svoyi zdibnosti Naslidkom takogo stanu mozhna vvazhati vidirvanist pracivnika vid kincevogo produktu sho vipuskayetsya i koleg po roboti Tehnologichnij podil praci obmezhuye rozvitok robitnika ne tilki na jogo robochomu misci ale i u vsih situaciyah poza robotoyu Drugij pidhid do problemi negativnih naslidkiv fabrichnoyi sistemi yaki bagato v chomu buli pereneseni na suchasni organizaciyi pov yazanij z ponyattyam anomiya Cej termin buv vvedenij v naukovij obig vidatnim francuzkim sociologom Emilem Dyurkgajmom Pid anomiyeyu rozumiyetsya takij stan uchasnikiv trudovogo procesu pri yakomu voni ne mozhut integruvatisya iz stabilnimi osnovnimi institutami suspilstva ne vklyuchayutsya v sistemu socialnih vzayemozv yazkiv sho prizvodit do zaperechennya nimi najbilsh znachushih norm i cinnostej Napriklad trudova diyalnist porodzhuye anomiyu v tih vipadkah koli u pracivnikiv vinikaye vidchuttya nespravedlivosti pochuttya nevidpovidnosti zusil energiyi sho vitrachayutsya pracivnikom rozmirom vinagorodi za pracyu Anomiya na vidminu vid vidchuzhennya proyavlyayetsya nasampered u kulturnij sferi i zachipaye v pershu chergu kompleks moralnih norm Shkola naukovogo upravlinnya Zasnovnikom klasichnoyi teoriyi naukovogo upravlinnya vvazhayut amerikanskogo inzhenera i vchenogo F U Tejlora im yam yakogo nazvano napryamok v teoriyi organizacij tejlorizm Gaslami cogo napryamku stali koordinaciya integraciya i kontrol Poslidovniki tejlorizmu zvertali osoblivu uvagu na problemu robitnikiv virishennya yakoyi polyagalo v maksimalnomu polegshenni virobnichih operacij v uporyadkuvanni sistemi vinagorodi shlyahom vprovadzhennya vidryadnoyi oplati praci i v zabezpechenni bezpeki praci Osnovnimi principami tejlorizmu vvazhayut zastosuvannya naukovogo pidhodu do kozhnogo elementu diyalnosti bud yakogo chlena organizaciyi poshuk najbilsh racionalnih optimalnih sposobiv zdijsnennya virobnichih operacij naukovo obgruntovanij pidbir i navchannya pracivnikiv vzayemodiya mizh kerivnikami i robitnikami yaka proyavlyayetsya nasampered v obgruntovanij vinagorodi za pracyu na bazi vidryadnoyi sistemi oplati praci Tejlor viznaye sho jogo pidhid ne mistit yakihos novih principovih naukovih polozhen i vvazhaye sho teoriya naukovogo upravlinnya zbiraye vse tradicijne znannya nakopichene poperednimi pokolinnyami keruyuchih i redukuye jogo u viglyadi pravil zakoniv formul U pidhodi Tejlora po vdoskonalennyu upravlinnya organizaciyeyu prioritet viddanij inzhenernim rishennyam V ramkah ciyeyi teoriyi vsi vidhilennya vid racionalnosti rozglyadayutsya yak nebazhani naslidki pomilki netochnosti yaki mozhut buti usuneni na osnovi rozrahunkiv i chisto inzhenernih rishen Ideyu racionalizaciyi trudovih procesiv v organizaciyah nadali rozroblyali poslidovniki F Tejlora klasiki teoriyi organizaciyi F i L Gilbret golovnoyu zaslugoyu yakih mozhna vvazhati vikoristannya naukovih metodiv dlya poshuku optimalnogo sposobu vikonannya roboti U rusli idej racionalnosti ta inzhenernogo pidhodu rozglyadav problemi pidvishennya efektivnosti diyalnosti organizacij amerikanskij inzhener G Gant yakij rozroblyav sposobi racionalnogo planuvannya diyalnosti organizaciyi zabezpechennya sumisnosti dij riznih pidrozdiliv organizaciyi dlya dosyagnennyu spilnoyi meti Shkola lyudskih vidnosin Predstavniki shkoli naukovogo upravlinnya u svoyih doslidzhennyah praktichno ne rozglyadali socialno psihologichnih vidnosini mizh chlenami organizaciyi Bilsh togo voni faktichno zaperechuvali znachimist gorizontalnih zv yazkiv rozglyadayuchi viklyuchno vertikalni vladni zv yazki v napryamku tilki zverhu vniz vid kerivnikiv do pidleglih Ci obstavini pidshtovhnuli ryad doslidnikiv organizacij do provedennya vsebichnih doslidzhen lyudskih vzayemin v kolektivi U 1924 1932 rr grupa sociologiv Garvardskogo universitetu pid kerivnictvom E Mejo provela socialnij eksperiment na pidpriyemstvi kompaniyi Vestern elektronik kompani Cej eksperiment otrimav nazvu U hodi eksperimentu z yasuvalosya sho produktivnist praci zacikavlenist u rezultatah diyalnosti trudova disciplina v kolektivah bagato v chomu zalezhat vid metodiv kerivnictva vzayemini kerivnik pidlegli i vzayemin mizh pracivnikami Koncepciya lyudskih vidnosin spochatku bula spryamovana proti osnovnih polozhen tejlorizmu i shkoli naukovogo upravlinnya Na protivagu pidhodu do pracivnika z pozicij biologizmu koli ekspluatuyutsya v osnovnomu taki resursi pracivnika yak fizichna sila navichki intelekt chlen organizaciyi stav rozglyadatisya yak sociopsihologichna istota Taki teoretiki shkoli lyudskih vidnosin yak E Mejo U Mur F Rotlisberger gruntuyuchis na eksperimentalnih danih dovodili sho pidvishennya produktivnosti praci v organizaciyi zalezhit ne tilki vid zdibnostej znan i umin na yaki oriyentuvavsya tejlorizm ale i vid takih faktoriv yak zadovolenist pracivnikiv svoyeyu praceyu vpliv grupovoyi dumki neformalni vidnosini kerivnika z pidleglimi spriyatliva atmosfera v kolektivi i t in Psihologichna shkola v teoriyi organizacij Ideyi shkoli lyudskih vidnosin rozvivali predstavniki psihologichnoyi shkoli v teoriyi organizaciyi Tak amerikanski doslidniki organizacijnoyi povedinki U French i Ch Bell porivnyuvali organizaciyu z ajsbergom u pidvodnij chastini yakogo znahodyatsya elementi neformalnoyi strukturi organizaciyi a u verhnij vidimij chastini formalnoyi Takij pidhid v znachnij miri rozshiriv mozhlivosti upravlinnya lyudskimi resursami v organizaciyi dozvoliv virobiti zbalansovanij pidhid do spivvidnoshennya formalnoyi ta neformalnoyi organizacijnih struktur i sposobi vzayemodij mizh nimi Ne mensh vazhlivi roboti poslidovnikiv shkoli lyudskih vidnosin v oblasti teoriyi motivaciyi A Maslou F Hercberg V Vrum yaki rozrobili originalni napryamki v teoriyi motivaciyi yaki mayut vazhlive praktichne zastosuvannya She odin vazhlivij napryamok v rusli shkoli lyudskih vidnosin sklali roboti amerikanskogo doslidnika v oblasti teoriyi upravlinnya R Lajkerta Vin rozrobiv strukturu idealnoyu v jogo rozuminni organizaciyi de providne misce zajmaye virishennya problem vidnosin mizh kerivnikami i pidleglimi i povedinki pracivnikiv v organizaciyi Sistemnij pidhid U bagatoh oblastyah znannya ob yekt doslidzhennya predstavlyayut u viglyadi sistemi a podalshe jogo vivchennya provodyat na osnovi bazovih principiv sistemnogo pidhodu V hodi vivchennya organizacij v ramkah sistemnogo pidhodu z yasuvalosya sho socialna organizaciya yak sistema volodiye ryadom specifichnih vlastivostej yaki vidriznyayut yiyi vid inshih sistem biologichnih tehnichnih i t inshe Zagalom zgidno iz zagalnoyu teoriyeyu sistem pid sistemoyu rozumiyetsya deyake skladne cile sho volodiye yaskravo virazhenimi mezhami i vidnosno nezalezhnimi skladovimi pov yazanimi mizh soboyu tak sho zmina polozhennya abo stanu odniyeyi chastini z neminuchistyu prizvodit do zmini stanu inshih chastin Prote organizaciya volodiye specifichnimi vlastivimi tilki yij vlastivostyami U zv yazku z cim vinikla neobhidnist rozrobiti specialnu teoriyu sistem stosovno organizacij Amerikanskij vchenij Dzh Miller viznachaye osnovnimi vidminnostyami organizaciyi vid inshih sistem napriklad vid biologichnih nayavnist samostijnih cilej sistemi i skladnoyi upravlinskoyi pidsistemi yaka predstavlyayetsya yak bagatorivneva i organizovana za iyerarhichnim principom Takim chinom bud yaka organizaciya skladayetsya z pidsistem kozhna z yakih mozhe rozglyadatisya yak sistema bilsh nizkogo rivnya U toj zhe chas sama organizaciya mayuchi deyaku kilkist rivniv pidsistem u svoyu chergu mozhe rozglyadatisya yak pidsistema v sistemi bilsh visokogo poryadku napriklad pidpriyemstvo vistupayuchi yak samostijna sistema dilitsya na ryad cehiv pidsistem i odnochasno yak pidsistema vhodit u virobniche ob yednannya Vlastivist ob yekta buti odnochasno i pidsistemoyu i skladnoyu sistemoyu z nayavnistyu elementiv pidsistem viznachayetsya yak vlastivist rekursivnosti Strukturno funkcionalnij pidhid Strukturno funkcionalnij analiz ye vidmitnoyu vihoyu v doslidzhennyah socialnih procesiv osoblivogo rozvitku vin dosyagnuv u teoriyi organizacij Vidpravnoyu tochkoyu strukturno funkcionalnogo analizu ye ponyattya funkciyi kozhnoyi sistemnoyi odinici po vidnoshennyu do sistemi yak cilogo Tut ne mayetsya na uvazi matematichne rozuminnya funkciyi shvidshe funkciya blizhche do biologichnih nauk de vona oznachaye zhittyevij abo organichnij proces sho rozglyadayetsya z tochki zoru togo yakij vnesok vona vnosit u zberezhennya organizmu Amerikanskij sociolog T Parsons viyaviv chotiri osnovni umovi vizhivannya organizaciyi v zovnishnomu otochenni yaki tisnim chinom pov yazani z funkciyami yiyi okremih pidsistem Pidsistema adaptaciyi ekonomichna pidsistema oskilki osnovoyu vikonuvanoyi neyu funkciyi ye ekonomichni kontakti diyi i vzayemodiyi Yaksho pidsistema ne vikonuye svoyu funkciyu organizaciya ne mozhe isnuvati unaslidok porushennya balansu mizh vhodom i vihodom resursiv z sistemi Pidsistema dosyagnennya cilej najvazhlivisha sistemna odinicya organizaciyi oskilki vona mobilizuye organizacijni resursi aktivno vplivaye na rizni chastini zovnishnogo seredovisha oriyentuyuchi yih na dosyagnennya osnovnih organizacijnih cilej shlyahom koordinuyuchogo vplivu z yednuye vsi chastini organizaciyi v yedine cile Pidsistemi integraciyi ta latentnosti ci pidsistemi povinni zabezpechuvati ne tilki vnutrishnyu cilisnist organizaciyi yak sistemi ale sho she bilsh vazhlivo rozpodil funkcij mizh okremimi sistemnimi odinicyami tobto stvorennya ta pidtrimannya v robochomu stani sistemi socialnih rolej a takozh spryazhenosti okremih funkcij Krim togo pidsistema pidtrimki zrazkiv cementuye loyalnist chleniv organizaciyi po vidnoshennyu do organizacijnih normam i vimogam Situacijnij pidhid Praktichne zastosuvannya v teoriyi organizaciyi sistemnogo pidhodu zatrudnyalosya tim sho sistemi v danomu pidhodi yavlyayut soboyu zastigli chasto abstraktni modeli yaki vazhko pristosuvati do zmin yak vseredini organizaciyi tak i v yiyi zovnishnomu otochenni Krim togo vinikali skladnoshi pri vikoristanni konkretnih znan pro specifiku organizacij ta yih rozvitku Cya obstavina posluzhila poshtovhom dlya viniknennya situacijnoyi teoriyi abo situacijnogo pidhodu do vivchennya organizacij i procesiv upravlinnya Poshtovhom do stvorennya situacijnoyi teoriyi posluzhili doslidzhennya T Bernsa ta G Stalkera provedeni nimi v 1960 1961 rr na 20 mashinobudivnih elektronnih i tekstilnih firmah Angliyi i Shotlandiyi Osnovnim rezultatom yih doslidzhen stalo pripushennya pro te sho v zalezhnosti vid vidu zovnishnogo seredovisha stabilnoyi abo minlivoyi najbilsh efektivnimi organizacijnimi strukturami mozhut buti mehanistichna z tochnoyu specializaciyeyu i zhorskoyu vidpovidnistyu robitnika vimogam roli yaku vin vikonuye abo organichna minimalna oriyentaciya na zhorstki pravila gnuchkist zmini organizacijnih norm Pri comu voni visunuli ideyu zgidno z yakoyu mehanistichna i organichna strukturi mozhut odnochasno spivisnuvati v odnij organizaciyi Napriklad virobnichij viddil v organizaciyi pracyuye v rezhimi mehanistichnoyi strukturi vipuskayuchi dostatno odnoridnu produkciyu a viddil zbutu oriyentovanij na minlivij rinok maye organichnu strukturu postijno zminyuyuchi metodi prosuvannya tovariv na rinok oriyentaciyu na segmenti zminyuyuchi cinu zastosovuyuchi novi zasobi reklamnogo vplivu na spozhivacha i t inshe Prodovzhuvachami situacijnogo pidhodu do vivchennya organizacij stali amerikanski doslidniki P Lourens i Dzh Lorsh sho rozvinuli model Bernsa i Stalkera Rozroblena nimi model zasnovana na konkretnih harakteristikah sho detalno opisuyut situaciyu Pri comu zovnishnye seredovishe mozhe rozglyadatisya yak odnoridne abo riznoridne agresivne abo nejtralne zgurtovane abo roz yednane i t inshe Na bazi vivchennya diyalnosti 10 amerikanskih organizacij Lourens i Lorsh prijshli do visnovku sho vid harakteristik zovnishnogo otochennya rinkovoyi virobnichoyi informacijnoyi naukovoyi ta inshih sfer zalezhat taki komponenti vnutrishnogo ustroyu organizaciyi yak cili struktura tehnologiyi ta personal PrimitkiBarnard Ch A Definition of Authority N Y 1952 R 25 27 March J Simon H Organizations N Y 1958 R 19 Blau P Scott W Formal Organizations L 1979 R 8 Etzioni A The Comparative Analysis of Complex Organizations N Y 1961 R 45 46 Frolov S S Sociologiya organizacij Uchebnik M Gardariki 2001 384 s Turton R Behavior in Business Context Oxford 1991 R 45 Turton R Behavior in Business Context Oxford 1991 R 46 47 Fajol A Emerson G Tejlor F Ford G Upravlenie eto nauka i iskusstvo M 1992 S 36 Mayo E Human Problems of Industrial Civilization N Y 1946 R 457 Vroom V Work and Motivation N Y 1977 Tucman B Jensen M Stage of Small Groups Development Revisited Group and Organization Studies Dublin 1977 Likert R New Patterns of Management N Y 1961 Amerikanskie burzhuaznye teorii upravleniya kriticheskij analiz Pod red B Z Milnera M 1978 s 67 Merton R Social Theory and Social Structure Glencoe 1968 R 86 Parsons T The Social System L 1989 R 250 Burnss T Stulker G The Management of Innovation L 1961