Джудіт Памела Батлер (англ. Judith Butler; нар. 24 лютого 1956, Клівленд, Огайо, США) — Джудіт Памела Батлер — американська вчена, філософиня та гендерна теоретикиня, чиї роботи суттєво вплинули на політичну філософію, етику, теорію фемінізму третьої хвилі, квір-теорію та теорію літератури. Її праці належать до базових текстів гендерних студій. Починаючи з 1993 року, викладає у Каліфорнійському університеті, де є професоркою кафедри порівняльного літературознавства та програми критичної теорії. Також є професоркою філософії у Європейській вищій школі. Найвідомішими працями Батлер є «Гендерний клопіт: Фемінізм та підрив тожсамості» (1990) (українською вийшла в перекладі під редакцією у 2003 р.) та «Тіла, які мають значення: дискурсивні межі статі» (1993), у яких вона кидає виклик конвенційному поняттю гендеру та розвиває теорію гендерної перформативності. Ця теорія істотно вплинула на дослідження в галузі фемінізму та на формування квір-студій.
Джудіт Батлер | ||||
---|---|---|---|---|
Judith Butler | ||||
Народився | 24 лютого 1956 (68 років) Клівленд, Огайо, США | |||
Країна | США | |||
Національність | Єврейка | |||
Діяльність | Західна філософія | |||
Сфера роботи | теорія фемінізму, квір-теорія, теорія літератури, гендерні дослідження, транссексуальність, соціологія[1], психологія[1], психоаналіз[1], філософія[1], фемінізм, політична філософія і етика | |||
Alma mater | Єльський університет | |||
Заклад | Весліанський університет, Університет Каліфорнії (Берклі) і d | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 20 ст./21 ст. | |||
Напрямок | Політична філософія Етика Психоаналіз Феноменологія Дискурс Сексуальність людини Фемінізм Гендерні студії | |||
Magnum opus | d[2] і d | |||
Членство | Американська академія мистецтв і наук і Британська академія[3] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Джудіт Батлер у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Батлер підримує ЛГБТКІ+ спільноту та висловлюється щодо сучасних політичних питань. Зокрема, вона відкрито критикує сіонізм, політику Ізраїлю та її наслідки щодо конфлікту з Палестиною.
Раннє життя та освіта
Джудіт Батлер народилася 24 лютого 1956 року у Клівленді, Огайо. Її родина має угорсько-єврейське та російсько-єврейське походження. Більшість членів її сім'ї з боку бабусі за материнською лінією загинуло під час Голокосту. У дитинстві та підлітковому віці відвідувала єврейську школу та уроки єврейської етики, де отримала перші знання з філософії. В інтерв'ю з ізраїльською газетою «Гаарец» Батлер зазначила, що уроки етики, які вона почала відвідувати у чотирнадцятирічному віці, були для неї формою покарання, призначеного шкільним рабином за її балакучість. Вона також згадувала, що ідея цих уроків захопила її: з самого початку вона прагнула отримати відповіді на конкретні питання.
Батлер відвідувала Беннінгтонський коледж, згодом вивчала філософію в Єльському університеті, де в 1978 році отримала ступінь бакалавра, а в 1984 році — ступінь доктора філософії. Рік провела в університеті Гайдельберга за програмою імені Фулбрайта. Викладала у Весліанському університеті, Університеті Джорджа Вашингтона та Університеті Джонса Гопкінса; у 1993 році приєдналася до Каліфорнійського університету. До того ж, під час весняних семестрів 2012, 2013 та 2014 вона перебувала в Колумбійському університеті на кафедрі англійського та порівняльного літературознавства у якості запрошеної професора.
Джудіт Батлер є членом редакційних та консультативних колегій у декількох академічних журналах.
Сприйняття
Роботи Батлер вплинули на феміністські та квір-теорії, культурологію та континентальну філософію. Вона також зробила значний внесок у такі дисципліни, як психоаналіз, літературні та кіно-студії, на додачу до студій перфомансу та образотворчого мистецтва. Її концепції гендерної перформативності та «critically queer» не лише змінили розуміння гендеру та квір-ідентичності в академічній спільноті, а й сформували різноманітні види політичного активізму, зокрема квір-активізму, та мобілізували їх у багатьох країнах світу. Доробок Батлер також фігурує в сучасних дебатах щодо гендерного виховання, виховання дітей одностатевими парами та депатологізації трансгендерних осіб. Ще до того, як стати Папою, Бенедикт XVI присвятив декілька сторінок своєї книги спробі спростувати концепцію Батлер. У деяких країнах серед реакційних рухів Батлер стала символом руйнування традиційних гендерних ролей. Особливо це було помітно у Франції під час протестів проти одностатевих шлюбів.
Деякі академіки та політичні активісти й активістки стверджують, що її радикальний відхід від дихотомії статі/гендеру, її неесенціалістська концепція гендеру та її впевненість в тому, що влада допомагає формувати суб'єкт, докорінно змінили феміністичні та квір-студії, практику та думку. Дарін Барні пише, що:
Здобутки Батлер в галузі гендеру, статі, сексуальності, квір-ідентичності, фемінізму, тіл, політичних висловлювань та етики змінили те, як думають, говорять та пишуть про ідентичність, суб'єктність, владу та політику дослідники та дослідниці усього світу. Вони також змінили життя багатьох людей, чиї тіла, гендери, сексуальності та бажання перетворили їх на суб'єктів насилля, ексклюзії та пригнічення.
Інші дослідники та дослідниці висловлювали більше критики. У 1998 році журнал «Філософія та Література» нагородив Батлер головним призом у четвертому щорічному «Конкурсі Поганого Письма», метою якого є «відзначати поганий літературний стиль з найгірших уривків, знайдених в наукових книгах і статтях».
Деякі критикині звинувачували Батлер в елітизмі через її складний для сприйняття літературний стиль в той час, як інші стверджували, що вона зводить гендер до «дискурсу» або заохочує форму гендерного волюнтаризму. Сьюзен Бордо, наприклад, відстоювала думку про те, що Батлер зводить гендер до мови та натомість стверджувала, що тіло є значною частиною гендеру, на противагу концепції Батлер про гендер як перфоманс. Особливо затято критикувала теоретикиню феміністка Марта Нуссбаум, закидаючи їй використання навмисно заплутаних словесних конструкцій в академічних публікаціях та відмову від практичної боротьби з проблемами, з якими стикаються жінки в реальному світі. Така критика є характерною для квір-теорії загалом, адже її представники та представниці схильні відмовлятися від ідеї активізму через те, що він існує всередині владного дискурсу, а отже не змінює загальної динаміки влади.
У передмові до своєї книги «Гендерний клопіт» (1999) Батлер зазначає, що її погляди на сенс поняття «перформативність» змінилися з часом в першу чергу завдяки «відмінній» критиці. Вона висловлює особливу вдячність таким особистостям, як Бідді Мартін, Ів Седжвік, Славой Жижек, Венді Браун, Ненсі Фрейзер та іншим.
Політичний активізм
Суттєва частина раннього політичного активізму Джудіт Батлер була зосереджена навколо квір- та феміністичної проблематики; протягом деякого часу вона знаходилася на посаді голови ради Міжнародної Комісії Прав Людини Геїв і Лесбійок. Впродовж років вона була особливо активною серед рухів, що борються за права геїв та лесбійок, феміністичних та антивоєнних рухів. Вона також висловлювалася щодо низки питань — від позитивної дискримінації та одностатевих шлюбів до війн в Іраку та Афганістані й утримання полонених в Таборі Гуантанамо. Вона також проявила активність в русі Occupy та висловлювала підтримку руху BDS, а саме його версії за 2005 рік.
7 вересня 2006 року Батлер взяла участь у семінарі проти Лівано-Ізраїльського конфлікту; семінар було організовано в Каліфорнійському університеті. Ще одна подія, що набула широкого розголосу, сталася у червні 2010-го, коли Батлер відмовилася від нагороди за громадянську відвагу від параду Christopher Street Day у Берліні. Вона послалася на расистські коментарі з боку організаторів та загальну нездатність організації відмежуватися від расизму загалом та від антимусульманських виправдань війни зокрема.
Вона також є членом консультативної ради організації «Єврейський голос за мир».
Підтримка Центру візуальної культури НаУКМА
Джудіт Батлер була однією з багатьох діячів і діячок, що виступили проти припинення діяльності Центру візуальної культури НаУКМА у 2012 році. Приводом такого рішення з боку тогочасного президента НаУКМА Сергія Квіта стала виставка під назвою «Українське тіло», метою якої був «погляд на український соціум як на матеріальне, культурне, інформаційне, ідеологічне, естетичне середовище існування тіла […]». Керівник негативно відреагував на її вміст, що, на його думку, був «пропагандою порнографії» та закрив виставку. 23 лютого Вченою радою було прийнято рішення про закриття й ЦВК. Це викликало масштабну реакцію як серед української, так і серед міжнародної спільноти: на підтримку Центру висловилися такі особистості, як власне Джудіт Батлер, а також Славой Жижек, Александр Квасневський, Майкл Буравой та багато інших.
Праці
- 2018: «Defamation and the Grammar of Harsh Words», у співавторстві із Сабіне Харк, ред. — Крістофер Світепл, The Queer Intersectional in Contemporary Germany, Applied Sexology, Psychosocial-Verlag, с. 203—207, ISBN 978383797444-7, ISSN 2367—2420
- 2015: Notes Toward a Performative Theory of Assembly. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press.
- 2013: Dispossession: The Performative in the Political, у співавторстві з Athena Athanasiou:
- 2012: Parting Ways: Jewishness and the Critique of Zionism :
- 2011: The Question of Gender: Joan W. Scott's critical feminism :
- 2011: The Power of Religion in the Public Sphere :
- 2009: Frames of War: When Is Life Grievable? :
- Фрейми війни. Чиї життя оплакують? / Пер. з англ. Юстини Кравчук. – К.: Медуза, 2016.
- 2009: Performativity, Precarity, and Sexual Policies («Образ, тіло, порядок. Гендерні дослідження в міждисциплінарному спектрі»)
- 2007: Who Sings the Nation-State?: Language, Politics, Belonging (з Гаятрі Співак):
- 2005: Giving An Account of Oneself :
- 2004: Undoing Gender :
- 2004: Precarious Life: The Powers of Mourning and Violence :
- 2003: Women and Social Transformation (з Елізабет Бек-Герншайм та Лідією Пігверт):
- 2000: Contingency, Hegemony, Universality: Contemporary Dialogues on the Left (з Ернесто Лаклау та Славоєм Жижеком):
- 2000: Antigone's Claim: Kinship Between Life and Death :
- 1997: The Psychic Life of Power: Theories in Subjection :
- 1997: Excitable Speech: A Politics of the Performative :
- 1993: Bodies That Matter: On the Discursive Limits of «Sex» :
- 1990: Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity : («Гендерний клопіт: Фемінізм та підрив тожсамості»)
- 1987: Subjects of Desire: Hegelian Reflections in Twentieth-Century France :
Публічні виступи
- Лекція «A Politics of the Street» у театрі Воґ (24 травня, 2012)
- Лекція «Vulnerability/Resistance» на конференції у Белграді
- Лекція «To preserve the life of the Other» у Європейській вищій школі (2016)
- Лекція «Distinctions on violence and nonviolence» у Європейській вищій школі (2016)
- Лекція «Legal Violence: An Ethical and Political Critique» у Єльскому університеті
- Промова в Університеті Макгілла (30 травня, 2013)
- Промова «Performing the political» (14 травня, 2014)
- Промова «Human Shield» у Лондонській школі економіки (4 лютого, 2015)
- Промова «Borders and the Politics of Mourning»
- Конференція «Why Bodies Matter» (2 червня, 2015)
Примітки
- Czech National Authority Database
- https://www.dukeupress.edu/vulnerability-in-resistance
- https://amp.phil-fak.uni-koeln.de/professorinnen/2016-judith-butler
- . Encyclopedia Britannica (англ.). 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 2 листопада 2018.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - Jack Halberstam, Işıl Demirakın (16 травня 2014), Halberstam'ın Kuir Teori Konuşması, процитовано 29 травня 2014
- Kearns, Gerry (2013-01). The Butler Affair and the Geopolitics of Identity. Environment and Planning D: Society and Space (англ.). Т. 31, № 2. с. 191—207. doi:10.1068/d1713. ISSN 0263-7758.
- Міщенко, Катерина; Штретлінг, Сюзанне, ред. (2014). Образ, тіло, порядок : гендерні дослідження в міждисциплінарному спектрі (українською) . Київ: Медуза.
- . egs.edu. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
- . 1576.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
- Thulin, Lesley. . Columbia Daily Spectator. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 15 квітня 2019.
- Gans, Chaim (13 грудня 2012). . ISSN 1538-1617. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
- Michalik, Regina (2001). . Архів оригіналу за 19 грудня 2006.
- . Haaretz (англ.). 24 лютого 2010. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 15 квітня 2019.
- Wesleyan (1 березня 2013), , архів оригіналу за 8 червня 2019, процитовано 15 квітня 2019
- . tannerlectures.berkeley.edu. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
- von Redecker, Eva (2011). Zur Aktualität von Judith Butler. Einleitung in ihr Werk.
- . www.berkeley.edu. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
- Chapman, Paige (10 листопада 2010). . The Chronicle of Higher Education Blogs: The Ticker (амер.). Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
- . www.jaconlinejournal.com. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
- . Signs: Journal of Women in Culture and Society (амер.). Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
- (PDF). web.archive.org. 3 квітня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2019.
- Kearns, Gerry (2013-01). The Butler Affair and the Geopolitics of Identity. Environment and Planning D: Society and Space (англ.). Т. 31, № 2. с. 191—207. doi:10.1068/d1713. ISSN 0263-7758. Процитовано 15 квітня 2019.
- (PDF). Pontificia Universidad Catolica de Chile. Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2019.
- . web.archive.org. 23 жовтня 2013. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 15 квітня 2019.
- . www.eipcp.net. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 15 квітня 2019.
- . web.archive.org. 8 серпня 2014. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 15 квітня 2019.
- Saar, Tsafi (2013). Fifty Shades of Gay: Amalia Ziv Explains Why Her Son Calls Her 'Dad'. Haaretz.
- McRobbie, Angela (18 січня 2009). . The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2019.
- Perreau, Bruno,. Queer theory : the French response. Stanford, California. ISBN . OCLC 948878693.
- . www.litencyc.com (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 15 квітня 2019.
- . HuffPost Canada (англ.). 28 травня 2013. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 15 квітня 2019.
- . www.denisdutton.com. Архів оригіналу за 9 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
- Welton, Donn. (1998). Body and flesh : a philosophical reader. Malden, Mass.: Blackwell Publishers. ISBN . OCLC 36847755.
- . syg.ma. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 15 квітня 2019.
- Марценюк, Тамара (2018). Чому не варто боятися фемінізму. Київ: Видавничий дім “КОМОРА”. с. 228.
- Butler, Judith, 1956- (1999). Gender trouble : feminism and the subversion of identity. New York: Routledge. с. xiv. ISBN . OCLC 50506678.
- Butler, Judith, 1956- (1999). Gender trouble : feminism and the subversion of identity. New York: Routledge. с. 191. ISBN . OCLC 50506678.
- mmoneymaker (23 липня 2018). . Global LGBT Human Rights Organization | OutRight (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
- . www.berkeley.edu. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 15 квітня 2019.
- andrenarchy (20 червня 2010), , архів оригіналу за 16 січня 2019, процитовано 15 квітня 2019
- . Mondoweiss (амер.). 27 серпня 2012. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 15 квітня 2019.
- . tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 15 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 6 червня 2018.
- (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2019.
- Butler, Judith (1 вересня 2009). Performativity, Precarity, and Sexual Policies. AIBR, Revista de Antropologia Iberoamericana. Т. 4, № 3. с. 321e—336e. doi:10.11156/aibr.040305. Процитовано 21 квітня 2019.
- Peter Wall Institute for Advanced Studies (17 грудня 2012), , архів оригіналу за 25 квітня 2019, процитовано 21 квітня 2019
- FMK Beograd (30 листопада 2015), , архів оригіналу за 29 лютого 2020, процитовано 21 квітня 2019
- European Graduate School Video Lectures (13 жовтня 2016), , архів оригіналу за 10 вересня 2018, процитовано 21 квітня 2019
- European Graduate School Video Lectures (20 лютого 2017), , архів оригіналу за 5 квітня 2019, процитовано 21 квітня 2019
- YaleUniversity (30 червня 2016), , архів оригіналу за 25 січня 2019, процитовано 21 квітня 2019
- IGSF McGill (30 серпня 2013), , архів оригіналу за 29 лютого 2020, процитовано 21 квітня 2019
- The First Supper Symposium (21 травня 2014), , архів оригіналу за 21 вересня 2018, процитовано 21 квітня 2019
- London School of Economics and Political Science (LSE) (10 лютого 2015), , архів оригіналу за 14 квітня 2019, процитовано 21 квітня 2019
- , 29 жовтня 2016, архів оригіналу за 25 липня 2019, процитовано 21 квітня 2019
- , 30 вересня 2016, архів оригіналу за 24 грудня 2020, процитовано 21 квітня 2019
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джудіт Батлер |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Batler Dzhudit Pamela Batler angl Judith Butler nar 24 lyutogo 1956 19560224 Klivlend Ogajo SShA Dzhudit Pamela Batler amerikanska vchena filosofinya ta genderna teoretikinya chiyi roboti suttyevo vplinuli na politichnu filosofiyu etiku teoriyu feminizmu tretoyi hvili kvir teoriyu ta teoriyu literaturi Yiyi praci nalezhat do bazovih tekstiv gendernih studij Pochinayuchi z 1993 roku vikladaye u Kalifornijskomu universiteti de ye profesorkoyu kafedri porivnyalnogo literaturoznavstva ta programi kritichnoyi teoriyi Takozh ye profesorkoyu filosofiyi u Yevropejskij vishij shkoli Najvidomishimi pracyami Batler ye Gendernij klopit Feminizm ta pidriv tozhsamosti 1990 ukrayinskoyu vijshla v perekladi pid redakciyeyu u 2003 r ta Tila yaki mayut znachennya diskursivni mezhi stati 1993 u yakih vona kidaye viklik konvencijnomu ponyattyu genderu ta rozvivaye teoriyu gendernoyi performativnosti Cya teoriya istotno vplinula na doslidzhennya v galuzi feminizmu ta na formuvannya kvir studij Dzhudit BatlerJudith ButlerNarodivsya 24 lyutogo 1956 1956 02 24 68 rokiv Klivlend Ogajo SShAKrayina SShANacionalnist YevrejkaDiyalnist Zahidna filosofiyaSfera roboti teoriya feminizmu kvir teoriya teoriya literaturi genderni doslidzhennya transseksualnist sociologiya 1 psihologiya 1 psihoanaliz 1 filosofiya 1 feminizm politichna filosofiya i etikaAlma mater Yelskij universitetZaklad Veslianskij universitet Universitet Kaliforniyi Berkli i dMova tvoriv anglijskaRoki aktivnosti 20 st 21 st Napryamok Politichna filosofiya Etika Psihoanaliz Fenomenologiya Diskurs Seksualnist lyudini Feminizm Genderni studiyiMagnum opus d 2 i dChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Britanska akademiya 3 Nagorodi Grant Guggengajma d 2012 d 2016 d 2004 d 2011 d 2013 d 2014 d 2015 d 2013 d 2021 Dzhudit Batler u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Batler pidrimuye LGBTKI spilnotu ta vislovlyuyetsya shodo suchasnih politichnih pitan Zokrema vona vidkrito kritikuye sionizm politiku Izrayilyu ta yiyi naslidki shodo konfliktu z Palestinoyu Rannye zhittya ta osvitaDzhudit Batler narodilasya 24 lyutogo 1956 roku u Klivlendi Ogajo Yiyi rodina maye ugorsko yevrejske ta rosijsko yevrejske pohodzhennya Bilshist chleniv yiyi sim yi z boku babusi za materinskoyu liniyeyu zaginulo pid chas Golokostu U ditinstvi ta pidlitkovomu vici vidviduvala yevrejsku shkolu ta uroki yevrejskoyi etiki de otrimala pershi znannya z filosofiyi V interv yu z izrayilskoyu gazetoyu Gaarec Batler zaznachila sho uroki etiki yaki vona pochala vidviduvati u chotirnadcyatirichnomu vici buli dlya neyi formoyu pokarannya priznachenogo shkilnim rabinom za yiyi balakuchist Vona takozh zgaduvala sho ideya cih urokiv zahopila yiyi z samogo pochatku vona pragnula otrimati vidpovidi na konkretni pitannya Batler vidviduvala Benningtonskij koledzh zgodom vivchala filosofiyu v Yelskomu universiteti de v 1978 roci otrimala stupin bakalavra a v 1984 roci stupin doktora filosofiyi Rik provela v universiteti Gajdelberga za programoyu imeni Fulbrajta Vikladala u Veslianskomu universiteti Universiteti Dzhordzha Vashingtona ta Universiteti Dzhonsa Gopkinsa u 1993 roci priyednalasya do Kalifornijskogo universitetu Do togo zh pid chas vesnyanih semestriv 2012 2013 ta 2014 vona perebuvala v Kolumbijskomu universiteti na kafedri anglijskogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva u yakosti zaproshenoyi profesora Dzhudit Batler ye chlenom redakcijnih ta konsultativnih kolegij u dekilkoh akademichnih zhurnalah SprijnyattyaRoboti Batler vplinuli na feministski ta kvir teoriyi kulturologiyu ta kontinentalnu filosofiyu Vona takozh zrobila znachnij vnesok u taki disciplini yak psihoanaliz literaturni ta kino studiyi na dodachu do studij perfomansu ta obrazotvorchogo mistectva Yiyi koncepciyi gendernoyi performativnosti ta critically queer ne lishe zminili rozuminnya genderu ta kvir identichnosti v akademichnij spilnoti a j sformuvali riznomanitni vidi politichnogo aktivizmu zokrema kvir aktivizmu ta mobilizuvali yih u bagatoh krayinah svitu Dorobok Batler takozh figuruye v suchasnih debatah shodo gendernogo vihovannya vihovannya ditej odnostatevimi parami ta depatologizaciyi transgendernih osib She do togo yak stati Papoyu Benedikt XVI prisvyativ dekilka storinok svoyeyi knigi sprobi sprostuvati koncepciyu Batler U deyakih krayinah sered reakcijnih ruhiv Batler stala simvolom rujnuvannya tradicijnih gendernih rolej Osoblivo ce bulo pomitno u Franciyi pid chas protestiv proti odnostatevih shlyubiv Deyaki akademiki ta politichni aktivisti j aktivistki stverdzhuyut sho yiyi radikalnij vidhid vid dihotomiyi stati genderu yiyi neesencialistska koncepciya genderu ta yiyi vpevnenist v tomu sho vlada dopomagaye formuvati sub yekt dokorinno zminili feministichni ta kvir studiyi praktiku ta dumku Darin Barni pishe sho Zdobutki Batler v galuzi genderu stati seksualnosti kvir identichnosti feminizmu til politichnih vislovlyuvan ta etiki zminili te yak dumayut govoryat ta pishut pro identichnist sub yektnist vladu ta politiku doslidniki ta doslidnici usogo svitu Voni takozh zminili zhittya bagatoh lyudej chiyi tila genderi seksualnosti ta bazhannya peretvorili yih na sub yektiv nasillya eksklyuziyi ta prignichennya Inshi doslidniki ta doslidnici vislovlyuvali bilshe kritiki U 1998 roci zhurnal Filosofiya ta Literatura nagorodiv Batler golovnim prizom u chetvertomu shorichnomu Konkursi Poganogo Pisma metoyu yakogo ye vidznachati poganij literaturnij stil z najgirshih urivkiv znajdenih v naukovih knigah i stattyah Deyaki kritikini zvinuvachuvali Batler v elitizmi cherez yiyi skladnij dlya sprijnyattya literaturnij stil v toj chas yak inshi stverdzhuvali sho vona zvodit gender do diskursu abo zaohochuye formu gendernogo volyuntarizmu Syuzen Bordo napriklad vidstoyuvala dumku pro te sho Batler zvodit gender do movi ta natomist stverdzhuvala sho tilo ye znachnoyu chastinoyu genderu na protivagu koncepciyi Batler pro gender yak perfomans Osoblivo zatyato kritikuvala teoretikinyu feministka Marta Nussbaum zakidayuchi yij vikoristannya navmisno zaplutanih slovesnih konstrukcij v akademichnih publikaciyah ta vidmovu vid praktichnoyi borotbi z problemami z yakimi stikayutsya zhinki v realnomu sviti Taka kritika ye harakternoyu dlya kvir teoriyi zagalom adzhe yiyi predstavniki ta predstavnici shilni vidmovlyatisya vid ideyi aktivizmu cherez te sho vin isnuye vseredini vladnogo diskursu a otzhe ne zminyuye zagalnoyi dinamiki vladi U peredmovi do svoyeyi knigi Gendernij klopit 1999 Batler zaznachaye sho yiyi poglyadi na sens ponyattya performativnist zminilisya z chasom v pershu chergu zavdyaki vidminnij kritici Vona vislovlyuye osoblivu vdyachnist takim osobistostyam yak Biddi Martin Iv Sedzhvik Slavoj Zhizhek Vendi Braun Nensi Frejzer ta inshim Politichnij aktivizmSuttyeva chastina rannogo politichnogo aktivizmu Dzhudit Batler bula zoseredzhena navkolo kvir ta feministichnoyi problematiki protyagom deyakogo chasu vona znahodilasya na posadi golovi radi Mizhnarodnoyi Komisiyi Prav Lyudini Geyiv i Lesbijok Vprodovzh rokiv vona bula osoblivo aktivnoyu sered ruhiv sho boryutsya za prava geyiv ta lesbijok feministichnih ta antivoyennih ruhiv Vona takozh vislovlyuvalasya shodo nizki pitan vid pozitivnoyi diskriminaciyi ta odnostatevih shlyubiv do vijn v Iraku ta Afganistani j utrimannya polonenih v Tabori Guantanamo Vona takozh proyavila aktivnist v rusi Occupy ta vislovlyuvala pidtrimku ruhu BDS a same jogo versiyi za 2005 rik 7 veresnya 2006 roku Batler vzyala uchast u seminari proti Livano Izrayilskogo konfliktu seminar bulo organizovano v Kalifornijskomu universiteti She odna podiya sho nabula shirokogo rozgolosu stalasya u chervni 2010 go koli Batler vidmovilasya vid nagorodi za gromadyansku vidvagu vid paradu Christopher Street Day u Berlini Vona poslalasya na rasistski komentari z boku organizatoriv ta zagalnu nezdatnist organizaciyi vidmezhuvatisya vid rasizmu zagalom ta vid antimusulmanskih vipravdan vijni zokrema Vona takozh ye chlenom konsultativnoyi radi organizaciyi Yevrejskij golos za mir Pidtrimka Centru vizualnoyi kulturi NaUKMA Dzhudit Batler bula odniyeyu z bagatoh diyachiv i diyachok sho vistupili proti pripinennya diyalnosti Centru vizualnoyi kulturi NaUKMA u 2012 roci Privodom takogo rishennya z boku togochasnogo prezidenta NaUKMA Sergiya Kvita stala vistavka pid nazvoyu Ukrayinske tilo metoyu yakoyi buv poglyad na ukrayinskij socium yak na materialne kulturne informacijne ideologichne estetichne seredovishe isnuvannya tila Kerivnik negativno vidreaguvav na yiyi vmist sho na jogo dumku buv propagandoyu pornografiyi ta zakriv vistavku 23 lyutogo Vchenoyu radoyu bulo prijnyato rishennya pro zakrittya j CVK Ce viklikalo masshtabnu reakciyu yak sered ukrayinskoyi tak i sered mizhnarodnoyi spilnoti na pidtrimku Centru vislovilisya taki osobistosti yak vlasne Dzhudit Batler a takozh Slavoj Zhizhek Aleksandr Kvasnevskij Majkl Buravoj ta bagato inshih Praci2018 Defamation and the Grammar of Harsh Words u spivavtorstvi iz Sabine Hark red Kristofer Svitepl The Queer Intersectional in Contemporary Germany Applied Sexology Psychosocial Verlag s 203 207 ISBN 978383797444 7 ISSN 2367 2420 2015 Notes Toward a Performative Theory of Assembly Cambridge Massachusetts Harvard University Press ISBN 9780674967755 2013 Dispossession The Performative in the Political u spivavtorstvi z Athena Athanasiou ISBN 978 0745653815 2012 Parting Ways Jewishness and the Critique of Zionism ISBN 0 231 14610 8 2011 The Question of Gender Joan W Scott s critical feminism ISBN 0 253 35636 9 2011 The Power of Religion in the Public Sphere ISBN 0 231 15645 6 2009 Frames of War When Is Life Grievable ISBN 1 84467 333 2 Frejmi vijni Chiyi zhittya oplakuyut Per z angl Yustini Kravchuk K Meduza 2016 2009 Performativity Precarity and Sexual Policies Obraz tilo poryadok Genderni doslidzhennya v mizhdisciplinarnomu spektri 2007 Who Sings the Nation State Language Politics Belonging z Gayatri Spivak ISBN 1 905422 57 1 2005 Giving An Account of Oneself ISBN 0 8232 2504 6 2004 Undoing Gender ISBN 0 415 96923 9 2004 Precarious Life The Powers of Mourning and Violence ISBN 1 84467 544 0 2003 Women and Social Transformation z Elizabet Bek Gernshajm ta Lidiyeyu Pigvert ISBN 0 8204 6708 1 2000 Contingency Hegemony Universality Contemporary Dialogues on the Left z Ernesto Laklau ta Slavoyem Zhizhekom ISBN 1 85984 278 X 2000 Antigone s Claim Kinship Between Life and Death ISBN 0 231 11895 3 1997 The Psychic Life of Power Theories in Subjection ISBN 0 8047 2812 7 1997 Excitable Speech A Politics of the Performative ISBN 0 415 91587 2 1993 Bodies That Matter On the Discursive Limits of Sex ISBN 0 415 90365 3 1990 Gender Trouble Feminism and the Subversion of Identity ISBN 0 415 38955 0 Gendernij klopit Feminizm ta pidriv tozhsamosti 1987 Subjects of Desire Hegelian Reflections in Twentieth Century France ISBN 0 231 06451 9Publichni vistupiLekciya A Politics of the Street u teatri Vog 24 travnya 2012 Lekciya Vulnerability Resistance na konferenciyi u Belgradi Lekciya To preserve the life of the Other u Yevropejskij vishij shkoli 2016 Lekciya Distinctions on violence and nonviolence u Yevropejskij vishij shkoli 2016 Lekciya Legal Violence An Ethical and Political Critique u Yelskomu universiteti Promova v Universiteti Makgilla 30 travnya 2013 Promova Performing the political 14 travnya 2014 Promova Human Shield u Londonskij shkoli ekonomiki 4 lyutogo 2015 Promova Borders and the Politics of Mourning Konferenciya Why Bodies Matter 2 chervnya 2015 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 https www dukeupress edu vulnerability in resistance https amp phil fak uni koeln de professorinnen 2016 judith butler Encyclopedia Britannica angl 2018 Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 2 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Jack Halberstam Isil Demirakin 16 travnya 2014 Halberstam in Kuir Teori Konusmasi procitovano 29 travnya 2014 Kearns Gerry 2013 01 The Butler Affair and the Geopolitics of Identity Environment and Planning D Society and Space angl T 31 2 s 191 207 doi 10 1068 d1713 ISSN 0263 7758 Mishenko Katerina Shtretling Syuzanne red 2014 Obraz tilo poryadok genderni doslidzhennya v mizhdisciplinarnomu spektri ukrayinskoyu Kiyiv Meduza egs edu Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 1576 ua Arhiv originalu za 21 kvitnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 Thulin Lesley Columbia Daily Spectator Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 15 kvitnya 2019 Gans Chaim 13 grudnya 2012 ISSN 1538 1617 Arhiv originalu za 24 chervnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Michalik Regina 2001 Arhiv originalu za 19 grudnya 2006 Haaretz angl 24 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2019 Wesleyan 1 bereznya 2013 arhiv originalu za 8 chervnya 2019 procitovano 15 kvitnya 2019 tannerlectures berkeley edu Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 von Redecker Eva 2011 Zur Aktualitat von Judith Butler Einleitung in ihr Werk www berkeley edu Arhiv originalu za 30 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Chapman Paige 10 listopada 2010 The Chronicle of Higher Education Blogs The Ticker amer Arhiv originalu za 30 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 www jaconlinejournal com Arhiv originalu za 3 lipnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Signs Journal of Women in Culture and Society amer Arhiv originalu za 8 serpnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 PDF web archive org 3 kvitnya 2015 Arhiv originalu PDF za 3 kvitnya 2015 Procitovano 15 kvitnya 2019 Kearns Gerry 2013 01 The Butler Affair and the Geopolitics of Identity Environment and Planning D Society and Space angl T 31 2 s 191 207 doi 10 1068 d1713 ISSN 0263 7758 Procitovano 15 kvitnya 2019 PDF Pontificia Universidad Catolica de Chile Arhiv originalu PDF za 3 kvitnya 2015 Procitovano 15 kvitnya 2019 web archive org 23 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2019 www eipcp net Arhiv originalu za 6 grudnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 web archive org 8 serpnya 2014 Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 15 kvitnya 2019 Saar Tsafi 2013 Fifty Shades of Gay Amalia Ziv Explains Why Her Son Calls Her Dad Haaretz McRobbie Angela 18 sichnya 2009 The Guardian brit ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2019 Perreau Bruno Queer theory the French response Stanford California ISBN 9781503600461 OCLC 948878693 www litencyc com angl Arhiv originalu za 13 veresnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 HuffPost Canada angl 28 travnya 2013 Arhiv originalu za 18 listopada 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 www denisdutton com Arhiv originalu za 9 bereznya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 Welton Donn 1998 Body and flesh a philosophical reader Malden Mass Blackwell Publishers ISBN 1577181255 OCLC 36847755 syg ma Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 15 kvitnya 2019 Marcenyuk Tamara 2018 Chomu ne varto boyatisya feminizmu Kiyiv Vidavnichij dim KOMORA s 228 Butler Judith 1956 1999 Gender trouble feminism and the subversion of identity New York Routledge s xiv ISBN 0203902750 OCLC 50506678 Butler Judith 1956 1999 Gender trouble feminism and the subversion of identity New York Routledge s 191 ISBN 0203902750 OCLC 50506678 mmoneymaker 23 lipnya 2018 Global LGBT Human Rights Organization OutRight angl Arhiv originalu za 15 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 www berkeley edu Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2019 andrenarchy 20 chervnya 2010 arhiv originalu za 16 sichnya 2019 procitovano 15 kvitnya 2019 Mondoweiss amer 27 serpnya 2012 Arhiv originalu za 14 serpnya 2014 Procitovano 15 kvitnya 2019 tyzhden ua ukr Arhiv originalu za 20 bereznya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 6 chervnya 2018 ukr Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 15 kvitnya 2019 Butler Judith 1 veresnya 2009 Performativity Precarity and Sexual Policies AIBR Revista de Antropologia Iberoamericana T 4 3 s 321e 336e doi 10 11156 aibr 040305 Procitovano 21 kvitnya 2019 Peter Wall Institute for Advanced Studies 17 grudnya 2012 arhiv originalu za 25 kvitnya 2019 procitovano 21 kvitnya 2019 FMK Beograd 30 listopada 2015 arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 procitovano 21 kvitnya 2019 European Graduate School Video Lectures 13 zhovtnya 2016 arhiv originalu za 10 veresnya 2018 procitovano 21 kvitnya 2019 European Graduate School Video Lectures 20 lyutogo 2017 arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 procitovano 21 kvitnya 2019 YaleUniversity 30 chervnya 2016 arhiv originalu za 25 sichnya 2019 procitovano 21 kvitnya 2019 IGSF McGill 30 serpnya 2013 arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 procitovano 21 kvitnya 2019 The First Supper Symposium 21 travnya 2014 arhiv originalu za 21 veresnya 2018 procitovano 21 kvitnya 2019 London School of Economics and Political Science LSE 10 lyutogo 2015 arhiv originalu za 14 kvitnya 2019 procitovano 21 kvitnya 2019 29 zhovtnya 2016 arhiv originalu za 25 lipnya 2019 procitovano 21 kvitnya 2019 30 veresnya 2016 arhiv originalu za 24 grudnya 2020 procitovano 21 kvitnya 2019 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dzhudit Batler