Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пра́зька весна́ (чеськ. Pražské jaro, словац. Pražská jar) — період політичної лібералізації в Чехословацькій Соціалістичній Республіці, що тривав від 5 січня до 20 серпня 1968 й закінчився вторгненням у країну радянських військ і військ країн Організації Варшавського договору (окрім Соціалістичної Республіки Румунія). Супроводжувався народними протестами проти радянського впливу.
| Празька весна | |
|---|---|
| | |
| Дата | 5 січня – 21 серпня 1968 (7 місяців, 2 тижні та 2 дні) |
| Місце | Чехословаччина |
| Учасники | народ та уряд Чехословаччини Варшавський пакт |
| Результат | Окупація Чехословаччини військами СРСР та репресії |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Передумова
Процес десталінізації в Чехословаччині почався при Антоніні Новотни в кінці 1950-х і початку 1960-х років, але рухався повільніше, ніж в більшості інших держав Східного блоку. Йдучи за прикладом Микити Хрущова, Новотни проголосив завершення будівництва соціалізму і нова конституція відповідно прийняла зміну назви з «Чехословацька Республіка» на «Чехословацька Соціалістична Республіка». Темпи змін, однак, були млявими; реабілітація жертв сталінської епохи, таких як засуджені в процесі Сланського, могла розглядатися ще в 1963 році, але не відбувалась до 1967 року.
Чехословаччина зазнала економічного спаду. Радянська модель індустріалізації погано застосовна до Чехословаччини, оскільки країна була ще досить індустріалізованою до Другої світової війни, а радянська модель переважно враховувала менш розвинені економіки. Спроба Новотни реструктурувати економіку, Нова економічна модель 1965 року, також стимулювала зростання попиту на політичні реформи.
Конференція у Лібліце 1963 року
У травні 1963 року деякі марксистські інтелектуали організували Конференцію у Лібліце, яка обговорювала життя Франца Кафки, позначаючи початок культурної демократизації Чехословаччини, що у кінцевому підсумку призвело до Празької весни 1968 року, епохи політичної лібералізації. Ця конференція була унікальною, оскільки символізувала реабілітацію Кафки у Східному блоці після його жорсткої критики, призвела до часткового відкриття режиму та вплинула на послаблення цензури. Це також мало міжнародний вплив, оскільки на конференцію були запрошені представники всіх країн Східного блоку; тільки Радянський Союз не послав жодного представника. Ця конференція мала революційний ефект і проклала шлях реформам, зробивши Кафку символом відродження чехословацької мистецької та інтелектуальної свободи.
З'їзд письменників 1967 року
Коли суворий режим полегшив свої правила, Спілка чехословацьких письменників (чес.: Československých spisovatelů) обережно почала висловлювати невдоволення. У Literární noviny, що раніше був жорстким комуністичним тижневиком, члени спілки пропонували, щоб література не залежала від доктрини партії.
У червні 1967 року невелика частина спілки співчувала радикальним соціалістам, особливо Людвік Вацулік, Мілан Кундера, , , Павел Когоут та Іван Клима.
Через кілька місяців на нараді партійних лідерів було вирішено розпочати адміністративні дії проти письменників, які відкрито висловлювались за реформи. Оскільки лише невелика група спілки дотримувалася цих переконань, решта членів покладалися на дисципліну своїх колег. Контроль над «Literární noviny» та кількома іншими видавцями було передано до Міністерства культури, і навіть деякі лідери партії, які згодом стали основними реформаторами, включаючи Дубчека, підтримали ці кроки.
Прихід до влади Дубчека
Оскільки президент Антонін Новотни втрачав підтримку, Александер Дубчек, перший секретар , і економіст кинули йому виклик на засіданні Центрального комітету партії. Тоді Новотни запросив цього грудня Генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу, Леоніда Брежнєва до Праги, шукаючи підтримки; однак Брежнєв був здивований масштабом опозиції до Новотни, і тому він скоріше підтримав його відсторонення. Дубчек замінив Новотни на посаді першого секретаря 5 січня 1968 року. 22 березня Новотни пішов у відставку з посади президента і його замінив Людвік Свобода, який згодом дав згоду на реформи.
З приходом до керівництва Комуністичної партії Чехословаччини Александера Дубчека Чехословацька Соціалістична Республіка почала все більше демонструвати незалежність від СРСР.
Політичні реформи А. Дубчека і його соратників (О. Шик, І. Пелікан, Зденек Млинарж та ін.), які прагнули створити «соціалізм з людським обличчям», не були повним відходом від колишньої політичної лінії, як це було в Угорщині 1956 року, проте розглядалися радянським керівництвом як загроза гегемонії Радянського Союзу в країнах Східної та Центральної Європи і навіть його безпеці. Була істотно послаблена цензура, повсюдно проходили вільні дискусії. Чехословацька Соціалістична Республіка знаходилася в самому центрі оборонної лінії Варшавського блоку, і її можливий перехід на бік супротивника був неприпустимим для СРСР під час холодної війни. У 1930-і роки саме окупація й розчленовування Чехословаччини гітлерівською Німеччиною (при тому, що Чехословаччина не чинила ніякого опору і відмовилася від радянської військової допомоги) істотно полегшили Гітлеру завдання завоювання Європи.
На відміну від інших країн Центральної та Східної Європи, перехід влади до комуністів у 1948 році в умовах радянської окупації відбувався мирним шляхом. Проте певна частка правлячої верхівки — особливо на найвищому рівні — виступала проти будь-якого послаблення партійного контролю над суспільством, а тому звернулася до радянського керівництва за допомогою у відчуженні реформаторів від влади[].
Політика обмеженого державного суверенітету в країнах соціалістичного блоку, що допускала, зокрема, застосування СРСР військової сили, якщо це необхідно, отримала на Заході назву «Доктрини Брежнєва», за іменем радянського керівника, який уперше її проголосив публічно, хоча її проводили й раніше за часів Й. Сталіна. Доктрина залишалася в силі, доки в 1980-і роки за Михайла Горбачова її не змінив інший підхід, який жартома назвали «доктриною Синатри» (маючи на увазі пісню Френка Синатри «My Way» — «Як я хочу»).
Кінець весни
23 березня 1968 на нараді керівників шести комуністичних партій у Дрездені прозвучала критика реформ у Чехословаччині, 4 травня Брежнєв прийняв делегацію на чолі з Дубчеком у Москві, де гостро критикував положення в ЧССР. 8 травня дозрів варіант радянського вторгнення до Чехословаччини, проте лідер угорських комуністів Кадар застерігав від розвитку подій за угорським сценарієм.
13 червня 1968 року уряд дозволив відновити Словацьку грекокатолицьку церкву, 1950 року змушену під тиском комуністичної влади перейти до православ'я. Після придушення Празької весни греко-католицька церква продовжила легально діяти. 27 червня 1968 року у празькій газеті «Literárne listy» письменник Людвік Вацулік опублікував маніфест «Дві тисячі слів, звернених до робітників, селян, службовців, науковців, митців та інших», який підписали багато відомих громадських діячів, у тому числі (). У цьому зверненні вітався «процес демократизації», «прогресивне крило» чеських комуністів та свобода слова, засуджувалась партійна бюрократія, «старі сили» та можливе втручання «іноземних сил». Утримувався заклик до формування паралельних служб охорони правопорядку та відродження Народного Фронту. Документ був особливо негативно сприйнятий керівництвом СРСР.
15 липня керівники комуністичних партій надіслали відкритий лист ЦК КПЧ, 29 липня Дубчек знову зустрівся в Чорній-над-Тисою з Брежнєвим, 17 серпня Дубчек зустрівся в Комарно з Яношем Кадаром, який вказав Дубчеку на те, що ситуація стає критичною.
Період політичного лібералізму в Чехословацькій Соціалістичній Республіці закінчився вже через декілька днів, із введенням в країну 200 тисяч солдатів і 5 тисяч танків країн Варшавського договору в ніч з 20 на 21 серпня (звідси дві дати, що зустрічаються в різних джерелах). Напередодні введення військ Маршал Радянського Союзу Гречко проінформував міністра оборони ЧССР Мартіна Дзура про підготовлювану акцію і застеріг від опору з боку чехословацьких збройних сил. З Польської Народної Республіки був введений радянсько-польський контингент військ за напрямами: Яблонец, Острава, Оломоуць і Жиліна. З НДР вводився радянсько-німецький контингент військ за напрямами: Прага, Хомутов, Пльзень, Карлові Вари. З Угорської Народної Республіки входило радянсько-угорсько-болгарське угрупування за напрямами: Братислава, Тренчин, Банська Бистриця та ін. Найбільший контингент військ був виділений від СРСР. Чехословацька армія не чинила опору. Вторгнення сталося напередодні з'їзду Комуністичної партії Чехословаччини, на якому, як очікувалося, реформи мали отримати рішучу підтримку. З'їзд партії все-таки провели — він відбувся на одному з місцевих заводів — і його учасники насправді висловили підтримку початим реформам, та це вже не мало жодного значення. Війська перебували в країні до 1990 року.
Протести проти окупації Чехословаччини та наслідки окупації
Захід був обурений, проте розцінив це як внутрішні справи ідеологічно ворожого блоку держав. СРСР діяв тоді в межах «своєї» частини поділеної «залізною завісою» Європи.
Увечері 21 серпня за європейським часом Рада Безпеки ООН провела в Нью-Йорку термінове засідання і ухвалила резолюцію що засуджувала вторгнення. СРСР наклав на неї вето.
У Радянському Союзі деякі представники інтелігенції протестували проти введення радянських військ до Чехословацької Соціалістичної Республіки. Зокрема, на Червоній Площі пройшла демонстрація 25 серпня 1968 року на підтримку незалежності Чехословацької Соціалістичної Республіки. Демонстранти розгорнули плакати з гаслами «At’ zije svobodne а nezavisle Ceskoslovensko!» («Хай живе вільна і незалежна Чехословаччина!»), «Ганьба окупантам!», «Руки геть від ЧССР!», «За вашу і нашу свободу!», «Свободу Дубчеку!». Демонстрація була придушена, гасла кваліфікували як наклепницькі, демонстрантів засудили.
6 листопада 1968 року в Києві на Хрещатику на знак протесту, зокрема, проти агресії СРСР щодо Чехословаччини, вчинив акт самоспалення Василь Макух.
У самій Чехословацькій Соціалістичній Республіці результатом стала велика хвиля еміграції (близько 300 000 осіб, в основному висококваліфіковані фахівці).
При вторгненні 72 громадянина Чехословацької Соціалістичної Республіки загинули, сотні були поранені. У 1969 році в Празі студенти Ян Палах і з інтервалом у місяць вчинили самоспалення на знак протесту проти радянської окупації. У 1969 році Олександра Дубчека на посту Генерального секретаря ЦК КПЧ змінив Густав Гусак.
Придушення «празької весни» підсилило розчарування багатьох представників західних лівих теорією марксизму-ленінізму і сприяло зростанню ідей «єврокомунізму» серед керівництва і членів західних комуністичних партій — що згодом привело до розколу в деяких із них.
Через десять років Празька весна дала ім'я аналогічному періоду китайської політичної лібералізації, відомому як «Пекінська весна».
Див. також
Примітки
- Williams (1997), p. 170
- Williams (1997), p. 7
- Skilling (1976), p. 47
- Photius.com, (info from CIA world Factbook). Photius Coutsoukis. Процитовано 20 January 2008.
- Williams (1997), p. 5
- Bahr, E. (1970). Kafka and the Prague Spring. Mosaic: A Journal for the Interdisciplinary Study of Literature. 3 (4): 15—29. ISSN 0027-1276. JSTOR 24776229.
- Williams (1997), p. 55
- Navrátil (2006), pp. 18–20
- Navazelskis (1990)
- Antonin Novotný Biography. Libri publishing house. Процитовано 15 November 2014.
- 46 років з дня вторгнення в Чехословаччину (ФОТО). espreso.tv. Процитовано 3 квітня 2024.
Джерела та література
- Дмитрук В. І. Празька весна 1968 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 484. — .
Література
- М. С. Каменецький. Празька весна // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 2. — 812 с. — .
- М. Каменецький. Празька весна // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 606. — .
- Navazelskis, Ina (1990). Alexander Dubcek. Chelsea House Publications. ISBN .
- Navrátil, Jaromír (2006). The Prague Spring 1968: A National Security Archive Document Reader (National Security Archive Cold War Readers). Central European University Press. ISBN .
- Williams, Kieran (1997). The Prague Spring and its Aftermath: Czechoslovak Politics, 1968–1970. Cambridge University Press. ISBN .
- Skilling, Gordon H. (1976). Czechoslovakia's Interrupted Revolution. Princeton: Princeton University Press.
Посилання
- 45 лет со дня вторжения в Чехословакию (фото)
- Денис Пілаш. Празька весна та глобальні революційні процеси 1968 року
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pra zka vesna chesk Prazske jaro slovac Prazska jar period politichnoyi liberalizaciyi v Chehoslovackij Socialistichnij Respublici sho trivav vid 5 sichnya do 20 serpnya 1968 j zakinchivsya vtorgnennyam u krayinu radyanskih vijsk i vijsk krayin Organizaciyi Varshavskogo dogovoru okrim Socialistichnoyi Respubliki Rumuniya Suprovodzhuvavsya narodnimi protestami proti radyanskogo vplivu Prazka vesnaData 5 sichnya 21 serpnya 1968 7 misyaciv 2 tizhni ta 2 dni Misce ChehoslovachchinaUchasniki narod ta uryad Chehoslovachchini Varshavskij paktRezultat Okupaciya Chehoslovachchini vijskami SRSR ta represiyi Mediafajli u Vikishovishi Plakat Za vashu ta nashu svobodu Barikada i palayuchij radyanskij tank Praga 21 serpnya 1968PeredumovaProces destalinizaciyi v Chehoslovachchini pochavsya pri Antonini Novotni v kinci 1950 h i pochatku 1960 h rokiv ale ruhavsya povilnishe nizh v bilshosti inshih derzhav Shidnogo bloku Jduchi za prikladom Mikiti Hrushova Novotni progolosiv zavershennya budivnictva socializmu i nova konstituciya vidpovidno prijnyala zminu nazvi z Chehoslovacka Respublika na Chehoslovacka Socialistichna Respublika Tempi zmin odnak buli mlyavimi reabilitaciya zhertv stalinskoyi epohi takih yak zasudzheni v procesi Slanskogo mogla rozglyadatisya she v 1963 roci ale ne vidbuvalas do 1967 roku Chehoslovachchina zaznala ekonomichnogo spadu Radyanska model industrializaciyi pogano zastosovna do Chehoslovachchini oskilki krayina bula she dosit industrializovanoyu do Drugoyi svitovoyi vijni a radyanska model perevazhno vrahovuvala mensh rozvineni ekonomiki Sproba Novotni restrukturuvati ekonomiku Nova ekonomichna model 1965 roku takozh stimulyuvala zrostannya popitu na politichni reformi Konferenciya u Liblice 1963 roku U travni 1963 roku deyaki marksistski intelektuali organizuvali Konferenciyu u Liblice yaka obgovoryuvala zhittya Franca Kafki poznachayuchi pochatok kulturnoyi demokratizaciyi Chehoslovachchini sho u kincevomu pidsumku prizvelo do Prazkoyi vesni 1968 roku epohi politichnoyi liberalizaciyi Cya konferenciya bula unikalnoyu oskilki simvolizuvala reabilitaciyu Kafki u Shidnomu bloci pislya jogo zhorstkoyi kritiki prizvela do chastkovogo vidkrittya rezhimu ta vplinula na poslablennya cenzuri Ce takozh malo mizhnarodnij vpliv oskilki na konferenciyu buli zaprosheni predstavniki vsih krayin Shidnogo bloku tilki Radyanskij Soyuz ne poslav zhodnogo predstavnika Cya konferenciya mala revolyucijnij efekt i proklala shlyah reformam zrobivshi Kafku simvolom vidrodzhennya chehoslovackoyi misteckoyi ta intelektualnoyi svobodi Z yizd pismennikiv 1967 roku Koli suvorij rezhim polegshiv svoyi pravila Spilka chehoslovackih pismennikiv ches Ceskoslovenskych spisovatelu oberezhno pochala vislovlyuvati nevdovolennya U Literarni noviny sho ranishe buv zhorstkim komunistichnim tizhnevikom chleni spilki proponuvali shob literatura ne zalezhala vid doktrini partiyi U chervni 1967 roku nevelika chastina spilki spivchuvala radikalnim socialistam osoblivo Lyudvik Vaculik Milan Kundera Pavel Kogout ta Ivan Klima Cherez kilka misyaciv na naradi partijnih lideriv bulo virisheno rozpochati administrativni diyi proti pismennikiv yaki vidkrito vislovlyuvalis za reformi Oskilki lishe nevelika grupa spilki dotrimuvalasya cih perekonan reshta chleniv pokladalisya na disciplinu svoyih koleg Kontrol nad Literarni noviny ta kilkoma inshimi vidavcyami bulo peredano do Ministerstva kulturi i navit deyaki lideri partiyi yaki zgodom stali osnovnimi reformatorami vklyuchayuchi Dubcheka pidtrimali ci kroki Prihid do vladi DubchekaAleksander Dubchek Oskilki prezident Antonin Novotni vtrachav pidtrimku Aleksander Dubchek pershij sekretar i ekonomist kinuli jomu viklik na zasidanni Centralnogo komitetu partiyi Todi Novotni zaprosiv cogo grudnya Generalnogo sekretarya Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu Leonida Brezhnyeva do Pragi shukayuchi pidtrimki odnak Brezhnyev buv zdivovanij masshtabom opoziciyi do Novotni i tomu vin skorishe pidtrimav jogo vidstoronennya Dubchek zaminiv Novotni na posadi pershogo sekretarya 5 sichnya 1968 roku 22 bereznya Novotni pishov u vidstavku z posadi prezidenta i jogo zaminiv Lyudvik Svoboda yakij zgodom dav zgodu na reformi Z prihodom do kerivnictva Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini Aleksandera Dubcheka Chehoslovacka Socialistichna Respublika pochala vse bilshe demonstruvati nezalezhnist vid SRSR Politichni reformi A Dubcheka i jogo soratnikiv O Shik I Pelikan Zdenek Mlinarzh ta in yaki pragnuli stvoriti socializm z lyudskim oblichchyam ne buli povnim vidhodom vid kolishnoyi politichnoyi liniyi yak ce bulo v Ugorshini 1956 roku prote rozglyadalisya radyanskim kerivnictvom yak zagroza gegemoniyi Radyanskogo Soyuzu v krayinah Shidnoyi ta Centralnoyi Yevropi i navit jogo bezpeci Bula istotno poslablena cenzura povsyudno prohodili vilni diskusiyi Chehoslovacka Socialistichna Respublika znahodilasya v samomu centri oboronnoyi liniyi Varshavskogo bloku i yiyi mozhlivij perehid na bik suprotivnika buv nepripustimim dlya SRSR pid chas holodnoyi vijni U 1930 i roki same okupaciya j rozchlenovuvannya Chehoslovachchini gitlerivskoyu Nimechchinoyu pri tomu sho Chehoslovachchina ne chinila niyakogo oporu i vidmovilasya vid radyanskoyi vijskovoyi dopomogi istotno polegshili Gitleru zavdannya zavoyuvannya Yevropi Na vidminu vid inshih krayin Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi perehid vladi do komunistiv u 1948 roci v umovah radyanskoyi okupaciyi vidbuvavsya mirnim shlyahom Prote pevna chastka pravlyachoyi verhivki osoblivo na najvishomu rivni vistupala proti bud yakogo poslablennya partijnogo kontrolyu nad suspilstvom a tomu zvernulasya do radyanskogo kerivnictva za dopomogoyu u vidchuzhenni reformatoriv vid vladi dzherelo Politika obmezhenogo derzhavnogo suverenitetu v krayinah socialistichnogo bloku sho dopuskala zokrema zastosuvannya SRSR vijskovoyi sili yaksho ce neobhidno otrimala na Zahodi nazvu Doktrini Brezhnyeva za imenem radyanskogo kerivnika yakij upershe yiyi progolosiv publichno hocha yiyi provodili j ranishe za chasiv J Stalina Doktrina zalishalasya v sili doki v 1980 i roki za Mihajla Gorbachova yiyi ne zminiv inshij pidhid yakij zhartoma nazvali doktrinoyu Sinatri mayuchi na uvazi pisnyu Frenka Sinatri My Way Yak ya hochu Kinec vesniDokladnishe Operaciya Dunaj 23 bereznya 1968 na naradi kerivnikiv shesti komunistichnih partij u Drezdeni prozvuchala kritika reform u Chehoslovachchini 4 travnya Brezhnyev prijnyav delegaciyu na choli z Dubchekom u Moskvi de gostro kritikuvav polozhennya v ChSSR 8 travnya dozriv variant radyanskogo vtorgnennya do Chehoslovachchini prote lider ugorskih komunistiv Kadar zasterigav vid rozvitku podij za ugorskim scenariyem 13 chervnya 1968 roku uryad dozvoliv vidnoviti Slovacku grekokatolicku cerkvu 1950 roku zmushenu pid tiskom komunistichnoyi vladi perejti do pravoslav ya Pislya pridushennya Prazkoyi vesni greko katolicka cerkva prodovzhila legalno diyati 27 chervnya 1968 roku u prazkij gazeti Literarne listy pismennik Lyudvik Vaculik opublikuvav manifest Dvi tisyachi sliv zvernenih do robitnikiv selyan sluzhbovciv naukovciv mitciv ta inshih yakij pidpisali bagato vidomih gromadskih diyachiv u tomu chisli U comu zvernenni vitavsya proces demokratizaciyi progresivne krilo cheskih komunistiv ta svoboda slova zasudzhuvalas partijna byurokratiya stari sili ta mozhlive vtruchannya inozemnih sil Utrimuvavsya zaklik do formuvannya paralelnih sluzhb ohoroni pravoporyadku ta vidrodzhennya Narodnogo Frontu Dokument buv osoblivo negativno sprijnyatij kerivnictvom SRSR 15 lipnya kerivniki komunistichnih partij nadislali vidkritij list CK KPCh 29 lipnya Dubchek znovu zustrivsya v Chornij nad Tisoyu z Brezhnyevim 17 serpnya Dubchek zustrivsya v Komarno z Yanoshem Kadarom yakij vkazav Dubcheku na te sho situaciya staye kritichnoyu Period politichnogo liberalizmu v Chehoslovackij Socialistichnij Respublici zakinchivsya vzhe cherez dekilka dniv iz vvedennyam v krayinu 200 tisyach soldativ i 5 tisyach tankiv krayin Varshavskogo dogovoru v nich z 20 na 21 serpnya zvidsi dvi dati sho zustrichayutsya v riznih dzherelah Naperedodni vvedennya vijsk Marshal Radyanskogo Soyuzu Grechko proinformuvav ministra oboroni ChSSR Martina Dzura pro pidgotovlyuvanu akciyu i zasterig vid oporu z boku chehoslovackih zbrojnih sil Z Polskoyi Narodnoyi Respubliki buv vvedenij radyansko polskij kontingent vijsk za napryamami Yablonec Ostrava Olomouc i Zhilina Z NDR vvodivsya radyansko nimeckij kontingent vijsk za napryamami Praga Homutov Plzen Karlovi Vari Z Ugorskoyi Narodnoyi Respubliki vhodilo radyansko ugorsko bolgarske ugrupuvannya za napryamami Bratislava Trenchin Banska Bistricya ta in Najbilshij kontingent vijsk buv vidilenij vid SRSR Chehoslovacka armiya ne chinila oporu Vtorgnennya stalosya naperedodni z yizdu Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini na yakomu yak ochikuvalosya reformi mali otrimati rishuchu pidtrimku Z yizd partiyi vse taki proveli vin vidbuvsya na odnomu z miscevih zavodiv i jogo uchasniki naspravdi vislovili pidtrimku pochatim reformam ta ce vzhe ne malo zhodnogo znachennya Vijska perebuvali v krayini do 1990 roku Protesti proti okupaciyi Chehoslovachchini ta naslidki okupaciyiPersha shpalta gazeti Svoboda pro okupaciyu Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki Zahid buv oburenij prote rozciniv ce yak vnutrishni spravi ideologichno vorozhogo bloku derzhav SRSR diyav todi v mezhah svoyeyi chastini podilenoyi zaliznoyu zavisoyu Yevropi Uvecheri 21 serpnya za yevropejskim chasom Rada Bezpeki OON provela v Nyu Jorku terminove zasidannya i uhvalila rezolyuciyu sho zasudzhuvala vtorgnennya SRSR naklav na neyi veto U Radyanskomu Soyuzi deyaki predstavniki inteligenciyi protestuvali proti vvedennya radyanskih vijsk do Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki Zokrema na Chervonij Ploshi projshla demonstraciya 25 serpnya 1968 roku na pidtrimku nezalezhnosti Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki Demonstranti rozgornuli plakati z gaslami At zije svobodne a nezavisle Ceskoslovensko Haj zhive vilna i nezalezhna Chehoslovachchina Ganba okupantam Ruki get vid ChSSR Za vashu i nashu svobodu Svobodu Dubcheku Demonstraciya bula pridushena gasla kvalifikuvali yak naklepnicki demonstrantiv zasudili 6 listopada 1968 roku v Kiyevi na Hreshatiku na znak protestu zokrema proti agresiyi SRSR shodo Chehoslovachchini vchiniv akt samospalennya Vasil Makuh U samij Chehoslovackij Socialistichnij Respublici rezultatom stala velika hvilya emigraciyi blizko 300 000 osib v osnovnomu visokokvalifikovani fahivci Pri vtorgnenni 72 gromadyanina Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki zaginuli sotni buli poraneni U 1969 roci v Prazi studenti Yan Palah i z intervalom u misyac vchinili samospalennya na znak protestu proti radyanskoyi okupaciyi U 1969 roci Oleksandra Dubcheka na postu Generalnogo sekretarya CK KPCh zminiv Gustav Gusak Pridushennya prazkoyi vesni pidsililo rozcharuvannya bagatoh predstavnikiv zahidnih livih teoriyeyu marksizmu leninizmu i spriyalo zrostannyu idej yevrokomunizmu sered kerivnictva i chleniv zahidnih komunistichnih partij sho zgodom privelo do rozkolu v deyakih iz nih Cherez desyat rokiv Prazka vesna dala im ya analogichnomu periodu kitajskoyi politichnoyi liberalizaciyi vidomomu yak Pekinska vesna Div takozhHorvatska vesna Seulska vesna Rosijska vesna Pekinska vesnaPrimitkiWilliams 1997 p 170 Williams 1997 p 7 Skilling 1976 p 47 Photius com info from CIA world Factbook Photius Coutsoukis Procitovano 20 January 2008 Williams 1997 p 5 Bahr E 1970 Kafka and the Prague Spring Mosaic A Journal for the Interdisciplinary Study of Literature 3 4 15 29 ISSN 0027 1276 JSTOR 24776229 Williams 1997 p 55 Navratil 2006 pp 18 20 Navazelskis 1990 Antonin Novotny Biography Libri publishing house Procitovano 15 November 2014 46 rokiv z dnya vtorgnennya v Chehoslovachchinu FOTO espreso tv Procitovano 3 kvitnya 2024 Dzherela ta literaturaDmitruk V I Prazka vesna 1968 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 484 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura M S Kameneckij Prazka vesna Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 M Kameneckij Prazka vesna Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 606 ISBN 978 966 611 818 2 Navazelskis Ina 1990 Alexander Dubcek Chelsea House Publications ISBN 978 1 55546 831 6 Navratil Jaromir 2006 The Prague Spring 1968 A National Security Archive Document Reader National Security Archive Cold War Readers Central European University Press ISBN 978 963 7326 67 7 Williams Kieran 1997 The Prague Spring and its Aftermath Czechoslovak Politics 1968 1970 Cambridge University Press ISBN 978 0 521 58803 4 Skilling Gordon H 1976 Czechoslovakia s Interrupted Revolution Princeton Princeton University Press Posilannya45 let so dnya vtorzheniya v Chehoslovakiyu foto Denis Pilash Prazka vesna ta globalni revolyucijni procesi 1968 roku