Хо́мутов (чеськ. Chomutov, нім. Komotau) — місто у Чехії, в Устецькому краї, адміністративний центр району Хомутов. Розташоване за 49 км на південний захід від міста Усті-над-Лабем. Від 1 липня 2006 року є статутним містом. Це двадцять друге за величиною місто Чехії, п'яте в Устецькому краї і найбільше у районі Хомутов.
Хомутов чеськ. Chomutov | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
50°27′46″ пн. ш. 13°24′40″ сх. д. / 50.46277777780577622° пн. ш. 13.41111111113877641° сх. д.Координати: 50°27′46″ пн. ш. 13°24′40″ сх. д. / 50.46277777780577622° пн. ш. 13.41111111113877641° сх. д. | ||||||||
Країна | Чехія | |||||||
Регіон | Устецький край, район Хомутов, громада з розширеними повноваженнями Хомутов | |||||||
Столиця для | Хомутов (округ) (округ Чехії) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Перша згадка | 1252 | |||||||
Площа | 29,26 км² | |||||||
Населення | ▼ 49 539 (2012 рік) | |||||||
Висота НРМ | 340 м | |||||||
Водойма | d | |||||||
Міста-побратими | Бернбурґ | |||||||
Часовий пояс | +1 | |||||||
Номери автомобілів | U | |||||||
Код LAU (NUTS) | CZ562971 | |||||||
GeoNames | 3077685 | |||||||
OSM | r436939 ·R | |||||||
Поштові індекси | 430 01 - 431 01 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Адреса | Міська рада Zborovská 4602 430 28 Chomutov | |||||||
Мер міста | Ян Мареш (Чеська соціал-демократична партія) | |||||||
Вебсайт | chomutov-mesto.cz | |||||||
Мапа | ||||||||
Хомутов Хомутов (Чехія) | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Хомутов у Вікісховищі |
Історія
Перша згадка про Хомутов — 29 березня 1252 року, коли Бедрих Начерадув із Хомутова пожертвував містечко Тевтонському ордену, який 1254 року встановив тут свій комтур. У 2-й половині XIV століття дерев'яні стіни було замінено кам'яними мурами. 1396 року командир (комтур) Альбрехт з Дубе надав місту печатку з гербом. Тевтонський орден займав Хомутов до 1411 року, коли після Грюнвальдської битви місто (за винятком патронату над церквою) забрав король Вацлав IV. 16 березня 1421 року Хомутов був завойований і розграбований гуситами. Потім у місті чергувалися власники; останніми з них були Гасиштейншти з Лобковиц, які в Хомутові, як одному з перших міст у Чехії, проводили жорстку рекатолизацію (1589 року тут був заснований Хомутовський єзуїтський колегіум).
1591 року городяни повстали проти єзуїтів і пограбували їх резиденцію, за що двоє з керівників повстання були страчені. Після засудження Їржі Попела (старшого) з Лобковиц 1594 року Хомутов був конфіскований Рудольфом II. 1605 року хомутовці відкупились від кріпосної залежності і з того часу Хомутов став королівським містом. Під час Тридцятилітньої війни місто двічі було захоплене шведами — в 1645 і в 1647.
З 16 до 18 століття поблизу Хомутова добували галуни, сьогодні залишком того видобутку є озеро Каменцове на східній околиці міста. На рубежі 50-х — 60-х років XVIII століття було побудовано цісарську дорогу, що з'єднала Хомутов з Прагою, уздовж неї розвинулась забудова і на правому березі річки Хомутовки. Хоча Хомутов і лежав на цьому важливому напрямку до Саксонії, ріс аж до середини XIX століття він повільно. Переломна мить настала у 70-х роках 19 століття, що пов'язано зі з'єднанням із залізничними шляхами, які ведуть вздовж Рудних гір до Праги. У той час поблизу Хомутова були відкриті вугільні копальні і 1870 року був заснований металургійний завод; який після 1887 року відомий як Mannesmannovy válcovny trub; 1890 року тут вперше у світі почали виробляти безшовні сталеві труби.
1917 року на південь від Хомутова запрацювала філія кладненського підприємства з виробництва зброї Полді (Poldi), яка після війни була переорієнтована на металургійне виробництво. 1928 року до Хомутова було приєднано Horní Ves (Верхнє село) — сьогодні це частина міста. Після 1945 року проведено відселення великої частини німців, які до того часу становили більшість населення міста. З 60-х до 80-х років 20 століття відбувалася обширна реконструкція міста, яка, на щастя, суттєво не торкнулася історичного центру, який від 1992 року є міською заповідною зоною.
Географія
Історичний центр міста розташований на лівому березі річки Хомутовки, на висоті 340 метрів на Хомутовсько-Теплицькому басейні, біля підніжжя Рудних гір. Поверхня в основному рівнинна, тільки північні і північно-східні околиці міста підходять до схилів заввишки кілька десятків метрів. На північному сході забудова Хомутова зливається з містом Їрков.
Визначні пам'ятки
- Колона святої Трійці (1697), оточена сімома статуями святих (1725–1732).
- Будівля чернечої коменди (пізніше замок), яка з 1607 року стала міською ратушею. До ратуші примикає найцінніша будівля в місті — церква св. Катерини. Вона побудована у стилі ранньої готики, завершена в 1281 році.
- Церква Успіння (пізня готика, 1518-1542). Поблизу неї знаходиться Міська вежа висотою 53 метри, побудована після великої пожежі в 1525 році, влітку використовувалась як оглядова вежа.
- Церква св. Ігнатія (1663—1671) з двома вежами на північному фасаді, побудована Карлом Лураґо в стилі раннього бароко для єзуїтів. До східної сторони костелу прилягає так званий Шпейхар (Špejchar) — будівля початку XVII століття, в якій єзуїти мали першу церкву. Сьогодні він використовується як галерея. Поруч із костелом св. Ігнатія знаходиться Єзуїтський коледж (межа XVI—XVII століть), де нині міститься краєзнавчий музей.
- З готичних будинків варто відзначити Будинок № 9 у стилі пізньої готики, який називають Collinův.
- Долина Безручово (Bezručovo údolí) — лісиста долина Хомутовки, має 13 км в довжину і 200 м в глибину, розташована на північному заході міста, популярне місце для прогулянок. У 2002 році була оголошена природним парком.
- Над північною околицею Хомутова здіймається пагорб Стражіштє (Strážiště) (511 м). На його вершині знаходиться готель з оглядовою вежею.
- Каменцове озеро.
- Подкрушногорський зоопарк.
Зміна чисельності населення
Видатні особистості
- (1756—1832), професор математики і механіки
- Ернст Фішер (1899—1972), австрійський письменник і лівий політичний діяч, міністр культури
- (1899—1991), швейцарський офтальмолог, ректор Бернського університету
- (1911—1990), британський філософ, есеїст, професор Північно-Західного університету в Еванстоні (Іллінойс, США)
- (* 1945), чеський поет, письменник і перекладач
- (* 1946), чеський танцюрист, режисер і хореограф
- (* 1958), чеський актор
- (*1975), чеський хокеїст, грав за хокейний клуб Злін (PSG Zlín)
- (*1978), чеський боєць Муай-тай, чемпіон світу з тайського боксу
- (*1978), чеський хокеїст, грав за хокейний клуб Литвінов (HC Verva Litvínov)
- (*1991), чеська плавчиня
Світлини
- Будинок піклування імператриці Єлизавети
- Міський театр
- Будівля окружного суду
- Церква св. Ігнатія
- Двір єзуїтського комплексу
- Вид на площу з міської вежі
- Ратуша і готична церква св. Катерини
- Стара пошта
- Міська вежа
- Колона святої Трійці
- Повоєнна забудова
- Висотні будинки
Див. також
Література
- Comotovia 2005. Sborník příspěvků z konference věnované výročí 400 let vykoupení Chomutova z poddanství (1605—2005), ed. Petr Rak, Chomutov 2006
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хомутов |
- Сайт міста [ 31 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Краєзнавчий музей [ 14 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Звіринець [ 25 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Освіта у місті [ 1 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Старі світлини міста [ 5 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Культура, розваги і спорт у Хомітові [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ho mutov chesk Chomutov nim Komotau misto u Chehiyi v Usteckomu krayi administrativnij centr rajonu Homutov Roztashovane za 49 km na pivdennij zahid vid mista Usti nad Labem Vid 1 lipnya 2006 roku ye statutnim mistom Ce dvadcyat druge za velichinoyu misto Chehiyi p yate v Usteckomu krayi i najbilshe u rajoni Homutov Homutov chesk Chomutov gerb praporHomutovOsnovni dani50 27 46 pn sh 13 24 40 sh d 50 46277777780577622 pn sh 13 41111111113877641 sh d 50 46277777780577622 13 41111111113877641 Koordinati 50 27 46 pn sh 13 24 40 sh d 50 46277777780577622 pn sh 13 41111111113877641 sh d 50 46277777780577622 13 41111111113877641 Krayina ChehiyaRegion Usteckij kraj rajon Homutov gromada z rozshirenimi povnovazhennyami HomutovStolicya dlya Homutov okrug okrug Chehiyi Mezhuye z susidni nas punktid d d d Yirkov d d d d Persha zgadka 1252Plosha 29 26 km Naselennya 49 539 2012 rik Visota NRM 340 mVodojma dMista pobratimi BernburgChasovij poyas 1Nomeri avtomobiliv UKod LAU NUTS CZ562971GeoNames 3077685OSM r436939 RPoshtovi indeksi 430 01 431 01 Miska vlada Adresa Miska rada Zborovska 4602 430 28 ChomutovMer mista Yan Maresh Cheska social demokratichna partiya Vebsajt chomutov mesto cz Mapa HomutovHomutov Chehiya Homutov u Vikishovishi Div takozh Homutov znachennya IstoriyaVid na Homutov u XVII mu st Vaclav Gollar Persha zgadka pro Homutov 29 bereznya 1252 roku koli Bedrih Nacheraduv iz Homutova pozhertvuvav mistechko Tevtonskomu ordenu yakij 1254 roku vstanoviv tut svij komtur U 2 j polovini XIV stolittya derev yani stini bulo zamineno kam yanimi murami 1396 roku komandir komtur Albreht z Dube nadav mistu pechatku z gerbom Tevtonskij orden zajmav Homutov do 1411 roku koli pislya Gryunvaldskoyi bitvi misto za vinyatkom patronatu nad cerkvoyu zabrav korol Vaclav IV 16 bereznya 1421 roku Homutov buv zavojovanij i rozgrabovanij gusitami Potim u misti cherguvalisya vlasniki ostannimi z nih buli Gasishtejnshti z Lobkovic yaki v Homutovi yak odnomu z pershih mist u Chehiyi provodili zhorstku rekatolizaciyu 1589 roku tut buv zasnovanij Homutovskij yezuyitskij kolegium 1591 roku gorodyani povstali proti yezuyitiv i pograbuvali yih rezidenciyu za sho dvoye z kerivnikiv povstannya buli stracheni Pislya zasudzhennya Yirzhi Popela starshogo z Lobkovic 1594 roku Homutov buv konfiskovanij Rudolfom II 1605 roku homutovci vidkupilis vid kriposnoyi zalezhnosti i z togo chasu Homutov stav korolivskim mistom Pid chas Tridcyatilitnoyi vijni misto dvichi bulo zahoplene shvedami v 1645 i v 1647 Centr Homutova parad nacistskih bronetankovih pidrozdiliv pislya zahoplennya Sudetskoyi oblasti Z 16 do 18 stolittya poblizu Homutova dobuvali galuni sogodni zalishkom togo vidobutku ye ozero Kamencove na shidnij okolici mista Na rubezhi 50 h 60 h rokiv XVIII stolittya bulo pobudovano cisarsku dorogu sho z yednala Homutov z Pragoyu uzdovzh neyi rozvinulas zabudova i na pravomu berezi richki Homutovki Hocha Homutov i lezhav na comu vazhlivomu napryamku do Saksoniyi ris azh do seredini XIX stolittya vin povilno Perelomna mit nastala u 70 h rokah 19 stolittya sho pov yazano zi z yednannyam iz zaliznichnimi shlyahami yaki vedut vzdovzh Rudnih gir do Pragi U toj chas poblizu Homutova buli vidkriti vugilni kopalni i 1870 roku buv zasnovanij metalurgijnij zavod yakij pislya 1887 roku vidomij yak Mannesmannovy valcovny trub 1890 roku tut vpershe u sviti pochali viroblyati bezshovni stalevi trubi 1917 roku na pivden vid Homutova zapracyuvala filiya kladnenskogo pidpriyemstva z virobnictva zbroyi Poldi Poldi yaka pislya vijni bula pereoriyentovana na metalurgijne virobnictvo 1928 roku do Homutova bulo priyednano Horni Ves Verhnye selo sogodni ce chastina mista Pislya 1945 roku provedeno vidselennya velikoyi chastini nimciv yaki do togo chasu stanovili bilshist naselennya mista Z 60 h do 80 h rokiv 20 stolittya vidbuvalasya obshirna rekonstrukciya mista yaka na shastya suttyevo ne torknulasya istorichnogo centru yakij vid 1992 roku ye miskoyu zapovidnoyu zonoyu GeografiyaIstorichnij centr mista roztashovanij na livomu berezi richki Homutovki na visoti 340 metriv na Homutovsko Teplickomu basejni bilya pidnizhzhya Rudnih gir Poverhnya v osnovnomu rivninna tilki pivnichni i pivnichno shidni okolici mista pidhodyat do shiliv zavvishki kilka desyatkiv metriv Na pivnichnomu shodi zabudova Homutova zlivayetsya z mistom Yirkov Viznachni pam yatkiKolona svyatoyi Trijci 1697 otochena simoma statuyami svyatih 1725 1732 Budivlya chernechoyi komendi piznishe zamok yaka z 1607 roku stala miskoyu ratusheyu Do ratushi primikaye najcinnisha budivlya v misti cerkva sv Katerini Vona pobudovana u stili rannoyi gotiki zavershena v 1281 roci Cerkva Uspinnya piznya gotika 1518 1542 Poblizu neyi znahoditsya Miska vezha visotoyu 53 metri pobudovana pislya velikoyi pozhezhi v 1525 roci vlitku vikoristovuvalas yak oglyadova vezha Cerkva sv Ignatiya 1663 1671 z dvoma vezhami na pivnichnomu fasadi pobudovana Karlom Lurago v stili rannogo baroko dlya yezuyitiv Do shidnoyi storoni kostelu prilyagaye tak zvanij Shpejhar Spejchar budivlya pochatku XVII stolittya v yakij yezuyiti mali pershu cerkvu Sogodni vin vikoristovuyetsya yak galereya Poruch iz kostelom sv Ignatiya znahoditsya Yezuyitskij koledzh mezha XVI XVII stolit de nini mistitsya krayeznavchij muzej Z gotichnih budinkiv varto vidznachiti Budinok 9 u stili piznoyi gotiki yakij nazivayut Collinuv Dolina Bezruchovo Bezrucovo udoli lisista dolina Homutovki maye 13 km v dovzhinu i 200 m v glibinu roztashovana na pivnichnomu zahodi mista populyarne misce dlya progulyanok U 2002 roci bula ogoloshena prirodnim parkom Nad pivnichnoyu okoliceyu Homutova zdijmayetsya pagorb Strazhishtye Straziste 511 m Na jogo vershini znahoditsya gotel z oglyadovoyu vezheyu Kamencove ozero Podkrushnogorskij zoopark Zmina chiselnosti naselennya1702 1129 1811 2967 1843 4014 1869 8183 1880 11707 1900 19813 1921 20894 z yakih 1869 abo 8 9 cheskoyi nacionalnosti 1930 33001 z yakih 4442 abo 13 5 cheskoyi nacionalnosti 1950 28848 1970 39905 1991 53107 2004 50176 2008 50782Vidatni osobistostiFrantishek Jozef Gerstner 1756 1832 profesor matematiki i mehaniki Ernst Fisher 1899 1972 avstrijskij pismennik i livij politichnij diyach ministr kulturi 1899 1991 shvejcarskij oftalmolog rektor Bernskogo universitetu 1911 1990 britanskij filosof eseyist profesor Pivnichno Zahidnogo universitetu v Evanstoni Illinojs SShA 1945 cheskij poet pismennik i perekladach 1946 cheskij tancyurist rezhiser i horeograf 1958 cheskij aktor 1975 cheskij hokeyist grav za hokejnij klub Zlin PSG Zlin 1978 cheskij boyec Muaj taj chempion svitu z tajskogo boksu 1978 cheskij hokeyist grav za hokejnij klub Litvinov HC Verva Litvinov 1991 cheska plavchinyaSvitliniBudinok pikluvannya imperatrici Yelizaveti Miskij teatr Budivlya okruzhnogo sudu Cerkva sv Ignatiya Dvir yezuyitskogo kompleksu Vid na ploshu z miskoyi vezhi Ratusha i gotichna cerkva sv Katerini Stara poshta Miska vezha Kolona svyatoyi Trijci Povoyenna zabudova Visotni budinkiDiv takozhElektrostanciya PrunerzhovLiteraturaComotovia 2005 Sbornik prispevku z konference venovane vyroci 400 let vykoupeni Chomutova z poddanstvi 1605 2005 ed Petr Rak Chomutov 2006PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Homutov Sajt mista 31 bereznya 2013 u Wayback Machine Krayeznavchij muzej 14 travnya 2013 u Wayback Machine Zvirinec 25 chervnya 2013 u Wayback Machine Osvita u misti 1 chervnya 2013 u Wayback Machine Stari svitlini mista 5 travnya 2018 u Wayback Machine Kultura rozvagi i sport u Homitovi 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine