Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Іштван Месарош | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. István Mészáros | ||||
| Західна філософія | ||||
| Народження | 19 грудня 1930 Будапешт | |||
| Смерть | 1 жовтня 2017 (86 років) Лондон, Англія, Велика Британія | |||
| Громадянство (підданство) |  Угорщина | |||
| Знання мов | ||||
| Ім'я при народженні | Mészáros István | |||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Університет Сассексу, Туринський університет, d, Університет Сент-Ендрюса і Йоркський університет | |||
| Член | Угорська академія наук і d | |||
| Школа / Традиція | Марксизм | |||
| Основні інтереси | діалектичний матеріалізм • відчуження • ідеологія • перехід до соціалізму | |||
| Alma mater | Будапештський університет (1953) | |||
| Літературний напрям | d | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Історичний період | Філософія XX століття | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
І́штван Ме́сарош (угор. Mészáros István, 19 грудня 1930 — 1 жовтня 2017) — угорський філософ-марксист, заслужений професор Сассекського університету (Велика Британія). Провідний представник сучасного «західного марксизму».
Життєпис
Виходець з небагатої сім'ї, виховувався матір'ю — робітницею. Почав працювати на заводі у дванадцять років, підробивши своє свідоцтво про народження (мінімальний робітничий вік тоді в Угорщини становив шістнадцять років). Молодим працівником вперше зіткнувся з міжнародною експлуатацією праці та нерівноправ’ям в оплаті праці чоловіків і жінок — його товариші, дорослі робітники, працюючи на підприємстві іноземного власника (радіоаводі Standard), отримували більше, ніж його матір, яка працювала на угорського роботодавця.
Тільки після закінчення Другої світової війни Месарош зміг нарешті зайнятися освітою, до якої мав природнй потяг. Почав працювати асистентом Дьйордя Лукача в Інституті естетики Будапештського університету, в якому 1954 року захистив докторську дисертацію. Разом із Міклошем Крашшо перекладав праці Лукача з німецької на угорську мову. В Інституті естетики існувала можливість творчої розробки суспільно важливих питань, незалежно від офіційного сталінського догматизму. Але після поразки Угорської революції 1956 року і вторгнення Радянської армії така можливість зникла. Месарош вирушив у вигнання спочатку до Італії, де викладав у Туринському університеті, а пізніше до Великої Британії, де працював в Університеті Сейнт-Ендрюс (Шотляндія) і Сассекському університеті (Англія). У 1972-1977 обіймав посаду професора філософії у Йоркському університеті (Канада). Головні свої книжки Месарош написав і видав англійською мовою.
Ідеї
| Цей розділ не містить . (жовтень 2017) |
Найвідоміша Месарошева книга «По той бік капіталу» (1995), яку він писав більше тридцяти років, має підзаголовок «До теорії перехідного періоду». Відповідно у цій книзі він намагається намалювати контури майбутнього переходу від капітального ладу (істнуючий лад він називає саме капітальним, а не капіталістичним, що він, на його думку, є окремим випадком капітального ладу) до соціалізму, що має розпочатися «на другий день після революції».
За Месарошем, капітал, це — органічна система суспільного обміну речовин (соціального метаболізму), що містить низку принципових протиріч, що й зумовлює тимчасовий характер цієї системи. Наша доба є часом поглиблення кризи капіталу через досягнення ним своїх меж. Звідси непримиренні антагонізми між транснаціональним капіталом («купкою світових гравців») і національними державами, загострення екологічних проблєм («катастрофічний вплив способів виробництва „передового” капіталу на довкілля»), відкладена емансипація жінок («повна неспроможність капітальної системи знайти розв’язання для питання визволення жінок і забезпечення справжньої рівности»), марнотратне виробництво, хронічне масове безробіття, людська деградація, особливо на «периферії» капіталістичного світу. На думку Месароша, ця криза розпочалась наприкінці 1960-х — на початку 1970-х і відріжняється від «звичайних» циклічних криз капіталістичного виробництва: теперішня криза є «структурною», — такою, що охоплює всі сфери суспільного життя.
Капітал має жорстку ієрархію і командну структуру, що потребує контролю та управлення (за допомогою світової імперіалістичної системи з її поділом на «метрополії» та «периферії»), що їх забезпечити стає чимдалі важче. Страх втратити контроль над ситуацією підштовхує сучасний імперіалізм до посилення авторитаризму, в т. ч. всередині розвинених капіталістичних країн, де поступово розмиваються межі між «звичайним» капіталізмом і фашизмом, і до агресивної експансії — як територіальної (військові інтервенції, економічні блокади та санкції), так і всередині капіталістичних суспільств. Капітал починає вторгатися до сфер, що раніше не підпорядковувалися його владі безпосередньо (медицина, освіта, комунальне господарство, інфраструктура), щоб комерціалізувати їх і включити до системи видобування додаткової вартості. Відповідь на цей «виклик історичного часу», за Месарошем, залишається незмінною від часів Рози Люксембург (1871-1919): «соціалізм або варварство».
Месарош вважає, що соціальна революція, що стоїть на порядку денному, не буде соціалістичною — вона буде антикапіталістичною, себто задавати напрямок руху в бік подолання диктатури капіталу в суспільстві. Постреволюційні (посткапіталістичні) суспільства залишатимуться частиною систему капіталу доти, доки антикапіталістичний рух не охопить всю планету, що означатиме світову соціалістичну революцію, яку Месарош розглядає не як єдиний радикальний акт, але як процес. Важливість розробки «теорії перехідного періоду» є надзвичайною, адже саме вона має підказати форми, що в них захоплення влади може призвести до скасування капіталу. Якщо таку теорію не буде розроблено, соціалістичний рух не зможе вийти з тупика, в якому він перебуває останні десятиліття. При цьому треба уникати пастки утопізму — намагатися вже тепер докладно описувати майбутнє суспільство. Хоча утопічні схеми можуть задовольнити безпосередню потребу бачити альтернативу сучасному світу капіталу, вони зазвичай не спроможні піднести думку вище горизонту тієї суспільної формації, яку ці схеми покликані критикувати.
Месарош виступає з критикою того переконання, що матеріальні умови капіталізму можна безпосередньо використовувати для наближення суспільства, заснованого на некапіталістичному виробництві. Насправді, як стверджує Месарош, ні централізація капіталу, ні усуспільнення праці за капіталізму не можуть «автоматично» призвести до соціалізму. Матеріальні умови капіталізму тісно пов’язані з класовою, статевою та расовою ієрархією, і думати, що просте захоплення влади, усунення від управління засобами виробництва капіталістів («уособлень капіталу») та перерозподіл суспільного доходу перетворює капітальну систему на соціалістичну, є ілюзією. Першим кроком на шляху дійсно корінних суспільних перетворень має стати абсолютне заперечення капіталу як у політиці (скасування парламентського режиму, як сукупності відносин влади, що в політиці відображають капіталістичні виробничі відносини), так і в економіці (децентралізація виробництва та передача повноважень приймати виробничі рішення безпосереднім виробникам). Цей крок може зробити тільки масовий позапарламентський робітничий рух.
Сучасники про Іштвана Месароша
Деніел Зінгер (про книгу «По той бік капіталу»):
Не тільки глибока у своєму аналізі, але й пристрасна у своєму співчутті до пригноблених і їхньої боротьби за визволення.
Майкл А. Лебовіц:
Для мене Іштван Месарош є одним з небагатьох людей, хто зробив значний внесок у марксистську думку. Як і самого Маркса, його читати не легко, але витрачені зусилля того, безумовно, варті.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Daniel Singer. Beyond Capital: Towards a Theory of Transition // The Nation, New York. June 10, 1998
- István Mészáros. The Structural Crisis of Capital (New York: Monthly Review, 2009)
Твори
- 1955 — Сатира і дійсність (Satire and Reality)
- 1958 — Повстання інтелігенції в Угорщині (La revolta degli intellettuali in Ungheria)
- 1964 — Аттіла Йозеф і сучасне мистецтво (Attila József e l'arte moderna)
- 1970 — Марксова теорія відчуження (Marx's Theory of Alienation)
- 1972 — Лукачеве розуміння діалектики (Lukács' Concept of Dialectic)
- 1978 — Неоколоніальна особистість і контр-свідомість. Нариси з культурної деколонізації [разом з Ренато Константіно] (Neocolonial Identity and Counter-consciousness: Essays in Cultural Decolonisation)
- 1979 — Творчість Сартра. У пошуках свободи (The Work of Sartre: Search for Freedom)
- 1986 — Філософія, ідеологія й суспільнознавство (Philosophy, Ideology and Social Science)
- 1989 — Міць ідеології (The Power of Ideology)
- 1995 — По той бік капіталу (Beyond Capital)
- 2001 — Соціалізм або варварство. Альтернатива капіталістичному суспільному ладу: від «Американського століття» до роздоріжжя (Socialism or Barbarism: Alternative to Capital's Social Order: From the "American Century" to the Crossroads)
- 2005 — Освіта по той бік капіталу (A Educação para além do capital)
- 2007 — Виклик і тягар історичного часу (O desafio e o fardo do tempo histórico)
- 2009 — Структурна криза капіталізму (The Structural Crisis of Capital)
- 2010 — Історична невідкладність соціалістичного наступу (Historical Actuality of the Socialist Offensive)
- 2010 — Суспільний лад і форми свідомості. Том 1. Суспільне визначення методи (Social Structure and Forms of Consciousness, Volume I: The Social Determination of Method)
- 2011 — Суспільний лад і форми свідомості. Том 2. Діалектика устрою та історії (Social Structure and Forms of Consciousness, Volume II: The Dialectic of Structure and History)
- 2012 — Творчість Сартра. У пошуках свободи та виклик історії (The Work of Sartre: Search for Freedom and the Challenge of History)
- 2022 — По той бік Левіятану (Beyond Leviathan: Critique of the State)
Література
- Дергунов Ю. «...Но дело заключается в том, чтобы изменить его» [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне. — 11 червня 2010. (рос.)
- Іщенко С. Марксизм за 120 хвилин [ 2 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Тиса Р. Месарош Іштван // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за наук. ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 432.
- Тиса Р. Визволення людини. Нариси з історії суспільної думки XX ст. — Київ: «Вперед», 2023.
Посилання
Твори Месароша
- Спадщина 1848 року та дилєми демократичних революцій (2000) [ 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Неґативність у Сартра та Маркузе. Спосіб порушення проблєми залежить від панівної ідеолоґії (2010) [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Альтернатива парляментаризму (2010) [ 7 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Архів І. Месароша на Marxists.org [ 13 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- І. Месарош на сайті ж-лу та в-ва «Monthly Review» [ 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- І. Месарош на сторінках ж-лу «Скепсис» [ 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Про нього
- Роман Тиса. Іштван Месарош і формаційна криза капіталізму (2020) [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.]
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (жовтень 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Ishtvan Mesarosh box width Ishtvan Mesaroshugor Istvan MeszarosZahidna filosofiyaNarodzhennya19 grudnya 1930 1930 12 19 BudapeshtSmert1 zhovtnya 2017 2017 10 01 86 rokiv London Angliya Velika BritaniyaGromadyanstvo piddanstvo UgorshinaZnannya movugorska 1 Im ya pri narodzhenniMeszaros IstvanDiyalnistvikladach universitetu sociolog ekonomistVikladavUniversitet Sasseksu Turinskij universitet d Universitet Sent Endryusa i Jorkskij universitetChlenUgorska akademiya nauk i dShkola TradiciyaMarksizmOsnovni interesidialektichnij materializm vidchuzhennya ideologiya perehid do socializmuAlma materBudapeshtskij universitet 1953 Literaturnij napryamdZaznav vplivuGegel Lenin Lukach Roza Lyuksemburg MarksIstorichnij periodFilosofiya XX stolittyaNagorodiPremiya imeni Koshuta 1956 d 1951 d 1970 d 2005 I shtvan Me sarosh ugor Meszaros Istvan 19 grudnya 1930 1 zhovtnya 2017 ugorskij filosof marksist zasluzhenij profesor Sassekskogo universitetu Velika Britaniya Providnij predstavnik suchasnogo zahidnogo marksizmu ZhittyepisVihodec z nebagatoyi sim yi vihovuvavsya matir yu robitniceyu Pochav pracyuvati na zavodi u dvanadcyat rokiv pidrobivshi svoye svidoctvo pro narodzhennya minimalnij robitnichij vik todi v Ugorshini stanoviv shistnadcyat rokiv Molodim pracivnikom vpershe zitknuvsya z mizhnarodnoyu ekspluataciyeyu praci ta nerivnoprav yam v oplati praci cholovikiv i zhinok jogo tovarishi dorosli robitniki pracyuyuchi na pidpriyemstvi inozemnogo vlasnika radioavodi Standard otrimuvali bilshe nizh jogo matir yaka pracyuvala na ugorskogo robotodavcya Tilki pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Mesarosh zmig nareshti zajnyatisya osvitoyu do yakoyi mav prirodnj potyag Pochav pracyuvati asistentom Djordya Lukacha v Instituti estetiki Budapeshtskogo universitetu v yakomu 1954 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Razom iz Mikloshem Krashsho perekladav praci Lukacha z nimeckoyi na ugorsku movu V Instituti estetiki isnuvala mozhlivist tvorchoyi rozrobki suspilno vazhlivih pitan nezalezhno vid oficijnogo stalinskogo dogmatizmu Ale pislya porazki Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku i vtorgnennya Radyanskoyi armiyi taka mozhlivist znikla Mesarosh virushiv u vignannya spochatku do Italiyi de vikladav u Turinskomu universiteti a piznishe do Velikoyi Britaniyi de pracyuvav v Universiteti Sejnt Endryus Shotlyandiya i Sassekskomu universiteti Angliya U 1972 1977 obijmav posadu profesora filosofiyi u Jorkskomu universiteti Kanada Golovni svoyi knizhki Mesarosh napisav i vidav anglijskoyu movoyu IdeyiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2017 Najvidomisha Mesarosheva kniga Po toj bik kapitalu 1995 yaku vin pisav bilshe tridcyati rokiv maye pidzagolovok Do teoriyi perehidnogo periodu Vidpovidno u cij knizi vin namagayetsya namalyuvati konturi majbutnogo perehodu vid kapitalnogo ladu istnuyuchij lad vin nazivaye same kapitalnim a ne kapitalistichnim sho vin na jogo dumku ye okremim vipadkom kapitalnogo ladu do socializmu sho maye rozpochatisya na drugij den pislya revolyuciyi Za Mesaroshem kapital ce organichna sistema suspilnogo obminu rechovin socialnogo metabolizmu sho mistit nizku principovih protirich sho j zumovlyuye timchasovij harakter ciyeyi sistemi Nasha doba ye chasom pogliblennya krizi kapitalu cherez dosyagnennya nim svoyih mezh Zvidsi neprimirenni antagonizmi mizh transnacionalnim kapitalom kupkoyu svitovih gravciv i nacionalnimi derzhavami zagostrennya ekologichnih problyem katastrofichnij vpliv sposobiv virobnictva peredovogo kapitalu na dovkillya vidkladena emansipaciya zhinok povna nespromozhnist kapitalnoyi sistemi znajti rozv yazannya dlya pitannya vizvolennya zhinok i zabezpechennya spravzhnoyi rivnosti marnotratne virobnictvo hronichne masove bezrobittya lyudska degradaciya osoblivo na periferiyi kapitalistichnogo svitu Na dumku Mesarosha cya kriza rozpochalas naprikinci 1960 h na pochatku 1970 h i vidrizhnyayetsya vid zvichajnih ciklichnih kriz kapitalistichnogo virobnictva teperishnya kriza ye strukturnoyu takoyu sho ohoplyuye vsi sferi suspilnogo zhittya Kapital maye zhorstku iyerarhiyu i komandnu strukturu sho potrebuye kontrolyu ta upravlennya za dopomogoyu svitovoyi imperialistichnoyi sistemi z yiyi podilom na metropoliyi ta periferiyi sho yih zabezpechiti staye chimdali vazhche Strah vtratiti kontrol nad situaciyeyu pidshtovhuye suchasnij imperializm do posilennya avtoritarizmu v t ch vseredini rozvinenih kapitalistichnih krayin de postupovo rozmivayutsya mezhi mizh zvichajnim kapitalizmom i fashizmom i do agresivnoyi ekspansiyi yak teritorialnoyi vijskovi intervenciyi ekonomichni blokadi ta sankciyi tak i vseredini kapitalistichnih suspilstv Kapital pochinaye vtorgatisya do sfer sho ranishe ne pidporyadkovuvalisya jogo vladi bezposeredno medicina osvita komunalne gospodarstvo infrastruktura shob komercializuvati yih i vklyuchiti do sistemi vidobuvannya dodatkovoyi vartosti Vidpovid na cej viklik istorichnogo chasu za Mesaroshem zalishayetsya nezminnoyu vid chasiv Rozi Lyuksemburg 1871 1919 socializm abo varvarstvo Mesarosh vvazhaye sho socialna revolyuciya sho stoyit na poryadku dennomu ne bude socialistichnoyu vona bude antikapitalistichnoyu sebto zadavati napryamok ruhu v bik podolannya diktaturi kapitalu v suspilstvi Postrevolyucijni postkapitalistichni suspilstva zalishatimutsya chastinoyu sistemu kapitalu doti doki antikapitalistichnij ruh ne ohopit vsyu planetu sho oznachatime svitovu socialistichnu revolyuciyu yaku Mesarosh rozglyadaye ne yak yedinij radikalnij akt ale yak proces Vazhlivist rozrobki teoriyi perehidnogo periodu ye nadzvichajnoyu adzhe same vona maye pidkazati formi sho v nih zahoplennya vladi mozhe prizvesti do skasuvannya kapitalu Yaksho taku teoriyu ne bude rozrobleno socialistichnij ruh ne zmozhe vijti z tupika v yakomu vin perebuvaye ostanni desyatilittya Pri comu treba unikati pastki utopizmu namagatisya vzhe teper dokladno opisuvati majbutnye suspilstvo Hocha utopichni shemi mozhut zadovolniti bezposerednyu potrebu bachiti alternativu suchasnomu svitu kapitalu voni zazvichaj ne spromozhni pidnesti dumku vishe gorizontu tiyeyi suspilnoyi formaciyi yaku ci shemi poklikani kritikuvati Mesarosh vistupaye z kritikoyu togo perekonannya sho materialni umovi kapitalizmu mozhna bezposeredno vikoristovuvati dlya nablizhennya suspilstva zasnovanogo na nekapitalistichnomu virobnictvi Naspravdi yak stverdzhuye Mesarosh ni centralizaciya kapitalu ni ususpilnennya praci za kapitalizmu ne mozhut avtomatichno prizvesti do socializmu Materialni umovi kapitalizmu tisno pov yazani z klasovoyu statevoyu ta rasovoyu iyerarhiyeyu i dumati sho proste zahoplennya vladi usunennya vid upravlinnya zasobami virobnictva kapitalistiv uosoblen kapitalu ta pererozpodil suspilnogo dohodu peretvoryuye kapitalnu sistemu na socialistichnu ye ilyuziyeyu Pershim krokom na shlyahu dijsno korinnih suspilnih peretvoren maye stati absolyutne zaperechennya kapitalu yak u politici skasuvannya parlamentskogo rezhimu yak sukupnosti vidnosin vladi sho v politici vidobrazhayut kapitalistichni virobnichi vidnosini tak i v ekonomici decentralizaciya virobnictva ta peredacha povnovazhen prijmati virobnichi rishennya bezposerednim virobnikam Cej krok mozhe zrobiti tilki masovij pozaparlamentskij robitnichij ruh Suchasniki pro Ishtvana MesaroshaDeniel Zinger pro knigu Po toj bik kapitalu Ne tilki gliboka u svoyemu analizi ale j pristrasna u svoyemu spivchutti do prignoblenih i yihnoyi borotbi za vizvolennya Majkl A Lebovic Dlya mene Ishtvan Mesarosh ye odnim z nebagatoh lyudej hto zrobiv znachnij vnesok u marksistsku dumku Yak i samogo Marksa jogo chitati ne legko ale vitracheni zusillya togo bezumovno varti PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Daniel Singer Beyond Capital Towards a Theory of Transition The Nation New York June 10 1998 Istvan Meszaros The Structural Crisis of Capital New York Monthly Review 2009 Tvori1955 Satira i dijsnist Satire and Reality 1958 Povstannya inteligenciyi v Ugorshini La revolta degli intellettuali in Ungheria 1964 Attila Jozef i suchasne mistectvo Attila Jozsef e l arte moderna 1970 Marksova teoriya vidchuzhennya Marx s Theory of Alienation 1972 Lukacheve rozuminnya dialektiki Lukacs Concept of Dialectic 1978 Neokolonialna osobistist i kontr svidomist Narisi z kulturnoyi dekolonizaciyi razom z Renato Konstantino Neocolonial Identity and Counter consciousness Essays in Cultural Decolonisation 1979 Tvorchist Sartra U poshukah svobodi The Work of Sartre Search for Freedom 1986 Filosofiya ideologiya j suspilnoznavstvo Philosophy Ideology and Social Science 1989 Mic ideologiyi The Power of Ideology 1995 Po toj bik kapitalu Beyond Capital 2001 Socializm abo varvarstvo Alternativa kapitalistichnomu suspilnomu ladu vid Amerikanskogo stolittya do rozdorizhzhya Socialism or Barbarism Alternative to Capital s Social Order From the American Century to the Crossroads 2005 Osvita po toj bik kapitalu A Educacao para alem do capital 2007 Viklik i tyagar istorichnogo chasu O desafio e o fardo do tempo historico 2009 Strukturna kriza kapitalizmu The Structural Crisis of Capital 2010 Istorichna nevidkladnist socialistichnogo nastupu Historical Actuality of the Socialist Offensive 2010 Suspilnij lad i formi svidomosti Tom 1 Suspilne viznachennya metodi Social Structure and Forms of Consciousness Volume I The Social Determination of Method 2011 Suspilnij lad i formi svidomosti Tom 2 Dialektika ustroyu ta istoriyi Social Structure and Forms of Consciousness Volume II The Dialectic of Structure and History 2012 Tvorchist Sartra U poshukah svobodi ta viklik istoriyi The Work of Sartre Search for Freedom and the Challenge of History 2022 Po toj bik Leviyatanu Beyond Leviathan Critique of the State LiteraturaDergunov Yu No delo zaklyuchaetsya v tom chtoby izmenit ego 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Spilne 11 chervnya 2010 ros Ishenko S Marksizm za 120 hvilin 2 grudnya 2011 u Wayback Machine Tisa R Mesarosh Ishtvan Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakl za nauk red N M Homi Lviv Novij Svit 2000 2014 S 432 Tisa R Vizvolennya lyudini Narisi z istoriyi suspilnoyi dumki XX st Kiyiv Vpered 2023 PosilannyaTvori Mesarosha Spadshina 1848 roku ta dilyemi demokratichnih revolyucij 2000 29 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Negativnist u Sartra ta Markuze Sposib porushennya problyemi zalezhit vid panivnoyi ideologiyi 2010 25 travnya 2015 u Wayback Machine Alternativa parlyamentarizmu 2010 7 kvitnya 2015 u Wayback Machine Arhiv I Mesarosha na Marxists org 13 kvitnya 2012 u Wayback Machine angl I Mesarosh na sajti zh lu ta v va Monthly Review 10 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl I Mesarosh na storinkah zh lu Skepsis 14 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Pro nogo Roman Tisa Ishtvan Mesarosh i formacijna kriza kapitalizmu 2020 5 chervnya 2020 u Wayback Machine Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2017