Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Самвидав рос самиздат видавані поза цензурою зокрема в СРСР підпільні листівки брошури книжки й періодичні видання один

Самвидав

Самвидав

Самвидав (рос. самиздат) — видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання — один з виявів Руху опору.

Виникнення терміну в СРСР

Назва саміздат з'явилася в народі як пародія на назви радянських державних видавничих організацій на зразок Госіздат, Політіздат тощо. Імовірно, першим близьке за змістом та формою слово «самсебевидав» (рос. самсебяиздат) ужив поет та перекладач Микола Глазков, який вже у 1940-і роки ставив це слово на виготовлених ним розфарбованих і переплетених машинописних збірках своїх віршів.

Термін «самвидав» виник завдяки зусиллям Івана Багряного, котрий у 1929 році видав окремою книжкою поему «Ave Maria». Нелукаві друкарі за певну ціну в одну ніч видрукували 1200 примірників поеми. Григорій Костюк так описував побачене: «Іван Багряний. „Ave Maria“ (латинкою!) Поема. Рік видання — римськими цифрами MCMXXIX, що значить 1929, видавництво „САМ“, місце видання не позначено». Багряний щодо своєї поеми завважував, що «головне і єдине призначення було в тому, щоб висловити своє незадоволення». Це називається класика.

У радянському «Самвидаві» з'являлися різними мовами (російською, українською та іншими) літературні, філософські й суспільно-політичні твори, дослідження з мистецтвознавства, релігійні (богослужбові) книги, підручники, передруки й переклади недозволених в СРСР чужоземних творів, зокрема інформації про нерозв'язане національне питання, вияви антирадянського опору, протести громадян проти порушення законності та принципів прилюдності на судових процесах, про арешти, суди й позасудові репресії КДБ, стенографічні записи допитів і судових процесів, ревеляції про умови перебування в'язнів у в'язницях, виправно-трудових таборах і психіатричних лікарнях тощо. Найбільше було літературних творів. Існував церковний самвидав — баптистів, адвентистів сьомого дня, греко-католиків. Віруючі переписували під копірку й поширювали Євангеліє, бо купити Святе Письмо в атеїстичній державі було малореально. Медики шукали можливості скопіювати чи передрукувати новітні методики масажу. Спортсмени брали з фотокопій уроки карате, а школярі — перші «уроки еротики». Видання «Самвидаву» реалізувались за допомогою різних технічних засобів: переписування, розмноження на , на тощо. Вони передавались із рук у руки, через однодумців, знайомих, поштою, підкидуванням. «Самвидав» поширювався головним чином серед інтелігенції, студентства, письменників і митців; до ширших кіл він доходив завдяки закордонним радіопересиланням.

Головне завдання «Самвидаву» — інформація поширюється шляхом негайно публікованих листівок та документів про ті чи інші події і серійних видань таких, як загальносоюзна «Хроника текущих событий» (з квітня 1968) й обмежений українськими справами «Український вісник» (з січня 1970 р.; 8 випусків до 1974 р.).

Російські дослідники Т. Храмова та О. Даніель запропонували формулу значення самвидаву — як власне суті опозиційної діяльності в СРСР — «Адже до чого зводилася дисидентська активність 1950—1980-х рр.? Відсотків на дев'яносто п'ять — до породження різного роду текстів. Художніх, правозахисних, наукових, публіцистичних, політичних — будь-яких».

Український журналіст Вахтанг Кіпіані, який колекціонує та досліджує самвидав, вважає, що символом самвидаву є вислів Володимира Буковського — сам пишу, сам поширюю, сам сиджу за це в тюрмі.

Крім паперового, існував ще й «магнітіздат» — магнітофонні записи, здебільшого — пісні бардів. Особливе місце займали пісні Булата Окуджави, Олександра Галича, але наймасовішими в «магнітіздаті» були пісні Володимира Висоцького.

Дослідники виділяють також «кібернетичний» або «цифровий» самвидав — розповсюдження текстів та інших творів у вигляді електронних видань на комп'ютерних носіях — магнітних стрічках, дискетах тощо. Саме таким чином з осені 1989 року розповсюджувався електронний бюлетень «Софтпанорама» — спершу використовувались популярні на той час дискети калібру 5.25 дюйми, ємністю 360 Кбайтів, згодом перейшли до сучасних 3.5-дюймових, а в апогеї обсяг кожного випуску саморобного бюлетеня, навіть у архівованому вигляді, досягав трьох дискет по 1.44 Мбайтів. Протягом близько 8 років вийшла майже сотня випусків «Софтпанорами», спроби надати виданню офіційного статусу науково-виробничого журналу виявилися безрезультатними.

Крім самвидаву, існував так званий «тамвидав», тобто книги, які завозилися різними людьми з-за кордону і поширювалися на території Радянського Союзу.

Самвидав у СРСР

У СРСР самвидав як масове явище розпочався у кінці 1950-х. На думку деяких дослідників, першим популярним самвидавним твором був текст антисталінської промови Хрущова, виголошеної на закритій частині XX з'їзду КПРС. Невідомо, яким чином вдалося її записати, проте процес розповсюдження «самиздата» був дуже потужним: за кілька днів після з'їзду промову в народі цитували цілими уривками.

Проти активістів самвидаву до 62 року використовувалася відома 58-ма стаття КК РРФСР, що мала 13 підпунктів, один з яких був «антирадянська агітація і пропаганда». Ця стаття і застосовувалася до «саміздатчиків», зокрема до творців журналів «Синтаксис» і «Фенікс».

Після 1961 року в кримінальному кодексі з'явилися нові статті, серед яких дуже активно застосовувалася стаття 62 КК РРФСР «Антирадянська агітація і пропаганда» (до 7 років позбавлення волі, плюс 5 років заслання).

Самвидав в Україні

image
image
Періодична самвидавча газета, позаструктурне видання УГС. Редактор Олег Авраменко 1990 рік.

1964 року підпільна націоналістична організація «Український Національний Фронт» видала перше число машинописного журналу «Воля і Батьківщина» (загалом відомі 16 випусків). Відтак, у січні 1970 р. львівський журналіст В'ячеслав Чорновіл розпочав випуск машинописного журналу «Український вісник», який став найвідомішим органом незалежного слова в радянській Україні. Після розгрому редакції група дисидентів (Степан Хмара, Олесь і Віталій Шевченки) зробили спробу відвести підозри від редактора Чорновола, випустивши незалежно від нього 7 і 8 числа «УВ». Видавці були так само вирахувані КДБ й покарані багаторічними термінами. Водночас інша група підпільників — «Українська загальнонародна організація», або як її ще називають УНФ-2, під керівництвом Миколи Крайника видає кілька чисел ще одного «Українського вісника».

В Україні з початку 1960-х років активно поширювалися у «Самвидаві» поезії Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, вірші і щоденник Василя Симоненка, інших шістдесятників.

Серед найважливіших текстів українського «Самвидаву» були трактат Івана Дзюби («Інтернаціоналізм чи русифікація?»), опублікований, у формі листа до ЦК КПУ у грудні 1965 р., збірник матеріалів В'ячеслава Чорновола «Лихо з розуму» про арешти і суди 1965–1966 рр.(1967), твори Валентина Мороза, Євгена Сверстюка, Михайла Осадчого, Василя Голобородька, Ігоря Калинця, Василя Стуса, Миколи Холодного.

У «Самвидаві» поширювалися також передруки в українських дореволюційних, з західно-українських і еміграційних видань, зокрема з історії й публіцистики (Івана Франка, Михайла Грушевського).

Більшість з опублікованих у «Самвидаві» писань і документів були одержані за кордоном й передруковані у видавництвах «Сучасність» (з 1965 р.), «Смолоскип» разом з Першою Українською Друкарнею у Франції (з 1967 р., у тому числі всі випуски «Українського вісника») та ін. Деякі з них були також видавані англійською (праці Чорновола, Дзюби, Мороза та зб. документів), французькою (Чорновола і Осадчого) й іншими мовами.

Перше періодичне видання рок-самвидаву побачило світ не в Ленінграді, Москві чи Свердловську — визнаних центрах радянської сучасної музики, а в Харкові — «Бит-Эхо», редактором якого був Сергій Коротков. Натомість, добре описана в літературі історія розгрому львівського мистецького альманаху «Скриня» (Григорій Чубай, Віктор Морозов, Юрій Винничук, Микола Рябчук та інші).

У 1986 р. у Харкові виходить журнал «Рок-курьер», редактором якого був Олександр Мартиненко, у серпні 1987-го - відновлює свою діяльність Український вісник, у листопаді 1988 р. у Сумах починає виходити перша самвидавна газета часів перебудови «Движение», що її редактором була Алла Криганова.

У 1989–1990 бурхливо розвивався періодичний самвидав — газети, журнали, бюлетені, вісники, альманахи. Під час перебудови в УРСР вийшли понад 1200 неофіційних видань, найвідоміші з яких — «Український вісник»,, «Поступ», «Голос відродження», ,«Євшан-Зілля», «Кафедра», «Вільне слово», «Каяла», «Пороги» тощо.

Скільки в Україні за часів комуністичної несвободи вийшло «нелітованих» органами цензури газет, альманахів, журналів, збірників, інформаційних вісників тощо не знає ніхто.

Найбільші доступні для дослідників збірки самвидаву є в Києві та Львові. В Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського зібрано близько півтисячі назв газет і журналів українського неофіційного друку. А в Музеї-архіві українського самвидаву при Міжнародному благодійному фонді «Смолоскип» зберігається 243 назви видань політичних партій, рухів, самодіяльних громадських об'єднань, товариств, національних меншин та конфесій 1988–1992 рр. Основа цієї колекції зібрана працівниками очолюваного Осипом Зінкевичем Українського видавництва «Смолоскип» ім. Василя Симоненка (Балтимор, США).

В сучасній Україні практично відсутні класичні видавці. Переважно книжки видаються за рахунок автора, і на наклад в 1000 примірників потрібно викласти приблизно 30 тис.грн. Тож «Самвидав» шляхом викладення авторами своїх творів в мережу Інтернет займає вирішальну роль у становленні української літератури на початку XXI століття.

Поширення терміну за межі СРСР

image
Обкладинка журналу «Samisdat», 1976 р.

В деяких випадках видання, що по суті не були самвидавом використовували назву «саміздат» аби підкреслити свою опозиційність та нонконформізм:

  •  — ліхтенштейнська атеїстична вебсторінка.
  • Samisdat Magazine — американський журнал, виходив у штаті Іллінойс у 1998—2001 роках.
  • Samisdat Publishers — назва канадського видавництва, заснованого в Торонто, Онтаріо, яке належить і управляється ревізіоністом Голокосту Ернстом Цюнделем. Більшість книг і брошур, опублікованих Samisdat Publishers протягом 1980-х і 1990-х років, були пов'язані із запереченням Голокосту.
  • У 1996 році французький письменник, філософ та політичний діяч Роже Гароді здійснив за власний рахунок перше видання книги Основоположні міфи ізраїльської політики і в її вихідних даних позначив латинськими літерами «SAMISDAT».
  • Журнал [en]» дебютував як «Берклі Самвидав Огляд» (англ. The Berkeley Samisdat Review) у червні 1973 року і протягом двох десятиліть було видано 244 випуски. [en]» з самого початку мав антивоєнну, антисистемну, антикомуністичну спрямованість, цей літературний журнал також публікував матеріали проти ядерної енергетики та в підтримку тварин і вегетаріанства. Понад 1000 авторів друкувалося в [en]», для багатьох це було першою появою у пресі, дехто з цих авторів зробили успішну кар'єру як автори чи поети.
  • Карл Саган у своїй науково-популярній книзі «Космос» вживає даний термін у розповіді про революційні погляди Анаксімандра на зміну фаз Місяця: «Це вчення вважалось настільки небезпечним, що манускрипти передавали з рук в руки потайки, немов своєрідний афінський самвидав» (англ. This doctrine was so dangerous that the manuscript describing it had to be circulated in secret, an Athenian samizdat). Таким чином, можна стверджувати, що даний термін є (уже принаймні декілька десятиліть) складовою частиною літературної англійської мови.

Технології самвидаву

image
Саморобний магнітофон на базі вузлів м/ф «Тембр» (МАГ-59М), що належав . Фото з Державного музею політичної історії Росії

Спочатку самвидав виник як дешева і доступна альтернатива масової типографської продукції і поширювався в рукописному варіанті і у вигляді машинописних копій. Для прискорення процесу розмноження використовувався копіювальний папір. При листуванні вручну (кульковою ручкою) на газетному папері (50 г/м²) чітко виходило три копії, при використанні друкарської машинки — п'ять копій. На цигарковому папері копій виходило більше, але зважаючи на її напівпрозорість можна було використовувати тільки одну сторону листа.

У 1970-х роках для розмноження самвидаву працівники великих радянських інститутів стали використовувати принтери (це були перші принтери великих обчислювальних машин) і плоттери, а також папір великих форматів. Для розмноження машинописного самвидаву в тих же інститутах стало використовуватися ксерокопіювання (одним із заходів боротьби з подібним з боку влади і начальства був суворий облік і контроль використання подібної техніки з боку т. н. Першого відділу). Ілюстрації перед розмноженням фотографувалися, друкувалися на фотопапері як звичайні фотографії і вклеюється вручну в готове видання. Іноді фотографували (на стандартну 35-мм плівку) все видання цілком. Негативи використовувалися для передачі матеріалів за кордон і для розмноження.

Починаючи з кінця 1970-х років, в період поширення ЄС ЕОМ і СМ ЕОМ — почалося поширення самвидаву у вигляді комп'ютерних файлів, які переносяться від одного до іншого на магнітних стрічках або, рідше, дисках.

Методом самвидаву поширювалися не тільки літературні твори, публіцистика і зображення, але і музика. Аудіотвори або нарізалися голкою саморобного фонографа, або на старих рентгенівських знімках («на кістках») (50-ті — 60-і роки), або записувалися на магнітофон і згодом копіювалися один в одного. У 1970-80 роках це породило феномен магнітоальбомів.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 14.11.2010. Процитовано 29.01.2011. {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання ()
  2. Докладніше щодо походження терміну «самвидав» в статті Олеся Обертаса «Термін „самвидав“: походження і значення» у 8 числі журналу «Дивослово» за 2003 рік.
  3. [1000years.uazone.net/pub/ev-hist.doc В.Лисенко. Кібернетичний самвидав] Формат *.DOC
  4. Безруков Н. Электронный бюллетень «Софтпанорама». Киевский период. // softpanorama.org/Bulletin/Zips
  5. Bibliothèque de l'Institut d'Histoire du Temps Présent[недоступне посилання з жовтня 2019] sur le site du CNRS
  6. The Samisdat Method (Factsheet Five, 4th edition) 1990;
  7. Cosmos. Random house, 1980. Random House New Edition, May 7, 2002, , 384 pgs

Джерела та література

Література

  • О. Бажан. Самвидав // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.649

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Samvidav ros samizdat vidavani poza cenzuroyu zokrema v SRSR pidpilni listivki broshuri knizhki j periodichni vidannya odin z viyaviv Ruhu oporu Viniknennya terminu v SRSRNazva samizdat z yavilasya v narodi yak parodiya na nazvi radyanskih derzhavnih vidavnichih organizacij na zrazok Gosizdat Politizdat tosho Imovirno pershim blizke za zmistom ta formoyu slovo samsebevidav ros samsebyaizdat uzhiv poet ta perekladach Mikola Glazkov yakij vzhe u 1940 i roki staviv ce slovo na vigotovlenih nim rozfarbovanih i perepletenih mashinopisnih zbirkah svoyih virshiv Termin samvidav vinik zavdyaki zusillyam Ivana Bagryanogo kotrij u 1929 roci vidav okremoyu knizhkoyu poemu Ave Maria Nelukavi drukari za pevnu cinu v odnu nich vidrukuvali 1200 primirnikiv poemi Grigorij Kostyuk tak opisuvav pobachene Ivan Bagryanij Ave Maria latinkoyu Poema Rik vidannya rimskimi ciframi MCMXXIX sho znachit 1929 vidavnictvo SAM misce vidannya ne poznacheno Bagryanij shodo svoyeyi poemi zavvazhuvav sho golovne i yedine priznachennya bulo v tomu shob visloviti svoye nezadovolennya Ce nazivayetsya klasika U radyanskomu Samvidavi z yavlyalisya riznimi movami rosijskoyu ukrayinskoyu ta inshimi literaturni filosofski j suspilno politichni tvori doslidzhennya z mistectvoznavstva religijni bogosluzhbovi knigi pidruchniki peredruki j perekladi nedozvolenih v SRSR chuzhozemnih tvoriv zokrema informaciyi pro nerozv yazane nacionalne pitannya viyavi antiradyanskogo oporu protesti gromadyan proti porushennya zakonnosti ta principiv prilyudnosti na sudovih procesah pro areshti sudi j pozasudovi represiyi KDB stenografichni zapisi dopitiv i sudovih procesiv revelyaciyi pro umovi perebuvannya v yazniv u v yaznicyah vipravno trudovih taborah i psihiatrichnih likarnyah tosho Najbilshe bulo literaturnih tvoriv Isnuvav cerkovnij samvidav baptistiv adventistiv somogo dnya greko katolikiv Viruyuchi perepisuvali pid kopirku j poshiryuvali Yevangeliye bo kupiti Svyate Pismo v ateyistichnij derzhavi bulo malorealno Mediki shukali mozhlivosti skopiyuvati chi peredrukuvati novitni metodiki masazhu Sportsmeni brali z fotokopij uroki karate a shkolyari pershi uroki erotiki Vidannya Samvidavu realizuvalis za dopomogoyu riznih tehnichnih zasobiv perepisuvannya rozmnozhennya na na tosho Voni peredavalis iz ruk u ruki cherez odnodumciv znajomih poshtoyu pidkiduvannyam Samvidav poshiryuvavsya golovnim chinom sered inteligenciyi studentstva pismennikiv i mitciv do shirshih kil vin dohodiv zavdyaki zakordonnim radioperesilannyam Golovne zavdannya Samvidavu informaciya poshiryuyetsya shlyahom negajno publikovanih listivok ta dokumentiv pro ti chi inshi podiyi i serijnih vidan takih yak zagalnosoyuzna Hronika tekushih sobytij z kvitnya 1968 j obmezhenij ukrayinskimi spravami Ukrayinskij visnik z sichnya 1970 r 8 vipuskiv do 1974 r Rosijski doslidniki T Hramova ta O Daniel zaproponuvali formulu znachennya samvidavu yak vlasne suti opozicijnoyi diyalnosti v SRSR Adzhe do chogo zvodilasya disidentska aktivnist 1950 1980 h rr Vidsotkiv na dev yanosto p yat do porodzhennya riznogo rodu tekstiv Hudozhnih pravozahisnih naukovih publicistichnih politichnih bud yakih Ukrayinskij zhurnalist Vahtang Kipiani yakij kolekcionuye ta doslidzhuye samvidav vvazhaye sho simvolom samvidavu ye visliv Volodimira Bukovskogo sam pishu sam poshiryuyu sam sidzhu za ce v tyurmi Krim paperovogo isnuvav she j magnitizdat magnitofonni zapisi zdebilshogo pisni bardiv Osoblive misce zajmali pisni Bulata Okudzhavi Oleksandra Galicha ale najmasovishimi v magnitizdati buli pisni Volodimira Visockogo Doslidniki vidilyayut takozh kibernetichnij abo cifrovij samvidav rozpovsyudzhennya tekstiv ta inshih tvoriv u viglyadi elektronnih vidan na komp yuternih nosiyah magnitnih strichkah disketah tosho Same takim chinom z oseni 1989 roku rozpovsyudzhuvavsya elektronnij byuleten Softpanorama spershu vikoristovuvalis populyarni na toj chas disketi kalibru 5 25 dyujmi yemnistyu 360 Kbajtiv zgodom perejshli do suchasnih 3 5 dyujmovih a v apogeyi obsyag kozhnogo vipusku samorobnogo byuletenya navit u arhivovanomu viglyadi dosyagav troh disket po 1 44 Mbajtiv Protyagom blizko 8 rokiv vijshla majzhe sotnya vipuskiv Softpanorami sprobi nadati vidannyu oficijnogo statusu naukovo virobnichogo zhurnalu viyavilisya bezrezultatnimi Krim samvidavu isnuvav tak zvanij tamvidav tobto knigi yaki zavozilisya riznimi lyudmi z za kordonu i poshiryuvalisya na teritoriyi Radyanskogo Soyuzu Samvidav u SRSRU SRSR samvidav yak masove yavishe rozpochavsya u kinci 1950 h Na dumku deyakih doslidnikiv pershim populyarnim samvidavnim tvorom buv tekst antistalinskoyi promovi Hrushova vigoloshenoyi na zakritij chastini XX z yizdu KPRS Nevidomo yakim chinom vdalosya yiyi zapisati prote proces rozpovsyudzhennya samizdata buv duzhe potuzhnim za kilka dniv pislya z yizdu promovu v narodi cituvali cilimi urivkami Proti aktivistiv samvidavu do 62 roku vikoristovuvalasya vidoma 58 ma stattya KK RRFSR sho mala 13 pidpunktiv odin z yakih buv antiradyanska agitaciya i propaganda Cya stattya i zastosovuvalasya do samizdatchikiv zokrema do tvorciv zhurnaliv Sintaksis i Feniks Pislya 1961 roku v kriminalnomu kodeksi z yavilisya novi statti sered yakih duzhe aktivno zastosovuvalasya stattya 62 KK RRFSR Antiradyanska agitaciya i propaganda do 7 rokiv pozbavlennya voli plyus 5 rokiv zaslannya Samvidav v UkrayiniPeriodichna samvidavcha gazeta pozastrukturne vidannya UGS Redaktor Oleg Avramenko 1990 rik 1964 roku pidpilna nacionalistichna organizaciya Ukrayinskij Nacionalnij Front vidala pershe chislo mashinopisnogo zhurnalu Volya i Batkivshina zagalom vidomi 16 vipuskiv Vidtak u sichni 1970 r lvivskij zhurnalist V yacheslav Chornovil rozpochav vipusk mashinopisnogo zhurnalu Ukrayinskij visnik yakij stav najvidomishim organom nezalezhnogo slova v radyanskij Ukrayini Pislya rozgromu redakciyi grupa disidentiv Stepan Hmara Oles i Vitalij Shevchenki zrobili sprobu vidvesti pidozri vid redaktora Chornovola vipustivshi nezalezhno vid nogo 7 i 8 chisla UV Vidavci buli tak samo virahuvani KDB j pokarani bagatorichnimi terminami Vodnochas insha grupa pidpilnikiv Ukrayinska zagalnonarodna organizaciya abo yak yiyi she nazivayut UNF 2 pid kerivnictvom Mikoli Krajnika vidaye kilka chisel she odnogo Ukrayinskogo visnika V Ukrayini z pochatku 1960 h rokiv aktivno poshiryuvalisya u Samvidavi poeziyi Lini Kostenko Mikoli Vingranovskogo virshi i shodennik Vasilya Simonenka inshih shistdesyatnikiv Sered najvazhlivishih tekstiv ukrayinskogo Samvidavu buli traktat Ivana Dzyubi Internacionalizm chi rusifikaciya opublikovanij u formi lista do CK KPU u grudni 1965 r zbirnik materialiv V yacheslava Chornovola Liho z rozumu pro areshti i sudi 1965 1966 rr 1967 tvori Valentina Moroza Yevgena Sverstyuka Mihajla Osadchogo Vasilya Goloborodka Igorya Kalincya Vasilya Stusa Mikoli Holodnogo U Samvidavi poshiryuvalisya takozh peredruki v ukrayinskih dorevolyucijnih z zahidno ukrayinskih i emigracijnih vidan zokrema z istoriyi j publicistiki Ivana Franka Mihajla Grushevskogo Bilshist z opublikovanih u Samvidavi pisan i dokumentiv buli oderzhani za kordonom j peredrukovani u vidavnictvah Suchasnist z 1965 r Smoloskip razom z Pershoyu Ukrayinskoyu Drukarneyu u Franciyi z 1967 r u tomu chisli vsi vipuski Ukrayinskogo visnika ta in Deyaki z nih buli takozh vidavani anglijskoyu praci Chornovola Dzyubi Moroza ta zb dokumentiv francuzkoyu Chornovola i Osadchogo j inshimi movami Pershe periodichne vidannya rok samvidavu pobachilo svit ne v Leningradi Moskvi chi Sverdlovsku viznanih centrah radyanskoyi suchasnoyi muziki a v Harkovi Bit Eho redaktorom yakogo buv Sergij Korotkov Natomist dobre opisana v literaturi istoriya rozgromu lvivskogo misteckogo almanahu Skrinya Grigorij Chubaj Viktor Morozov Yurij Vinnichuk Mikola Ryabchuk ta inshi U 1986 r u Harkovi vihodit zhurnal Rok kurer redaktorom yakogo buv Oleksandr Martinenko u serpni 1987 go vidnovlyuye svoyu diyalnist Ukrayinskij visnik u listopadi 1988 r u Sumah pochinaye vihoditi persha samvidavna gazeta chasiv perebudovi Dvizhenie sho yiyi redaktorom bula Alla Kriganova U 1989 1990 burhlivo rozvivavsya periodichnij samvidav gazeti zhurnali byuleteni visniki almanahi Pid chas perebudovi v URSR vijshli ponad 1200 neoficijnih vidan najvidomishi z yakih Ukrayinskij visnik Postup Golos vidrodzhennya Yevshan Zillya Kafedra Vilne slovo Kayala Porogi tosho Skilki v Ukrayini za chasiv komunistichnoyi nesvobodi vijshlo nelitovanih organami cenzuri gazet almanahiv zhurnaliv zbirnikiv informacijnih visnikiv tosho ne znaye nihto Najbilshi dostupni dlya doslidnikiv zbirki samvidavu ye v Kiyevi ta Lvovi V Nacionalnij biblioteci Ukrayini im V Vernadskogo zibrano blizko pivtisyachi nazv gazet i zhurnaliv ukrayinskogo neoficijnogo druku A v Muzeyi arhivi ukrayinskogo samvidavu pri Mizhnarodnomu blagodijnomu fondi Smoloskip zberigayetsya 243 nazvi vidan politichnih partij ruhiv samodiyalnih gromadskih ob yednan tovaristv nacionalnih menshin ta konfesij 1988 1992 rr Osnova ciyeyi kolekciyi zibrana pracivnikami ocholyuvanogo Osipom Zinkevichem Ukrayinskogo vidavnictva Smoloskip im Vasilya Simonenka Baltimor SShA V suchasnij Ukrayini praktichno vidsutni klasichni vidavci Perevazhno knizhki vidayutsya za rahunok avtora i na naklad v 1000 primirnikiv potribno viklasti priblizno 30 tis grn Tozh Samvidav shlyahom vikladennya avtorami svoyih tvoriv v merezhu Internet zajmaye virishalnu rol u stanovlenni ukrayinskoyi literaturi na pochatku XXI stolittya Poshirennya terminu za mezhi SRSRObkladinka zhurnalu Samisdat 1976 r V deyakih vipadkah vidannya sho po suti ne buli samvidavom vikoristovuvali nazvu samizdat abi pidkresliti svoyu opozicijnist ta nonkonformizm lihtenshtejnska ateyistichna vebstorinka Samisdat Magazine amerikanskij zhurnal vihodiv u shtati Illinojs u 1998 2001 rokah Samisdat Publishers nazva kanadskogo vidavnictva zasnovanogo v Toronto Ontario yake nalezhit i upravlyayetsya revizionistom Golokostu Ernstom Cyundelem Bilshist knig i broshur opublikovanih Samisdat Publishers protyagom 1980 h i 1990 h rokiv buli pov yazani iz zaperechennyam Golokostu U 1996 roci francuzkij pismennik filosof ta politichnij diyach Rozhe Garodi zdijsniv za vlasnij rahunok pershe vidannya knigi Osnovopolozhni mifi izrayilskoyi politiki i v yiyi vihidnih danih poznachiv latinskimi literami SAMISDAT Zhurnal en debyutuvav yak Berkli Samvidav Oglyad angl The Berkeley Samisdat Review u chervni 1973 roku i protyagom dvoh desyatilit bulo vidano 244 vipuski en z samogo pochatku mav antivoyennu antisistemnu antikomunistichnu spryamovanist cej literaturnij zhurnal takozh publikuvav materiali proti yadernoyi energetiki ta v pidtrimku tvarin i vegetarianstva Ponad 1000 avtoriv drukuvalosya v en dlya bagatoh ce bulo pershoyu poyavoyu u presi dehto z cih avtoriv zrobili uspishnu kar yeru yak avtori chi poeti Karl Sagan u svoyij naukovo populyarnij knizi Kosmos vzhivaye danij termin u rozpovidi pro revolyucijni poglyadi Anaksimandra na zminu faz Misyacya Ce vchennya vvazhalos nastilki nebezpechnim sho manuskripti peredavali z ruk v ruki potajki nemov svoyeridnij afinskij samvidav angl This doctrine was so dangerous that the manuscript describing it had to be circulated in secret an Athenian samizdat Takim chinom mozhna stverdzhuvati sho danij termin ye uzhe prinajmni dekilka desyatilit skladovoyu chastinoyu literaturnoyi anglijskoyi movi Tehnologiyi samvidavuSamorobnij magnitofon na bazi vuzliv m f Tembr MAG 59M sho nalezhav Foto z Derzhavnogo muzeyu politichnoyi istoriyi Rosiyi Spochatku samvidav vinik yak desheva i dostupna alternativa masovoyi tipografskoyi produkciyi i poshiryuvavsya v rukopisnomu varianti i u viglyadi mashinopisnih kopij Dlya priskorennya procesu rozmnozhennya vikoristovuvavsya kopiyuvalnij papir Pri listuvanni vruchnu kulkovoyu ruchkoyu na gazetnomu paperi 50 g m chitko vihodilo tri kopiyi pri vikoristanni drukarskoyi mashinki p yat kopij Na cigarkovomu paperi kopij vihodilo bilshe ale zvazhayuchi na yiyi napivprozorist mozhna bulo vikoristovuvati tilki odnu storonu lista U 1970 h rokah dlya rozmnozhennya samvidavu pracivniki velikih radyanskih institutiv stali vikoristovuvati printeri ce buli pershi printeri velikih obchislyuvalnih mashin i plotteri a takozh papir velikih formativ Dlya rozmnozhennya mashinopisnogo samvidavu v tih zhe institutah stalo vikoristovuvatisya kserokopiyuvannya odnim iz zahodiv borotbi z podibnim z boku vladi i nachalstva buv suvorij oblik i kontrol vikoristannya podibnoyi tehniki z boku t n Pershogo viddilu Ilyustraciyi pered rozmnozhennyam fotografuvalisya drukuvalisya na fotopaperi yak zvichajni fotografiyi i vkleyuyetsya vruchnu v gotove vidannya Inodi fotografuvali na standartnu 35 mm plivku vse vidannya cilkom Negativi vikoristovuvalisya dlya peredachi materialiv za kordon i dlya rozmnozhennya Pochinayuchi z kincya 1970 h rokiv v period poshirennya YeS EOM i SM EOM pochalosya poshirennya samvidavu u viglyadi komp yuternih fajliv yaki perenosyatsya vid odnogo do inshogo na magnitnih strichkah abo ridshe diskah Metodom samvidavu poshiryuvalisya ne tilki literaturni tvori publicistika i zobrazhennya ale i muzika Audiotvori abo narizalisya golkoyu samorobnogo fonografa abo na starih rentgenivskih znimkah na kistkah 50 ti 60 i roki abo zapisuvalisya na magnitofon i zgodom kopiyuvalisya odin v odnogo U 1970 80 rokah ce porodilo fenomen magnitoalbomiv Div takozhAndegraund Andergraund mistectvo Buknet Kayala samvidavnij zhurnal Metropol almanah Hronika tekushih sobytijPrimitki Arhiv originalu za 14 11 2010 Procitovano 29 01 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Dokladnishe shodo pohodzhennya terminu samvidav v statti Olesya Obertasa Termin samvidav pohodzhennya i znachennya u 8 chisli zhurnalu Divoslovo za 2003 rik 1000years uazone net pub ev hist doc V Lisenko Kibernetichnij samvidav Format DOC Bezrukov N Elektronnyj byulleten Softpanorama Kievskij period softpanorama org Bulletin Zips Bibliotheque de l Institut d Histoire du Temps Present nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 sur le site du CNRS The Samisdat Method Factsheet Five 4th edition 1990 ISBN 0962797502 Cosmos Random house 1980 Random House New Edition May 7 2002 ISBN 0 375 50832 5 384 pgsDzherela ta literaturaBazhan O G Samvidav 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 431 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Cikavi knizhki z Vahtangom Kipiani 1 kvitnya 2010 u Wayback Machine Samvidav ce vazhliva chastina istoriyi Svoboda 20 14 travnya 2010 r S 17 29 travnya 2014 u Wayback Machine U poshukah samvidavu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Kseniya Harchenko Chas novogo samvidavu reanimaciya rekreaciya ta relaksaciya Dzerkalo tizhnya 13 03 Kviten 2004 nedostupne posilannya 14 01 2017 Ternovim shlyahom samvidavu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Osip Zinkevich Yak distavavsya samvidav na Zahid 25 grudnya 2010 u Wayback Machine nedostupne posilannya 14 01 2017 Zareckij O Oficijnij ta alternativnij diskursi 1950 80 ti roki v URSR Vid 2 vipr ta dopovn Kiyiv Institut ukrayinskoyi movi NAN Ukrayini 2008 444 s Pershe vidannya 2003 r Literatura O Bazhan Samvidav Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 649 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaSamvidav Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 364 365 mode 1up view theater Pidpilna literatura Samvidav Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 215 364 365

Дата публікації:
Топ