Не плутати з адміністративним стягненням У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Арешт значення Арешт кримі

Не плутати з адміністративним стягненням.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Арешт (значення).

Арешт — кримінальне покарання, що полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців. Арешт є лише основним покаранням.

Відбування арешту

Засуджені військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті, куди вони направляються в десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку. На гауптвахті тримаються роздільно засуджені військовослужбовці (надалі — з.в.) з числа офіцерського складу окремо від інших категорій; з.в., які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин окремо від військовослужбовців рядового складу; з.в., які проходять службу за призовом окремо від з.в., які проходять службу за контрактом.

Порядок та умови відбування арешту з.в. визначаються КВК України та нормативно-правовими актами Міністерства Оборони України. Під час відбування арешту з.в. не може отримати чергове військове звання, бути призначеним на вищу посаду, переведеним на нове місце служби, звільнений з військової служби (крім непригодності за станом здоров'я). Але з.в. під час відбування арешту виплачується оклад за поточне військове звання.

За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до з.в. можуть застосовуватися заохочення у виді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково. За порушення порядку відбування покарання до з.в. можуть застосовуватися такі заходи стягнення, як догана чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб. Правом застосування заходу заохочення у виді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується лише начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користуються начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України і начальник гарнізону.

Арешт до 2024 року

До 2024 року арешт призначався всім особам (з окремими винятками) і означав тримання засудженого в умовах ізоляції в арештних домах. Особливістю цього покарання була сувора ізоляція від зовнішнього світу (зокрема, заборонялись побачення, крім фахівців у галузі права), однак після 2014 року умови відбування були значно пом'якшені.

Порядок виконання

Особи, засуджені до арешту, відбували це покарання в арештних домах за місцем засудження. Весь строк покарання засуджений перебував в одному арештному домі, крім виняткових випадків (хвороба, забезпечення безпеки тощо).

Засуджені трималися в умовах ізоляції від суспільства у камерах з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх, засуджених, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності, засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі і засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах. На засуджених до арешту поширювалися права, обов'язки, заборони і обмеження, встановлені законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Їм заборонялися тривалі побачення з будь-якими особами, однак вони мали право на короткострокове побачення один раз на місяць (обмеження не поширювалося на побачення з адвокатами та іншими фахівцями у галузі права), неповнолітні — без обмежень, на отримання грошових переказів та на одержання і відправлення листів і телеграм без обмежень. Засуджені мали право витрачати гроші з особових рахунків без обмеження їх обсягу. Їм надавалася щоденна прогулянка до однієї години, а неповнолітнім — до двох годин.

Станом на 1 січня 2023 року 271 особа відбувала покарання у виді арешту.

Залучення до праці та забезпечення засуджених

До праці засуджені до арешту не залучалися. Передбачалася лише можливість залучення їх до робіт з благоустрою арештних домів та поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення арештних домів продовольчими товарами без оплати праці в порядку черговості та не більше двох годин на день.

Матеріально-побутове забезпечення та медичне обслуговування засуджених до арешту здійсювалося органами виконання покарань відповідно до норм, встановлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.

Заходи заохочення та стягнення

За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, могли застосовуватися такі заходи заохочення, як подяка та дострокове зняття раніше накладеного стягнення.
За порушення порядку відбування покарання в арештному домі до осіб, засуджених до арешту, могли бути застосовані такі заходи стягнення, як догана або поміщення в карцер на строк до десяти діб.
Порядок застосування цих заходів регулювався КВК України і здійснювався начальником арештного дому чи його заступником. Стягнення у виді поміщення в карцер застосовувалося в порядку, встановленому для осіб, позбавлених волі.

Інші країни

Арешт як вид покарання існує або існував у таких країнах, як Іспанія, Китай, Білорусь, Латвія, Литва, Грузія.

Див. також

Місця несвободи в Україні

Примітки

Загальна характеристика Державної кримінально-виконавчої служби України (PDF). Процитовано 12 квітня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Джерела

Кримінальний кодекс України, С.60
Кримінально-виконавчий кодекс України, С. 50 — 55
Арештний дім — глосарій правничих термінів
Порядок тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців
Н. О. Чудик. Проблеми відбування покарання у виді арешту в Україні / Н. О. Чудик, К. А. Мудрик // Питання кримінального права, кримінології та кримінально-виконавчого права. — 2016. — № 2. — С. 175—179.

Література та посилання

Скибицький В. В. Арешт особи [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
Арешт // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 16. — .
Хавронюк М. І. Арешт [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ — Велика українська енциклопедія (дата звернення: 19.05.2021).

[1] Загальна характеристика Державної кримінально-виконавчої служби України (PDF). Процитовано 12 квітня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()