Криміна́льне покара́ння — захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і полягає в передбаченому кримінальним законом в обмеженні прав і свобод засудженого.
Історія
Первіснообщинний лад та давня історія
Еволюція покарань йшла паралельно з еволюцією людства. З його появою відбувся поділ людей на класи. Пануючі класи, захищаючи приватну власність і свої інтереси, розробили загальні правила, що регулюють взаємовідносини людей між собою і життя суспільства у цілому. Взаємовідносини людей мали особливий характер, тому виконання правил поведінки було майже добровільним, єдиним і найжорстокішим засобом впливу на людину, крім морального засудження, було вигнання. Поняття покарання розширювалося, сформувалося поняття злочину. Покарання призначалися залежно від типу злочину, його об'єкта та інших обставин. Загалом покарання були тілесними, застосовувалась смертна кара. Згодом було введено поняття співучасті. За злочини вчинені групою осіб призначалися жорсткіші покарання.
Середньовіччя
Середньовіччя характеризується значним розвитком людства, права, відповідно поняття покарання. Інститутам злочину і покарання в роки середньовіччя приділялося багато уваги. Злочином тепер вважалося заподіяння шкоди, а не образа, як було раніше. Порівняно з минулим, поняття злочину значно розвинулось і означало порушення правових норм, встановлених державою. Покарання зберігали класовість, проте класовість була у всіх галузях права Середньовіччя. Було введено вікові обмеження — особа могла бути притягнута до відповідальності тільки з 16 років. Душевнохворі звільнялися від відповідальності, введено поняття необхідної оборони, крайньої необхідності. Важливою зміною було запровадження принципу "особистої відповідальності особи за вчинений злочин ". Раніше за злочини могли притягатися до відповідальності рідні та близькі злочинця, але це було скасовано. Характерним для тогочасного права було те, що в системі покарань головне місце займали грошові покарання: навіть за вбивство можна було викупитись грішми. Кара в'язницею не існувала; конфіскацією майна карали тільки на умисне вбивство, підпал, рецидивну крадіж. Виділялась проста та складна співучасть у здійсненні злочину, залежно від якого встановлювалось покарання. За приховування та недонесення щодо деяких злочинів винні також підлягали карі. Також потрібно відзначити Запорізьку Січ, де існувало помилування чи пом'якшення покарання. Наприклад, заміна смертної кари на побиття киями, пов'язане з необхідністю засудженого паланкового козака матеріально утримувати дружину й дітей. Хоча на Січі переважно застосовувалась смертна кара та тілесні покарання, але вони були обумовлені військовим характером Запорізької Січі.
Російська імперія
Період залежності українських земель від Російської імперії характеризується розпадом феодально-кріпосницького ладу і формуванням капіталістичних відносин. В 1840 році було введено в дію єдину правову систему, яка діяла на всій території Російської імперії, в тому числі і в Малоросії (назва України в ті часи).Система покарань складалась з 35 видів — від смертної кари до догани. Метою покарання було передусім залякування широких мас людей, про що свідчить наявність великої кількості санкцій із смертною карою. Покарання застосовувалися для придушення будь-яких ознак колишньої автономії і незалежності України, тому часто були не справедливими і застосовувалися без підстав.
СРСР
Весь державний механізм СРСР працював на реалізацію утопічної ідею комунізму. І норми кримінального права не виняток. В СРСР більшість галузей права в більшій чи меншій мірі залежали від політики. Зокрема санкції Особливої частини Кримінального кодексу УРСР 1960 р. в більшості передбачали покарання у вигляді позбавлення волі. Це приклад застосування покарання для усунення різних небажаних осіб від суспільства. Проте не завжди ці особи були злочинцями і становили суспільну небезпеку. Також широко використовувалась заслання, тобто вигнання для колонізації нових земель. Були сформульовані два принципово нових положення каральної політики: «комуністичне» перевиховання ув'язнених і забезпечення самоокупності місць позбавлення волі. Саме для реалізації самоокупності була залучена праця засуджених. Спочатку ув'язнені не розглядалися як дешева робоча сила, але коли в ході реалізації першої п'ятирічки у країні став відчутним дефіцит трудових ресурсів, уряд СРСР ухвалив рішення про використання праці ув'язнених. Хоча офіційно в законодавстві СРСР поняття "каторга" не вживалося, але його приклади мають численні підтвердження. Праця мільйонів засуджених використовувалась безоплатно.
Незалежна Україна
Сучасний процес призначення та виконання кримінальних покарань регулюються Кримінальним кодексом України. Спектр покарань є дуже широким. Законодавство визначає пом'якшення та обтяження покарання. Суд враховує обставини, які можуть пом'якшити або обтяжити покарання. Законодавство визначає таке поняття як звільнення від покарання та його відбування. Також визначається таке поняття як заміна невідбутної частини покарання м'якішим. Воно призначається судом, якщо засуджений став на шлях виправлення. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Помилування — це заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.
Мета покарання
Мету покарання можна розглядати в чотирьох площинах, в яких вона проявляється:
- кара засудженого;
- виправдання засудженого;
- спеціальне попередження;
- загальне попередження.
Коли до засудженого застосовується покарання, то обов'язковою складовою є кара. Кара засудженого становить зміст покарання — позбавлення або обмеження прав і свобод особи, засудженої за вчинення злочину. Це обумовлено суспільством. При вчиненні злочину особою, вона завдає шкоди суспільству, тому це викликає справедливе обурення. Держава, захищаючи суспільство і виправдовуючи його сподівання, карає винного. Щодо самої кари, то важливо, щоб вона відповідала принципові справедливості. Тобто винний повинен зрозуміти, що він відплачує за вчинені ним протиправні дії і відплачує справедливо, відповідно до шкоди, яку він своїми діями завдав суспільству. Обмеження прав та свобод засудженого повинно бути належно обґрунтованим.
Засуджений зобов'язаний перетерпіти ті позбавлення й обмеження, що пов'язані з застосуванням до нього покарання. При цьому має бути забезпечений належний захист його законних прав та свобод.
Три інші прояви мети покарання є бажаними, але при виконанні покарання, досягаються не завжди. Доказом цього служать численні випадки вчинення злочинів під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а також збільшення випадків вчинення злочинів повторно особами, що вже відбули покарання за вчинений злочин, а також зростання рецидивної злочинності. Це свідчить про відсутність бажаного виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нового злочину.
Спеціальне попередження злочину не зводиться тільки до запобігання вчинення нових злочинів зі сторони засудженого. Велике значення мають виховні заходи відносно засуджених. Перевиховання (виправлення) засудженого — це певні зміни в його особистості. Такі зміни перетворюють його з небезпечного на безпечного члена суспільства, схиляють до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття. Якщо засуджений стане на шлях виправлення, то можливе пом'якшення покарання, яке є йому вигідним. З моральної точки зору виправлення засудженого і є метою покарання.
Суд, караючи злочинця, спричиняє виховну дію на суспільство, вирок суду організує громадську думку на активну боротьбу зі злочинами і разом з тим є попередженням для окремих небезпечних членів суспільства. Запобігання вчиненню злочинів іншими особами — це так зване загальне попередження злочинів. Застосовуючи покарання до засудженого, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними і всі особи зобов'язані уникати їхнього вчинення. З точки зору безпеки та нормальної життєдіяльності суспільства, саме запобігання вчиненню злочинів іншими особами є провідною метою покарань. Страх перед відповідальністю за свої протиправні дії виступає засобом стримування осіб від їхнього вчинення.
Прикладом цього є можливість добровільної відмови від доведення злочину до кінця. Особа, яка мала можливість завершити злочин, але добровільно відмовилась від нього, не буде нести відповідальності за вчинене готування чи незакінчений злочин, якщо фактично вчинене нею діяння на стадії готування чи замаху не буде містити склад іншого злочину. В такому разі особу стримує страх перед покаранням за її можливі дії і вона їх не вчиняє.
Важливою умовою в боротьбі зі злочинами є створення громадської атмосфери нетерпимої до злочинів. Особа буде боятися осуду і самого суспільства, якщо стане або плануватиме стати на бік злочину.
Міжнародно-правові акти, Конституція України визначають, що кожен має право на повагу до його гідності і ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню . Тому покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, хоча засуджений, відбуваючи покарання, відчуває певний дискомфорт і переживає, відповідно до виду покарання, страждання морального характеру.
Див. також
- Кримінальний кодекс України
- Кримінальне право
- Покарання
- Караність
- Виправна колонія
- Смертна кара
- Кримінальний кодекс України на сайті Верховної Ради України [ 7 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [ 23 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- Європейська конвенція про захист прав й основних свобод людини. 1950 р. / Права людини в документах ради Європи. — Амстердам — Київ, 1996.
Література
- Кримінальні покарання в Україні (IX- XX ст.) : навч. посіб. [для студ. юрид. спец., асп. та всіх, хто цікавиться питаннями історії укр. права] / І. Й. Бойко ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л. : Вид-во ЛНУ, 2013. – 408 с. – Бібліогр. в кінці розділів. –
- Система і види покарань // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 876. — .
Посилання
- Основні покарання [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Призначення покарання [ 27 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія
- Призначення покарання за сукупністю злочинів [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія
- Тюремне ув'язнення [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Додаткові покарання // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 235. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krimina lne pokara nnya zahid derzhavnogo primusu sho zastosovuyetsya vid imeni derzhavi za virokom sudu do osobi yaka vchinila kriminalne pravoporushennya i polyagaye v peredbachenomu kriminalnim zakonom v obmezhenni prav i svobod zasudzhenogo IstoriyaPervisnoobshinnij lad ta davnya istoriya Evolyuciya pokaran jshla paralelno z evolyuciyeyu lyudstva Z jogo poyavoyu vidbuvsya podil lyudej na klasi Panuyuchi klasi zahishayuchi privatnu vlasnist i svoyi interesi rozrobili zagalni pravila sho regulyuyut vzayemovidnosini lyudej mizh soboyu i zhittya suspilstva u cilomu Vzayemovidnosini lyudej mali osoblivij harakter tomu vikonannya pravil povedinki bulo majzhe dobrovilnim yedinim i najzhorstokishim zasobom vplivu na lyudinu krim moralnogo zasudzhennya bulo vignannya Ponyattya pokarannya rozshiryuvalosya sformuvalosya ponyattya zlochinu Pokarannya priznachalisya zalezhno vid tipu zlochinu jogo ob yekta ta inshih obstavin Zagalom pokarannya buli tilesnimi zastosovuvalas smertna kara Zgodom bulo vvedeno ponyattya spivuchasti Za zlochini vchineni grupoyu osib priznachalisya zhorstkishi pokarannya Serednovichchya Serednovichchya harakterizuyetsya znachnim rozvitkom lyudstva prava vidpovidno ponyattya pokarannya Institutam zlochinu i pokarannya v roki serednovichchya pridilyalosya bagato uvagi Zlochinom teper vvazhalosya zapodiyannya shkodi a ne obraza yak bulo ranishe Porivnyano z minulim ponyattya zlochinu znachno rozvinulos i oznachalo porushennya pravovih norm vstanovlenih derzhavoyu Pokarannya zberigali klasovist prote klasovist bula u vsih galuzyah prava Serednovichchya Bulo vvedeno vikovi obmezhennya osoba mogla buti prityagnuta do vidpovidalnosti tilki z 16 rokiv Dushevnohvori zvilnyalisya vid vidpovidalnosti vvedeno ponyattya neobhidnoyi oboroni krajnoyi neobhidnosti Vazhlivoyu zminoyu bulo zaprovadzhennya principu osobistoyi vidpovidalnosti osobi za vchinenij zlochin Ranishe za zlochini mogli prityagatisya do vidpovidalnosti ridni ta blizki zlochincya ale ce bulo skasovano Harakternim dlya togochasnogo prava bulo te sho v sistemi pokaran golovne misce zajmali groshovi pokarannya navit za vbivstvo mozhna bulo vikupitis grishmi Kara v yazniceyu ne isnuvala konfiskaciyeyu majna karali tilki na umisne vbivstvo pidpal recidivnu kradizh Vidilyalas prosta ta skladna spivuchast u zdijsnenni zlochinu zalezhno vid yakogo vstanovlyuvalos pokarannya Za prihovuvannya ta nedonesennya shodo deyakih zlochiniv vinni takozh pidlyagali kari Takozh potribno vidznachiti Zaporizku Sich de isnuvalo pomiluvannya chi pom yakshennya pokarannya Napriklad zamina smertnoyi kari na pobittya kiyami pov yazane z neobhidnistyu zasudzhenogo palankovogo kozaka materialno utrimuvati druzhinu j ditej Hocha na Sichi perevazhno zastosovuvalas smertna kara ta tilesni pokarannya ale voni buli obumovleni vijskovim harakterom Zaporizkoyi Sichi Rosijska imperiya Period zalezhnosti ukrayinskih zemel vid Rosijskoyi imperiyi harakterizuyetsya rozpadom feodalno kriposnickogo ladu i formuvannyam kapitalistichnih vidnosin V 1840 roci bulo vvedeno v diyu yedinu pravovu sistemu yaka diyala na vsij teritoriyi Rosijskoyi imperiyi v tomu chisli i v Malorosiyi nazva Ukrayini v ti chasi Sistema pokaran skladalas z 35 vidiv vid smertnoyi kari do dogani Metoyu pokarannya bulo peredusim zalyakuvannya shirokih mas lyudej pro sho svidchit nayavnist velikoyi kilkosti sankcij iz smertnoyu karoyu Pokarannya zastosovuvalisya dlya pridushennya bud yakih oznak kolishnoyi avtonomiyi i nezalezhnosti Ukrayini tomu chasto buli ne spravedlivimi i zastosovuvalisya bez pidstav SRSR Ves derzhavnij mehanizm SRSR pracyuvav na realizaciyu utopichnoyi ideyu komunizmu I normi kriminalnogo prava ne vinyatok V SRSR bilshist galuzej prava v bilshij chi menshij miri zalezhali vid politiki Zokrema sankciyi Osoblivoyi chastini Kriminalnogo kodeksu URSR 1960 r v bilshosti peredbachali pokarannya u viglyadi pozbavlennya voli Ce priklad zastosuvannya pokarannya dlya usunennya riznih nebazhanih osib vid suspilstva Prote ne zavzhdi ci osobi buli zlochincyami i stanovili suspilnu nebezpeku Takozh shiroko vikoristovuvalas zaslannya tobto vignannya dlya kolonizaciyi novih zemel Buli sformulovani dva principovo novih polozhennya karalnoyi politiki komunistichne perevihovannya uv yaznenih i zabezpechennya samookupnosti misc pozbavlennya voli Same dlya realizaciyi samookupnosti bula zaluchena pracya zasudzhenih Spochatku uv yazneni ne rozglyadalisya yak desheva robocha sila ale koli v hodi realizaciyi pershoyi p yatirichki u krayini stav vidchutnim deficit trudovih resursiv uryad SRSR uhvaliv rishennya pro vikoristannya praci uv yaznenih Hocha oficijno v zakonodavstvi SRSR ponyattya katorga ne vzhivalosya ale jogo prikladi mayut chislenni pidtverdzhennya Pracya miljoniv zasudzhenih vikoristovuvalas bezoplatno Nezalezhna Ukrayina Luk yanivska v yaznicya Suchasnij proces priznachennya ta vikonannya kriminalnih pokaran regulyuyutsya Kriminalnim kodeksom Ukrayini Spektr pokaran ye duzhe shirokim Zakonodavstvo viznachaye pom yakshennya ta obtyazhennya pokarannya Sud vrahovuye obstavini yaki mozhut pom yakshiti abo obtyazhiti pokarannya Zakonodavstvo viznachaye take ponyattya yak zvilnennya vid pokarannya ta jogo vidbuvannya Takozh viznachayetsya take ponyattya yak zamina nevidbutnoyi chastini pokarannya m yakishim Vono priznachayetsya sudom yaksho zasudzhenij stav na shlyah vipravlennya Amnistiya ogoloshuyetsya zakonom Ukrayini stosovno pevnoyi kategoriyi osib Pomiluvannya zdijsnyuyetsya Prezidentom Ukrayini stosovno individualno viznachenoyi osobi Pomiluvannya ce zamina zasudzhenomu priznachenogo sudom pokarannya u vidi dovichnogo pozbavlennya voli na pozbavlennya voli na strok ne menshe dvadcyati p yati rokiv Meta pokarannyaMetu pokarannya mozhna rozglyadati v chotiroh ploshinah v yakih vona proyavlyayetsya kara zasudzhenogo vipravdannya zasudzhenogo specialne poperedzhennya zagalne poperedzhennya Koli do zasudzhenogo zastosovuyetsya pokarannya to obov yazkovoyu skladovoyu ye kara Kara zasudzhenogo stanovit zmist pokarannya pozbavlennya abo obmezhennya prav i svobod osobi zasudzhenoyi za vchinennya zlochinu Ce obumovleno suspilstvom Pri vchinenni zlochinu osoboyu vona zavdaye shkodi suspilstvu tomu ce viklikaye spravedlive oburennya Derzhava zahishayuchi suspilstvo i vipravdovuyuchi jogo spodivannya karaye vinnogo Shodo samoyi kari to vazhlivo shob vona vidpovidala principovi spravedlivosti Tobto vinnij povinen zrozumiti sho vin vidplachuye za vchineni nim protipravni diyi i vidplachuye spravedlivo vidpovidno do shkodi yaku vin svoyimi diyami zavdav suspilstvu Obmezhennya prav ta svobod zasudzhenogo povinno buti nalezhno obgruntovanim Zasudzhenij zobov yazanij pereterpiti ti pozbavlennya j obmezhennya sho pov yazani z zastosuvannyam do nogo pokarannya Pri comu maye buti zabezpechenij nalezhnij zahist jogo zakonnih prav ta svobod Tri inshi proyavi meti pokarannya ye bazhanimi ale pri vikonanni pokarannya dosyagayutsya ne zavzhdi Dokazom cogo sluzhat chislenni vipadki vchinennya zlochiniv pid chas vidbuvannya pokarannya u viglyadi pozbavlennya voli a takozh zbilshennya vipadkiv vchinennya zlochiniv povtorno osobami sho vzhe vidbuli pokarannya za vchinenij zlochin a takozh zrostannya recidivnoyi zlochinnosti Ce svidchit pro vidsutnist bazhanogo vipravlennya zasudzhenogo ta zapobigannya vchinennya nim novogo zlochinu Specialne poperedzhennya zlochinu ne zvoditsya tilki do zapobigannya vchinennya novih zlochiniv zi storoni zasudzhenogo Velike znachennya mayut vihovni zahodi vidnosno zasudzhenih Perevihovannya vipravlennya zasudzhenogo ce pevni zmini v jogo osobistosti Taki zmini peretvoryuyut jogo z nebezpechnogo na bezpechnogo chlena suspilstva shilyayut do pravomirnoyi povedinki povagi do pravil i tradicij lyudskogo spivzhittya Yaksho zasudzhenij stane na shlyah vipravlennya to mozhlive pom yakshennya pokarannya yake ye jomu vigidnim Z moralnoyi tochki zoru vipravlennya zasudzhenogo i ye metoyu pokarannya Sud karayuchi zlochincya sprichinyaye vihovnu diyu na suspilstvo virok sudu organizuye gromadsku dumku na aktivnu borotbu zi zlochinami i razom z tim ye poperedzhennyam dlya okremih nebezpechnih chleniv suspilstva Zapobigannya vchinennyu zlochiniv inshimi osobami ce tak zvane zagalne poperedzhennya zlochiniv Zastosovuyuchi pokarannya do zasudzhenogo sud takim chinom konstatuye sho vidpovidni diyannya ye suspilno nebezpechnimi i vsi osobi zobov yazani unikati yihnogo vchinennya Z tochki zoru bezpeki ta normalnoyi zhittyediyalnosti suspilstva same zapobigannya vchinennyu zlochiniv inshimi osobami ye providnoyu metoyu pokaran Strah pered vidpovidalnistyu za svoyi protipravni diyi vistupaye zasobom strimuvannya osib vid yihnogo vchinennya Prikladom cogo ye mozhlivist dobrovilnoyi vidmovi vid dovedennya zlochinu do kincya Osoba yaka mala mozhlivist zavershiti zlochin ale dobrovilno vidmovilas vid nogo ne bude nesti vidpovidalnosti za vchinene gotuvannya chi nezakinchenij zlochin yaksho faktichno vchinene neyu diyannya na stadiyi gotuvannya chi zamahu ne bude mistiti sklad inshogo zlochinu V takomu razi osobu strimuye strah pered pokarannyam za yiyi mozhlivi diyi i vona yih ne vchinyaye Vazhlivoyu umovoyu v borotbi zi zlochinami ye stvorennya gromadskoyi atmosferi neterpimoyi do zlochiniv Osoba bude boyatisya osudu i samogo suspilstva yaksho stane abo planuvatime stati na bik zlochinu Mizhnarodno pravovi akti Konstituciya Ukrayini viznachayut sho kozhen maye pravo na povagu do jogo gidnosti i nihto ne mozhe buti piddanij katuvannyu zhorstokomu nelyudskomu abo takomu sho prinizhuye jogo gidnist povodzhennyu chi pokarannyu Tomu pokarannya ne maye na meti zavdati fizichnih strazhdan abo priniziti lyudsku gidnist hocha zasudzhenij vidbuvayuchi pokarannya vidchuvaye pevnij diskomfort i perezhivaye vidpovidno do vidu pokarannya strazhdannya moralnogo harakteru Div takozhKriminalnij kodeks Ukrayini Kriminalne pravo Pokarannya Karanist Vipravna koloniya Smertna kara Kriminalnij kodeks Ukrayini na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini 7 lipnya 2017 u Wayback Machine Konvenciya pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod 23 kvitnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiYevropejska konvenciya pro zahist prav j osnovnih svobod lyudini 1950 r Prava lyudini v dokumentah radi Yevropi Amsterdam Kiyiv 1996 LiteraturaKriminalni pokarannya v Ukrayini IX XX st navch posib dlya stud yurid spec asp ta vsih hto cikavitsya pitannyami istoriyi ukr prava I J Bojko M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Lviv nac un t im I Franka L Vid vo LNU 2013 408 s Bibliogr v kinci rozdiliv ISBN 978 617 10 0004 9 Sistema i vidi pokaran Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya U 20 t T 17 Kriminalne pravo V Ya Tacij vidp red ta in 2017 S 876 ISBN 978 966 937 261 1 PosilannyaOsnovni pokarannya 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Priznachennya bilsh m yakogo pokarannya nizh peredbacheno zakonom 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Priznachennya pokarannya 27 kvitnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Priznachennya pokarannya za sukupnistyu zlochiniv 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Tyuremne uv yaznennya 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Dodatkovi pokarannya Terminologichnij slovnik z pitan zapobigannya ta protidiyi legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom finansuvannyu terorizmu finansuvannyu rozpovsyudzhennya zbroyi masovogo znishennya ta korupciyi A G Chubenko M V Loshickij D M Pavlov S S Bichkova O S Yunin Kiyiv Vaite 2018 S 235 ISBN 978 617 7627 10 3