Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

box width Франц Фанонфр Frantz FanonЗахідна філософіяНародження 20 червня 1925 1925 06 20 Фор де Франс МартинікаСмерть 6

Франц Фанон

Франц Фанон

Франц Фанон
фр. Frantz Fanon
Західна філософія
image
Народження 20 червня 1925(1925-06-20)
Фор-де-Франс, Мартиніка
Смерть 6 грудня 1961(1961-12-06) (36 років)
Бетесда, США
лейкоз
Поховання Алжир
Громадянство (підданство) image Франція[1]
Знання мов
  • французька[2][1][…]
    • Діяльність
  • письменник, психіатр, есеїст, соціолог, політик
    • Школа / Традиція антиімперіялізм  · марксизм  · постколоніалізм
    Основні інтереси відчуження  · імперіялізм  · національне визволення  · національна буржуазія  · національна культура  · революційне насильство
    Вплинув Стів Біко  · Ернесто Ґевара  · Малколм Ікс  · Елдридж Клівер  · Едвард Саїд  · Пауло Фрейра  · Алі Шаріяті
    Alma mater University of Lyon[d] і Університет Жана Мулена Ліон 3
    Літературний напрям d[4]
    Зазнав впливу
  • Еме Сезер  · неґритюд  · Дьйордь (Ґеорґ) Лукач
    • Визначний твір
  • Гнані і голодні, d і d
    • Історичний період Філософія XX століття
    У шлюбі з d
    Діти
  • d
    • image Франц Фанон у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Франц Фанон (фр. Frantz Omar Fanon) (20 червня 1925, Фор-де-Франс, Мартиніка — 6 грудня 1961, Бетесда, США) — мартиніканський психіатр, філософ та революціонер. Впливовий теоретик постколоніалізму, деколонізації та психопатології колонізації. Його роботи надихали національно-визвольні рухи в Африці та Латинській Америці.

    Життєпис

    Фанон народився на острові Мартиніка в Карибському морі. Його батько був нащадком африканських рабів, а деякі з пращурів матері походили зі Страсбурга в Європі. Навчався в найпрестижнішому ліцеї Шольхер, де одним з його вчителів був Еме Сезер.

    Під час Другої світової війни Фанон став свідком знущання французьких моряків над його співвітчизниками за расистським принципом. Він втік до британської Домініки, де вступив до лав «Вільної Франції» і взяв участь у бойових діях проти нацистів у Європі. Після завершення війни Фанон навчався медицині та психології в Ліонському університеті. 1953 року переїхав до Алжиру, де очолював психіатричній відділ в госпіталі міста Бліда. Роком раніше вийшла його перша книга «Чорна шкіра — білі маски» (Peau noire, masques blancs) — гостра критика расизму та всебічний аналіз його наслідків для чорношкірих.

    Невдовзі після прибуття до Алжиру Фанон приєднався до національного руху, а пізніше вступив до Фронту Національного Визволення (ФНВ) Алжиру. 1956 року через пильну увагу до нього з боку поліції Фанон був змушений тікати до Тунісу, де працював у редакції головного друкованого органу ФНВ — газети «Муджахід». Він неодноразово виконував доручення посла Алжирської революції закордоном, виступав з промовами та лекціями перед африканською та європейською аудиторіями.

    1960 року був призначений послом тимчасового уряду Алжирської республіки в Ґану, де у нього виявили лейкемію. Лікування — спочатку в СРСР, а потім в США — не дало бажаного ефекту (він звернувся до лікарів запізно), і Фанон помер у 1961 році через кілька тижнів після виходу його третьої — і найвідомішої — книжки «Гнані і голодні» (Les damnés de la terre).

    За його заповітом, тіло його перевезли до Алжиру, де воно було поховано з почестями Армії Національного Визволення.

    Ідейна спадщина

    «Чорна шкіра — білі маски»

    Перша Фанонова книжка  — різке викриття расизму. Крім того в ній він підводить до думки, що характер психічних розладів людині залежить від приналежности до тієї чи иншої суспільної кляси, а лікування розладів особистости пролягає через зміну суспільного ладу.

    «Гнані і голодні»

    Докладніше: Гнані і голодні

    «Гнані і голодні» стала однією з перших спроб теоретичного осмислення суспільних кляс і революції в африканському контексті. За Фаноном, як відкриття європейської психології малопридатні для вивчення «чорного», так само європейські соціяльні структури не можна автоматично переносити на Африку для пояснення суспільних процесів на цьому континенті: по-перше, правляча кляса колонії розташована за її межами — у метрополії; по-друге, приналежність до правлячої кляси визначає не тільки власність на засоби виробництва, але й расова відмінність від тубільців. «Своєрідність колоніяльних умов полягає в тому, що … економічний базис у колоніях є одночасно і надбудовою. Причина є наслідком: багатий, бо білий; білий, бо багатий… „Правляча кляса” характеризується зовсім не заводами, не нерухомістю, не рахунком у банку. Правлячий вид, це — перш за все люди, що приїхали з далеких країв, відмінні від тубільців, „инші”».

    Відчуження, що його переживає буржуазія та інтелігенція колонізованої країни, проявляється у ненависті до себе та самозапереченні. Вони добровільно відмовляються від власної історії, мови, культури, заміняючи їх запозиченим способом мислення — «колоніяльною ментальністю». Її носій завжди неповноцінний по відношенню до колонізатора («білої людини»). Національна буржуазія — це «братство духовних калік»: і як особистості, і як кляса вона є не продовженням сучасного капіталізму в колонії, а нагадуванням про зіткнення європейської культури з африканською.

    Тільки селянство на відміну від буржуазії зберегло чесноти «шляхетного дикуна» та має імунітет від «нової, колоніяльної культури». Цей «шляхетний дикун» є рушійною силою національного визволення. Звісно, відчуження переживає і селянин, коли його позбавляють землі, що з нею він себе тісно ідентифікує. Але його відчуження, це — примусовий розрив зі своєю духовною сутністю. Його боротьба — спроба подолати цей розрив і відновити зв’язок із самим собою.

    Слідом за Карлом Марксом, Фанон шукав клас, що був би найменш зацікавленим у збереженні існуючого суспільно-господарського ладу. Коли Маркс в Європі (в метрополії) знайшов його у пролетаріаті, Фанон в Африці (в колоніях) знайшов його у селянстві: «…ясно, що у колоніяльних країнах революційними є тільки селяни. Їм нічого втрачати, а здобудуть вони цілий світ». Система колоніяльного панування є тотальною: вона спирається на придушення і насильство у політиці, економіці, культурі, навіть у повсякденному житті.

    При цьому страждає не тільки пригноблений — система спричиняє психічні розлади в гнобителя теж. Одначе патологічність колоніялізму гостро відчуває тільки пригноблений, і тільки пригноблений спроможний виступити проти колоніяльної системи, виступивши проти гнобителя. Необхідним є тотальний розрив з колоніялізмом, що має — в т.ч. для успішного психологічного одужання колонізованого — супроводжуватися насильством.

    Збройна боротьба виступає і як метода, і як процес. Під час боротьби відбувається духовне розкріпачення народних мас, маси виходять на політичну арену, перетворюються з об’єкту політики на суб’єкт, повертаються до активного творення історії. У збройну боротьбу, якщо вона набуває широких масштабів і супроводжується політичною роботою, вбудовано механізми, що сприяють встановленню і збереженню революційно-демократичного режиму. Збройна боротьба — не самоціль, але в умовах колоній вона виступає як єдино можлива.

    «Збройна боротьба мобілізує народ, себто вона спрямовує його у єдиному незворотному напрямку. Мобілізація мас під час визвольної війни викликає у свідомості кожного відчуття причетности до спільної справи, до долі нації, до історії. … Навіть якщо збройна боротьба була символічною, і навіть якщо її було згорнуто внаслідок швидкої деколонізації, вона завжди триває достатньо, щоб народ переконався, що визволення було справою всіх і кожного, і що керівники не мають тут особливих заслуг. Насильство підносить народ до рівня керівників».

    Селяни становлять головну революційну силу, а їхнім надійним союзником є міський люмпен-пролетаріят — колишні безземельні селяни, тепер мешканці нетрів. Люмпени живуть з випадкового заробітку, вони — жертви відчуження землі, вони — другий важливий загін армії «гнаних і голодних». У метрополії капіталізм породжує свого могильника — пролєтаріят, у колоніях імперіалізм вирощує своїх смертельних ворогів — селян і люмпенів.

    Фанон усвідомлював історичну обмеженість націоналізму як прапора антиімперіялістичної боротьби. Хоча він відкрито не висував соціялістичних гасел, він оголосив неможливим капіталістичний шлях розвитку для країн Африки. Національна буржуазія колонізованих країн є лише пародією на капіталістичну клас метрополії; африканська буржуазія, слабка та залежна, неспроможна діяти як самостійна клас та вести суспільство у майбутнє. «Серед цієї національної буржуазії не знайти ані промисловців, ані фінансистів. Національна буржуазія слаборозвинених країн не орієнтована на виробництво, винаходи, будівництво, працю. Вона займається виключно посередницькою діяльністю. Схоже, вона знайшла своє справжнє покликання — бути посередником. Для національної буржуазії характерна психологія крамаря, а не великого підприємця».

    Виступаючи у ролі аґентури іноземного капіталу, ця компрадорська буржуазія наживається за рахунок народу. До неї примикає бюрократ-буржуазія — маса політиків-кар’єристів, що користуються зі свого положення у державному апараті для особистого збагачення. Так, утворюється не вельми чисельна, але дуже жадібна каста суспільних паразитів, що стає чимдалі герметичнішою і непроникною для новачків. Тим-то Фанон виступав за недопущення геґемонії капіталу, запобігання формуванню ним політичної партії, що претендуватиме на представництво національних інтересів і керівництво національних життям.

    Фанон відкидав однопартійну систему, вважаючи її найвідвертішою формою буржуазної диктатури. На противагу їй Фанон висував концепцію демократії, покликаної зберегти та розвивати політичну активність і самодіяльність мас, викликану антиімперіялістичною боротьбою.

    Вшанування пам'яти

    Хоча за свого життя Фанон не був провідним членом ФНВ (він займав відповідальні, але не керівні посади) і його роля у практичній боротьбі була відносно скромною, він став однією з тих постатей, які втілили дух африканської революції. Його творчість справила великий вплив не тільки на африканських революціонерів, але й на європейських й американських «нових лівих». В Італії, в Мілані, був створений Центр Франца Фанона. Гурток вивчення його діяльности був створений в Оксфорді. Його книги видавались і продовжують видаватися у США та Західній Європі.

    Ідеї Фанона завоювали величезну популярність у середовищі «нових лівих» і вплинули на національно-визвольні рухи Африки та Латинської Америки. Серед інших, Партія чорних пантер вважала себе послідовницею Фанона.

    Твори

    • Чорна шкіра — білі маски (Peau noire, masques blancs, 1952)
    • П'ятий рік Алжирської революції (L'an V de la révolution algérienne, 1959)
    • Гнані і голодні (Les damnés de la terre, 1961)
    • До африканської революції (Pour la révolution africaine, 1964)
    • Твори про відчуження і свободу (Écrits sur l’aliénation et la liberté, 2015).

    Видання творів

    • Франц Фанон. Гнані і голодні. — Київ: «Вперед», 2016. — 227 стор.
    • Франц Фанон. Чёрная кожа, белые маски. — Москва: Музей современного искусства «Гараж», 2022. — 224 стор.(рос.)
    • Frantz Fanon. Algieria zrzuca zasłonę. Iskry, Warszawa 1962. 177 s.(пол.)
    • Frantz Fanon, Black Skin, White Masks, New York: Grove Press, 1967, 222 pp.(англ.)
    • Frantz Fanon, Black Skin, White Masks, New York: Grove Press, 2008, 206 pp.(англ.)
    • Frantz Fanon, Les damnés de la terre, Paris: Édition François Maspero, 1961, 242 pp.(фр.)
    • Frantz Fanon, I dannati della terra, Einaudi, Torino 1962, 260 pp.(італ.)
    • Frantz Fanon, Em defesa da revolução africana, Lisboa: Livraria sa da Costa Editora, 1980, 235 pp.(порт.)
    • Frantz Fanon, Écrits sur l’aliénation et la liberté, La Découverte, Paris 2015, 688 p.(фр.)
    • Frantz Fanon, Œuvres, La Découverte, Paris 2011, 884 p.(фр.)
    • Frantz Fanon, Os condenados da terra, Rio de Janeiro: Civilização Brasileira, 1968, 275 pp.(порт.)
    • Frantz Fanon, Peau noire, masques blancs, Paris: Éditions du Seuil, 1952, 188 pp.(фр.)
    • Frantz Fanon, Pele negra, máscaras brancas, Salvador: EDUFBA, 2008, 191 pp.(порт.)
    • Frantz Fanon, Por uma revolução africana: Textos políticos, Rio de Janeiro: Zahar, 2021, 277 pp.(порт.)
    • Frantz Fanon, Pour la révolution africaine: écrits politiques, Paris: Édition François Maspero, 1964, 223 p.(фр.)
    • Frantz Fanon, Sociologie d’une révolution (L’an V de la révolution algérienne), Paris: Édition François Maspero, 1959, 175 pp.(фр.)
    • Frantz Fanon, Studies in a Dying Colonialism, New York and London: Monthly Review Press, 1965, 181 pp.(англ.)
    • Frantz Fanon, Toward The African Revolution (Political Essays), New York and London: Monthly Review Press, 1967.(англ.)
    • Frantz Fanon, The Wretched of the Earth, New York: Grove Press, 1963, 316 pp.(англ.)
    • Frantz Fanon, The Wretched of the Earth, New York: Grove Press, 2004, 251 pp.(англ.)
    • Frantz Fanon. Wyklęty lud ziemi. Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1985. 233 s.(пол.)

    Література

    Книжки

    • Александр Гордон. Проблемы национально-освободительной борьбы в творчестве Франца Фанона. — Москва: «Наука», 1977. — 240 с.(рос.)
    • Роман Тиса. Визволення людини. Нариси з історії суспільної думки XX ст. — Київ: «Вперед», 2023.
    • Руслан Ульяновский. Политические портреты борцов за национальную независимость. — Москва: Политиздат, 1980. — 176 с.(рос.)
    • Джек Уоддис. «Новые» теории революции. Критический анализ взглядов Ф. Фанона, Р. Дебре, Г. Маркузе. — Москва: «Прогресс», 1975. — 526 с.(рос.)
    • Abdelkader Benarab, Frantz Fanon, l'homme de rupture. Paris: éd. Alfabarre, 2010. 85 pp.(фр.)
    • Pierre Bouvier, Fanon, Paris: éd. Universitaires, 1971, 132 pp.(фр.)
    • David Caute, Frantz Fanon, New York: The Viking Press, 1970, 116 pp.(англ.)
    • Patrick Ehlen, Frantz Fanon: A Spiritual Biography (Lives & Legacies), New York: Crossroad 8th Avenue, 2001. 192 pp.(англ.)
    • Peter Geismar, Fanon, New York: Dial Press, 1971. 214 pp.(англ.)
    • Irene L. Gendzier, Frantz Fanon: A Critical Study, New York: Pantheon Books, 1973, xvi+300 pp.(англ.)
    • Peter Hudis, Frantz Fanon: Philosopher of the Barricades (Revolutionary Lives), London: Pluto Press, 2015. 176 pp.(англ.)
    • André Lucrèce, Frantz Fanon et les Antilles. L’empreinte d'une pensée, Suresnes: éd. Le Teneur, 2011.(фр.)
    • David Macey, Frantz Fanon: A Life, New York—London: Verso, 2012. 672 pp.(англ.)
    • Jack McCulloch, Black Soul, White Artifact: Fanon’s Clinical Psychology and Social Theory, London: Cambridge University Press, 1983. 249 pp.(англ.)
    • Matthieu Renault, Frantz Fanon. De l'anticolonialisme à la critique postcoloniale, Amsterdam, 2011.(фр.)
    • Jack Woddis, New Theories of Revolution: A Commentary on the Views of Frantz Fanon, Régis Debray and Herbert Marcuse, New York: International Publishers, 1972. 415 pp.(англ.)

    Статті

    • Евгения Гальперина. Величие и трудности деколонизации (Франц Фанон. Человек. Идеи. Влияние) // «Иностранная литература» (Москва). — 1970. — №10. — С. 194-205.(рос.)
    • Роман Тиса. Фанон Франц // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за наук. ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 652.
    • Pal Ahluwalia and Abebe Zegeye, 'Frantz Fanon and Steve Biko: Towards Liberation', in Social Identities, Vol. 7, No. 3 (2001), pp. 455–469.(англ.)
    • Robert Bernasconi, 'Identity and Agency in Frantz Fanon', in Sartre Studies International, Vol. 10, No. 2 (2004), pp. 106–109.(англ.)
    • Robert Bernasconi, 'Fanon’s The Wretched of the Earth as the Fulfillment of Sartre’s Critique of Dialectical Reason', in Sartre Studies International, Vol. 16, No. 2 (2010), pp. 36–47.(англ.)
    • Robert Blackey, 'Fanon and Cabral: A Contrast in Theories of Revolution for Africa', in The Journal of Modern African Studies, Vol. 12, No. 2 (June, 1974), pp. 191–209.(англ.)
    • Nigel Gibson, 'Beyond Manicheanism: Dialectics in the Thought of Frantz Fanon', in Journal of Political Ideologies, No. 3(4) (1999), pp. 337–364.(англ.)
    • Ralph J. Gleason, 'An Introduction to Frantz Fanon', in Ramparts, March 1966, pp. 36–37.(англ.)
    • G. K. Grohs, 'Frantz Fanon and the African Revolution', in The Journal of Modern African Studies, Vol. 6, No. 4 (December, 1968), pp. 543–556.(англ.)
    • Blake T. Hilton, 'Frantz Fanon and Colonialism: A Psychology of Oppression', in Journal of Scientific Psychology, December 2011, pp. 45–59.(англ.)
    • Immanuel Wallerstein, 'Frantz Fanon: Reason and Violence', in Berkeley Journal of Sociology, Vol. 15 (1970), pp. 222–231.(англ.)
    • Immanuel Wallerstein, 'Reading Fanon in the 21st Century', in New Left Review, No. 57 (May—June, 2009), pp. 117–125.(англ.)
    • Peter Worsley, 'Frantz Fanon and the “Lumpenproletariat”', in The Socialist Register 1972, pp. 193–230.(англ.)

    Див. також

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France Record #120165772 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
      d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
      d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
    4. Fanon and the Crisis of European Man: An Essay on Philosophy and the Human Sciences — first — Routledge, 1995.
      d:Track:Q109518885d:Track:Q1508259

    Посилання

    Твори Фанона

    • Твори Франца Фанона на сайті Е-бібліотека «Чтиво»
    • Расизм і культура (1956)
    • Алжирська війна й визволення людини (1958)
    • Лист до Алі Шаріяті (1961)
    • Про насильство (глава з книги «Гнані і голодні», 1961)
    • Колоніяльна війна та психічні розлади (глава з книги «Гнані і голодні», 1961)

    Про нього

    • Ростислав Загорулько. Рец. на кн.: Франц Фанон. Гнані і голодні (2018)
    • Марлен Інсаров. Про історичний оптимізм і гуманізм (2017)
    • Максим Казаков. Революція, насильство й нація: переклад Фанона українською (2017)
    • Джейн Лендрум. Франц Фанон і культурний націоналізм в Ірландії (2003)
    • Роман Тиса. Франц Фанон і визволення людини (2012)
    • В'ячеслав Циба. Франц Фанон: діалектика насильства та свободи (2017)
    • Samir Amin, "Frantz Fanon in Africa and Asia" (2011)(англ.)
    • Nigel Gibson, "Thinking Fanon, 50 years later: Fanonian translations in and beyond 'Fanon Studies'” (2012)(англ.)
    • Megan Vaughan, “I am my own foundation” (2001; рецензія на кн.: David Macey, Frantz Fanon: A Life, 2001)(англ.)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    box width Franc Fanonfr Frantz FanonZahidna filosofiyaNarodzhennya 20 chervnya 1925 1925 06 20 For de Frans MartinikaSmert 6 grudnya 1961 1961 12 06 36 rokiv Betesda SShA lejkozPohovannya AlzhirGromadyanstvo piddanstvo Franciya 1 Znannya mov francuzka 2 1 Diyalnist pismennik psihiatr eseyist sociolog politikShkola Tradiciya antiimperiyalizm marksizm postkolonializmOsnovni interesi vidchuzhennya imperiyalizm nacionalne vizvolennya nacionalna burzhuaziya nacionalna kultura revolyucijne nasilstvoVplinuv Stiv Biko Ernesto Gevara Malkolm Iks Eldridzh Kliver Edvard Sayid Paulo Frejra Ali ShariyatiAlma mater University of Lyon d i Universitet Zhana Mulena Lion 3Literaturnij napryam d 4 Zaznav vplivu Eme Sezer negrityud Djord Georg LukachViznachnij tvir Gnani i golodni d i dIstorichnij period Filosofiya XX stolittyaU shlyubi z dDiti d Franc Fanon u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Franc Fanon fr Frantz Omar Fanon 20 chervnya 1925 For de Frans Martinika 6 grudnya 1961 Betesda SShA martinikanskij psihiatr filosof ta revolyucioner Vplivovij teoretik postkolonializmu dekolonizaciyi ta psihopatologiyi kolonizaciyi Jogo roboti nadihali nacionalno vizvolni ruhi v Africi ta Latinskij Americi ZhittyepisFanon narodivsya na ostrovi Martinika v Karibskomu mori Jogo batko buv nashadkom afrikanskih rabiv a deyaki z prashuriv materi pohodili zi Strasburga v Yevropi Navchavsya v najprestizhnishomu liceyi Sholher de odnim z jogo vchiteliv buv Eme Sezer Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Fanon stav svidkom znushannya francuzkih moryakiv nad jogo spivvitchiznikami za rasistskim principom Vin vtik do britanskoyi Dominiki de vstupiv do lav Vilnoyi Franciyi i vzyav uchast u bojovih diyah proti nacistiv u Yevropi Pislya zavershennya vijni Fanon navchavsya medicini ta psihologiyi v Lionskomu universiteti 1953 roku pereyihav do Alzhiru de ocholyuvav psihiatrichnij viddil v gospitali mista Blida Rokom ranishe vijshla jogo persha kniga Chorna shkira bili maski Peau noire masques blancs gostra kritika rasizmu ta vsebichnij analiz jogo naslidkiv dlya chornoshkirih Nevdovzi pislya pributtya do Alzhiru Fanon priyednavsya do nacionalnogo ruhu a piznishe vstupiv do Frontu Nacionalnogo Vizvolennya FNV Alzhiru 1956 roku cherez pilnu uvagu do nogo z boku policiyi Fanon buv zmushenij tikati do Tunisu de pracyuvav u redakciyi golovnogo drukovanogo organu FNV gazeti Mudzhahid Vin neodnorazovo vikonuvav doruchennya posla Alzhirskoyi revolyuciyi zakordonom vistupav z promovami ta lekciyami pered afrikanskoyu ta yevropejskoyu auditoriyami 1960 roku buv priznachenij poslom timchasovogo uryadu Alzhirskoyi respubliki v Ganu de u nogo viyavili lejkemiyu Likuvannya spochatku v SRSR a potim v SShA ne dalo bazhanogo efektu vin zvernuvsya do likariv zapizno i Fanon pomer u 1961 roci cherez kilka tizhniv pislya vihodu jogo tretoyi i najvidomishoyi knizhki Gnani i golodni Les damnes de la terre Za jogo zapovitom tilo jogo perevezli do Alzhiru de vono bulo pohovano z pochestyami Armiyi Nacionalnogo Vizvolennya Idejna spadshina Chorna shkira bili maski Persha Fanonova knizhka rizke vikrittya rasizmu Krim togo v nij vin pidvodit do dumki sho harakter psihichnih rozladiv lyudini zalezhit vid prinalezhnosti do tiyeyi chi inshoyi suspilnoyi klyasi a likuvannya rozladiv osobistosti prolyagaye cherez zminu suspilnogo ladu Gnani i golodni Dokladnishe Gnani i golodni Gnani i golodni stala odniyeyu z pershih sprob teoretichnogo osmislennya suspilnih klyas i revolyuciyi v afrikanskomu konteksti Za Fanonom yak vidkrittya yevropejskoyi psihologiyi malopridatni dlya vivchennya chornogo tak samo yevropejski sociyalni strukturi ne mozhna avtomatichno perenositi na Afriku dlya poyasnennya suspilnih procesiv na comu kontinenti po pershe pravlyacha klyasa koloniyi roztashovana za yiyi mezhami u metropoliyi po druge prinalezhnist do pravlyachoyi klyasi viznachaye ne tilki vlasnist na zasobi virobnictva ale j rasova vidminnist vid tubilciv Svoyeridnist koloniyalnih umov polyagaye v tomu sho ekonomichnij bazis u koloniyah ye odnochasno i nadbudovoyu Prichina ye naslidkom bagatij bo bilij bilij bo bagatij Pravlyacha klyasa harakterizuyetsya zovsim ne zavodami ne neruhomistyu ne rahunkom u banku Pravlyachij vid ce persh za vse lyudi sho priyihali z dalekih krayiv vidminni vid tubilciv inshi Vidchuzhennya sho jogo perezhivaye burzhuaziya ta inteligenciya kolonizovanoyi krayini proyavlyayetsya u nenavisti do sebe ta samozaperechenni Voni dobrovilno vidmovlyayutsya vid vlasnoyi istoriyi movi kulturi zaminyayuchi yih zapozichenim sposobom mislennya koloniyalnoyu mentalnistyu Yiyi nosij zavzhdi nepovnocinnij po vidnoshennyu do kolonizatora biloyi lyudini Nacionalna burzhuaziya ce bratstvo duhovnih kalik i yak osobistosti i yak klyasa vona ye ne prodovzhennyam suchasnogo kapitalizmu v koloniyi a nagaduvannyam pro zitknennya yevropejskoyi kulturi z afrikanskoyu Tilki selyanstvo na vidminu vid burzhuaziyi zbereglo chesnoti shlyahetnogo dikuna ta maye imunitet vid novoyi koloniyalnoyi kulturi Cej shlyahetnij dikun ye rushijnoyu siloyu nacionalnogo vizvolennya Zvisno vidchuzhennya perezhivaye i selyanin koli jogo pozbavlyayut zemli sho z neyu vin sebe tisno identifikuye Ale jogo vidchuzhennya ce primusovij rozriv zi svoyeyu duhovnoyu sutnistyu Jogo borotba sproba podolati cej rozriv i vidnoviti zv yazok iz samim soboyu Slidom za Karlom Marksom Fanon shukav klas sho buv bi najmensh zacikavlenim u zberezhenni isnuyuchogo suspilno gospodarskogo ladu Koli Marks v Yevropi v metropoliyi znajshov jogo u proletariati Fanon v Africi v koloniyah znajshov jogo u selyanstvi yasno sho u koloniyalnih krayinah revolyucijnimi ye tilki selyani Yim nichogo vtrachati a zdobudut voni cilij svit Sistema koloniyalnogo panuvannya ye totalnoyu vona spirayetsya na pridushennya i nasilstvo u politici ekonomici kulturi navit u povsyakdennomu zhitti Pri comu strazhdaye ne tilki prignoblenij sistema sprichinyaye psihichni rozladi v gnobitelya tezh Odnache patologichnist koloniyalizmu gostro vidchuvaye tilki prignoblenij i tilki prignoblenij spromozhnij vistupiti proti koloniyalnoyi sistemi vistupivshi proti gnobitelya Neobhidnim ye totalnij rozriv z koloniyalizmom sho maye v t ch dlya uspishnogo psihologichnogo oduzhannya kolonizovanogo suprovodzhuvatisya nasilstvom Zbrojna borotba vistupaye i yak metoda i yak proces Pid chas borotbi vidbuvayetsya duhovne rozkripachennya narodnih mas masi vihodyat na politichnu arenu peretvoryuyutsya z ob yektu politiki na sub yekt povertayutsya do aktivnogo tvorennya istoriyi U zbrojnu borotbu yaksho vona nabuvaye shirokih masshtabiv i suprovodzhuyetsya politichnoyu robotoyu vbudovano mehanizmi sho spriyayut vstanovlennyu i zberezhennyu revolyucijno demokratichnogo rezhimu Zbrojna borotba ne samocil ale v umovah kolonij vona vistupaye yak yedino mozhliva Zbrojna borotba mobilizuye narod sebto vona spryamovuye jogo u yedinomu nezvorotnomu napryamku Mobilizaciya mas pid chas vizvolnoyi vijni viklikaye u svidomosti kozhnogo vidchuttya prichetnosti do spilnoyi spravi do doli naciyi do istoriyi Navit yaksho zbrojna borotba bula simvolichnoyu i navit yaksho yiyi bulo zgornuto vnaslidok shvidkoyi dekolonizaciyi vona zavzhdi trivaye dostatno shob narod perekonavsya sho vizvolennya bulo spravoyu vsih i kozhnogo i sho kerivniki ne mayut tut osoblivih zaslug Nasilstvo pidnosit narod do rivnya kerivnikiv Selyani stanovlyat golovnu revolyucijnu silu a yihnim nadijnim soyuznikom ye miskij lyumpen proletariyat kolishni bezzemelni selyani teper meshkanci netriv Lyumpeni zhivut z vipadkovogo zarobitku voni zhertvi vidchuzhennya zemli voni drugij vazhlivij zagin armiyi gnanih i golodnih U metropoliyi kapitalizm porodzhuye svogo mogilnika prolyetariyat u koloniyah imperializm viroshuye svoyih smertelnih vorogiv selyan i lyumpeniv Fanon usvidomlyuvav istorichnu obmezhenist nacionalizmu yak prapora antiimperiyalistichnoyi borotbi Hocha vin vidkrito ne visuvav sociyalistichnih gasel vin ogolosiv nemozhlivim kapitalistichnij shlyah rozvitku dlya krayin Afriki Nacionalna burzhuaziya kolonizovanih krayin ye lishe parodiyeyu na kapitalistichnu klas metropoliyi afrikanska burzhuaziya slabka ta zalezhna nespromozhna diyati yak samostijna klas ta vesti suspilstvo u majbutnye Sered ciyeyi nacionalnoyi burzhuaziyi ne znajti ani promislovciv ani finansistiv Nacionalna burzhuaziya slaborozvinenih krayin ne oriyentovana na virobnictvo vinahodi budivnictvo pracyu Vona zajmayetsya viklyuchno poserednickoyu diyalnistyu Shozhe vona znajshla svoye spravzhnye poklikannya buti poserednikom Dlya nacionalnoyi burzhuaziyi harakterna psihologiya kramarya a ne velikogo pidpriyemcya Vistupayuchi u roli agenturi inozemnogo kapitalu cya kompradorska burzhuaziya nazhivayetsya za rahunok narodu Do neyi primikaye byurokrat burzhuaziya masa politikiv kar yeristiv sho koristuyutsya zi svogo polozhennya u derzhavnomu aparati dlya osobistogo zbagachennya Tak utvoryuyetsya ne velmi chiselna ale duzhe zhadibna kasta suspilnih parazitiv sho staye chimdali germetichnishoyu i neproniknoyu dlya novachkiv Tim to Fanon vistupav za nedopushennya gegemoniyi kapitalu zapobigannya formuvannyu nim politichnoyi partiyi sho pretenduvatime na predstavnictvo nacionalnih interesiv i kerivnictvo nacionalnih zhittyam Fanon vidkidav odnopartijnu sistemu vvazhayuchi yiyi najvidvertishoyu formoyu burzhuaznoyi diktaturi Na protivagu yij Fanon visuvav koncepciyu demokratiyi poklikanoyi zberegti ta rozvivati politichnu aktivnist i samodiyalnist mas viklikanu antiimperiyalistichnoyu borotboyu Vshanuvannya pam yatiHocha za svogo zhittya Fanon ne buv providnim chlenom FNV vin zajmav vidpovidalni ale ne kerivni posadi i jogo rolya u praktichnij borotbi bula vidnosno skromnoyu vin stav odniyeyu z tih postatej yaki vtilili duh afrikanskoyi revolyuciyi Jogo tvorchist spravila velikij vpliv ne tilki na afrikanskih revolyucioneriv ale j na yevropejskih j amerikanskih novih livih V Italiyi v Milani buv stvorenij Centr Franca Fanona Gurtok vivchennya jogo diyalnosti buv stvorenij v Oksfordi Jogo knigi vidavalis i prodovzhuyut vidavatisya u SShA ta Zahidnij Yevropi Ideyi Fanona zavoyuvali velicheznu populyarnist u seredovishi novih livih i vplinuli na nacionalno vizvolni ruhi Afriki ta Latinskoyi Ameriki Sered inshih Partiya chornih panter vvazhala sebe poslidovniceyu Fanona TvoriChorna shkira bili maski Peau noire masques blancs 1952 P yatij rik Alzhirskoyi revolyuciyi L an V de la revolution algerienne 1959 Gnani i golodni Les damnes de la terre 1961 Do afrikanskoyi revolyuciyi Pour la revolution africaine 1964 Tvori pro vidchuzhennya i svobodu Ecrits sur l alienation et la liberte 2015 Vidannya tvorivFranc Fanon Gnani i golodni Kiyiv Vpered 2016 227 stor Franc Fanon Chyornaya kozha belye maski Moskva Muzej sovremennogo iskusstva Garazh 2022 224 stor ros Frantz Fanon Algieria zrzuca zaslone Iskry Warszawa 1962 177 s pol Frantz Fanon Black Skin White Masks New York Grove Press 1967 222 pp angl Frantz Fanon Black Skin White Masks New York Grove Press 2008 206 pp angl Frantz Fanon Les damnes de la terre Paris Edition Francois Maspero 1961 242 pp fr Frantz Fanon I dannati della terra Einaudi Torino 1962 260 pp ital Frantz Fanon Em defesa da revolucao africana Lisboa Livraria sa da Costa Editora 1980 235 pp port Frantz Fanon Ecrits sur l alienation et la liberte La Decouverte Paris 2015 688 p fr Frantz Fanon Œuvres La Decouverte Paris 2011 884 p fr Frantz Fanon Os condenados da terra Rio de Janeiro Civilizacao Brasileira 1968 275 pp port Frantz Fanon Peau noire masques blancs Paris Editions du Seuil 1952 188 pp fr Frantz Fanon Pele negra mascaras brancas Salvador EDUFBA 2008 191 pp port Frantz Fanon Por uma revolucao africana Textos politicos Rio de Janeiro Zahar 2021 277 pp port Frantz Fanon Pour la revolution africaine ecrits politiques Paris Edition Francois Maspero 1964 223 p fr Frantz Fanon Sociologie d une revolution L an V de la revolution algerienne Paris Edition Francois Maspero 1959 175 pp fr Frantz Fanon Studies in a Dying Colonialism New York and London Monthly Review Press 1965 181 pp angl Frantz Fanon Toward The African Revolution Political Essays New York and London Monthly Review Press 1967 angl Frantz Fanon The Wretched of the Earth New York Grove Press 1963 316 pp angl Frantz Fanon The Wretched of the Earth New York Grove Press 2004 251 pp angl Frantz Fanon Wyklety lud ziemi Panstwowy Instytut Wydawniczy Warszawa 1985 233 s pol LiteraturaKnizhki Aleksandr Gordon Problemy nacionalno osvoboditelnoj borby v tvorchestve Franca Fanona Moskva Nauka 1977 240 s ros Roman Tisa Vizvolennya lyudini Narisi z istoriyi suspilnoyi dumki XX st Kiyiv Vpered 2023 Ruslan Ulyanovskij Politicheskie portrety borcov za nacionalnuyu nezavisimost Moskva Politizdat 1980 176 s ros Dzhek Uoddis Novye teorii revolyucii Kriticheskij analiz vzglyadov F Fanona R Debre G Markuze Moskva Progress 1975 526 s ros Abdelkader Benarab Frantz Fanon l homme de rupture Paris ed Alfabarre 2010 85 pp fr Pierre Bouvier Fanon Paris ed Universitaires 1971 132 pp fr David Caute Frantz Fanon New York The Viking Press 1970 116 pp angl Patrick Ehlen Frantz Fanon A Spiritual Biography Lives amp Legacies New York Crossroad 8th Avenue 2001 192 pp angl Peter Geismar Fanon New York Dial Press 1971 214 pp angl Irene L Gendzier Frantz Fanon A Critical Study New York Pantheon Books 1973 xvi 300 pp angl Peter Hudis Frantz Fanon Philosopher of the Barricades Revolutionary Lives London Pluto Press 2015 176 pp angl Andre Lucrece Frantz Fanon et les Antilles L empreinte d une pensee Suresnes ed Le Teneur 2011 fr David Macey Frantz Fanon A Life New York London Verso 2012 672 pp angl Jack McCulloch Black Soul White Artifact Fanon s Clinical Psychology and Social Theory London Cambridge University Press 1983 249 pp angl Matthieu Renault Frantz Fanon De l anticolonialisme a la critique postcoloniale Amsterdam 2011 fr Jack Woddis New Theories of Revolution A Commentary on the Views of Frantz Fanon Regis Debray and Herbert Marcuse New York International Publishers 1972 415 pp angl Statti Evgeniya Galperina Velichie i trudnosti dekolonizacii Franc Fanon Chelovek Idei Vliyanie Inostrannaya literatura Moskva 1970 10 S 194 205 ros Roman Tisa Fanon Franc Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakl za nauk red N M Homi Lviv Novij Svit 2000 2014 S 652 Pal Ahluwalia and Abebe Zegeye Frantz Fanon and Steve Biko Towards Liberation in Social Identities Vol 7 No 3 2001 pp 455 469 angl Robert Bernasconi Identity and Agency in Frantz Fanon in Sartre Studies International Vol 10 No 2 2004 pp 106 109 angl Robert Bernasconi Fanon s The Wretched of the Earth as the Fulfillment of Sartre s Critique of Dialectical Reason in Sartre Studies International Vol 16 No 2 2010 pp 36 47 angl Robert Blackey Fanon and Cabral A Contrast in Theories of Revolution for Africa in The Journal of Modern African Studies Vol 12 No 2 June 1974 pp 191 209 angl Nigel Gibson Beyond Manicheanism Dialectics in the Thought of Frantz Fanon in Journal of Political Ideologies No 3 4 1999 pp 337 364 angl Ralph J Gleason An Introduction to Frantz Fanon in Ramparts March 1966 pp 36 37 angl G K Grohs Frantz Fanon and the African Revolution in The Journal of Modern African Studies Vol 6 No 4 December 1968 pp 543 556 angl Blake T Hilton Frantz Fanon and Colonialism A Psychology of Oppression in Journal of Scientific Psychology December 2011 pp 45 59 angl Immanuel Wallerstein Frantz Fanon Reason and Violence in Berkeley Journal of Sociology Vol 15 1970 pp 222 231 angl Immanuel Wallerstein Reading Fanon in the 21st Century in New Left Review No 57 May June 2009 pp 117 125 angl Peter Worsley Frantz Fanon and the Lumpenproletariat in The Socialist Register 1972 pp 193 230 angl Div takozhnegrityud postkoloniyalizm Alzhirska vijna Front nacionalnogo vizvolennyaPrimitkiBibliotheque nationale de France Record 120165772 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Fanon and the Crisis of European Man An Essay on Philosophy and the Human Sciences first Routledge 1995 d Track Q109518885d Track Q1508259PosilannyaTvori Fanona Tvori Franca Fanona na sajti E biblioteka Chtivo Rasizm i kultura 1956 Alzhirska vijna j vizvolennya lyudini 1958 List do Ali Shariyati 1961 Pro nasilstvo glava z knigi Gnani i golodni 1961 Koloniyalna vijna ta psihichni rozladi glava z knigi Gnani i golodni 1961 Pro nogo Rostislav Zagorulko Rec na kn Franc Fanon Gnani i golodni 2018 Marlen Insarov Pro istorichnij optimizm i gumanizm 2017 Maksim Kazakov Revolyuciya nasilstvo j naciya pereklad Fanona ukrayinskoyu 2017 Dzhejn Lendrum Franc Fanon i kulturnij nacionalizm v Irlandiyi 2003 Roman Tisa Franc Fanon i vizvolennya lyudini 2012 V yacheslav Ciba Franc Fanon dialektika nasilstva ta svobodi 2017 Samir Amin Frantz Fanon in Africa and Asia 2011 angl Nigel Gibson Thinking Fanon 50 years later Fanonian translations in and beyond Fanon Studies 2012 angl Megan Vaughan I am my own foundation 2001 recenziya na kn David Macey Frantz Fanon A Life 2001 angl

    Дата публікації:
    Топ