Олександр Володимирович Гордон (1 жовтня 1937, Дніпро) — радянський і російський історик, культуролог, франкознавець, сходознавець, синолог, селянознавець. Доктор історичних наук, головний науковий співробітник та завідувач сектору Східної та Південно-Східної Азії відділу Азії та Африки ІНІСН.
Гордон Олександр Володимирович | |
---|---|
Народився | 1 жовтня 1937 (86 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | історик, орієнталіст |
Alma mater | d[1] |
Заклад | Інститут наукової інформації з суспільних наук РАН[2] |
Науковий ступінь | доктор історичних наук[2] |
Науковий керівник | Манфред Альберт Захарович[3] |
Нагороди | |
Гордон Олександр Володимирович у Вікісховищі |
Біографія та творчість
Закінчив (1959), фахівець з історії Франції, учень , від якого, як згадував, «успадкував інтерес до так званих низів, міської та сільської „маси“ і, відповідно, до вивчення її місця в Революції>». Згадував: «Хоч у моєму дипломі записано „Викладач історії середньої школи“, педпрактика у нас тривала кілька маловиразних тижнів. Натомість мій університетський „сільгоспстаж“ досяг до закінчення чистих шести місяців. І це був дуже змістовний університет (заняття в якому було продовжено у ФБСН)». З 1961 року в секторі сходознавства Фундаментальної бібліотеки суспільних наук (ФБСН, із 1968 року ІНІСН), пройшов шлях від старшого редактора/молодшого до завсектором Східної та Південно-Східної Азії ІНІСН. Змінив у ФБСН однофамільця Л. А. Гордона. Познайомився зі Світланою Марносовою, що працювала там, яка стала Гордон.
У 1968 захистив кандидатську дисертацію з Французької революції («Установлення якобінської диктатури», науковий керівник — А. З. Манфред). У 1989 здобув ступінь доктора історичних наук за монографію «Селянство Сходу: історичний суб'єкт, культурна традиція, соціальна спільність».
У 2000-х роках вів спецкурси в Саратовському університеті та РДГУ.
Область наукових інтересів: загальна історія, історія Франції, селянознавство, соціальні та політичні процеси у Китаї. Згадував, що його звернення до селянознавства «почалося зі Сходу», а «після Фанона від Африки та Близького Сходу перейшов до Сходу Далекого» (див. нижче про монографію про Фанона), тоді як «наш відділ стараннями А. І. Фурсова та Ю. В. Чайникова, що приєдналися до мене у 1980-х роках, став центром історіографії із селянознавчої проблематики»; «мені виявився близьким жанр соціальної антропології, коли в центрі людина, її життя, її картина світу. А не клітина обумовленості зовнішніми факторами, у яку вона поміщена! І коли постало питання про власну профідентичність, я самовизначився в бік історичної антропології. Не соціології — за всієї моєї поваги до цього напряму. Мабуть, це був кульмінаційний момент мого селянознавчого становлення…». Проф. вказував Гордона одним із найавторитетніших учасників семінару «Сучасні концепції аграрного розвитку».
Входить до редради наукового журналу «Селянознавство».
Автор понад 200 наукових публікацій. Публікувався у виданнях: «Французький щорічник», «Росія та сучасний світ», «Вісник РДГУ». Автор монографії про Франца Фанона.
- Проблеми національно-визвольних змагань у творчості Франца Фанона. М: Наука, 1977.
- Падіння жирондистів: Народне повстання в Парижі 31 травня — 2 червня 1793 М.: Наука, 1988.
- Селянство Сходу: Історичний суб'єкт, культурна традиція, соціальна спільність. М: Наука, 1989.
- Новий час як тип цивілізації. М., 1996.
- Цивілізація Нового часу між світ-культурою та культурним ареалом (Європа та Азія у XVII—XX ст.). Науково-аналітичний огляд. Москва, ІНІСН РАН, 1998. 130 с.
Примітки
- https://cyberleninka.ru/article/n/fbon-molodost-shkola-sudba
- http://inion.ru/ru/about/personalities/gordon-aleksandr-vladimirovich/
- https://books.google.com/books?id=MxEvEAAAQBAJ&pg=PT167
- https://cyberleninka.ru/article/n/ot-cheloveka-obschiny-ya-vyshel-k-hozyaystvuyuschemu-na-zemle-subektu-hozyainu-truzheniku-intervyu-a-m-nikulina-s-a-v-gordonom
- Гордон Александр Владимирович
- https://cyberleninka.ru/article/n/fbon-molodost-shkola-sudba
- История Французской революции: пути познания — Александр Чудинов — Google Books
- https://peasantstudies.ru/ru/category/7-2018-3-2?download=86
- Редколлегия
- Французский ежегодник
- Россия и современный мир
Посилання
- Інтерв'ю редактора журналу «Селянознавство» Олександра Нікуліна з російським істориком та культурологом Олександром Гордоном
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Volodimirovich Gordon 1 zhovtnya 1937 1937 10 01 Dnipro radyanskij i rosijskij istorik kulturolog frankoznavec shodoznavec sinolog selyanoznavec Doktor istorichnih nauk golovnij naukovij spivrobitnik ta zaviduvach sektoru Shidnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi viddilu Aziyi ta Afriki INISN Gordon Oleksandr VolodimirovichNarodivsya1 zhovtnya 1937 1937 10 01 86 rokiv Dnipropetrovsk Ukrayinska RSR SRSRDiyalnististorik oriyentalistAlma materd 1 ZakladInstitut naukovoyi informaciyi z suspilnih nauk RAN 2 Naukovij stupindoktor istorichnih nauk 2 Naukovij kerivnikManfred Albert Zaharovich 3 Nagorodi Gordon Oleksandr Volodimirovich u VikishovishiBiografiya ta tvorchistZakinchiv 1959 fahivec z istoriyi Franciyi uchen vid yakogo yak zgaduvav uspadkuvav interes do tak zvanih niziv miskoyi ta silskoyi masi i vidpovidno do vivchennya yiyi miscya v Revolyuciyi gt Zgaduvav Hoch u moyemu diplomi zapisano Vikladach istoriyi serednoyi shkoli pedpraktika u nas trivala kilka maloviraznih tizhniv Natomist mij universitetskij silgospstazh dosyag do zakinchennya chistih shesti misyaciv I ce buv duzhe zmistovnij universitet zanyattya v yakomu bulo prodovzheno u FBSN Z 1961 roku v sektori shodoznavstva Fundamentalnoyi biblioteki suspilnih nauk FBSN iz 1968 roku INISN projshov shlyah vid starshogo redaktora molodshogo do zavsektorom Shidnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi INISN Zminiv u FBSN odnofamilcya L A Gordona Poznajomivsya zi Svitlanoyu Marnosovoyu sho pracyuvala tam yaka stala Gordon U 1968 zahistiv kandidatsku disertaciyu z Francuzkoyi revolyuciyi Ustanovlennya yakobinskoyi diktaturi naukovij kerivnik A Z Manfred U 1989 zdobuv stupin doktora istorichnih nauk za monografiyu Selyanstvo Shodu istorichnij sub yekt kulturna tradiciya socialna spilnist U 2000 h rokah viv speckursi v Saratovskomu universiteti ta RDGU Oblast naukovih interesiv zagalna istoriya istoriya Franciyi selyanoznavstvo socialni ta politichni procesi u Kitayi Zgaduvav sho jogo zvernennya do selyanoznavstva pochalosya zi Shodu a pislya Fanona vid Afriki ta Blizkogo Shodu perejshov do Shodu Dalekogo div nizhche pro monografiyu pro Fanona todi yak nash viddil starannyami A I Fursova ta Yu V Chajnikova sho priyednalisya do mene u 1980 h rokah stav centrom istoriografiyi iz selyanoznavchoyi problematiki meni viyavivsya blizkim zhanr socialnoyi antropologiyi koli v centri lyudina yiyi zhittya yiyi kartina svitu A ne klitina obumovlenosti zovnishnimi faktorami u yaku vona pomishena I koli postalo pitannya pro vlasnu profidentichnist ya samoviznachivsya v bik istorichnoyi antropologiyi Ne sociologiyi za vsiyeyi moyeyi povagi do cogo napryamu Mabut ce buv kulminacijnij moment mogo selyanoznavchogo stanovlennya Prof vkazuvav Gordona odnim iz najavtoritetnishih uchasnikiv seminaru Suchasni koncepciyi agrarnogo rozvitku Vhodit do redradi naukovogo zhurnalu Selyanoznavstvo Avtor ponad 200 naukovih publikacij Publikuvavsya u vidannyah Francuzkij shorichnik Rosiya ta suchasnij svit Visnik RDGU Avtor monografiyi pro Franca Fanona Problemi nacionalno vizvolnih zmagan u tvorchosti Franca Fanona M Nauka 1977 Padinnya zhirondistiv Narodne povstannya v Parizhi 31 travnya 2 chervnya 1793 M Nauka 1988 Selyanstvo Shodu Istorichnij sub yekt kulturna tradiciya socialna spilnist M Nauka 1989 Novij chas yak tip civilizaciyi M 1996 Civilizaciya Novogo chasu mizh svit kulturoyu ta kulturnim arealom Yevropa ta Aziya u XVII XX st Naukovo analitichnij oglyad Moskva INISN RAN 1998 130 s Primitkihttps cyberleninka ru article n fbon molodost shkola sudba http inion ru ru about personalities gordon aleksandr vladimirovich https books google com books id MxEvEAAAQBAJ amp pg PT167 https cyberleninka ru article n ot cheloveka obschiny ya vyshel k hozyaystvuyuschemu na zemle subektu hozyainu truzheniku intervyu a m nikulina s a v gordonom Gordon Aleksandr Vladimirovich https cyberleninka ru article n fbon molodost shkola sudba Istoriya Francuzskoj revolyucii puti poznaniya Aleksandr Chudinov Google Books https peasantstudies ru ru category 7 2018 3 2 download 86 Redkollegiya Francuzskij ezhegodnik Rossiya i sovremennyj mirPosilannyaInterv yu redaktora zhurnalu Selyanoznavstvo Oleksandra Nikulina z rosijskim istorikom ta kulturologom Oleksandrom Gordonom