Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Патрі́с Емері́ Луму́мба (фр. Patrice Émery Lumumba; 2 липня 1925 — 17 січня 1961) — революціонер і перший прем'єр-міністр Демократичної Республіки Конго.
| Патріс Лумумба фр. Patrice Émery Lumumba | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 24 червня — 5 вересня 1960 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Жозеф Ілео | ||
| Народження: | 2 липня 1925[1][2][…] d, d, Бельгійське Конго | ||
| Смерть: | 17 січня 1961[1][2][…] (35 років) Лубумбаші, Республіка Конго (Леопольдвіль) | ||
| Причина смерті: | розстріл | ||
| Національність: | Тетела | ||
| Країна: | Республіка Конго (Леопольдвіль) | ||
| Релігія: | католицька церква | ||
| Партія: | Конголезький національний рух | ||
| Шлюб: | d | ||
| Діти: | d, d, d і d | ||
| Нагороди: |   | ||
| | |||
|
| |||
Брав участь у підпільній роботі, спрямованій на визволення Бельгійського Конго. Після проголошення незалежності (30 червня 1960), Лумумба став прем'єр-міністром. Перебуваючи на цьому посту, намагався наблизити країну до радянського блоку. У той самий період у Конго почалася громадянська війна, під час якої Лумумбу викрали і стратили у провінції Катанга.
Лумумбу оцінюють по-різному. Для одних він — національний герой і борець за волю, для інших — політичний авантюрист і один з головних винуватців громадянської війни.
Біографія
Походив з народу тетела. Закінчив середню школу при католицькій місії, потім курси поштових службовців. Працював писарем, поштовим клерком, службовцем в бельгійських промислових компаніях.
З 1950-х років активно брав участь в політичному житті колонії. Спочатку поділяв помірні політичні погляди — був прихильником ідеї «бельгійсько-конголезької спільноти», виступав за європеїзацію Конго, за поступове скасування расової сегрегації.
Отримавши освіту за рахунок колоніальних властей і увійшовши до числа так званих «еволюе» (освічених жителів), він служив поштовим чиновником. У числі інших обраних їздив на безкоштовну екскурсію по Бельгії. Вирішувалося питання про його роботу в бельгійському міністерстві колоній, але успішну кар'єру перервав арешт за звинуваченням у розкраданні грошових переказів на суму, приблизно рівну двом з половиною тисячам доларів.
Наприкінці 1950-х років погляди Лумумби революціонізувалися. Відсидівши у в'язниці шість місяців, Лумумба перейнявся радикальними ідеями, зайнявся політикою і в жовтні 1958 року очолив ліву партію Національний рух, яка на перших в країні виборах в травні 1960 року отримала в парламенті 40 місць зі 137. Лумумба став прем'єр -міністром.
У результаті сформованої політичної ситуації Брюссель був змушений визнати незалежність Конго, розраховуючи створити маріонеткову державу і як і раніше контролювати використання природних ресурсів країни.
На урочистій церемонії 30 червня 1960 року в присутності бельгійського короля Бодуена I, який відвідав країну, президент Жозеф Касавубу виголосив промову про національну модернізацію, багаторасове суспільство і співробітництво з колишньою метрополією. Лумумба всупереч протоколу взяв слово слідом за ним і виголосив гнівну філіппіку, закінчивши її знаменитою фразою: «Ми більше не ваші мавпи!» («фр. Nous ne sommes plus vos singes»).
Моїз Чомбе, прозахідний лідер провінції Катанга, де були зосереджені основні родовища корисних копалин і значне біле населення, у відповідь проголосив незалежність. З'явилася небезпека націоналізації мідної промисловості і попадання уранових рудників в зону впливу Москви. У цій ситуації певні політичні сили Бельгії, пов'язані з королем, за негласної підтримки ЦРУ ініціювали відділення Катанги, в якій була зосереджена вся добувна промисловість країни. Провінційний лідер Моїз Чомбе проголосив себе президентом Катанги.
Оскільки Чомбе обіцяв припинити заколот, якщо Лумумба буде відсторонений від влади, президент 5 вересня 1960 року зняв прем'єра з посади і посадив під домашній арешт. У відповідь Лумумба заявив по радіо про незаконність його зняття, оскільки його підтримав парламент.
6 вересня лідери основних партій, які складали урядову коаліцію, заявили про підтримку Лумумби.
7 вересня палата депутатів більшістю в ¾ голосів анулює рішення про відсторонення Лумумби від влади.
8 вересня Сенат підтвердив дане рішення, проте ООН продовжувала ігнорувати уряд і утримувати захоплені аеродроми та радіостанцію.
Був виписаний ордер на арешт Лумумби, 12 вересня він був ув'язнений, однак звільнений солдатами.
Коли прихильник Лумумби Антуан Гізенга підняв повстання, той втік, щоб приєднатися до однодумців, але при не до кінця з'ясованих обставин потрапив до рук катанзьких сепаратистів і був розстріляний без суду.
Вбивство
Точні обставини смерті П. Лумумби були довгий час невідомі широкій громадськості. За деякими даними, вже під час польоту в Тісвілл він був настільки побитий, що помер відразу ж по приземленні. Однак син Патріса Лумумби, Франсуа, подав запит до Бельгії з метою з'ясування обставин смерті свого батька. Через 41 рік після події спеціальна комісія бельгійського парламенту з'ясувала обставини смерті П. Лумумби.
Згідно з висновками комісії, Лумумба і його соратники були заарештовані спільниками Мобуту Сесе Секо і депортовані літаком до Моїз Чомбе в Катангу, де були поміщені в лісову хатину. Лумумба зі своїми соратниками Нестором Окіта і Морісом Мполо були піддані тортурам, після чого їх відвідали політичні суперники — Чомбе, Еваріст Кімба Мутомбо і бельгійські політики, для того, щоб образити й оплювати їх.
17 січня 1961 року Лумумба з соратниками були розстріляні катангійськими солдатами під командуванням бельгійських офіцерів, і попередньо закопані на місці розстрілу. Щоб приховати скоєне, трупи були ексгумовані через кілька днів. Тіло Лумумби розчленували, розчинили частки в кислоті й після цього останки були спалені. Вбивство було приписано жителям села. Більшість засобів масової інформації, однак, приписувала вбивство Чомбе.
У заключному звіті комісія дійшла висновку, що король Бельгії Бодуен знав про плани вбивства Лумумби. Також було встановлено, що бельгійський уряд надавав транспортну, фінансову і військову допомогу силам, які вороже ставилися до Лумумби. Велика частина провини була приписана безпосередньо королю Бодуену, який, імовірно, в обхід політичних інститутів країни проводив свою власну колоніальну політику.
«Проблемі Лумумби» були присвячені кілька засідань Ради національної безпеки США влітку 1960 року.
18 серпня 1960 президент США Дуайт Ейзенхауер схвалив рекомендації ЦРУ ліквідувати Лумумбу, надалі фахівцями ЦРУ були розроблені варіанти вбивства Лумумби з вогнепальної зброї і за допомогою отрути, в результаті був затверджений план операції «Блакитна стріла».
Документальний фільм «Вбивство в колоніальному стилі» (реж. Томас Гіфер) 2000 року розслідує події тих днів на основі інтерв'ю з багатьма колишніми співробітниками і офіцерами ЦРУ та бельгійської служби безпеки. В інтерв'ю багато з них вперше зізналися в тому, що особисто брали участь у вбивстві і наступному усуненні останків Лумумби і його соратників (у тому числі і за допомогою кислоти). Один з офіцерів досі зберігає передні зуби Лумумби, які він пред'явив перед камерою.
У прощальному листі дружині Патріс Лумумба писав: «Єдине, чого ми бажали для нашої країни, — це право на гідне існування, на гідність без лицемірства, на незалежність без обмежень … Прийде день, коли історія скаже своє слово».
У березні 2010 року з'явилася інформація про те, що Патріс Лумумба був повалений зі свого поста і убитий за участю співробітниці британської Секретної розвідувальної служби MI-6, баронеси Дафни Парк. У березні 2013 року британська газета The Daily Telegraph, з посиланням на лорда Девіда Едварда Лі (David Edward Lea), повідомила, що співробітниця британської розвідки Мі-6 баронеса Дафна Парк, яка з 1959 до 1961 року була консулом і першим секретарем в Леопольдвілі, незадовго до її смерті в 2010 році, зізналася в організації вбивства Патріса Лумумби 1961 року.
Пам'ять
- Вулиця Патріса Лумумби у містах Кривий Ріг (Україна).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118575295 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Патріс Лумумба |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Патріс Лумумба |
Література
- В. І. Головченко. Лумумба Патріс Емері // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patri s Emeri Lumu mba fr Patrice Emery Lumumba 2 lipnya 1925 17 sichnya 1961 revolyucioner i pershij prem yer ministr Demokratichnoyi Respubliki Kongo Patris Lumumba fr Patrice Emery LumumbaPatris Lumumba Prapor 1 j Prem yer ministr Demokratichnoyi Respubliki Kongo 24 chervnya 5 veresnya 1960 roku Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Zhozef Ileo Narodzhennya 2 lipnya 1925 1925 07 02 1 2 d d Belgijske KongoSmert 17 sichnya 1961 1961 01 17 1 2 35 rokiv Lubumbashi Respublika Kongo Leopoldvil Prichina smerti rozstrilNacionalnist TetelaKrayina Respublika Kongo Leopoldvil Religiya katolicka cerkvaPartiya Kongolezkij nacionalnij ruhShlyub dDiti d d d i d Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Brav uchast u pidpilnij roboti spryamovanij na vizvolennya Belgijskogo Kongo Pislya progoloshennya nezalezhnosti 30 chervnya 1960 Lumumba stav prem yer ministrom Perebuvayuchi na comu postu namagavsya nabliziti krayinu do radyanskogo bloku U toj samij period u Kongo pochalasya gromadyanska vijna pid chas yakoyi Lumumbu vikrali i stratili u provinciyi Katanga Lumumbu ocinyuyut po riznomu Dlya odnih vin nacionalnij geroj i borec za volyu dlya inshih politichnij avantyurist i odin z golovnih vinuvatciv gromadyanskoyi vijni BiografiyaPohodiv z narodu tetela Zakinchiv serednyu shkolu pri katolickij misiyi potim kursi poshtovih sluzhbovciv Pracyuvav pisarem poshtovim klerkom sluzhbovcem v belgijskih promislovih kompaniyah Z 1950 h rokiv aktivno brav uchast v politichnomu zhitti koloniyi Spochatku podilyav pomirni politichni poglyadi buv prihilnikom ideyi belgijsko kongolezkoyi spilnoti vistupav za yevropeyizaciyu Kongo za postupove skasuvannya rasovoyi segregaciyi Otrimavshi osvitu za rahunok kolonialnih vlastej i uvijshovshi do chisla tak zvanih evolyue osvichenih zhiteliv vin sluzhiv poshtovim chinovnikom U chisli inshih obranih yizdiv na bezkoshtovnu ekskursiyu po Belgiyi Virishuvalosya pitannya pro jogo robotu v belgijskomu ministerstvi kolonij ale uspishnu kar yeru perervav aresht za zvinuvachennyam u rozkradanni groshovih perekaziv na sumu priblizno rivnu dvom z polovinoyu tisyacham dolariv Naprikinci 1950 h rokiv poglyadi Lumumbi revolyucionizuvalisya Vidsidivshi u v yaznici shist misyaciv Lumumba perejnyavsya radikalnimi ideyami zajnyavsya politikoyu i v zhovtni 1958 roku ocholiv livu partiyu Nacionalnij ruh yaka na pershih v krayini viborah v travni 1960 roku otrimala v parlamenti 40 misc zi 137 Lumumba stav prem yer ministrom U rezultati sformovanoyi politichnoyi situaciyi Bryussel buv zmushenij viznati nezalezhnist Kongo rozrahovuyuchi stvoriti marionetkovu derzhavu i yak i ranishe kontrolyuvati vikoristannya prirodnih resursiv krayini Lumumba na foto v Bryusseli na konferenciyi za kruglim stolom z inshimi chlenami delegaciyi MNC L 26 sichnya 1960 roku Na urochistij ceremoniyi 30 chervnya 1960 roku v prisutnosti belgijskogo korolya Boduena I yakij vidvidav krayinu prezident Zhozef Kasavubu vigolosiv promovu pro nacionalnu modernizaciyu bagatorasove suspilstvo i spivrobitnictvo z kolishnoyu metropoliyeyu Lumumba vsuperech protokolu vzyav slovo slidom za nim i vigolosiv gnivnu filippiku zakinchivshi yiyi znamenitoyu frazoyu Mi bilshe ne vashi mavpi fr Nous ne sommes plus vos singes Moyiz Chombe prozahidnij lider provinciyi Katanga de buli zoseredzheni osnovni rodovisha korisnih kopalin i znachne bile naselennya u vidpovid progolosiv nezalezhnist Z yavilasya nebezpeka nacionalizaciyi midnoyi promislovosti i popadannya uranovih rudnikiv v zonu vplivu Moskvi U cij situaciyi pevni politichni sili Belgiyi pov yazani z korolem za neglasnoyi pidtrimki CRU iniciyuvali viddilennya Katangi v yakij bula zoseredzhena vsya dobuvna promislovist krayini Provincijnij lider Moyiz Chombe progolosiv sebe prezidentom Katangi Lumumba pribuvaye v Nyu Jork 24 lipnya 1960 roku Oskilki Chombe obicyav pripiniti zakolot yaksho Lumumba bude vidstoronenij vid vladi prezident 5 veresnya 1960 roku znyav prem yera z posadi i posadiv pid domashnij aresht U vidpovid Lumumba zayaviv po radio pro nezakonnist jogo znyattya oskilki jogo pidtrimav parlament 6 veresnya lideri osnovnih partij yaki skladali uryadovu koaliciyu zayavili pro pidtrimku Lumumbi 7 veresnya palata deputativ bilshistyu v golosiv anulyuye rishennya pro vidstoronennya Lumumbi vid vladi 8 veresnya Senat pidtverdiv dane rishennya prote OON prodovzhuvala ignoruvati uryad i utrimuvati zahopleni aerodromi ta radiostanciyu Buv vipisanij order na aresht Lumumbi 12 veresnya vin buv uv yaznenij odnak zvilnenij soldatami Koli prihilnik Lumumbi Antuan Gizenga pidnyav povstannya toj vtik shob priyednatisya do odnodumciv ale pri ne do kincya z yasovanih obstavin potrapiv do ruk katanzkih separatistiv i buv rozstrilyanij bez sudu VbivstvoTochni obstavini smerti P Lumumbi buli dovgij chas nevidomi shirokij gromadskosti Za deyakimi danimi vzhe pid chas polotu v Tisvill vin buv nastilki pobitij sho pomer vidrazu zh po prizemlenni Odnak sin Patrisa Lumumbi Fransua podav zapit do Belgiyi z metoyu z yasuvannya obstavin smerti svogo batka Cherez 41 rik pislya podiyi specialna komisiya belgijskogo parlamentu z yasuvala obstavini smerti P Lumumbi Zgidno z visnovkami komisiyi Lumumba i jogo soratniki buli zaareshtovani spilnikami Mobutu Sese Seko i deportovani litakom do Moyiz Chombe v Katangu de buli pomisheni v lisovu hatinu Lumumba zi svoyimi soratnikami Nestorom Okita i Morisom Mpolo buli piddani torturam pislya chogo yih vidvidali politichni superniki Chombe Evarist Kimba Mutombo i belgijski politiki dlya togo shob obraziti j oplyuvati yih 17 sichnya 1961 roku Lumumba z soratnikami buli rozstrilyani katangijskimi soldatami pid komanduvannyam belgijskih oficeriv i poperedno zakopani na misci rozstrilu Shob prihovati skoyene trupi buli eksgumovani cherez kilka dniv Tilo Lumumbi rozchlenuvali rozchinili chastki v kisloti j pislya cogo ostanki buli spaleni Vbivstvo bulo pripisano zhitelyam sela Bilshist zasobiv masovoyi informaciyi odnak pripisuvala vbivstvo Chombe U zaklyuchnomu zviti komisiya dijshla visnovku sho korol Belgiyi Boduen znav pro plani vbivstva Lumumbi Takozh bulo vstanovleno sho belgijskij uryad nadavav transportnu finansovu i vijskovu dopomogu silam yaki vorozhe stavilisya do Lumumbi Velika chastina provini bula pripisana bezposeredno korolyu Boduenu yakij imovirno v obhid politichnih institutiv krayini provodiv svoyu vlasnu kolonialnu politiku Problemi Lumumbi buli prisvyacheni kilka zasidan Radi nacionalnoyi bezpeki SShA vlitku 1960 roku 18 serpnya 1960 prezident SShA Duajt Ejzenhauer shvaliv rekomendaciyi CRU likviduvati Lumumbu nadali fahivcyami CRU buli rozrobleni varianti vbivstva Lumumbi z vognepalnoyi zbroyi i za dopomogoyu otruti v rezultati buv zatverdzhenij plan operaciyi Blakitna strila Dokumentalnij film Vbivstvo v kolonialnomu stili rezh Tomas Gifer 2000 roku rozsliduye podiyi tih dniv na osnovi interv yu z bagatma kolishnimi spivrobitnikami i oficerami CRU ta belgijskoyi sluzhbi bezpeki V interv yu bagato z nih vpershe ziznalisya v tomu sho osobisto brali uchast u vbivstvi i nastupnomu usunenni ostankiv Lumumbi i jogo soratnikiv u tomu chisli i za dopomogoyu kisloti Odin z oficeriv dosi zberigaye peredni zubi Lumumbi yaki vin pred yaviv pered kameroyu U proshalnomu listi druzhini Patris Lumumba pisav Yedine chogo mi bazhali dlya nashoyi krayini ce pravo na gidne isnuvannya na gidnist bez licemirstva na nezalezhnist bez obmezhen Prijde den koli istoriya skazhe svoye slovo U berezni 2010 roku z yavilasya informaciya pro te sho Patris Lumumba buv povalenij zi svogo posta i ubitij za uchastyu spivrobitnici britanskoyi Sekretnoyi rozviduvalnoyi sluzhbi MI 6 baronesi Dafni Park U berezni 2013 roku britanska gazeta The Daily Telegraph z posilannyam na lorda Devida Edvarda Li David Edward Lea povidomila sho spivrobitnicya britanskoyi rozvidki Mi 6 baronesa Dafna Park yaka z 1959 do 1961 roku bula konsulom i pershim sekretarem v Leopoldvili nezadovgo do yiyi smerti v 2010 roci ziznalasya v organizaciyi vbivstva Patrisa Lumumbi 1961 roku Pam yatPam yatnik Patrisu Lumumbi v Mali Vulicya Patrisa Lumumbi u mistah Krivij Rig Ukrayina Vulicya Patrisa Lumumbi u mistah Akkra Gana Abudzha Nigeriya Prospekt Patrisa Lumumbi u misti Rabat Marokko Pam yatnik Patrisu Lumumbi u Mali KinshasiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118575295 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Patris Lumumba Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Patris Lumumba Kevin Okot Krashe otruta 2023 Zhittyepis angl Zhittyepis angl Patrice Lumumba 50 Years Later Remembering the U S Backed Assassination of Congo s First Democratically Elected Leader dokumentalne video 2011 angl 1 BBC 2 LiteraturaV I Golovchenko Lumumba Patris Emeri Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X