Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мобуту Сесе Секо Куку Нґбенду ва за Банґа (фр. Mobutu Sese Seko Kuku Ngbendu wa za Banga, більше відомий як Мобуту Сесе Секо або Жозеф-Дезіре Мобуту, фр. Joseph-Désiré Mobutu, 14 жовтня 1930 — 7 вересня 1997) — президент Демократичної Республіки Конго (потім перейменованої в Заїр) в 1965–1997 роках.
| Мобуту Сесе Секо | |
|---|---|
| лінґ. Mobutu Sese Seko Kuku Ngbendu wa Za Banga | |
 | |
| Президент Республіки Заїр | |
| 25 листопада 1965 — 17 травня 1997 року | |
| Попередник | Жозеф Касавубу |
| Наступник | Лоран-Дезіре Кабіла |
| | |
| Народився | 14 жовтня 1930[1][2][…] Лісала, Бельгійське Конго |
| Помер | 7 вересня 1997[1][2][…] (66 років) Рабат, Марокко |
| Похований | Рабат |
| Відомий як | політик, журналіст, військовослужбовець |
| Країна | Республіка Конго (Леопольдвіль) і Заїр |
| Національність | нґбанді |
| Alma mater | d |
| Політична партія | Народний революційний рух |
| У шлюбі з | 1) Марія-Антуанетта 2) Бобі Ладава (з 1980) |
| Діти | сини: Ніва, Конга, Конгулу, Манда та Нзанга дочка: Якпуа |
| Релігія | католицизм |
| Нагороди |        |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мобуту захопив владу в 1965 році після державного перевороту і став диктатором. Він змінив назву країни з Конго на Заїр (1971). Період правління Мобуту характеризується надзвичайно низьким рівнем життя заїрського населення, корупцією та клептократією.
Біографія
Жозеф-Дезіре Мобуту народився в місті Лісала в Бельгійському Конго. Етнічно Мобуту належав до народу нґбанді. Ще дитиною його всиновив кухар бельгійських місіонерів, і Мобуту отримав можливість навчатися в місіонерській школі.
Мобуту отримав християнську католицьку освіту в Леопольдвілі. Сім років (1949–1956) служив у збройних силах, після звільнення влаштувався на роботу журналістом у леопольдвільській щоденній газеті «L'Avenir». Приблизно в цей же час Мобуту познайомився з Патрісом Лумумбою і став членом визвольної організації Конголезький національний рух.
30 червня 1960 року було сформовано перший в історії уряд Демократичної Республіки Конго, який очолив Лумумба (президентом країни став Жозеф Касавубу). Мобуту було призначено главою військового відомства.
14 вересня того ж року боротьба за владу між Лумумбою та Касавубу завершилася військовим переворотом на користь президента країни. Мобуту був активним учасником перевороту і залишився на своїй посаді.
Прихід до влади
У 1965 році Мобуту закінчив переворот. Він скинув колишнього президента Касавубу і сам оголосив себе президентом на наступні п'ять років. Мобуту захопив усю владу до своїх рук, заборонив усі політичні партії, окрім однієї, засновником і головою якої він був — Народний революційний рух, та реорганізував систему управління. Контролю над економікою Мобуту досягнув, націоналізувавши найбільші підприємства країни, в тому числі й компанію по видобутку міді «Юніон Міньєр дю О-Катанга». У 1967 році Мобуту придушив заколот опозиції, в 1970 — переобрався на пост президента, будучи єдиним кандидатом на виборах.
Заїризація
У 1971 році Мобуту перейменував Демократичну Республіку Конго в Заїр, а столицю Леопольдвіль — в Кіншасу. Були затверджені новий прапор та герб. Наступного року була проголошена кампанія «щирого заїрського націоналізму». Мешканцям країни було продиктовано називати дітей споконвічними африканськими іменами, а священикам під загрозою в'язницею було заборонено хрестити дітей під християнськими.
Глава держави особисто подавав приклад і 1972 року змінив своє ім'я на Мобуту Сесе Секо Куку Нґбенду ва за Банґа, що в перекладі значить «Всемогутній воїн, котрий, завдяки своїй твердості та залізній волі, крокує від перемоги до перемоги, спалюючи все на своєму шляху».
Жителям країни було заборонено носити піджаки, європейські сорочки та краватки, а порушників змушували сплачувати чималий штраф. Рекомендувалося вдягатися в абакости — традиційні африканські туніки (при цьому їхня назва «абакост» була скорочення французького лозунгу «Геть костюм!» — фр. A bas le costume!). Яскравою деталлю костюма самого президента стала шапочка з леопардової шкіри (хутро леопарда традиційно носили тільки вожді).
Авторитаризм
Ще з самого початку свого правління Мобуту почав цілеспрямовано знищувати своїх політичних опонентів. Президент був навчений досвідом своїх попередників і добре знав, що для того, аби протриматися у владі, йому необхідно буде використати жорсткі заходи.
У 1966 році одразу декілька відомих політичних діячів, включаючи колишнього голову уряду Еварісте Кімба та ще трьох екс-міністрів, були повішені. Варто зазначити, що, на відміну від інших диктаторів, Мобуту не соромився проводити покарання публічно: наприклад, зазначену вище страту спостерігало 50 000 чоловік. 1968 року міністр освіти в уряді Лумумби повернувся до Заїру з еміграції в обмін на обіцянку про помилування. Однак після прибуття Мулеле був жорстоко вбитий військами Мобуту.
Пізніше Мобуту перейшов до іншої тактики: замість фізичного усунення він став використовувати підкуп.
Протягом всього правління Мобуту змушений був неодноразово придушувати заколоти та повстання, причому йому в цьому часто допомагали з-за кордону. Наприклад, в 1977 році військову допомогу надала Франція, в 1978 році, коли заїрські війська ледь не зазнали поразки, — Бельгія, Франція та Китай.
Міжнародна спільнота неодноразово намагалася лібералізувати політичну систему Заїру, але ці спроби провалилися через супротив з боку Мобуту та його оточення.
1980 року група депутатів заїрського парламенту вийшла зі складу Народного революційного руху і в 1982 році, незважаючи на заборону створення політичних об'єднань, заснувала опозиційну партію — Союз за демократію та соціальний прогрес.
У 1990 році Мобуту оголосив про відновлення багатопартійної системи. Однак, відчувши, що він втрачає владу,1992 року відмінив рішення Незалежної національної конференції про позбавлення президента влади, а в 1993 році провів репресії своїх опонентів.
Культ особистості
Так само, як і багато хто з диктаторів, Мобуту за життя було піднесено в статус фактично напівбога. Його називали «батьком народу», «рятівником нації». Його портрети висіли в більшості громадських установ; члени парламенту та уряду носили значки з портретом президента. У заставці вечірніх новин Мобуту щодня з'являвся в позі сидячого на небесах. На кожній банкноті також було зображено президента.
На честь Мобуту було перейменовано озеро Альберт (1973), яке з XIX століття носило ім'я чоловіка королеви Вікторії. Лише частина акваторії цього озера належала Заїру; в Уганді використовувалася стара назва, однак в СРСР перейменування було визнано, і в усіх довідниках та картах зазначалося озеро Мобуту-Сесе-Секо. Після скинення Мобуту в 1996 році була відновлена колишня назва.
Економіка та соціальна політика
Правління Мобуту увійшло в історію як одне з найбільш корумпованих у XX столітті. Процвітало хабарництво та казнокрадство (в особистих цілях один з дипломатів використовував навіть посольство Заїру в Японії). У самого президента було декілька палаців в Кіншасі та інших містах країни, цілий автопарк «Мерседесів» та особистий капітал в швейцарських банках, який до 1984 року становив приблизно 5 мільярдів доларів (на той момент ця сума дорівнювала зовнішньому боргу країни).
Все це призвело до того, що економічна та соціальна інфраструктури країни були майже повністю знищені. Заробітна плата затримувалася місяцями, кількість голодуючих та безробітних досягла небувалих розмірів, на високому рівні знаходилася інфляція. Єдиною професією, яка гарантувала стабільний високий заробіток, була професія військового: армія була опорою режиму.
У 1975 році в Заїрі почалася економічна криза, у 1989 році було оголошено дефолт: держава виявилася не в змозі сплатити зовнішній борг. За Мобуту були введені соціальні виплати багатодітним сім'ям, інвалідам та іншим, але через високу інфляцію ці виплати швидко знецінювалися. Разом з тим варто зазначити кроки, які позитивно вплинули на економіку Заїру: націоналізація підприємств зменшила залежність країни від іноземного капіталу, а зміна валюти в 1967 році дещо покращила ситуацію в економіці.
Зовнішня політика
Під час холодної війни Мобуту вів швидше прозахідну зовнішню політику, зокрема, підтримуючи антикомуністичних повстанців Анголи. Однак ніяк не можна сказати, що відносини Заїру із соціалістичними країнами були ворожими: Мобуту був другом румунського диктатора Ніколае Чаушеску, встановив добрі відносини з Китаєм та Північною Кореєю, а Радянському Союзу дозволив побудувати в Кіншасі посольство. З країн Африки Мобуту мав ворожі стосунки з Лівією та Замбією, маючи теплі стосунки з Марокко.
При Мобуту Заїр не входив до політичних та військових блоків та був членом Руху неприєднання. Офіційно одним з принципів заїрського націоналізму («щирості») був лозунг: «Ні праворуч, ні ліворуч, а тільки рух у власному напрямку». Після закінчення холодної війни відносини між Заїром та США зіпсувалися, а Мобуту було навіть оголошено в США персоною нон грата.
Скинення Мобуту
У середині 1990-х років у Руанді почався масовий геноцид, і декілька сотень тисяч людей утекли до Заїру. Мобуту відправив у східні райони країни урядові війська, щоби вигнати звідти біженців, а заразом і народність тутсі (в 1996 році цьому народу було наказано покинути країну). Ці дії викликали масове незадоволення в країні, і в жовтні 1996 тутсі підняли повстання проти режиму Мобуту. Разом з іншими повстанцями вони об'єдналися в Альянс демократичних сил за визволення Конго. Очолив організацію Лоран Кабіла, підтримку надавали уряди Уганди та Руанди.
Урядові війська нічого не могли протиставити повстанцям, і 17 травня 1997 року війська опозиції увійшли до Кіншаси. Мобуту втік з країни, яку було знову перейменовано в Демократичну Республіку Конго.
Смерть
Мобуту відмовили в наданні політичного притулку у Франції та Того. Колишній диктатор зміг залишитися лише в Марокко. 7 вересня 1997 року Мобуту Сесе Секо помер від раку простати в Рабаті.
Сім'я
Мобуту був одружений двічі. Його перша жінка Марія-Антуанетта Мобуту померла від серцевої недостатності в 1977 році. 1980 року диктатор одружився вдруге — його жінкою стала Бобі Ладава. У Мобуту було шестеро дітей: чотири сина від першого шлюбу (Ніва, Конга, Конгулу та Манда) померли, син та дочка від другого залишилися живі. Син диктатора від другого шлюбу висунув свою кандидатуру на президентських виборах в ДР Конго в 2006 році. Дочка Якпуа мешкає в Бельгії.
Фільми про Мобуту
Бібліографія
- Edgerton, Robert — «The Troubled Heart of Africa: A History of the Congo», St. Martin's Press
- Gould, David — «Bureaucratic Corruption and Underdevelopment in the Third World: The Case of Zaire»
- Janssen, Pierre — «A la cour de Mobutu», Michel Lafon, 1997
- Kelly, Sean — «America's Tyrant: The CIA and Mobutu of Zaire», American University Press
- Lesie, Winsome J — «Zaire: Continuity and Political Change in an Oppressive State», Westview Press
- MacGaffey, Janet — «The Real Economy of Zaire: The Contribution of Smuggling and Other Unofficial Activities to National Wealth», Philadelphia: University of Pennsylvania Press
- Meditz, Sandra W. and Tim Merrill — «Zaire: A Country Study», Claitor's Law Books and Publishing Division
- Mokoli, Mondonga M — «State Against Development: The Experience of Post-1965 Zaire», New York: Greenwood Press
- Ngbanda Nzambo-ku-Atumba, Honoré — «Ainsi sonne le glas! Les Derniers Jours du Maréchal Mobutu», Gideppe
- Nguza Karl-i-Bond, Jean — «Mobutu ou l'Incarnation du Mal Zairois», Bellew Publishing Co Ltd
- Sandbrook, Richard — «The Politics of Africa's Economic Stagnation», Cambridge University Press, 1985
- Wrong, Michela — «In The Footsteps of Mr. Kurtz: Living on the Brink of Disaster in Mobutu's Congo», Perennial
- Young, Crawford, and Thomas Turner — «The Rise and Decline of the Zairian State», University of Wisconsin Press
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мобуту Сесе Секо |
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
Література
- В. І. Головченко. Мобуту Сесе Секо // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
Іноземними мовами
- Мобуту на сайті Hrono.ru [ 26 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Мобуту на сайті Africana.ru [ 17 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- Мобуту на сайті Krugosvet.ru [ 15 березня 2008 у Wayback Machine.]
- (французькою)
- Інтерв'ю з Мобуту на сайті Metroactive.com [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англійською)
- (англійською)
- Стаття «Mobutu's legacy: Show over substance» на сайту BBC.co.uk [ 14 квітня 2009 у Wayback Machine.] (англійською)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mobutu Sese Seko Kuku Ngbendu va za Banga fr Mobutu Sese Seko Kuku Ngbendu wa za Banga bilshe vidomij yak Mobutu Sese Seko abo Zhozef Dezire Mobutu fr Joseph Desire Mobutu 14 zhovtnya 1930 7 veresnya 1997 prezident Demokratichnoyi Respubliki Kongo potim perejmenovanoyi v Zayir v 1965 1997 rokah Mobutu Sese Sekoling Mobutu Sese Seko Kuku Ngbendu wa Za BangaMobutu Sese SekoPrezident Respubliki Zayir25 listopada 1965 17 travnya 1997 rokuPoperednik Zhozef KasavubuNastupnik Loran Dezire KabilaNarodivsya 14 zhovtnya 1930 1930 10 14 1 2 Lisala Belgijske KongoPomer 7 veresnya 1997 1997 09 07 1 2 66 rokiv Rabat MarokkoPohovanij RabatVidomij yak politik zhurnalist vijskovosluzhbovecKrayina Respublika Kongo Leopoldvil i ZayirNacionalnist ngbandiAlma mater dPolitichna partiya Narodnij revolyucijnij ruhU shlyubi z 1 Mariya Antuanetta 2 Bobi Ladava z 1980 Diti sini Niva Konga Kongulu Manda ta Nzanga dochka YakpuaReligiya katolicizmNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Mobutu zahopiv vladu v 1965 roci pislya derzhavnogo perevorotu i stav diktatorom Vin zminiv nazvu krayini z Kongo na Zayir 1971 Period pravlinnya Mobutu harakterizuyetsya nadzvichajno nizkim rivnem zhittya zayirskogo naselennya korupciyeyu ta kleptokratiyeyu BiografiyaZhozef Dezire Mobutu narodivsya v misti Lisala v Belgijskomu Kongo Etnichno Mobutu nalezhav do narodu ngbandi She ditinoyu jogo vsinoviv kuhar belgijskih misioneriv i Mobutu otrimav mozhlivist navchatisya v misionerskij shkoli Mobutu otrimav hristiyansku katolicku osvitu v Leopoldvili Sim rokiv 1949 1956 sluzhiv u zbrojnih silah pislya zvilnennya vlashtuvavsya na robotu zhurnalistom u leopoldvilskij shodennij gazeti L Avenir Priblizno v cej zhe chas Mobutu poznajomivsya z Patrisom Lumumboyu i stav chlenom vizvolnoyi organizaciyi Kongolezkij nacionalnij ruh 30 chervnya 1960 roku bulo sformovano pershij v istoriyi uryad Demokratichnoyi Respubliki Kongo yakij ocholiv Lumumba prezidentom krayini stav Zhozef Kasavubu Mobutu bulo priznacheno glavoyu vijskovogo vidomstva 14 veresnya togo zh roku borotba za vladu mizh Lumumboyu ta Kasavubu zavershilasya vijskovim perevorotom na korist prezidenta krayini Mobutu buv aktivnim uchasnikom perevorotu i zalishivsya na svoyij posadi Prihid do vladi U 1965 roci Mobutu zakinchiv perevorot Vin skinuv kolishnogo prezidenta Kasavubu i sam ogolosiv sebe prezidentom na nastupni p yat rokiv Mobutu zahopiv usyu vladu do svoyih ruk zaboroniv usi politichni partiyi okrim odniyeyi zasnovnikom i golovoyu yakoyi vin buv Narodnij revolyucijnij ruh ta reorganizuvav sistemu upravlinnya Kontrolyu nad ekonomikoyu Mobutu dosyagnuv nacionalizuvavshi najbilshi pidpriyemstva krayini v tomu chisli j kompaniyu po vidobutku midi Yunion Minyer dyu O Katanga U 1967 roci Mobutu pridushiv zakolot opoziciyi v 1970 pereobravsya na post prezidenta buduchi yedinim kandidatom na viborah Zayirizaciya Prapor Zayiru pri Mobutu U 1971 roci Mobutu perejmenuvav Demokratichnu Respubliku Kongo v Zayir a stolicyu Leopoldvil v Kinshasu Buli zatverdzheni novij prapor ta gerb Nastupnogo roku bula progoloshena kampaniya shirogo zayirskogo nacionalizmu Meshkancyam krayini bulo prodiktovano nazivati ditej spokonvichnimi afrikanskimi imenami a svyashenikam pid zagrozoyu v yazniceyu bulo zaboroneno hrestiti ditej pid hristiyanskimi Glava derzhavi osobisto podavav priklad i 1972 roku zminiv svoye im ya na Mobutu Sese Seko Kuku Ngbendu va za Banga sho v perekladi znachit Vsemogutnij voyin kotrij zavdyaki svoyij tverdosti ta zaliznij voli krokuye vid peremogi do peremogi spalyuyuchi vse na svoyemu shlyahu Zhitelyam krayini bulo zaboroneno nositi pidzhaki yevropejski sorochki ta kravatki a porushnikiv zmushuvali splachuvati chimalij shtraf Rekomenduvalosya vdyagatisya v abakosti tradicijni afrikanski tuniki pri comu yihnya nazva abakost bula skorochennya francuzkogo lozungu Get kostyum fr A bas le costume Yaskravoyu detallyu kostyuma samogo prezidenta stala shapochka z leopardovoyi shkiri hutro leoparda tradicijno nosili tilki vozhdi Avtoritarizm She z samogo pochatku svogo pravlinnya Mobutu pochav cilespryamovano znishuvati svoyih politichnih oponentiv Prezident buv navchenij dosvidom svoyih poperednikiv i dobre znav sho dlya togo abi protrimatisya u vladi jomu neobhidno bude vikoristati zhorstki zahodi U 1966 roci odrazu dekilka vidomih politichnih diyachiv vklyuchayuchi kolishnogo golovu uryadu Evariste Kimba ta she troh eks ministriv buli povisheni Varto zaznachiti sho na vidminu vid inshih diktatoriv Mobutu ne soromivsya provoditi pokarannya publichno napriklad zaznachenu vishe stratu sposterigalo 50 000 cholovik 1968 roku ministr osviti v uryadi Lumumbi povernuvsya do Zayiru z emigraciyi v obmin na obicyanku pro pomiluvannya Odnak pislya pributtya Mulele buv zhorstoko vbitij vijskami Mobutu Piznishe Mobutu perejshov do inshoyi taktiki zamist fizichnogo usunennya vin stav vikoristovuvati pidkup Protyagom vsogo pravlinnya Mobutu zmushenij buv neodnorazovo pridushuvati zakoloti ta povstannya prichomu jomu v comu chasto dopomagali z za kordonu Napriklad v 1977 roci vijskovu dopomogu nadala Franciya v 1978 roci koli zayirski vijska led ne zaznali porazki Belgiya Franciya ta Kitaj Mizhnarodna spilnota neodnorazovo namagalasya liberalizuvati politichnu sistemu Zayiru ale ci sprobi provalilisya cherez suprotiv z boku Mobutu ta jogo otochennya 1980 roku grupa deputativ zayirskogo parlamentu vijshla zi skladu Narodnogo revolyucijnogo ruhu i v 1982 roci nezvazhayuchi na zaboronu stvorennya politichnih ob yednan zasnuvala opozicijnu partiyu Soyuz za demokratiyu ta socialnij progres U 1990 roci Mobutu ogolosiv pro vidnovlennya bagatopartijnoyi sistemi Odnak vidchuvshi sho vin vtrachaye vladu 1992 roku vidminiv rishennya Nezalezhnoyi nacionalnoyi konferenciyi pro pozbavlennya prezidenta vladi a v 1993 roci proviv represiyi svoyih oponentiv Kult osobistosti Moneta vartistyu 10 makuta iz zobrazhennyam Mobutu Sese Seko Tak samo yak i bagato hto z diktatoriv Mobutu za zhittya bulo pidneseno v status faktichno napivboga Jogo nazivali batkom narodu ryativnikom naciyi Jogo portreti visili v bilshosti gromadskih ustanov chleni parlamentu ta uryadu nosili znachki z portretom prezidenta U zastavci vechirnih novin Mobutu shodnya z yavlyavsya v pozi sidyachogo na nebesah Na kozhnij banknoti takozh bulo zobrazheno prezidenta Na chest Mobutu bulo perejmenovano ozero Albert 1973 yake z XIX stolittya nosilo im ya cholovika korolevi Viktoriyi Lishe chastina akvatoriyi cogo ozera nalezhala Zayiru v Ugandi vikoristovuvalasya stara nazva odnak v SRSR perejmenuvannya bulo viznano i v usih dovidnikah ta kartah zaznachalosya ozero Mobutu Sese Seko Pislya skinennya Mobutu v 1996 roci bula vidnovlena kolishnya nazva Ekonomika ta socialna politika Pravlinnya Mobutu uvijshlo v istoriyu yak odne z najbilsh korumpovanih u XX stolitti Procvitalo habarnictvo ta kaznokradstvo v osobistih cilyah odin z diplomativ vikoristovuvav navit posolstvo Zayiru v Yaponiyi U samogo prezidenta bulo dekilka palaciv v Kinshasi ta inshih mistah krayini cilij avtopark Mersedesiv ta osobistij kapital v shvejcarskih bankah yakij do 1984 roku stanoviv priblizno 5 milyardiv dolariv na toj moment cya suma dorivnyuvala zovnishnomu borgu krayini Vse ce prizvelo do togo sho ekonomichna ta socialna infrastrukturi krayini buli majzhe povnistyu znisheni Zarobitna plata zatrimuvalasya misyacyami kilkist goloduyuchih ta bezrobitnih dosyagla nebuvalih rozmiriv na visokomu rivni znahodilasya inflyaciya Yedinoyu profesiyeyu yaka garantuvala stabilnij visokij zarobitok bula profesiya vijskovogo armiya bula oporoyu rezhimu U 1975 roci v Zayiri pochalasya ekonomichna kriza u 1989 roci bulo ogolosheno defolt derzhava viyavilasya ne v zmozi splatiti zovnishnij borg Za Mobutu buli vvedeni socialni viplati bagatoditnim sim yam invalidam ta inshim ale cherez visoku inflyaciyu ci viplati shvidko znecinyuvalisya Razom z tim varto zaznachiti kroki yaki pozitivno vplinuli na ekonomiku Zayiru nacionalizaciya pidpriyemstv zmenshila zalezhnist krayini vid inozemnogo kapitalu a zmina valyuti v 1967 roci desho pokrashila situaciyu v ekonomici Zovnishnya politika Mobutu Sese Seko ta Richard Nikson v okruzi Kolumbiya SShA 1973 Pid chas holodnoyi vijni Mobutu viv shvidshe prozahidnu zovnishnyu politiku zokrema pidtrimuyuchi antikomunistichnih povstanciv Angoli Odnak niyak ne mozhna skazati sho vidnosini Zayiru iz socialistichnimi krayinami buli vorozhimi Mobutu buv drugom rumunskogo diktatora Nikolae Chaushesku vstanoviv dobri vidnosini z Kitayem ta Pivnichnoyu Koreyeyu a Radyanskomu Soyuzu dozvoliv pobuduvati v Kinshasi posolstvo Z krayin Afriki Mobutu mav vorozhi stosunki z Liviyeyu ta Zambiyeyu mayuchi tepli stosunki z Marokko Pri Mobutu Zayir ne vhodiv do politichnih ta vijskovih blokiv ta buv chlenom Ruhu nepriyednannya Oficijno odnim z principiv zayirskogo nacionalizmu shirosti buv lozung Ni pravoruch ni livoruch a tilki ruh u vlasnomu napryamku Pislya zakinchennya holodnoyi vijni vidnosini mizh Zayirom ta SShA zipsuvalisya a Mobutu bulo navit ogolosheno v SShA personoyu non grata Skinennya Mobutu U seredini 1990 h rokiv u Ruandi pochavsya masovij genocid i dekilka soten tisyach lyudej utekli do Zayiru Mobutu vidpraviv u shidni rajoni krayini uryadovi vijska shobi vignati zvidti bizhenciv a zarazom i narodnist tutsi v 1996 roci comu narodu bulo nakazano pokinuti krayinu Ci diyi viklikali masove nezadovolennya v krayini i v zhovtni 1996 tutsi pidnyali povstannya proti rezhimu Mobutu Razom z inshimi povstancyami voni ob yednalisya v Alyans demokratichnih sil za vizvolennya Kongo Ocholiv organizaciyu Loran Kabila pidtrimku nadavali uryadi Ugandi ta Ruandi Uryadovi vijska nichogo ne mogli protistaviti povstancyam i 17 travnya 1997 roku vijska opoziciyi uvijshli do Kinshasi Mobutu vtik z krayini yaku bulo znovu perejmenovano v Demokratichnu Respubliku Kongo Smert Mobutu vidmovili v nadanni politichnogo pritulku u Franciyi ta Togo Kolishnij diktator zmig zalishitisya lishe v Marokko 7 veresnya 1997 roku Mobutu Sese Seko pomer vid raku prostati v Rabati Sim yaMobutu buv odruzhenij dvichi Jogo persha zhinka Mariya Antuanetta Mobutu pomerla vid sercevoyi nedostatnosti v 1977 roci 1980 roku diktator odruzhivsya vdruge jogo zhinkoyu stala Bobi Ladava U Mobutu bulo shestero ditej chotiri sina vid pershogo shlyubu Niva Konga Kongulu ta Manda pomerli sin ta dochka vid drugogo zalishilisya zhivi Sin diktatora vid drugogo shlyubu visunuv svoyu kandidaturu na prezidentskih viborah v DR Kongo v 2006 roci Dochka Yakpua meshkaye v Belgiyi Filmi pro MobutuMobutu korol Zayiru LumumbaBibliografiyaEdgerton Robert The Troubled Heart of Africa A History of the Congo St Martin s Press Gould David Bureaucratic Corruption and Underdevelopment in the Third World The Case of Zaire Janssen Pierre A la cour de Mobutu Michel Lafon 1997 Kelly Sean America s Tyrant The CIA and Mobutu of Zaire American University Press Lesie Winsome J Zaire Continuity and Political Change in an Oppressive State Westview Press MacGaffey Janet The Real Economy of Zaire The Contribution of Smuggling and Other Unofficial Activities to National Wealth Philadelphia University of Pennsylvania Press Meditz Sandra W and Tim Merrill Zaire A Country Study Claitor s Law Books and Publishing Division Mokoli Mondonga M State Against Development The Experience of Post 1965 Zaire New York Greenwood Press Ngbanda Nzambo ku Atumba Honore Ainsi sonne le glas Les Derniers Jours du Marechal Mobutu Gideppe Nguza Karl i Bond Jean Mobutu ou l Incarnation du Mal Zairois Bellew Publishing Co Ltd Sandbrook Richard The Politics of Africa s Economic Stagnation Cambridge University Press 1985 Wrong Michela In The Footsteps of Mr Kurtz Living on the Brink of Disaster in Mobutu s Congo Perennial Young Crawford and Thomas Turner The Rise and Decline of the Zairian State University of Wisconsin PressDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mobutu Sese Seko Amin Idi Bokassa Zhan Bedel Demokratichna Respublika Kongo Lumumba Patris Holodna vijnaPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168LiteraturaV I Golovchenko Mobutu Sese Seko Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaInozemnimi movami Mobutu na sajti Hrono ru 26 grudnya 2009 u Wayback Machine Mobutu na sajti Africana ru 17 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Mobutu na sajti Krugosvet ru 15 bereznya 2008 u Wayback Machine francuzkoyu Interv yu z Mobutu na sajti Metroactive com 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine anglijskoyu anglijskoyu Stattya Mobutu s legacy Show over substance na sajtu BBC co uk 14 kvitnya 2009 u Wayback Machine anglijskoyu