Лінґала мова групи банту одна з найпоширеніших мов центральної Африки Поширена переважно на північному заході Демократич

Лінґала — мова групи банту, одна з найпоширеніших мов центральної Африки. Поширена переважно на північному заході Демократичної Республіки Конго, на півночі Республіки Конго, та меншою мірою на півночі Анголи, на півдні Центральноафриканської Республіка та південному заході Південного Судану. За класифікацією Малькольма Гасрі лінґала присвоєно код C.36D, за класифікацією SIL — C40.

Лінґала
Lingála
Лінгала як рідна мова (темно-зелений) і як мова міжнаціонального спілкування.
Поширена в	Республіка Конго, ДР Конго, Центральноафриканська Республіка, Ангола
Носії	2 139 202 (2000, оцінка)
Писемність	латиниця,
Класифікація	Ніґеро-конґолезька макросім'я Бенуе-конґолезька сім'я Бантоїдна гілка Група банту Зона C
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	ln
ISO 639-2	lin
ISO 639-3	lin

Територія поширення лінґали у Демократичній Республіці Конго

Статус

Лінґала має статус офіційної мови у Демократичній Республіці Конго та Республіці Конго.

У збройних силах Демократичної Республіки Конго лінґала виконує функцію лінґва франка.

Кількість мовців

Лінґала розмовляє близько 20 мільйонів осіб, ще для 25-30 мільйонів носіїв лінґала є другою мовою. Загалом якоїсь етнічної групи, що розмовляє лінґала, не існує.

Історія

Основу лінґали становить діалект бобанґі, раніше поширений вздовж Конго від Лісали до Кіншаси і використовувався від мови торгівлі до утворення (Вільної держави Конго).

З приходом європейців бобанґі отримав більше поширення, зокрема тому, що ним користувалися європейці й перекладачі, привезені з колоній у Східній Африці. Бобанґі, що отримав назву банґала, стала мовою адміністрації і місіонерства.

На початку XX століття місіонери почали «очищення» мови, прагнучи наблизити її до інших місцевих діалектів.

У процесі цього «очищення» назву банґала було замінено на лінґала (префікс li- був запозичений з однієї із сусідніх мов). Вперше цей термін був вжитий в 1903 році.

Словниковий склад лінґала зазнав помітного впливу європейських мов, в першу чергу французької і португальської, а також англійської і нідерландської.

Алфавіт

У алфавіті мови лінґала 35 букв і диграфів.

Літери r і h використовуються в запозичених словах. Тони позначаються надбуквенними діакритичними знаками.

		Варіанти	Приклад
a	A	á â ǎ	nyama, matáta, sâmbóle, libwǎ
b	B		bísó
c	C		ciluba
d	D		madɛ́su
e	E	é ê ě	komeka, mésa, kobênga
ɛ	Ɛ	ɛ́ ɛ̂ ɛ̌	lɛlɔ́, lɛ́ki, tɛ̂
f	F		lifúta
g	G		kogánga
gb	Gb		gbagba
h	H		bohlu (bohrium)
i	I	í î ǐ	wápi, zíko, tî, esǐ
k	K		kokoma
l	L		kolála
m	M		kokóma
mb	Mb		kolámba
mp	Mp		límpa
n	N		líno
nd	Nd		ndeko
ng	Ng		ndéngé
nk	Nk		nkámá
ns	Ns		nsɔ́mi
nt	Nt		ntaba
ny	Ny		nyama
nz	Nz		nzala
o	o	ó ô ǒ	moto, sóngóló, sékô
ɔ	Ɔ	ɔ́ ɔ̂ ɔ̌	sɔsɔ, yɔ́, sɔ̂lɔ, tɔ̌
p	p		pɛnɛpɛnɛ
r	R		malaríya
s	S		kopésa
t	T		tatá
u	U	ú	butú, koúma
v	V		kovánda
w	W		káwa
y	Y		koyéba
z	Z		kozala

Цікаві факти

Ґайтана (мовою лінґала Gaita-Lurdes Essami) , відома українська співачка, вільно володіє мовою лінґала, якою (разом із французькою) розмовляла в дитинстві.

Література

Régine K.T. Alende. L’expression de la joie et de la peur en anglais et en lingala : essai d’analyse cognitive. Université Laval (фр.)
Adolphe Dzokanga. Grammaire pratique du lingala illustrée. Paris. 1995(фр.)
L. B. de. Boeck. Manuel de lingala, tenant compte du langage parlé et du langage littéraire. Bruxelles & Lisala (Congo Belge): Editions de Scheut et Procure Mission Catholique. 1952(фр.)
Robert M. Jenkins. A study of the Lingala language of the Congo. Duquesne University. 1967. 191 pp.(англ.)
Gustaaf Hulstaert. L'origine du lingala. Afrikanistische Arbeitspapiere (AAP) 17. 1989. 81-114(англ.)
George Bokamba Eyamba, Virginie Bokamba Molingo. Tósolola na lingála, Madison, Wisconsin, États-Unis, NALRC Press, 2004

Примітки

Андрій Ровенчак. Тубільні писемності в Африці від XIX століття до нашого часу // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. — 2017. — Вип. 65. — С. 254-271
Д.П. Урсу. Конґо // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014.
ДР Конго хоче зробити офіційною жестову мову. Так німим людям гарантуватимуть доступ до державних послуг
Енциклопедія перекладознавства: у 4 т. Т. 2: пер. з англ. / за ред.: Іва Ґамб’є та Люка ван Дорслара; за заг. ред.: О. А. Кальниченка та Л. М. Черноватого. – Вінниця: Нова Книга, 2020. – 280 с. (Серія UTTU Series).
Michael Meeuwis. A grammatical overview of Lingala: Revised and extended edition. München, Lincom, 2020

Посилання

Вікіпедія має розділ
мовою лінґала
Lokásá ya libosó

Основні відомості про лінґала [ 4 березня 2005 у Wayback Machine.] (фр.)
Ще одна добірка посилань на ресурси [ 1 травня 2010 у Wayback Machine.]
Initiation to Lingala [ 4 березня 2005 у Wayback Machine.]
Rosetta Project - Lingala^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
in Lingala * Ethnologue report on Lingala [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] ()
Inflections: Problems [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
/lingala.htm Parallel French-Lingala-English texts^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]}
Мова лінґала на сайті Ethnologue: Lingala. A language of Democratic Republic of the Congo (англ.)
Мова лінґала на сайті Glottolog 3.0: Language: Lingala [ 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Мова лінґала на сайті WALS Online: Language Lingala [ 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] Андрій Ровенчак. Тубільні писемності в Африці від XIX століття до нашого часу // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. — 2017. — Вип. 65. — С. 254-271

[2] Д.П. Урсу. Конґо // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014.

[3] ДР Конго хоче зробити офіційною жестову мову. Так німим людям гарантуватимуть доступ до державних послуг

[4] Енциклопедія перекладознавства: у 4 т. Т. 2: пер. з англ. / за ред.: Іва Ґамб’є та Люка ван Дорслара; за заг. ред.: О. А. Кальниченка та Л. М. Черноватого. – Вінниця: Нова Книга, 2020. – 280 с. (Серія UTTU Series).

[5] Michael Meeuwis. A grammatical overview of Lingala: Revised and extended edition. München, Lincom, 2020