Респу́бліка Заї́р (фр. République du Zaïre фр. вимова: [za.iʁ]) — держава, яка існувала на території Демократичної Республіки Конго з 27 жовтня 1971 по 17 травня 1997 року.
République du Zaïre Repubuliki ya Zaïre Jamhuri ya Zaïre Республіка Заїр¹ | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Девіз Justice - Paix - Travail (З французької — «Правосуддя — Мир — Праця») | |||||||||||
Гімн | |||||||||||
Столиця | Кіншаса² H G O | ||||||||||
Мови | Французька (лінгала, конго, суахілі, луба були державними мовами) | ||||||||||
Форма правління | Республіка | ||||||||||
Президент | |||||||||||
- 1971—1997 | Мобуту Сесе Секо | ||||||||||
Історичний період | Холодна війна | ||||||||||
- Державний переворот | 24 листопада 1971 | ||||||||||
- Скинення Мобуту Сесе Секо | 16 травня 1997 | ||||||||||
Площа | |||||||||||
- 1996 | 2 345 410 км2 | ||||||||||
Населення | |||||||||||
- 1996 | 46 498 539 осіб | ||||||||||
Густота | 19,8 осіб/км² | ||||||||||
Валюта | Конголезький франк до 1967 Заїрський заїр з 1967 | ||||||||||
| |||||||||||
¹ Перейменовано з «Демократичної республіки Конго» («République démocratique du Congo») 27 жовтня 1971 ² Перейменовано Леопольдвіль у 1966 році | |||||||||||
|
Історія
24 листопада 1965, в умовах політичної кризи, яка охопила ДР Конго, армія на чолі з генерал-лейтенантом Мобуту здійснила державний переворот. Країна була перейменована на «Заїр». Армійське командування розпустило парламент, заборонило всі політичні партії та суспільні організації, провело ряд адміністративних реформ, спрямованих на зміцнення влади центрального уряду (число провінцій було скорочено з 22 до 9, провінціальні збори перетворені в провінційні ради з правом дорадчого голосу, уряди провінцій розпущені, виконавча влада в провінціях передана губернаторам). Правлячою та єдиною партією стала створена в травні 1967 партія (НРР). Існуючі профспілки об'єднані в єдину організацію — , різноманітні молодіжні та студентські організації — в молодіжну секцію партії НРР. Патріса Лумумбу, першого прем'єр-міністра ДР Конго, оголошено національним героєм, піонером боротьби за незалежність, який загинув внаслідок імперіалістичної змови. Заохочуючи розвиток приватного національного капіталу, влада здійснила заходи для забезпечення прерогатив держави, послабленню її економічної залежності від іноземного капіталу. Здійснено також низку заходів соціально-економічного характеру (підвищення гарантованого мінімуму зарплати, грошової допомоги багатодітним, зменшення окладу провінційним чиновникам, надання виборчого права жінкам та ін.). В 1967 здійснена грошова реформа (нова грошова одиниця заїр замінила конголезький франк), яка дозволила дещо покращити фінансовий стан країни. Згідно з новою конституцією, прийнятою в 1967, введена президентська форма правління. В кінці 1970 Мобуту обраний президентом; проведені вибори до парламенту. З 27 жовтня 1971 держава отримала нову назву — Республіка Заїр. (Заїр — викривлена португальцями назва р. Конго — Нзарі, Мванза — місцевими мовами.)
1977 — ангольська інтервенція генерала Натаніеля Мбумби
1994 — геноцид у Руанді призвів до напливу біженців тутсі, а потім і хуту, котрі почали влаштовувати зіткнення на території Заїру.
1996, 31 жовтня — повстання заїрських тутсі, підтриманих Руандою. Бої за місто Гома з використанням артилерії та кулеметів.
1997 — на сході країни зростає повстання, яке скидує Мобуту Сесе Секо. 18 травня солдати Альянсу Демократичних Сил під керівництвом увійшли до столиці країни — Кіншаси, де їх зустрічали як визволителів. Через два дні Кабіла проголосив себе президентом Демократичної Республіки Конго.
Адміністративно-територіальний поділ
Провінція | Центр | Площа, км² | Населення (2007), тис.чол. |
---|---|---|---|
Бандунду | Бандунду | 295 658 | 7 138,344 |
Кісангані | 503 239 | 7 034,206 | |
Мбужі-Маї | 170 302 | 6 108,704 | |
Кананга | 154 742 | 4 774,168 | |
Катанга | Лубумбаші | 496 877 | 4 630,455 |
Кіншаса | Кіншаса | 9 965 | 8 837,119 |
Манієма | Кінду | 132 250 | 1 808,246 |
Матаді | 53 920 | 3 982,223 | |
Гома | 59 483 | 5 165,727 | |
Мбандака | 403 292 | 6 633,807 | |
Букаву | 65 070 | 4 113,718 |
Див. також
Посилання
- Країна, яка не знала миру [ 28 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Zayi r fr Republique du Zaire fr vimova za iʁ derzhava yaka isnuvala na teritoriyi Demokratichnoyi Respubliki Kongo z 27 zhovtnya 1971 po 17 travnya 1997 roku Republique du Zaire Repubuliki ya Zaire Jamhuri ya Zaire Respublika Zayir 1971 1997 Prapor GerbDeviz Justice Paix Travail Z francuzkoyi Pravosuddya Mir Pracya GimnZayir istorichni kordoni na kartiStolicya Kinshasa 4 24 pd sh 15 24 sh d H G OMovi Francuzka lingala kongo suahili luba buli derzhavnimi movami Forma pravlinnya RespublikaPrezident 1971 1997 Mobutu Sese SekoIstorichnij period Holodna vijna Derzhavnij perevorot 24 listopada 1971 Skinennya Mobutu Sese Seko 16 travnya 1997Plosha 1996 2 345 410 km2Naselennya 1996 46 498 539 osib Gustota 19 8 osib km Valyuta Kongolezkij frank do 1967 Zayirskij zayir z 1967Poperednik NastupnikRespublika Kongo Leopoldvil Demokratichna Respublika KongoMisiya OON u Demokratichnij Respublici Kongo Perejmenovano z Demokratichnoyi respubliki Kongo Republique democratique du Congo 27 zhovtnya 1971 Perejmenovano Leopoldvil u 1966 rociVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ZayirIstoriya24 listopada 1965 v umovah politichnoyi krizi yaka ohopila DR Kongo armiya na choli z general lejtenantom Mobutu zdijsnila derzhavnij perevorot Krayina bula perejmenovana na Zayir Armijske komanduvannya rozpustilo parlament zaboronilo vsi politichni partiyi ta suspilni organizaciyi provelo ryad administrativnih reform spryamovanih na zmicnennya vladi centralnogo uryadu chislo provincij bulo skorocheno z 22 do 9 provincialni zbori peretvoreni v provincijni radi z pravom doradchogo golosu uryadi provincij rozpusheni vikonavcha vlada v provinciyah peredana gubernatoram Pravlyachoyu ta yedinoyu partiyeyu stala stvorena v travni 1967 partiya NRR Isnuyuchi profspilki ob yednani v yedinu organizaciyu riznomanitni molodizhni ta studentski organizaciyi v molodizhnu sekciyu partiyi NRR Patrisa Lumumbu pershogo prem yer ministra DR Kongo ogolosheno nacionalnim geroyem pionerom borotbi za nezalezhnist yakij zaginuv vnaslidok imperialistichnoyi zmovi Zaohochuyuchi rozvitok privatnogo nacionalnogo kapitalu vlada zdijsnila zahodi dlya zabezpechennya prerogativ derzhavi poslablennyu yiyi ekonomichnoyi zalezhnosti vid inozemnogo kapitalu Zdijsneno takozh nizku zahodiv socialno ekonomichnogo harakteru pidvishennya garantovanogo minimumu zarplati groshovoyi dopomogi bagatoditnim zmenshennya okladu provincijnim chinovnikam nadannya viborchogo prava zhinkam ta in V 1967 zdijsnena groshova reforma nova groshova odinicya zayir zaminila kongolezkij frank yaka dozvolila desho pokrashiti finansovij stan krayini Zgidno z novoyu konstituciyeyu prijnyatoyu v 1967 vvedena prezidentska forma pravlinnya V kinci 1970 Mobutu obranij prezidentom provedeni vibori do parlamentu Z 27 zhovtnya 1971 derzhava otrimala novu nazvu Respublika Zayir Zayir vikrivlena portugalcyami nazva r Kongo Nzari Mvanza miscevimi movami 1977 angolska intervenciya generala Natanielya Mbumbi 1994 genocid u Ruandi prizviv do naplivu bizhenciv tutsi a potim i hutu kotri pochali vlashtovuvati zitknennya na teritoriyi Zayiru 1996 31 zhovtnya povstannya zayirskih tutsi pidtrimanih Ruandoyu Boyi za misto Goma z vikoristannyam artileriyi ta kulemetiv 1997 na shodi krayini zrostaye povstannya yake skiduye Mobutu Sese Seko 18 travnya soldati Alyansu Demokratichnih Sil pid kerivnictvom uvijshli do stolici krayini Kinshasi de yih zustrichali yak vizvoliteliv Cherez dva dni Kabila progolosiv sebe prezidentom Demokratichnoyi Respubliki Kongo Administrativno teritorialnij podilProvinciya Centr Plosha km Naselennya 2007 tis chol Bandundu Bandundu 295 658 7 138 344Kisangani 503 239 7 034 206Mbuzhi Mayi 170 302 6 108 704Kananga 154 742 4 774 168Katanga Lubumbashi 496 877 4 630 455Kinshasa Kinshasa 9 965 8 837 119Maniyema Kindu 132 250 1 808 246Matadi 53 920 3 982 223Goma 59 483 5 165 727Mbandaka 403 292 6 633 807Bukavu 65 070 4 113 718Div takozhDemokratichna respublika KongoPosilannyaKrayina yaka ne znala miru 28 listopada 2010 u Wayback Machine ros