Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лу́ба (балуба, Baluba) — народ групи банту у Центральній Африці.
| Луба, Балуба Luba, Baluba | |
|---|---|
 У поселенні балуба, бл. 1910. | |
| Кількість | понад 7 млн осіб |
| Ареал |  ДР Конго Замбія |
| Близькі до: | народи банту |
| Мова | луба |
| Релігія | християнство (католицтво), традиційні культи (анімізм) |
Територія розселення і чисельність
Луба проживають на південному сході Республіки Конго (колишній Заїр) у провінціях Шаба та Касаї; невеликими групами на півночі Замбії, а також у Танзанії і Руанді.
Загальна чисельність – понад 7 млн чол., із них у ДР Конго - бл. 9/10 усіх луба.
Мова і релігія
Люди луба розмовляють однією з мов банту, що класифікується лінгвістами належною до центральних банту мов, зона L за Малкольмом Ґасрі (Guthrie). Мова луба має писемність на основі латинки.
Більшість луба — католики; є мусульмани та прибічники традиційних культів.
Історія і суспільство
Етногенез народу пов'язаний з історією ранньополітичного утворення Луба (кін. XVI — кін. XIX ст.ст.).
Від проголошення незалежності Заїром (1960 рік) луба — основний етнічний елемент міського населення економічно розвинутого сходу країни.
Основа традиційної соціальної організації — сільська община. Суспільству луба притаманні матрилінійні роди.
Господарство і культура
Традиційні заняття луба — ручне землеробство (кукурудза, просо, фрукти, овочі, маніок, ямс), мисливство та збиральництво. Розвинуті ремесла (металургія, ковальство, ткацтво, плетіння, гончарство, свій власний стиль різьбярства на дереві).
Поширене також відходництво. Сьогодні луба задіяні на підприємствах добувної та обробної промисловості.
Традиційне житло — часто прямокутне у формі, з соломи, обмазане глиною, з невеликими віконницями.
Традиційні вірування представлені культами верховного божества-творця, культом предків, обожнених правителів; вірою в духів і природні сили (анімізм); магією тощо. На основі місіонерських вчень виникли синкретичні релігії, напр. Кітавала.
Джерела
- Народы мира. Историко-этнографический справочсник., М.:"Советская Энциклопедия", 1988 (рос.)
- Львова Э. Луба // Народы и религии мира., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999, стор. 295 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lu ba baluba Baluba narod grupi bantu u Centralnij Africi Luba Baluba Luba BalubaU poselenni baluba bl 1910 Kilkistponad 7 mln osibArealDR Kongo ZambiyaBlizki do narodi bantuMovalubaReligiyahristiyanstvo katolictvo tradicijni kulti animizm Teritoriya rozselennya i chiselnistLuba prozhivayut na pivdennomu shodi Respubliki Kongo kolishnij Zayir u provinciyah Shaba ta Kasayi nevelikimi grupami na pivnochi Zambiyi a takozh u Tanzaniyi i Ruandi Zagalna chiselnist ponad 7 mln chol iz nih u DR Kongo bl 9 10 usih luba Mova i religiyaLyudi luba rozmovlyayut odniyeyu z mov bantu sho klasifikuyetsya lingvistami nalezhnoyu do centralnih bantu mov zona L za Malkolmom Gasri Guthrie Mova luba maye pisemnist na osnovi latinki Bilshist luba katoliki ye musulmani ta pribichniki tradicijnih kultiv Istoriya i suspilstvoEtnogenez narodu pov yazanij z istoriyeyu rannopolitichnogo utvorennya Luba kin XVI kin XIX st st Vid progoloshennya nezalezhnosti Zayirom 1960 rik luba osnovnij etnichnij element miskogo naselennya ekonomichno rozvinutogo shodu krayini Osnova tradicijnoyi socialnoyi organizaciyi silska obshina Suspilstvu luba pritamanni matrilinijni rodi Gospodarstvo i kulturaTradicijni zanyattya luba ruchne zemlerobstvo kukurudza proso frukti ovochi maniok yams mislivstvo ta zbiralnictvo Rozvinuti remesla metalurgiya kovalstvo tkactvo pletinnya goncharstvo svij vlasnij stil rizbyarstva na derevi Poshirene takozh vidhodnictvo Sogodni luba zadiyani na pidpriyemstvah dobuvnoyi ta obrobnoyi promislovosti Tradicijne zhitlo chasto pryamokutne u formi z solomi obmazane glinoyu z nevelikimi vikonnicyami Tradicijni viruvannya predstavleni kultami verhovnogo bozhestva tvorcya kultom predkiv obozhnenih praviteliv viroyu v duhiv i prirodni sili animizm magiyeyu tosho Na osnovi misionerskih vchen vinikli sinkretichni religiyi napr Kitavala Rozvinutij folklor kazki bajki prisliv ya ta prikazki DzherelaNarody mira Istoriko etnograficheskij spravochsnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 ros Lvova E Luba Narody i religii mira M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 stor 295 ros