Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пісарро Франсіско Піса рро Гонса лес маркіз де лос Атабійос ісп Franci

Франсіско Пісарро

Франсіско Пісарро
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пісарро.

Франсіско Піса́рро Гонса́лес, маркіз де лос Атабійос (ісп. Francisco Pizarro González, marqués de los Atabillos, близько 1471 — 26 червня 1541) — іспанський конкістадор, завойовник інків та засновник міста Ліма, сучасної столиці Перу.

Франциско Піса́рро Гонса́лес
ісп. Francisco Pizarro y González
image
Ім'я при народженні ісп. Francisco Pizarro y González
Народився 16 березня 1478(1478-03-16)[2][3]
Трухільйо, Кастильська Корона
Помер 26 червня 1541[1] (63 роки)
Ліма, Нова Кастилія, Іспанська імперія
·різана рана
Поховання d
Країна image Кастильська Корона
Іспанія
Діяльність конкістадор, мандрівник-дослідник
Знання мов іспанська[4]
Роки активності з 1496
Титул Аделантадо
Посада d
Військове звання Генерал-капітан
Конфесія католицька церква
Батько d
Брати, сестри Гонсало Пісарро, d, Хуан Пісарро і d
Діти d
Автограф image
Нагороди
image
Герб

image
Банкнота банку Іспанії з портретом Пісарро

Життєпис

Ранні роки життя

Пісарро народився в містечку Трухільйо в іспанській провінції Естремадура. Різні джерела дають різні дати народження, від 1471 до 1478 року. Він був незаконнонародженим сином Гонсало Пісарро Родрігеса де Агілара, полковника інфантерії, що служив протягом Італійської кампанії та отримав багато нагород. Його матір'ю була Франсіска Гонсалес Матеос — уродженка Трухільйо, що була покоївкою його батька. Отже Франсіско був байстрюком і міг успадкувати лише дещицю майна батька. За такої скрутної обставини хлопець вирішив стати солдатом. По батьківській лінії, Франсіско був другим двоюрідним братом Ернана Кортеса, завойовника Мексики.

Перші експедиції в Америку

Вперше Франсіско потрапив у експедицію до нещодавно відкритої Америки у 1502 році в складі загону Ніколаса де Овандо. У 1508 році він висадився на континенті разом з Алонсо де Охеда, де заснували поселення Sebastián de Urabá. Воно зараз називається , знаходиться у Венесуелі, і вважається найдавнішим містом країни. Після року осади з боку індіанців, Охеда вирушив у Санто-Домінго за підтримкою, залишивши Пісарро. Коли він не повернувся, Франсіско також покинув поселення. По дорозі назад він приєднався до експедиції заселення провінції Дар'єн. У ній він став заступником командира Васко Нуньєс де Бальбоа.

Новини про збагачення Кортеса запалили бажання конкістадорів шукати нових подвигів. Франсіско разом з товаришем Дієго де Альмагро організував дві експедиції по західному берегу Південної Америки у 1524—1526 роках. Напади індіанців і складні природні умови змусили конкістадорів щоразу повертатися. У місті Тумбес Пісарро зустрів місцевого вождя із золотом і сріблом, що розповів про великого правителя у горах. Так іспанці вперше взнали про Імперію інків.

Завоювання Імперії

Щоб спорядити експедицію до Імперії інків, Пісарро повернувся до Іспанії й записався на прийом до короля. Карл V Габсбург був вражений красномовністю досвідченого конкістадора і надав йому посаду губернатора тих земель, які Франсіско зможе відвоювати у Південній Америці. Назад Пісарро повернувся зі своїми трьома братами по батьківській лінії та одним по матері. У 1530 він спорядив експедицію зі 160 учасниками та 37 кіньми. Коли вони повернулися у Тумбес — він уже був зруйнований громадянською війною в імперії інків. Після смерті імператора Уайна Капак країна була розділена на дві частини між братами Атауальпа (столиця в Кіто) та Уаскар (Куско). Війна за трон підірвала сили Імперії. Саме в час прибуття загону Пісарро Уаскар був страчений і правителем країни (Сапа Інка) став Атауальпа.

image
Пісарро зустрічається з Атауальпа

Конкістадорам дуже пощастило на початку експедиції. Коли Пісарро зі своїми солдатами прибув у місто Кахамарка, там випадково зупинилася 80 тисячна армія разом з новим імператором Атауальпа. Інки не побачили загрози з боку жменьки іспанців і дозволи їм зустрітися з правителем. На зустрічі конкістадори захопили імператора (битва при Кахамарці) і почали вимагати викуп за його життя. Золото і срібло почали стікатися у місто. Франсіско став багатим, його доля лише у тому викупі склала (за теперішньою оцінкою) 8 мільйонів доларів. Військовики Атауальпи не наважилися на атаку іспанців. Проте Пісарро, повіривши чуткам про можливу атаку, 26 липня 1533 року стратив Атуальпу.

Особисто призначивши нового сапа Інка Тупака Уальпу Пісарро рушив вглиб країни. Дорога до столиці була доволі легкою, оскільки жителі Куско (що в громадянську війну підтримували Уаскара) сприймали загін Пісарро як тих, хто відновив справедливість, стративши Атауальпу.

У столиці у 1533 році помер поставлений іспанцями імператор Тупака Уальпу і Пісарро викликав принца Манко Юпанкі, щоб поставити його на трон. Захоплювати місто Кіто Франсіско особисто не став, а послав туди свого капітана Себастьяна де Белалькасара.

Пісарро чесно сплатив королю п'яту частину награбованого. Він двічі відправив у Іспанію свого брата Хернандо, щоб передати кошти.

Конфлікт з де Альмагро

Стосунки з Дієго де Альмагро погіршилися ще з початку експедиції, оскільки Пісарро замовив у короля Іспанії для товариша по зброї лише губернаторство маленького міста Тумбес. Дієго підозрював, що брати Пісарро хочуть його обдурити і залишити без того, що на думку конкістадора чесно йому належало. Зрештою Пісарро спровадив де Альмагро у похід на південь (в теперішнє Чилі).

Імператор Манко Юпанкі втік з-під опіки іспанців і зібрав армію, щоб захопити Куско. Франсіско Пісарро на той час перебував у заснованому 18 січня 1535 ним же місті Ліма. Інки обложили Куско на багато місяців і були вигнані з допомогою Дієго де Альмагро, що повернувся зі свого походу на південь. Дієго захопив у полон братів Пісарро, що правили на той час у Куско, і вирішив вимагати своєї половини у Пісарро. Під час переговорів дві конфліктуючі сторони іспанців зіткнулися, що потім було названо битвою при Лас Салінас. Дієго де Альмагро був ув'язнений і страчений 8 липня 1538. Ця страта дворянина і товариша по зброї глибоко вразила конкістадорів.

Смерть

Наступні роки Франсіско перебував у Лімі, управляв своїми територіями як губернатор. Новоприбулі конкістадори були незадоволені розподілом здобутого і намагалися скинути братів Піссаро. Вони згуртувалися навколо сина вбитого Дієго де Альмагро. 26 червня 1541 заколотники увійшли в будинок Франсіско і вбили його. Старий конкістадор, а тепер поважний губернатор, дав останній бій, убивши одного з нападників.

image
Пам'ятник Пісарро у Трухільйо
image
Пам'ятник Пісарро у Лімі

Після смерті губернатора, прихильники Альмагро оточили Ліму. Облога була знята лише у 1542 році, коли підійшла підмога братам Пісарро. Син Дієго де Альмагро був схоплений і убитий. Троє дітей Франсіско від двох інкських принцес померли і лише донька Франсіска одружилася у 1552 році зі своїм дядьком, братом Франсіско, і успадкувала багатство батька.

Визнання

Хоча загін Пісарро чинив численні вбивства під час захоплення імперії, сам Франсіско не вирізнявся особливою жагою до терору і не робив надмірного свавілля серед мирного населення, порівняно з іншими іспанцями, такими як Педро де Альварадо і Контрерас. Хоча у Лімі є пам'ятник конкістадору і названа вулиця, більшість перуанців ставлять до нього амбівалентно, пам'ятаючи про трагічні наслідки появи його загону у Південній Америці.

Портрет Пісарро був розміщений на банкноті 1000 песет 1992 року.

Примітки

  1. https://www.artehistoria.com/es/personaje/pizarro-francisco
  2. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  3. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. 10 Facts About Spanish Conquistador Francisco Pizarro. ThoughtCo. Процитовано 1 липня 2017.

Література

  • Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — .
  • , Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 151 с. — .
  • Талах В.Н., Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
  • Biography of Francisco Pizarro, Conquistador of the Inca Empire // thoughtco.com — [1]

Посилання

  • Franciso Pizarro, Catholic Encyclopedia (1911)
  • PBS Special: Conquistadors — Pizarro and the conquest of the Incas
  • The European Voyages of Exploration
  • Педро Сьеса де Леон. Хроника Перу. Часть первая.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pisarro Fransisko Pisa rro Gonsa les markiz de los Atabijos isp Francisco Pizarro Gonzalez marques de los Atabillos blizko 1471 26 chervnya 1541 ispanskij konkistador zavojovnik inkiv ta zasnovnik mista Lima suchasnoyi stolici Peru Francisko Pisa rro Gonsa lesisp Francisco Pizarro y GonzalezIm ya pri narodzhenni isp Francisco Pizarro y GonzalezNarodivsya 16 bereznya 1478 1478 03 16 2 3 Truhiljo Kastilska KoronaPomer 26 chervnya 1541 1 63 roki Lima Nova Kastiliya Ispanska imperiya rizana ranaPohovannya dKrayina Kastilska Korona IspaniyaDiyalnist konkistador mandrivnik doslidnikZnannya mov ispanska 4 Roki aktivnosti z 1496Titul AdelantadoPosada dVijskove zvannya General kapitanKonfesiya katolicka cerkvaBatko dBrati sestri Gonsalo Pisarro d Huan Pisarro i dDiti dAvtografNagorodi markizGerb Mediafajli u Vikishovishi Banknota banku Ispaniyi z portretom PisarroZhittyepisRanni roki zhittya Pisarro narodivsya v mistechku Truhiljo v ispanskij provinciyi Estremadura Rizni dzherela dayut rizni dati narodzhennya vid 1471 do 1478 roku Vin buv nezakonnonarodzhenim sinom Gonsalo Pisarro Rodrigesa de Agilara polkovnika infanteriyi sho sluzhiv protyagom Italijskoyi kampaniyi ta otrimav bagato nagorod Jogo matir yu bula Fransiska Gonsales Mateos urodzhenka Truhiljo sho bula pokoyivkoyu jogo batka Otzhe Fransisko buv bajstryukom i mig uspadkuvati lishe deshicyu majna batka Za takoyi skrutnoyi obstavini hlopec virishiv stati soldatom Po batkivskij liniyi Fransisko buv drugim dvoyuridnim bratom Ernana Kortesa zavojovnika Meksiki Pershi ekspediciyi v Ameriku Vpershe Fransisko potrapiv u ekspediciyu do neshodavno vidkritoyi Ameriki u 1502 roci v skladi zagonu Nikolasa de Ovando U 1508 roci vin visadivsya na kontinenti razom z Alonso de Oheda de zasnuvali poselennya Sebastian de Uraba Vono zaraz nazivayetsya znahoditsya u Venesueli i vvazhayetsya najdavnishim mistom krayini Pislya roku osadi z boku indianciv Oheda virushiv u Santo Domingo za pidtrimkoyu zalishivshi Pisarro Koli vin ne povernuvsya Fransisko takozh pokinuv poselennya Po dorozi nazad vin priyednavsya do ekspediciyi zaselennya provinciyi Dar yen U nij vin stav zastupnikom komandira Vasko Nunyes de Balboa Novini pro zbagachennya Kortesa zapalili bazhannya konkistadoriv shukati novih podvigiv Fransisko razom z tovarishem Diyego de Almagro organizuvav dvi ekspediciyi po zahidnomu beregu Pivdennoyi Ameriki u 1524 1526 rokah Napadi indianciv i skladni prirodni umovi zmusili konkistadoriv shorazu povertatisya U misti Tumbes Pisarro zustriv miscevogo vozhdya iz zolotom i sriblom sho rozpoviv pro velikogo pravitelya u gorah Tak ispanci vpershe vznali pro Imperiyu inkiv Zavoyuvannya Imperiyi Shob sporyaditi ekspediciyu do Imperiyi inkiv Pisarro povernuvsya do Ispaniyi j zapisavsya na prijom do korolya Karl V Gabsburg buv vrazhenij krasnomovnistyu dosvidchenogo konkistadora i nadav jomu posadu gubernatora tih zemel yaki Fransisko zmozhe vidvoyuvati u Pivdennij Americi Nazad Pisarro povernuvsya zi svoyimi troma bratami po batkivskij liniyi ta odnim po materi U 1530 vin sporyadiv ekspediciyu zi 160 uchasnikami ta 37 kinmi Koli voni povernulisya u Tumbes vin uzhe buv zrujnovanij gromadyanskoyu vijnoyu v imperiyi inkiv Pislya smerti imperatora Uajna Kapak krayina bula rozdilena na dvi chastini mizh bratami Ataualpa stolicya v Kito ta Uaskar Kusko Vijna za tron pidirvala sili Imperiyi Same v chas pributtya zagonu Pisarro Uaskar buv strachenij i pravitelem krayini Sapa Inka stav Ataualpa Pisarro zustrichayetsya z Ataualpa Konkistadoram duzhe poshastilo na pochatku ekspediciyi Koli Pisarro zi svoyimi soldatami pribuv u misto Kahamarka tam vipadkovo zupinilasya 80 tisyachna armiya razom z novim imperatorom Ataualpa Inki ne pobachili zagrozi z boku zhmenki ispanciv i dozvoli yim zustritisya z pravitelem Na zustrichi konkistadori zahopili imperatora bitva pri Kahamarci i pochali vimagati vikup za jogo zhittya Zoloto i sriblo pochali stikatisya u misto Fransisko stav bagatim jogo dolya lishe u tomu vikupi sklala za teperishnoyu ocinkoyu 8 miljoniv dolariv Vijskoviki Ataualpi ne navazhilisya na ataku ispanciv Prote Pisarro povirivshi chutkam pro mozhlivu ataku 26 lipnya 1533 roku strativ Atualpu Osobisto priznachivshi novogo sapa Inka Tupaka Ualpu Pisarro rushiv vglib krayini Doroga do stolici bula dovoli legkoyu oskilki zhiteli Kusko sho v gromadyansku vijnu pidtrimuvali Uaskara sprijmali zagin Pisarro yak tih hto vidnoviv spravedlivist strativshi Ataualpu U stolici u 1533 roci pomer postavlenij ispancyami imperator Tupaka Ualpu i Pisarro viklikav princa Manko Yupanki shob postaviti jogo na tron Zahoplyuvati misto Kito Fransisko osobisto ne stav a poslav tudi svogo kapitana Sebastyana de Belalkasara Pisarro chesno splativ korolyu p yatu chastinu nagrabovanogo Vin dvichi vidpraviv u Ispaniyu svogo brata Hernando shob peredati koshti Konflikt z de Almagro Stosunki z Diyego de Almagro pogirshilisya she z pochatku ekspediciyi oskilki Pisarro zamoviv u korolya Ispaniyi dlya tovarisha po zbroyi lishe gubernatorstvo malenkogo mista Tumbes Diyego pidozryuvav sho brati Pisarro hochut jogo obduriti i zalishiti bez togo sho na dumku konkistadora chesno jomu nalezhalo Zreshtoyu Pisarro sprovadiv de Almagro u pohid na pivden v teperishnye Chili Imperator Manko Yupanki vtik z pid opiki ispanciv i zibrav armiyu shob zahopiti Kusko Fransisko Pisarro na toj chas perebuvav u zasnovanomu 18 sichnya 1535 nim zhe misti Lima Inki oblozhili Kusko na bagato misyaciv i buli vignani z dopomogoyu Diyego de Almagro sho povernuvsya zi svogo pohodu na pivden Diyego zahopiv u polon brativ Pisarro sho pravili na toj chas u Kusko i virishiv vimagati svoyeyi polovini u Pisarro Pid chas peregovoriv dvi konfliktuyuchi storoni ispanciv zitknulisya sho potim bulo nazvano bitvoyu pri Las Salinas Diyego de Almagro buv uv yaznenij i strachenij 8 lipnya 1538 Cya strata dvoryanina i tovarisha po zbroyi gliboko vrazila konkistadoriv Smert Nastupni roki Fransisko perebuvav u Limi upravlyav svoyimi teritoriyami yak gubernator Novopribuli konkistadori buli nezadovoleni rozpodilom zdobutogo i namagalisya skinuti brativ Pissaro Voni zgurtuvalisya navkolo sina vbitogo Diyego de Almagro 26 chervnya 1541 zakolotniki uvijshli v budinok Fransisko i vbili jogo Starij konkistador a teper povazhnij gubernator dav ostannij bij ubivshi odnogo z napadnikiv Pam yatnik Pisarro u Truhiljo Pam yatnik Pisarro u Limi Pislya smerti gubernatora prihilniki Almagro otochili Limu Obloga bula znyata lishe u 1542 roci koli pidijshla pidmoga bratam Pisarro Sin Diyego de Almagro buv shoplenij i ubitij Troye ditej Fransisko vid dvoh inkskih princes pomerli i lishe donka Fransiska odruzhilasya u 1552 roci zi svoyim dyadkom bratom Fransisko i uspadkuvala bagatstvo batka ViznannyaHocha zagin Pisarro chiniv chislenni vbivstva pid chas zahoplennya imperiyi sam Fransisko ne viriznyavsya osoblivoyu zhagoyu do teroru i ne robiv nadmirnogo svavillya sered mirnogo naselennya porivnyano z inshimi ispancyami takimi yak Pedro de Alvarado i Kontreras Hocha u Limi ye pam yatnik konkistadoru i nazvana vulicya bilshist peruanciv stavlyat do nogo ambivalentno pam yatayuchi pro tragichni naslidki poyavi jogo zagonu u Pivdennij Americi Portret Pisarro buv rozmishenij na banknoti 1000 peset 1992 roku Primitkihttps www artehistoria com es personaje pizarro francisco Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 10 Facts About Spanish Conquistador Francisco Pizarro ThoughtCo Procitovano 1 lipnya 2017 LiteraturaIstochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Talah V N Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Biography of Francisco Pizarro Conquistador of the Inca Empire thoughtco com 1 PosilannyaFranciso Pizarro Catholic Encyclopedia 1911 PBS Special Conquistadors Pizarro and the conquest of the Incas The European Voyages of Exploration Pedro Sesa de Leon Hronika Peru Chast pervaya

Дата публікації:
Топ