Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Арту́р Ке́стлер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Arthur Koestler | ||||
 | ||||
| Народився | 5 вересня 1905 Будапешт, Австро-Угорщина | |||
| Помер | 3 березня 1983 (77 років) Лондон, Велика Британія ·отруєння | |||
| Громадянство | Велика Британія | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | письменник, журналіст | |||
| Alma mater | Віденський технічний університет | |||
| Мова творів | німецька і англійська | |||
| Роки активності | 1934—1983 | |||
| Жанр | художня та науково-популярна література, історія, автобіографія, політика, філософія, психологія, парапсихологія, наука | |||
| Magnum opus | «Ніч ополудні» | |||
| Членство | d[1] і d | |||
| Партія | Комуністична партія Німеччини (1938) | |||
| Батько | d[2] | |||
| У шлюбі з | d[3], d і d[4] | |||
| Учасник | громадянська війна в Іспанії | |||
| Нагороди | Нагорода «Sonning» (1968), Орден Британської імперії(1972) | |||
| | ||||
 Артур Кестлер у Вікісховищі | ||||
Арту́р Ке́стлер (англ. Arthur Koestler, 1905—1983) — британський письменник і журналіст, уродженець Угорщини, єврейського походження. Найвідоміший його роман «Ніч ополудні» (1940) про епоху «великого терору» у СРСР 1930-х років. Писав статті для Британської енциклопедії.
Біографія
Кестлер народився в Будапешті 5 вересня 1905 року. У 1920 році його сім'я переїхала до Відня, де він вступив до політехнічного університету. Там приєднався до молодіжної сіоністської організації. 1925 року, перед закінченням університету, Кестлер несподівано вирішив поїхати в Палестину, спалив свою залікову книжку і прибув до Палестини в 1926 році. Там до 1929 року він був кореспондентом німецького видавничого концерну , у 1929—1930-х працював у Парижі.
1931 року переїхав до Берліну, де став науковим редактором газети «Vossische Zeitung». Того ж року він здійснив на німецькому дирижаблі «Граф Цеппелін» політ до Північного полюса. Захопився комуністичною ідеологією і в грудні 1931 року вступив до Комуністичної партії Німеччини.
У середині 1930-х років письменник здійснив велику подорож по Центральній Азії і рік прожив у Радянському Союзі.
Після приходу нацистів до влади в Німеччині у вересні 1933 року повернувся до Парижу, де писав пропагандистські статті під керівництвом Віллі Мюнценберга. Під час громадянської війни в Іспанії двічі відвідував цю країну. У 1937 році, під час другого візиту, заарештований франкістами й засуджений до смертної кари за звинуваченням у шпигунстві. Кестлер провів п'ять місяців у камері смертників і потім був обміняний на дружину франкістського льотчика-аса. Багато в чому час, проведений в очікуванні страти разом із іншими засудженими (багато з яких були страчені), визначив боротьбу письменника за скасування смертної кари в Англії. Свої погляди виклав у книзі «Роздуми про шибеницю».
«Великий терор» у СРСР став причиною виходу Кестлера із компартії у 1938 році. Після початку Другої світової війни був інтернований французькою владою і звільнений лише на початку 1940 року, після чого вступив до Французького іноземного легіону, евакуювався з ним до Північної Африки, дезертирував, дістався Лісабону, а звідти вилетів до Великої Британії, де провів шість тижнів у в'язниці за незаконний в'їзд до країни.
Після звільнення Кестлер вступив добровольцем до британської армії. Його направили в саперну частину. Раз на тиждень він приїжджав до Лондону для участі в пропагандистських радіопередачах німецькою мовою, писав листівки для німецьких солдатів, виступав із лекціями про природу тоталітаризму. Ночами заступав на чергування під час повітряних тривог і водив санітарну машину.
У 1941 році Кестлер опублікував у Великій Британії роман «Ніч ополудні» (Darkness at Noon), де продемонстрував сприйняття іноземцями внутрішнього життя СРСР, чий міжнародний престиж невідворотно зруйнував сталінський терор.
У 1942 році Кестлер прибув до Міністерства інформації, для якого писав памфлети й сценарії документальних фільмів, виступав на Бі-бі-сі.
Кестлер — найвідоміший прихильник ідеї про те, що європейські євреї ашкеназі походили не від євреїв, що переселилися із Палестини і Вавилонії, а від тюркського народу хозар, що жили в дельті Волги.
Наприкінці життя Кестлер займався вивченням процесу наукового мислення. Став ініціатором та ідеологом руху «Екзит», що підтримує право людини ухвалити рішення і піти з життя (евтаназію). Кестлер, котрий довгий час страждав від хвороби Паркінсона і лейкозу, наклав на себе руки 2 березня 1983 року в Лондоні, прийнявши смертельну дозу снодійного (смерть настала наступного дня).
Бібліографія
| Цей розділ потребує доповнення. (травень 2013) |
Романи
- Гладіатори / The Gladiators (1939)
- Ніч ополудні / Darkness at Noon (1940, опублікована у США у 1978, в СРСР у 1988, в Україні у 1991 році)
- Прибуття та відбуття / Arrival and Departure (1943)
- Злодії вночі / Thieves in the Night (1946)
- Століття жадання / The Age of Longing, (1951)
Документальна проза
- Білі ночі і червоні дні / Von Weissen Nächten und Roten Tagen (1933)
- Іспанське свідоцтво / Ein Spanisches Testament (1937)
- Діалог зі смертю / Dialogue with Death (1941)
- Автобіографія. Том перший. Небесна стріла / Arrow In The Blue: The First Volume Of An Autobiography, 1905-31 (1952
- Автобіографія. Том другий. Незримі письмена / The Invisible Writing: The Second Volume Of An Autobiography, 1932-40 (1954)
- Роздуми про шибеницю / Reflections on Hanging (1956)
- Тринадцяте коліно. Крах імперії хозар та її спадщина / The Thirteenth Tribe: The Khazar Empire and Its Heritage (1976)
Переклади українською
- Артур Кестлер. Ніч ополудні. Переклад з німецької: В. Бендер // Дж. Орвелл, А. Кестлер. Ніч ополудні. Скотоферма / Переклад О. Дроздовського та В. Бендера. Київ: «Заповіт». 1991. 272 стор. (Chtyvo [ 12 серпня 2016 у Wayback Machine.])
- Артур Кестлер. 1002 ніч, або Старо-Бухарський панопикум. Переклад з німецької: Євген Касяненко // Червоний шлях : громадсько-політичний і літературно-науковий місячник. – Харків : Державна друкарня, 1933. – № 5. – 104 с.: 73-84.
- Століття жадання / Артур Кестлер ; пер. з англ. Т. Скрипник. — Х. : Віват, 2018. — 480 с.
Література
- Марина Гогуля. Україна 1933 року у творах Артура Кестлера і Данила Кіша // ISSN 2224-9516. Наукові праці Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. 2019. Вип. 54. С. 58-63. http://doi.org/10.15407/np.54.058
- Надія Корибут. Артур Кестлер і Микола Хвильовий. Обрії. 1951. #1.
- Теорія бісоціації у психології творчості. А.Кестлер (1905-1983) // Історія психології ХХ століття : Навч. посіб. для студ. вищих закладів освіти, що навч. за спец. "Психологія". – К.: Либідь, 1998. – С. 676-683.
Посилання
- Михайло Дубовинський. Україна 1932-33 років очима Артура Кестлера // Дзеркало тижня, 04.07.2003
- Юрій Шаповал про Артура Кестлера // НРКУ, 05.09.2019
Примітки
- http://www.mla.org/honfell_past
- Lundy D. R. The Peerage
- http://www.anatpro.com/index_files/Mamaine_Paget.htm
- Catalog of the German National Library
- Дещо про роман "Століття жадання" А. Кестлера на Громадському радіо
- Згідно інформації зі статті Ольги Полюхович "Український голос у світовій культурі: повоєнні рефлексії на сторінках журналу "Обрії"". Див. Poliukhovych_Ukrainskyi_holos_u_svitovii.pdf
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Artu r Ke stlerArthur KoestlerNarodivsya 5 veresnya 1905 1905 09 05 Budapesht Avstro UgorshinaPomer 3 bereznya 1983 1983 03 03 77 rokiv London Velika Britaniya otruyennyaGromadyanstvo Velika BritaniyaNacionalnist yevrejDiyalnist pismennik zhurnalistAlma mater Videnskij tehnichnij universitetMova tvoriv nimecka i anglijskaRoki aktivnosti 1934 1983Zhanr hudozhnya ta naukovo populyarna literatura istoriya avtobiografiya politika filosofiya psihologiya parapsihologiya naukaMagnum opus Nich opoludni Chlenstvo d 1 i dPartiya Komunistichna partiya Nimechchini 1938 Batko d 2 U shlyubi z d 3 d i d 4 Uchasnik gromadyanska vijna v IspaniyiNagorodi Nagoroda Sonning 1968 Orden Britanskoyi imperiyi 1972 Artur Kestler u Vikishovishi Artu r Ke stler angl Arthur Koestler 1905 1983 britanskij pismennik i zhurnalist urodzhenec Ugorshini yevrejskogo pohodzhennya Najvidomishij jogo roman Nich opoludni 1940 pro epohu velikogo teroru u SRSR 1930 h rokiv Pisav statti dlya Britanskoyi enciklopediyi BiografiyaPoster proektu Pam yat sho ryatuye golosi pravdi Kestler narodivsya v Budapeshti 5 veresnya 1905 roku U 1920 roci jogo sim ya pereyihala do Vidnya de vin vstupiv do politehnichnogo universitetu Tam priyednavsya do molodizhnoyi sionistskoyi organizaciyi 1925 roku pered zakinchennyam universitetu Kestler nespodivano virishiv poyihati v Palestinu spaliv svoyu zalikovu knizhku i pribuv do Palestini v 1926 roci Tam do 1929 roku vin buv korespondentom nimeckogo vidavnichogo koncernu u 1929 1930 h pracyuvav u Parizhi 1931 roku pereyihav do Berlinu de stav naukovim redaktorom gazeti Vossische Zeitung Togo zh roku vin zdijsniv na nimeckomu dirizhabli Graf Ceppelin polit do Pivnichnogo polyusa Zahopivsya komunistichnoyu ideologiyeyu i v grudni 1931 roku vstupiv do Komunistichnoyi partiyi Nimechchini U seredini 1930 h rokiv pismennik zdijsniv veliku podorozh po Centralnij Aziyi i rik prozhiv u Radyanskomu Soyuzi Pislya prihodu nacistiv do vladi v Nimechchini u veresni 1933 roku povernuvsya do Parizhu de pisav propagandistski statti pid kerivnictvom Villi Myuncenberga Pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi dvichi vidviduvav cyu krayinu U 1937 roci pid chas drugogo vizitu zaareshtovanij frankistami j zasudzhenij do smertnoyi kari za zvinuvachennyam u shpigunstvi Kestler proviv p yat misyaciv u kameri smertnikiv i potim buv obminyanij na druzhinu frankistskogo lotchika asa Bagato v chomu chas provedenij v ochikuvanni strati razom iz inshimi zasudzhenimi bagato z yakih buli stracheni viznachiv borotbu pismennika za skasuvannya smertnoyi kari v Angliyi Svoyi poglyadi viklav u knizi Rozdumi pro shibenicyu Velikij teror u SRSR stav prichinoyu vihodu Kestlera iz kompartiyi u 1938 roci Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni buv internovanij francuzkoyu vladoyu i zvilnenij lishe na pochatku 1940 roku pislya chogo vstupiv do Francuzkogo inozemnogo legionu evakuyuvavsya z nim do Pivnichnoyi Afriki dezertiruvav distavsya Lisabonu a zvidti viletiv do Velikoyi Britaniyi de proviv shist tizhniv u v yaznici za nezakonnij v yizd do krayini Pislya zvilnennya Kestler vstupiv dobrovolcem do britanskoyi armiyi Jogo napravili v sapernu chastinu Raz na tizhden vin priyizhdzhav do Londonu dlya uchasti v propagandistskih radioperedachah nimeckoyu movoyu pisav listivki dlya nimeckih soldativ vistupav iz lekciyami pro prirodu totalitarizmu Nochami zastupav na cherguvannya pid chas povitryanih trivog i vodiv sanitarnu mashinu U 1941 roci Kestler opublikuvav u Velikij Britaniyi roman Nich opoludni Darkness at Noon de prodemonstruvav sprijnyattya inozemcyami vnutrishnogo zhittya SRSR chij mizhnarodnij prestizh nevidvorotno zrujnuvav stalinskij teror Dokladnishe Nich opoludni U 1942 roci Kestler pribuv do Ministerstva informaciyi dlya yakogo pisav pamfleti j scenariyi dokumentalnih filmiv vistupav na Bi bi si Kestler najvidomishij prihilnik ideyi pro te sho yevropejski yevreyi ashkenazi pohodili ne vid yevreyiv sho pereselilisya iz Palestini i Vaviloniyi a vid tyurkskogo narodu hozar sho zhili v delti Volgi Naprikinci zhittya Kestler zajmavsya vivchennyam procesu naukovogo mislennya Stav iniciatorom ta ideologom ruhu Ekzit sho pidtrimuye pravo lyudini uhvaliti rishennya i piti z zhittya evtanaziyu Kestler kotrij dovgij chas strazhdav vid hvorobi Parkinsona i lejkozu naklav na sebe ruki 2 bereznya 1983 roku v Londoni prijnyavshi smertelnu dozu snodijnogo smert nastala nastupnogo dnya BibliografiyaCej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2013 Romani Gladiatori The Gladiators 1939 Nich opoludni Darkness at Noon 1940 opublikovana u SShA u 1978 v SRSR u 1988 v Ukrayini u 1991 roci Pributtya ta vidbuttya Arrival and Departure 1943 Zlodiyi vnochi Thieves in the Night 1946 Stolittya zhadannya The Age of Longing 1951 Dokumentalna proza Bili nochi i chervoni dni Von Weissen Nachten und Roten Tagen 1933 Ispanske svidoctvo Ein Spanisches Testament 1937 Dialog zi smertyu Dialogue with Death 1941 Avtobiografiya Tom pershij Nebesna strila Arrow In The Blue The First Volume Of An Autobiography 1905 31 1952 Avtobiografiya Tom drugij Nezrimi pismena The Invisible Writing The Second Volume Of An Autobiography 1932 40 1954 Rozdumi pro shibenicyu Reflections on Hanging 1956 Trinadcyate kolino Krah imperiyi hozar ta yiyi spadshina The Thirteenth Tribe The Khazar Empire and Its Heritage 1976 Perekladi ukrayinskoyu Artur Kestler Nich opoludni Pereklad z nimeckoyi V Bender Dzh Orvell A Kestler Nich opoludni Skotoferma Pereklad O Drozdovskogo ta V Bendera Kiyiv Zapovit 1991 272 stor ISBN 5 7707 1046 2 Chtyvo 12 serpnya 2016 u Wayback Machine Artur Kestler 1002 nich abo Staro Buharskij panopikum Pereklad z nimeckoyi Yevgen Kasyanenko Chervonij shlyah gromadsko politichnij i literaturno naukovij misyachnik Harkiv Derzhavna drukarnya 1933 5 104 s 73 84 Stolittya zhadannya Artur Kestler per z angl T Skripnik H Vivat 2018 480 s LiteraturaMarina Gogulya Ukrayina 1933 roku u tvorah Artura Kestlera i Danila Kisha ISSN 2224 9516 Naukovi praci Nacionalnoyi biblioteki imeni V I Vernadskogo 2019 Vip 54 S 58 63 http doi org 10 15407 np 54 058 Nadiya Koribut Artur Kestler i Mikola Hvilovij Obriyi 1951 1 Teoriya bisociaciyi u psihologiyi tvorchosti A Kestler 1905 1983 Istoriya psihologiyi HH stolittya Navch posib dlya stud vishih zakladiv osviti sho navch za spec Psihologiya K Libid 1998 S 676 683 PosilannyaMihajlo Dubovinskij Ukrayina 1932 33 rokiv ochima Artura Kestlera Dzerkalo tizhnya 04 07 2003 Yurij Shapoval pro Artura Kestlera NRKU 05 09 2019Primitkihttp www mla org honfell past Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 http www anatpro com index files Mamaine Paget htm Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Desho pro roman Stolittya zhadannya A Kestlera na Gromadskomu radio Zgidno informaciyi zi statti Olgi Polyuhovich Ukrayinskij golos u svitovij kulturi povoyenni refleksiyi na storinkah zhurnalu Obriyi Div Poliukhovych Ukrainskyi holos u svitovii pdf