Нови́й Буг (МФА: [ˈnɔʋei̯ buɦ] ( прослухати); колишні назви — Куца Балка, Семенівка, Новопавлівка) — місто в Україні, адміністративний центр Новобузької міської громади Баштанського району Миколаївської області. Новобузькій міській громаді підпорядковані села Добра Воля, Загальна Користь, Новосілля, Петрівка, Станційне
Новий Буг | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Новобузька міська рада | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Миколаївська область | ||||||||
Район | Баштанський район | ||||||||
Громада | Новобузька міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA48020150010063715 | ||||||||
Засноване | 1810 (214 років), як Семенівка | ||||||||
Статус міста | з 1832 року | ||||||||
Населення | ▼ 14 782 (01.01.2022) | ||||||||
Агломерація | Криворізька | ||||||||
Площа | 12 км² | ||||||||
Густота населення | 1298 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 55600 | ||||||||
Координати | 47°41′02″ пн. ш. 32°30′28″ сх. д. / 47.68389° пн. ш. 32.50778° сх. д. | ||||||||
Водойма | р. Балка Куца | ||||||||
Назва мешканців | новобужанин, новобужанка, новобужани | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Новий Буг | ||||||||
До станції | 5 км | ||||||||
До районного центру | |||||||||
- автошляхами | 32 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 110 км | ||||||||
- автошляхами | 100 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Рада | Новобузька міська рада | ||||||||
Адреса | 55600, Миколаївська обл., Баштанський р-н, м. Новий Буг, вул. Свободи, 42 | ||||||||
Міський голова | Лагодієнко Максим Олександрович | ||||||||
Новий Буг у Вікісховищі
|
Назва
Новий Буг (з середини і до кінця XVIII століття — Куца Балка, до 1810 року — Семенівка, до 1832 р. — Новопавлівка). З 1832 року отримало назву Новий Буг. З 7 березня 1923 року — місто районного підпорядкування, адміністративний центр Новобузького району.
Географія
Місто Новий Буг розташоване за 100 км від обласного центру та 32 км від районного центру. Через місто пролягає автошлях національного значення Н11 та бере початок автошлях регіонального значення Р55, на перетині автошляхів Миколаїв — Кривий Ріг та Вознесенськ — Кривий Ріг Відстань до Києва — 480 км (автошляхами). Розташований за 100 км на північ від міста Миколаїв і за 5 км від однойменної залізничної станції на лінії Миколаїв — Долинська. На північно-східній околиці міста бере початок Балка Куца.
Історія
На території нинішнього Нового Бугу виявлені залишки поселень епохи неоліту і пізньої бронзи (V—II тисячоліття до н. е.). Досліджені скіфські поховання (VI ст. до н. е.).
У середині XVIII століття на території населенного пункту містився зимівник запорозького козака Куцого (звідси первинна назва поселення — Куца Балка). На рубежі XVIII—XIX століть впродовж Куцої Балки виникло декілька хуторів, які засновані переселенцями з Полтавщини, Чернігівщини, з Курської губернії, Бессарабії. Хутори поступово злилися з селом Куца Балка, яке стало називатися по імені одного з поселенців Семенівною. У 1810 році біля цього села оселилися заможний господар Павло Тріска з села Петрівок Олександрійського повіту Херсонської губернії і 119 осіб — вихідців з Полтавської губернії. Новоутворене поселення об'єдналося з Семенівною і отримало найменування Новопавлівка.
До 1795 року село входило до складу Катеринославського намісництва, у 1795 році — Вознесенської, з кінця 1796 року — Новоросійською, з 1802 року — Херсонського повіту Миколаївської (з 1803 року — Херсонською) губерній. У 1815 році в селі налічувалось 2088 осіб. У 1920-ті роки Новопавлівка стала волосним центром.
у 1828 році, з утворенням військових поселень, село було віднесене до Бузької уланської дивізії, а з 1832 року отримало назву Новий Буг. Тут розміщувався 3-й уланський полк. У 1840 році сюди переселили багато селян з Київської і Подільської губерній, яких також перетворили на військових поселенців. Постійна військова муштра, роботи на казну, будівництво доріг, мостів, казарм не давали поселенцям можливості займатися своїм господарством. У 1847 році у Новому Бузі налічувалися 643 двори, розміщувалися волосне управління, полковий цейхгауз, декілька казарм, манеж, військові стайні, хлібні магазини, школа сурмачів і кантоністів, шпиталь.
У 1857 році військові поселення були ліквідовані, а жителі Нового Бугу (2557 чоловік), переведені на положення державних селян, отримали по 9,25 десятини землі. Інша земля була віддана в приватне володіння офіцерам-дворянам, що заснували тут свої маєтки.
Вже в першій половині XIX століття в селі налічувалося більше 70 млинів і маслоробень, де застосовувалася наймана праця. Щорічно навесні і осінню проводилися великі ярмарки.
Статус міста
З 1860 року Новий Буг (на той час налічувалося 787 подвір'їв та проживало 5381 осіб) був віднесений до розряду містечок.
Відповідно із законом від 24 листопада 1866 року про поземельне облаштування державних селян жителі Нового Бугу зберегли за собою усі землі, що перебували в їхньому користуванні. За ними закріпили 22 тис. десятини орної землі і сінокосів. За цю землю селяни повинні були платити державну оброчну подать. У 1886 році їх переклали на обов'язковий викуп. Викупні платежі перевищували оброчну подать на 45 відсотків.
У другій половині XIX століття розвиток капіталістичних стосунків в сільському господарстві значно прискорився. 5 місцевих поміщиків, 6 німців-колоністів і 65 заможних господарів у 1880-х роках зосередили у своїх руках понад 10 тис. десятини землі і 70 % худоби. Вони розширювали посіви зернових, зв'язували своє господарство з ринком, отримуючи величезні прибутки.
Капіталістичні господарства відчували потребу в робочій силі, що зумовило виникнення в Новому Бузі великого ринку найму робітників, що приходили сюди з віддалених губерній імперії, а також з усієї України та з Молдови. Лише за два весняно-літні місяці 1898 року через містечко пройшло 3930 осіб, що спрямовувалися у пошуках заробітку у Миколаєві, Херсоні, Кривому Розі. Чимало хто з них залишився батрачити у Новому Бузі і в селах волості. Ряди найманих робітників поповнювали і місцеві селяни, господарства яких приходили в занепад. У 1887 році на 1551 селянське господарство Нового Бугу доводилися усі ті ж 22 тис. десятини землі. Середній урожай зернових не перевищував 30—35 пудів з десятини. Біля третини селянських дворів були безкінними. Через відсутність тяглової сили і інвентарю багато бідняків вимушені були йти батрачити. За важку виснажливу працю в заможних селянських і поміщицьких господарствах чоловіки отримували 40 копійок в день, жінки — 24 копійок, а підлітки — лише 17 копійок. Немало бідняків, не знайшовши роботи, побиралося.
Майже третина прийшлих хворіла на шигельоз (тоді називали дизентерією), туберкульоз та інші інфекційні захворювання. У містечку і селах волості часто спалахували епідемії. При лікувально-продовольчому пункті, відкритому земством для надання допомоги тим, що прибували на заробітки, були невелика амбулаторія, дерев'яний барак, кухня, де готували юшку. У зв'язку з будівництвом у 1870-х роках залізничної лінії Знам'янка — Миколаїв у Новому Бузі була відкрита залізнична станція, де працювали жителі містечка.
Значний розвиток отримали тут дрібні промисли, зокрема виготовлення предметів господарського і домашнього ужитку: килимів, посуд тощо. Наприкінці XIX століття налічувалося 86 дрібних кустарних підприємств. Були 33 хлібних комори, торгували 52 крамниці, у тому числі 7 винних і пивних. Щотижня проводилися великі базари, близько п'яти раз на рік — ярмарки. Діяли місцеве відділення Державного банку і кредитне товариство.
Малоземелля, непосильні податки, експлуатація з боку поміщиків і місцевих підприємців, політичне безправ'я викликали протести трудящих. У 1879—1883 роках притягувалися до відповідальності «за образу особи царя» жителі Нового Буга Р. І. Агей, К. Ф. Мішенін, І. Шинкаренко, І. Артамонов і Є. В. Мамот. У 1898 року помічник новобузького прокурора повідомляв Одеську судову палату, що в містечку і в навколишніх селах отримали поширення чутки про розділ поміщицьких земель.
Революційні події (1905)
На початку XX століття революційну роботу серед мешканців Нового Бугу почали вести соціал-демократи з Миколаєва, Одеси та Херсона. У ці роки в Новобузької вчительської семінарії створюється політичний гурток, у який входили не лише учителі і учні, але і робітники містечка. Революційна діяльність в масах значно посилилася в період революції 1905 року. У червні 1905 року в одному з донесень місцевої влади начальникові Херсонської поліції говорилося, що в «…Новому Бузі назрівають хвилювання…
Справа обертається таким чином, що украй бажано розквартирувати козацькі сотні». У серпні 1905 року за поширення нелегальної літератури з семінарії були виключені два її вихованці. Одночасно почалися арешти серед робітників. У відповідь на репресії революційно налагоджена молодь 20 жовтня організувала демонстрацію. Поліція знала про підготовку цього виступу, але запобігти йому не змогла. Демонстранти вийшли на вулицю з політичними гаслами, революційними піснями. Закінчився виступ мітингом.
У січні 1906 року в містечко прибула рота солдат Лиманського полку. Гурток, що діяв в семінарії, був розгромлений, члени його заарештовані. Але революційна робота не припинялася. У містечку продовжували поширюватися друкарські листівки Миколаївського комітету РСДРП. У червні поліція заарештувала агітатора з Миколаєва. У серпні у дворі новобузьких селян Климових були виявлені друкарські тексти програми РСДРП, прокламація Миколаївського комітету РСДРП «До усіх селян».
«Ми вирішили, — підкреслювалося в листівці, — податків не платити і нікому повинність не справляти…, усієї найближчої влади виганяти з наших сіл… Тільки кров'ю ми в змозі врятуватися від свавілля уряду, а тому йдемо на битву і добудемо собі усю землю і усю волю».
Після поразки революції 1905—1907 років положення трудящих містечка ще більше погіршало. Згідно з подвірними списками Херсонської повітової землевпоряджувальної комісії у 1907 року Новобузька сільська громада складалася з 1942 господарств. За нею було закріплено 25 тис. десятини землі. Члени общини мали понад 4,2 тис. коней, 80 волів, 2144 корови.
Проте земля і худоба розподілялися нерівномірно: на кожне з 1200 селянських господарств доводилося в середньому по 10—15 десятин землі і по 2—4 голови робочої худоби, понад 300 — користувалися 1—4 десятинами землі, 13 дворів були безземельними, 533 — безкінними. Число бідняцьких господарств збільшувалося. Знедолені, у кінець такі, що розорилися малоземельні селяни здавали в оренду заможнішим хазяям свої земельні наділи і наймалися до орендарів у батраки.
Число господарств заможних селян напередодні столипінської аграрної реформи становило близько 200, кожне таке господарство розташовувало 30 і більше десятиною землі і 10—15 головами робочої худоби.
Столипінська реформа сприяла подальшому росту і зміцненню сільської буржуазії і зубожінню основної маси селянства. 69 заможним господарям виділили 1640 десятини землі. Багато заможних господарств збільшили свої земельні наділи до 200 і більше десятини за рахунок бідняків, що розорилися. Найбільш великому з них належало 729 десятини землі. Багато безземельних селян вимушені були залишати рідні місця і переселятися в східні райони країни. У 1911 року з Нового Бугу, виїхало 20 сімей.
Напередодні Першої світової війни
Напередодні Першої світової війни в Новому Бузі налічувалося 18 тис. жителів. Основну масу населення становили селяни. Окрім тих, що діяли тут 86 дрібних кустарних підприємств, у 1902—1903 роках побудовані дві парові млини, у 1911 році — цегельно-черепичний завод. На усіх цих підприємствах було зайнято понад 100 найманих робітників. Вантажообіг Новобузької залізничної станції на початку XX століття досяг 4 млн пудів хліба. У містечку працювали друкарня, готель, фотоательє. Населення фактично не отримувало кваліфікованої медичної допомоги.
З 1867 року на усю волость діяв один фельдшерський пункт, лише у 1880 році була відкрита лікарня на 10 ліжок. З 1880-х до 1917 років у Новому Бузі 16 разів лютувала епідемія холери. У 1888 році захворіло 56 % жителів. З тисячі новонароджених щорічно помирало до 280 дітей.
У 1859 році в Новому Бузі почала працювати перша прихідська школа. Через три роки її перетворили в двокласну міністерську школу з недільними курсами для дорослих, у 1875 році в ній навчалися 111 хлопчиків і 7 дівчаток. У 1872 році земство відкрило в містечку ремісниче училище з шевським і столярним відділеннями. На початку XX століття в містечку діяли вже 4 земських і 3 церковноприхідських школи на 400 місць. У 1911 році кількість учнів в них зросло до 850, але і тоді навчанням було охоплено лише 40 % дітей шкільного віку.
Культурний розвиток
У 1874 році відкрилася вчительська семінарія. За дореволюційний час семінарія підготувала понад тисячу учителів початкової школи. Серед її випускників були український радянський педагог і діяч просвіти Чепіга-Зеленкевич Яків Феофанович (1875—1938) і український видавець, засновник першого в Україні педагогічного журналу «Світло» (видавався в Києві у 1910—1914 роках) Г. Ф. Шерстюк (1882—1911). При семінарії функціонував самодіяльний театр, на сцені якого ставилися п'єси Миколи Гоголя, Івана Котляревського, Марко Кропивницького, Олександра Островського, Івана Тобілевича (Карпенко-Карого), а також місцевих авторів. У 1907 році колектив самодіяльного театру налічував понад 80 учасників. Для виступів був побудований дерев'яний літній театр на 800 місць. Трупа театру, яка стала центром зосередження культурно-освітніх сил Нового Бугу, часто виїжджала на гастролі в міста і села Херсонської та інших губерній України, пропагуючи передові демократичні ідеї. У 1913 році артист І. А. Ставицький за виконання сатиричних куплетів, у яких висміював царя, його сатрапів і критикував самодержавство, притягувався до кримінальної відповідальності.
Статус районного центру
У березні 1923 року Новий Буг, який нараховував тоді 16,5 тисяч жителів, з волосного став районним центром. До складу району ввійшли території Новобузької, Антонівської, Новополтавської, Полтавської, Новопавлівської, Явкинської, Єфінгарської (Єфінгар — село Плющівка Баштанського району) і Горожанської волостей. В районі було 65 населених пунктів і 20 сільських рад. Найбільшими були Полтавська (Полтавка, нині Баштанка) — 7265 душ, Новосільська — 5690 осіб і Явкинська — 4815 осіб. На території міста Нового Бугу було три сільських ради.
Друга світова війна
13 серпня 1941 року німецькі війська наблизилися до Нового Бугу. Їхній наступ стримували частини 169-й стрілецької дивізії 18-ї армії. Вночі радянські війська залишили місто Новий Буг.
Помітною була діяльність українських патріотів у Миколаївській області. Після окупації німцями Миколаївщини, сюди прибуло кілька роїв підпільників Південної Похідної групи під керівництвом М. Сидора — «Чарторийського». Одразу ж було закладено підпільну мережу у районному центрі Новий Буг і навколишніх селах. Керівником підпілля на Миколаївщині «Довбушем» було налагоджено обслуговування важливої зв'язкової лінії ОУН через Миколаїв і Херсон до Маріуполя.
Новий Буг звільнено від німецько-фашистських військ військами 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії Родіона Малиновського. Ці ж війська відбили у німців центральні та південно-східні райони Миколаївської області. 57-а гвардійська Лозовська, Новобузька Червонопрапорна, орденів Суворова, Богдана Хмельницького стрілецька дивізія. На Миколаївщині дивізія зіграла значну роль у Березнегуватсько-Снігурівській операції. За відбиття м. Новий Буг отримала почесне звання «Новобузька». Відбила у німців також села: Вільне Запоріжжя, Симонівку Новобузького району, Маліївку Березнегуватського району, села Діброва, Новосергіївку, хутір Веселий, хутір Рози Люксембург. У наступні дні полки дивізії вели бої за Новоолександрівку, Мар'ївку. 16 березня року 172-й ГСП заволодів Лоцкіно і розгромив німецького ворога біля Н. Данцига (Виноградівки), а також визволив Михайлівку, Новомихайлівку. 18—23 березня дивізія відбила у німців Сильвестрівку, Новоматвіївку, Новокрасовське, Кандибіно, Піски. 27 березня дивізія переправилася через Південний Буг із Нової Одеси на Андріївку-Арделево.
У Незалежній Україні
23 січня 2015 року у місті демонтовано пам'ятник Леніну. 7 серпня 2018 року, шляхом об'єднання Новобузької міської ради та Новомихайлівської сільської ради Новобузького району, утворена Новобузька міська громада.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Новобузького району, місто увійшло до складу Баштанського району.
Населення
1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
---|---|---|---|---|---|
15 354 | 14 894 | 16 109 | 17 553 | 16 250 | 15 574 |
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 93,38% |
росіяни | 4,38% |
молдовани | 0,66% |
білоруси | 0,59% |
вірмени | 0,51% |
інші/не вказали | 0,48% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 15 303 | 94,46% |
Російська | 708 | 4,37% |
Вірменська | 72 | 0,44% |
Румунська | 66 | 0,41% |
Білоруська | 31 | 0,19% |
Німецька | 2 | 0,01% |
Болгарська | 1 | 0,01% |
Польська | 1 | 0,01% |
Інші/Не вказали | 16 | 0,10% |
Разом | 16 200 | 100% |
українська мова | російська | вірменська | молдовська |
---|---|---|---|
94,46 % | 4,37 % | 0,44 % | 0,41 % |
Освіта
Новобузька гімназія
Новобузька гімназія | ||||
---|---|---|---|---|
Будинок Новобузької гімназії (фасад) | ||||
47°41′ пн. ш. 32°30′ сх. д. / 47.683° пн. ш. 32.500° сх. д.Координати: 47°41′ пн. ш. 32°30′ сх. д. / 47.683° пн. ш. 32.500° сх. д. | ||||
Статус | Пам'ятка архітектури місцевого значення | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Новий Буг | |||
Площа | 12 км² | |||
Висота н.р.м. | 100 м | |||
Засновано | 2001 | |||
Стан | Навчальний заклад | |||
Сайт | novobuzka-gromada.gov.ua | |||
Новий Буг (Україна) | ||||
Новий Буг у Вікісховищі |
Новобузька гімназія — загальноосвітній навчальний заклад ІІ—ІІІ ступенів Новобузької районної ради Миколаївської області.
Особистості
Уродженці Нового Бугу:
- Спиридон Черкасенко — український письменник, поет, драматург і педагог.
- Коваленко Віталій Петрович (1940—2011) — український науковець, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, академік Академії вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки України.
- Дуда Анатолій Іванович (нар. 1946) — український співак (ліричний тенор) і педагог, професор (2006), народний артист України (1999).
- Гуляк Олег Вікторович — генерал-майор. Начальник Одеської військової академії.
- Корнєєв Віталій Олексійович (1993—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Хаскінд Макс Данилович (1913—1963) — радянський вчений у галузі гідродинаміки.
- Волков Володимир Анатолійович (1976—2019) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
З Новобузьким районом пов'язано життя п'яти Героїв Радянського Союзу:
- Мар'яновського Мойсея Фроїмовича
- Михлика Василя Ілліча
- Цибулька Василя Федосійовича
- Яшина Миколи Івановича
- — кавалера ордена Слави трьох ступенів;
- дванадцяти Героїв Соціалістичної Праці:
- ;
- ;
- ;
- ;
- ;
- ;
- Кузьома Михайло Ілліч;
- Фейчер Іван Микитович;
- ;
- ;
- ;
- .
- Кавалерів декількох орденів Діану Федорівну Поліщук, Ніну Афанасіївну Усенко, Катерину Миколаївну Ситник та багатьох інших невтомних трударів. Літераторів Івана Спиридоновича Черкасенка, Степана Андрійовича Крижанівського, Леоніда Васильовича Куліченка, Анатолія Ластовецького. Контр-адмірала Петра Оникійовича Пащенка, генерал-майора Арона Шавельєвича Шифріна, бригадного комісара Михайла Никифоровича Пожидаєва, легендарного командира роти десантників Євдокію Миколаївну Завалій. Художника Анатолія Григоровича Сліпкова, скульптора В. X. Федченка, доктора геологічних наук, професора І. Я. Яцка, доктора біологічних наук Віталія Петровича Коваленка. Дитячі бригади та блок пости, хочуть почати війну, за Новобузьку республіку, як Баштанська республіка, в 1919 році, по точкі огяду, з Новобузькой республікой буде добре, столиця буде місто Новий Буг, великі міста будуть, Софіївка, Новополтавка, Новодмитровка та Новоюрівка.
Примітки
- Історична довідка про населені пункти, що входять до Новобузької ОТГ
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 24 лютого 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- різні автори Новий Буг // Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. —
- Новобузька РДА
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Банк даних Державної служби статистики України
- Cities & towns of Ukraine
- Погода в місті Новий Буг
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novi j Bug MFA ˈnɔʋei buɦ prosluhati kolishni nazvi Kuca Balka Semenivka Novopavlivka misto v Ukrayini administrativnij centr Novobuzkoyi miskoyi gromadi Bashtanskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Novobuzkij miskij gromadi pidporyadkovani sela Dobra Volya Zagalna Korist Novosillya Petrivka StancijneNovij Bug Gerb Novogo Bugu Prapor Novogo Bugu Novobuzka miska rada Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Mikolayivska oblast Rajon Bashtanskij rajon Gromada Novobuzka miska gromada Kod KATOTTG UA48020150010063715 Zasnovane 1810 214 rokiv yak Semenivka Status mista z 1832 roku Naselennya 14 782 01 01 2022 Aglomeraciya Krivorizka Plosha 12 km Gustota naselennya 1298 osib km Poshtovi indeksi 55600 Koordinati 47 41 02 pn sh 32 30 28 sh d 47 68389 pn sh 32 50778 sh d 47 68389 32 50778 Vodojma r Balka Kuca Nazva meshkanciv novobuzhanin novobuzhanka novobuzhani Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Novij Bug Do stanciyi 5 km Do rajonnogo centru avtoshlyahami 32 km Do obl resp centru zalizniceyu 110 km avtoshlyahami 100 km Miska vlada Rada Novobuzka miska rada Adresa 55600 Mikolayivska obl Bashtanskij r n m Novij Bug vul Svobodi 42 Miskij golova Lagodiyenko Maksim Oleksandrovich Novij Bug u Vikishovishi Karta Novij Bug Novij BugNazvaNovij Bug z seredini i do kincya XVIII stolittya Kuca Balka do 1810 roku Semenivka do 1832 r Novopavlivka Z 1832 roku otrimalo nazvu Novij Bug Z 7 bereznya 1923 roku misto rajonnogo pidporyadkuvannya administrativnij centr Novobuzkogo rajonu GeografiyaMisto Novij Bug roztashovane za 100 km vid oblasnogo centru ta 32 km vid rajonnogo centru Cherez misto prolyagaye avtoshlyah nacionalnogo znachennya N11 ta bere pochatok avtoshlyah regionalnogo znachennya R55 na peretini avtoshlyahiv Mikolayiv Krivij Rig ta Voznesensk Krivij Rig Vidstan do Kiyeva 480 km avtoshlyahami Roztashovanij za 100 km na pivnich vid mista Mikolayiv i za 5 km vid odnojmennoyi zaliznichnoyi stanciyi na liniyi Mikolayiv Dolinska Na pivnichno shidnij okolici mista bere pochatok Balka Kuca IstoriyaNa teritoriyi ninishnogo Novogo Bugu viyavleni zalishki poselen epohi neolitu i piznoyi bronzi V II tisyacholittya do n e Doslidzheni skifski pohovannya VI st do n e U seredini XVIII stolittya na teritoriyi naselennogo punktu mistivsya zimivnik zaporozkogo kozaka Kucogo zvidsi pervinna nazva poselennya Kuca Balka Na rubezhi XVIII XIX stolit vprodovzh Kucoyi Balki viniklo dekilka hutoriv yaki zasnovani pereselencyami z Poltavshini Chernigivshini z Kurskoyi guberniyi Bessarabiyi Hutori postupovo zlilisya z selom Kuca Balka yake stalo nazivatisya po imeni odnogo z poselenciv Semenivnoyu U 1810 roci bilya cogo sela oselilisya zamozhnij gospodar Pavlo Triska z sela Petrivok Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi i 119 osib vihidciv z Poltavskoyi guberniyi Novoutvorene poselennya ob yednalosya z Semenivnoyu i otrimalo najmenuvannya Novopavlivka Do 1795 roku selo vhodilo do skladu Katerinoslavskogo namisnictva u 1795 roci Voznesenskoyi z kincya 1796 roku Novorosijskoyu z 1802 roku Hersonskogo povitu Mikolayivskoyi z 1803 roku Hersonskoyu gubernij U 1815 roci v seli nalichuvalos 2088 osib U 1920 ti roki Novopavlivka stala volosnim centrom u 1828 roci z utvorennyam vijskovih poselen selo bulo vidnesene do Buzkoyi ulanskoyi diviziyi a z 1832 roku otrimalo nazvu Novij Bug Tut rozmishuvavsya 3 j ulanskij polk U 1840 roci syudi pereselili bagato selyan z Kiyivskoyi i Podilskoyi gubernij yakih takozh peretvorili na vijskovih poselenciv Postijna vijskova mushtra roboti na kaznu budivnictvo dorig mostiv kazarm ne davali poselencyam mozhlivosti zajmatisya svoyim gospodarstvom U 1847 roci u Novomu Buzi nalichuvalisya 643 dvori rozmishuvalisya volosne upravlinnya polkovij cejhgauz dekilka kazarm manezh vijskovi stajni hlibni magazini shkola surmachiv i kantonistiv shpital U 1857 roci vijskovi poselennya buli likvidovani a zhiteli Novogo Bugu 2557 cholovik perevedeni na polozhennya derzhavnih selyan otrimali po 9 25 desyatini zemli Insha zemlya bula viddana v privatne volodinnya oficeram dvoryanam sho zasnuvali tut svoyi mayetki Vzhe v pershij polovini XIX stolittya v seli nalichuvalosya bilshe 70 mliniv i masloroben de zastosovuvalasya najmana pracya Shorichno navesni i osinnyu provodilisya veliki yarmarki Status mista Z 1860 roku Novij Bug na toj chas nalichuvalosya 787 podvir yiv ta prozhivalo 5381 osib buv vidnesenij do rozryadu mistechok Vidpovidno iz zakonom vid 24 listopada 1866 roku pro pozemelne oblashtuvannya derzhavnih selyan zhiteli Novogo Bugu zberegli za soboyu usi zemli sho perebuvali v yihnomu koristuvanni Za nimi zakripili 22 tis desyatini ornoyi zemli i sinokosiv Za cyu zemlyu selyani povinni buli platiti derzhavnu obrochnu podat U 1886 roci yih pereklali na obov yazkovij vikup Vikupni platezhi perevishuvali obrochnu podat na 45 vidsotkiv U drugij polovini XIX stolittya rozvitok kapitalistichnih stosunkiv v silskomu gospodarstvi znachno priskorivsya 5 miscevih pomishikiv 6 nimciv kolonistiv i 65 zamozhnih gospodariv u 1880 h rokah zoseredili u svoyih rukah ponad 10 tis desyatini zemli i 70 hudobi Voni rozshiryuvali posivi zernovih zv yazuvali svoye gospodarstvo z rinkom otrimuyuchi velichezni pributki Kapitalistichni gospodarstva vidchuvali potrebu v robochij sili sho zumovilo viniknennya v Novomu Buzi velikogo rinku najmu robitnikiv sho prihodili syudi z viddalenih gubernij imperiyi a takozh z usiyeyi Ukrayini ta z Moldovi Lishe za dva vesnyano litni misyaci 1898 roku cherez mistechko projshlo 3930 osib sho spryamovuvalisya u poshukah zarobitku u Mikolayevi Hersoni Krivomu Rozi Chimalo hto z nih zalishivsya batrachiti u Novomu Buzi i v selah volosti Ryadi najmanih robitnikiv popovnyuvali i miscevi selyani gospodarstva yakih prihodili v zanepad U 1887 roci na 1551 selyanske gospodarstvo Novogo Bugu dovodilisya usi ti zh 22 tis desyatini zemli Serednij urozhaj zernovih ne perevishuvav 30 35 pudiv z desyatini Bilya tretini selyanskih dvoriv buli bezkinnimi Cherez vidsutnist tyaglovoyi sili i inventaryu bagato bidnyakiv vimusheni buli jti batrachiti Za vazhku visnazhlivu pracyu v zamozhnih selyanskih i pomishickih gospodarstvah choloviki otrimuvali 40 kopijok v den zhinki 24 kopijok a pidlitki lishe 17 kopijok Nemalo bidnyakiv ne znajshovshi roboti pobiralosya Majzhe tretina prijshlih hvorila na shigeloz todi nazivali dizenteriyeyu tuberkuloz ta inshi infekcijni zahvoryuvannya U mistechku i selah volosti chasto spalahuvali epidemiyi Pri likuvalno prodovolchomu punkti vidkritomu zemstvom dlya nadannya dopomogi tim sho pribuvali na zarobitki buli nevelika ambulatoriya derev yanij barak kuhnya de gotuvali yushku U zv yazku z budivnictvom u 1870 h rokah zaliznichnoyi liniyi Znam yanka Mikolayiv u Novomu Buzi bula vidkrita zaliznichna stanciya de pracyuvali zhiteli mistechka Znachnij rozvitok otrimali tut dribni promisli zokrema vigotovlennya predmetiv gospodarskogo i domashnogo uzhitku kilimiv posud tosho Naprikinci XIX stolittya nalichuvalosya 86 dribnih kustarnih pidpriyemstv Buli 33 hlibnih komori torguvali 52 kramnici u tomu chisli 7 vinnih i pivnih Shotizhnya provodilisya veliki bazari blizko p yati raz na rik yarmarki Diyali misceve viddilennya Derzhavnogo banku i kreditne tovaristvo Malozemellya neposilni podatki ekspluataciya z boku pomishikiv i miscevih pidpriyemciv politichne bezprav ya viklikali protesti trudyashih U 1879 1883 rokah prityaguvalisya do vidpovidalnosti za obrazu osobi carya zhiteli Novogo Buga R I Agej K F Mishenin I Shinkarenko I Artamonov i Ye V Mamot U 1898 roku pomichnik novobuzkogo prokurora povidomlyav Odesku sudovu palatu sho v mistechku i v navkolishnih selah otrimali poshirennya chutki pro rozdil pomishickih zemel Revolyucijni podiyi 1905 Na pochatku XX stolittya revolyucijnu robotu sered meshkanciv Novogo Bugu pochali vesti social demokrati z Mikolayeva Odesi ta Hersona U ci roki v Novobuzkoyi vchitelskoyi seminariyi stvoryuyetsya politichnij gurtok u yakij vhodili ne lishe uchiteli i uchni ale i robitniki mistechka Revolyucijna diyalnist v masah znachno posililasya v period revolyuciyi 1905 roku U chervni 1905 roku v odnomu z donesen miscevoyi vladi nachalnikovi Hersonskoyi policiyi govorilosya sho v Novomu Buzi nazrivayut hvilyuvannya Sprava obertayetsya takim chinom sho ukraj bazhano rozkvartiruvati kozacki sotni U serpni 1905 roku za poshirennya nelegalnoyi literaturi z seminariyi buli viklyucheni dva yiyi vihovanci Odnochasno pochalisya areshti sered robitnikiv U vidpovid na represiyi revolyucijno nalagodzhena molod 20 zhovtnya organizuvala demonstraciyu Policiya znala pro pidgotovku cogo vistupu ale zapobigti jomu ne zmogla Demonstranti vijshli na vulicyu z politichnimi gaslami revolyucijnimi pisnyami Zakinchivsya vistup mitingom U sichni 1906 roku v mistechko pribula rota soldat Limanskogo polku Gurtok sho diyav v seminariyi buv rozgromlenij chleni jogo zaareshtovani Ale revolyucijna robota ne pripinyalasya U mistechku prodovzhuvali poshiryuvatisya drukarski listivki Mikolayivskogo komitetu RSDRP U chervni policiya zaareshtuvala agitatora z Mikolayeva U serpni u dvori novobuzkih selyan Klimovih buli viyavleni drukarski teksti programi RSDRP proklamaciya Mikolayivskogo komitetu RSDRP Do usih selyan Mi virishili pidkreslyuvalosya v listivci podatkiv ne platiti i nikomu povinnist ne spravlyati usiyeyi najblizhchoyi vladi viganyati z nashih sil Tilki krov yu mi v zmozi vryatuvatisya vid svavillya uryadu a tomu jdemo na bitvu i dobudemo sobi usyu zemlyu i usyu volyu Pislya porazki revolyuciyi 1905 1907 rokiv polozhennya trudyashih mistechka she bilshe pogirshalo Zgidno z podvirnimi spiskami Hersonskoyi povitovoyi zemlevporyadzhuvalnoyi komisiyi u 1907 roku Novobuzka silska gromada skladalasya z 1942 gospodarstv Za neyu bulo zakripleno 25 tis desyatini zemli Chleni obshini mali ponad 4 2 tis konej 80 voliv 2144 korovi Prote zemlya i hudoba rozpodilyalisya nerivnomirno na kozhne z 1200 selyanskih gospodarstv dovodilosya v serednomu po 10 15 desyatin zemli i po 2 4 golovi robochoyi hudobi ponad 300 koristuvalisya 1 4 desyatinami zemli 13 dvoriv buli bezzemelnimi 533 bezkinnimi Chislo bidnyackih gospodarstv zbilshuvalosya Znedoleni u kinec taki sho rozorilisya malozemelni selyani zdavali v orendu zamozhnishim hazyayam svoyi zemelni nadili i najmalisya do orendariv u batraki Chislo gospodarstv zamozhnih selyan naperedodni stolipinskoyi agrarnoyi reformi stanovilo blizko 200 kozhne take gospodarstvo roztashovuvalo 30 i bilshe desyatinoyu zemli i 10 15 golovami robochoyi hudobi Stolipinska reforma spriyala podalshomu rostu i zmicnennyu silskoyi burzhuaziyi i zubozhinnyu osnovnoyi masi selyanstva 69 zamozhnim gospodaryam vidilili 1640 desyatini zemli Bagato zamozhnih gospodarstv zbilshili svoyi zemelni nadili do 200 i bilshe desyatini za rahunok bidnyakiv sho rozorilisya Najbilsh velikomu z nih nalezhalo 729 desyatini zemli Bagato bezzemelnih selyan vimusheni buli zalishati ridni miscya i pereselyatisya v shidni rajoni krayini U 1911 roku z Novogo Bugu viyihalo 20 simej Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni v Novomu Buzi nalichuvalosya 18 tis zhiteliv Osnovnu masu naselennya stanovili selyani Okrim tih sho diyali tut 86 dribnih kustarnih pidpriyemstv u 1902 1903 rokah pobudovani dvi parovi mlini u 1911 roci cegelno cherepichnij zavod Na usih cih pidpriyemstvah bulo zajnyato ponad 100 najmanih robitnikiv Vantazhoobig Novobuzkoyi zaliznichnoyi stanciyi na pochatku XX stolittya dosyag 4 mln pudiv hliba U mistechku pracyuvali drukarnya gotel fotoatelye Naselennya faktichno ne otrimuvalo kvalifikovanoyi medichnoyi dopomogi Z 1867 roku na usyu volost diyav odin feldsherskij punkt lishe u 1880 roci bula vidkrita likarnya na 10 lizhok Z 1880 h do 1917 rokiv u Novomu Buzi 16 raziv lyutuvala epidemiya holeri U 1888 roci zahvorilo 56 zhiteliv Z tisyachi novonarodzhenih shorichno pomiralo do 280 ditej U 1859 roci v Novomu Buzi pochala pracyuvati persha prihidska shkola Cherez tri roki yiyi peretvorili v dvoklasnu ministersku shkolu z nedilnimi kursami dlya doroslih u 1875 roci v nij navchalisya 111 hlopchikiv i 7 divchatok U 1872 roci zemstvo vidkrilo v mistechku remisniche uchilishe z shevskim i stolyarnim viddilennyami Na pochatku XX stolittya v mistechku diyali vzhe 4 zemskih i 3 cerkovnoprihidskih shkoli na 400 misc U 1911 roci kilkist uchniv v nih zroslo do 850 ale i todi navchannyam bulo ohopleno lishe 40 ditej shkilnogo viku Kulturnij rozvitok U 1874 roci vidkrilasya vchitelska seminariya Za dorevolyucijnij chas seminariya pidgotuvala ponad tisyachu uchiteliv pochatkovoyi shkoli Sered yiyi vipusknikiv buli ukrayinskij radyanskij pedagog i diyach prosviti Chepiga Zelenkevich Yakiv Feofanovich 1875 1938 i ukrayinskij vidavec zasnovnik pershogo v Ukrayini pedagogichnogo zhurnalu Svitlo vidavavsya v Kiyevi u 1910 1914 rokah G F Sherstyuk 1882 1911 Pri seminariyi funkcionuvav samodiyalnij teatr na sceni yakogo stavilisya p yesi Mikoli Gogolya Ivana Kotlyarevskogo Marko Kropivnickogo Oleksandra Ostrovskogo Ivana Tobilevicha Karpenko Karogo a takozh miscevih avtoriv U 1907 roci kolektiv samodiyalnogo teatru nalichuvav ponad 80 uchasnikiv Dlya vistupiv buv pobudovanij derev yanij litnij teatr na 800 misc Trupa teatru yaka stala centrom zoseredzhennya kulturno osvitnih sil Novogo Bugu chasto viyizhdzhala na gastroli v mista i sela Hersonskoyi ta inshih gubernij Ukrayini propaguyuchi peredovi demokratichni ideyi U 1913 roci artist I A Stavickij za vikonannya satirichnih kupletiv u yakih vismiyuvav carya jogo satrapiv i kritikuvav samoderzhavstvo prityaguvavsya do kriminalnoyi vidpovidalnosti Status rajonnogo centru U berezni 1923 roku Novij Bug yakij narahovuvav todi 16 5 tisyach zhiteliv z volosnogo stav rajonnim centrom Do skladu rajonu vvijshli teritoriyi Novobuzkoyi Antonivskoyi Novopoltavskoyi Poltavskoyi Novopavlivskoyi Yavkinskoyi Yefingarskoyi Yefingar selo Plyushivka Bashtanskogo rajonu i Gorozhanskoyi volostej V rajoni bulo 65 naselenih punktiv i 20 silskih rad Najbilshimi buli Poltavska Poltavka nini Bashtanka 7265 dush Novosilska 5690 osib i Yavkinska 4815 osib Na teritoriyi mista Novogo Bugu bulo tri silskih radi Druga svitova vijna 13 serpnya 1941 roku nimecki vijska nablizilisya do Novogo Bugu Yihnij nastup strimuvali chastini 169 j strileckoyi diviziyi 18 yi armiyi Vnochi radyanski vijska zalishili misto Novij Bug Pomitnoyu bula diyalnist ukrayinskih patriotiv u Mikolayivskij oblasti Pislya okupaciyi nimcyami Mikolayivshini syudi pribulo kilka royiv pidpilnikiv Pivdennoyi Pohidnoyi grupi pid kerivnictvom M Sidora Chartorijskogo Odrazu zh bulo zakladeno pidpilnu merezhu u rajonnomu centri Novij Bug i navkolishnih selah Kerivnikom pidpillya na Mikolayivshini Dovbushem bulo nalagodzheno obslugovuvannya vazhlivoyi zv yazkovoyi liniyi OUN cherez Mikolayiv i Herson do Mariupolya Memorial voyakam poleglim u nimecko radyanskij vijni Novij Bug zvilneno vid nimecko fashistskih vijsk vijskami 3 go Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam generala armiyi Rodiona Malinovskogo Ci zh vijska vidbili u nimciv centralni ta pivdenno shidni rajoni Mikolayivskoyi oblasti 57 a gvardijska Lozovska Novobuzka Chervonopraporna ordeniv Suvorova Bogdana Hmelnickogo strilecka diviziya Na Mikolayivshini diviziya zigrala znachnu rol u Berezneguvatsko Snigurivskij operaciyi Za vidbittya m Novij Bug otrimala pochesne zvannya Novobuzka Vidbila u nimciv takozh sela Vilne Zaporizhzhya Simonivku Novobuzkogo rajonu Maliyivku Berezneguvatskogo rajonu sela Dibrova Novosergiyivku hutir Veselij hutir Rozi Lyuksemburg U nastupni dni polki diviziyi veli boyi za Novooleksandrivku Mar yivku 16 bereznya roku 172 j GSP zavolodiv Lockino i rozgromiv nimeckogo voroga bilya N Danciga Vinogradivki a takozh vizvoliv Mihajlivku Novomihajlivku 18 23 bereznya diviziya vidbila u nimciv Silvestrivku Novomatviyivku Novokrasovske Kandibino Piski 27 bereznya diviziya perepravilasya cherez Pivdennij Bug iz Novoyi Odesi na Andriyivku Ardelevo U Nezalezhnij Ukrayini Odna z vulic Novogo Bugu 23 sichnya 2015 roku u misti demontovano pam yatnik Leninu 7 serpnya 2018 roku shlyahom ob yednannya Novobuzkoyi miskoyi radi ta Novomihajlivskoyi silskoyi radi Novobuzkogo rajonu utvorena Novobuzka miska gromada 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Novobuzkogo rajonu misto uvijshlo do skladu Bashtanskogo rajonu NaselennyaTablicya zmini chiselnosti naselennya 1959 1970 1979 1989 2001 2016 15 354 14 894 16 109 17 553 16 250 15 574 Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 93 38 rosiyani 4 38 moldovani 0 66 bilorusi 0 59 virmeni 0 51 inshi ne vkazali 0 48 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 15 303 94 46 Rosijska 708 4 37 Virmenska 72 0 44 Rumunska 66 0 41 Biloruska 31 0 19 Nimecka 2 0 01 Bolgarska 1 0 01 Polska 1 0 01 Inshi Ne vkazali 16 0 10 Razom 16 200 100 Movnij sklad naselennya 2001 ukrayinska mova rosijska virmenska moldovska 94 46 4 37 0 44 0 41 OsvitaNovobuzka gimnaziya Dokladnishe Novobuzka zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 10 Novobuzka gimnaziyaBudinok Novobuzkoyi gimnaziyi fasad 47 41 pn sh 32 30 sh d 47 683 pn sh 32 500 sh d 47 683 32 500 Koordinati 47 41 pn sh 32 30 sh d 47 683 pn sh 32 500 sh d 47 683 32 500Status Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennyaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Novij BugPlosha 12 km Visota n r m 100 mZasnovano 2001Stan Navchalnij zakladSajt novobuzka gromada gov uaNovij Bug Ukrayina Novij Bug u Vikishovishi Novobuzka gimnaziya zagalnoosvitnij navchalnij zaklad II III stupeniv Novobuzkoyi rajonnoyi radi Mikolayivskoyi oblasti Osobistostipedagog i pismennik Spiridon Cherkasenko Urodzhenci Novogo Bugu Spiridon Cherkasenko ukrayinskij pismennik poet dramaturg i pedagog Kovalenko Vitalij Petrovich 1940 2011 ukrayinskij naukovec doktor silskogospodarskih nauk profesor chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi agrarnih nauk Ukrayini akademik Akademiyi vishoyi shkoli Ukrayini zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Duda Anatolij Ivanovich nar 1946 ukrayinskij spivak lirichnij tenor i pedagog profesor 2006 narodnij artist Ukrayini 1999 Gulyak Oleg Viktorovich general major Nachalnik Odeskoyi vijskovoyi akademiyi Kornyeyev Vitalij Oleksijovich 1993 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Haskind Maks Danilovich 1913 1963 radyanskij vchenij u galuzi gidrodinamiki Volkov Volodimir Anatolijovich 1976 2019 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Z Novobuzkim rajonom pov yazano zhittya p yati Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Mar yanovskogo Mojseya Froyimovicha Mihlika Vasilya Illicha Cibulka Vasilya Fedosijovicha Yashina Mikoli Ivanovicha kavalera ordena Slavi troh stupeniv dvanadcyati Geroyiv Socialistichnoyi Praci Kuzoma Mihajlo Illich Fejcher Ivan Mikitovich Kavaleriv dekilkoh ordeniv Dianu Fedorivnu Polishuk Ninu Afanasiyivnu Usenko Katerinu Mikolayivnu Sitnik ta bagatoh inshih nevtomnih trudariv Literatoriv Ivana Spiridonovicha Cherkasenka Stepana Andrijovicha Krizhanivskogo Leonida Vasilovicha Kulichenka Anatoliya Lastoveckogo Kontr admirala Petra Onikijovicha Pashenka general majora Arona Shavelyevicha Shifrina brigadnogo komisara Mihajla Nikiforovicha Pozhidayeva legendarnogo komandira roti desantnikiv Yevdokiyu Mikolayivnu Zavalij Hudozhnika Anatoliya Grigorovicha Slipkova skulptora V X Fedchenka doktora geologichnih nauk profesora I Ya Yacka doktora biologichnih nauk Vitaliya Petrovicha Kovalenka Dityachi brigadi ta blok posti hochut pochati vijnu za Novobuzku respubliku yak Bashtanska respublika v 1919 roci po tochki ogyadu z Novobuzkoj respublikoj bude dobre stolicya bude misto Novij Bug veliki mista budut Sofiyivka Novopoltavka Novodmitrovka ta Novoyurivka PrimitkiIstorichna dovidka pro naseleni punkti sho vhodyat do Novobuzkoyi OTG http db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 24 lyutogo 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih rizni avtori Novij Bug Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2021 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152 Novobuzka RDALiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaBank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Cities amp towns of Ukraine Pogoda v misti Novij Bug