Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Смерть Сократа

Смерть Сократа
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
Ця стаття про картину Давіда. Про малюнок Шевченка див. Смерть Сократа (Шевченко).

«Смерть Сократа» (фр. La Mort de Socrate) — картина, яку створив французький художник Жак-Луї Давід 1787 року.

Жак-Луї Давід «Смерть Сократа»
130 x 196 см
англ. The Death of Socrates фр. La Mort de Socrate
image
Творець: Жак-Луї Давід
Час створення: 1787
Розміри: 130 x 196 см
Висота: 129,5 см
Ширина: 196,2 см
Матеріал: олія на полотні
Техніка: олійний живопис
Жанр: історичний живопис
Зберігається: Нью-Йорк, США
Музей: Музей мистецтва Метрополітен
image [[commons:Category:The Death of Socrates (Jacques-Louis David)|Жак-Луї Давід «Смерть Сократа»
130 x 196 см]] у Вікісховищі

Звертання до драматичних сцен

Найкращі зразки живопису рококо дали Франція і Італія. У Франції засновниками рококо стають француз Антуан Ватто і італійка з Венеції Розальба Кар'єра. Пізніше справу продовжили Франсуа Буше, Жан-Оноре Фраґонар і декілька майстрів незрівнянно меншого обдарування.

Буше зробив вдалу кар'єру при королівському дворі, а його покровителькою стала сама маркіза де Помпадур, некоронована володарка Франції і офіційна фаворитка короля. Звернення до Буше було логічним, бо той мав славу, звання першого живописця короля, великі гроші, власний будинок на вул. Рішельє. Не дивно, що представники родини Бюрон зажадали, щоби все це з часом мав і їх племінник, якщо пощастить. Але старий Буше відхилив пропозиції і порадив навчати здібного юнака у свого учня — художника В'єна. (1716–1809) і стане першим академічним вихователем Жака-Луї, прищеплюючи тому стилістику рококо. У ранніх творах Давіда — все ті ж античні персонажі, що й на картинах відомих представників панівного стилю, лялькові, манірні («Двобій Марса і Венери», «Діти Ніоби, яких убивають Діана і Аполлон» та ін.) Навіть рання картина «Смерть філософа Сенеки» з трагічним сюжетом — у молодого Давіда лялькова і манірна. Фігурки людей — маленькі, всі метушаться навколо помираючого, жести — занадто театральні, а колорит — солодкавий, як на обгортці цукерки. Глядач забував, що це розповідь про смерть, насправді трагічну подію, а не театральний акт. Існувало безліч подібних картин. Студент Давід декілька разів бере участь в конкурсах на Римську премію, але кожен раз через інтриги в журі її давали іншим претендентам. Нарешті чергова композиція Давіда в стилі рококо з умовно античним антуражем «Ерасистрат відкриває причину хвороби Антіоха» (1774 р.) в четвертому конкурсі принесла Давіду Римську премію і право на подорож до Риму.

Папська столиця, з її грандіозними залишками давньоримських споруд, надзвичайно вплинула на свідомість молодого художника. Суворі руїни, далекі від манірності й декоративності французького рококо, навернули художника до самостійного вивчення історії і нових для нього рис античного мистецтва — по-солдатськи мужніх, величних, суворих, безжальних для слабких духом.

Але навіть у життєписах відомих і мужніх героїв були трагічні сторінки, коли доля позбавляла прихильності й кидала в прірву поневірянь і таких випробувань, що були не менші за випробування боїв і зустрічей із самою смертю. Тоді з'являлись картини на кшталт — «Велізарій просить милостиню», де художник подав останні, трагічні дні колись уславленого полководця, що мимоволі став жебраком.

Опис твору

  • image
    «Смерть Сократа», центр картини, 1787 р.
  • image
    Келих з цикутою

Античність, її література, її образи міцно полонили художника. Чим більше він вивчав давньоримський спадок, тим більше відмовлявся від штучних настанов французького рококо, не здатного відтворити героїчні характери. Тендітні персонажі його ранніх картин зникають, аби поступитися місцем фігурам шляхетної простоти і спокійної величі. Давід позбавляв тепер власні картини кокетування і зайвої театральності. Їх нема і в кінному портреті Станіслава Костки Потоцького, в картинах «Скорбота і горе Андромахи над померлим Гектором, її чоловіком» чи «Смерть Сократа».

Біля оголеної, фортечного вигляду стіни стоїть просте ліжко. На ньому — Сократ, що прощається з власними учнями. Уряд Афін вже засудив філософа, якого звинуватили в зазіханнях на мораль і шкідливий вплив на молодь. Як покарання Сократ повинен або відбути в заслання, або покінчити життя самогубством. Сократ обрав самогубство. Художник контрастно протиставив сувору мужність старого філософа перед смертю — відчаю і метушні учнів навколо нього. Не стримує ридань і той, що вже подав келих з отрутою. Вказівкою на використання античних джерел в картині стала постать філософа Платона, що сидить в ногах Сократа, стримано шкодуючи і сумно відсторонившись від трагічних подій. Він дасть опис останніх хвилин життя Сократа в діалогах «Фідон», які використав художник.

Композиція картини ще не досконало побудована, не всі її частини добре узгоджені, але є досить вдалі групи і жести. Руки Сократа і учня, що подав келих з отрутою, наче новий варіант рук Бога, що вносить життя в Адама на фресці Мікеланджело Буонарроті у Ватикані. Але цей жест в картині Давіда перетлумачений на розкриття зовсім іншої, невтішної події.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смерть Сократа

Примітки

  1. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436105
  2. http://www.metmuseum.org/art/collection/search/436105

Джерела

  • Antoine Schnapper et Arlette Sérullaz, David, Paris, RMN, 1989, n°76, p. 178
  • Warren E. Roberts: Jacques-Louis David, revolutionary artist. Art, politics and French revolution. University of North Carolina Press, Chapel Hill, N.C. 1989,
  • Elmar Stolpe: Klassizismus und Krieg. Über den Historienmaler Louis David. Campus-Verlag, Frankfurt/M. 1985,
  • Герман Михаил Юрьевич, «Давид», серия «Жизнь замечательных людей» М, «Молодая гвардия», 1964 (рос)
  • Варшавский А. «Жак Луи Давид» (в кн. «С веком наравне», М, 1977 (рос)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cya stattya pro kartinu Davida Pro malyunok Shevchenka div Smert Sokrata Shevchenko Smert Sokrata fr La Mort de Socrate kartina yaku stvoriv francuzkij hudozhnik Zhak Luyi David 1787 roku Zhak Luyi David Smert Sokrata 130 x 196 smangl The Death of Socrates fr La Mort de SocrateTvorec Zhak Luyi DavidChas stvorennya 1787Rozmiri 130 x 196 smVisota 129 5 smShirina 196 2 smMaterial oliya na polotniTehnika olijnij zhivopisZhanr istorichnij zhivopisZberigayetsya Nyu Jork SShAMuzej Muzej mistectva Metropoliten commons Category The Death of Socrates Jacques Louis David Zhak Luyi David Smert Sokrata 130 x 196 sm u VikishovishiZvertannya do dramatichnih scenNajkrashi zrazki zhivopisu rokoko dali Franciya i Italiya U Franciyi zasnovnikami rokoko stayut francuz Antuan Vatto i italijka z Veneciyi Rozalba Kar yera Piznishe spravu prodovzhili Fransua Bushe Zhan Onore Fragonar i dekilka majstriv nezrivnyanno menshogo obdaruvannya Bushe zrobiv vdalu kar yeru pri korolivskomu dvori a jogo pokrovitelkoyu stala sama markiza de Pompadur nekoronovana volodarka Franciyi i oficijna favoritka korolya Zvernennya do Bushe bulo logichnim bo toj mav slavu zvannya pershogo zhivopiscya korolya veliki groshi vlasnij budinok na vul Rishelye Ne divno sho predstavniki rodini Byuron zazhadali shobi vse ce z chasom mav i yih pleminnik yaksho poshastit Ale starij Bushe vidhiliv propoziciyi i poradiv navchati zdibnogo yunaka u svogo uchnya hudozhnika V yena 1716 1809 i stane pershim akademichnim vihovatelem Zhaka Luyi prisheplyuyuchi tomu stilistiku rokoko U rannih tvorah Davida vse ti zh antichni personazhi sho j na kartinah vidomih predstavnikiv panivnogo stilyu lyalkovi manirni Dvobij Marsa i Veneri Diti Niobi yakih ubivayut Diana i Apollon ta in Navit rannya kartina Smert filosofa Seneki z tragichnim syuzhetom u molodogo Davida lyalkova i manirna Figurki lyudej malenki vsi metushatsya navkolo pomirayuchogo zhesti zanadto teatralni a kolorit solodkavij yak na obgortci cukerki Glyadach zabuvav sho ce rozpovid pro smert naspravdi tragichnu podiyu a ne teatralnij akt Isnuvalo bezlich podibnih kartin Student David dekilka raziv bere uchast v konkursah na Rimsku premiyu ale kozhen raz cherez intrigi v zhuri yiyi davali inshim pretendentam Nareshti chergova kompoziciya Davida v stili rokoko z umovno antichnim anturazhem Erasistrat vidkrivaye prichinu hvorobi Antioha 1774 r v chetvertomu konkursi prinesla Davidu Rimsku premiyu i pravo na podorozh do Rimu Papska stolicya z yiyi grandioznimi zalishkami davnorimskih sporud nadzvichajno vplinula na svidomist molodogo hudozhnika Suvori ruyini daleki vid manirnosti j dekorativnosti francuzkogo rokoko navernuli hudozhnika do samostijnogo vivchennya istoriyi i novih dlya nogo ris antichnogo mistectva po soldatski muzhnih velichnih suvorih bezzhalnih dlya slabkih duhom Ale navit u zhittyepisah vidomih i muzhnih geroyiv buli tragichni storinki koli dolya pozbavlyala prihilnosti j kidala v prirvu poneviryan i takih viprobuvan sho buli ne menshi za viprobuvannya boyiv i zustrichej iz samoyu smertyu Todi z yavlyalis kartini na kshtalt Velizarij prosit milostinyu de hudozhnik podav ostanni tragichni dni kolis uslavlenogo polkovodcya sho mimovoli stav zhebrakom Opis tvoru Smert Sokrata centr kartini 1787 r Kelih z cikutoyu Antichnist yiyi literatura yiyi obrazi micno polonili hudozhnika Chim bilshe vin vivchav davnorimskij spadok tim bilshe vidmovlyavsya vid shtuchnih nastanov francuzkogo rokoko ne zdatnogo vidtvoriti geroyichni harakteri Tenditni personazhi jogo rannih kartin znikayut abi postupitisya miscem figuram shlyahetnoyi prostoti i spokijnoyi velichi David pozbavlyav teper vlasni kartini koketuvannya i zajvoyi teatralnosti Yih nema i v kinnomu portreti Stanislava Kostki Potockogo v kartinah Skorbota i gore Andromahi nad pomerlim Gektorom yiyi cholovikom chi Smert Sokrata Bilya ogolenoyi fortechnogo viglyadu stini stoyit proste lizhko Na nomu Sokrat sho proshayetsya z vlasnimi uchnyami Uryad Afin vzhe zasudiv filosofa yakogo zvinuvatili v zazihannyah na moral i shkidlivij vpliv na molod Yak pokarannya Sokrat povinen abo vidbuti v zaslannya abo pokinchiti zhittya samogubstvom Sokrat obrav samogubstvo Hudozhnik kontrastno protistaviv suvoru muzhnist starogo filosofa pered smertyu vidchayu i metushni uchniv navkolo nogo Ne strimuye ridan i toj sho vzhe podav kelih z otrutoyu Vkazivkoyu na vikoristannya antichnih dzherel v kartini stala postat filosofa Platona sho sidit v nogah Sokrata strimano shkoduyuchi i sumno vidstoronivshis vid tragichnih podij Vin dast opis ostannih hvilin zhittya Sokrata v dialogah Fidon yaki vikoristav hudozhnik Kompoziciya kartini she ne doskonalo pobudovana ne vsi yiyi chastini dobre uzgodzheni ale ye dosit vdali grupi i zhesti Ruki Sokrata i uchnya sho podav kelih z otrutoyu nache novij variant ruk Boga sho vnosit zhittya v Adama na fresci Mikelandzhelo Buonarroti u Vatikani Ale cej zhest v kartini Davida peretlumachenij na rozkrittya zovsim inshoyi nevtishnoyi podiyi Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Smert Sokrata Klasicizm Akademizm Revolyucijnij klasicizm German Mihajlo Yurijovich Mistectvo Franciyi Velizarij prosit milostinyuPrimitkihttps www metmuseum org art collection search 436105 http www metmuseum org art collection search 436105DzherelaAntoine Schnapper et Arlette Serullaz David Paris RMN 1989 n 76 p 178 Warren E Roberts Jacques Louis David revolutionary artist Art politics and French revolution University of North Carolina Press Chapel Hill N C 1989 ISBN 0 8078 1845 3 Elmar Stolpe Klassizismus und Krieg Uber den Historienmaler Louis David Campus Verlag Frankfurt M 1985 ISBN 3 593 33488 7 German Mihail Yurevich David seriya Zhizn zamechatelnyh lyudej M Molodaya gvardiya 1964 ros Varshavskij A Zhak Lui David v kn S vekom naravne M 1977 ros

Дата публікації:
Топ