Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Запит Курбе перенаправляє сюди див також Курбе прізвище Жан Дезіре Ґюста в Курбе фр Gustave Courbet 1819 1877 французьки

Курбе

Курбе
Запит «Курбе» перенаправляє сюди; див. також Курбе (прізвище).

Жан-Дезіре́-Ґюста́в Курбе́ (фр. Gustave Courbet; 1819—1877) — французький живописець, скульптор, графік.

Ґюстав Курбе
Gustave Courbet
image
Автопортрет Ґюстава Курбе
Народження10 червня 1819(1819-06-10)
Орнан, Франція
Смерть31 грудня 1877(1877-12-31) (58 років)
 Швейцарія
(інфаркт міокарда)
Похованняd
Країнаimage Франція[1]
Жанрпортрет[2], анімалістика[d][2], жанрове малярство[2], пейзаж[2], ню[2] і натюрморт[2]
Навчанняпочаткова школа, основна школа, Художня школа Безансона, самоосвіта
Діяльністьхудожник, скульптор, communard, рисувальник, унаочнювач
Напрямокреалізм
Покровительd
Вчительd, d і d
Членd
Твориd, Походження світу, Source[d] і d
Брати, сестриd і d
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, галерея Бельведер, Штедель, d, Художній інститут Чикаго, d, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Палац витончених мистецтв[3], Музей мистецтва Метрополітен, Королівський музей витончених мистецтв[4], Музей витончених мистецтв, d, d, d, d, d, d, Музей Вікторії та Альберта, d, d, d, Художній музей Базеля, d, d, Національний музей старовинного мистецтва, d, d, d, Q23640593?, d, Музей Шелбурн, d, Центральний музей Утрехта, d, Музей д'Орсе, Художній музей Фогга[d], Гарвардський художній музей, Балтиморський музей мистецтв, d, d, d, d, d, Художній музей Мілвокі, d, Нова гліптотека Карлсберга, d, d, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сент-Луїса, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Портландський мистецький музей, d, d, Художній музей Вірджинії, d, d[5], d, d, d, d, d, Художня галерея і музей Келвінгроув, Музей Боуз, Вустерський музей мистецтв, Ліонський музей красних мистецтв, d, Бостонський музей образотворчих мистецтв, d, Художня галерея Лідса, Ашмолеан музей, d, Музей мистецтв, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Державна картинна галерея (Карлсруе), Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Музей образотворчих мистецтв, Гамбурзька картинна галерея, d, d, d, d, d, Національна галерея сучасного мистецтва (Рим), d, d, d, Музей Вальрафа-Ріхарца, d, d, d, Музей Нортона Саймона, d, d, Карнавале, d, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), d, d, Далласький музей мистецтв, d, Музей мистецтв Толедо, Нантський музей образотворчого мистецтва, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Музей Фабра, Ермітаж, Фонд Барнса, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, d, Музей августинців, d, Рейксмузей, d, d, Художній музей, Музей образотворчих мистецтв, d, Художній музей Волтерс, Бруклінський музей, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, d, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв Філадельфії, d, Музей мистецтв Фенікса, d, Міський музей (Амстердам), Гаазький муніципальний музей, Національний музей у Варшаві, Національна галерея, d, Музей мистецтв Індіанаполіса, Національний музей образотворчого мистецтва, d, Національна галерея Австралії, Національна галерея, Галерея мистецтв Вокера, d, Баварські державні колекції картин, d, Галерея мистецтв Коркоран, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, d, Музей мистецтва Сан-Паулу, Королівські музеї витончених мистецтв[6], d, Діжонський музей образотворчого мистецтва, Гетеборзький художній музей, d, d, d, Музей сучасного мистецтва (Труа), d, d, d, Музей образотворчих мистецтв (Мюлуз), d, d, d, Женевський музей мистецтва і історії, d, d, d, Музей Фіцвільяма, d, d, d, d, d, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Музей витончених мистецтв, Денверський художній музей, Детройтський інститут мистецтв, d, d, d, Музей Пікассо, Клівлендський музей мистецтв, d, d, d, d, Музей фюрера, d, d, d, d, d, Стара національна галерея, Малий палац, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Музей Креллер-Мюллер, d, Музей Фолькванг, d, d, d, Музей Карла Ернста Остхауса, d, d, Бременська картинна галерея, Королівський замок на Вавелі, d, d, d, d, Державні музеї Берліна, d, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Монреальський музей красних мистецтв, d, Музей Ханенків, d, d, d, Музей образотворчих мистецтв (Ніцца), d, Художня галерея Онтаріо, d, d, d, d і Центр Ґетті
Нагороди
image

d

image Гюстав Курбе у Вікісховищі

Біографія

Народився 10 червня 1819 року в невеличкому містечку Орнані (Франція), неподалік від кордону зі Швейцарією, у родині заможного фермера. З дитинства був закоханий у рідну місцевість, що залишило слід у його творчості.

У 1831 році вступив до місцевої школи, де заробив славу галасливого учня та пустуна. Цікавість до малювання народилася в хлопцеві саме завдяки одному зі шкільних вчителів, якого називали «татусь» Бод.

Переїзд до Парижа

У 1837 році Ґюстав вступив до Королівського коледжу в Безансоні. Там вчив право, але водночас відвідував місцеву Художню академію (художню школу). У 1839 році юнак поїхав до Парижу, де його вчителем став художник Стобен. Також відвідував музеї, де старанно копіював роботи — від старих іспанських та голландських митців до Теодора Жеріко та Ежена Делакруа. Пізніше Курбе називав себе самоуком, не зважаючи на те, що отримав лише початкову художню освіту.

Курбе прагнув досягнути визнання своїми роботами. У той час це означало, що вони повинні були виставлятися в Салоні. Для цього Курбе створює низку робіт: пейзажі, портрети, жанрові сценки та навіть роботи на релігійну тематику. Однак до Салону потрапляють лише три його картини, із яких лише одна була стримано оцінена критиками («Автопортрет із чорним собакою»).

У 1846 році голландський торговець предметами мистецтва купив кілька робіт Курбе та пообіцяв нові замовлення, коли той буде в Голландії. Ця подія поклала початок вивозу картин Курбе за кордони Франції.

Ґюстав Курбе проводив час у богемній компанії молодих художників, жінок та поетів, серед яких були Шарль Бодлер, П'єр Жозеф Прудон. Компанія зазвичай збиралася в пивній поблизу майстерні художника та отримала назву «Храм реалізму», оскільки саме там товариші розмовляли про створення «нової» реалістичної школи як протиставлення і антипод помертвілим академізму та пізньому класицизму.

Брутальні гарноти Курбе

Анімаліст Курбе

  • image
    Автопортрет з чорним собакою, 1842 р.
  • image
    Лисиця на снігу, 1860 р.
  • image
    Кінь і собака, 1863 р.
  • image
    Песик на ліжку, 1855 р.

Невдале одруження

У 1847 році художник одружився з Віржині Біне. Про неї відомо лише те, що вона була старша від Ґюстава на 11 років та ймовірно позувала для його картини «Закохані на природі». Народила Курбе сина, який помер молодим у 1872 році. Союз Біне та Курбе розпався у 1855 році.

Після революції 1848 року відбіркову комісію Салону скасували. Курбе скористувався цим, виставив в Салоні десять своїх робіт. Про художника заговорили. Через рік його картина «Післяобідній відпочинок в Орнані» отримала золоту медаль та була придбана владою для музею в місті Лілль.

Однак в житті художника мало що змінилося, оскільки саме в цей час він в своїх роботах схиляється до реалізму, що викликає обурення критиків та інтерес карикатуристів. Реалізм вважався небезпечним ще й тому, що відповідав духу соціалістів. Більше того, в одному з інтерв'ю, Курбе стверджував що він не тільки соціаліст, а й демократ і республіканець — «іншими словами, я революціонер до мозку кісток». А через рік в країні запанувала Друга імперія, що не пробачала ні таких слів, ні таких принципів.

Павільйон реалізму

У 1855 році його роботи не прийняли на Всесвітню виставку. У відповідь на це художник створив власну виставку робіт, що отримала назву «Павільйон реалізму». Проте публіка не підтримала цього, і Курбе ледь окупив витрати. У 1856 році художник вирушив до Бельгії, де, за власними словами, «жив як принц». Пізніше також був схвально прийнятий в Німеччині. Картини Курбе виставляються в Лондоні, Антверпені, Гаазі, Амстердамі та Брюсселі.

Тріумфальним для нього був 1869 рік, коли Курбе отримав золоту медаль від бельгійського короля Леопольда ІІ та орден святого Михайла від баварського короля Людовіка ІІ.

У Франції в той час його роботи успішно виставляються в Салоні, проте влада відмовляється їх купувати. Після цього Курбе перейшов до відкритої конфронтації. Він надав комісії роботу «Повернення кюре з конференції», де були зображені п'яні священнослужителі, яка не могла не викликати обурення. Курбе писав другові: «Якщо ця картина викликала таке невдоволення, я можу вважати, що досяг своєї мети…Хай відбудеться Революція».

Підтримка Паризької Комуни

У 1870 році Курбе підтримував Паризьку Комуну, яку буржуазний уряд потопив в крові вже наступного року. Курбе було заарештовано. Аби зломити старого художника і збанкрутіти його, реакційний уряд наклав на нього штраф за зруйнований монумент під час Коммуни.

Переслідування і смерть

Курбе мав шестимісячне ув'язнення. Аби уникнути ганьби і переслідувань — рятуючись, втік у сусідню Швейцарію, де оселився містечку Тур-де-Пельц, неподалік від кордону.

Судова справа щодо зруйнування Вандомської колони тривала до 1877 року. Тоді за рішенням суду художник мав сплатити штраф у 323 000 франків, а картини майстра були конфісковані та продані на публічному аукціоні. Старий художник сильно пиячив і хворів на алкогольний цирроз печінки. Він помер 31 грудня 1877 року.

На століття від дня народження митця його гроб з тілом було перевезено на батьківщину, до міста Орнана.

Видатні картини

«Майстерня художника»

Це гігантське полотно Курбе зробив центральним на своєму «Павільйоні реалізму», яке він влаштував в противагу офіційній Всесвітній виставці в 1855 році. Друга назва цієї картини — «Реальна алегорія, що характеризує семирічний період мого творчого життя». Таким чином, її можна вважати саморекламою художника.

У центрі картини ми бачимо самого Курбе, що малює пейзаж. За його працею спостерігають оголена натурниця і хлопчик. Фігури, що розташовані справа, за словами самого Курбе, «люди, що розділяють мої ідеї; вони гідні життя». Серед них — Шамфлері, Брюя, Прудон і Бодлер. Фігури зліва — ті, що гідні смерті: «це страждання, убозтво, розкіш, ті, кого експлуатуються та ті, що експлуатують». Не зважаючи на пояснення самого автора, у цій картині є таємниці. Курбе дещо навмисно недоговорював: «Нехай буде щасливим той, хто розгадає цю загадку!»

Поет Бодлер зображений на картині зі своєю коханкою, жінкою в білому по краях. На цій ділянці полотна гарно помітна можливість художника майстерно зображати різні фактури тканини. Шаль жінки написана вінзорською червоною фарбою, що затемнена алізариновим краплаком. Для відтворення інших деталей використовувалися палена сієна, палена умбра, палена вохра, титанові білила, чорна фарба.

«Добридень, пане Курбе»

image
Добридень, пане Курбе! (1854) 129 к 154 см Музей Фабра, Монпельє

Із травня по вересень 1854 року Ґюстав Курбе мешкав у Монпельє, у свого друга, мецената Альфреда Брюя. Ця знаменита картина змальовує їх зустріч на приміській дорозі. Курбе тільки що вийшов з карети. За плечима в нього дорожня торба. Брюя супроводжують його камердинер та пес.

Перебування у Брюя було важливим для Курбе. Він відхилив замовлення для Всесвітньої виставки для того, щоб влаштувати власну. І для цього йому потрібна була підтримка Брюя. Вони повинні були разом орендувати площу поруч із територією Виставки, де представлялися б картини Курбе разом із роботами із колекції Брюя. Спочатку Брюя погодився із таким задумом, але врешті-решт, прийшов до висновку, що не варто конфронтувати із владою.

Соціалістичні погляди не завадили Курбе зобразити шанобливого камердинера без тіні іронії. Він написаний так, ніби вважає себе не гідним бути присутнім при такій зустрічі.

Курбе та Брюя були масонами, про що свідчать жести, із якими вони вітають один одного. Білі рукавички також були обов'язковим елементом одягу масона.

Голова Курбе високо піднята, обличчя виражає щиру радість. Так само природно тримає себе Брюя.

Борода Курбе, що стирчить, стала головною деталлю цієї картини для карикатуристів.

«Віяльниці»

image
Віяльниці (1855) 131 х 167 см Музей, Нант

Картина «Віяльниці» відноситься до серії робіт про селян Орнана, що написав Курбе у 50-роках XIX століття. Проте вона відрізняється від інших картин цього періоду: селянки, що зайняті працею, не виглядають втомленими. Таким чином, картина написана не на соціальну тематику, є майже пастораллю, що зображає легке, світле життя вдалині від великого міста.

Для фігури дівчини із ситом позувала сестра художника, Зоя Курбе. Імовірно, фігура другої селянки — інша сестра художника Жульєтта, а хлопчик — син художника, Дезіре Віне. Можливо, саме це пояснює ліричність картини.

На задньому плані зображено кішку, що спить, затишно звернувшись у клубок.

До дверей приклеєно дешеву літографію, що також підкреслює безпосередність ситуації. Самі двері привертають увагу до перспективи, у якій оригінально вирішена композиція. Здається, що кімната заблокована скринею, а художник дивиться на двері зліва.

Скрині використовуються в сільських будинках для зберігання зерна і борошна. Хлопчик заглядає в скриню для того, щоб дізнатися, як працюють його дверцята.

Картина була сприйнята здебільшого прихильно, проте деяким критикам не подобалося те, як неохайно виглядають селянки та те, як зображені ступні віяльниці.

«Купальниці»

image
Купальниці (1853) 227 х 193 см Музей Фабра, Монпельє

Ця картина, що вперше була виставлена в Салоні 1853 року, викликала обурення. Наприклад, імператриця Франції сказала, що тіло оголеної жінки виглядає, як конячий круп, а Наполеон ІІІ вдарив полотно своїм хлистом. Картина порушувала одразу декілька правил «гарного тону». В першу чергу, тіло жінки зображено занадто реалістично. В салоні оголена натура сприймалася лише при зображенні міфологічних богів. Один з критиків говорив, що при погляді на таку жіночу фігуру, у самого крокодила пропав би апетит.

У Салоні подібні картини повинні були бути мотивованими сюжетом. Поза оголеної жінки нагадала критикам позу Марії Магдалини (). Проте сама думка, що Марія Магдалина оголеною зустрічає Христа, що воскрес, була неприйнятною. Отже, картина не мала сюжету. Простягнуті руки жінки обіцяли глядачам сюжет, тому вони йшли з виставки обманутими.

По-друге, критики були обурені не зовсім чистою накидкою жінки та відверто брудними ногами жінки, що сидить.

Не зважаючи на таку критику, захоплення викликала майстерність художника, із яким він зобразив пейзаж, а також ділянка полотна, що нагадує натюрморт, на якій зображено одежу жінки, що зав'язана у вузол.

«Поховання в Орнані»

Курбе почав малювати цю картину на мансарді свого будинку в Орнані. Робота художника викликала переполох місцевих жителів, тому що деякі з них могли впізнати себе на ній, від мера, судді, до друзів художника. Проте цей переполох не міг зрівнятися з тим, що здійнявся після того, як картину було виставлено в Салоні.

Критики сходилися на тому, що вже сам розмір картини недоречний, оскільки похорони простого селянина не можуть привертати стільки уваги. Один з них писав: «Похорони селянина можуть мене зворушити… Проте не варто настільки локалізувати цю подію».

Для створення сюжету художник використовував середньовічний традиційний сюжет Танок Смерті. Та на відміну від середньовічних робіт, Курбе не зобразив на обличчях присутніх людей смутку. Червоні обличчя церковних сторожових свідчать про те, що вони знаходяться у нетверезому стані.

По краях композиції зображені два діда художника, що на той момент вже були мертвими.

За католицькою традицією, на похоронах жінки йдуть окремо з чоловіками. Серед жінок можна побачити матір Курбе та трьох його сестер. Проте реалісти вважали інакше: саме така локалізація була необхідна для зображення похорон. Курбе намалював сучасний йому образ, із сучасними йому людьми, подіями. Тим паче, Курбе намагався показати на своїй картині саме процес поховання людини, а не його зажиттєві здобутки або статус після смерті (як це робилося раніше).

Галерея

Джерела

  • Курбе Г. Письма, документы, воспоминания современников. — М.,1970.
  • Великовский С. И. Умозрение и словесность: Очерки французской культуры. — М.; СПб.: Университетская книга,1998.

Див. також

Примітки

  1. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
    d:Track:Q16323066d:Track:Q22681075
  2. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  3. http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aedf5c0284355b8b4ac7
  4. http://kmska.be/collection/work/data/29zh74
  5. https://ackland.emuseum.com/people/1231/gustave-courbet/objects
  6. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/courbet-gustave-1

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гюстав Курбе
  • Marysto-Art: Все про світове мистецтво та культуру (рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
  • Імпресіонізм в мережі (рос). [Архівовано 29 грудня 2012 у WebCite]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zapit Kurbe perenapravlyaye syudi div takozh Kurbe prizvishe Zhan Dezire Gyusta v Kurbe fr Gustave Courbet 1819 1877 francuzkij zhivopisec skulptor grafik Gyustav KurbeGustave CourbetAvtoportret Gyustava KurbeNarodzhennya10 chervnya 1819 1819 06 10 Ornan FranciyaSmert31 grudnya 1877 1877 12 31 58 rokiv Shvejcariya infarkt miokarda PohovannyadKrayina Franciya 1 Zhanrportret 2 animalistika d 2 zhanrove malyarstvo 2 pejzazh 2 nyu 2 i natyurmort 2 Navchannyapochatkova shkola osnovna shkola Hudozhnya shkola Bezansona samoosvitaDiyalnisthudozhnik skulptor communard risuvalnik unaochnyuvachNapryamokrealizmPokroviteldVchiteld d i dChlendTvorid Pohodzhennya svitu Source d i dBrati sestrid i dRoboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena galereya Belveder Shtedel d Hudozhnij institut Chikago d Muzej Tissen Bornemissa Muzej Getti Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Kanadi Palac vitonchenih mistectv 3 Muzej mistectva Metropoliten Korolivskij muzej vitonchenih mistectv 4 Muzej vitonchenih mistectv d d d d d d Muzej Viktoriyi ta Alberta d d d Hudozhnij muzej Bazelya d d Nacionalnij muzej starovinnogo mistectva d d d Q23640593 d Muzej Shelburn d Centralnij muzej Utrehta d Muzej d Orse Hudozhnij muzej Fogga d Garvardskij hudozhnij muzej Baltimorskij muzej mistectv d d d d d Hudozhnij muzej Milvoki d Nova gliptoteka Karlsberga d d Nacionalna galereya Irlandiyi Hudozhnij muzej Sent Luyisa d d d d d d d d d Portlandskij misteckij muzej d d Hudozhnij muzej Virdzhiniyi d d 5 d d d d d Hudozhnya galereya i muzej Kelvingrouv Muzej Bouz Vusterskij muzej mistectv Lionskij muzej krasnih mistectv d Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv d Hudozhnya galereya Lidsa Ashmolean muzej d Muzej mistectv Strasburzkij muzej obrazotvorchogo mistectva Derzhavna kartinna galereya Karlsrue Derzhavna galereya mistectv Shtutgart Muzej obrazotvorchih mistectv Gamburzka kartinna galereya d d d d d Nacionalna galereya suchasnogo mistectva Rim d d d Muzej Valrafa Riharca d d d Muzej Nortona Sajmona d d Karnavale d Muzej obrazotvorchih mistectv Nansi Muzej obrazotvorchih mistectv Marsel d d Dallaskij muzej mistectv d Muzej mistectv Toledo Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva Derzhavni hudozhni zibrannya Drezdena Muzej obrazotvorchih mistectv Muzej Fabra Ermitazh Fond Barnsa Muzej Izabelli Styuart Gardner d Muzej avgustinciv d Rejksmuzej d d Hudozhnij muzej Muzej obrazotvorchih mistectv d Hudozhnij muzej Volters Bruklinskij muzej Nacionalnij muzej zahidnoyevropejskogo mistectva Tokio d Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Derzhavnij muzej mistectv Hudozhnya galereya Novogo Pivdennogo Uelsu Muzej mistectv Filadelfiyi d Muzej mistectv Feniksa d Miskij muzej Amsterdam Gaazkij municipalnij muzej Nacionalnij muzej u Varshavi Nacionalna galereya d Muzej mistectv Indianapolisa Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva d Nacionalna galereya Avstraliyi Nacionalna galereya Galereya mistectv Vokera d Bavarski derzhavni kolekciyi kartin d Galereya mistectv Korkoran Muzej mistectv Cincinnati Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu d Muzej mistectva San Paulu Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 6 d Dizhonskij muzej obrazotvorchogo mistectva Geteborzkij hudozhnij muzej d d d Muzej suchasnogo mistectva Trua d d d Muzej obrazotvorchih mistectv Myuluz d d d Zhenevskij muzej mistectva i istoriyi d d d Muzej Ficvilyama d d d d d Nacionalnij muzej mistectva arhitekturi i dizajnu Muzej vitonchenih mistectv Denverskij hudozhnij muzej Detrojtskij institut mistectv d d d Muzej Pikasso Klivlendskij muzej mistectv d d d d Muzej fyurera d d d d d Stara nacionalna galereya Malij palac d d d d d d d d d d d d Muzej Kreller Myuller d Muzej Folkvang d d d Muzej Karla Ernsta Osthausa d d Bremenska kartinna galereya Korolivskij zamok na Vaveli d d d d Derzhavni muzeyi Berlina d Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Monrealskij muzej krasnih mistectv d Muzej Hanenkiv d d d Muzej obrazotvorchih mistectv Nicca d Hudozhnya galereya Ontario d d d d i Centr GettiNagorodid Gyustav Kurbe u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 10 chervnya 1819 roku v nevelichkomu mistechku Ornani Franciya nepodalik vid kordonu zi Shvejcariyeyu u rodini zamozhnogo fermera Z ditinstva buv zakohanij u ridnu miscevist sho zalishilo slid u jogo tvorchosti U 1831 roci vstupiv do miscevoyi shkoli de zarobiv slavu galaslivogo uchnya ta pustuna Cikavist do malyuvannya narodilasya v hlopcevi same zavdyaki odnomu zi shkilnih vchiteliv yakogo nazivali tatus Bod Pereyizd do ParizhaU 1837 roci Gyustav vstupiv do Korolivskogo koledzhu v Bezansoni Tam vchiv pravo ale vodnochas vidviduvav miscevu Hudozhnyu akademiyu hudozhnyu shkolu U 1839 roci yunak poyihav do Parizhu de jogo vchitelem stav hudozhnik Stoben Takozh vidviduvav muzeyi de staranno kopiyuvav roboti vid starih ispanskih ta gollandskih mitciv do Teodora Zheriko ta Ezhena Delakrua Piznishe Kurbe nazivav sebe samoukom ne zvazhayuchi na te sho otrimav lishe pochatkovu hudozhnyu osvitu Kurbe pragnuv dosyagnuti viznannya svoyimi robotami U toj chas ce oznachalo sho voni povinni buli vistavlyatisya v Saloni Dlya cogo Kurbe stvoryuye nizku robit pejzazhi portreti zhanrovi scenki ta navit roboti na religijnu tematiku Odnak do Salonu potraplyayut lishe tri jogo kartini iz yakih lishe odna bula strimano ocinena kritikami Avtoportret iz chornim sobakoyu U 1846 roci gollandskij torgovec predmetami mistectva kupiv kilka robit Kurbe ta poobicyav novi zamovlennya koli toj bude v Gollandiyi Cya podiya poklala pochatok vivozu kartin Kurbe za kordoni Franciyi Gyustav Kurbe provodiv chas u bogemnij kompaniyi molodih hudozhnikiv zhinok ta poetiv sered yakih buli Sharl Bodler P yer Zhozef Prudon Kompaniya zazvichaj zbiralasya v pivnij poblizu majsterni hudozhnika ta otrimala nazvu Hram realizmu oskilki same tam tovarishi rozmovlyali pro stvorennya novoyi realistichnoyi shkoli yak protistavlennya i antipod pomertvilim akademizmu ta piznomu klasicizmu Brutalni garnoti KurbeBorci 1853 r Ogolena zhinka 1862 r Bilya dzherela 1868 r Son zhinocha lyubov 1866 r Pohodzhennya svitu 1866 r Animalist KurbeAvtoportret z chornim sobakoyu 1842 r Lisicya na snigu 1860 r Kin i sobaka 1863 r Pesik na lizhku 1855 r Nevdale odruzhennyaU 1847 roci hudozhnik odruzhivsya z Virzhini Bine Pro neyi vidomo lishe te sho vona bula starsha vid Gyustava na 11 rokiv ta jmovirno pozuvala dlya jogo kartini Zakohani na prirodi Narodila Kurbe sina yakij pomer molodim u 1872 roci Soyuz Bine ta Kurbe rozpavsya u 1855 roci Pislya revolyuciyi 1848 roku vidbirkovu komisiyu Salonu skasuvali Kurbe skoristuvavsya cim vistaviv v Saloni desyat svoyih robit Pro hudozhnika zagovorili Cherez rik jogo kartina Pislyaobidnij vidpochinok v Ornani otrimala zolotu medal ta bula pridbana vladoyu dlya muzeyu v misti Lill Odnak v zhitti hudozhnika malo sho zminilosya oskilki same v cej chas vin v svoyih robotah shilyayetsya do realizmu sho viklikaye oburennya kritikiv ta interes karikaturistiv Realizm vvazhavsya nebezpechnim she j tomu sho vidpovidav duhu socialistiv Bilshe togo v odnomu z interv yu Kurbe stverdzhuvav sho vin ne tilki socialist a j demokrat i respublikanec inshimi slovami ya revolyucioner do mozku kistok A cherez rik v krayini zapanuvala Druga imperiya sho ne probachala ni takih sliv ni takih principiv Paviljon realizmuU 1855 roci jogo roboti ne prijnyali na Vsesvitnyu vistavku U vidpovid na ce hudozhnik stvoriv vlasnu vistavku robit sho otrimala nazvu Paviljon realizmu Prote publika ne pidtrimala cogo i Kurbe led okupiv vitrati U 1856 roci hudozhnik virushiv do Belgiyi de za vlasnimi slovami zhiv yak princ Piznishe takozh buv shvalno prijnyatij v Nimechchini Kartini Kurbe vistavlyayutsya v Londoni Antverpeni Gaazi Amsterdami ta Bryusseli Triumfalnim dlya nogo buv 1869 rik koli Kurbe otrimav zolotu medal vid belgijskogo korolya Leopolda II ta orden svyatogo Mihajla vid bavarskogo korolya Lyudovika II U Franciyi v toj chas jogo roboti uspishno vistavlyayutsya v Saloni prote vlada vidmovlyayetsya yih kupuvati Pislya cogo Kurbe perejshov do vidkritoyi konfrontaciyi Vin nadav komisiyi robotu Povernennya kyure z konferenciyi de buli zobrazheni p yani svyashennosluzhiteli yaka ne mogla ne viklikati oburennya Kurbe pisav drugovi Yaksho cya kartina viklikala take nevdovolennya ya mozhu vvazhati sho dosyag svoyeyi meti Haj vidbudetsya Revolyuciya Pidtrimka Parizkoyi KomuniU 1870 roci Kurbe pidtrimuvav Parizku Komunu yaku burzhuaznij uryad potopiv v krovi vzhe nastupnogo roku Kurbe bulo zaareshtovano Abi zlomiti starogo hudozhnika i zbankrutiti jogo reakcijnij uryad naklav na nogo shtraf za zrujnovanij monument pid chas Kommuni Peresliduvannya i smertKurbe mav shestimisyachne uv yaznennya Abi uniknuti ganbi i peresliduvan ryatuyuchis vtik u susidnyu Shvejcariyu de oselivsya mistechku Tur de Pelc nepodalik vid kordonu Sudova sprava shodo zrujnuvannya Vandomskoyi koloni trivala do 1877 roku Todi za rishennyam sudu hudozhnik mav splatiti shtraf u 323 000 frankiv a kartini majstra buli konfiskovani ta prodani na publichnomu aukcioni Starij hudozhnik silno piyachiv i hvoriv na alkogolnij cirroz pechinki Vin pomer 31 grudnya 1877 roku Na stolittya vid dnya narodzhennya mitcya jogo grob z tilom bulo perevezeno na batkivshinu do mista Ornana Vidatni kartini Majsternya hudozhnika Ce gigantske polotno Kurbe zrobiv centralnim na svoyemu Paviljoni realizmu yake vin vlashtuvav v protivagu oficijnij Vsesvitnij vistavci v 1855 roci Druga nazva ciyeyi kartini Realna alegoriya sho harakterizuye semirichnij period mogo tvorchogo zhittya Takim chinom yiyi mozhna vvazhati samoreklamoyu hudozhnika U centri kartini mi bachimo samogo Kurbe sho malyuye pejzazh Za jogo praceyu sposterigayut ogolena naturnicya i hlopchik Figuri sho roztashovani sprava za slovami samogo Kurbe lyudi sho rozdilyayut moyi ideyi voni gidni zhittya Sered nih Shamfleri Bryuya Prudon i Bodler Figuri zliva ti sho gidni smerti ce strazhdannya uboztvo rozkish ti kogo ekspluatuyutsya ta ti sho ekspluatuyut Ne zvazhayuchi na poyasnennya samogo avtora u cij kartini ye tayemnici Kurbe desho navmisno nedogovoryuvav Nehaj bude shaslivim toj hto rozgadaye cyu zagadku Poet Bodler zobrazhenij na kartini zi svoyeyu kohankoyu zhinkoyu v bilomu po krayah Na cij dilyanci polotna garno pomitna mozhlivist hudozhnika majsterno zobrazhati rizni fakturi tkanini Shal zhinki napisana vinzorskoyu chervonoyu farboyu sho zatemnena alizarinovim kraplakom Dlya vidtvorennya inshih detalej vikoristovuvalisya palena siyena palena umbra palena vohra titanovi bilila chorna farba Dobriden pane Kurbe Dobriden pane Kurbe 1854 129 k 154 sm Muzej Fabra Monpelye Iz travnya po veresen 1854 roku Gyustav Kurbe meshkav u Monpelye u svogo druga mecenata Alfreda Bryuya Cya znamenita kartina zmalovuye yih zustrich na primiskij dorozi Kurbe tilki sho vijshov z kareti Za plechima v nogo dorozhnya torba Bryuya suprovodzhuyut jogo kamerdiner ta pes Perebuvannya u Bryuya bulo vazhlivim dlya Kurbe Vin vidhiliv zamovlennya dlya Vsesvitnoyi vistavki dlya togo shob vlashtuvati vlasnu I dlya cogo jomu potribna bula pidtrimka Bryuya Voni povinni buli razom orenduvati ploshu poruch iz teritoriyeyu Vistavki de predstavlyalisya b kartini Kurbe razom iz robotami iz kolekciyi Bryuya Spochatku Bryuya pogodivsya iz takim zadumom ale vreshti resht prijshov do visnovku sho ne varto konfrontuvati iz vladoyu Socialistichni poglyadi ne zavadili Kurbe zobraziti shanoblivogo kamerdinera bez tini ironiyi Vin napisanij tak nibi vvazhaye sebe ne gidnim buti prisutnim pri takij zustrichi Kurbe ta Bryuya buli masonami pro sho svidchat zhesti iz yakimi voni vitayut odin odnogo Bili rukavichki takozh buli obov yazkovim elementom odyagu masona Golova Kurbe visoko pidnyata oblichchya virazhaye shiru radist Tak samo prirodno trimaye sebe Bryuya Boroda Kurbe sho stirchit stala golovnoyu detallyu ciyeyi kartini dlya karikaturistiv Viyalnici Viyalnici 1855 131 h 167 sm Muzej Nant Kartina Viyalnici vidnositsya do seriyi robit pro selyan Ornana sho napisav Kurbe u 50 rokah XIX stolittya Prote vona vidriznyayetsya vid inshih kartin cogo periodu selyanki sho zajnyati praceyu ne viglyadayut vtomlenimi Takim chinom kartina napisana ne na socialnu tematiku ye majzhe pastorallyu sho zobrazhaye legke svitle zhittya vdalini vid velikogo mista Dlya figuri divchini iz sitom pozuvala sestra hudozhnika Zoya Kurbe Imovirno figura drugoyi selyanki insha sestra hudozhnika Zhulyetta a hlopchik sin hudozhnika Dezire Vine Mozhlivo same ce poyasnyuye lirichnist kartini Na zadnomu plani zobrazheno kishku sho spit zatishno zvernuvshis u klubok Do dverej prikleyeno deshevu litografiyu sho takozh pidkreslyuye bezposerednist situaciyi Sami dveri privertayut uvagu do perspektivi u yakij originalno virishena kompoziciya Zdayetsya sho kimnata zablokovana skrineyu a hudozhnik divitsya na dveri zliva Skrini vikoristovuyutsya v silskih budinkah dlya zberigannya zerna i boroshna Hlopchik zaglyadaye v skrinyu dlya togo shob diznatisya yak pracyuyut jogo dvercyata Kartina bula sprijnyata zdebilshogo prihilno prote deyakim kritikam ne podobalosya te yak neohajno viglyadayut selyanki ta te yak zobrazheni stupni viyalnici Kupalnici Kupalnici 1853 227 h 193 sm Muzej Fabra Monpelye Cya kartina sho vpershe bula vistavlena v Saloni 1853 roku viklikala oburennya Napriklad imperatricya Franciyi skazala sho tilo ogolenoyi zhinki viglyadaye yak konyachij krup a Napoleon III vdariv polotno svoyim hlistom Kartina porushuvala odrazu dekilka pravil garnogo tonu V pershu chergu tilo zhinki zobrazheno zanadto realistichno V saloni ogolena natura sprijmalasya lishe pri zobrazhenni mifologichnih bogiv Odin z kritikiv govoriv sho pri poglyadi na taku zhinochu figuru u samogo krokodila propav bi apetit U Saloni podibni kartini povinni buli buti motivovanimi syuzhetom Poza ogolenoyi zhinki nagadala kritikam pozu Mariyi Magdalini Ne torkajsya mene Prote sama dumka sho Mariya Magdalina ogolenoyu zustrichaye Hrista sho voskres bula neprijnyatnoyu Otzhe kartina ne mala syuzhetu Prostyagnuti ruki zhinki obicyali glyadacham syuzhet tomu voni jshli z vistavki obmanutimi Po druge kritiki buli obureni ne zovsim chistoyu nakidkoyu zhinki ta vidverto brudnimi nogami zhinki sho sidit Ne zvazhayuchi na taku kritiku zahoplennya viklikala majsternist hudozhnika iz yakim vin zobraziv pejzazh a takozh dilyanka polotna sho nagaduye natyurmort na yakij zobrazheno odezhu zhinki sho zav yazana u vuzol Pohovannya v Ornani Kurbe pochav malyuvati cyu kartinu na mansardi svogo budinku v Ornani Robota hudozhnika viklikala perepoloh miscevih zhiteliv tomu sho deyaki z nih mogli vpiznati sebe na nij vid mera suddi do druziv hudozhnika Prote cej perepoloh ne mig zrivnyatisya z tim sho zdijnyavsya pislya togo yak kartinu bulo vistavleno v Saloni Kritiki shodilisya na tomu sho vzhe sam rozmir kartini nedorechnij oskilki pohoroni prostogo selyanina ne mozhut privertati stilki uvagi Odin z nih pisav Pohoroni selyanina mozhut mene zvorushiti Prote ne varto nastilki lokalizuvati cyu podiyu Dlya stvorennya syuzhetu hudozhnik vikoristovuvav serednovichnij tradicijnij syuzhet Tanok Smerti Ta na vidminu vid serednovichnih robit Kurbe ne zobraziv na oblichchyah prisutnih lyudej smutku Chervoni oblichchya cerkovnih storozhovih svidchat pro te sho voni znahodyatsya u netverezomu stani Po krayah kompoziciyi zobrazheni dva dida hudozhnika sho na toj moment vzhe buli mertvimi Za katolickoyu tradiciyeyu na pohoronah zhinki jdut okremo z cholovikami Sered zhinok mozhna pobachiti matir Kurbe ta troh jogo sester Prote realisti vvazhali inakshe same taka lokalizaciya bula neobhidna dlya zobrazhennya pohoron Kurbe namalyuvav suchasnij jomu obraz iz suchasnimi jomu lyudmi podiyami Tim pache Kurbe namagavsya pokazati na svoyij kartini same proces pohovannya lyudini a ne jogo zazhittyevi zdobutki abo status pislya smerti yak ce robilosya ranishe GalereyaDzherelo 1849 1850 315 h 668 sm Muzej d Orse Parizh Majsternya hudozhnika 1855 361 h 598 sm Muzej d Orse Parizh Okolicya sela vzimku Gamak Zhinka z papugoyu Divchata na berezi Seni lito Zhinka u hvilyahDzherelaKurbe G Pisma dokumenty vospominaniya sovremennikov M 1970 Velikovskij S I Umozrenie i slovesnost Ocherki francuzskoj kultury M SPb Universitetskaya kniga 1998 Div takozhFrancuzke mistectvo 8238 Kurbe asteroyid nazvanij na chest hudozhnika Primitkiartist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 RKDartists d Track Q17299517 http pba opacweb lille fr fr search notice type list amp filters 5Bfacets id 5D 5B 5D 5cc2aedf5c0284355b8b4ac7 http kmska be collection work data 29zh74 https ackland emuseum com people 1231 gustave courbet objects https www fine arts museum be nl de collectie artist courbet gustave 1PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gyustav Kurbe Marysto Art Vse pro svitove mistectvo ta kulturu ros nedostupne posilannya z lipnya 2019 Impresionizm v merezhi ros Arhivovano 29 grudnya 2012 u WebCite

Дата публікації:
Топ