Францу́зьке мисте́цтво — візуальне та витончене мистецтво населення Франції. Історичні дослідження французького мистецтва зазвичай починаються з передроманського, романського та готичного мистецтв, але деякі дослідники включають також доісторичне, кельтське та римське мистецтва в межах Франції.
Періодизація
«Королівські стилі»
- Стиль Людовика IX Святого (1226–1270) — «високий стиль» французької готики.
- Паризька школа (XIV століття) — епоха короля Карла IV Красивого.
- Стиль Карла V Мудрого (правив у 1364–1380 рр.) (фр. Le style de Charles V) — розквіт французької високої готики. Меценат-король перебудував Лувр, щоб розмістити там свою бібліотеку в тисячу томів, включаючи античних авторів, запрошував живописців і скульпторів, колекціонував шпалери, посуд, ювелірні вироби. Також його меценатами були його брати герцог Філіп Бургундський і герцог Жан Беррійський. При паризькому дворі формувалася оригінальна школа книжкової мініатюри (Жан Пюсель, Андре Боневе, Жакмар де Есден).
- Стиль Карла VII (фр. Le style de Charles VII; правив у 1422–1461) — стиль пізньої французької готики, період французького проторенесансу. До того часу відносяться твори архітектури, в яких проявилися нові риси ренесансного мислення — будівля госпіталю в Боні, споруди в Бурже.
- Стиль Людовика XI (1461–1483) — французький , є перехідним між стилями Карла VII і Карла VIII.
- Стиль Карла VIII (фр. Le style de Charles VIII; правив у 1483–1498) — перехідний історико-регіональний стиль від пізньої французької готики до мистецтва епохи французького Ренесансу, пов'язаний з тим, що після Італійських воєн король повернувся під враженням від італійського мистецтва. Він привіз у свій замок Амбуаз двадцять два італійських майстра, щоб оформити нові інтер'єри та парк регулярного стилю «на італійський манер». У замку Амбуаз були розміщені колекції італійських килимів, меблів, картин. Це справило значний вплив на розвиток французького придворного мистецтва. В архітектурі того часу нові ренесансні мотиви декору «накладалися» на традиційні форми середньовічних будівель і еклектично чергувалися з елементами готики.
- Стиль Людовика XII (1498–1515) — початок французького Ренесансу, з елементами полум'яніючого стилю, що доходить до свого кінця. Італійські війни сприяли проникненню до Франції мотивів італійської класики, які тут химерно поєднувалися з готичною та середньовічною будівельними конструкціями.
- Стиль Франциска I (1515–1547) — розквіт французького Ренесансу, школа Фонтенбло.
- Стиль Генріха II (фр. Le style Henri II, правив у 1547–1559) — стиль зрілого французького Ренесансу. При королі та його дружині Катерині Медичі в країну прибувають італійські художники, відбувається відродження національного мистецтва. Було збудовано замок для фаворитки Діани де Пуатьє (1542–1552); західний фасад Лувру в Парижі, Квадратний двір (1546–1555), «Фонтан невинних», павільйон, прикрашений рельєфами із зображеннями німф, тритонів і наяд (1547–1550), шведська зала Лувру з каріатидами; резиденцію у Фонтенбло.
- Стиль Карла IX (фр. Le style de Charles IX; правив у 1560–1574) — стиль пізнього французького Ренесансу. Десятирічне правління короля проходило під егідою його матері-італійки Катерини Медичі, тому вплив італійської культури був дуже значним. Для королеви-матері архітектор Ф. Делорм побудував навпроти Лувру палац Тюїльрі, причому королева сама брала участь у проектуванні. У роки правління Карла IX, був завершений «Квадратний Двір» Лувру, найстаріша зі збережених частин нинішнього ансамблю.
- Стиль Генріха IV (фр. Le style Henri IV; правив у 1589–1610) — стиль пізнього французького Ренесансу. Мистецтво розвивалося завдяки Нантського едикту про свободу віросповідання (1598) і основи торгової Ост-Індійської компанії (1604). Основна течія — Друга школа Фонтенбло, що формувалася під впливом французького бароко. Надалі мистецтво Франції розвивалося під впливом маньєристичних і барокових тенденцій.
- Стиль Людовика XIII (1610–1643) — пізній Ренесанс з елементами маньєризму та бароко, перехідний період від пізнього Ренесансу до Великого стилю. Завершено будівництво Лувру та мисливського замку у Версалі в пізньоготичному стилі з ренесансним декором.
- Великий стиль (фр. Grand maniere, Le style Louis Quatorze) — стиль епохи правління Людовика XIV (1643–1715), що з'єднував елементи класицизму та бароко.
- Стиль Людовика XV (1715–1774) — рококо.
- Стиль Людовика XVI (фр. Louis Seize; 1774–1792) — неокласицизм.
Революція
- Стиль Директорії (фр. Le Style de Directoire, лат. Directorium; 1795–1799) — проміжний перед ампіром, є продовженням неокласицизму, тільки строгішим, суворим і аскетичним. Смута в країні не сприяла створенню Великого стилю, а помірність і простота класицизму епохи Просвітництва беруть нормативний характер. Білі та сірі стіни, чисті площини з нейтральними кольорами з лінійним обрамленням поєднуються з орнаментом Стародавнього Риму.
- Стиль Консульства (1799–1804)
XIX століття
- Ампір (1804–1821/30)
- Стилі Людовика XVIII (1814–1824), Карла X (1824–1830), Луї-Філіппа I (1830–1848)
- «Другий ампір», неоренесанс, необароко (1852–1870) — стиль правління Наполеона III в рамках еклектизму — воскресіння стилю Людовика XVI з елементами ампіру, архітектури італійського Відродження і бароко
- Бозар (фр. Beaux-Arts)
Архітектура
Храми
Найдавніші художні пам'ятки Франції ставляться до гальсько-римського періоду. Від цього часу дійшло до нас у ній кілька залишків релігійних споруд, з яких найкраще зберігся храм в Німі, побудований у коринфському стилі, відомий під назвою «Квадратний дім» (фр. Maison carrée).
Як і всі країни, що одержали християнство з Риму, Галлія запозичила тип перших церков від Італії, де і з будівлі судового трибуналу утворилася давньохристиянська базиліка. В епоху вторгнення франків в Галлію там існувало багато базилік, але жодна з них не вціліла.
Споруди військового та цивільного характеру
Крім храмових пам'яток, в історії французької архітектури важливе місце займають споруди військового та цивільного характеру. Римляни перенесли в Галлію, як і в усі завойовані ними країни, типи громадських будівель різного роду.
Від цивільних будівель римської епохи у Франції збереглися досить численні залишки, наприклад, величезні міські ворота часів Августа, тріумфальні арки в Оранжі та Карпантра, акведуки поблизу Німу, Ліону та Меца, театри в Оранжі та В'єнні, амфітеатри в Арлі, Німі та Сенті, терм імператора Юліана в Парижі тощо.
Палаци та замки
У Франції знаходиться велика кількість палаців та замків, які відображують довгу та багату історію країни. Найвідоміші з них:
- Палаци
- Собор Паризької Богоматері (Париж) — один з найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Стоїть на острові Сіте, на місці першої християнської церкви Парижу, базиліки Святого Стефана.
- Версальський палац (Версаль) — колишня резиденція французьких королів.
- Пантеон (Париж) — побудований у XVIII столітті як церква святої Женев'єви, сучасний Пантеон — усипальниця видатних особистостей країни.
- Собор Нотр-Дам у Страсбурзі — шостий по висоті храм світу.
- Лерінське абатство — один з найдавніших монастирів Галлії. Заснований близько 410 року. В наш час[] належить католицькому ордену цистерціанців.
- Замки
- Шомон-сюр-Луар — знаменитий завдяки щорічному Міжнародному садовому фестивалю.
- — один з найбільш улюблених, відомих і відвідуваних пам'яток Франції. Є приватною власністю, але відкритий для відвідування.
- Амбуаз — королівський замок, відомий також як останній притулок Леонардо да Вінчі.
- Ле-Мон-Сен-Мішель — невеликий скелястий острів, перетворений на острів-фортецю.
- Шамбор — найбільший з усіх замків Луари. Був побудований за наказом Франциска I, який хотів бути ближче до коханої дами — графині Турі, яка жила неподалік.
- — споруда на півдні країни, розташована на висоті 1097 метрів над рівнем моря.
Стан у французькій архітектурі 18 ст
На початку 18 століття стан у французькій архітектурі формували пізнє бароко і еволюція в бік класицизму. Рококо, народжене практично одночасно у Франції та Італії, не мало суттєвого впливу на архітектуру Франції, за винятком декількох паркових павільйонів та декору інтер'єрів.
У середині 18 ст. помітно підживився інтерес до давньоримської архітектури та надбання академічного класицизму Франції 17 ст. Цьому сприяли як невдоволення стилістикою бароко римського зразка, так і офіційна підтримка класицизму абсолютизмом Франції, котрий волав бачити його офіційним стилем в країні. Панування рококо, головна мета якого розважати, не набридати і подобатись, не задовольняло низку французькиз митців.
Спротив стилістиці рококо
Не всі прихильно ставилися до стилю рококо навіть у Франції. Спроби відійти від стилістики рококо робив скульптор Едм Бушардон (1698–1762). Вже в перших своїх творах Бушардон зробив спроби відмовитися від грайливого рококо, спираючись на досвід французького класицизму 17 ст. та на лаконізм античного мистецтва. Отримавши замовлення на побудову в Парижі, він створив твір, що нічим не нагадував стилістику рококо ні в архітектурі, ні в скульптурному декорі.
Повністю порвав зі стилем рококо і Жак-Луї Давід під час свого перебування у Римі. Навіть пізні твори «класичної» фігури рококо — художника Жана-Оноре Фрагонара свідчать про відхід від рококо та орієнтацію на реалістичний живопис голландців 17 століття.
Життя та творчість Етьєна Моріса Фальконе припали на пору досить швидкої зміни декількох мистецьки стилів — пізнього бароко, рококо і класицизму. Митець широкого мистецького діапазону, Фальконе вдало працював в кожному з них, про що свідчать скульптурні групи «Смерть Мілона Кротонського», релігійні скульптури в церкві Св. Роха, алегоричні статуї «Музика» та «Зима», дрібна порцелянова пластика в стилі рококо.
Примхливе і чудернацьке рококо не здатне було якісно відтворити героїчні, могутні характери. Обмеженість стилістики рококо добре відчував той же Фальконе. І коли отримав замову на кінний монумент царю Петру І (Мідний Вершник), повністю відмовився від стилістики рококо, звернувшись до зразків античності і розвиненого бароко. Рококо могло не все.
Стажування французьких художників і архітекторів в Римі теж сприяло зацікавленню в давньоримській архітектурі, яку некритично почали сприймати як взірець. Низка майстрів відмовилась від стилістики рококо і пізнього бароко і відродила класицизм, його нову хвилю. Захоплення давньоримською архітектурою було підтримане навчальними закладами Франції, перш за все Королівською академією. В академії запанувала паперова архітектура. Вихованцям (майбутнім архітекторам) постійно надавали завдання створити умовні проекти суспільно значущих споруд на кшталт «Колегії всіх наук», театрів, містких соборів. Вітались велетенські розміри, складні, практично барокові плани з довгими колонадами, внутрішніми ротондами, довгими сходами на фасадах, прикрашених низкою скульптур. Дедалі проекти стають суто умовними, абстрактними, нереалістичними, пафосними. І викладачі, і вихованці розуміють нереалістичність проектів, але не припиняють працю. Бо вважалось, що це сприяє розкутості здібностей та розкриває талант вихованця, якщо останній у нього є. В проектах французьких архітекторів та небагатьох іноземців, що пройшли виучку і Франції (Баженов Василь Іванович, Старов Іван Єгорович), запанувала гігантоманія. На тлі політичної кризи в країні почалося скорочення будівництва. Тому більшість академічних проектів не могла бути реалізована навіть за суттєвого зменшення розмірів споруд та урізання кошторису. В роки французької революції 1789–1793 рр. будівництво в країні практично припинили.
- Церква Сен Рох, Париж
- Церква Сен Рох, каплиця Богородиці, Париж
- Інститут Франції (первісно Колеж Чотирьох Націй)
- Церква Валь де Грас у Парижі
Скульптура
Твори кельтської скульптури зникли у Франції майже безслідно. Вівтарі, цисти, саркофаги тощо відрізняються ремісничим виконанням. Могутнім поштовхом для подальшого розвитку скульптури стало готичне будівництво. На цьому етапі головними замовниками архітектурних споруд стають монастирі, міста, аристократія і король. В 12 і 13 століттях Франція переживала справжній будівельний бум і таке пожвавлення в створенні храмів і світських споруд, якого не знала в попередню добу. Етапи ранньої, високої і пізньої готики супроводжувались розквітом французької скульптури, котра випереджала розвиток сучасного з нею живопису. Винятком стала лише книжкова мініатюра, а сміливість французьких мініатюристів дорівнювала найкращим здобуткам митців 18-19 століть.
Скульптура доби готики почала відокремлюватись від орнаментів і декоративного оздоблення стіни. Первісно фігури ще слідують за ритмами архітектурних форм, але набувають все більшої самостійності. Зароджується цікавість до людських характерів і психологічних характеристик образів. Французька скульптура домінувала в нижніх регістрах готичної архітектури (портали, пілони на входах), що дозволяло добре їх розглядати і підвищило вимоги до їх виконання. Особливо довершеними стають західні фасади готичних храмів чи фасади трансептів. де створені справжні ансамблі архітектурних форм і готичних скульптур.
-
-
-
- Всі - романські капітелі музею Клюні
- Галерея королів. Собор Паризької Богоматері
- Богородиця і янголи. Собор Паризької Богоматері
- Герцог Філіп Гурепел (голова). Шартрський собор.
- Герцог Філіп Гурепел в повний зріст.
- Матільда Булоньє (умовний портрет)
- «Вояки-найманці», рельєф надгробку
Новий злет французька скульптура пережила в 17 столітті, коли майстри країни добре засвоїли надбання італійського відродження і, особливо, маньєризму (Школа Фонтенбло). Але іноземні впливи перероблені і набули французького забарвлення, незважаючи на барокову стилістику. Розквіт пережили скульптурний портрет, декоративний рельєф, кінний монумент. Нова уславлена сторінка французької скульптури 17 століття — меморіальна пластика. Французький надгробок 17 століття став новою уславленою сторінкою меморіальної пластики, котру Французька скульптура відновила після уславленої доби французької готики 12-13 століть.
Не всі прихильно ставилися до стилю рококо навіть у Франції. Спроби відійти від стилістики рококо робив скульптор Едм Бушардон (1698–1762). Вже в перших своїх творах Бушардон зробив спроби відмовитися від грайливого рококо, спираючись на досвід французького класицизму 17 ст. та на лаконізм античного мистецтва. Отримавши замовлення на побудову в Парижі, він створив твір, що нічим не нагадував стилістику рококо ні в архітектурі, ні в скульптурному декорі.
Життя та творчість Етьєна Моріса Фальконе припали на пору досить швидкої зміни декількох мистецьки стилів — пізнього бароко, рококо і класицизму. Митець широкого мистецького діапазону, Фальконе вдало працював в кожному з них, про що свідчать скульптурні групи «Смерть Мілона Кротонського», релігійні скульптури в церкві Св. Роха, алегоричні статуї «Музика» та «Зима», дрібна пластика в стилі рококо.
Примхливе і чудернацьке рококо не здатне було якісно відтворити героїчні, могутні характери. Обмеженість стилістики рококо добре відчував той же Фальконе. І коли отримав замову на кінний монумент царю Петру І (Мідний Вершник), повністю відмовився від прийомів рококо, звернувшись до зразків античності і розвиненого бароко. Рококо могло не все.
Художній надгробок
- Надгробок короля Генріха IV.
- Надгробок кардинала Рішельє. Церква Сорбонни, Париж.
- «Надгробок кардинала Мазаріні», Колеж Чотирьох Націй, каплиця
- Надгробок міністра фінансів Кольбера.
- Надгробок в каплиці Сен Дені.
Живопис
- Рококо
- Революційний класицизм
- Ампір
- Романтизм
- Реалізм
- Імпресіонізм
- Постімпресіонізм
- Сецесія (Ар нуво)
- Авангардизм
Одним з найкращих досягнень Франції XV століття є мініатюрний живопис. У цей час тісно взаємодіють нідерландська та французька школи мініатюристів, інколи їх не можна розрізнити між собою.
Одним із шедеврів цього періоду в живопису є ілюстрації до рукописної книги «Великих французьких хронік». Ця книга була виготовлена для бургундського герцога Філіппа Доброго. Головний художник цього твору, Сімон Марміон, виконав п'ятнадцять мініатюр, інші сімдесят п'ять — його помічники. У творі зображена історія країни, починаючи з легендарного походження франків на троянців, і закінчуючи подіями Столітньої війни з Англією.
Один з головних суперників Марміона в мистецтві мініатюри, Жан Фуке, майже одночасно з «Великими хроніками» ілюструє аналогічний за тематикою кодекс. Ці ілюстрації розкішніші, розкуті, більш цілісні. Фуке також писав портрети — короля Карла VII, диптиха .
Живопис у XVII столітті у Франції представлений класиками Ніколою Пуссеном і Клодом Лорреном. У XVIII столітті на основі бароко виник стиль рококо. Його настанов дотримувались — Антуан Ватто, Франсуа Буше, Шарден, та Жан-Оноре Фрагонар, низка другорядних майстрів. Наприкінці століття сформувався неокласицизм, який відновив у французькому мистецтві Жак-Луї Давід. Теодор Жеріко та Ежен Делакруа — найвидатніші діячі напрямку романтизм. Реалізм представлений творчістю живописців Гюстава Курбе і Оноре Дом'є.
Франція — батьківщина імпресіонізму. На засадах цього напрямку стояли видатні діячі мистецтва XIX–XX століть — Клод Моне, Едгар Дега, Едуар Мане, Каміль Піссарро, П'єр Огюст Ренуар. Творчістю Жоржа Брака та Пабло Пікассо, який переїхав до Франції, було покладено початок кубізму, однієї з течій авангарду. Найбільшим художником фовізму став Анрі Матісс. Марсель Дюшан стояв біля витоків дадаїзму та сюрреалізму.
Сімон Марміон підносить герцогу манускрипт Хронік. (Мініатюра з «Великих хронік», Російська національна бібліотека, Санкт-Петербург) | Жак-Луї Давід. «Парис і Єлена», 1788 р. | Жан Фуке. «Військове захоплення Єрусалиму» (Мініатюра) |
Класицизм на службі революції 1789–1799 років
Героїчну стилістику ще доімператорського, республіканського Риму художник Жак-Луї Давид, як новий мистецький лідер, і переніс в бурхливі 1789–1798 роки і підкорив її завданням і ідеалам французької революції.
Революція народжувала як пафос і піднесення в тогочасних картинах, портретах і гравюрах, так і реальні трагедії. На початковій, хаотичній хвилі революції на перші позиції вийшли знедолені санкюлоти, палаючий «хмиз» революції, що розжарив всі події і вчинки натовпу. Але досить швидко виробилась нова революційна еліта, що перебрала владу на себе, як і контроль над подіями, перебрала на себе і розробку ідеологічних програм революції (секуляризація культури, введення статусу зрадників для дворян-емігрантів, конфіскації майна дворян-емігрантів, заміна культу християнського Бога на культ Вищої Істоти, дозвіл на руйнацію церковних споруд). Війна в таборі нової революційної еліти приведе до диктатури Робесп'єра і запровадженню терора, як майже єдиного засобу контролю над ситуацією та остаточного знищення політичних противників. Введення терору стало поворотним моментом як в розвитку подій французької революції, так і в її тогочасних і подальших нищівних оцінках політиків і істориків. Письменник М. М. Карамзін —
Століття Просвітництва, я не впізнаю тебе ! В крові, в полум'ї, серед убивств і руйнацій — я не впізнаю тебе ! Хто б наважився поміркувати, очікувати, передбачити ? Де вислід наук та мудрості ? Серця шаленіють в жорстоких подіях… Я затуляю обличчя своє з жахом.
Письменник Л. М. Толстой в 1904 році напередодні російської буржуазної революції 1905–1907 років —
Французька велика революція оприлюднила беззаперечні істини, але всі вони стали брехнею, коли їх почали запроваджувати насиллям.
Бурхливі історичні події втягнули Жака-Луї Давіда у самий вир стрімких змін. Давід був членом клубу якобінців (колишній Клуб друзів конституції), членом Національного Конвенту, всіляко підтримував Робесп'єра. Він був серед тих, хто голосував за страту короля Франції без зволікань. Голосування було поіменним і вносилось у протокол. Але головним полем діяльності Давіда залишалось мистецтво. Саме він стане головою художнього життя Парижу в роки революції. Давід всіляко сприятиме рятуванню художніх скарбів з садиб і палаців емігрантів-аристократів, яких революційний уряд перевів у статус зрадників і конфіскував їх майно. Людина, що не дуже розбиралась в політиці і в тогочасних політиках, художник Давід прийняв революцію і всіма засобами слугував їй. Він пише портрети відомих генералів, захисників революційної Франції, її убитих героїв-революціонерів, стає режисером нових, малозрозумілих, революційних свят. Саме Давід чимало зробив для піднесення престижу художника, як фаху, здатного діяльно служити державі, (республіці на той час), а не вельможним особам.
Персонажі античної історії, зокрема років давньоримської республіки, в більшості його творів стають справжнім втіленням громадянських чеснот. Через них Ж.-Луї Давід затверджує настанови революції і надихає сучасників на втілення в реальності ідей і гасел революції — братерства, свободи від королівської влади тощо. Піднесеному, героїчному змісту його картин притаманні вже вироблені риси художньої манери — ясність побудови композицій, суворі, але виправдані спрощення, небагата палітра заради підкреслення ідеї. Згодом давньоримські персонажі в картинах поступаються реальним героям революції, висвітлюють не давньоримську, а сучасну історію — з її запеклою боротьбою, її протиріччями, несподіванками, з її героями і її жертвами. Портрети революційних генералів у Давіда — втілення непохитності, рішучості, готовності йти до кінця в забезпеченні перемог революції. Не дарма на ефесі зброї генерала Лазаря Гоша стоїть гордовитий напис «VAINCRE OU MOURIR» («перемога або смерть»).
Зразки малярства революційного класицизму
- Жак Реаттю. «Прометей викрадає вогонь для людей» (підтриманий алегоріями Мудрості і Свободи), 1792 р.
- «Французька Свобода іде світом»
- Гільйом Гільйон Летьєр. «Самогубство Катона Утичного» (після поразки республіканського правління), 1795 р.
- Луї Леопольд Буальї. «Санкюлот»
- П'єр-Нарсіс Герен. «Самогубство Катона Утичного» (після поразки республіканського правління), 1797 р.
Тріумфальна арка і «Марсельєза» Рюда
«Добровольці 1792 року» — лише один з горельєфів Тріумфальної арки, побудованої на площі Етуаль. Її побудова розтяглася на декілька десятиліть і кінцевий варіант припав на добу пізнього класицизму, з його монотонністю, лапідарністю, уславленням військових перемог. Пізній класицизм Франції кінця 18 століття переродився з волі Наполеона у ампір і межував з помертвілим академізмом.
Франсуа Рюд отримав замову лише на один з чотирьох горельєфів, призначеного для оздоблення пілону арки праворуч. Попередні програми рельєфів мали уславити військові перемоги Наполеона І та спадковість від тих перемог — нового політичного режиму. Тому один з рельєфів має назву «Апофеоз Наполеона». Відступ від жорсткого слідування програмі надав можливість Рюду звернутися до теми добровольців, що виступили на захист Франції від загарбників у вересні 1792 року. Військова небезпека від чужинців була такою значною, що на поклик революційного на той час уряду відгукнулися тисячі добровольців-волонтерів. Напередодні, 10 серпня 1792 року в Парижі скасували монархію і владу номінально отримав народ Франції. Тому війну з чужинцями, захист батьківщини, вже повів сам народ без проводу монарха, як то було століттями до цього. 20 вересня 1792 року добровольці і вибороли вирішальну перемогу над чужинцями під Вальмі. Тривожний момент виступу добровольців у похід, коли доля майбутнього двобою з небезпечним ворогом ще нікому не була відома, і став сюжетом твору Франсуа Рюда.
Досвід підказав митцю використати усі значні знахідки попереднього періоду. В горельєфі Рюд використав і низький рельєф, і круглу скульптуру, і військову арматуру зі зброєю. Згодилося використання і алегоричної фігури Свободи, такої типової і для доби бароко, і для доби класицизму. Але алегорія Франсуа Рюда надзвичайно далека від холодних зразків класицизму, а своїм болем і пафосом близька до неперевершених зразків скульптури на кшталт «Пергамського вівтаря» або «Лаокоона з синами, що гинуть від змія Афіни».
Рельєф Рюда композиційно поділений на частину алегоричну (верхню) і реалістичну — низ з вояками-добровольцями. Крилата фігура Свободи з мечем в руці, тривожна і грізна, з розпатланим волоссям, з обличчям, спотвореним несамовитим криком, головує в композиції. На її гасло «Батьківщина в небезпеці !» відгукнулися старі і малі, їх і уособлюють — лучник, вояк ветеран, підліток, немічний старий, що благословляє захисників рідного краю. Крилата фігура Свободи така завелика, що дорівнює розмірами щільній групі з шести вояків-добровольців. Рюд подав героїв рельєфу не в тогочасних, а в умовно-класичних, давньоримських шатах, що лише підкреслювало позачасовість героїчного пориву волонтерів 1792 року.
Опинившись в центрі аристократичного району Парижа, твір Франсуа Рюда витримав іспит і центральним місцем французької столиці, і іспит часом. Рельєф став центральним твором як самого скульптора, так і значним монументальним твором французької пластики всього 19 століття.
Музеї
За кількістю музеїв Париж, столиця Франції, займає перше місце у світі. Найвідоміші з них:
- Лувр
- Музей д'Орсе
- Національний музей сучасного мистецтва
- Музей Клюні
- Міський музей сучасного мистецтва
- Малий палац
- Музей Пікассо
- Музей Родена
- Музей Оранжері
- Музей Жакмар-Андре
Велика кількість музеїв також знаходиться в інших містах країни:
- (Авіньйон)
- Музей Унтерлінден (Кольмар)
- (Гренобль)
- Палац витончених мистецтв (Лілль)
- Ліонський музей красних мистецтв (Ліон)
- (Ліон)
- Музей Фабра (Монпельє)
- (Нант)
- Палац То (Реймс)
- (Тулуза)
Музика
Французька музика черпає витоки з фольклору кельтських і германських племен, які жили у давні часи на території нинішньої Франції. Зі становленням Франції в період Середньовіччя у французькій музиці злилися народні музичні традиції численних регіонів країни. Французька музична культура розвивалася, взаємодіючи також з музичними культурами інших європейських народів, зокрема італійського та німецького. Починаючи з другої половини XX століття, музична сцена Франції збагатилася музичними традиціями вихідців з Африки. Вона не залишається осторонь світової музичної культури, увібравши в себе нові музичні тенденції та надавши особливого французького колориту джазу, року, хіп-хопу тощо.
Популярна музика
Саме з французької музики пішов один з піджанрів поп-музики, який зараз символізується з цією країною, — шансон. Зараз шансоном називають популярну французьку музику, що зберігає специфічну ритміку французької мови, відрізняючись від пісень, написаних під впливом англомовної музики. Серед найвідоміших виконавців шансону — Едіт Піаф, Джо Дассен, Жак Брель, Шарль Азнавур, , Мірей Матьє, Патрісія Каас.
Електронна музика
Один з найвідоміших французьких електронників, Жан-Мішель Жарра, входить до книги рекордів Гіннеса, як музикант, що збирав на своїх шоу найбільшу кількість глядачів. У 1990-ті роки окремим явищем став французький хауз, що відрізняється ряснотою ефектів фейзера та частотних зрізів, властиві євродиско 1970-х років. Засновниками цього напрямку вважаються «Daft Punk», і . Сучасна електронна музика представлена діджеями: Давідом Ґетою, Бобом Сінклером, , , , .
Примітки
- Королівські стилі — традиційна для історії мистецтва Франції назва ряду історико-регіональних художніх стилів починаючи з епохи Відродження або раніше — з епохи Готики, відповідних років правління французьких королів. Ця особливість пов'язана з тим що, на відміну від Італії, де відродження мистецтва проходило на хвилі демократичного руху міст і їх боротьби за незалежність, французька ренесансна культура носила виключно придворний, аристократичний характер і висловлювала ідеологію абсолютизму королівської влади (Власов В. Г. Великий енциклопедичний словник образотворчого мистецтва у 8 т.(рос.))
- Собор Нотр-Дам у Страсбурзі [ 2011-10-15 у Wayback Machine.] (рос.)
- Замок Шомон-сюр-Луар (рос.)
- Замок Амбуаз [ 2011-10-16 у Wayback Machine.] (рос.)
- Замок Баржем [ 2011-10-16 у Wayback Machine.] (рос.)
- сборник «Барокко в славянских странах» (Локтев В. И. «Растрелли и проблемы барокко в архитектуре»), М., «Наука», 1982.
- «Памятники культуры. Новые открытия», М., «Наука», 1975.
- Образотворче мистецтво Франції доби Відродження
- Франція. Музеї Франції [ 1 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Рекордсмен Книги Гіннеса заспівав для киян [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Anthony Blunt. Art and Architecture in France 1500–1700 (англ.)
- André Chastel. French Art Vol I: Prehistory to the Middle Ages (англ.)
- André Chastel. French Art Vol II: The Renaissance (англ.)
- André Chastel. French Art Vol III: The Ancient Régime (англ.)
- Ильина Т. В. История искусств. Западно-европейское искусство. Москва, Высшая школа, 1983.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francu zke miste ctvo vizualne ta vitonchene mistectvo naselennya Franciyi Istorichni doslidzhennya francuzkogo mistectva zazvichaj pochinayutsya z peredromanskogo romanskogo ta gotichnogo mistectv ale deyaki doslidniki vklyuchayut takozh doistorichne keltske ta rimske mistectva v mezhah Franciyi Fransua Ryud Vistup dobrovolciv na zahist batkivshini Marselyeza 1833 Triumfalna arka ParizhPeriodizaciyaNadgrobok u cerkvi Sen Syulpis Korolivski stili Stil Lyudovika IX Svyatogo 1226 1270 visokij stil francuzkoyi gotiki Parizka shkola XIV stolittya epoha korolya Karla IV Krasivogo Stil Karla V Mudrogo praviv u 1364 1380 rr fr Le style de Charles V rozkvit francuzkoyi visokoyi gotiki Mecenat korol perebuduvav Luvr shob rozmistiti tam svoyu biblioteku v tisyachu tomiv vklyuchayuchi antichnih avtoriv zaproshuvav zhivopisciv i skulptoriv kolekcionuvav shpaleri posud yuvelirni virobi Takozh jogo mecenatami buli jogo brati gercog Filip Burgundskij i gercog Zhan Berrijskij Pri parizkomu dvori formuvalasya originalna shkola knizhkovoyi miniatyuri Zhan Pyusel Andre Boneve Zhakmar de Esden Stil Karla VII fr Le style de Charles VII praviv u 1422 1461 stil piznoyi francuzkoyi gotiki period francuzkogo protorenesansu Do togo chasu vidnosyatsya tvori arhitekturi v yakih proyavilisya novi risi renesansnogo mislennya budivlya gospitalyu v Boni sporudi v Burzhe Stil Lyudovika XI 1461 1483 francuzkij ye perehidnim mizh stilyami Karla VII i Karla VIII Stil Karla VIII fr Le style de Charles VIII praviv u 1483 1498 perehidnij istoriko regionalnij stil vid piznoyi francuzkoyi gotiki do mistectva epohi francuzkogo Renesansu pov yazanij z tim sho pislya Italijskih voyen korol povernuvsya pid vrazhennyam vid italijskogo mistectva Vin priviz u svij zamok Ambuaz dvadcyat dva italijskih majstra shob oformiti novi inter yeri ta park regulyarnogo stilyu na italijskij maner U zamku Ambuaz buli rozmisheni kolekciyi italijskih kilimiv mebliv kartin Ce spravilo znachnij vpliv na rozvitok francuzkogo pridvornogo mistectva V arhitekturi togo chasu novi renesansni motivi dekoru nakladalisya na tradicijni formi serednovichnih budivel i eklektichno cherguvalisya z elementami gotiki Stil Lyudovika XII 1498 1515 pochatok francuzkogo Renesansu z elementami polum yaniyuchogo stilyu sho dohodit do svogo kincya Italijski vijni spriyali proniknennyu do Franciyi motiviv italijskoyi klasiki yaki tut himerno poyednuvalisya z gotichnoyu ta serednovichnoyu budivelnimi konstrukciyami Stil Franciska I 1515 1547 rozkvit francuzkogo Renesansu shkola Fontenblo Stil Genriha II fr Le style Henri II praviv u 1547 1559 stil zrilogo francuzkogo Renesansu Pri koroli ta jogo druzhini Katerini Medichi v krayinu pribuvayut italijski hudozhniki vidbuvayetsya vidrodzhennya nacionalnogo mistectva Bulo zbudovano zamok dlya favoritki Diani de Puatye 1542 1552 zahidnij fasad Luvru v Parizhi Kvadratnij dvir 1546 1555 Fontan nevinnih paviljon prikrashenij relyefami iz zobrazhennyami nimf tritoniv i nayad 1547 1550 shvedska zala Luvru z kariatidami rezidenciyu u Fontenblo Stil Karla IX fr Le style de Charles IX praviv u 1560 1574 stil piznogo francuzkogo Renesansu Desyatirichne pravlinnya korolya prohodilo pid egidoyu jogo materi italijki Katerini Medichi tomu vpliv italijskoyi kulturi buv duzhe znachnim Dlya korolevi materi arhitektor F Delorm pobuduvav navproti Luvru palac Tyuyilri prichomu koroleva sama brala uchast u proektuvanni U roki pravlinnya Karla IX buv zavershenij Kvadratnij Dvir Luvru najstarisha zi zberezhenih chastin ninishnogo ansamblyu Stil Genriha IV fr Le style Henri IV praviv u 1589 1610 stil piznogo francuzkogo Renesansu Mistectvo rozvivalosya zavdyaki Nantskogo ediktu pro svobodu virospovidannya 1598 i osnovi torgovoyi Ost Indijskoyi kompaniyi 1604 Osnovna techiya Druga shkola Fontenblo sho formuvalasya pid vplivom francuzkogo baroko Nadali mistectvo Franciyi rozvivalosya pid vplivom manyeristichnih i barokovih tendencij Stil Lyudovika XIII 1610 1643 piznij Renesans z elementami manyerizmu ta baroko perehidnij period vid piznogo Renesansu do Velikogo stilyu Zaversheno budivnictvo Luvru ta mislivskogo zamku u Versali v piznogotichnomu stili z renesansnim dekorom Velikij stil fr Grand maniere Le style Louis Quatorze stil epohi pravlinnya Lyudovika XIV 1643 1715 sho z yednuvav elementi klasicizmu ta baroko Stil Lyudovika XV 1715 1774 rokoko Regentstvo fr Regence 1700 1730 Stil Lyudovika XVI fr Louis Seize 1774 1792 neoklasicizm Revolyuciya Stil Direktoriyi fr Le Style de Directoire lat Directorium 1795 1799 promizhnij pered ampirom ye prodovzhennyam neoklasicizmu tilki strogishim suvorim i asketichnim Smuta v krayini ne spriyala stvorennyu Velikogo stilyu a pomirnist i prostota klasicizmu epohi Prosvitnictva berut normativnij harakter Bili ta siri stini chisti ploshini z nejtralnimi kolorami z linijnim obramlennyam poyednuyutsya z ornamentom Starodavnogo Rimu Stil Konsulstva 1799 1804 XIX stolittya Ampir 1804 1821 30 Stili Lyudovika XVIII 1814 1824 Karla X 1824 1830 Luyi Filippa I 1830 1848 Stil Karla X fr Le style de Charles X praviv u 1824 1830 stil restavraciyi Burboniv druge rokoko Drugij ampir neorenesans neobaroko 1852 1870 stil pravlinnya Napoleona III v ramkah eklektizmu voskresinnya stilyu Lyudovika XVI z elementami ampiru arhitekturi italijskogo Vidrodzhennya i baroko Bozar fr Beaux Arts ArhitekturaHrami Najdavnishi hudozhni pam yatki Franciyi stavlyatsya do galsko rimskogo periodu Vid cogo chasu dijshlo do nas u nij kilka zalishkiv religijnih sporud z yakih najkrashe zberigsya hram v Nimi pobudovanij u korinfskomu stili vidomij pid nazvoyu Kvadratnij dim fr Maison carree Yak i vsi krayini sho oderzhali hristiyanstvo z Rimu Galliya zapozichila tip pershih cerkov vid Italiyi de i z budivli sudovogo tribunalu utvorilasya davnohristiyanska bazilika V epohu vtorgnennya frankiv v Galliyu tam isnuvalo bagato bazilik ale zhodna z nih ne vcilila Sporudi vijskovogo ta civilnogo harakteru Krim hramovih pam yatok v istoriyi francuzkoyi arhitekturi vazhlive misce zajmayut sporudi vijskovogo ta civilnogo harakteru Rimlyani perenesli v Galliyu yak i v usi zavojovani nimi krayini tipi gromadskih budivel riznogo rodu Vid civilnih budivel rimskoyi epohi u Franciyi zbereglisya dosit chislenni zalishki napriklad velichezni miski vorota chasiv Avgusta triumfalni arki v Oranzhi ta Karpantra akveduki poblizu Nimu Lionu ta Meca teatri v Oranzhi ta V yenni amfiteatri v Arli Nimi ta Senti term imperatora Yuliana v Parizhi tosho Palaci ta zamki U Franciyi znahoditsya velika kilkist palaciv ta zamkiv yaki vidobrazhuyut dovgu ta bagatu istoriyu krayini Najvidomishi z nih Palaci Sobor Parizkoyi Bogomateri Parizh odin z najprekrasnishih vitvoriv gotichnogo mistectva Stoyit na ostrovi Site na misci pershoyi hristiyanskoyi cerkvi Parizhu baziliki Svyatogo Stefana Versalskij palac Versal kolishnya rezidenciya francuzkih koroliv Panteon Parizh pobudovanij u XVIII stolitti yak cerkva svyatoyi Zhenev yevi suchasnij Panteon usipalnicya vidatnih osobistostej krayini Sobor Notr Dam u Strasburzi shostij po visoti hram svitu Lerinske abatstvo odin z najdavnishih monastiriv Galliyi Zasnovanij blizko 410 roku V nash chas koli nalezhit katolickomu ordenu cistercianciv Zamki Shomon syur Luar znamenitij zavdyaki shorichnomu Mizhnarodnomu sadovomu festivalyu odin z najbilsh ulyublenih vidomih i vidviduvanih pam yatok Franciyi Ye privatnoyu vlasnistyu ale vidkritij dlya vidviduvannya Ambuaz korolivskij zamok vidomij takozh yak ostannij pritulok Leonardo da Vinchi Le Mon Sen Mishel nevelikij skelyastij ostriv peretvorenij na ostriv fortecyu Shambor najbilshij z usih zamkiv Luari Buv pobudovanij za nakazom Franciska I yakij hotiv buti blizhche do kohanoyi dami grafini Turi yaka zhila nepodalik sporuda na pivdni krayini roztashovana na visoti 1097 metriv nad rivnem morya Sobor Parizkoyi Bogomateri v Parizhi Versalskij palac Panteon ShamborStan u francuzkij arhitekturi 18 stNa pochatku 18 stolittya stan u francuzkij arhitekturi formuvali piznye baroko i evolyuciya v bik klasicizmu Rokoko narodzhene praktichno odnochasno u Franciyi ta Italiyi ne malo suttyevogo vplivu na arhitekturu Franciyi za vinyatkom dekilkoh parkovih paviljoniv ta dekoru inter yeriv U seredini 18 st pomitno pidzhivivsya interes do davnorimskoyi arhitekturi ta nadbannya akademichnogo klasicizmu Franciyi 17 st Comu spriyali yak nevdovolennya stilistikoyu baroko rimskogo zrazka tak i oficijna pidtrimka klasicizmu absolyutizmom Franciyi kotrij volav bachiti jogo oficijnim stilem v krayini Panuvannya rokoko golovna meta yakogo rozvazhati ne nabridati i podobatis ne zadovolnyalo nizku francuzkiz mitciv Sprotiv stilistici rokoko Fontan Chotiroh Sezoniv vulicya Grenel 1745 r Ne vsi prihilno stavilisya do stilyu rokoko navit u Franciyi Sprobi vidijti vid stilistiki rokoko robiv skulptor Edm Bushardon 1698 1762 Vzhe v pershih svoyih tvorah Bushardon zrobiv sprobi vidmovitisya vid grajlivogo rokoko spirayuchis na dosvid francuzkogo klasicizmu 17 st ta na lakonizm antichnogo mistectva Otrimavshi zamovlennya na pobudovu v Parizhi vin stvoriv tvir sho nichim ne nagaduvav stilistiku rokoko ni v arhitekturi ni v skulpturnomu dekori Povnistyu porvav zi stilem rokoko i Zhak Luyi David pid chas svogo perebuvannya u Rimi Navit pizni tvori klasichnoyi figuri rokoko hudozhnika Zhana Onore Fragonara svidchat pro vidhid vid rokoko ta oriyentaciyu na realistichnij zhivopis gollandciv 17 stolittya Zhittya ta tvorchist Etyena Morisa Falkone pripali na poru dosit shvidkoyi zmini dekilkoh mistecki stiliv piznogo baroko rokoko i klasicizmu Mitec shirokogo misteckogo diapazonu Falkone vdalo pracyuvav v kozhnomu z nih pro sho svidchat skulpturni grupi Smert Milona Krotonskogo religijni skulpturi v cerkvi Sv Roha alegorichni statuyi Muzika ta Zima dribna porcelyanova plastika v stili rokoko Primhlive i chudernacke rokoko ne zdatne bulo yakisno vidtvoriti geroyichni mogutni harakteri Obmezhenist stilistiki rokoko dobre vidchuvav toj zhe Falkone I koli otrimav zamovu na kinnij monument caryu Petru I Midnij Vershnik povnistyu vidmovivsya vid stilistiki rokoko zvernuvshis do zrazkiv antichnosti i rozvinenogo baroko Rokoko moglo ne vse Stazhuvannya francuzkih hudozhnikiv i arhitektoriv v Rimi tezh spriyalo zacikavlennyu v davnorimskij arhitekturi yaku nekritichno pochali sprijmati yak vzirec Nizka majstriv vidmovilas vid stilistiki rokoko i piznogo baroko i vidrodila klasicizm jogo novu hvilyu Zahoplennya davnorimskoyu arhitekturoyu bulo pidtrimane navchalnimi zakladami Franciyi persh za vse Korolivskoyu akademiyeyu V akademiyi zapanuvala paperova arhitektura Vihovancyam majbutnim arhitektoram postijno nadavali zavdannya stvoriti umovni proekti suspilno znachushih sporud na kshtalt Kolegiyi vsih nauk teatriv mistkih soboriv Vitalis veletenski rozmiri skladni praktichno barokovi plani z dovgimi kolonadami vnutrishnimi rotondami dovgimi shodami na fasadah prikrashenih nizkoyu skulptur Dedali proekti stayut suto umovnimi abstraktnimi nerealistichnimi pafosnimi I vikladachi i vihovanci rozumiyut nerealistichnist proektiv ale ne pripinyayut pracyu Bo vvazhalos sho ce spriyaye rozkutosti zdibnostej ta rozkrivaye talant vihovancya yaksho ostannij u nogo ye V proektah francuzkih arhitektoriv ta nebagatoh inozemciv sho projshli viuchku i Franciyi Bazhenov Vasil Ivanovich Starov Ivan Yegorovich zapanuvala gigantomaniya Na tli politichnoyi krizi v krayini pochalosya skorochennya budivnictva Tomu bilshist akademichnih proektiv ne mogla buti realizovana navit za suttyevogo zmenshennya rozmiriv sporud ta urizannya koshtorisu V roki francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr budivnictvo v krayini praktichno pripinili Cerkva Sen Roh Parizh Cerkva Sen Roh kaplicya Bogorodici Parizh Institut Franciyi pervisno Kolezh Chotiroh Nacij Cerkva Val de Gras u ParizhiSkulpturaGustav Dore Parka i bozhok kohannya Erot 1877 rik Tvori keltskoyi skulpturi znikli u Franciyi majzhe bezslidno Vivtari cisti sarkofagi tosho vidriznyayutsya remisnichim vikonannyam Mogutnim poshtovhom dlya podalshogo rozvitku skulpturi stalo gotichne budivnictvo Na comu etapi golovnimi zamovnikami arhitekturnih sporud stayut monastiri mista aristokratiya i korol V 12 i 13 stolittyah Franciya perezhivala spravzhnij budivelnij bum i take pozhvavlennya v stvorenni hramiv i svitskih sporud yakogo ne znala v poperednyu dobu Etapi rannoyi visokoyi i piznoyi gotiki suprovodzhuvalis rozkvitom francuzkoyi skulpturi kotra viperedzhala rozvitok suchasnogo z neyu zhivopisu Vinyatkom stala lishe knizhkova miniatyura a smilivist francuzkih miniatyuristiv dorivnyuvala najkrashim zdobutkam mitciv 18 19 stolit Skulptura dobi gotiki pochala vidokremlyuvatis vid ornamentiv i dekorativnogo ozdoblennya stini Pervisno figuri she sliduyut za ritmami arhitekturnih form ale nabuvayut vse bilshoyi samostijnosti Zarodzhuyetsya cikavist do lyudskih harakteriv i psihologichnih harakteristik obraziv Francuzka skulptura dominuvala v nizhnih registrah gotichnoyi arhitekturi portali piloni na vhodah sho dozvolyalo dobre yih rozglyadati i pidvishilo vimogi do yih vikonannya Osoblivo dovershenimi stayut zahidni fasadi gotichnih hramiv chi fasadi transeptiv de stvoreni spravzhni ansambli arhitekturnih form i gotichnih skulptur Vsi romanski kapiteli muzeyu Klyuni Galereya koroliv Sobor Parizkoyi Bogomateri Bogorodicya i yangoli Sobor Parizkoyi Bogomateri Gercog Filip Gurepel golova Shartrskij sobor Gercog Filip Gurepel v povnij zrist Matilda Bulonye umovnij portret Voyaki najmanci relyef nadgrobku Novij zlet francuzka skulptura perezhila v 17 stolitti koli majstri krayini dobre zasvoyili nadbannya italijskogo vidrodzhennya i osoblivo manyerizmu Shkola Fontenblo Ale inozemni vplivi pererobleni i nabuli francuzkogo zabarvlennya nezvazhayuchi na barokovu stilistiku Rozkvit perezhili skulpturnij portret dekorativnij relyef kinnij monument Nova uslavlena storinka francuzkoyi skulpturi 17 stolittya memorialna plastika Francuzkij nadgrobok 17 stolittya stav novoyu uslavlenoyu storinkoyu memorialnoyi plastiki kotru Francuzka skulptura vidnovila pislya uslavlenoyi dobi francuzkoyi gotiki 12 13 stolit Ne vsi prihilno stavilisya do stilyu rokoko navit u Franciyi Sprobi vidijti vid stilistiki rokoko robiv skulptor Edm Bushardon 1698 1762 Vzhe v pershih svoyih tvorah Bushardon zrobiv sprobi vidmovitisya vid grajlivogo rokoko spirayuchis na dosvid francuzkogo klasicizmu 17 st ta na lakonizm antichnogo mistectva Otrimavshi zamovlennya na pobudovu v Parizhi vin stvoriv tvir sho nichim ne nagaduvav stilistiku rokoko ni v arhitekturi ni v skulpturnomu dekori Zhittya ta tvorchist Etyena Morisa Falkone pripali na poru dosit shvidkoyi zmini dekilkoh mistecki stiliv piznogo baroko rokoko i klasicizmu Mitec shirokogo misteckogo diapazonu Falkone vdalo pracyuvav v kozhnomu z nih pro sho svidchat skulpturni grupi Smert Milona Krotonskogo religijni skulpturi v cerkvi Sv Roha alegorichni statuyi Muzika ta Zima dribna plastika v stili rokoko Primhlive i chudernacke rokoko ne zdatne bulo yakisno vidtvoriti geroyichni mogutni harakteri Obmezhenist stilistiki rokoko dobre vidchuvav toj zhe Falkone I koli otrimav zamovu na kinnij monument caryu Petru I Midnij Vershnik povnistyu vidmovivsya vid prijomiv rokoko zvernuvshis do zrazkiv antichnosti i rozvinenogo baroko Rokoko moglo ne vse Hudozhnij nadgrobokNadgrobok korolya Genriha IV Nadgrobok kardinala Rishelye Cerkva Sorbonni Parizh Nadgrobok kardinala Mazarini Kolezh Chotiroh Nacij kaplicya Nadgrobok ministra finansiv Kolbera Nadgrobok v kaplici Sen Deni ZhivopisRokoko Revolyucijnij klasicizm Ampir Romantizm Realizm Impresionizm Postimpresionizm Secesiya Ar nuvo Avangardizm Loran de La Gir Alegoriya muziki z dvoma putti 1649 Odnim z najkrashih dosyagnen Franciyi XV stolittya ye miniatyurnij zhivopis U cej chas tisno vzayemodiyut niderlandska ta francuzka shkoli miniatyuristiv inkoli yih ne mozhna rozrizniti mizh soboyu Odnim iz shedevriv cogo periodu v zhivopisu ye ilyustraciyi do rukopisnoyi knigi Velikih francuzkih hronik Cya kniga bula vigotovlena dlya burgundskogo gercoga Filippa Dobrogo Golovnij hudozhnik cogo tvoru Simon Marmion vikonav p yatnadcyat miniatyur inshi simdesyat p yat jogo pomichniki U tvori zobrazhena istoriya krayini pochinayuchi z legendarnogo pohodzhennya frankiv na troyanciv i zakinchuyuchi podiyami Stolitnoyi vijni z Angliyeyu Odin z golovnih supernikiv Marmiona v mistectvi miniatyuri Zhan Fuke majzhe odnochasno z Velikimi hronikami ilyustruye analogichnij za tematikoyu kodeks Ci ilyustraciyi rozkishnishi rozkuti bilsh cilisni Fuke takozh pisav portreti korolya Karla VII diptiha Zhivopis u XVII stolitti u Franciyi predstavlenij klasikami Nikoloyu Pussenom i Klodom Lorrenom U XVIII stolitti na osnovi baroko vinik stil rokoko Jogo nastanov dotrimuvalis Antuan Vatto Fransua Bushe Sharden ta Zhan Onore Fragonar nizka drugoryadnih majstriv Naprikinci stolittya sformuvavsya neoklasicizm yakij vidnoviv u francuzkomu mistectvi Zhak Luyi David Teodor Zheriko ta Ezhen Delakrua najvidatnishi diyachi napryamku romantizm Realizm predstavlenij tvorchistyu zhivopisciv Gyustava Kurbe i Onore Dom ye Franciya batkivshina impresionizmu Na zasadah cogo napryamku stoyali vidatni diyachi mistectva XIX XX stolit Klod Mone Edgar Dega Eduar Mane Kamil Pissarro P yer Ogyust Renuar Tvorchistyu Zhorzha Braka ta Pablo Pikasso yakij pereyihav do Franciyi bulo pokladeno pochatok kubizmu odniyeyi z techij avangardu Najbilshim hudozhnikom fovizmu stav Anri Matiss Marsel Dyushan stoyav bilya vitokiv dadayizmu ta syurrealizmu Simon Marmion pidnosit gercogu manuskript Hronik Miniatyura z Velikih hronik Rosijska nacionalna biblioteka Sankt Peterburg Zhak Luyi David Paris i Yelena 1788 r Zhan Fuke Vijskove zahoplennya Yerusalimu Miniatyura Pablo Pikasso Zhittya 1903 r Klasicizm na sluzhbi revolyuciyi 1789 1799 rokivSmert Marata 1793 Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv Bryussel Belgiya Portret generala Lazarya Gosha 1793 rik Kiyiv Maksimilian Robesp yer Furiya Gilotini Geroyichnu stilistiku she doimperatorskogo respublikanskogo Rimu hudozhnik Zhak Luyi David yak novij misteckij lider i perenis v burhlivi 1789 1798 roki i pidkoriv yiyi zavdannyam i idealam francuzkoyi revolyuciyi Revolyuciya narodzhuvala yak pafos i pidnesennya v togochasnih kartinah portretah i gravyurah tak i realni tragediyi Na pochatkovij haotichnij hvili revolyuciyi na pershi poziciyi vijshli znedoleni sankyuloti palayuchij hmiz revolyuciyi sho rozzhariv vsi podiyi i vchinki natovpu Ale dosit shvidko virobilas nova revolyucijna elita sho perebrala vladu na sebe yak i kontrol nad podiyami perebrala na sebe i rozrobku ideologichnih program revolyuciyi sekulyarizaciya kulturi vvedennya statusu zradnikiv dlya dvoryan emigrantiv konfiskaciyi majna dvoryan emigrantiv zamina kultu hristiyanskogo Boga na kult Vishoyi Istoti dozvil na rujnaciyu cerkovnih sporud Vijna v tabori novoyi revolyucijnoyi eliti privede do diktaturi Robesp yera i zaprovadzhennyu terora yak majzhe yedinogo zasobu kontrolyu nad situaciyeyu ta ostatochnogo znishennya politichnih protivnikiv Vvedennya teroru stalo povorotnim momentom yak v rozvitku podij francuzkoyi revolyuciyi tak i v yiyi togochasnih i podalshih nishivnih ocinkah politikiv i istorikiv Pismennik M M Karamzin Stolittya Prosvitnictva ya ne vpiznayu tebe V krovi v polum yi sered ubivstv i rujnacij ya ne vpiznayu tebe Hto b navazhivsya pomirkuvati ochikuvati peredbachiti De vislid nauk ta mudrosti Sercya shaleniyut v zhorstokih podiyah Ya zatulyayu oblichchya svoye z zhahom Pismennik L M Tolstoj v 1904 roci naperedodni rosijskoyi burzhuaznoyi revolyuciyi 1905 1907 rokiv Francuzka velika revolyuciya oprilyudnila bezzaperechni istini ale vsi voni stali brehneyu koli yih pochali zaprovadzhuvati nasillyam Burhlivi istorichni podiyi vtyagnuli Zhaka Luyi Davida u samij vir strimkih zmin David buv chlenom klubu yakobinciv kolishnij Klub druziv konstituciyi chlenom Nacionalnogo Konventu vsilyako pidtrimuvav Robesp yera Vin buv sered tih hto golosuvav za stratu korolya Franciyi bez zvolikan Golosuvannya bulo poimennim i vnosilos u protokol Ale golovnim polem diyalnosti Davida zalishalos mistectvo Same vin stane golovoyu hudozhnogo zhittya Parizhu v roki revolyuciyi David vsilyako spriyatime ryatuvannyu hudozhnih skarbiv z sadib i palaciv emigrantiv aristokrativ yakih revolyucijnij uryad pereviv u status zradnikiv i konfiskuvav yih majno Lyudina sho ne duzhe rozbiralas v politici i v togochasnih politikah hudozhnik David prijnyav revolyuciyu i vsima zasobami sluguvav yij Vin pishe portreti vidomih generaliv zahisnikiv revolyucijnoyi Franciyi yiyi ubitih geroyiv revolyucioneriv staye rezhiserom novih malozrozumilih revolyucijnih svyat Same David chimalo zrobiv dlya pidnesennya prestizhu hudozhnika yak fahu zdatnogo diyalno sluzhiti derzhavi respublici na toj chas a ne velmozhnim osobam Personazhi antichnoyi istoriyi zokrema rokiv davnorimskoyi respubliki v bilshosti jogo tvoriv stayut spravzhnim vtilennyam gromadyanskih chesnot Cherez nih Zh Luyi David zatverdzhuye nastanovi revolyuciyi i nadihaye suchasnikiv na vtilennya v realnosti idej i gasel revolyuciyi braterstva svobodi vid korolivskoyi vladi tosho Pidnesenomu geroyichnomu zmistu jogo kartin pritamanni vzhe virobleni risi hudozhnoyi maneri yasnist pobudovi kompozicij suvori ale vipravdani sproshennya nebagata palitra zaradi pidkreslennya ideyi Zgodom davnorimski personazhi v kartinah postupayutsya realnim geroyam revolyuciyi visvitlyuyut ne davnorimsku a suchasnu istoriyu z yiyi zapekloyu borotboyu yiyi protirichchyami nespodivankami z yiyi geroyami i yiyi zhertvami Portreti revolyucijnih generaliv u Davida vtilennya nepohitnosti rishuchosti gotovnosti jti do kincya v zabezpechenni peremog revolyuciyi Ne darma na efesi zbroyi generala Lazarya Gosha stoyit gordovitij napis VAINCRE OU MOURIR peremoga abo smert Zrazki malyarstva revolyucijnogo klasicizmuZhak Reattyu Prometej vikradaye vogon dlya lyudej pidtrimanij alegoriyami Mudrosti i Svobodi 1792 r Francuzka Svoboda ide svitom Giljom Giljon Letyer Samogubstvo Katona Utichnogo pislya porazki respublikanskogo pravlinnya 1795 r Luyi Leopold Bualyi Sankyulot P yer Narsis Geren Samogubstvo Katona Utichnogo pislya porazki respublikanskogo pravlinnya 1797 r Triumfalna arka i Marselyeza Ryuda Dobrovolci 1792 roku lishe odin z gorelyefiv Triumfalnoyi arki pobudovanoyi na ploshi Etual Yiyi pobudova roztyaglasya na dekilka desyatilit i kincevij variant pripav na dobu piznogo klasicizmu z jogo monotonnistyu lapidarnistyu uslavlennyam vijskovih peremog Piznij klasicizm Franciyi kincya 18 stolittya pererodivsya z voli Napoleona u ampir i mezhuvav z pomertvilim akademizmom Fransua Ryud otrimav zamovu lishe na odin z chotiroh gorelyefiv priznachenogo dlya ozdoblennya pilonu arki pravoruch Poperedni programi relyefiv mali uslaviti vijskovi peremogi Napoleona I ta spadkovist vid tih peremog novogo politichnogo rezhimu Tomu odin z relyefiv maye nazvu Apofeoz Napoleona Vidstup vid zhorstkogo sliduvannya programi nadav mozhlivist Ryudu zvernutisya do temi dobrovolciv sho vistupili na zahist Franciyi vid zagarbnikiv u veresni 1792 roku Vijskova nebezpeka vid chuzhinciv bula takoyu znachnoyu sho na poklik revolyucijnogo na toj chas uryadu vidguknulisya tisyachi dobrovolciv volonteriv Naperedodni 10 serpnya 1792 roku v Parizhi skasuvali monarhiyu i vladu nominalno otrimav narod Franciyi Tomu vijnu z chuzhincyami zahist batkivshini vzhe poviv sam narod bez provodu monarha yak to bulo stolittyami do cogo 20 veresnya 1792 roku dobrovolci i viboroli virishalnu peremogu nad chuzhincyami pid Valmi Trivozhnij moment vistupu dobrovolciv u pohid koli dolya majbutnogo dvoboyu z nebezpechnim vorogom she nikomu ne bula vidoma i stav syuzhetom tvoru Fransua Ryuda Dosvid pidkazav mitcyu vikoristati usi znachni znahidki poperednogo periodu V gorelyefi Ryud vikoristav i nizkij relyef i kruglu skulpturu i vijskovu armaturu zi zbroyeyu Zgodilosya vikoristannya i alegorichnoyi figuri Svobodi takoyi tipovoyi i dlya dobi baroko i dlya dobi klasicizmu Ale alegoriya Fransua Ryuda nadzvichajno daleka vid holodnih zrazkiv klasicizmu a svoyim bolem i pafosom blizka do neperevershenih zrazkiv skulpturi na kshtalt Pergamskogo vivtarya abo Laokoona z sinami sho ginut vid zmiya Afini Relyef Ryuda kompozicijno podilenij na chastinu alegorichnu verhnyu i realistichnu niz z voyakami dobrovolcyami Krilata figura Svobodi z mechem v ruci trivozhna i grizna z rozpatlanim volossyam z oblichchyam spotvorenim nesamovitim krikom golovuye v kompoziciyi Na yiyi gaslo Batkivshina v nebezpeci vidguknulisya stari i mali yih i uosoblyuyut luchnik voyak veteran pidlitok nemichnij starij sho blagoslovlyaye zahisnikiv ridnogo krayu Krilata figura Svobodi taka zavelika sho dorivnyuye rozmirami shilnij grupi z shesti voyakiv dobrovolciv Ryud podav geroyiv relyefu ne v togochasnih a v umovno klasichnih davnorimskih shatah sho lishe pidkreslyuvalo pozachasovist geroyichnogo porivu volonteriv 1792 roku Opinivshis v centri aristokratichnogo rajonu Parizha tvir Fransua Ryuda vitrimav ispit i centralnim miscem francuzkoyi stolici i ispit chasom Relyef stav centralnim tvorom yak samogo skulptora tak i znachnim monumentalnim tvorom francuzkoyi plastiki vsogo 19 stolittya MuzeyiLuvr Muzej d Orse Za kilkistyu muzeyiv Parizh stolicya Franciyi zajmaye pershe misce u sviti Najvidomishi z nih Luvr Muzej d Orse Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva Muzej Klyuni Miskij muzej suchasnogo mistectva Malij palac Muzej Pikasso Muzej Rodena Muzej Oranzheri Muzej Zhakmar Andre Velika kilkist muzeyiv takozh znahoditsya v inshih mistah krayini Avinjon Muzej Unterlinden Kolmar Grenobl Palac vitonchenih mistectv Lill Lionskij muzej krasnih mistectv Lion Lion Muzej Fabra Monpelye Nant Palac To Rejms Tuluza MuzikaDokladnishe Francuzka muzika Francuzka muzika cherpaye vitoki z folkloru keltskih i germanskih plemen yaki zhili u davni chasi na teritoriyi ninishnoyi Franciyi Zi stanovlennyam Franciyi v period Serednovichchya u francuzkij muzici zlilisya narodni muzichni tradiciyi chislennih regioniv krayini Francuzka muzichna kultura rozvivalasya vzayemodiyuchi takozh z muzichnimi kulturami inshih yevropejskih narodiv zokrema italijskogo ta nimeckogo Pochinayuchi z drugoyi polovini XX stolittya muzichna scena Franciyi zbagatilasya muzichnimi tradiciyami vihidciv z Afriki Vona ne zalishayetsya ostoron svitovoyi muzichnoyi kulturi uvibravshi v sebe novi muzichni tendenciyi ta nadavshi osoblivogo francuzkogo koloritu dzhazu roku hip hopu tosho Populyarna muzika Same z francuzkoyi muziki pishov odin z pidzhanriv pop muziki yakij zaraz simvolizuyetsya z ciyeyu krayinoyu shanson Zaraz shansonom nazivayut populyarnu francuzku muziku sho zberigaye specifichnu ritmiku francuzkoyi movi vidriznyayuchis vid pisen napisanih pid vplivom anglomovnoyi muziki Sered najvidomishih vikonavciv shansonu Edit Piaf Dzho Dassen Zhak Brel Sharl Aznavur Mirej Matye Patrisiya Kaas Elektronna muzika Odin z najvidomishih francuzkih elektronnikiv Zhan Mishel Zharra vhodit do knigi rekordiv Ginnesa yak muzikant sho zbirav na svoyih shou najbilshu kilkist glyadachiv U 1990 ti roki okremim yavishem stav francuzkij hauz sho vidriznyayetsya ryasnotoyu efektiv fejzera ta chastotnih zriziv vlastivi yevrodisko 1970 h rokiv Zasnovnikami cogo napryamku vvazhayutsya Daft Punk i Suchasna elektronna muzika predstavlena didzheyami Davidom Getoyu Bobom Sinklerom Dzho Dassen Edit Piaf Zhan Mishel Zharr David GetaPrimitkiKorolivski stili tradicijna dlya istoriyi mistectva Franciyi nazva ryadu istoriko regionalnih hudozhnih stiliv pochinayuchi z epohi Vidrodzhennya abo ranishe z epohi Gotiki vidpovidnih rokiv pravlinnya francuzkih koroliv Cya osoblivist pov yazana z tim sho na vidminu vid Italiyi de vidrodzhennya mistectva prohodilo na hvili demokratichnogo ruhu mist i yih borotbi za nezalezhnist francuzka renesansna kultura nosila viklyuchno pridvornij aristokratichnij harakter i vislovlyuvala ideologiyu absolyutizmu korolivskoyi vladi Vlasov V G Velikij enciklopedichnij slovnik obrazotvorchogo mistectva u 8 t ros Sobor Notr Dam u Strasburzi 2011 10 15 u Wayback Machine ros Zamok Shomon syur Luar ros Zamok Ambuaz 2011 10 16 u Wayback Machine ros Zamok Barzhem 2011 10 16 u Wayback Machine ros sbornik Barokko v slavyanskih stranah Loktev V I Rastrelli i problemy barokko v arhitekture M Nauka 1982 Pamyatniki kultury Novye otkrytiya M Nauka 1975 Obrazotvorche mistectvo Franciyi dobi Vidrodzhennya Franciya Muzeyi Franciyi 1 zhovtnya 2010 u Wayback Machine ros Rekordsmen Knigi Ginnesa zaspivav dlya kiyan 9 bereznya 2012 u Wayback Machine ros DzherelaPortal Mistectvo Anthony Blunt Art and Architecture in France 1500 1700 ISBN 0 300 05314 2 angl Andre Chastel French Art Vol I Prehistory to the Middle Ages ISBN 2 08 013566 X angl Andre Chastel French Art Vol II The Renaissance ISBN 2 08 013583 X angl Andre Chastel French Art Vol III The Ancient Regime ISBN 2 08 013617 8 angl Ilina T V Istoriya iskusstv Zapadno evropejskoe iskusstvo Moskva Vysshaya shkola 1983 Div takozhRomanskij stil Gotika Vidrodzhennya Shkola Fontenblo Absolyutizm Avtoportret Pussena 1650 roku Francuzke baroko Klasicizm Rokoko Romantizm Revolyucijnij klasicizm Barbizonska shkola Impresionizm francuzkij Skulptura Franciyi 19 stolittya Parizka shkola Tri stolittya francuzkoyi afishi