Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стра́сбурзький собо́р (фр. Cathédrale Notre-Dame-de-Strasbourg, нім. Liebfrauenmünster zu Straßburg) — катедральний собор Римсько-католицької церкви в місті Страсбург, Франція, одна з найвищих церковних споруд, висота якої сягає 142 м.
| Страсбурзький собор | |
|---|---|
 Західний фасад | |
| 48°34′54″ пн. ш. 7°45′03″ сх. д. / 48.58166666669477252° пн. ш. 7.750833333361077493° сх. д.Координати: 48°34′54″ пн. ш. 7°45′03″ сх. д. / 48.58166666669477252° пн. ш. 7.750833333361077493° сх. д. | |
| Тип споруди | d[1] |
| Розташування |  Франція[1][2], Страсбург[1][2] |
| Архітектор | d, d, d, d і d |
| Засновник | єпископ Вернер I Габсбург |
| Початок будівництва | 1015 |
| Кінець будівництва | 1439 |
| Висота | 142 м |
| Стиль | готика, романський стиль |
| Належність | римо-католицька |
| Єпархія | d |
| Стан | d[1] |
| Адреса | d |
| Оригінальна назва | нім. Straßburger Münster / Liebfrauenmünster zu Straßburg |
| Присвячення | Діва Марія |
| Вебсайт | cathedrale-strasbourg.fr |
  Страсбурзький собор (Франція) | |
 Страсбурзький собор у Вікісховищі | |
Будівництво
Перші дерев'яні церкви на місці сьогоднішнього Собору зводилися ще наприкінці IV століття. Першу було побудовано за ініціативою Святого Арбогаста, єпископа Страсбурга. Ймовірно ця церква була зруйнована в часи громадянських війн епохи Меровінгів. Новий храм побудовано за короля Карла I Великого на прохання єпископа страсбурзького Ремі. Цю церкву було пошкоджено за часів розбрату династії Каролингів, а в 1007 році вона остаточно згоріла.
Перший кам'яний собор вирішив побудувати впливовий єпископ Вернер I Габсбург. За його наказом будівництво розпочалося в 1015 році. Він був побудований у романському стилі. Цей собор згорів у 1176 році, залишилися лише деякі частини, найкраще збереглися крипта та частина хорів.
У 1176 єпископ Генріх фон Ґазенбург вирішив відновити собор, намагаючись перевершити собор у Базелі. Спочатку до 1190 року було відбудована частину хорів у романському стилі, потім апсиду й трансепт у так званому перехідному стилі. З 1225 року над відновленням собору працювали майстри з Шартру. Вони знесли частину нави в романському стилі, що збереглася[]. Після цього розпочали будову в готичному стилі. При цьому як матеріал використовувався червоний пісковик. З 1250 до 1275 року були здійснені роботи зі зведення головного нефу в стилі французької готики. З огляду на те, що будівництво вимагало чималих коштів, у 1253 році єпископ вдався до індульгенції. Вплив шартрських майстрів відчувається в скульптурах, зокрема «Стовп ангелів», «Страшний Суд».
У 1270 році розпочато зведення західного фасаду з тисячами фігур, що зрештою став шедевром готичної епохи. Спочатку планувалося звести 2 вежі. У 1399 році це було доручено архітектору Ульріху фон Енсінґену. Втім, вдалося побудувати лише північну в 1419—1439 роках. За проектом Йогана Гюльца з Кельна було створено ажурний шпиль. Відомим майстром Ервіном фон Штайнбахом у 1277 році на замовлення єпископа Конрада III Ліхтенберга зроблено кругле вікно діаметром 15 м, так звана «Чудова троянда». Вона та менші вікна прикрашені ажурним плетінням. Водночас розміщені чудові скульптури на південному романському порталі.
У 1439 році будівництво Страсбурзького собору було завершено. У 1353 році встановлено годинник, який було замінено в 1574 році. У 1682 році було розширено хори. У 1772—1778 роках архітектором Йозефом Массолом було добудовано галереї навколо собору в неоготичному стилі. У 1832 році було встановлено астрономічний годинник замість колишнього, який зламався в 1789 році. Новий показує орбіти Землі, Місяця й планет від Меркурія до Сатурна. Особливістю є механізм, що завершує один повний оберт у новорічну ніч та обчислює дату для тих свят, дати яких змінюються з року в рік. Найповільніша частина годинника вказує прецесію земної осі — один оберт займає 25.800 років.
Історія
Значний час Страсбурзький собор належав римо-католицький церкві. Втім згодом Страсбург отримує статус вільного імперського міста. Влада католицького єпископа сходить нанівець за часів реформації. У 1524 році місцевий магістрат приймає ухвали про перехід у протестантизм й передачу собору лютеранам. Собор залишався протестантським храмом до 1681 року, доки король Людовик XIV не захопив Страсбург. 23 жовтня того ж року собор було повернуто католицькому єпископу Францові Егону Фюрстенбергу. У подальшому собор декілька разів було пошкоджено за часів Великої французької революції, франко-пруської війни 1870—1871 років, Першої й Другої світових війн. Втім, Страсбурзький собор вдалося відреставрувати.
Вважався найвищою церковною спорудою з 1647 (коли згорів шпиль ) до 1874 року, коли побудовано .
Розміри
- Загальна довжина: 112 м
- Внутрішня довжина: 103 м
- Внутрішня висота центрального нефа: 32 м
- Внутрішня ширина нефа: 16 м
- Внутрішня висота проходу: 19 м
- Ширина західного фасаду: 51,5 м
- Висота західного фасаду: 66 м
- Діаметр розетки фасаду: 13,6 м
- Висота башти: 58 м
- Висота північної вежі: 142 м
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- archINFORM — 1994.
Джерела
- Bernd Nicolai et al.: Gotik. Kunst-Epochen, Bd. 4, Philipp Reclam jun. Stuttgart, 2007. .
- Recht Roland, Les Bâtisseurs des cathédrales gothiques, Éditions Les musées de la ville de Strasbourg, Strasbourg (France), , 1989.
Посилання
- www.cathedrale-strasbourg.fr — офіційний сайт «Страсбурзький собор».
- Собор в базі даних «Mérimée» міністерства культури Франції
- Фото на сайті Strasbourg en photo
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stra sburzkij sobo r fr Cathedrale Notre Dame de Strasbourg nim Liebfrauenmunster zu Strassburg katedralnij sobor Rimsko katolickoyi cerkvi v misti Strasburg Franciya odna z najvishih cerkovnih sporud visota yakoyi syagaye 142 m Strasburzkij soborZahidnij fasad48 34 54 pn sh 7 45 03 sh d 48 58166666669477252 pn sh 7 750833333361077493 sh d 48 58166666669477252 7 750833333361077493 Koordinati 48 34 54 pn sh 7 45 03 sh d 48 58166666669477252 pn sh 7 750833333361077493 sh d 48 58166666669477252 7 750833333361077493Tip sporudi d 1 Roztashuvannya Franciya 1 2 Strasburg 1 2 Arhitektor d d d d i dZasnovnik yepiskop Verner I GabsburgPochatok budivnictva 1015Kinec budivnictva 1439Visota 142 mStil gotika romanskij stilNalezhnist rimo katolickaYeparhiya dStan d 1 Adresa dOriginalna nazva nim Strassburger Munster Liebfrauenmunster zu StrassburgPrisvyachennya Diva MariyaVebsajt cathedrale strasbourg frStrasburzkij sobor Franciya Strasburzkij sobor u VikishovishiBudivnictvoPershi derev yani cerkvi na misci sogodnishnogo Soboru zvodilisya she naprikinci IV stolittya Pershu bulo pobudovano za iniciativoyu Svyatogo Arbogasta yepiskopa Strasburga Jmovirno cya cerkva bula zrujnovana v chasi gromadyanskih vijn epohi Merovingiv Novij hram pobudovano za korolya Karla I Velikogo na prohannya yepiskopa strasburzkogo Remi Cyu cerkvu bulo poshkodzheno za chasiv rozbratu dinastiyi Karolingiv a v 1007 roci vona ostatochno zgorila Pershij kam yanij sobor virishiv pobuduvati vplivovij yepiskop Verner I Gabsburg Za jogo nakazom budivnictvo rozpochalosya v 1015 roci Vin buv pobudovanij u romanskomu stili Cej sobor zgoriv u 1176 roci zalishilisya lishe deyaki chastini najkrashe zbereglisya kripta ta chastina horiv U 1176 yepiskop Genrih fon Gazenburg virishiv vidnoviti sobor namagayuchis perevershiti sobor u Bazeli Spochatku do 1190 roku bulo vidbudovana chastinu horiv u romanskomu stili potim apsidu j transept u tak zvanomu perehidnomu stili Z 1225 roku nad vidnovlennyam soboru pracyuvali majstri z Shartru Voni znesli chastinu navi v romanskomu stili sho zbereglasya sho Pislya cogo rozpochali budovu v gotichnomu stili Pri comu yak material vikoristovuvavsya chervonij piskovik Z 1250 do 1275 roku buli zdijsneni roboti zi zvedennya golovnogo nefu v stili francuzkoyi gotiki Z oglyadu na te sho budivnictvo vimagalo chimalih koshtiv u 1253 roci yepiskop vdavsya do indulgenciyi Vpliv shartrskih majstriv vidchuvayetsya v skulpturah zokrema Stovp angeliv Strashnij Sud U 1270 roci rozpochato zvedennya zahidnogo fasadu z tisyachami figur sho zreshtoyu stav shedevrom gotichnoyi epohi Spochatku planuvalosya zvesti 2 vezhi U 1399 roci ce bulo dorucheno arhitektoru Ulrihu fon Ensingenu Vtim vdalosya pobuduvati lishe pivnichnu v 1419 1439 rokah Za proektom Jogana Gyulca z Kelna bulo stvoreno azhurnij shpil Vidomim majstrom Ervinom fon Shtajnbahom u 1277 roci na zamovlennya yepiskopa Konrada III Lihtenberga zrobleno krugle vikno diametrom 15 m tak zvana Chudova troyanda Vona ta menshi vikna prikrasheni azhurnim pletinnyam Vodnochas rozmisheni chudovi skulpturi na pivdennomu romanskomu portali Strasburzkij sobor u 1493 roci U 1439 roci budivnictvo Strasburzkogo soboru bulo zaversheno U 1353 roci vstanovleno godinnik yakij bulo zamineno v 1574 roci U 1682 roci bulo rozshireno hori U 1772 1778 rokah arhitektorom Jozefom Massolom bulo dobudovano galereyi navkolo soboru v neogotichnomu stili U 1832 roci bulo vstanovleno astronomichnij godinnik zamist kolishnogo yakij zlamavsya v 1789 roci Novij pokazuye orbiti Zemli Misyacya j planet vid Merkuriya do Saturna Osoblivistyu ye mehanizm sho zavershuye odin povnij obert u novorichnu nich ta obchislyuye datu dlya tih svyat dati yakih zminyuyutsya z roku v rik Najpovilnisha chastina godinnika vkazuye precesiyu zemnoyi osi odin obert zajmaye 25 800 rokiv IstoriyaZnachnij chas Strasburzkij sobor nalezhav rimo katolickij cerkvi Vtim zgodom Strasburg otrimuye status vilnogo imperskogo mista Vlada katolickogo yepiskopa shodit nanivec za chasiv reformaciyi U 1524 roci miscevij magistrat prijmaye uhvali pro perehid u protestantizm j peredachu soboru lyuteranam Sobor zalishavsya protestantskim hramom do 1681 roku doki korol Lyudovik XIV ne zahopiv Strasburg 23 zhovtnya togo zh roku sobor bulo povernuto katolickomu yepiskopu Francovi Egonu Fyurstenbergu U podalshomu sobor dekilka raziv bulo poshkodzheno za chasiv Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi franko pruskoyi vijni 1870 1871 rokiv Pershoyi j Drugoyi svitovih vijn Vtim Strasburzkij sobor vdalosya vidrestavruvati Vvazhavsya najvishoyu cerkovnoyu sporudoyu z 1647 koli zgoriv shpil do 1874 roku koli pobudovano RozmiriZagalna dovzhina 112 m Vnutrishnya dovzhina 103 m Vnutrishnya visota centralnogo nefa 32 m Vnutrishnya shirina nefa 16 m Vnutrishnya visota prohodu 19 m Shirina zahidnogo fasadu 51 5 m Visota zahidnogo fasadu 66 m Diametr rozetki fasadu 13 6 m Visota bashti 58 m Visota pivnichnoyi vezhi 142 mPrimitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 archINFORM 1994 d Track Q265049DzherelaBernd Nicolai et al Gotik Kunst Epochen Bd 4 Philipp Reclam jun Stuttgart 2007 ISBN 978 3 15 018171 3 Recht Roland Les Batisseurs des cathedrales gothiques Editions Les musees de la ville de Strasbourg Strasbourg France ISBN 2 901833 01 2 1989 Posilannyawww cathedrale strasbourg fr oficijnij sajt Strasburzkij sobor Sobor v bazi danih Merimee ministerstva kulturi Franciyi Foto na sajti Strasbourg en photo