Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Острів Сіте́ (фр. Île de la Cité) — один з двох островів Сени, що збереглися в центрі Парижа і водночас найстаріша частина міста. Бульвар дю Пале поділяє острів на дві приблизно рівні частини, східна частина належить до 4-ого, а західна — до 1-го округу. Острів Сіте з'єднаний з обома берегами та сусіднім островом Сен-Луї дев'ятьма мостами: Пон-Неф, міст Міняйл, міст Нотр-Дам, Міст Арколь, (веде на острів Сен-Луї), , , Малий міст та міст Сен-Мішель.
| Острів Сіте | |
|---|---|
| фр. Île de la Cité | |
 | |
| Географія | |
| 48°51′17″ пн. ш. 2°20′51″ сх. д. / 48.85472222224977656° пн. ш. 2.34750000002777792° сх. д.Координати: 48°51′17″ пн. ш. 2°20′51″ сх. д. / 48.85472222224977656° пн. ш. 2.34750000002777792° сх. д. | |
| Акваторія | Сена |
| Площа | 0,225 км² |
| Довжина | 1,19 км |
| Ширина | 0,29 км |
| Країна | |
 Франція | |
| (Адм. одиниця) | I округ Парижа IV округ Парижа |
| Населення | 891 осіб (2016) |
  Острів Сіте Острів Сіте (Франція) | |
 Острів Сіте у Вікісховищі | |
Через велику кількість пам'яток (собор Паризької Богоматері, Сент-Шапель, Консьєржері, Палац правосуддя) на острові будь-якої пори року збираються юрби туристів.
Історія
Сіте був заселений уже в античні часи — спочатку на острові оселилося кельтське плем'я паризіїв, потім (з 52 року до н. е.), після приєднання Галлії до Римської імперії, Лютеція стала римським поселенням. Поселення на острові хоч і було важливим торговим пунктом, проте великого впливу в Римській імперії не мало. Коли на початку VI століття Хлодвіг I переніс столицю франкського королівства в Париж, острів Сіте набув великого значення. За часів правління Хільдеберта I з династії Меровінгів в 540—550 роках була споруджена перша християнська церква Парижа — базиліка Св. Стефана; на її місці через кілька століть було споруджено собор Паризької Богоматері.
На початок XI століття для Роберта II на острові Сіте було побудовано королівський палац, який аж до XIV століття залишався резиденцією французьких королів. У 1244—1248 роках палацовий комплекс був доповнений каплицею Сент-Шапель, задуманою як сховище реліквій, вивезених Людовиком IX з Константинополя в 1239 році. Оскільки побудований для палац вже не вміщав дедалі зростаючий королівської двір і був замалий для прийомів гостей, за наказом Філіпа IV Вродливого королівський палац на острові був заново перебудований в 1302—1313 роках. Проте резиденцією короля новий палац був недовго — під час Жакерії 1358 року з'ясувалося, що палац не може забезпечити надійного захисту правителеві, тому королівська сім'я була змушена переїхати спочатку в поблизу Бастилії, а потім в перебудований . Карл V віддав палацовий комплекс частково у володіння парламенту, що виконував тоді функції органу правосуддя. Палац правосуддя існує й донині, вже у новій будівлі. Приміщення, які залишилися, було віддано управителю палацу, консьєржу, від нього й пішла назва Консьєржері.
Крім палацового комплексу на острові в ті часи розташовувалися кафедральний собор, ринок, шпиталь та житлові будинки. Сіте складався з приблизно сорока вулиць, на яких було споруджено три- та чотириповерхові будинки, перший поверх яких був кам'яний, а верхні були збудовані з дерева і саману. З берегами Сени Сіте був з'єднаний чотрима мостами.
У 1584 році Генріх III наказав об'єднати 3 маленьких острови східніше від Сіте й приєднати їх до Сіте. Таким чином площа зросла з початкових 8 до 17 гектарів. На цьому місці було розплановано площу Дофіна та споруджено приватні будинки. Виручені від продажу будинків гроші пішли на будівництво мосту, який з'єднує обидва береги. За іронією долі сьогодні Новий міст є найстарішим з мостів Парижа.
До революції на острові Сіте, окрім собору Нотр-Дам, було до 20 церков і до 15 000 жителів.
У XIX столітті Сіте зазнав великих змін: не рахуючись з історичною цінністю будівель острова, містобудівник барон Осман зніс всі споруди між королівським палацом і собором. На їхньому місці було споруджено будівлі префектури поліції та комерційного суду. Також стару будівлю Отелю Дьє, яка раніше розташовувалося частково на острові й частково на лівому березі, було знесено і замінено на більшу будову (площею 3 га) за кілька метрів від первинного місця. Між новими будівлями було прокладено три прямі вулиці, які переходять в мости.
Визначні місця
- Собор Паризької Богоматері
- Сент-Шапель
- Палац правосуддя
- Консьєржері
- Площа Дофіна
- Меморіал жертвам депортації
- Шпиталь
- Пташиний і квітковий ринок
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острів Сіте |
- Île de la Cité — фото з 1900 року й досьогодні [ 28 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostriv Site fr Ile de la Cite odin z dvoh ostroviv Seni sho zbereglisya v centri Parizha i vodnochas najstarisha chastina mista Bulvar dyu Pale podilyaye ostriv na dvi priblizno rivni chastini shidna chastina nalezhit do 4 ogo a zahidna do 1 go okrugu Ostriv Site z yednanij z oboma beregami ta susidnim ostrovom Sen Luyi dev yatma mostami Pon Nef mist Minyajl mist Notr Dam Mist Arkol vede na ostriv Sen Luyi Malij mist ta mist Sen Mishel Ostriv Sitefr Ile de la CiteGeografiya48 51 17 pn sh 2 20 51 sh d 48 85472222224977656 pn sh 2 34750000002777792 sh d 48 85472222224977656 2 34750000002777792 Koordinati 48 51 17 pn sh 2 20 51 sh d 48 85472222224977656 pn sh 2 34750000002777792 sh d 48 85472222224977656 2 34750000002777792Akvatoriya SenaPlosha 0 225 km Dovzhina 1 19 kmShirina 0 29 kmKrayina FranciyaAdm odinicya I okrug Parizha IV okrug ParizhaNaselennya 891 osib 2016 Ostriv SiteOstriv Site Franciya Ostriv Site u Vikishovishi Shidna chastina ostrova Site Cherez veliku kilkist pam yatok sobor Parizkoyi Bogomateri Sent Shapel Konsyerzheri Palac pravosuddya na ostrovi bud yakoyi pori roku zbirayutsya yurbi turistiv IstoriyaDokladnishe Lyuteciya Plan Lyuteciyi z fondiv Nacionalnoyi biblioteki Franciyi Site buv zaselenij uzhe v antichni chasi spochatku na ostrovi oselilosya keltske plem ya pariziyiv potim z 52 roku do n e pislya priyednannya Galliyi do Rimskoyi imperiyi Lyuteciya stala rimskim poselennyam Poselennya na ostrovi hoch i bulo vazhlivim torgovim punktom prote velikogo vplivu v Rimskij imperiyi ne malo Koli na pochatku VI stolittya Hlodvig I perenis stolicyu frankskogo korolivstva v Parizh ostriv Site nabuv velikogo znachennya Za chasiv pravlinnya Hildeberta I z dinastiyi Merovingiv v 540 550 rokah bula sporudzhena persha hristiyanska cerkva Parizha bazilika Sv Stefana na yiyi misci cherez kilka stolit bulo sporudzheno sobor Parizkoyi Bogomateri Na pochatok XI stolittya dlya Roberta II na ostrovi Site bulo pobudovano korolivskij palac yakij azh do XIV stolittya zalishavsya rezidenciyeyu francuzkih koroliv U 1244 1248 rokah palacovij kompleks buv dopovnenij kapliceyu Sent Shapel zadumanoyu yak shovishe relikvij vivezenih Lyudovikom IX z Konstantinopolya v 1239 roci Oskilki pobudovanij dlya palac vzhe ne vmishav dedali zrostayuchij korolivskoyi dvir i buv zamalij dlya prijomiv gostej za nakazom Filipa IV Vrodlivogo korolivskij palac na ostrovi buv zanovo perebudovanij v 1302 1313 rokah Prote rezidenciyeyu korolya novij palac buv nedovgo pid chas Zhakeriyi 1358 roku z yasuvalosya sho palac ne mozhe zabezpechiti nadijnogo zahistu pravitelevi tomu korolivska sim ya bula zmushena pereyihati spochatku v poblizu Bastiliyi a potim v perebudovanij Karl V viddav palacovij kompleks chastkovo u volodinnya parlamentu sho vikonuvav todi funkciyi organu pravosuddya Palac pravosuddya isnuye j donini vzhe u novij budivli Primishennya yaki zalishilisya bulo viddano upravitelyu palacu konsyerzhu vid nogo j pishla nazva Konsyerzheri Site u 1609 roci Krim palacovogo kompleksu na ostrovi v ti chasi roztashovuvalisya kafedralnij sobor rinok shpital ta zhitlovi budinki Site skladavsya z priblizno soroka vulic na yakih bulo sporudzheno tri ta chotiripoverhovi budinki pershij poverh yakih buv kam yanij a verhni buli zbudovani z dereva i samanu Z beregami Seni Site buv z yednanij chotrima mostami Rekonstrukciya Site pid kerivnictvom Osmana U 1584 roci Genrih III nakazav ob yednati 3 malenkih ostrovi shidnishe vid Site j priyednati yih do Site Takim chinom plosha zrosla z pochatkovih 8 do 17 gektariv Na comu misci bulo rozplanovano ploshu Dofina ta sporudzheno privatni budinki Virucheni vid prodazhu budinkiv groshi pishli na budivnictvo mostu yakij z yednuye obidva beregi Za ironiyeyu doli sogodni Novij mist ye najstarishim z mostiv Parizha Do revolyuciyi na ostrovi Site okrim soboru Notr Dam bulo do 20 cerkov i do 15 000 zhiteliv U XIX stolitti Site zaznav velikih zmin ne rahuyuchis z istorichnoyu cinnistyu budivel ostrova mistobudivnik baron Osman znis vsi sporudi mizh korolivskim palacom i soborom Na yihnomu misci bulo sporudzheno budivli prefekturi policiyi ta komercijnogo sudu Takozh staru budivlyu Otelyu Dye yaka ranishe roztashovuvalosya chastkovo na ostrovi j chastkovo na livomu berezi bulo zneseno i zamineno na bilshu budovu plosheyu 3 ga za kilka metriv vid pervinnogo miscya Mizh novimi budivlyami bulo prokladeno tri pryami vulici yaki perehodyat v mosti Viznachni miscyaKorolivskij palac na ostrovi Site v XV stolitti Sobor Parizkoyi Bogomateri Sent Shapel Palac pravosuddya Konsyerzheri Plosha Dofina Memorial zhertvam deportaciyi Shpital Ptashinij i kvitkovij rinokPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ostriv Site Ile de la Cite foto z 1900 roku j dosogodni 28 kvitnya 2010 u Wayback Machine