Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лютеція (лат. Lutetia), іноді також Лютеція Паризіоріум (лат. Lutetia Parisiorum) — стародавнє поселення на місці сучасного Парижа. Спочатку Лютеція була поселенням кельтського племені паризіїв, але зберегла свою назву й після захоплення опідуму римлянами. Походження і значення назви достеменно не з'ясоване. Походження назви виводять або з кельтського слова luto-, luteuo- , що означає «болото», або зі слова lucot- («миша»).
| Лютеція | |
 | |
| Країна | Стародавній Рим |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Лугдунська Галлія |
| У межах природно-географічного об'єкта | Острів Сіте |
| Замінений на | Париж |
| На заміну | d |
 Лютеція у Вікісховищі | |
Координати: 48°51′17″ пн. ш. 2°20′51″ сх. д. / 48.85472222224999683° пн. ш. 2.34750000002777792° сх. д.
Кельтське поселення
Перші залишки поселення на території Парижа відносяться імовірно до часу 4 000 років до н. е. Знайдені залишки з бронзової та залізної доби. Перша згадка про Лютецію як про поселення на острові можна знайти в 6-ій книзі «Записок про галльську війну» Юлія Цезаря, що датується 53 роком до н. е. Після Цезаря Лютеція була головним поселенням кельтського племені паризіїв, однак нечисленні знахідки археологів не дозволяють встановити точне місце розташування кельтського поселення. Історики припускали, що Лютеція розташовувалася на одному з островів Сени, острові Сіте, але під час розкопок не було знайдено предметів доримського періоду. Археологічні розкопки, проведені в 1994 та 2005 роках · ще більше ставлять під сумнів традиційну локалізацію Лютеції на острові Сіте. Під час цих розкопок на території сьогоднішнього Нантерру було знайдено залишки великого поселення площею 15 га, що змушує переоцінити роль поселення на острові Сіте за часів до римської колонізації.
У 2023 році біля паризької залізничної станції відкопали 50 могил давньоримського періоду
Римський період
Найстарші знахідки (італійські амфори, фібули), пов'язані з римським періодом після приєднання Галлії до Римської імперії, датовані 40-30 роками до н. е., проте вони дають лише мізерну інформацію про ті часи. Імовірно поселення виникло з військового табору, але досі не знайдені доказів цього факту.
Власне поселення було утворене на початку I століття н. е. Припускають, що воно мало три основні пункти. На лівому березі Сени знаходився один урбанний центр, інший центр розташувався на острові Сіте, а третій — на правому березі Сени — очевидно, передмістя Лютеції. Всі три частини були з'єднані між собою мостами.
План частини міста на лівому березі схожий на шахову дошку з кварталами () розміром 300 × 300 давньоримських пасів (88,8 × 88,8 м), з деякими відхиленнями. Наприклад, з південного сходу Лютецію діагонально перетинала дорога з Ліона, яка веде до центру міста. Лютеція була важливим торговим пунктом, через який проходили торгові шляхи.
Громадські будівлі
У ході археологічних розкопок було виявлено різні громадські будівлі. Був знайдений форум, що займав дві інсули, у центрі якого був двір і храм, а на сході стояла базиліка. Скоріше за все форум був з усіх боків оточений аркадами і крамницями. Також був виявлений амфітеатр трохи віддалік міста і театр в центрі. Театр, розкопаний в 1861—1884 роках, займав одну інсулу й зі своїм півколом і прямокутної сценою є типовою давньоримським будівлею. Він був побудований в I столітті н. е. та знесений у IV столітті.
Терми
Дотепер було виявлено три великі терми. Терми Клюні стоять і досі, над одним із залів зберігся навіть опуклий дах. Ця будівля терм займала цілу інсулу й складалася з власне купального залу і двору, що знаходився трохи південніше. Терми Клюні — одна з найкраще збережених римських будівель північніше Альп, однак від внутрішнього оздоблення збереглося не багато. Стіни були облицьовані мармуром і частково розмальовані. Підлога теж була викладена мармуром та мозаїкою. Було знайдено мозаїку, що зображує Ероса з дельфіном.
Найбільша будівля стояла неподалік від Колеж де Франс в Латинському кварталі й займала дві інсули. Зараз будівля тільки частково розкопана, її датують I століттям н. е. Спершу в одній із інсул розташовувалися житлові приміщення, які згодом були перебудовані в зали терм. На жаль, від цього будинку збереглися не всі частини, тому неможливо скласти повний план. Третій купальний заклад Лютеції було виявлено на південь від форуму.
Для водопостачання міста було споруджено акведук завдовжки 26 км, велика частина його проходила під землею. Він пристосовувався під особливості місцевості, тому проходив не строго по прямій лінії від джерела до міста, а за траєкторією, що відповідає ландшафту. Тільки в долині річки Бьєвр акведук проходив над землею, стаючи мостовою конструкцією.
Житлові приміщення
У різних частинах міста можна виявити залишки давньоримських споруд, але через те, що вони погано збереглися, неможливо скласти точну картину архітектурних споруд. Імовірно спочатку в місті переважали дерев'яні споруди, які пізніше замінили кам'яними будівлями. У деяких будинках збереглися підвали, гіпокауст (пристрої для обігріву приміщень) та залишки настінного живопису.
З ремісничих будівель також мало що збереглося до наших днів, виявлено лише дві гончарні. Проте відомо, що в Лютеції існували професії човняра, каменотеса і коваля, ця інформація була отримана зі збережених гробниць.
Храми
Крім храму на площі форуму, інші храми досі виявити не вдалося. Однак поза міста були знайдені дві культові споруди. Одна з них є галло-римським комплексом храмів на честь Марса. Інша споруда — храм Меркурія на місці нинішньої базиліки Сакре-Кер на пагорбі Монмартр.
Корабельна колона
Особливою пам'яткою Лютеції є так звана «Корабельна колона» (лат. Nautae Parisiaci), фрагменти якої було знайдено під Собором Паризької богоматері. На колоні зображені кельтські й римські божества (Марс, Меркурій, Венера). Пам'ятку вдалося датувати за написами часів імператора Тіберія (14-37 р. н. е.) . Таким чином Корабельна колона є найдавнішою скульптурою Франції, що збереглася до сьогодні. Уціліли лише чотири її фрагменти.
Пізня античність
Незважаючи на значимість та розмір міста, Лютеція не мала міського муру. Коли в III столітті політична ситуація в Галлії почала погіршуватися, місто скоротило свої розміри і повністю розмістилося на острові Сіте. Полишені частини міста тепер використовували як терен для кладовища, але, за певними свідченнями, частина міста на лівому березі залишалася заселеною.
Назва Париж вперше згадується приблизно в 300 році. Тривалий час Лютеція зберігала важливу політичну роль: з 355 року тут знаходиться резиденція цезаря Юліана, який у 360 році був проголошений Августом. У 365—366 роках Лютеція була резиденцією Німецьких кампаній Валентиніана I. На острові Сіте можна знайти залишки палацу, про який імовірно згадує Юліан Відступник, та цитаделі, яку використовували і в Середньовіччі. У IV столітті навколо міста звели міський мур, що зберігся до раннього Середньовіччя.
Про період виникнення християнства в місті відомо небагато. Під Нотр-Дамом знаходяться залишки церкви часів меровінгів, базиліки Сен-Етьєн. Протягом довгого часу припускали, що під цією будовою повинна була знаходиться римська церква, але розкопки не підтвердили цієї версії. До III століття тут стояли будинки багатих мешканців. Першим єпископом Парижа називають святого Діонісія.
Хронологія
- Травень 52 р. до н. е. — Лютецька битва. Перемога Тита Лабієна, легата Юлія Цезаря, над кельтськими племенами сенонів та паризіїв. Кельти самі спалили мости й дерев'яне місто, аби не здати його нападникам. Після пожежі римляни відбудували місто за своїми зразками.
- Між 14 та 37 роками — спорудження «Корабельної колони» на честь Юпітера.
- Між 50 та 100 роками н. е. — спорудження форуму Лютеції.
- 65-66 — надзвичайно холодна зима.
- Між 100 та 200 роками — спорудження в Лютеції трьох римських терм та акведука, а також амфітеатру на 17 000 місць та театру на 3000 місць.
- Близько 250 р. — загибель першого єпископа Парижа Діонісія Паризького. Він був страчений на Монмартрському пагорбі й, за легендою, підібрав свою відрубану голову та прокрокував до місця своєї могили.
- 275 або 276 р. — інвазія германців, які захопили Лівий берег Сени.
- 291—292 р. — особливо холодна зима. Сена повністю під кригою.
- Близько 300 р. — Лютеція стає називатися Парижем.
Примітки
- Файл pdf Археологічна виставка " Nanterre et les Parisii "[недоступне посилання з квітня 2019] на сайті Nanterre [ 25 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Lutèce est-elle devenue Nanterre — Чи Лютеція обернулася на Нантерр? [ 18 березня 2011 у Wayback Machine.] на сайті France 3.
- NAUKA.UA (20 квітня 2023). Біля паризької залізничної станції відкопали 50 могил давньоримського періоду. nauka.ua (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.
Див. також
- Музей Клюні
- Арени Лютеції
- Лютецій — хімічний елемент.
- 21 Лютеція — астероїд, названий на честь Лютеції.
- Готель Лютеція
Література
- Didier Busson: Paris, a Roman city. Centre des monuments nationaux — Monum, Éditions du patrimoine, Paris 2003, , (Archaeological guides to France = Guides archéologiques de la France).
- Didier Busson, Paris 75 : Carte Archéologique de la Gaule : 75, Paris. Inscriptions de DES de Paris, éd. Académie des Inscriptions et Belles-Lettrest, 1998 .
- Philippe de Carbonnières, Lutèce: Paris ville romaine, Paris, éd. Gallimard, 1997 (перевидання 2001 року — )
- Paul-Marie Duval, Paris antique des origines au milieu du |III-e s., Paris, Herrmann, 1961.
- Paul-Marie Duval, Les inscriptions antiques de Paris, Paris, Coll. de l'histoire générale de Paris, 1961.
- Bernard Jacomin, Le pilier des Nautes de Lutèce: Astronomie, mythologie et fêtes celtiques, éd. Yvelinédition, mars 2006 .
- Henri d'Arbois de Jubainville, Ésus, Tarvos Trigaranuss. La légende de Cûchulainn en Gaule et en Grande-Bretagne, in: La Revue Celtique XIX, 1898, p. 245—251.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лютеція |
- Париж — римське місто (англ.) [ 14 червня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyuteciya znachennya Lyuteciya lat Lutetia inodi takozh Lyuteciya Pariziorium lat Lutetia Parisiorum starodavnye poselennya na misci suchasnogo Parizha Spochatku Lyuteciya bula poselennyam keltskogo plemeni pariziyiv ale zberegla svoyu nazvu j pislya zahoplennya opidumu rimlyanami Pohodzhennya i znachennya nazvi dostemenno ne z yasovane Pohodzhennya nazvi vivodyat abo z keltskogo slova luto luteuo sho oznachaye boloto abo zi slova lucot misha Lyuteciya KrayinaStarodavnij Rim Administrativna odinicyaLugdunska Galliya U mezhah prirodno geografichnogo ob yektaOstriv Site Zaminenij naParizh Na zaminud Lyuteciya u Vikishovishi Koordinati 48 51 17 pn sh 2 20 51 sh d 48 85472222224999683 pn sh 2 34750000002777792 sh d 48 85472222224999683 2 34750000002777792Rekonstrukciya Lyuteciyi maket Plan LyuteciyiKeltske poselennyaPershi zalishki poselennya na teritoriyi Parizha vidnosyatsya imovirno do chasu 4 000 rokiv do n e Znajdeni zalishki z bronzovoyi ta zaliznoyi dobi Persha zgadka pro Lyuteciyu yak pro poselennya na ostrovi mozhna znajti v 6 ij knizi Zapisok pro gallsku vijnu Yuliya Cezarya sho datuyetsya 53 rokom do n e Pislya Cezarya Lyuteciya bula golovnim poselennyam keltskogo plemeni pariziyiv odnak nechislenni znahidki arheologiv ne dozvolyayut vstanoviti tochne misce roztashuvannya keltskogo poselennya Istoriki pripuskali sho Lyuteciya roztashovuvalasya na odnomu z ostroviv Seni ostrovi Site ale pid chas rozkopok ne bulo znajdeno predmetiv dorimskogo periodu Arheologichni rozkopki provedeni v 1994 ta 2005 rokah she bilshe stavlyat pid sumniv tradicijnu lokalizaciyu Lyuteciyi na ostrovi Site Pid chas cih rozkopok na teritoriyi sogodnishnogo Nanterru bulo znajdeno zalishki velikogo poselennya plosheyu 15 ga sho zmushuye pereociniti rol poselennya na ostrovi Site za chasiv do rimskoyi kolonizaciyi U 2023 roci bilya parizkoyi zaliznichnoyi stanciyi vidkopali 50 mogil davnorimskogo perioduRimskij periodNajstarshi znahidki italijski amfori fibuli pov yazani z rimskim periodom pislya priyednannya Galliyi do Rimskoyi imperiyi datovani 40 30 rokami do n e prote voni dayut lishe mizernu informaciyu pro ti chasi Imovirno poselennya viniklo z vijskovogo taboru ale dosi ne znajdeni dokaziv cogo faktu Vlasne poselennya bulo utvorene na pochatku I stolittya n e Pripuskayut sho vono malo tri osnovni punkti Na livomu berezi Seni znahodivsya odin urbannij centr inshij centr roztashuvavsya na ostrovi Site a tretij na pravomu berezi Seni ochevidno peredmistya Lyuteciyi Vsi tri chastini buli z yednani mizh soboyu mostami Plan chastini mista na livomu berezi shozhij na shahovu doshku z kvartalami rozmirom 300 300 davnorimskih pasiv 88 8 88 8 m z deyakimi vidhilennyami Napriklad z pivdennogo shodu Lyuteciyu diagonalno peretinala doroga z Liona yaka vede do centru mista Lyuteciya bula vazhlivim torgovim punktom cherez yakij prohodili torgovi shlyahi Gromadski budivliAreni Lyuteciyi v nashi dni U hodi arheologichnih rozkopok bulo viyavleno rizni gromadski budivli Buv znajdenij forum sho zajmav dvi insuli u centri yakogo buv dvir i hram a na shodi stoyala bazilika Skorishe za vse forum buv z usih bokiv otochenij arkadami i kramnicyami Takozh buv viyavlenij amfiteatr trohi viddalik mista i teatr v centri Teatr rozkopanij v 1861 1884 rokah zajmav odnu insulu j zi svoyim pivkolom i pryamokutnoyi scenoyu ye tipovoyu davnorimskim budivleyu Vin buv pobudovanij v I stolitti n e ta znesenij u IV stolitti TermiTermi Klyuni v Latinskomu kvartali Doteper bulo viyavleno tri veliki termi Termi Klyuni stoyat i dosi nad odnim iz zaliv zberigsya navit opuklij dah Cya budivlya term zajmala cilu insulu j skladalasya z vlasne kupalnogo zalu i dvoru sho znahodivsya trohi pivdennishe Termi Klyuni odna z najkrashe zberezhenih rimskih budivel pivnichnishe Alp odnak vid vnutrishnogo ozdoblennya zbereglosya ne bagato Stini buli oblicovani marmurom i chastkovo rozmalovani Pidloga tezh bula vikladena marmurom ta mozayikoyu Bulo znajdeno mozayiku sho zobrazhuye Erosa z delfinom Najbilsha budivlya stoyala nepodalik vid Kolezh de Frans v Latinskomu kvartali j zajmala dvi insuli Zaraz budivlya tilki chastkovo rozkopana yiyi datuyut I stolittyam n e Spershu v odnij iz insul roztashovuvalisya zhitlovi primishennya yaki zgodom buli perebudovani v zali term Na zhal vid cogo budinku zbereglisya ne vsi chastini tomu nemozhlivo sklasti povnij plan Tretij kupalnij zaklad Lyuteciyi bulo viyavleno na pivden vid forumu Dlya vodopostachannya mista bulo sporudzheno akveduk zavdovzhki 26 km velika chastina jogo prohodila pid zemleyu Vin pristosovuvavsya pid osoblivosti miscevosti tomu prohodiv ne strogo po pryamij liniyi vid dzherela do mista a za trayektoriyeyu sho vidpovidaye landshaftu Tilki v dolini richki Byevr akveduk prohodiv nad zemleyu stayuchi mostovoyu konstrukciyeyu Zhitlovi primishennyaU riznih chastinah mista mozhna viyaviti zalishki davnorimskih sporud ale cherez te sho voni pogano zbereglisya nemozhlivo sklasti tochnu kartinu arhitekturnih sporud Imovirno spochatku v misti perevazhali derev yani sporudi yaki piznishe zaminili kam yanimi budivlyami U deyakih budinkah zbereglisya pidvali gipokaust pristroyi dlya obigrivu primishen ta zalishki nastinnogo zhivopisu Z remisnichih budivel takozh malo sho zbereglosya do nashih dniv viyavleno lishe dvi goncharni Prote vidomo sho v Lyuteciyi isnuvali profesiyi chovnyara kamenotesa i kovalya cya informaciya bula otrimana zi zberezhenih grobnic HramiKorabelna kolona Krim hramu na ploshi forumu inshi hrami dosi viyaviti ne vdalosya Odnak poza mista buli znajdeni dvi kultovi sporudi Odna z nih ye gallo rimskim kompleksom hramiv na chest Marsa Insha sporuda hram Merkuriya na misci ninishnoyi baziliki Sakre Ker na pagorbi Monmartr Korabelna kolonaOsoblivoyu pam yatkoyu Lyuteciyi ye tak zvana Korabelna kolona lat Nautae Parisiaci fragmenti yakoyi bulo znajdeno pid Soborom Parizkoyi bogomateri Na koloni zobrazheni keltski j rimski bozhestva Mars Merkurij Venera Pam yatku vdalosya datuvati za napisami chasiv imperatora Tiberiya 14 37 r n e Takim chinom Korabelna kolona ye najdavnishoyu skulpturoyu Franciyi sho zbereglasya do sogodni Ucilili lishe chotiri yiyi fragmenti Piznya antichnistAntichni ruyini pid Notr Damom Nezvazhayuchi na znachimist ta rozmir mista Lyuteciya ne mala miskogo muru Koli v III stolitti politichna situaciya v Galliyi pochala pogirshuvatisya misto skorotilo svoyi rozmiri i povnistyu rozmistilosya na ostrovi Site Polisheni chastini mista teper vikoristovuvali yak teren dlya kladovisha ale za pevnimi svidchennyami chastina mista na livomu berezi zalishalasya zaselenoyu Nazva Parizh vpershe zgaduyetsya priblizno v 300 roci Trivalij chas Lyuteciya zberigala vazhlivu politichnu rol z 355 roku tut znahoditsya rezidenciya cezarya Yuliana yakij u 360 roci buv progoloshenij Avgustom U 365 366 rokah Lyuteciya bula rezidenciyeyu Nimeckih kampanij Valentiniana I Na ostrovi Site mozhna znajti zalishki palacu pro yakij imovirno zgaduye Yulian Vidstupnik ta citadeli yaku vikoristovuvali i v Serednovichchi U IV stolitti navkolo mista zveli miskij mur sho zberigsya do rannogo Serednovichchya Pro period viniknennya hristiyanstva v misti vidomo nebagato Pid Notr Damom znahodyatsya zalishki cerkvi chasiv merovingiv baziliki Sen Etyen Protyagom dovgogo chasu pripuskali sho pid ciyeyu budovoyu povinna bula znahoditsya rimska cerkva ale rozkopki ne pidtverdili ciyeyi versiyi Do III stolittya tut stoyali budinki bagatih meshkanciv Pershim yepiskopom Parizha nazivayut svyatogo Dionisiya HronologiyaTraven 52 r do n e Lyutecka bitva Peremoga Tita Labiyena legata Yuliya Cezarya nad keltskimi plemenami senoniv ta pariziyiv Kelti sami spalili mosti j derev yane misto abi ne zdati jogo napadnikam Pislya pozhezhi rimlyani vidbuduvali misto za svoyimi zrazkami Mizh 14 ta 37 rokami sporudzhennya Korabelnoyi koloni na chest Yupitera Mizh 50 ta 100 rokami n e sporudzhennya forumu Lyuteciyi 65 66 nadzvichajno holodna zima Mizh 100 ta 200 rokami sporudzhennya v Lyuteciyi troh rimskih term ta akveduka a takozh amfiteatru na 17 000 misc ta teatru na 3000 misc Blizko 250 r zagibel pershogo yepiskopa Parizha Dionisiya Parizkogo Vin buv strachenij na Monmartrskomu pagorbi j za legendoyu pidibrav svoyu vidrubanu golovu ta prokrokuvav do miscya svoyeyi mogili 275 abo 276 r invaziya germanciv yaki zahopili Livij bereg Seni 291 292 r osoblivo holodna zima Sena povnistyu pid krigoyu Blizko 300 r Lyuteciya staye nazivatisya Parizhem PrimitkiFajl pdf Arheologichna vistavka Nanterre et les Parisii nedostupne posilannya z kvitnya 2019 na sajti Nanterre 25 lyutogo 2011 u Wayback Machine Lutece est elle devenue Nanterre Chi Lyuteciya obernulasya na Nanterr 18 bereznya 2011 u Wayback Machine na sajti France 3 NAUKA UA 20 kvitnya 2023 Bilya parizkoyi zaliznichnoyi stanciyi vidkopali 50 mogil davnorimskogo periodu nauka ua ukr Procitovano 20 kvitnya 2023 Div takozhMuzej Klyuni Areni Lyuteciyi Lyutecij himichnij element 21 Lyuteciya asteroyid nazvanij na chest Lyuteciyi Gotel LyuteciyaLiteraturaDidier Busson Paris a Roman city Centre des monuments nationaux Monum Editions du patrimoine Paris 2003 ISBN 2 85822 692 X Archaeological guides to France Guides archeologiques de la France Didier Busson Paris 75 Carte Archeologique de la Gaule 75 Paris Inscriptions de DES de Paris ed Academie des Inscriptions et Belles Lettrest 1998 ISBN 2 87754 056 1 Philippe de Carbonnieres Lutece Paris ville romaine Paris ed Gallimard 1997 ISBN 2 07 053389 1 perevidannya 2001 roku ISBN 2 07 053389 1 Paul Marie Duval Paris antique des origines au milieu du III e s Paris Herrmann 1961 Paul Marie Duval Les inscriptions antiques de Paris Paris Coll de l histoire generale de Paris 1961 Bernard Jacomin Le pilier des Nautes de Lutece Astronomie mythologie et fetes celtiques ed Yvelinedition mars 2006 ISBN 2 84668 096 5 Henri d Arbois de Jubainville Esus Tarvos Trigaranuss La legende de Cuchulainn en Gaule et en Grande Bretagne in La Revue Celtique XIX 1898 p 245 251 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyuteciya Parizh rimske misto angl 14 chervnya 2011 u Wayback Machine