Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Площа Дофіна фр place Dauphine громадська площа розташована недалеко від західного кінця Іль де ла Сіте у першому окрузі

Площа Дофіна

Площа Дофіна

Площа Дофіна (фр. place Dauphine) — громадська площа, розташована недалеко від західного кінця Іль-де-ла-Сіте у першому окрузі Парижа. Її було закладено Генріхом IV у 1607 році. Вона є другим його проєктом для публічних скверів у Парижі, першим з яких була Королівська площа (фр. Place Royale) (тепер Площа Вогезів (фр. Place des Vosges)).

Площа Дофіна
Дата створення / заснування 1607
image
Офіційна назва фр. place Dauphine[1][2]
Названо на честь Людовик XIII і Дофін
Країна image Франція[3][4]
Адміністративна одиниця d[4]
Місце розташування d
У межах природно-географічного об'єкта Острів Сіте
Спільний кордон із d, d
Статус спадщини d[3]
Довжина або відстань 102 м[1]
Ширина 67 м[1]
image
image
image Площа Дофіна у Вікісховищі

Координати: 48°51′23″ пн. ш. 2°20′32″ сх. д. / 48.85653888891677354° пн. ш. 2.34242777780557798° сх. д. / 48.85653888891677354; 2.34242777780557798

Король назвав площу на честь свого сина, дофіна Франції і майбутнього короля Людовика XIII, який народився в 1601 році.

Від площі, фактично трикутної форми, можна дістатися до середини мосту Пон-Неф (фр. Pont Neuf), який з'єднує лівий і правий береги Сени, проходячи над островом Сіте. Вулиця Анрі Робера (фр. Rue Henri-Robert), має таку назву, починаючи з 1948 р. Довжиною сорок метрів, вона з'єднує площу Дофіна і міст. Там, де вони зустрічаються, є два інших відомих місця: (фр. Place du Pont-Neuf) і (фр. Place du Vert-Galant).

Історія

image
Дві будівлі споруджені 1612 р., звернені до Пон-Неф, біля входу до площі Дофін
image
Площа Дофіна, дивлячись на захід до Пон-Неф
image
Площа Дофіна, Північний край

Площу Дофіна було закладено у 1607-10рр., коли Королівська площа ще будувалася. Вона була одним з перших містобудівних проєктів Генріха IV і знаходилася на місці, створеному з частини західного саду анклаву, відомого як палац Сіте (фр. Palais de la Cité) (тому що Капетинги жили там давно, ще до збудування Лувра). Там був павільйон, Maison des Etuves, розташований у західній стіні саду, що виходила на два річкові острівці, чи навіть мулисті обмілини. Один острів був приєднаний і заповнений землею, утворивши середню ділянку, Пон-Нефу, terre-plein (завершена в 1606 році), що розширила Іль-де-ла-Сіте на захід і, на низовій стороні мосту, платформу, підтримує кінну статую Генріха IV (встановлена в 1614 році). Другий острів було видалено. Площа Дофіна мала зайняти західну частину саду і вільні землі, що були створені між ним і мостом.

Близько 3 гектарів землі було передано Ашілю де Арле, сеньору де Бомону, 10 березня 1607 року з дорученням виконати проєкт за загальним планом, в якому будинки будуть дотримуватися певного повторюваного фасаду. Розробка складалася з двох складових: трикутної площі і ряду будинків на відстані від основи трикутника на східній стороні вулиці де Арле, де вулиця повертала та простягалася далі на схід уздовж причалів. На площу було два входи: один у середині східного ряду, другий — у західній точці, що виходить на Пон-Неф. Західний («низовий») шлюз був утворений парними павільйонами, що стоять навпроти мосту, і статуєю Генріха IV з іншого боку.

Останній з будинків (на південно-східному куті площі) був закінчений у 1616 році. Спочатку всі вони були побудовані з більш-менш вказаними фасадами, які були подібні до тих, що були на Королівській площі, хоча будинки були більш скромними. В кожному повторюваному блоці на першому поверсі знаходилися дві аркадні вітрини, прикрашені каменем, між якими вузькі двері відкривалися у прохід до внутрішнього двору з крутими сходами, що ведуть до двох житлових поверхів вище. На вершині був мансардний поверх з крутим шиферним дахом і мансардою, подібно до Королівської площі, за винятком того, що кожен блок на площі Дофіна був покритий єдиним дахом, а мансардні вікна «не давали натяку на окремі будинки». Насправді, за фасадами, самі будинки, побудовані окремими покупцями, змінювалися за планом і площею.

З моменту будівництва майже всі будинки, що оточують площу, були підняті у висоту з урахуванням нових фасадів, перебудованих або замінених імітаціями оригіналів. Лише двоє зберігають свій первісний вигляд (ті, що стоять входами до Пон-Нефу). У 1792 році під час Революції площу Дофіна було перейменовано в місце Thionville, як вона і називалася до 1814 року. Колишня східна частина, сильно пошкоджена вогнем під час боїв Паризької Комуни 1871 року, була посунута, щоб відкрити панораму на Палац правосуддя.

Станції метро

Площа Дофіна:

Розташована біля станцій Метрополітену:  та .

Вона обслуговується лініями 4 та 7.

image image

Примітки

  1. http://www.v2asp.paris.fr/commun/v2asp/v2/nomenclature_voies/Voieactu/2591.nom.htm
  2. opendata.paris.fr
    d:Track:Q97064103
  3. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
    d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
  4. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  5. According to Ballon 1991, pp. 125, 155, Henry IV approved the name and the design of the square in May 1607, and the last house was completed in 1616
  6. Ballon 1991, pp. 114—117, 122, 124.
  7. Ballon 1991, pp. 125—127
  8. Ballon 1991, p. 155
  9. Blunt 1999, p. 104, states that these features were made of stucco, while Ayers 2004, p. 27, and Ballon 1991, p. 144, say they were stone.
  10. Ballon 1991, p. 152.
  11. Ballon 1991, p. 154—157.
  12. Boursin & Challamel 1893, p. 822.https://books.google.com.ua/books?id=YNYWAAAAQAAJ&pg=PA822&redir_esc=y

Джерела

  • Ayers, Andrew (2004). The Architecture of Paris. Stuttgart; London: Edition Axel Menges. .
  • Ballon, Hilary (1991). The Paris of Henri IV: Architecture and Urbanism. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press. .
  • Blunt, Anthony (1999). Art and Architecture in France, 1500—1700, fifth edition revised by Richard Beresford. New Haven: Yale University Press. . (paperback).
  • Boursin, Elphège; Challamel, Augustin (1893). Dictionnaire de la Révolution française. Paris: Librairie Furne. View [ 20 серпня 2020 у Wayback Machine.] at Google Books.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Plosha Dofina fr place Dauphine gromadska plosha roztashovana nedaleko vid zahidnogo kincya Il de la Site u pershomu okruzi Parizha Yiyi bulo zakladeno Genrihom IV u 1607 roci Vona ye drugim jogo proyektom dlya publichnih skveriv u Parizhi pershim z yakih bula Korolivska plosha fr Place Royale teper Plosha Vogeziv fr Place des Vosges Plosha DofinaData stvorennya zasnuvannya1607Oficijna nazvafr place Dauphine 1 2 Nazvano na chestLyudovik XIII i DofinKrayina Franciya 3 4 Administrativna odinicyad 4 Misce roztashuvannyadU mezhah prirodno geografichnogo ob yektaOstriv SiteSpilnij kordon izd dStatus spadshinid 3 Dovzhina abo vidstan102 m 1 Shirina67 m 1 Plosha Dofina u Vikishovishi Koordinati 48 51 23 pn sh 2 20 32 sh d 48 85653888891677354 pn sh 2 34242777780557798 sh d 48 85653888891677354 2 34242777780557798 Korol nazvav ploshu na chest svogo sina dofina Franciyi i majbutnogo korolya Lyudovika XIII yakij narodivsya v 1601 roci Vid ploshi faktichno trikutnoyi formi mozhna distatisya do seredini mostu Pon Nef fr Pont Neuf yakij z yednuye livij i pravij beregi Seni prohodyachi nad ostrovom Site Vulicya Anri Robera fr Rue Henri Robert maye taku nazvu pochinayuchi z 1948 r Dovzhinoyu sorok metriv vona z yednuye ploshu Dofina i mist Tam de voni zustrichayutsya ye dva inshih vidomih miscya fr Place du Pont Neuf i fr Place du Vert Galant IstoriyaDvi budivli sporudzheni 1612 r zverneni do Pon Nef bilya vhodu do ploshi DofinPlosha Dofina divlyachis na zahid do Pon NefPlosha Dofina Pivnichnij kraj Ploshu Dofina bulo zakladeno u 1607 10rr koli Korolivska plosha she buduvalasya Vona bula odnim z pershih mistobudivnih proyektiv Genriha IV i znahodilasya na misci stvorenomu z chastini zahidnogo sadu anklavu vidomogo yak palac Site fr Palais de la Cite tomu sho Kapetingi zhili tam davno she do zbuduvannya Luvra Tam buv paviljon Maison des Etuves roztashovanij u zahidnij stini sadu sho vihodila na dva richkovi ostrivci chi navit mulisti obmilini Odin ostriv buv priyednanij i zapovnenij zemleyu utvorivshi serednyu dilyanku Pon Nefu terre plein zavershena v 1606 roci sho rozshirila Il de la Site na zahid i na nizovij storoni mostu platformu pidtrimuye kinnu statuyu Genriha IV vstanovlena v 1614 roci Drugij ostriv bulo vidaleno Plosha Dofina mala zajnyati zahidnu chastinu sadu i vilni zemli sho buli stvoreni mizh nim i mostom Blizko 3 gektariv zemli bulo peredano Ashilyu de Arle senoru de Bomonu 10 bereznya 1607 roku z doruchennyam vikonati proyekt za zagalnim planom v yakomu budinki budut dotrimuvatisya pevnogo povtoryuvanogo fasadu Rozrobka skladalasya z dvoh skladovih trikutnoyi ploshi i ryadu budinkiv na vidstani vid osnovi trikutnika na shidnij storoni vulici de Arle de vulicya povertala ta prostyagalasya dali na shid uzdovzh prichaliv Na ploshu bulo dva vhodi odin u seredini shidnogo ryadu drugij u zahidnij tochci sho vihodit na Pon Nef Zahidnij nizovij shlyuz buv utvorenij parnimi paviljonami sho stoyat navproti mostu i statuyeyu Genriha IV z inshogo boku Ostannij z budinkiv na pivdenno shidnomu kuti ploshi buv zakinchenij u 1616 roci Spochatku vsi voni buli pobudovani z bilsh mensh vkazanimi fasadami yaki buli podibni do tih sho buli na Korolivskij ploshi hocha budinki buli bilsh skromnimi V kozhnomu povtoryuvanomu bloci na pershomu poversi znahodilisya dvi arkadni vitrini prikrasheni kamenem mizh yakimi vuzki dveri vidkrivalisya u prohid do vnutrishnogo dvoru z krutimi shodami sho vedut do dvoh zhitlovih poverhiv vishe Na vershini buv mansardnij poverh z krutim shifernim dahom i mansardoyu podibno do Korolivskoyi ploshi za vinyatkom togo sho kozhen blok na ploshi Dofina buv pokritij yedinim dahom a mansardni vikna ne davali natyaku na okremi budinki Naspravdi za fasadami sami budinki pobudovani okremimi pokupcyami zminyuvalisya za planom i plosheyu Z momentu budivnictva majzhe vsi budinki sho otochuyut ploshu buli pidnyati u visotu z urahuvannyam novih fasadiv perebudovanih abo zaminenih imitaciyami originaliv Lishe dvoye zberigayut svij pervisnij viglyad ti sho stoyat vhodami do Pon Nefu U 1792 roci pid chas Revolyuciyi ploshu Dofina bulo perejmenovano v misce Thionville yak vona i nazivalasya do 1814 roku Kolishnya shidna chastina silno poshkodzhena vognem pid chas boyiv Parizkoyi Komuni 1871 roku bula posunuta shob vidkriti panoramu na Palac pravosuddya Stanciyi metroPlosha Dofina Roztashovana bilya stancij Metropolitenu ta Vona obslugovuyetsya liniyami 4 ta 7 Primitkihttp www v2asp paris fr commun v2asp v2 nomenclature voies Voieactu 2591 nom htm opendata paris fr d Track Q97064103 base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 archINFORM 1994 d Track Q265049 According to Ballon 1991 pp 125 155 Henry IV approved the name and the design of the square in May 1607 and the last house was completed in 1616 Ballon 1991 pp 114 117 122 124 Ballon 1991 pp 125 127 Ballon 1991 p 155 Blunt 1999 p 104 states that these features were made of stucco while Ayers 2004 p 27 and Ballon 1991 p 144 say they were stone Ballon 1991 p 152 Ballon 1991 p 154 157 Boursin amp Challamel 1893 p 822 https books google com ua books id YNYWAAAAQAAJ amp pg PA822 amp redir esc yDzherelaAyers Andrew 2004 The Architecture of Paris Stuttgart London Edition Axel Menges ISBN 978 3 930698 96 7 Ballon Hilary 1991 The Paris of Henri IV Architecture and Urbanism Cambridge Massachusetts The MIT Press ISBN 978 0 262 02309 2 Blunt Anthony 1999 Art and Architecture in France 1500 1700 fifth edition revised by Richard Beresford New Haven Yale University Press ISBN 978 0 300 07735 3 ISBN 978 0 300 07748 3 paperback Boursin Elphege Challamel Augustin 1893 Dictionnaire de la Revolution francaise Paris Librairie Furne View 20 serpnya 2020 u Wayback Machine at Google Books PosilannyaLa Place Dauphine 12 chervnya 2015 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Place Dauphine

Дата публікації:
Топ