Пари́зьке метро́ (пари́зький метрополіте́н) (фр. Métro de Paris, скорочення від первинної назви «столична залізниця» фр. chemin de fer métropolitain; слова «метрополітен» і «метро» стали загальновживаними в усьому світі саме завдяки паризькому метро) — мережа швидкісного підземного громадського транспорту Парижа.
Паризький метрополітен | |||
---|---|---|---|
Опис | |||
Країна | Франція | ||
Місто | Париж та околиці | ||
Дата відкриття | 19 липня 1900 | ||
Щоденний пасажиропотік | 5 млн | ||
Річний пасажиропотік | 1,5 млрд | ||
Сайт | ratp.info | ||
Власник | RATP і d | ||
Оператор | RATP | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 16 | ||
Кількість станцій | 303 | ||
Довжина мережі | 205 км | ||
Основні типи рухомого складу | d | ||
Ширина колії | європейська колія | ||
Електрифікація | d | ||
| |||
Паризький метрополітен у Вікісховищі |
Вхід у метро позначений або великою літерою «М», або табличками «Métro» чи «Métropolitain». Мережа метро охоплює весь Париж і його найближчі приміські населені пункти. Метро побудоване відносно неглибоко, глибше розташована мережа приміських електропоїздів RER, яка перетинає французьку столицю декількома лініями (А, B, C, D, E) під землею.
Паризький метрополітен — один з найстаріших на континенті (другий після будапештського). 19 липня 1900 року було відкрито першу лінію паризького метро між станціями Порт-де-Венсен та Порт-Майо. Особливістю Паризького метрополітену є короткі перегони між станціями, велика щільність мережі метрополітену у центрі міста.
Історія
Громадський транспорт Парижа до 1900 року
Перша спроба створити мережу громадського транспорту в Парижі датується 1662 роком, коли відомий філософ та математик Блез Паскаль разом зі своїм другом герцогом Руанським запропонували запустити мережу так званих «карет за п'ять су» (фр. Carrosses à cinq sols). «Карета за п'ять су» курсувала п'ятьма постійними маршрутами в межах Парижа за фіксованим графіком і могла вмістити 8 пасажирів. Але 1679 року через подорожчання проїзду та прийняття парламентарями рішення, що забороняло пажам, лакеям та солдатам користуватись каретами 1679 року, «карети за п'ять су» повністю зникли.
Наступник карети Блеза Паскаля з'явився в Парижі лише 1828 року, це був кінний омнібус. Станом на 1860 рік мережа омнібусів нараховувала 25 ліній з фіксованими зупинками та 503 карети. Наприкінці 1860-х в Парижі з'вляється лінія кінного трамваю (конки). До 1870 року і омнібуси, і трамваї використовували як тяжну силу лише коней, і під кінець 19 століття в Парижі нараховувалось близько 16 тисяч коней, задіяних в роботі громадського транспорту (близько 5 тисяч для трамваїв та 11 для омнібусів).У 1875 з'являються трамваї, які працюють на пару, а 1888 нарешті й електричні трамваї.
У 1889 році під час Всесвітньої виставки стала відчутною проблема неспроможності громадського транспорту Парижа обслуговувати велику кількість пасажирів. До того ж для Парижа, населення якого за 19 століття, якщо рахувати разом з передмістям, зросло майже вчетверо, гостро стала проблема перевантаження та недостатньої концентрації міського транспорту всередині міста. Інші європейські міста також зіткнулись з подібними проблемами, наслідком чого стала поява у 1863 році Лондонської підземки, якою спочатку курсували паровози, а з 1890 року електропоїзди. А на континенті перше метро відкрилось 1896 року в Будапешті (Földalatti) до святкування тисячоліття Угорщини.
Тому починаючи з 1856 і аж до 1890 року почалось обговорення щодо створення нової транспортної мережі. Основні суперечки виникли між місцевою владою та департаментом щодо того, чи це має бути внутрішньоміська мережа, чи мережа, що сполучала б місто з головними залізничними вокзалами Парижа, які забезпечували сполучення з іншими містами департаменту.
І лише 20 квітня 1896 унаслідок збігу різних обставин, таких як: збільшення населення, зміна політичного балансу, індустріальне лобі, відставання від інших великих міст та, насамперед, наближення Всесвітньої виставки 1900 року — було прийнято проект Фюльженса Бьєнвеню. Згідно з цим проектом нова транспортна мережа являла собою підземну мережу електропоїздів для перевезення пасажирів та їх ручного багажу в межах міста Париж.
Будівництво метрополітену
4 жовтня 1898 року після підписання угоди між містом та компанією забудовником Compagnie de fer metropolitain de Paris(СМР) почались підготовчі роботи з будівництва першої лінії метро. Для того щоб пришвидшити темпи робіт, що мали тривати до 1900 року, замість прокладати тунелі під дорогами було вирішено будувати метро відкритим способом, прокладаючи траншеї, які потім засипались ґрунтом. І вже 15 червня 1900 перша лінія метро пройшла випробовування, а 19 липня відбулось її урочисте відкриття, для того щоб обслуговувати змагання літніх олімпійських ігор, що в цей час проходили у Венсенському лісі. На момент відкриття були повністю закінчені лише 8 станцій, 10 інших були відкриті протягом кількох наступних місяців. Поїзди на цій лінії курсували кожні 3-6 хвилин, а квиток коштував 25 сантимів для першого класу та 15 для другого.
Одразу після відкриття метро мало шалений успіх серед громадян, бо дозволяло їм з більшим комфортом та за коротший відрізок часу дістатись до місця призначення. Тож одразу слідом за будівництвом першої ліній метро почалось будівництво другої та третьої ліній метро.
Будівництво четвертої лінії (1905—1910) було найбільш очікуваним та видовищним, адже вона мала перетинати Сену під землею. Для цього на земній поверхні були спорудженні криті металеві конструкції (кесони), які потім відбуксирували на місце призначення та занурили у воду. В нижній частині кесонів була камера для робітників, які видобували річний ґрунт на поверхню, таким чином поглиблюючи сам кесон у ґрунт. Для північного рукава Сени знадобилося три кесони, а для південного — два. Станції Сен-Мішель та Сіте також були зібрані на поверхні, а потім заглибленні.
5 листопада компанія Nord-Sud відкриває лінію А (пізніше, після злиття Nord-Sud з СМР в 1920-х роках лінія 12), яка перетинає Париж в напрямку північ-південний захід. Спочатку планувалось будувати тунель на великій глибині, але після дослідження ґрунту виявилось що це неможливо, тому лінія має багато вигинів. В 1911 відкривається друга лінія компанії Nord-Sud — лінія B (пізніше 13). Станції Nord-Sud майже нічим не відрізнялись від станцій СМР, хоча прийнято вважати, що вони були охайнішими, а їх оздоблення було вишуканішим.
Станом на 1913 рік в Парижі нараховувалось 10 ліній і мережа станцій продовжувала розширюватись під час Першої світової війни. У міжвоєнний період відкрились лінії 9, 10 та 11.
У 1920-х роках метро сягнуло межі міських околиць, населення яких майже зрівнялось з населенням Парижа, і це змусило місцеву владу разом з департаментом переглянути концепцію розвитку метро 1899 й дозволити будівництво нових станцій. Відповідно до цього плану почалось будівництво продовження 1,9 та 12 (раніше лінія А Nord-Sud) ліній. І 1934 року поїзди метро вперше досягли околиці Парижа Булонь-Біянкур. З початком Другої світової війни цей процес було призупинено.
Після закінчення війни та відновлення роботи метро міністерство транспорту приймає рішення про закриття СМР через занадто активну співпрацю з окупантами і 1949 року створюється нове підприємство RATP, яке досі контролює роботу Паризького метрополітену. В післявоєнний період (1950-ті роки) через відсутність коштів будівництво нових станцій припиняється, але натомість відбувається оновлення системи, модернізація станцій та запуск метро на шинах 1956 року.
На початку 1960-х, коли Париж переповнюють автомобілі, влада вирішує відновити інтерес до метро — і роботи по розширенню мережі відновлюються. Так, 1961 року починається будівництво швидкісної мережі залізничного сполучення Парижа та його околиць, що отримала назву RER. У 70-х, 80-х метро відновлює швидкі темпи розвитку.
1968 року замість компостерів з'являються турнікети й відповідно перші квитки з магнітною стрічкою, відбувається продовження ліній метро за межі Парижа, а 1983 року перестає курсувати останній Sprague Thomson, історичний символ паризького метро.
1991 року в Паризькому метро зникає поділ на два класи. 1992 року лінії метро досягають бізнесового центру Парижа Ля Дефанс.
15 жовтня 1998 було відкрито метро, також відому під назвою Метеор (Metro Est-Ouest Rapide). Це перша повністю автоматизована лінія Паризького метро, що сполучає між собою станції та . Поїзди рухаються без водіїв, а перони відділені від колій автоматичними дверима, що відкриваються з прибуттям потяга на станцію. 14 лінія — єдина, що повністю пристосована для потреб інвалідів на візках.
2005 RATP вирішує запустити другу автоматизовану лінію, цього разу автоматизація проводиться на найстарішій та найпопулярнішій лінії 1. 3 листопада 2011 року було урочисто запущено перший поїзд без водія. Особливістю автоматизації першої лінії було те, що роботи проводилися без закриття лінії, тобто автоматизовані потяги поступово впроваджувалися в систему і курсували паралельно зі звичайними потягами. Повна автоматизація лінії 1 відбулася 22 грудня 2012 року.
Лінії та станції
Паризький метрополітен налічує 16 ліній, серед них дві лінії не мають сполучення з рештою мережі — це лінії 3bis та 7bis. Мережа метро нараховує 303 станції і їх кількість постійно збільшується.
Оздоблення станцій метро
1899 року Ектор Гімар французький архітектор та декоратор отримав замовлення на оформлення входів в метро. І 1900 року, коли роботи були завершені, парижани були шоковані побаченим: один з варіантів оформлення станцій, запропонований Гімаром, нагадував їм величезні ліани з червоними вогнями, що вночі підсвічували вхід до метро й були схожими на очі монстра. Тож 1902 року було вирішено передати оформлення менш одіозним архітекторам. Але попри це, на сьогоднішній день входи на станції, оздоблені Гімаром, є одним з найвпізнаваніших символів паризького метро, а з 1978 року ще й історичною пам'яткою.
Наразі залишилось лише 86 входів (частина з них була знищена або замінена під час ремонтних робіт 1960-х років), також один вхід був подарований місту Монреаль, ще один зберігається в Національній галереї мистецтв Вашингтона, крім того, в різних містах (Лісабон, Мехіко, Москва, Чикаго) встановлено копії входів Гімара.
Після Гімара метро стали прикрашати канделябри з білим надписом «метро» (фр. métro) або «метрополітен» (фр. métropolitain) на червоному тлі, їх дизайн дещо змінювався з плином часу, а в 1960-х роках з'явилася велика літера «M» жовтого кольору. Тож у паризького метро немає єдиного символу для позначення входу на станцію, до того ж самі входи в метро є дуже різними, деякі з них можуть знаходитись як у стінках якоїсь будівлі (станція на лінії 6), так і просто йти під землю за відсутності будь-якого оздоблення.
В інтер'єрі станцій метро нарозповсюдженішим є оздоблення білою керамічною плиткою. Цей інтер'єр був загальноприйнятим для перших станцій метро, і лише трошки різнився в залежності від компанії-будівельника — СМР або Nord-Sud. На станціях також висіли рекламні проспекти та таблички, що вказували на вихід (встановленні після на станції (1903), коли рятуючись від пожежі, люди побігли в іншу сторону від виходу). Пізніше інтер'єр дещо змінювався, а з відкриттям лінії 14 та оновленням лінії 1, інтер'єр метро набув сучасного вигляду.
Для того, щоб краще орієнтуватись в паризькому метро, кожна станція обладнана його картою-схемою, також трапляються інтерактивні карти, встановлені ще 1937 року. Найкоротший маршрут між двома станціями висвічується на такій карті за допомогою маленьких лампочок. 2000 року ці карти були замінені на нові із сенсорним екраном, що надають також інформацію про сферу послуг та транспортну розв'язку навколо станції, а також вираховують маршрут з урахуванням ремонтних робіт, що проводяться на різних станціях (ці карти пристосовані для використання людьми на інвалідних візках та з вадами зору).
Станції-привиди
Це станції Паризького метрополітену, які не обслуговують пасажирів. Доступ до таких станцій закрито, але їх можна відвідати під час спеціально організованих екскурсій. Станції-привиди, як і багато інших станцій, закрили на початку Другої світової війни 1939 року, і під час війни функціонувало лише 85 станцій. Після визволення Франції метро відновило свою роботу, але деякі станції через низький рівень пасажиропотоку, близькість до інших станцій (, , ) або незручну конструкцію () так і не відкрили. Також серед станцій-привидів існують станції, які були збудовані, але ніколи не обслуговували пасажирів, і навіть не мають виходу назовні (, ). З плином часу деякі закриті станції отримали друге життя й нині використовуються як депо для поїздів (Порт Молітор), службових приміщень (Арсенал), притулку для бездомних (), вентиляційної шахти (Шам де Марс) або знімального майданчика (). Станція (раніше Клуні) майже 50 років була станцією-привидом, але 1988 року була заново відкрита й досі працює.
Тарифи
Одноразовий квиток в паризькому метро — це квиток з магнітною стрічкою, який називається ticket t+. Його можна купити в касах або в торговельних автоматах метрополітену, коштує він 1.70 €, і розповсюджується на усі станції метро, RER (лише в межах Парижа, зона 1), а також на проїзд у автобусі або трамваї та на фунікулер Монмартру. Якщо купити 10 таких квитків одразу, то їх загальна вартість складатиме 12,50 € — це 27% економії. З таким квитком ви можете протягом проміжку часу в півтори години зробити пересадку метро-метро, метро-RER, автобус-автобус, трамвай-трамвай або автобус-трамвай, при цьому не забувайте кожен раз сканувати свій квиток. Також існують інші варіанти оплати.
- Для туристів — це проїзний Paris Visite.
Це проїзний на 2, 3 або 5 днів, на зони 1-3 або 1-5 Парижа, що складається з квитків та карточки. Він дозволяє користуватись метро, RER, автобусами, системою Orlyval, фунікулером Монмартру, регіональними поїздами та трамваями. Цей проїзний починає працювати в день першого сканування квитка. Paris Visite можна придбати в касах або в автоматі, де ви отримаєте квитки, а карточку вам доведеться потім забрати в касі. І хоча в метро можна потрапити лише за допомогою квитків, при перевірці ваш квиток буде недійсним, якщо у вас з собою не буде заповненої пластикової картки!
Або якщо ви плануєте залишитись в Парижі не менше ніж на тиждень, варто купити проїзний Navigo Decouverte. Це картка, що дозволяє користуватись усім публічним транспортом в межах вибраних вами зон. Також ця картка може стати вам у нагоді, для використання публічних велосипедів Парижа .
- Для місцевих жителів — це різного роду проїзні Navigo.
Технічні характеристики
- Загальна довжина ліній метрополітену становить 215 км, з середньою відстанню між станціями 589 м. Всередині Парижа вона не перевищує 500 м.
- Початок руху о 5:30, кінець руху о 01:15, в п'ятницю, суботу та святкові дні о 2:15.
- Рухомий склад нараховує 497 звичайних поїздів та 192 поїзди на шинах, найновіші моделі (MP 05, MF 01) обладнані кондиціонерами та мультимедійними екранами. Більшість поїздів оснащені автокеруванням, це означає, що за нормальних умов водій такого поїзду лише контролює відкривання/закривання дверей. А також на лінії 14 та на лінії 1 курсують безпілотні поїзди. В години пік вранці та ввечері мережею курсують 540–560 поїздів.
- Максимальна швидкість 70 км/год, 80 км/год для лінії 1 та 14, середня швидкість 20 км/год.
- Подача струму відбувається через контактну рейку для звичайних поїздів та через бічні шляхи для поїздів на шинах з напругою 750 вольт.
- Ширина колії становить 1435 мм, колії для звичайних поїздів складаються з стандартних 3 рейок та шляху для автокерування, прокладеного посередині; колії, для поїздів на шинах складаються з двох звичайних рейок, двох шляхів для вертикальних коліс на шинах та двох бічних шляхів для горизонтальних, що скеровують поїзд у потрібному напрямку.
Рухомий склад
Перші поїзди Паризького метрополітену були дуже схожими на трамваї, їх вагони були виготовлені з дерева, кількість вагонів варіювалась від 3 до 8, але такі поїзди були дуже швидко замінені на «відомі» Sprague-Thomson, коли через пожежу на станції метро Курон загинуло 84 людини.
Нові поїзди мали залізні вагони та потужніші двигуни, і довгий час (1908–1983) слугували метро. Вони і досі перебувають у рухомому складі RATP, але лише як історична пам'ятка.
Для того щоб покращити маневреність потягів та збільшити частоту їх прибуття в години пік, було вирішено запровадити метро на шинах. Перший потяг на шинах MP 51 (metro pneumatique 1951), було виготовлено 1951 спільними зусиллями RATP та Michelin, і того ж самого року він почав курсувати в тестовому режимі на відрізку між станціями Порт-де-Ліла і Пре-Сен-Жерве. MP 51 показав кращі показники прискорення та гальмування, водночас зі збільшенням показників техніки безпеки, а також зі зменшенням рівня гучності (в середньому рівень гучності становить 82 дБ для моделей MF та 65 дБ для MP в тунелі). І 1954 приймається рішення впровадити поїзди на шинах на 11 лінії.
Ходова частина MP 51 та інших моделей MP складається з чотирьох вертикальних коліс на шинах, що рухаються по спеціальному шляху з бетону або заліза; чотирьох горизонтальних коліс на шинах, що ведуть поїзд на поворотах, а також слугують струмоприймачами з контактної рейки та чотирьох звичайних металічних коліс, що рухаються по залізній колії і унеможливлюють схід поїзда з рейок.
Але незважаючи на те, що RATP повністю задовольняли характеристики моделей МР, через значні витрати на переобладнання ліній та велику тривалість робіт, 1966 року було вирішено налагодити виробництво нових моделей на залізних колесах. І якщо переобладнання старих мереж під шини було економічно невигідним, то для нових мереж метро як-от в Ліоні, Нанті, Марселі, Монреалі, Мехіко, так само як і на новій лінії Метеор (14) Паризького метрополітену, запровадження поїздів на шинах не становило проблеми.
Нині Паризьким метрополітеном курсують як поїзди на залізних колесах MF (Metro Fer), так і поїзди на шинах MP (Metro Pneumatique).
Моделі поїздів на шинах:
- MP 59: модель, яка була запущена на 1 та 4 лінії, пристосована до ліній з високим пасажиропотоком;
- MP 73: запущена на 6 лінії, що є більшою частиною наземною, тому потребує зниження рівня гучності поїздів;
- MP 89: курсує 14 та 1 лінією;
- MP 05: почала курсувати першою лінією метро 2011, після запуску програми з повної автоматизації, обладнана кондиціонером.
Моделі зі звичайними залізними колесами:
- MF 67: перша модель MF;
- MF 77: спеціально облаштована для сполучення з передмістям, лінії 7,8,13;
- MF 88: лінія 7bis;
- MF 01: нова модель, обладнана кондиціонером.
Застосування «системи Michelin» в інших метрополітенах
Після того як паризький метрополітен став першим у світі метро, що запустило поїзди на шинах, така практика поширилась і на інші міста, і сформувалась так звана «сім'я метро Michelin». До неї крім Парижа (лінії 1, 4, 6, 11 та 14) входять також Марсель, Мехіко, Монреаль (перше метро, що повністю застосовує поїзди на шинах з 1977), Сантьяго (лінія 1, 2 та 5), Лозанна (М 2) та Ліон (лінії А, В, D).
Метро як культурний простір
Паризьке метро що зберегло історичну тяглість з початку 20 століття і до нинішнього часу, переповнене різними культурними та історичними об'єктами, про які зазвичай можна дізнатись з кольорових табличок, що були встановлені RATP на різних станціях метро у зв'язку з святкуванням сторіччя метро в 2000 році.
Так в Паризькому метро існують різні «незвичні» станції, з цікавим оформленням. Вперше ідея створення подібної станції з'явилась у французького письменника, а на той час міністра культури Франції Андре Мальро 1968. Задум полягав у тому, щоб перетворити станцію Лувр-Ріволі на станцію-музей, де за скляними вітринами будуть виставлені прототипи скульптур, так само як в музейних залах Лувру, що знаходиться неподалік. Після публічного успіху такого нововведення, з'являються й інші «культурні станції», такі як: Конкорд, де можна прочитати Декларацію прав людини і громадянина, станція Пон-Ньоф, що розташована недалеко від будинку монетного двору Парижа прикрашена збільшеними копіями монет різних часів, станція Музей мистецтв і ремесел нагадує підводний човен з творів Жуль Верна, станція Варен з копіями скульптур Родена, станція Пармантьє з експозицією присвяченою історії картоплі та інші. До сторіччя метро RATP прикрасила ще 8 станцій (Тюільрі, Європа, Пастер, та інші) тематичними панно.
Крім того паризьке метро має глибокий досвід культурного обміну з іншими країнами. Після того, як копії входів Гімара були подаровані та встановлені в різних містах по всьому світу, у відповідь паризький метрополітен отримав витвори мистецтва з Росії, Португалії, Мексики, США та Канади, кожен з яких розміщено на одній з станцій Паризького метро. Так на станції Мадлен на лінії 14 встановлено вітраж «Курочка ряба» подарований Московським метрополітеном, на станції метро Бір-Хакейм лінія встановлені кольорові скляні перекриття з Чикаго, португальські азулежу на станції метро Єлисейські поля-Клемансо лінія 1, якими повністю вкриті станції Лісабонського метро, мозаїка мексиканського народу на станції метро Пале Рояль-Лувр (лінія 1) та сучасне мистецтво з Монреалю на станції метро Сен-Лазар(лінія 3).
RATP також сприяє тому щоб в метро грала хороша музика. Кожен рік спеціальна комісія відбирає приблизно 350 музикантів, для того щоб вони грали в метро, іноді RATP організовує тематичні дні для музикантів, коли їм дається спільне завдання, як-от вшанувати пам'ять якогось виконавця, виконуючи його пісні або відзначити певну подію. В метро час від часу проходять різні культурні та розважальні заходи. Наприклад, під час Днів культурної та історичної спадщини (Journées européennes du patrimoine) (проходять у вересні), партнером яких також є RATP організовуються незвичні екскурсії завдяки яким, можна побувати в частинах метро, що є зазвичай закритими для відвідувань. Наприклад відвідати кіностудію на станції метро Порт де Ліла, де були зняті сцени з фільмів Амелі, Париже, я люблю тебе (Paris, je t'aime), та інші; побувати на будівельному майданчику лінії 12, щоб побачити гігантський прохідницький щит для риття тунелів 82 метри в довжину та 9 в діаметрі; а також побачити центральний командний пункт 13 лінії.
На жаль, паризьке метро є не тільки культурним простором, а й також майданчиком для діяльності таких груп, як тегери та графітчики, які починають діяти в метро в 80-х роках. І в 90-х роках RATP організовує активну боротьбу проти тегів та графіті за участю поліції, і час від часу над різними угрупуваннями здійснюються судові процеси. Покаранням за такі дії може бути не тільки штраф, а й ув'язнення.
Галерея
- Станція метро Музей мистецтв і ремесел.
- Станція метро Бастилія.
- Станція-музей Лувр-Ріволі.
- Почитайте Декларацію прав людини і громадянина на станції метро Конкорд.
- Курочка ряба (вітраж). Станція метро Мадлен.
- Станція метро Тюїльрі.
- Зображення старовинних монет на станції метро Пон-Ньоф
Див. також
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паризький метрополітен |
- Офіційний сайт RATP
- (англ.)
- Паризьке метро
- Сайт музею історії публічного транспорту Парижа
Примітки
- Le métro, c’est Paris [ 12 травня 2015 у Wayback Machine.] (фр.)
- 17emesiecle.free.fr/Transports.php Сайт про французький транспорт 17 століття
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2011.
- http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k5656632q/f8.image Оригінал путівника по паризькому метро 1905 року
- www.senat.fr/questions/base/1991/qSEQ910816839.html, Скасування першого класу в паризькому метро на сайті французького Сенату.
- www.parisinfo.com/plan-paris/personnes-handicapees-transports/transports-commun-bus-metro-handicapees/dossier/paris-transports-en-commun-et-accessibilite_metro-rer, Сайт з доступності громадського транспорту Парижа для різних груп інвалідів
- www.ratp.fr/fr/ratp/c_9087/ligne-1-un-projet-d-avenir/ [ 19 грудня 2013 у Wayback Machine.], Модернізація першої лінії метро на офоційному сайті RATP]
- www.symbioz.net/index.php?id=13 сайт присвячений громадському транспорту Франції
- www.moma.org/collection/object.php?object_id=2393 Вхід Ектора Гімара в колекції Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку
- www.lepost.fr/article/2011/04/18/2470163_adieu-pili.html[недоступне посилання з листопадаа 2019] Стаття в газеті «Ле Пост» про запровадження нових інтерактивних карт.
- www.20minutes.fr/paris/619533-paris-dans-coulisses-stations-fantomes, Стаття в газеті «20 хвилин» про екскурсію на одну з станцій-привидів.
- www.planet.fr/france-les-stations-fantomes-du-metro-de-paris.40268.1607.html?page=0,5 [ 2011-10-15 у Wayback Machine.], Стаття про станції-привиди
- www.ratp.fr/en/ratp/c_21895/ticket-t/ [ 27 листопада 2011 у Wayback Machine.], Офіційний сайт RATP
- www.saga.ua/43_articles_showarticle_466.html [ 2013-07-24 у Wayback Machine.], Туристична замітка про сумнівність вигоди придбання картки Paris Visite. (рос.)
- www.ratp.fr/en/ratp/c_21894/paris-visite/, Офіційний сайт RATP
- www.livinginparis.org/buy-paris-metro-navigo-decouverte-pass/ [ 15 січня 2012 у Wayback Machine.], Замітка про те, як купити Navigo Decouverte.
- mic-ro.com/metro/metrocity.html?city=Paris, Сайт присвячений метрополітенам в різних містах
- arts-et-metiers.net/pdf/Petit_journal_Metro_2.pdf [ 13 листопада 2012 у Wayback Machine.], Коротко про деякі технічні характеристики метро та його рухомого складу на сайті Музею мистецтв та ремесел
- theconstructor.org/transportation/rubber-tyred-metro/2113/ Схема ходової частини моделей МР та дані про метро на шинах в інших країнах
- emdx.org/rail/metro/principe.php, Історія метро на шинах.
- www.ratp.fr/en/ratp/c_5114/living-heritage/ [ 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Інформаційні таблички присвячені історичним або культурним подіям, пов'язаним з метро.
- www.ratp.fr/fr/upload/docs/application/pdf/2011-10/dp_culture.pdf [ 27 травня 2012 у Wayback Machine.], Прес-реліз компанії RATP, присвячений культурному життю в метро.
- www.youtube.com/watch?v=ok8h_4fFi0E&feature=related, Львівські музики в паризькому метро.
- www.ratp.fr/fr/ratp/c_5103/musique/ [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.], Відео одного з тематичних днів присвяченого Жоржу Брассансу
- www.journeesdupatrimoine.culture.fr/partenaires/ratp [ 8 листопада 2011 у Wayback Machine.], Дні культурної та історичної спадщини в паризькому метро.
- www.blogencommun.fr/2008-04-tagueurs-dans-le-metro/ [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.], Відео про організовану групу тегерів в метро
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pari zke metro pari zkij metropolite n fr Metro de Paris skorochennya vid pervinnoyi nazvi stolichna zaliznicya fr chemin de fer metropolitain slova metropoliten i metro stali zagalnovzhivanimi v usomu sviti same zavdyaki parizkomu metro merezha shvidkisnogo pidzemnogo gromadskogo transportu Parizha Parizkij metropolitenOpisKrayina FranciyaMistoParizh ta okoliciData vidkrittya19 lipnya 1900Shodennij pasazhiropotik5 mlnRichnij pasazhiropotik1 5 mlrdSajtratp infoVlasnikRATP i dOperatorRATPMarshrutna merezhaKilkist linij16Kilkist stancij303Dovzhina merezhi205 kmOsnovni tipi ruhomogo skladudShirina koliyiyevropejska koliyaElektrifikaciyadShema marshrutiv Parizkij metropoliten u Vikishovishi Vhid u metro poznachenij abo velikoyu literoyu M abo tablichkami Metro chi Metropolitain Merezha metro ohoplyuye ves Parizh i jogo najblizhchi primiski naseleni punkti Metro pobudovane vidnosno negliboko glibshe roztashovana merezha primiskih elektropoyizdiv RER yaka peretinaye francuzku stolicyu dekilkoma liniyami A B C D E pid zemleyu Parizkij metropoliten odin z najstarishih na kontinenti drugij pislya budapeshtskogo 19 lipnya 1900 roku bulo vidkrito pershu liniyu parizkogo metro mizh stanciyami Port de Vensen ta Port Majo Osoblivistyu Parizkogo metropolitenu ye korotki peregoni mizh stanciyami velika shilnist merezhi metropolitenu u centri mista IstoriyaGromadskij transport Parizha do 1900 roku Parizkij omnibus Persha sproba stvoriti merezhu gromadskogo transportu v Parizhi datuyetsya 1662 rokom koli vidomij filosof ta matematik Blez Paskal razom zi svoyim drugom gercogom Ruanskim zaproponuvali zapustiti merezhu tak zvanih karet za p yat su fr Carrosses a cinq sols Kareta za p yat su kursuvala p yatma postijnimi marshrutami v mezhah Parizha za fiksovanim grafikom i mogla vmistiti 8 pasazhiriv Ale 1679 roku cherez podorozhchannya proyizdu ta prijnyattya parlamentaryami rishennya sho zaboronyalo pazham lakeyam ta soldatam koristuvatis karetami 1679 roku kareti za p yat su povnistyu znikli Nastupnik kareti Bleza Paskalya z yavivsya v Parizhi lishe 1828 roku ce buv kinnij omnibus Stanom na 1860 rik merezha omnibusiv narahovuvala 25 linij z fiksovanimi zupinkami ta 503 kareti Naprikinci 1860 h v Parizhi z vlyayetsya liniya kinnogo tramvayu konki Do 1870 roku i omnibusi i tramvayi vikoristovuvali yak tyazhnu silu lishe konej i pid kinec 19 stolittya v Parizhi narahovuvalos blizko 16 tisyach konej zadiyanih v roboti gromadskogo transportu blizko 5 tisyach dlya tramvayiv ta 11 dlya omnibusiv U 1875 z yavlyayutsya tramvayi yaki pracyuyut na paru a 1888 nareshti j elektrichni tramvayi U 1889 roci pid chas Vsesvitnoyi vistavki stala vidchutnoyu problema nespromozhnosti gromadskogo transportu Parizha obslugovuvati veliku kilkist pasazhiriv Do togo zh dlya Parizha naselennya yakogo za 19 stolittya yaksho rahuvati razom z peredmistyam zroslo majzhe vchetvero gostro stala problema perevantazhennya ta nedostatnoyi koncentraciyi miskogo transportu vseredini mista Inshi yevropejski mista takozh zitknulis z podibnimi problemami naslidkom chogo stala poyava u 1863 roci Londonskoyi pidzemki yakoyu spochatku kursuvali parovozi a z 1890 roku elektropoyizdi A na kontinenti pershe metro vidkrilos 1896 roku v Budapeshti Foldalatti do svyatkuvannya tisyacholittya Ugorshini Tomu pochinayuchi z 1856 i azh do 1890 roku pochalos obgovorennya shodo stvorennya novoyi transportnoyi merezhi Osnovni superechki vinikli mizh miscevoyu vladoyu ta departamentom shodo togo chi ce maye buti vnutrishnomiska merezha chi merezha sho spoluchala b misto z golovnimi zaliznichnimi vokzalami Parizha yaki zabezpechuvali spoluchennya z inshimi mistami departamentu I lishe 20 kvitnya 1896 unaslidok zbigu riznih obstavin takih yak zbilshennya naselennya zmina politichnogo balansu industrialne lobi vidstavannya vid inshih velikih mist ta nasampered nablizhennya Vsesvitnoyi vistavki 1900 roku bulo prijnyato proekt Fyulzhensa Byenvenyu Zgidno z cim proektom nova transportna merezha yavlyala soboyu pidzemnu merezhu elektropoyizdiv dlya perevezennya pasazhiriv ta yih ruchnogo bagazhu v mezhah mista Parizh Budivnictvo metropolitenu Zanurennya metalevih konstrukcij v SenuMetalevi konstrukciyi na ploshi San Mishel pered zagliblennyam 4 zhovtnya 1898 roku pislya pidpisannya ugodi mizh mistom ta kompaniyeyu zabudovnikom Compagnie de fer metropolitain de Paris SMR pochalis pidgotovchi roboti z budivnictva pershoyi liniyi metro Dlya togo shob prishvidshiti tempi robit sho mali trivati do 1900 roku zamist prokladati tuneli pid dorogami bulo virisheno buduvati metro vidkritim sposobom prokladayuchi transheyi yaki potim zasipalis gruntom I vzhe 15 chervnya 1900 persha liniya metro projshla viprobovuvannya a 19 lipnya vidbulos yiyi urochiste vidkrittya dlya togo shob obslugovuvati zmagannya litnih olimpijskih igor sho v cej chas prohodili u Vensenskomu lisi Na moment vidkrittya buli povnistyu zakincheni lishe 8 stancij 10 inshih buli vidkriti protyagom kilkoh nastupnih misyaciv Poyizdi na cij liniyi kursuvali kozhni 3 6 hvilin a kvitok koshtuvav 25 santimiv dlya pershogo klasu ta 15 dlya drugogo Odrazu pislya vidkrittya metro malo shalenij uspih sered gromadyan bo dozvolyalo yim z bilshim komfortom ta za korotshij vidrizok chasu distatis do miscya priznachennya Tozh odrazu slidom za budivnictvom pershoyi linij metro pochalos budivnictvo drugoyi ta tretoyi linij metro Budivnictvo chetvertoyi liniyi 1905 1910 bulo najbilsh ochikuvanim ta vidovishnim adzhe vona mala peretinati Senu pid zemleyu Dlya cogo na zemnij poverhni buli sporudzhenni kriti metalevi konstrukciyi kesoni yaki potim vidbuksiruvali na misce priznachennya ta zanurili u vodu V nizhnij chastini kesoniv bula kamera dlya robitnikiv yaki vidobuvali richnij grunt na poverhnyu takim chinom pogliblyuyuchi sam keson u grunt Dlya pivnichnogo rukava Seni znadobilosya tri kesoni a dlya pivdennogo dva Stanciyi Sen Mishel ta Site takozh buli zibrani na poverhni a potim zagliblenni 5 listopada kompaniya Nord Sud vidkrivaye liniyu A piznishe pislya zlittya Nord Sud z SMR v 1920 h rokah liniya 12 yaka peretinaye Parizh v napryamku pivnich pivdennij zahid Spochatku planuvalos buduvati tunel na velikij glibini ale pislya doslidzhennya gruntu viyavilos sho ce nemozhlivo tomu liniya maye bagato viginiv V 1911 vidkrivayetsya druga liniya kompaniyi Nord Sud liniya B piznishe 13 Stanciyi Nord Sud majzhe nichim ne vidriznyalis vid stancij SMR hocha prijnyato vvazhati sho voni buli ohajnishimi a yih ozdoblennya bulo vishukanishim Stanom na 1913 rik v Parizhi narahovuvalos 10 linij i merezha stancij prodovzhuvala rozshiryuvatis pid chas Pershoyi svitovoyi vijni U mizhvoyennij period vidkrilis liniyi 9 10 ta 11 U 1920 h rokah metro syagnulo mezhi miskih okolic naselennya yakih majzhe zrivnyalos z naselennyam Parizha i ce zmusilo miscevu vladu razom z departamentom pereglyanuti koncepciyu rozvitku metro 1899 j dozvoliti budivnictvo novih stancij Vidpovidno do cogo planu pochalos budivnictvo prodovzhennya 1 9 ta 12 ranishe liniya A Nord Sud linij I 1934 roku poyizdi metro vpershe dosyagli okolici Parizha Bulon Biyankur Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni cej proces bulo prizupineno Pislya zakinchennya vijni ta vidnovlennya roboti metro ministerstvo transportu prijmaye rishennya pro zakrittya SMR cherez zanadto aktivnu spivpracyu z okupantami i 1949 roku stvoryuyetsya nove pidpriyemstvo RATP yake dosi kontrolyuye robotu Parizkogo metropolitenu V pislyavoyennij period 1950 ti roki cherez vidsutnist koshtiv budivnictvo novih stancij pripinyayetsya ale natomist vidbuvayetsya onovlennya sistemi modernizaciya stancij ta zapusk metro na shinah 1956 roku Na pochatku 1960 h koli Parizh perepovnyuyut avtomobili vlada virishuye vidnoviti interes do metro i roboti po rozshirennyu merezhi vidnovlyuyutsya Tak 1961 roku pochinayetsya budivnictvo shvidkisnoyi merezhi zaliznichnogo spoluchennya Parizha ta jogo okolic sho otrimala nazvu RER U 70 h 80 h metro vidnovlyuye shvidki tempi rozvitku 1968 roku zamist komposteriv z yavlyayutsya turniketi j vidpovidno pershi kvitki z magnitnoyu strichkoyu vidbuvayetsya prodovzhennya linij metro za mezhi Parizha a 1983 roku perestaye kursuvati ostannij Sprague Thomson istorichnij simvol parizkogo metro 1991 roku v Parizkomu metro znikaye podil na dva klasi 1992 roku liniyi metro dosyagayut biznesovogo centru Parizha Lya Defans 15 zhovtnya 1998 bulo vidkrito metro takozh vidomu pid nazvoyu Meteor Metro Est Ouest Rapide Ce persha povnistyu avtomatizovana liniya Parizkogo metro sho spoluchaye mizh soboyu stanciyi ta Poyizdi ruhayutsya bez vodiyiv a peroni viddileni vid kolij avtomatichnimi dverima sho vidkrivayutsya z pributtyam potyaga na stanciyu 14 liniya yedina sho povnistyu pristosovana dlya potreb invalidiv na vizkah 2005 RATP virishuye zapustiti drugu avtomatizovanu liniyu cogo razu avtomatizaciya provoditsya na najstarishij ta najpopulyarnishij liniyi 1 3 listopada 2011 roku bulo urochisto zapusheno pershij poyizd bez vodiya Osoblivistyu avtomatizaciyi pershoyi liniyi bulo te sho roboti provodilisya bez zakrittya liniyi tobto avtomatizovani potyagi postupovo vprovadzhuvalisya v sistemu i kursuvali paralelno zi zvichajnimi potyagami Povna avtomatizaciya liniyi 1 vidbulasya 22 grudnya 2012 roku Liniyi ta stanciyiDokladnishe Spisok stancij Parizkogo metropolitenu Parizkij metropoliten nalichuye 16 linij sered nih dvi liniyi ne mayut spoluchennya z reshtoyu merezhi ce liniyi 3bis ta 7bis Merezha metro narahovuye 303 stanciyi i yih kilkist postijno zbilshuyetsya Vidkrittya Ostannye prodovzhennya Kilkist stancij Dovzhina Modeli poyizdiv Richnij pasazhiropotik Ser dovzh mizh stanciyami Kincevi stanciyi Korotka harakteristika1900 1992 25 16 6 km MP 89 MP 05 165 921 408 692 Lya Defans Shato de Vensenn Najpersha i najbilsh vidviduvana liniya liniyeyu kursuyut poyizdi na shinah povnistyu avtomatizovana1900 1903 25 12 3 km MF 01 95 945 503 513 Port Dofin Nasjon Obladnana dlya avtokeruvannya z 25 stancij 4 ye nadzemnimi na cij liniyi planuyut v pershu chergu vprovaditi novi poyizdi MF 20001904 1971 25 11 7 km MF 67 91 655 659 488 Pon de Levalua Galyeni Obladnana dlya avtokeruvannya1971 1971 4 1 3 km MF 67 433 Port de Lila Gambetta Izolovana liniya ne obladnana dlya avtokeruvannya najkorotsha ta najmensh vidviduvana liniyeyu kursuyut poyizdi z 3 vagonami 1908 2013 27 10 6 km MP 59 MP 89 155 348 608 424 Port de Klinyankur Meri de Monruzh Druga po zavantazhenosti liniya obladnana dlya avtokeruvannya liniyeyu kursuyut najpersha model na shinah MP 59 poyizdi mayut 6 vagoniv zamist 5 velika teploviddacha ciyeyi modeli mozhe sprichinyati pidvishennya temperaturi na stanciyah osoblivo v litnij period oskilki liniya ye povnistyu pidzemnoyu 1906 1985 22 14 6 km MF 67 MF 01 92 778 870 695 Bobinyi Pablo Pikasso Plyas d Itali Obladnana dlya avtokeruvannya prohodit cherez mist Austerlic 1909 1942 28 13 6 km MP 73 104 102 370 504 Sharl de Goll Etual Nasjon Obladnana dlya avtokeruvannya kursuyut poyizdi na shinah 13 z 28 stancij ye nazemnimi nazemna chastina prohodit po viadukam pobudovanih po seredini shirokih vulic peretinaye Senu cherez mist Bir Hakejma ta mist Bersi 1910 1987 38 22 4 km MF 77 121 341 833 605 Lya Kurnev 8 me 1945 Meri d Ivri Vilzhuyif Luyi Aragon Obladnana dlya avtokeruvannya odna z najdovshih linij 1967 1967 8 3 1 km MF 88 443 Luyi Blan Pre Sen Zherve Izolovana liniya odna z najglibshih chastkovo prohodit po pidzemnomu viaduku sho spirayetsya na pokladi vapnyaku Maye z yednannya z liniyeyu 3bis 1913 2011 38 23 4 km MF 77 92 041 135 614 Balar Puent dyu Lyak Najdovsha liniya obladnana dlya avtokeruvannya 1922 1937 37 19 6 km MF 67 119 885 878 544 Pon de Sevr Meri de Montrej Osnashena avtokeruvannyam obslugovuye zhiteliv mista Bulon Biyankur 1923 1981 23 11 7 km MF 67 40 411 341 532 Bulon Pon de Sen Klu Gar d Osterlic Ne obladnana dlya avtokeruvannya 1935 1937 13 6 3 km MP 59 MP 73 46 854 797 525 Meri de Lila Shatle Obladnana dlya avtokeruvannya ta poyizdami na shinah 1910 1934 28 13 9 km MF 67 81 409 421 515 Front Popyuler Meri d Issi Kolishnya liniya A pobudovana kompaniyeyu Nord Sud obladnana dlya avtokeruvannya 1911 2008 32 24 3 km MF 77 114 821 166 776 Anyer Zhennvilye Le Kurtij Sen Deni Universite Shatijon Monruzh Kolishnya liniya V pobudovana kompaniyeyu Nord Sud obladnana dlya avtokeruvannya ta dverima sho vidmezhovuyut peron vid kolij i avtomatichno vidkrivayutsya po pributti poyizda 1998 2007 9 9 km MP 89 62 469 502 1 129 Sen Lazar Olimpiad Persha povnistyu avtomatizovana liniya metro kursuyut poyizdi na shinah zapushena 1998 roku i ye najsuchasnishoyu liniyeyu metro Ozdoblennya stancij metro Vhid na stanciyu metro z ochima monstra Interaktivna karta 1937 roku 1899 roku Ektor Gimar francuzkij arhitektor ta dekorator otrimav zamovlennya na oformlennya vhodiv v metro I 1900 roku koli roboti buli zaversheni parizhani buli shokovani pobachenim odin z variantiv oformlennya stancij zaproponovanij Gimarom nagaduvav yim velichezni liani z chervonimi vognyami sho vnochi pidsvichuvali vhid do metro j buli shozhimi na ochi monstra Tozh 1902 roku bulo virisheno peredati oformlennya mensh odioznim arhitektoram Ale popri ce na sogodnishnij den vhodi na stanciyi ozdobleni Gimarom ye odnim z najvpiznavanishih simvoliv parizkogo metro a z 1978 roku she j istorichnoyu pam yatkoyu Narazi zalishilos lishe 86 vhodiv chastina z nih bula znishena abo zaminena pid chas remontnih robit 1960 h rokiv takozh odin vhid buv podarovanij mistu Monreal she odin zberigayetsya v Nacionalnij galereyi mistectv Vashingtona krim togo v riznih mistah Lisabon Mehiko Moskva Chikago vstanovleno kopiyi vhodiv Gimara Pislya Gimara metro stali prikrashati kandelyabri z bilim nadpisom metro fr metro abo metropoliten fr metropolitain na chervonomu tli yih dizajn desho zminyuvavsya z plinom chasu a v 1960 h rokah z yavilasya velika litera M zhovtogo koloru Tozh u parizkogo metro nemaye yedinogo simvolu dlya poznachennya vhodu na stanciyu do togo zh sami vhodi v metro ye duzhe riznimi deyaki z nih mozhut znahoditis yak u stinkah yakoyis budivli stanciya na liniyi 6 tak i prosto jti pid zemlyu za vidsutnosti bud yakogo ozdoblennya V inter yeri stancij metro narozpovsyudzhenishim ye ozdoblennya biloyu keramichnoyu plitkoyu Cej inter yer buv zagalnoprijnyatim dlya pershih stancij metro i lishe troshki riznivsya v zalezhnosti vid kompaniyi budivelnika SMR abo Nord Sud Na stanciyah takozh visili reklamni prospekti ta tablichki sho vkazuvali na vihid vstanovlenni pislya na stanciyi 1903 koli ryatuyuchis vid pozhezhi lyudi pobigli v inshu storonu vid vihodu Piznishe inter yer desho zminyuvavsya a z vidkrittyam liniyi 14 ta onovlennyam liniyi 1 inter yer metro nabuv suchasnogo viglyadu Dlya togo shob krashe oriyentuvatis v parizkomu metro kozhna stanciya obladnana jogo kartoyu shemoyu takozh traplyayutsya interaktivni karti vstanovleni she 1937 roku Najkorotshij marshrut mizh dvoma stanciyami visvichuyetsya na takij karti za dopomogoyu malenkih lampochok 2000 roku ci karti buli zamineni na novi iz sensornim ekranom sho nadayut takozh informaciyu pro sferu poslug ta transportnu rozv yazku navkolo stanciyi a takozh virahovuyut marshrut z urahuvannyam remontnih robit sho provodyatsya na riznih stanciyah ci karti pristosovani dlya vikoristannya lyudmi na invalidnih vizkah ta z vadami zoru Stanciyi prividi Ce stanciyi Parizkogo metropolitenu yaki ne obslugovuyut pasazhiriv Dostup do takih stancij zakrito ale yih mozhna vidvidati pid chas specialno organizovanih ekskursij Stanciyi prividi yak i bagato inshih stancij zakrili na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 1939 roku i pid chas vijni funkcionuvalo lishe 85 stancij Pislya vizvolennya Franciyi metro vidnovilo svoyu robotu ale deyaki stanciyi cherez nizkij riven pasazhiropotoku blizkist do inshih stancij abo nezruchnu konstrukciyu tak i ne vidkrili Takozh sered stancij prividiv isnuyut stanciyi yaki buli zbudovani ale nikoli ne obslugovuvali pasazhiriv i navit ne mayut vihodu nazovni Z plinom chasu deyaki zakriti stanciyi otrimali druge zhittya j nini vikoristovuyutsya yak depo dlya poyizdiv Port Molitor sluzhbovih primishen Arsenal pritulku dlya bezdomnih ventilyacijnoyi shahti Sham de Mars abo znimalnogo majdanchika Stanciya ranishe Kluni majzhe 50 rokiv bula stanciyeyu prividom ale 1988 roku bula zanovo vidkrita j dosi pracyuye TarifiVikoristanij proyiznij kvitok Parizkogo metro ticket t Odnorazovij kvitok v parizkomu metro ce kvitok z magnitnoyu strichkoyu yakij nazivayetsya ticket t Jogo mozhna kupiti v kasah abo v torgovelnih avtomatah metropolitenu koshtuye vin 1 70 i rozpovsyudzhuyetsya na usi stanciyi metro RER lishe v mezhah Parizha zona 1 a takozh na proyizd u avtobusi abo tramvayi ta na funikuler Monmartru Yaksho kupiti 10 takih kvitkiv odrazu to yih zagalna vartist skladatime 12 50 ce 27 ekonomiyi Z takim kvitkom vi mozhete protyagom promizhku chasu v pivtori godini zrobiti peresadku metro metro metro RER avtobus avtobus tramvaj tramvaj abo avtobus tramvaj pri comu ne zabuvajte kozhen raz skanuvati svij kvitok Takozh isnuyut inshi varianti oplati Dlya turistiv ce proyiznij Paris Visite Ce proyiznij na 2 3 abo 5 dniv na zoni 1 3 abo 1 5 Parizha sho skladayetsya z kvitkiv ta kartochki Vin dozvolyaye koristuvatis metro RER avtobusami sistemoyu Orlyval funikulerom Monmartru regionalnimi poyizdami ta tramvayami Cej proyiznij pochinaye pracyuvati v den pershogo skanuvannya kvitka Paris Visite mozhna pridbati v kasah abo v avtomati de vi otrimayete kvitki a kartochku vam dovedetsya potim zabrati v kasi I hocha v metro mozhna potrapiti lishe za dopomogoyu kvitkiv pri perevirci vash kvitok bude nedijsnim yaksho u vas z soboyu ne bude zapovnenoyi plastikovoyi kartki Abo yaksho vi planuyete zalishitis v Parizhi ne menshe nizh na tizhden varto kupiti proyiznij Navigo Decouverte Ce kartka sho dozvolyaye koristuvatis usim publichnim transportom v mezhah vibranih vami zon Takozh cya kartka mozhe stati vam u nagodi dlya vikoristannya publichnih velosipediv Parizha Dlya miscevih zhiteliv ce riznogo rodu proyizni Navigo Tehnichni harakteristikiZagalna dovzhina linij metropolitenu stanovit 215 km z serednoyu vidstannyu mizh stanciyami 589 m Vseredini Parizha vona ne perevishuye 500 m Pochatok ruhu o 5 30 kinec ruhu o 01 15 v p yatnicyu subotu ta svyatkovi dni o 2 15 Ruhomij sklad narahovuye 497 zvichajnih poyizdiv ta 192 poyizdi na shinah najnovishi modeli MP 05 MF 01 obladnani kondicionerami ta multimedijnimi ekranami Bilshist poyizdiv osnasheni avtokeruvannyam ce oznachaye sho za normalnih umov vodij takogo poyizdu lishe kontrolyuye vidkrivannya zakrivannya dverej A takozh na liniyi 14 ta na liniyi 1 kursuyut bezpilotni poyizdi V godini pik vranci ta vvecheri merezheyu kursuyut 540 560 poyizdiv Maksimalna shvidkist 70 km god 80 km god dlya liniyi 1 ta 14 serednya shvidkist 20 km god Podacha strumu vidbuvayetsya cherez kontaktnu rejku dlya zvichajnih poyizdiv ta cherez bichni shlyahi dlya poyizdiv na shinah z naprugoyu 750 volt Shirina koliyi stanovit 1435 mm koliyi dlya zvichajnih poyizdiv skladayutsya z standartnih 3 rejok ta shlyahu dlya avtokeruvannya prokladenogo poseredini koliyi dlya poyizdiv na shinah skladayutsya z dvoh zvichajnih rejok dvoh shlyahiv dlya vertikalnih kolis na shinah ta dvoh bichnih shlyahiv dlya gorizontalnih sho skerovuyut poyizd u potribnomu napryamku Ruhomij sklad Pershi poyizdi Parizkogo metropolitenu buli duzhe shozhimi na tramvayi yih vagoni buli vigotovleni z dereva kilkist vagoniv variyuvalas vid 3 do 8 ale taki poyizdi buli duzhe shvidko zamineni na vidomi Sprague Thomson koli cherez pozhezhu na stanciyi metro Kuron zaginulo 84 lyudini Novi poyizdi mali zalizni vagoni ta potuzhnishi dviguni i dovgij chas 1908 1983 sluguvali metro Voni i dosi perebuvayut u ruhomomu skladi RATP ale lishe yak istorichna pam yatka Poyizd Sprague ThomsonHodova chastina MP 89 Dlya togo shob pokrashiti manevrenist potyagiv ta zbilshiti chastotu yih pributtya v godini pik bulo virisheno zaprovaditi metro na shinah Pershij potyag na shinah MP 51 metro pneumatique 1951 bulo vigotovleno 1951 spilnimi zusillyami RATP ta Michelin i togo zh samogo roku vin pochav kursuvati v testovomu rezhimi na vidrizku mizh stanciyami Port de Lila i Pre Sen Zherve MP 51 pokazav krashi pokazniki priskorennya ta galmuvannya vodnochas zi zbilshennyam pokaznikiv tehniki bezpeki a takozh zi zmenshennyam rivnya guchnosti v serednomu riven guchnosti stanovit 82 dB dlya modelej MF ta 65 dB dlya MP v tuneli I 1954 prijmayetsya rishennya vprovaditi poyizdi na shinah na 11 liniyi Hodova chastina MP 51 ta inshih modelej MP skladayetsya z chotiroh vertikalnih kolis na shinah sho ruhayutsya po specialnomu shlyahu z betonu abo zaliza chotiroh gorizontalnih kolis na shinah sho vedut poyizd na povorotah a takozh sluguyut strumoprijmachami z kontaktnoyi rejki ta chotiroh zvichajnih metalichnih kolis sho ruhayutsya po zaliznij koliyi i unemozhlivlyuyut shid poyizda z rejok Ale nezvazhayuchi na te sho RATP povnistyu zadovolnyali harakteristiki modelej MR cherez znachni vitrati na pereobladnannya linij ta veliku trivalist robit 1966 roku bulo virisheno nalagoditi virobnictvo novih modelej na zaliznih kolesah I yaksho pereobladnannya starih merezh pid shini bulo ekonomichno nevigidnim to dlya novih merezh metro yak ot v Lioni Nanti Marseli Monreali Mehiko tak samo yak i na novij liniyi Meteor 14 Parizkogo metropolitenu zaprovadzhennya poyizdiv na shinah ne stanovilo problemi Nini Parizkim metropolitenom kursuyut yak poyizdi na zaliznih kolesah MF Metro Fer tak i poyizdi na shinah MP Metro Pneumatique Modeli poyizdiv na shinah MP 59 model yaka bula zapushena na 1 ta 4 liniyi pristosovana do linij z visokim pasazhiropotokom MP 73 zapushena na 6 liniyi sho ye bilshoyu chastinoyu nazemnoyu tomu potrebuye znizhennya rivnya guchnosti poyizdiv MP 89 kursuye 14 ta 1 liniyeyu MP 05 pochala kursuvati pershoyu liniyeyu metro 2011 pislya zapusku programi z povnoyi avtomatizaciyi obladnana kondicionerom Modeli zi zvichajnimi zaliznimi kolesami MF 67 persha model MF MF 77 specialno oblashtovana dlya spoluchennya z peredmistyam liniyi 7 8 13 MF 88 liniya 7bis MF 01 nova model obladnana kondicionerom Zastosuvannya sistemi Michelin v inshih metropolitenah Pislya togo yak parizkij metropoliten stav pershim u sviti metro sho zapustilo poyizdi na shinah taka praktika poshirilas i na inshi mista i sformuvalas tak zvana sim ya metro Michelin Do neyi krim Parizha liniyi 1 4 6 11 ta 14 vhodyat takozh Marsel Mehiko Monreal pershe metro sho povnistyu zastosovuye poyizdi na shinah z 1977 Santyago liniya 1 2 ta 5 Lozanna M 2 ta Lion liniyi A V D Metro yak kulturnij prostirInformacijni tablichki RATP Parizke metro sho zbereglo istorichnu tyaglist z pochatku 20 stolittya i do ninishnogo chasu perepovnene riznimi kulturnimi ta istorichnimi ob yektami pro yaki zazvichaj mozhna diznatis z kolorovih tablichok sho buli vstanovleni RATP na riznih stanciyah metro u zv yazku z svyatkuvannyam storichchya metro v 2000 roci Tak v Parizkomu metro isnuyut rizni nezvichni stanciyi z cikavim oformlennyam Vpershe ideya stvorennya podibnoyi stanciyi z yavilas u francuzkogo pismennika a na toj chas ministra kulturi Franciyi Andre Malro 1968 Zadum polyagav u tomu shob peretvoriti stanciyu Luvr Rivoli na stanciyu muzej de za sklyanimi vitrinami budut vistavleni prototipi skulptur tak samo yak v muzejnih zalah Luvru sho znahoditsya nepodalik Pislya publichnogo uspihu takogo novovvedennya z yavlyayutsya j inshi kulturni stanciyi taki yak Konkord de mozhna prochitati Deklaraciyu prav lyudini i gromadyanina stanciya Pon Nof sho roztashovana nedaleko vid budinku monetnogo dvoru Parizha prikrashena zbilshenimi kopiyami monet riznih chasiv stanciya Muzej mistectv i remesel nagaduye pidvodnij choven z tvoriv Zhul Verna stanciya Varen z kopiyami skulptur Rodena stanciya Parmantye z ekspoziciyeyu prisvyachenoyu istoriyi kartopli ta inshi Do storichchya metro RATP prikrasila she 8 stancij Tyuilri Yevropa Paster ta inshi tematichnimi panno Krim togo parizke metro maye glibokij dosvid kulturnogo obminu z inshimi krayinami Pislya togo yak kopiyi vhodiv Gimara buli podarovani ta vstanovleni v riznih mistah po vsomu svitu u vidpovid parizkij metropoliten otrimav vitvori mistectva z Rosiyi Portugaliyi Meksiki SShA ta Kanadi kozhen z yakih rozmisheno na odnij z stancij Parizkogo metro Tak na stanciyi Madlen na liniyi 14 vstanovleno vitrazh Kurochka ryaba podarovanij Moskovskim metropolitenom na stanciyi metro Bir Hakejm liniya vstanovleni kolorovi sklyani perekrittya z Chikago portugalski azulezhu na stanciyi metro Yelisejski polya Klemanso liniya 1 yakimi povnistyu vkriti stanciyi Lisabonskogo metro mozayika meksikanskogo narodu na stanciyi metro Pale Royal Luvr liniya 1 ta suchasne mistectvo z Monrealyu na stanciyi metro Sen Lazar liniya 3 RATP takozh spriyaye tomu shob v metro grala horosha muzika Kozhen rik specialna komisiya vidbiraye priblizno 350 muzikantiv dlya togo shob voni grali v metro inodi RATP organizovuye tematichni dni dlya muzikantiv koli yim dayetsya spilne zavdannya yak ot vshanuvati pam yat yakogos vikonavcya vikonuyuchi jogo pisni abo vidznachiti pevnu podiyu V metro chas vid chasu prohodyat rizni kulturni ta rozvazhalni zahodi Napriklad pid chas Dniv kulturnoyi ta istorichnoyi spadshini Journees europeennes du patrimoine prohodyat u veresni partnerom yakih takozh ye RATP organizovuyutsya nezvichni ekskursiyi zavdyaki yakim mozhna pobuvati v chastinah metro sho ye zazvichaj zakritimi dlya vidviduvan Napriklad vidvidati kinostudiyu na stanciyi metro Port de Lila de buli znyati sceni z filmiv Ameli Parizhe ya lyublyu tebe Paris je t aime ta inshi pobuvati na budivelnomu majdanchiku liniyi 12 shob pobachiti gigantskij prohidnickij shit dlya rittya tuneliv 82 metri v dovzhinu ta 9 v diametri a takozh pobachiti centralnij komandnij punkt 13 liniyi Na zhal parizke metro ye ne tilki kulturnim prostorom a j takozh majdanchikom dlya diyalnosti takih grup yak tegeri ta grafitchiki yaki pochinayut diyati v metro v 80 h rokah I v 90 h rokah RATP organizovuye aktivnu borotbu proti tegiv ta grafiti za uchastyu policiyi i chas vid chasu nad riznimi ugrupuvannyami zdijsnyuyutsya sudovi procesi Pokarannyam za taki diyi mozhe buti ne tilki shtraf a j uv yaznennya Galereya Stanciya metro Muzej mistectv i remesel Stanciya metro Bastiliya Stanciya muzej Luvr Rivoli Pochitajte Deklaraciyu prav lyudini i gromadyanina na stanciyi metro Konkord Kurochka ryaba vitrazh Stanciya metro Madlen Stanciya metro Tyuyilri Zobrazhennya starovinnih monet na stanciyi metro Pon NofDiv takozhRER Metro Spisok stancij Parizkogo metropolitenuDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Parizkij metropolitenOficijnij sajt RATP angl Parizke metro Sajt muzeyu istoriyi publichnogo transportu ParizhaPrimitkiLe metro c est Paris 12 travnya 2015 u Wayback Machine fr 17emesiecle free fr Transports php Sajt pro francuzkij transport 17 stolittya Arhiv originalu za 23 grudnya 2014 Procitovano 6 grudnya 2011 http gallica bnf fr ark 12148 bpt6k5656632q f8 image Original putivnika po parizkomu metro 1905 roku www senat fr questions base 1991 qSEQ910816839 html Skasuvannya pershogo klasu v parizkomu metro na sajti francuzkogo Senatu www parisinfo com plan paris personnes handicapees transports transports commun bus metro handicapees dossier paris transports en commun et accessibilite metro rer Sajt z dostupnosti gromadskogo transportu Parizha dlya riznih grup invalidiv www ratp fr fr ratp c 9087 ligne 1 un projet d avenir 19 grudnya 2013 u Wayback Machine Modernizaciya pershoyi liniyi metro na ofocijnomu sajti RATP www symbioz net index php id 13 sajt prisvyachenij gromadskomu transportu Franciyi www moma org collection object php object id 2393 Vhid Ektora Gimara v kolekciyi Muzeyu suchasnogo mistectva v Nyu Jorku www lepost fr article 2011 04 18 2470163 adieu pili html nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Stattya v gazeti Le Post pro zaprovadzhennya novih interaktivnih kart www 20minutes fr paris 619533 paris dans coulisses stations fantomes Stattya v gazeti 20 hvilin pro ekskursiyu na odnu z stancij prividiv www planet fr france les stations fantomes du metro de paris 40268 1607 html page 0 5 2011 10 15 u Wayback Machine Stattya pro stanciyi prividi www ratp fr en ratp c 21895 ticket t 27 listopada 2011 u Wayback Machine Oficijnij sajt RATP www saga ua 43 articles showarticle 466 html 2013 07 24 u Wayback Machine Turistichna zamitka pro sumnivnist vigodi pridbannya kartki Paris Visite ros www ratp fr en ratp c 21894 paris visite Oficijnij sajt RATP www livinginparis org buy paris metro navigo decouverte pass 15 sichnya 2012 u Wayback Machine Zamitka pro te yak kupiti Navigo Decouverte mic ro com metro metrocity html city Paris Sajt prisvyachenij metropolitenam v riznih mistah arts et metiers net pdf Petit journal Metro 2 pdf 13 listopada 2012 u Wayback Machine Korotko pro deyaki tehnichni harakteristiki metro ta jogo ruhomogo skladu na sajti Muzeyu mistectv ta remesel theconstructor org transportation rubber tyred metro 2113 Shema hodovoyi chastini modelej MR ta dani pro metro na shinah v inshih krayinah emdx org rail metro principe php Istoriya metro na shinah www ratp fr en ratp c 5114 living heritage 10 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Informacijni tablichki prisvyacheni istorichnim abo kulturnim podiyam pov yazanim z metro www ratp fr fr upload docs application pdf 2011 10 dp culture pdf 27 travnya 2012 u Wayback Machine Pres reliz kompaniyi RATP prisvyachenij kulturnomu zhittyu v metro www youtube com watch v ok8h 4fFi0E amp feature related Lvivski muziki v parizkomu metro www ratp fr fr ratp c 5103 musique 24 grudnya 2013 u Wayback Machine Video odnogo z tematichnih dniv prisvyachenogo Zhorzhu Brassansu www journeesdupatrimoine culture fr partenaires ratp 8 listopada 2011 u Wayback Machine Dni kulturnoyi ta istorichnoyi spadshini v parizkomu metro www blogencommun fr 2008 04 tagueurs dans le metro 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Video pro organizovanu grupu tegeriv v metro