Колеж Чотирьох Націй або Колеж Мазаріні (фр. Collège des Quatre-Nations) — французький колеж, розташований на набережній Конті. частина історичного Паризького університету. Навчальний заклад для стану дворян у Парижі, створений за ініціативи кардинала Джуліо Мазаріні.
Колеж Чотирьох Націй | |
Герб | |
Дата створення / заснування | 1661 |
---|---|
Країна | Франція[1] |
Розташування штаб-квартири | d |
Колеж Чотирьох Націй у Вікісховищі |
Історія. Заповіт Мазаріні
Мазаріні починав в Італії як священик і дипломат. Згодом перейшов 1639 року на дипломатичну службу Франції. Його наблизив до себе впливовий кардинал Рішельє і 1641 року за протекції Рішельє вже Мазаріні отримав кардинальський капелюх. Рішельє часто хворів і тому встиг приготувати свого спадкоємця на неофіційній посаді керівника Франції. На зростання кар'єри Мазаріні вплинули також ворожі стосунки між королевою Анною Австрійської та Рішельє, бо королева побажала мати Мазаріні на своєму боці.
Висока посада і наближеність до королівського двору зробили Мазаріні багатієм. Це сприяло меценатській діяльності Мазаріні і бібліофілії. Мазаріні зібрав значну приватну бібліотеку, котра мала середньовічні рукописи, інкунабули, стародруки.
Його хвилювала подальша доля власної бібліотеки (і власних коштів) і свого часу він створив заповіт 6 березня 1661 р., згідно котрого все передав молодому королю Луї XIV з побажанням заснувати новий навчальний заклад для пільгового стану дворян у Парижі. Кардинальська бібліотека передавалась у новий заклад. Мазаріні побажав бути похованим у каплиці нового навчального закладу, як то свого часу зробив Рішельє, тільки в церкві паризького університету Сорбонни.
Наприкінці життя розумний Мазаріні зробив ще дві справи —
- порадив королю не призначати першого міністра надалі (аби уникати розбіжностей у політиці), а керувати державою самостійно
- прилаштув на службу короля власного управителя Кольбера.
Споруда
Заповіт Мазаріні реалізував Жан-Батіст Кольбер разом ще з чотирма особами. Він і передав замову на проект нового навчального закладу королівському архітекторові, посаду котрого на той час обіймав Луї Лево (1612—1670). Для споруди виділили земельну ділянку навпроти королівського палацу Лувр, тільки на протилежному боці річки Сена, на набережна Конті. Піклувались про те, щоби з вікон королівських апартаментів відкривався пристойний краєвид.
Споруда була тричастинною, піковоподібною за поземним планом і розкритою головним фасадом на набережну і королівський палац. Об'єми споруди візуально поєднував у єдине ціле купол на підбаннику на зразок церков в стилі римського бароко.
Сам проект Луї Лево з тричастинною побудовою набув значення зразка і був неодноразово тиражований архітекторами різних країн найближчі 140 років у різних стилістиках від бароко, рококо, шинуазрі і до класицизму.
Подальша історія
Будівництво тривало з 1662 до 1670 року. Коли 1670 року помер Луї Лево, споруду добудовував Франсуа д'Орбе. Потім був етап облаштування. Офіційне відкриття колежу відбулось 1688 року.
Ще 1682 року бібліотека померлого Мазаріні була розташована у східному корпусі будівлі коледжу. Останній отримав назву по чотирьом головним провінціям, вплив на котрі мала тодішня королівська влада. Первісно було прийнято 60 дворянських молодиків —
- Фландрія, Ено, Артуа, Люксембург (двадцять осіб)
- Ельзас і німецькі території тодішньої Франції (п'ятнадцять осіб)
- Русільйон, Конфлан, Керданьє (десять осіб)
- Піньєроль і італійська частина (п'ятнадцять осіб).
Колеж пережив пограбування в роки французької революції 1789–1793 рр., а потім використовувався не за навчальним призначенням.
На новому етапі 1805 року тут розмістили Інститут Франції.
Серед широко відомих випускників колежа були:
- Жан Лерон д'Аламбер (1717—1783), письменник, математик і автор " Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел ", співпрацівник Дені Дідро
- Антуан Лоран Лавуазьє (1743—1794), уславлений французький хімік-науковець
- Жак-Луї Давід (1748—1825), уславлений французький художник і діяч французької революції 1789–1793 рр. та інші.
Примітки
- archINFORM — 1994.
Джерела
- Hilary Ballon: Louis Le Vau. Mazarin's Collège, Colbert's revenge. Princeton University Press, Princeton NJ 1999, .
- http://www.institut-de-france.fr/sites/default/files/louis_le_vau_au_college_mazarin_fr.pdf [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колеж Чотирьох Націй
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolezh Chotiroh Nacij abo Kolezh Mazarini fr College des Quatre Nations francuzkij kolezh roztashovanij na naberezhnij Konti chastina istorichnogo Parizkogo universitetu Navchalnij zaklad dlya stanu dvoryan u Parizhi stvorenij za iniciativi kardinala Dzhulio Mazarini Kolezh Chotiroh Nacij Gerb Data stvorennya zasnuvannya1661 Krayina Franciya 1 Roztashuvannya shtab kvartirid Kolezh Chotiroh Nacij u Vikishovishi Golovnij fasad foto 2006 roku Istoriya Zapovit MazariniMazarini pochinav v Italiyi yak svyashenik i diplomat Zgodom perejshov 1639 roku na diplomatichnu sluzhbu Franciyi Jogo nabliziv do sebe vplivovij kardinal Rishelye i 1641 roku za protekciyi Rishelye vzhe Mazarini otrimav kardinalskij kapelyuh Rishelye chasto hvoriv i tomu vstig prigotuvati svogo spadkoyemcya na neoficijnij posadi kerivnika Franciyi Na zrostannya kar yeri Mazarini vplinuli takozh vorozhi stosunki mizh korolevoyu Annoyu Avstrijskoyi ta Rishelye bo koroleva pobazhala mati Mazarini na svoyemu boci Visoka posada i nablizhenist do korolivskogo dvoru zrobili Mazarini bagatiyem Ce spriyalo mecenatskij diyalnosti Mazarini i bibliofiliyi Mazarini zibrav znachnu privatnu biblioteku kotra mala serednovichni rukopisi inkunabuli starodruki Jogo hvilyuvala podalsha dolya vlasnoyi biblioteki i vlasnih koshtiv i svogo chasu vin stvoriv zapovit 6 bereznya 1661 r zgidno kotrogo vse peredav molodomu korolyu Luyi XIV z pobazhannyam zasnuvati novij navchalnij zaklad dlya pilgovogo stanu dvoryan u Parizhi Kardinalska biblioteka peredavalas u novij zaklad Mazarini pobazhav buti pohovanim u kaplici novogo navchalnogo zakladu yak to svogo chasu zrobiv Rishelye tilki v cerkvi parizkogo universitetu Sorbonni Naprikinci zhittya rozumnij Mazarini zrobiv she dvi spravi poradiv korolyu ne priznachati pershogo ministra nadali abi unikati rozbizhnostej u politici a keruvati derzhavoyu samostijno prilashtuv na sluzhbu korolya vlasnogo upravitelya Kolbera Rober Nantejl Kardinal Dzhulio Mazarini 1659 r Luyi XIV na zolotij moneti 1701 roku Rober Nantejl Hvora Anna Avstrijska koroleva Franciyi 1666 r Rober Nantejl Zhan Batist Kolber gravyura 1676 r SporudaGraver Izrael Silvestr Kolezh Chotiroh Nacij golovnij fasad bl 1680 r Zapovit Mazarini realizuvav Zhan Batist Kolber razom she z chotirma osobami Vin i peredav zamovu na proekt novogo navchalnogo zakladu korolivskomu arhitektorovi posadu kotrogo na toj chas obijmav Luyi Levo 1612 1670 Dlya sporudi vidilili zemelnu dilyanku navproti korolivskogo palacu Luvr tilki na protilezhnomu boci richki Sena na naberezhna Konti Pikluvalis pro te shobi z vikon korolivskih apartamentiv vidkrivavsya pristojnij krayevid Sporuda bula trichastinnoyu pikovopodibnoyu za pozemnim planom i rozkritoyu golovnim fasadom na naberezhnu i korolivskij palac Ob yemi sporudi vizualno poyednuvav u yedine cile kupol na pidbanniku na zrazok cerkov v stili rimskogo baroko Sam proekt Luyi Levo z trichastinnoyu pobudovoyu nabuv znachennya zrazka i buv neodnorazovo tirazhovanij arhitektorami riznih krayin najblizhchi 140 rokiv u riznih stilistikah vid baroko rokoko shinuazri i do klasicizmu Podalsha istoriyaSporudi kolezhu na aksonometrichnomu plani 1739 roku Budivnictvo trivalo z 1662 do 1670 roku Koli 1670 roku pomer Luyi Levo sporudu dobudovuvav Fransua d Orbe Potim buv etap oblashtuvannya Oficijne vidkrittya kolezhu vidbulos 1688 roku She 1682 roku biblioteka pomerlogo Mazarini bula roztashovana u shidnomu korpusi budivli koledzhu Ostannij otrimav nazvu po chotirom golovnim provinciyam vpliv na kotri mala todishnya korolivska vlada Pervisno bulo prijnyato 60 dvoryanskih molodikiv Flandriya Eno Artua Lyuksemburg dvadcyat osib Elzas i nimecki teritoriyi todishnoyi Franciyi p yatnadcyat osib Rusiljon Konflan Kerdanye desyat osib Pinyerol i italijska chastina p yatnadcyat osib Kolezh perezhiv pograbuvannya v roki francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr a potim vikoristovuvavsya ne za navchalnim priznachennyam Na novomu etapi 1805 roku tut rozmistili Institut Franciyi Sered shiroko vidomih vipusknikiv kolezha buli Zhan Leron d Alamber 1717 1783 pismennik matematik i avtor Enciklopediyi abo Tlumachnogo slovnika nauk mistectv i remesel spivpracivnik Deni Didro Antuan Loran Lavuazye 1743 1794 uslavlenij francuzkij himik naukovec Zhak Luyi David 1748 1825 uslavlenij francuzkij hudozhnik i diyach francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr ta inshi PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049DzherelaHilary Ballon Louis Le Vau Mazarin s College Colbert s revenge Princeton University Press Princeton NJ 1999 ISBN 0 691 00186 3 http www institut de france fr sites default files louis le vau au college mazarin fr pdf 27 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kolezh Chotiroh NacijDiv takozhSorbonna Anna Avstrijska Kardinal Rishelye Kolber Biblioteka Mazarini