Французьке бароко— етап розвитку культури Франції у 17 і частково у 18 ст.
Передісторія
Сімнадцяте століття стало важливим етапом розвитку західноєвропейської культури, по своєму значущим і якісно відмінним від мистецтва доби відродження та маньєризму, з котрих виросло . В країнах Західної Європи почали формуватись і зміцніли централізовані держави (Іспанія, Франція), що на певному етапі сприяло прогресу культури, техніки і наук. Цей прогрес, однак, не змінив рис цивілізації війни, що запанувала на європейському континенті.
Хронологічно бароко слідує за Ренесансом. За естетичним визначенням, бароко — стиль, що виникає на хвилі кризи італійського гуманізму і народження маньєризму Він висловлює не забувати християнського Бога і, однак, бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи. Якщо ренесанс мав незначне поширення в країнах за межами Західної Європи, то з доби бароко почалася справжня навала на інші континенти.
Активно і жорстоко йде колонізація Америки, країн Південної Азії, колонізація у Африці. Активно продовжується доба великих георгафічних відкриттів з усіма її перевагами і недоліками (розквіт піратства, індіанців Америки, відродження работоргівлі і рабовласництва у його найгірших формах, поглиблення розкола європейської релігійної спільноти на протестантизм і католицизм, реформація і контрреформація зрівнялись у несприйнятті і жорстокості, спалах релігійного фанатизма і насилля, політичні убивства вдалих лідерів не свого, протилежного табору, військові конфлікти на самому європейському континенті ).
Нерівномірність розвитку держав відбилася у появі нових супердержав, на могутню Іспанію вдало тиснуть Велика Британія і Франція. Успіх прийде навіть до маленьких Португалії і Голландії, що вибороли власну незалежність і розпочали процес державотворення. Ознаки супердержав мають Австрія, Швеція та Польща.
На політичній арені точиться боротьба між все ще впливовою феодальною верхівкою і народженою буржуазією. У Британії ця боротьба пренесла буржуазії перемогу, на століття вдало приховану за королівським фасадом, хоча королі у Британії вже не мають реальної влади (керує парламент) Боротьба між впливовою феодальною верхівкою і народженою буржуазією отримає форму відкритої війни у Франції лише у 1789 році і перейде у буржуазну французьку революцію (1789-1793 років). Тобто низка важливих історичних подій і зрушень ( не тільки в культурі ) була закладена в 17 столітті, тобто в добу бароко. В культурі 17 ст. Італія (цей провідний центр західноєвропейського бароко) поступово втрачає художню ініціативу, котра переходить до Франції, частково до Голландії, Фландрії, Австрії.
Бароко на європейському континенті співіснує з класицизмом зразка 17 століття, реалізмом (peintres de la realite) і першими паростками предрококо.
Барокова архітектура Франції
Художня школа Фонтенбло виростала з численних майстерень королівського палацу Фонтенбло. За метою ще короля Франциска І, майстерні Фонтенбло мали зрівняти декор і пишність палаців італійської аристократії з пишністю палаців короля Франції. На працю у Фонтенбло була запрошена низка уславлених майстрів Італії, а згодом майстерні Фонтенбло перетворились на відому художню школу для низки майстрів французьких і майстрів північних країн Європи. Школа Фонтенбло була одним із джерел формування французького бароко. Другим джерелом стануть суто французькі культурні традиції, перш за все архітектурні. Тому тривалий час у архітектурі Франції були відчутні риси архітектури середньовіччя і місцевого варіанта маньєризму.
Барокова архітектура Італії, масштабна і динамічна, була сприйнята у Франції поступово і не одразу. Яскравим зразком італійських запозичень в архітектурі став Люксебурзький палац в Парижі, а в декоративному садівництві — сад, що створив французький архітектор-новатор Філібер Делорм.
Архітектор Соломон де Брос, що будував палац для королеви Марії Медичі, італійки за походженням, відштовхнувся від садового фасаду палаццо Пітті у Флоренції, котрий прибудував архітектор Бартоломео Амманаті (1511—1592) в стилі маньєризм. Але де Брос все зробив на французький лад, зменшив виступи бічних корпусів, використав менший руст, додав середню, невеличку вежу і скульптури. Парадний двір — курдонер — замкнув службовими корпусами. Національне забарвлення виявили і високі дахи Люксембурзького палацу, які не використовують у Флоренції. Архітектурний образ палацу набув неповторності і національної самобутності. Палац вдало доповнили сад бароко, партер у 25 гектарів і садово-паркова скульптура.
- Люксембурзький палац, фасад
- План Люксембурзького палацу з курдонером — парадним двором.
- Капелла палацу, 1622-31 рр.
Французький абсолютизм і барокова архітектура
Барокова архітектура Франції була надзвичайно залежною від абсолютизму. Лише в умовах надзвичайної концентрації влади короля (чи його фаворитів) стало можливим використання значних грошових сум на побудову нових фортець, нових розкішних церков та палаців, а згодом і створення нових архітектурних ансамблів.
Зовнішніми ознаками величі держави у особі короля вже опікувався впливовий кардинал Рішельє, що не забував і про себе. Саме до першої половини 17 ст. належить створення першого архітектурного ансамблю при розплануванні міста Рішельє, розпочатого 1627 року. Ансамбль вже включав палац кардинала, парк і саме місто (відокремлене від палацу), оточене прямокутником фортечних мурів і ровом. Регулярність була розповсюджена і на планування міста з його прямокутними кварталами та вулицями, такими відмінними від середньовічної, хаотичної забудови з її тіснявою, кривими вуличками і малими площами. Палац Рішельє розділили на парадне приміщення і службові корпуси, що облямовували квадратний двір з парадною брамою. Палац теж був оточений ровом з водою, як колишні замки середньовічної Франції, а декор його фасадів був варіантом декору Люксембурзького палацу, найпрестижнішої споруди доби. Автором рідкісного на ту пору ансамблю міста Рішельє був архітектор Жак Лемерсьє (1585-1654). Логічно, що замову на добудову (Павільйон годинників) палацу короля Лувр в Парижі отримав саме Лемерсьє, що догодив кардиналу Рішельє, тодішньому реальному узурпатору влади в державі.
Найкращі здобутки архітектури бароко у Франції втілив архітектор Франсуа Мансар (1598-1666). Він став найкращим архітектором всупереч нешляхетному походженню і низьким темпам будівництва тої пори. Доброї освіти не отримав, а навчався на реальних будівельних майданах та у майстерні Соломона де Броса, а також займався самоосвітою.
Надзвичайна обдарованість і здатність постійно вдосконалювати і переробляти власні проекти які зміцнювали його авторитет, так і дратували вельможних замовників. Мансар наважувався переробляти-перебудовувати вже вибудовану споруду, якщо пізніше знаходив досконаліший варіант за той, що вже вибудував. Це сприяло подорожчанню будівельних робіт, що викликало гнів і невдоволення аристократів-замовників, котрим постійно були потрібні гроші на розкоші. Мимоволі Франсуа Мансар перетворився на архітектора найбагатшого прошарку французького суспільства, що надзвичайно звузило кількість його замовників і кількість вибудованих ним споруд, а вони перетворились на унікальні взірці. Серед них — фасад церкви Фельянів, Париж, замок в Бальруа для Гастона Орлеанського з 1626 р., один (новий) корпус старовинного замка Блуа, палац кардинала Мазаріні, церква абатства Валь де Грас, Париж з 1640-х рр.
- Палац Мезон наприкінці 17 ст.
- Палац Мезон на 2007 рік.
До унікальних творів Франсуа Мансара належить і заміський палац Мезон-Лафіт. Заміський палац збудований для президента парламенту міста Париж Рене де Ланглея. В його плані літера П, але палац відкритий з усіх боків, що було дещо новим і кроком уперед в будівництві палаців. Особливо виразні парковий і фасад на парадний двір. Службові приміщення розмістили в 1-му поверсі. Мансар зберіг високі дахи різної висоти, що вважалося досить красивим і доречним дощової пори. Палац доповнював стриманий, але елегантний сад бароко.
- Жак Буйє де Блуа. Замок палац Шеверні.
- Жак Буйє де Блуа. Замок палац Шеверні. Декор південного фасаду.
Залученим до будівництва палаців короля і вельмож був також архітектор . Він теж пройшов стажування в майстерні Соломона де Броса. Але навіть після цього не втратив самобутності і у власних спорудах давав власні варіанти навіть запозичених у де Броса композицій. Надзвичайності набув навіть декор одного з фасадів королівського заміського замка Шеверні. Жак Буйє де Блуа ніби наслідував фасаду Люксембурзького палацу в композиції різновеликих об'ємів, але декор мав самостійний характер. На південному фасаді він повністю відмовився від використання наугольного русту, замінивши його горизонтальним дошкоподібним. Відмовився архітектор і від бічних ризалітів, хоча збережені три поверхи і великі дахи над ними. Архітектор лише трохи подав уперед центральний ризаліт, де був головний вхід у замок. Аби розбити одноманітність фасаду, у міжвіконні проміжки другого поверху він додав овальні ніші з бюстами, але однакові за розмірами і формами. Фасад набув небаченої елегантності при стриманості декору, позбавленого дріб'язкості при новітньості його використання. Світська архітектура Франції 17 ст. не втрачала національного забарвлення навіть при запозиченнях, мала певний характер і навіть настрій, чим так відрізнялась від спрощених і стандартизованих зразків архітектури Андреа Палладіо чи Вінченцо Скамоцці. Навіть після прищеплення французькій архітектурі рис палладіанства, зразки архітектури Палладіо і Скамоцці французи через 200 років вважали беземоційними і нудними.
В церковній архітектурі боротьба між новим і старим набула особливої гостроти. Головні фасади французьких церков були надзвичайно наближені до римських барокових церков у сенсі чистоти стиля, тоді як архітектура храмів, гра об'ємів і деталей зберігала характер уславлених зразків французької готики, спорідненість із готикою.
- Фасад церкви Валь де Грас, Париж.
- Церква Сен Вінсент у Блуа, вівтарна частина
- Церква Сен Вінсент у Блуа, бічний фасад
- Каплиця церкви Сен Вінсент з бароковим надгробком брата французького короля Гастона Орлеанського.
- Соломон де Брос. Головний фасад церкви Сен Жерве.
- Церква університету Сорбонна
- Версаль, церква Нотр Дам.
- Церква св. Роха, Париж.
Віртуозне обігрування несиметричних ділянок
Барокова стилістика вимагала симетрії як в побудові фасадів, так і в побудові планів споруд. Естетика йшла ще від настанов доби відродження, що протиставляла свої споруди асиметрії і хаотичності забудов доби середньовіччя.
Французькі архітектори прийняли ці настанови і скрізь, де можливості це дозволяли, використовували симетрію. Викликами архітекторам нової генерації стануть тіснява забудови у містах та несиметричні земельні ділянки, куди вони мусили прилаштувати настанови симетрії. Так народився черговий феномен французької архітектури, коли покажчиком майстерності архітектора стають здатність віртуозно обіграти несиметричну земельну ділянку. Цим вже майстерно володів архітектор Жак Буйє де Блуа, здатний працювати в новій, бароковій стилістиці. Зразком віртуозно обіграного плану став план побудови отеля (палацу) Сале у Парижі для багатія Обер де Фонтене. В садовому фасаді палацу Сале Жак Буйє де Блуа використав симетрію. Але протяжний садовий фасад не було зручно розмістити у парадному дворі. Архітектор штучно скоротив частину фасаду, що виходив у курдонер, замкнувши його господарськими корпусами у один поверх і створивши таким чином нову, додаткову вісь симетрії, що проходила лише через парадний двір, а не через увесь палац, як того вимагали настанови і італійського, і французького бароко. При цьому господарський корпус був вибудований лише з одного боку. Другий бік парадного двору був замкнений декоративною стіною, що впритул розташували до кордону самої земельної ділянки, де починалась інша приватна власність.
Здатність майстерно обігрувати несиметричні ділянки була підхоплена і іншими архітекторами. Вона мала місце як в будівельній практиці архітекторів бароко, так і архітекторів доби французького класицизму 18 ст. Нова сторінка майстерно обіграних несиметричних ділянок закріпилась і була вдало використана і в добу хаотичної буржуазної забудови в добу капіталізму в 19-20 ст. Феномен французької архітектури добре оцінили фахові архітектори і інших країн, на них навчались навіть хвацькі і авторитетні архітектори Італії. Віртуозно обігрували французькі архітектори не тільки плани споруд, а і розташування асиметричних регулярних садів.
- Андре Ленотр. План замку і парку в Кланьї (зруйновано) з декількома осями симетрії
- Архітектор Жан Куртон (1671-1739). Палац (отель) Матіньйон, Париж, план, 1720—1724 рр.
- Арх. Антуан Лепотр. , план на несиметричній ділянці
- Асиметрія в розташуванні паризьких палаців Субіз та Страсбур (Роган)
Барокові корені мистецтва Бофрана
- Лоренцо Берніні. Проект добудов до палацу Лувр (?)
- Луї Лево. Коллеж Чотирьох Націй, головний фасад.
- Жермен Бофран. Замок Мальгранж, проект
Барокові орнаменти Франції і Даніель Маро
Орнаментальна гравюра у Франції мала особливості розвитку у порівнянні з сусідніми Іспанією, Фландрією та Німеччиною. В 16 столітті саме через орнаменти французька придворна культура засвоїла формальні ознаки італійського маньєризма, схильного навіть людську фігуру трактувати як декоративну і як складову частину чудернацького декору або орнаменту.
На початку 17 ст. ситуація стала іншою. В Західній Європі розв'язали Тридцятирічну війну. Вже з 1618 року німецькі князівства були майже відсторонені від загальноєвропейського художнього процесу через обвал у економіці, бо головні військові операції точилися на територіях німецьких князівств. З Німеччини почалась масова еміграція митців у спокійні тоді Італію, Голландію, а німецька гравюра логічно загальмувалась у розвитку. У консервативній Іспанії та керованих нею Іспанських Нідерландах (Фландрія і Брабант), де панувало аристократичне мистецтво, демократична гравюра не отримала розвитку взагалі (виняток — малюнки і гравюри для ювелірних виробів). Франція не була зачеплена трагічними подіями Тридцятирічної війни. В королівстві продовжився плідний розвиток архітектури і живопису, що обслуговував аристократію і королівський двір. Хоча розвиток гравюри на початку 17 століття мав повільні темпи розвитку. Але аристократичне мистецтво Франції звернуло увагу на орнаментальну гравюру і залучило навіть її до обслуги аристократії.
До створення орнаментальних гравюр звернулась низка художників і граверів Франції і зробили її приналежність елітарного мистецтва. Формально це було пов'язано із дизайном для створення палацових інтер'єрів, меблів, орнаментів на зброї, при виробництві килимів, ювелірних виробів, коштовного посуду, декору фонтанів, виробів з бронзи, вишивок, мережива, візерункових тканин і текстилю, навіть різьбленого декору військових човнів.
Орнаменти і декор французького бароко тяжіють до великих, масштабних пластичних форм, як і орнаменти Італії. Французькі зразки, однак, не такі соковиті і надто пророблені, швидко перетинають середній рівень заради підвищеної вишуканості і елегантності. На ранньому етапі античні орнаменти були приналежністю лише італійців. У Франції, де середньовічні і маньєристичні впливи затримались, античні мотиви в гравюрі і в декорі приживались повільно і не одразу. Однак саме у заальпійських країнах орнаментальна гравюра отримала надзвичайно своєрідні і несхожі форми на італійські зразки, що тільки збагатило художню практику не однієї держави.
Етап розвитку орнаментальної гравюри Франції припав на середину і кінець 17 ст., коли низка художників спрямувала зусилля на створення «Великого стиля», мета котрого — уславлення короля Луї XIV.
Отримала поширення практика створення гравюр зі зразками декорування килимів, вишивок, коштовного металевого посуду, декору палаців і навіть вітрильників. Розпочався друк альбомів із затвердженими зразками ювелірних виробів, меблів, килимів, посуду, садово-паркових огорож, воріт, паркових павільйонів.
До трійки уславлених дизайнерів-граверів Франції 17 ст. пізніше були зараховані —
- Жан Лепотр (1617–1682)
- Жан Берен (1640-1711)
- Даніель Маро (1661-1752).
Навіть серед них особливе місце посів Даніель Маро та його творчість. У Франції з 1685 року відновили утиски і гоніння французьких протестантів-гугенотів. Даніель Маро старший був гугенотом і через загрозу власному життю покинув Францію й емігрував до Голландії. Його варіант барокового дизайну при новітності і вишуканості зразків мав стриманий характер, що полонив саме прихильників помірного варіанта бароко у північних каїнах, серед котрих були Голландія, Швеція, Велика Британія, країни, котрі відіграватимуть помітні ролі в політиці 17 століття.
Галерея обраних гравюр Даніеля Маро
- Д. Маро. «Гротеск з пейзажем»
- Д. Маро. «Металеві ворота»
- Д. Маро. «Дизайн каскада в орнаментальній рамі», офорт до 1700 р.
- Д. Маро. «Декоративна брама з перспективою регулярного саду».
Барокові меблі Франції
Висока концентрація ремесел навколо королівського двору була характерна вже в добу короткого французького відродження та маньєризму. Останній діяльно сприяв формуванню національної французької культури на новому етапі.
Потужні культурні традиції сприяють виробленню власних, національних форм у меблярстві, незалежно від інших культурних центрів, незважаючи на запозичення і іноземні впливи. Розвиток і формування форм має пришвидшений характер, тому французькі дослідники домовились називати зміни стилістики за роками правління королів. Так, у меблярстві називають стилі Генріха IV, Людовика ХІІІ, Людовика XIV.
Замість поширеного у меблярстві горіха приходить заморська сировина — чорне дерево та ін. Мало цього, меблі починають прикрашати інкрустаціями. Підвищеній пишності палацових меблів сприяють також золочення, накладні рельєфи з олова, міді, золоченої бронзи, меблі декоруватимуть стулками зі слонової кістки, панциря черепах. У 18 столітті після налагодженого виробництва власної порцеляни меблі декоруватимуть і порцеляновими вставками.
Барокові меблі Франції важкі і помпезні, перенасичені декором. Їх важко пересувати. Декору настільки забагато, що меблі ледь не втрачають функціональність. Майстри-меблярі і дизайнери інтер'єрів заздалегідь намічають розташування меблів, а декор залів набуває пишної важкості і статичності. Отримала практика створення альбомів із зразками палацових меблів.
Королівський і аристократичний диктат приходить і у меблярство та у майстерні по виготовленню палацоваго декору. Концентрація художніх сил в одному центрі призвела до заснування 1662 року Королівської мануфактури гобеленів, де одночасно працюють дизайнери, художники-декоратори, а їх проекти реалізують численні меблярі, ремісники, вишивальщиці, ткачі, швачки. В аристократичному мистецтві Франції склалась так звана «Велична манера», котру діяльно запроваджував у мистецтво придворний художник Шарль Лебрен (1619-1690). Отримавши посаду директора Королівської академії живопису і скульптури, Шарль Лебрен як диктатор послідовно і наполегливо впроваджував академічну доктрину «Величної манери» в художню практику. Його настанови вимагали навіть затверджених зразків зображення почуттів в картинах, ракурсів фігур, жестів і навіть поглядів. Бароко Франції поступово перетворювали на комплект готових рецептів і незмінних настанов у мистецтві, на незмінності котрих і наполягав Шарль Лебрен, посилаючись на авторитет Ніколя Пуссена. Індивідуальності майстрів, що працюють в Королівській мануфактурі гобеленів практично стираються.
Навіть заангажована і цензурно контрольована художня практика не змогла зупинити розвиток мистецтва і воно розквітало у майстрів, що не входили у офіційні королівські академії або мали ішні, нефранцузькі витоки і впливи (італійські, фламандські).
Бароковий живопис Франції
Дослідники вважають, що чисті форми бароко існували у Франції лише в добу короля Луї 13-го, офіційного батька короля — сонце. Невелика кількість барокових художників-французів змусила королівський двір звертатись із замовами до фламандців Рубенса і Ван Дейка. Повернення з Риму в Париж Симона Вуе підсилило формальні позиції бароко в живопису Франції. Хоча твори Симона Вуе, технічно майстерного, залишались поверхневими і неглибокими, але укладались у вимоги до придворного мистецтва.
Особливо повно бароко панувало в офіційних портретах і релігійних картинах.
Та бароко (стиль живучій, міцний, всебічний) не зник і після його офіційного закриття у Франції наприкінці 17 століття. Достатньо подивитися на парадні портрети пензля митців Франції: Ларжильєр «Автопортрет з родиною» 1712 , Луї Токке «Маркіз Мариньї» 1755 , Кантен де Латур «Маркіза Помпадур з нотами» 1755, Наттьє-син «Імператриця Катерина Перша» 1717 — всі вони барокові.
Бароко не здало позицій і в скульптурі країни (Пюже «Загибель Мілона Кротонського від лева» , Куазевокс " Погруддя гравера Одрана "). Чого тільки варте «Погруддя короля Луї 14-го» того ж Лоренцо Берніні (шедевр бароко), що було схвально прийняте королем-сонце та розміщене в Версалі, офіційній столиці класицизму Франції.
- Філіп де Шампень, архітектор Франсуа Мансар
- Гіацинт Ріґо. «Портрет Філібера Оррі».
- Худ. Есташ Лесюєр. Орел Зевса викрадає Ганімеда.
- Філіп де Шампень Шампень, Благовіщення. Метрополітен-музей
Жорж де Латур
В 17 столітті тоді ще незалежна, але франкомовна, Лотарингія породила трьох велетнів у мистецтві —
- в архітектурі — Жермен Бофран
- в гравюрі — Жак Калло
- в живопису — Жорж де Латур.
Жорж де Латур (1593-1652), провінційний майстер, що виробився у непересічну творчу індивідуальність всупереч і провінції, де машкав до смерті, і всупереч малих і важких умов для творчості, і всупереч нещастям жити щодня серед здичавілих від трагедій, голоду і війни сучасників. Знав і непорозуміння, і прижиттєву втрату низки власних картин (страшної, непоправної втрати для художника), і забуття після смерті.
Його перебування у Італії надто схоже на недоведену гіпотезу, тому що аби познайомитися зі знахідками караваджизма, необов'язково відвідувати Рим. Через Лотарингію пройшло декілька митців, що були в Римі і знали чи сповідували караваджизм. Молодість Жоржа якраз і припала на поширення караваджизма як методи в країнах Західної Європи. Художні здібності необов'язково шліфувати у Римі. Це добре доводив все життя власною художньою практикою той же Рембрандт (1606-1669), що теж ніколи не відвідував Італії і не шліфував власну майстерність у Римі чи Венеції.
Більшість з картин Жоржа де Латура, що дійшли до 20 століття — це релігійний живопис. Є й декілька картин, що віднесені до чисто побутового жанру. Навіть первісний аналіз творчого доробку Латура доводить, що його твори далеко вийшли за межі впливів поверхневого караваджизма більшості його прибічників. Він мав непоганий зір і розвинену художню свідомість, здатне на добрі відгуки серце, щоби самотужки відкрити в простонародних мешканцях щирі і глибокі почуття, варті перенесення у картини. Якщо вважати, що караваджизм — це демократична, неаристократична, низова гілка бароко в живопису, то твори Латура несуть в собі якраз демократичні, неаристократичні, неакадемічні якості не тільки тому, що майже всі персонажі його картин з простого люду. Провінційність художньої манери Латура відбилась в постійному уникненні бравури і динамізма італійського бароко, притаманного і релігійним картинам самого Караваджо. Від творчості Караваджо до творів Латура перейшли прихильність до драматичних сюжетів, жах перед актами насилля і відкритої агресії, здатність відчувати трагедії, насилля і втрати навіть в повсякденному побуті.
Низка картин лотаринзького митця дивує простотою композицій при щирості почуттів персонажів, їх правдивості і здатності на глибокі і сильні почуття. Щиро сумує неприбрана і простоволоса Марія Магдалина біля столу з люстерком і запаленою свічкою, цими розповсюдженими тоді символами марноти марнот. Наївно-необачно полагається модний юнак на шляхетність добре одягнених шахраїв в картині «Картярський шулер з бубновим тузом». Всі чотири героїні картини «Рятування св. Себастьяна» — це різновиди глибокого співчуття до постраждалого, розпач від трагедії і молитва про порятунок і втручання всемогутнього християнського Бога у ситуацію, де люди безсилі поліпшити ситуацію.
Глибокою лірикою віє від картини «Новонароджений», де молода мати і літня жінка баюкають немовля, переживаючи появу на світ дитинчати як непересічне диво мирного життя. Якщо взяти до уваги, що в картині подані не святі жони, а прості селянки, сюжет набуває безпрецедентності у мистецтві 17 століття. Авторську, нетипову іконографію мають і релігійні композиції митця.
Низка картин Латура перенесена у нічну пору і світло вихоплює з темряви найголовніше у композиції. Тема освітлення — взагалі важлива частина творчої манери митця. Саме вона надавала Латуру можливість зосередитися на головному в картині, а не на дріб'язких подробицях. Дрібниць взагалі позбавлені майже всі картини (хоч з нічним, хоч із денним освітленням) художника, котрий робив досить суворий і свідомий відбір. І це наблизило його картини до найкращих зразків живопису 17 століття, де навіть простота мотивів і композицій — перевага великого таланту.
Значущість події присутня практично в кожній картині майстра — від релігійних до побутових. Вони позбавлені тривіальності і буденності, навіть коли це бійка провінційних музикантів чи сумна перерва в каятті Марії Магдалини на самоті вночі. Картини Жоржа де Латура формально належать до барокової доби, однак в них панує зосереджена тиша, де відбуваються не динамічні жести експресивних персонажів, а могутні рухи душ персонажів, душ злочинних чи чистих, як то є і в реальному житті. Картини Латура — свідки прозрінь митця і життєвої мудрості. Жорж де Латур лише виводив на майдани власних картин боротьбу зла із добром, де перемагало то зло, то добро, то знову зло.
Французькі художники реальності
Представниками окремої, незалежної від офіційного аристократичного мистецтва гілки французького мистецтва, були художники реальності 17 століття (peintres de la realite). Ці сучасники барокових майстрів, виробили власну стилістику, майже не зачеплену настановами офіційного і придворного барокового мистецтва. Майстри не були поєднані у певну групу, але головною рисою їх мистецької практики було звертання до реалістичних сюжетів і їх відтворення без ідеалізації і чи впливів античних чи академічних настанов. Французькі художники реальності створювали побутові сцени, портрети з побутовим забарвленням, натюрморти, у меншій мірі картини біблійної тематики.
Сюжетами для цих майстрів могли бути сільська кузня, відвідини бабці надвечір, вечеря сільської родини, гра дітей на селянському подвір'ї, зупинка селян на шляху до місцевого ринку, навіть бійка розлючених простолюдинів. Ремісники нової хвилі і новаки в містах, художники в першій генерації, вони не поривали з фермерським чи ремісничим оточенням і переносили у власний живопис події власного стану, без ідеалізації, але з повагою до власних простонародних персонажів, на що не було здатне пихате аристократичне мистецтво. Віддаленим аналогом мистецтва художників реальності Франції було лише демократичне мистецтво Голландії, першої країни, де перемогла буржуазно-демократична революція. Мистецтво французьких художників реальності було забуто вже на початку 18 ст. і відкрите наново лише у першій третині 20-го.
- Невідомий французький майстер. «Марнота марнот». бл. 1630 р.
- Жан-Батіст Монуайє. «Квіти в скляній вазі»
- Жан-Батіст Монуайє. «Весняні квіти і фрукти», Ермітаж
- Луї Лєнен. «Родина фермерші», Ермітаж.
- Луї Лєнен. «Сільська вечеря», Лувр.
- «Товариство грає в трік-трак».
- Луї Лєнен. «Відвідини бабусі».
Барокові сади Франції
Ініціатор Італо-французьких воєн, король Карл VIII відвідав Італію і був вражений тамтешньою культурою декоративних садів. Після 1495 року він запросив на працю у власні резиденції італійських садівників з Неаполя, серед котрих був і Пачелло де Меркольяно (бл. 1455–1534). Серед перших садів французького відродження, створених італійцями-садівниками, були сади в королівських резиденціях у замку-палаці Гайяр та у замку Амбруаз. Сади являли собою уяву про новий лад у садівництві, відроджений з доби Стародавнього Рима і нову уяву про красу. Традиція створення декоративних садів не увірвалась і при наступних королях. Досить активно нові ідеї італійського відродження і, особливо, маньєризма, переймав король Франциск І. Він наказав створити декоративний сад бл. 1528 р. біля власної резиденції Фонтенбло, де облаштували квітники, фонтан, невеликий гай із сосен, привезених у Фонтенбло з Прованса та перший на теренах Франції парковий павільйон Грот. Садівником-дизайнером виявив себе і французький архітектор Філібер Делорм(бл. 1510—1570) після повернення з Рима, коли 1536 року почав облаштовувати декоративний сад біля замку Ане.
- Сен-Жермен-ан-Ле, Старий і Новий палаци та сади, план на 1637 р.
- Новий палац і сади у Сен-Жермен-ан-Ле, арх. Філібер Делорм, малюнок 1637 р.(зруйновано в 18 ст.)
Сади 16 століття у Франції ще не поєднані художньо з архітектурою замків, часто вони невеликі за розмірами, використовують невеликі рослини і відокремлені від оточення парканами. Тобто вони штучно привнесені у оточення замків і не що інше, як екзотична атракція та статусна розкіш шляхетних володарів.
- Андре Ленотр. Замок Во-ле-Віконт, декоративний сад, фото 2006 року
- Арх.Анж Жак Ґабріель Так званий Французький павільйон біля ансамблю Малого Тріанона, Версальський парк, середина 18 ст.
Якісно нові зміни прийшли у декоративне садівництво Франції з практикою садового дизайнера Андре Ленотра (1613-1700). Виявилися географічні і ландшафтні відмінності між садами Італії і Франції. Сади італійців розплановані на терасах і активно використовують струмки для утворення каскадів, фонтанів. Такі сади розташовані на схилах високих пагорбів і, щоби оглянути такий сад, достатньо піднятися на верхівку пагорба. Сади мали осьову побудову і садові тераси ніби були нанизані на цю вісь без розгалуження у боки.
Рельєф в місцинах Франції, де працював Лєнотр, спокійніший, тераси мають малий ухил, а декор садів стриманий, хоча й з активним втручанням в рослинність (вистригання візерунків в буксусі та створення геометричних фігур, широке застосування різних партерів — сухих, травних, квіткових, водяних). Тераси у французькому саду невисокі, а його краса розкривається поступово під час неквапливих прогулянок. Роздивитись увесь сад можна лише з палацових вікон верхніх поверхів.
Ленотр виробив свій варіант парку, що отримав поширення в магнатських садибах. Першим досконалим взірцем такого саду-парку став парк біля палацу Во-ле-Віконт, що належав багатію Ніколя Фуке. Садово-парковий ансамбль у Во-ле-Віконт був настільки новим і вдалим, що спричинив арешт Ніколя Фуке і конфіскацію майна вередливим королем Людовиком XIV, що позаздрив власному міністру, котрий перевершив розкошами власної садиби розкоші королівських резиденцій. Садівника Андре Ленотра примусово перевели у Версаль, де розпочалася масштабна розбудова резиденції короля Франції Людовика XIV.
Численні учні і послідовники Андре Ленотра творчо розвинули і його знахідки, і його настанови. Виникла значна кількість варіантів французького регулярного саду — від примітивно розпланованих і з використанням лише одного ландшафтного елемента до перенасичених рослинами, партерами, стриженими візерунками з рослин, скульптурами і балюстрадами.
Але виробилась і нова якість — художнє поєднання архітектури з декоративним садом, їх ансамбль, що породило на певний часовий термін уяву про сади Франції як взірець аристократичного саду взагалі. Тип декоративного французького саду перетнув кордони королівства Франції і досяг навіть далеких Росії і Америки.
Впливи на аристократичну культуру інших країн
Наприкінці 17 ст. твори мистецтва Франції набули значення зразків для низки сусідніх країн, серед котрих опинились навіть ті, що здавна були мистецькими центрами Європи — Північні Нідерланди, Іспанія, низка князівств у Німеччині. Розповсюдженню французьких впливів сприяли як високий художній рівень мистецької продукції і ідей (гобелени, виробництво тканин, вишивок, мережива, досягнення у фортифікації, сад бароко французького зразка), так і помітна еміграція талантів з країни, де з 1685 року відновили утиски і гоніння французьких протестантів-гугенотів.
В арсеналі французьких архітекторів важливе місце посіла тричастинна композиція — центральний (високий) корпус, два бічні павільйони і галереї, що пов'язують все в єдине ціле. За цією схемою побудовані —
- Люксембурзький палац, головний фасад (арх. Соломон де Брос)
- замок Шеверні(арх. Жак Буйє де Блуа)
- Колеж чотирьох націй (арх. Луї Лево)
Звертався до цієї схеми і відомий майстер римського бароко — Лоренцо Берніні. З його творами пов'язаний головний фасад невідомої споруди, яку розпізнають як варіант добудов палацу Лувр. Схема отримає характер канонічної для низки архітекторів 18 і навіть 19 століття. За нею будуватимуть прибічники рококо і класицизму в Швеції (Дроттнінгхольм, Китайський будиночок-палац. ) За цією схемою побудована низка садиб в сільській місцевості в Російській імперії, митці якої надзвичайно спростували чи взагалі відмовившись від декору фасадів.
Галерея вибраних творів французького бароко
- Даніель Маро. Ліплений декор стелі, проект.
- Парк і палац Бельвю біля міста Севр.
- Даніель Маро. Театральна декорація з танцюристами.
- Арх. Франсуа Мансар. Палац Бельруа, план-проект
- Жан Лепотр. «Коштовна ваза в картуші».
- Даніель Маро. Рама для надгробкового напису, проект.
- Даніель Маро. Проект надгробка для шляхетної пані і рам для епітафії
- Гобелен мануфактери Бове, 1698 рік.
Див. також
Посилання
Джерела
- «Всеобщая история искусств», т 4, М, «Искусство», 1963
- Рославец Е.Н. «Живопись Франции 17-19 веков», Киев, Мистецтво, 1990
Примітки
- «Всеобщая история искусств», т 4, М, «Искусство», 1963, с. 9
- «Всеобщая история искусств», т 4, М, «Искусство», 1963, с. 9.
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Орнаментальная гравюра 17 века в собрании Эрмитажа, каталог выставки, Ленинград, Искусство, 1986
- Рославец Е.Н. «Живопись Франции 17-19 веков», Киев, Мистецтво, 1990, с. 81
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francuzke baroko etap rozvitku kulturi Franciyi u 17 i chastkovo u 18 st PeredistoriyaSimnadcyate stolittya stalo vazhlivim etapom rozvitku zahidnoyevropejskoyi kulturi po svoyemu znachushim i yakisno vidminnim vid mistectva dobi vidrodzhennya ta manyerizmu z kotrih viroslo V krayinah Zahidnoyi Yevropi pochali formuvatis i zmicnili centralizovani derzhavi Ispaniya Franciya sho na pevnomu etapi spriyalo progresu kulturi tehniki i nauk Cej progres odnak ne zminiv ris civilizaciyi vijni sho zapanuvala na yevropejskomu kontinenti Hronologichno baroko sliduye za Renesansom Za estetichnim viznachennyam baroko stil sho vinikaye na hvili krizi italijskogo gumanizmu i narodzhennya manyerizmu Vin vislovlyuye ne zabuvati hristiyanskogo Boga i odnak bazhannya nasolodzhuvatis darunkami zhittya mistectva i prirodi Yaksho renesans mav neznachne poshirennya v krayinah za mezhami Zahidnoyi Yevropi to z dobi baroko pochalasya spravzhnya navala na inshi kontinenti Aktivno i zhorstoko jde kolonizaciya Ameriki krayin Pivdennoyi Aziyi kolonizaciya u Africi Aktivno prodovzhuyetsya doba velikih georgafichnih vidkrittiv z usima yiyi perevagami i nedolikami rozkvit piratstva indianciv Ameriki vidrodzhennya rabotorgivli i rabovlasnictva u jogo najgirshih formah pogliblennya rozkola yevropejskoyi religijnoyi spilnoti na protestantizm i katolicizm reformaciya i kontrreformaciya zrivnyalis u nesprijnyatti i zhorstokosti spalah religijnogo fanatizma i nasillya politichni ubivstva vdalih lideriv ne svogo protilezhnogo taboru vijskovi konflikti na samomu yevropejskomu kontinenti Nerivnomirnist rozvitku derzhav vidbilasya u poyavi novih superderzhav na mogutnyu Ispaniyu vdalo tisnut Velika Britaniya i Franciya Uspih prijde navit do malenkih Portugaliyi i Gollandiyi sho viboroli vlasnu nezalezhnist i rozpochali proces derzhavotvorennya Oznaki superderzhav mayut Avstriya Shveciya ta Polsha Na politichnij areni tochitsya borotba mizh vse she vplivovoyu feodalnoyu verhivkoyu i narodzhenoyu burzhuaziyeyu U Britaniyi cya borotba prenesla burzhuaziyi peremogu na stolittya vdalo prihovanu za korolivskim fasadom hocha koroli u Britaniyi vzhe ne mayut realnoyi vladi keruye parlament Borotba mizh vplivovoyu feodalnoyu verhivkoyu i narodzhenoyu burzhuaziyeyu otrimaye formu vidkritoyi vijni u Franciyi lishe u 1789 roci i perejde u burzhuaznu francuzku revolyuciyu 1789 1793 rokiv Tobto nizka vazhlivih istorichnih podij i zrushen ne tilki v kulturi bula zakladena v 17 stolitti tobto v dobu baroko V kulturi 17 st Italiya cej providnij centr zahidnoyevropejskogo baroko postupovo vtrachaye hudozhnyu iniciativu kotra perehodit do Franciyi chastkovo do Gollandiyi Flandriyi Avstriyi Baroko na yevropejskomu kontinenti spivisnuye z klasicizmom zrazka 17 stolittya realizmom peintres de la realite i pershimi parostkami predrokoko Barokova arhitektura FranciyiDokladnishe Solomon de Bros Dokladnishe Fransua Mansar Dokladnishe Zhermen Bofran Dokladnishe Hudozhnya shkola Fontenblo virostala z chislennih majsteren korolivskogo palacu Fontenblo Za metoyu she korolya Franciska I majsterni Fontenblo mali zrivnyati dekor i pishnist palaciv italijskoyi aristokratiyi z pishnistyu palaciv korolya Franciyi Na pracyu u Fontenblo bula zaproshena nizka uslavlenih majstriv Italiyi a zgodom majsterni Fontenblo peretvorilis na vidomu hudozhnyu shkolu dlya nizki majstriv francuzkih i majstriv pivnichnih krayin Yevropi Shkola Fontenblo bula odnim iz dzherel formuvannya francuzkogo baroko Drugim dzherelom stanut suto francuzki kulturni tradiciyi persh za vse arhitekturni Tomu trivalij chas u arhitekturi Franciyi buli vidchutni risi arhitekturi serednovichchya i miscevogo varianta manyerizmu Barokova arhitektura Italiyi masshtabna i dinamichna bula sprijnyata u Franciyi postupovo i ne odrazu Yaskravim zrazkom italijskih zapozichen v arhitekturi stav Lyukseburzkij palac v Parizhi a v dekorativnomu sadivnictvi sad sho stvoriv francuzkij arhitektor novator Filiber Delorm Arhitektor Solomon de Bros sho buduvav palac dlya korolevi Mariyi Medichi italijki za pohodzhennyam vidshtovhnuvsya vid sadovogo fasadu palacco Pitti u Florenciyi kotrij pribuduvav arhitektor Bartolomeo Ammanati 1511 1592 v stili manyerizm Ale de Bros vse zrobiv na francuzkij lad zmenshiv vistupi bichnih korpusiv vikoristav menshij rust dodav serednyu nevelichku vezhu i skulpturi Paradnij dvir kurdoner zamknuv sluzhbovimi korpusami Nacionalne zabarvlennya viyavili i visoki dahi Lyuksemburzkogo palacu yaki ne vikoristovuyut u Florenciyi Arhitekturnij obraz palacu nabuv nepovtornosti i nacionalnoyi samobutnosti Palac vdalo dopovnili sad baroko parter u 25 gektariv i sadovo parkova skulptura Lyuksemburzkij palac fasad Plan Lyuksemburzkogo palacu z kurdonerom paradnim dvorom Kapella palacu 1622 31 rr Francuzkij absolyutizm i barokova arhitekturaGraver Zhan Buasse Jean Boisseau Palac kardinala Rishelye u Parizhi podarovanij kardinalom korolyu Franciyi Fransua Mansar Dvir zamku Blua z korpusom jogo roboti Stan pislya restavraciyi Zhak Bujye de Blua Kolishnij palac Sale u Parizhi Barokova arhitektura Franciyi bula nadzvichajno zalezhnoyu vid absolyutizmu Lishe v umovah nadzvichajnoyi koncentraciyi vladi korolya chi jogo favoritiv stalo mozhlivim vikoristannya znachnih groshovih sum na pobudovu novih fortec novih rozkishnih cerkov ta palaciv a zgodom i stvorennya novih arhitekturnih ansambliv Zovnishnimi oznakami velichi derzhavi u osobi korolya vzhe opikuvavsya vplivovij kardinal Rishelye sho ne zabuvav i pro sebe Same do pershoyi polovini 17 st nalezhit stvorennya pershogo arhitekturnogo ansamblyu pri rozplanuvanni mista Rishelye rozpochatogo 1627 roku Ansambl vzhe vklyuchav palac kardinala park i same misto vidokremlene vid palacu otochene pryamokutnikom fortechnih muriv i rovom Regulyarnist bula rozpovsyudzhena i na planuvannya mista z jogo pryamokutnimi kvartalami ta vulicyami takimi vidminnimi vid serednovichnoyi haotichnoyi zabudovi z yiyi tisnyavoyu krivimi vulichkami i malimi ploshami Palac Rishelye rozdilili na paradne primishennya i sluzhbovi korpusi sho oblyamovuvali kvadratnij dvir z paradnoyu bramoyu Palac tezh buv otochenij rovom z vodoyu yak kolishni zamki serednovichnoyi Franciyi a dekor jogo fasadiv buv variantom dekoru Lyuksemburzkogo palacu najprestizhnishoyi sporudi dobi Avtorom ridkisnogo na tu poru ansamblyu mista Rishelye buv arhitektor Zhak Lemersye 1585 1654 Logichno sho zamovu na dobudovu Paviljon godinnikiv palacu korolya Luvr v Parizhi otrimav same Lemersye sho dogodiv kardinalu Rishelye todishnomu realnomu uzurpatoru vladi v derzhavi Najkrashi zdobutki arhitekturi baroko u Franciyi vtiliv arhitektor Fransua Mansar 1598 1666 Vin stav najkrashim arhitektorom vsuperech neshlyahetnomu pohodzhennyu i nizkim tempam budivnictva toyi pori Dobroyi osviti ne otrimav a navchavsya na realnih budivelnih majdanah ta u majsterni Solomona de Brosa a takozh zajmavsya samoosvitoyu Nadzvichajna obdarovanist i zdatnist postijno vdoskonalyuvati i pereroblyati vlasni proekti yaki zmicnyuvali jogo avtoritet tak i dratuvali velmozhnih zamovnikiv Mansar navazhuvavsya pereroblyati perebudovuvati vzhe vibudovanu sporudu yaksho piznishe znahodiv doskonalishij variant za toj sho vzhe vibuduvav Ce spriyalo podorozhchannyu budivelnih robit sho viklikalo gniv i nevdovolennya aristokrativ zamovnikiv kotrim postijno buli potribni groshi na rozkoshi Mimovoli Fransua Mansar peretvorivsya na arhitektora najbagatshogo prosharku francuzkogo suspilstva sho nadzvichajno zvuzilo kilkist jogo zamovnikiv i kilkist vibudovanih nim sporud a voni peretvorilis na unikalni vzirci Sered nih fasad cerkvi Felyaniv Parizh zamok v Balrua dlya Gastona Orleanskogo z 1626 r odin novij korpus starovinnogo zamka Blua palac kardinala Mazarini cerkva abatstva Val de Gras Parizh z 1640 h rr Palac Mezon naprikinci 17 st Palac Mezon na 2007 rik Do unikalnih tvoriv Fransua Mansara nalezhit i zamiskij palac Mezon Lafit Zamiskij palac zbudovanij dlya prezidenta parlamentu mista Parizh Rene de Langleya V jogo plani litera P ale palac vidkritij z usih bokiv sho bulo desho novim i krokom upered v budivnictvi palaciv Osoblivo virazni parkovij i fasad na paradnij dvir Sluzhbovi primishennya rozmistili v 1 mu poversi Mansar zberig visoki dahi riznoyi visoti sho vvazhalosya dosit krasivim i dorechnim doshovoyi pori Palac dopovnyuvav strimanij ale elegantnij sad baroko Zhak Bujye de Blua Zamok palac Sheverni Zhak Bujye de Blua Zamok palac Sheverni Dekor pivdennogo fasadu Zaluchenim do budivnictva palaciv korolya i velmozh buv takozh arhitektor Vin tezh projshov stazhuvannya v majsterni Solomona de Brosa Ale navit pislya cogo ne vtrativ samobutnosti i u vlasnih sporudah davav vlasni varianti navit zapozichenih u de Brosa kompozicij Nadzvichajnosti nabuv navit dekor odnogo z fasadiv korolivskogo zamiskogo zamka Sheverni Zhak Bujye de Blua nibi nasliduvav fasadu Lyuksemburzkogo palacu v kompoziciyi riznovelikih ob yemiv ale dekor mav samostijnij harakter Na pivdennomu fasadi vin povnistyu vidmovivsya vid vikoristannya naugolnogo rustu zaminivshi jogo gorizontalnim doshkopodibnim Vidmovivsya arhitektor i vid bichnih rizalitiv hocha zberezheni tri poverhi i veliki dahi nad nimi Arhitektor lishe trohi podav upered centralnij rizalit de buv golovnij vhid u zamok Abi rozbiti odnomanitnist fasadu u mizhvikonni promizhki drugogo poverhu vin dodav ovalni nishi z byustami ale odnakovi za rozmirami i formami Fasad nabuv nebachenoyi elegantnosti pri strimanosti dekoru pozbavlenogo drib yazkosti pri novitnosti jogo vikoristannya Svitska arhitektura Franciyi 17 st ne vtrachala nacionalnogo zabarvlennya navit pri zapozichennyah mala pevnij harakter i navit nastrij chim tak vidriznyalas vid sproshenih i standartizovanih zrazkiv arhitekturi Andrea Palladio chi Vinchenco Skamocci Navit pislya prisheplennya francuzkij arhitekturi ris palladianstva zrazki arhitekturi Palladio i Skamocci francuzi cherez 200 rokiv vvazhali bezemocijnimi i nudnimi V cerkovnij arhitekturi borotba mizh novim i starim nabula osoblivoyi gostroti Golovni fasadi francuzkih cerkov buli nadzvichajno nablizheni do rimskih barokovih cerkov u sensi chistoti stilya todi yak arhitektura hramiv gra ob yemiv i detalej zberigala harakter uslavlenih zrazkiv francuzkoyi gotiki sporidnenist iz gotikoyu Fasad cerkvi Val de Gras Parizh Cerkva Sen Vinsent u Blua vivtarna chastina Cerkva Sen Vinsent u Blua bichnij fasad Kaplicya cerkvi Sen Vinsent z barokovim nadgrobkom brata francuzkogo korolya Gastona Orleanskogo Solomon de Bros Golovnij fasad cerkvi Sen Zherve Cerkva universitetu Sorbonna Versal cerkva Notr Dam Cerkva sv Roha Parizh Virtuozne obigruvannya nesimetrichnih dilyanokArh Zhak Bujye de Blua Pozemnij plan palacu Sale Parizh bl 1656 r Zhak Fransua Blondel Otel de Rokele Parizh 1754 r Barokova stilistika vimagala simetriyi yak v pobudovi fasadiv tak i v pobudovi planiv sporud Estetika jshla she vid nastanov dobi vidrodzhennya sho protistavlyala svoyi sporudi asimetriyi i haotichnosti zabudov dobi serednovichchya Francuzki arhitektori prijnyali ci nastanovi i skriz de mozhlivosti ce dozvolyali vikoristovuvali simetriyu Viklikami arhitektoram novoyi generaciyi stanut tisnyava zabudovi u mistah ta nesimetrichni zemelni dilyanki kudi voni musili prilashtuvati nastanovi simetriyi Tak narodivsya chergovij fenomen francuzkoyi arhitekturi koli pokazhchikom majsternosti arhitektora stayut zdatnist virtuozno obigrati nesimetrichnu zemelnu dilyanku Cim vzhe majsterno volodiv arhitektor Zhak Bujye de Blua zdatnij pracyuvati v novij barokovij stilistici Zrazkom virtuozno obigranogo planu stav plan pobudovi otelya palacu Sale u Parizhi dlya bagatiya Ober de Fontene V sadovomu fasadi palacu Sale Zhak Bujye de Blua vikoristav simetriyu Ale protyazhnij sadovij fasad ne bulo zruchno rozmistiti u paradnomu dvori Arhitektor shtuchno skorotiv chastinu fasadu sho vihodiv u kurdoner zamknuvshi jogo gospodarskimi korpusami u odin poverh i stvorivshi takim chinom novu dodatkovu vis simetriyi sho prohodila lishe cherez paradnij dvir a ne cherez uves palac yak togo vimagali nastanovi i italijskogo i francuzkogo baroko Pri comu gospodarskij korpus buv vibudovanij lishe z odnogo boku Drugij bik paradnogo dvoru buv zamknenij dekorativnoyu stinoyu sho vpritul roztashuvali do kordonu samoyi zemelnoyi dilyanki de pochinalas insha privatna vlasnist Zdatnist majsterno obigruvati nesimetrichni dilyanki bula pidhoplena i inshimi arhitektorami Vona mala misce yak v budivelnij praktici arhitektoriv baroko tak i arhitektoriv dobi francuzkogo klasicizmu 18 st Nova storinka majsterno obigranih nesimetrichnih dilyanok zakripilas i bula vdalo vikoristana i v dobu haotichnoyi burzhuaznoyi zabudovi v dobu kapitalizmu v 19 20 st Fenomen francuzkoyi arhitekturi dobre ocinili fahovi arhitektori i inshih krayin na nih navchalis navit hvacki i avtoritetni arhitektori Italiyi Virtuozno obigruvali francuzki arhitektori ne tilki plani sporud a i roztashuvannya asimetrichnih regulyarnih sadiv Andre Lenotr Plan zamku i parku v Klanyi zrujnovano z dekilkoma osyami simetriyi Arhitektor Zhan Kurton 1671 1739 Palac otel Matinjon Parizh plan 1720 1724 rr Arh Antuan Lepotr plan na nesimetrichnij dilyanci Asimetriya v roztashuvanni parizkih palaciv Subiz ta Strasbur Rogan Barokovi koreni mistectva BofranaLorenco Bernini Proekt dobudov do palacu Luvr Luyi Levo Kollezh Chotiroh Nacij golovnij fasad Zhermen Bofran Zamok Malgranzh proektBarokovi ornamenti Franciyi i Daniel MaroDokladnishe Daniel Maro Zhan Beren karton dlya kilima Kilim arras z tancivnikami ta akobatami manufaktura Bove zbirka palacu Kronborg Ofort z dvoma riznovidami ornamentu roboti Danielya Maro do 1712 r Muzej Viktoriyi j Alberta London Ornamentalna gravyura u Franciyi mala osoblivosti rozvitku u porivnyanni z susidnimi Ispaniyeyu Flandriyeyu ta Nimechchinoyu V 16 stolitti same cherez ornamenti francuzka pridvorna kultura zasvoyila formalni oznaki italijskogo manyerizma shilnogo navit lyudsku figuru traktuvati yak dekorativnu i yak skladovu chastinu chudernackogo dekoru abo ornamentu Na pochatku 17 st situaciya stala inshoyu V Zahidnij Yevropi rozv yazali Tridcyatirichnu vijnu Vzhe z 1618 roku nimecki knyazivstva buli majzhe vidstoroneni vid zagalnoyevropejskogo hudozhnogo procesu cherez obval u ekonomici bo golovni vijskovi operaciyi tochilisya na teritoriyah nimeckih knyazivstv Z Nimechchini pochalas masova emigraciya mitciv u spokijni todi Italiyu Gollandiyu a nimecka gravyura logichno zagalmuvalas u rozvitku U konservativnij Ispaniyi ta kerovanih neyu Ispanskih Niderlandah Flandriya i Brabant de panuvalo aristokratichne mistectvo demokratichna gravyura ne otrimala rozvitku vzagali vinyatok malyunki i gravyuri dlya yuvelirnih virobiv Franciya ne bula zacheplena tragichnimi podiyami Tridcyatirichnoyi vijni V korolivstvi prodovzhivsya plidnij rozvitok arhitekturi i zhivopisu sho obslugovuvav aristokratiyu i korolivskij dvir Hocha rozvitok gravyuri na pochatku 17 stolittya mav povilni tempi rozvitku Ale aristokratichne mistectvo Franciyi zvernulo uvagu na ornamentalnu gravyuru i zaluchilo navit yiyi do obslugi aristokratiyi Do stvorennya ornamentalnih gravyur zvernulas nizka hudozhnikiv i graveriv Franciyi i zrobili yiyi prinalezhnist elitarnogo mistectva Formalno ce bulo pov yazano iz dizajnom dlya stvorennya palacovih inter yeriv mebliv ornamentiv na zbroyi pri virobnictvi kilimiv yuvelirnih virobiv koshtovnogo posudu dekoru fontaniv virobiv z bronzi vishivok merezhiva vizerunkovih tkanin i tekstilyu navit rizblenogo dekoru vijskovih chovniv Ornamenti i dekor francuzkogo baroko tyazhiyut do velikih masshtabnih plastichnih form yak i ornamenti Italiyi Francuzki zrazki odnak ne taki sokoviti i nadto prorobleni shvidko peretinayut serednij riven zaradi pidvishenoyi vishukanosti i elegantnosti Na rannomu etapi antichni ornamenti buli prinalezhnistyu lishe italijciv U Franciyi de serednovichni i manyeristichni vplivi zatrimalis antichni motivi v gravyuri i v dekori prizhivalis povilno i ne odrazu Odnak same u zaalpijskih krayinah ornamentalna gravyura otrimala nadzvichajno svoyeridni i neshozhi formi na italijski zrazki sho tilki zbagatilo hudozhnyu praktiku ne odniyeyi derzhavi Etap rozvitku ornamentalnoyi gravyuri Franciyi pripav na seredinu i kinec 17 st koli nizka hudozhnikiv spryamuvala zusillya na stvorennya Velikogo stilya meta kotrogo uslavlennya korolya Luyi XIV Otrimala poshirennya praktika stvorennya gravyur zi zrazkami dekoruvannya kilimiv vishivok koshtovnogo metalevogo posudu dekoru palaciv i navit vitrilnikiv Rozpochavsya druk albomiv iz zatverdzhenimi zrazkami yuvelirnih virobiv mebliv kilimiv posudu sadovo parkovih ogorozh vorit parkovih paviljoniv Do trijki uslavlenih dizajneriv graveriv Franciyi 17 st piznishe buli zarahovani Zhan Lepotr 1617 1682 Zhan Beren 1640 1711 Daniel Maro 1661 1752 Navit sered nih osoblive misce posiv Daniel Maro ta jogo tvorchist U Franciyi z 1685 roku vidnovili utiski i goninnya francuzkih protestantiv gugenotiv Daniel Maro starshij buv gugenotom i cherez zagrozu vlasnomu zhittyu pokinuv Franciyu j emigruvav do Gollandiyi Jogo variant barokovogo dizajnu pri novitnosti i vishukanosti zrazkiv mav strimanij harakter sho poloniv same prihilnikiv pomirnogo varianta baroko u pivnichnih kayinah sered kotrih buli Gollandiya Shveciya Velika Britaniya krayini kotri vidigravatimut pomitni roli v politici 17 stolittya Galereya obranih gravyur Danielya MaroD Maro Proekt inter yera privatnoyi biblioteki D Maro Grotesk z pejzazhem D Maro Metalevi vorota D Maro Dizajn kaskada v ornamentalnij rami ofort do 1700 r D Maro Dekorativna brama z perspektivoyu regulyarnogo sadu Barokovi mebli FranciyiVisoka koncentraciya remesel navkolo korolivskogo dvoru bula harakterna vzhe v dobu korotkogo francuzkogo vidrodzhennya ta manyerizmu Ostannij diyalno spriyav formuvannyu nacionalnoyi francuzkoyi kulturi na novomu etapi Potuzhni kulturni tradiciyi spriyayut viroblennyu vlasnih nacionalnih form u meblyarstvi nezalezhno vid inshih kulturnih centriv nezvazhayuchi na zapozichennya i inozemni vplivi Rozvitok i formuvannya form maye prishvidshenij harakter tomu francuzki doslidniki domovilis nazivati zmini stilistiki za rokami pravlinnya koroliv Tak u meblyarstvi nazivayut stili Genriha IV Lyudovika HIII Lyudovika XIV Zamist poshirenogo u meblyarstvi goriha prihodit zamorska sirovina chorne derevo ta in Malo cogo mebli pochinayut prikrashati inkrustaciyami Pidvishenij pishnosti palacovih mebliv spriyayut takozh zolochennya nakladni relyefi z olova midi zolochenoyi bronzi mebli dekoruvatimut stulkami zi slonovoyi kistki pancirya cherepah U 18 stolitti pislya nalagodzhenogo virobnictva vlasnoyi porcelyani mebli dekoruvatimut i porcelyanovimi vstavkami Barokovi mebli Franciyi vazhki i pompezni perenasicheni dekorom Yih vazhko peresuvati Dekoru nastilki zabagato sho mebli led ne vtrachayut funkcionalnist Majstri meblyari i dizajneri inter yeriv zazdalegid namichayut roztashuvannya mebliv a dekor zaliv nabuvaye pishnoyi vazhkosti i statichnosti Otrimala praktika stvorennya albomiv iz zrazkami palacovih mebliv Korolivskij i aristokratichnij diktat prihodit i u meblyarstvo ta u majsterni po vigotovlennyu palacovago dekoru Koncentraciya hudozhnih sil v odnomu centri prizvela do zasnuvannya 1662 roku Korolivskoyi manufakturi gobeleniv de odnochasno pracyuyut dizajneri hudozhniki dekoratori a yih proekti realizuyut chislenni meblyari remisniki vishivalshici tkachi shvachki V aristokratichnomu mistectvi Franciyi sklalas tak zvana Velichna manera kotru diyalno zaprovadzhuvav u mistectvo pridvornij hudozhnik Sharl Lebren 1619 1690 Otrimavshi posadu direktora Korolivskoyi akademiyi zhivopisu i skulpturi Sharl Lebren yak diktator poslidovno i napoleglivo vprovadzhuvav akademichnu doktrinu Velichnoyi maneri v hudozhnyu praktiku Jogo nastanovi vimagali navit zatverdzhenih zrazkiv zobrazhennya pochuttiv v kartinah rakursiv figur zhestiv i navit poglyadiv Baroko Franciyi postupovo peretvoryuvali na komplekt gotovih receptiv i nezminnih nastanov u mistectvi na nezminnosti kotrih i napolyagav Sharl Lebren posilayuchis na avtoritet Nikolya Pussena Individualnosti majstriv sho pracyuyut v Korolivskij manufakturi gobeleniv praktichno stirayutsya Navit zaangazhovana i cenzurno kontrolovana hudozhnya praktika ne zmogla zupiniti rozvitok mistectva i vono rozkvitalo u majstriv sho ne vhodili u oficijni korolivski akademiyi abo mali ishni nefrancuzki vitoki i vplivi italijski flamandski Barokovij zhivopis FranciyiValanten de Bulon Muzikuvannya 1626 r Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Hud Nikolya Turnye Koncert 1635 r Doslidniki vvazhayut sho chisti formi baroko isnuvali u Franciyi lishe v dobu korolya Luyi 13 go oficijnogo batka korolya sonce Nevelika kilkist barokovih hudozhnikiv francuziv zmusila korolivskij dvir zvertatis iz zamovami do flamandciv Rubensa i Van Dejka Povernennya z Rimu v Parizh Simona Vue pidsililo formalni poziciyi baroko v zhivopisu Franciyi Hocha tvori Simona Vue tehnichno majsternogo zalishalis poverhnevimi i neglibokimi ale ukladalis u vimogi do pridvornogo mistectva Osoblivo povno baroko panuvalo v oficijnih portretah i religijnih kartinah Ta baroko stil zhivuchij micnij vsebichnij ne znik i pislya jogo oficijnogo zakrittya u Franciyi naprikinci 17 stolittya Dostatno podivitisya na paradni portreti penzlya mitciv Franciyi Larzhilyer Avtoportret z rodinoyu 1712 Luyi Tokke Markiz Marinyi 1755 Kanten de Latur Markiza Pompadur z notami 1755 Nattye sin Imperatricya Katerina Persha 1717 vsi voni barokovi Baroko ne zdalo pozicij i v skulpturi krayini Pyuzhe Zagibel Milona Krotonskogo vid leva Kuazevoks Pogruddya gravera Odrana Chogo tilki varte Pogruddya korolya Luyi 14 go togo zh Lorenco Bernini shedevr baroko sho bulo shvalno prijnyate korolem sonce ta rozmishene v Versali oficijnij stolici klasicizmu Franciyi Filip de Shampen arhitektor Fransua Mansar Giacint Rigo Portret Filibera Orri Hud Estash Lesyuyer Orel Zevsa vikradaye Ganimeda Filip de Shampen Shampen Blagovishennya Metropoliten muzejZhorzh de LaturZhorzh de Latur Ryatuvannya svyatogo Sebastyana Latur V 17 stolitti todi she nezalezhna ale frankomovna Lotaringiya porodila troh veletniv u mistectvi v arhitekturi Zhermen Bofran v gravyuri Zhak Kallo v zhivopisu Zhorzh de Latur Zhorzh de Latur 1593 1652 provincijnij majster sho virobivsya u neperesichnu tvorchu individualnist vsuperech i provinciyi de mashkav do smerti i vsuperech malih i vazhkih umov dlya tvorchosti i vsuperech neshastyam zhiti shodnya sered zdichavilih vid tragedij golodu i vijni suchasnikiv Znav i neporozuminnya i prizhittyevu vtratu nizki vlasnih kartin strashnoyi nepopravnoyi vtrati dlya hudozhnika i zabuttya pislya smerti Jogo perebuvannya u Italiyi nadto shozhe na nedovedenu gipotezu tomu sho abi poznajomitisya zi znahidkami karavadzhizma neobov yazkovo vidviduvati Rim Cherez Lotaringiyu projshlo dekilka mitciv sho buli v Rimi i znali chi spoviduvali karavadzhizm Molodist Zhorzha yakraz i pripala na poshirennya karavadzhizma yak metodi v krayinah Zahidnoyi Yevropi Hudozhni zdibnosti neobov yazkovo shlifuvati u Rimi Ce dobre dovodiv vse zhittya vlasnoyu hudozhnoyu praktikoyu toj zhe Rembrandt 1606 1669 sho tezh nikoli ne vidviduvav Italiyi i ne shlifuvav vlasnu majsternist u Rimi chi Veneciyi Bilshist z kartin Zhorzha de Latura sho dijshli do 20 stolittya ce religijnij zhivopis Ye j dekilka kartin sho vidneseni do chisto pobutovogo zhanru Navit pervisnij analiz tvorchogo dorobku Latura dovodit sho jogo tvori daleko vijshli za mezhi vpliviv poverhnevogo karavadzhizma bilshosti jogo pribichnikiv Vin mav nepoganij zir i rozvinenu hudozhnyu svidomist zdatne na dobri vidguki serce shobi samotuzhki vidkriti v prostonarodnih meshkancyah shiri i gliboki pochuttya varti perenesennya u kartini Yaksho vvazhati sho karavadzhizm ce demokratichna nearistokratichna nizova gilka baroko v zhivopisu to tvori Latura nesut v sobi yakraz demokratichni nearistokratichni neakademichni yakosti ne tilki tomu sho majzhe vsi personazhi jogo kartin z prostogo lyudu Provincijnist hudozhnoyi maneri Latura vidbilas v postijnomu uniknenni bravuri i dinamizma italijskogo baroko pritamannogo i religijnim kartinam samogo Karavadzho Vid tvorchosti Karavadzho do tvoriv Latura perejshli prihilnist do dramatichnih syuzhetiv zhah pered aktami nasillya i vidkritoyi agresiyi zdatnist vidchuvati tragediyi nasillya i vtrati navit v povsyakdennomu pobuti Nizka kartin lotarinzkogo mitcya divuye prostotoyu kompozicij pri shirosti pochuttiv personazhiv yih pravdivosti i zdatnosti na gliboki i silni pochuttya Shiro sumuye nepribrana i prostovolosa Mariya Magdalina bilya stolu z lyusterkom i zapalenoyu svichkoyu cimi rozpovsyudzhenimi todi simvolami marnoti marnot Nayivno neobachno polagayetsya modnij yunak na shlyahetnist dobre odyagnenih shahrayiv v kartini Kartyarskij shuler z bubnovim tuzom Vsi chotiri geroyini kartini Ryatuvannya sv Sebastyana ce riznovidi glibokogo spivchuttya do postrazhdalogo rozpach vid tragediyi i molitva pro poryatunok i vtruchannya vsemogutnogo hristiyanskogo Boga u situaciyu de lyudi bezsili polipshiti situaciyu Glibokoyu lirikoyu viye vid kartini Novonarodzhenij de moloda mati i litnya zhinka bayukayut nemovlya perezhivayuchi poyavu na svit ditinchati yak neperesichne divo mirnogo zhittya Yaksho vzyati do uvagi sho v kartini podani ne svyati zhoni a prosti selyanki syuzhet nabuvaye bezprecedentnosti u mistectvi 17 stolittya Avtorsku netipovu ikonografiyu mayut i religijni kompoziciyi mitcya Nizka kartin Latura perenesena u nichnu poru i svitlo vihoplyuye z temryavi najgolovnishe u kompoziciyi Tema osvitlennya vzagali vazhliva chastina tvorchoyi maneri mitcya Same vona nadavala Laturu mozhlivist zosereditisya na golovnomu v kartini a ne na drib yazkih podrobicyah Dribnic vzagali pozbavleni majzhe vsi kartini hoch z nichnim hoch iz dennim osvitlennyam hudozhnika kotrij robiv dosit suvorij i svidomij vidbir I ce nablizilo jogo kartini do najkrashih zrazkiv zhivopisu 17 stolittya de navit prostota motiviv i kompozicij perevaga velikogo talantu Znachushist podiyi prisutnya praktichno v kozhnij kartini majstra vid religijnih do pobutovih Voni pozbavleni trivialnosti i budennosti navit koli ce bijka provincijnih muzikantiv chi sumna pererva v kayatti Mariyi Magdalini na samoti vnochi Kartini Zhorzha de Latura formalno nalezhat do barokovoyi dobi odnak v nih panuye zoseredzhena tisha de vidbuvayutsya ne dinamichni zhesti ekspresivnih personazhiv a mogutni ruhi dush personazhiv dush zlochinnih chi chistih yak to ye i v realnomu zhitti Kartini Latura svidki prozrin mitcya i zhittyevoyi mudrosti Zhorzh de Latur lishe vivodiv na majdani vlasnih kartin borotbu zla iz dobrom de peremagalo to zlo to dobro to znovu zlo Francuzki hudozhniki realnostiDokladnishe Francuzki hudozhniki realnosti 17 stolittya Luyi Lyenen Silska kuznya Luvr Filip de La Gir Natyurmort Astronomichni priladi Kinec 17 st Predstavnikami okremoyi nezalezhnoyi vid oficijnogo aristokratichnogo mistectva gilki francuzkogo mistectva buli hudozhniki realnosti 17 stolittya peintres de la realite Ci suchasniki barokovih majstriv virobili vlasnu stilistiku majzhe ne zacheplenu nastanovami oficijnogo i pridvornogo barokovogo mistectva Majstri ne buli poyednani u pevnu grupu ale golovnoyu risoyu yih misteckoyi praktiki bulo zvertannya do realistichnih syuzhetiv i yih vidtvorennya bez idealizaciyi i chi vpliviv antichnih chi akademichnih nastanov Francuzki hudozhniki realnosti stvoryuvali pobutovi sceni portreti z pobutovim zabarvlennyam natyurmorti u menshij miri kartini biblijnoyi tematiki Syuzhetami dlya cih majstriv mogli buti silska kuznya vidvidini babci nadvechir vecherya silskoyi rodini gra ditej na selyanskomu podvir yi zupinka selyan na shlyahu do miscevogo rinku navit bijka rozlyuchenih prostolyudiniv Remisniki novoyi hvili i novaki v mistah hudozhniki v pershij generaciyi voni ne porivali z fermerskim chi remisnichim otochennyam i perenosili u vlasnij zhivopis podiyi vlasnogo stanu bez idealizaciyi ale z povagoyu do vlasnih prostonarodnih personazhiv na sho ne bulo zdatne pihate aristokratichne mistectvo Viddalenim analogom mistectva hudozhnikiv realnosti Franciyi bulo lishe demokratichne mistectvo Gollandiyi pershoyi krayini de peremogla burzhuazno demokratichna revolyuciya Mistectvo francuzkih hudozhnikiv realnosti bulo zabuto vzhe na pochatku 18 st i vidkrite nanovo lishe u pershij tretini 20 go Nevidomij francuzkij majster Marnota marnot bl 1630 r Zhan Batist Monuajye Kviti v sklyanij vazi Zhan Batist Monuajye Vesnyani kviti i frukti Ermitazh Luyi Lyenen Rodina fermershi Ermitazh Luyi Lyenen Silska vecherya Luvr Tovaristvo graye v trik trak Luyi Lyenen Vidvidini babusi Barokovi sadi FranciyiDokladnishe Andre Lenotr Dokladnishe Oleksandr Leblon Iniciator Italo francuzkih voyen korol Karl VIII vidvidav Italiyu i buv vrazhenij tamteshnoyu kulturoyu dekorativnih sadiv Pislya 1495 roku vin zaprosiv na pracyu u vlasni rezidenciyi italijskih sadivnikiv z Neapolya sered kotrih buv i Pachello de Merkolyano bl 1455 1534 Sered pershih sadiv francuzkogo vidrodzhennya stvorenih italijcyami sadivnikami buli sadi v korolivskih rezidenciyah u zamku palaci Gajyar ta u zamku Ambruaz Sadi yavlyali soboyu uyavu pro novij lad u sadivnictvi vidrodzhenij z dobi Starodavnogo Rima i novu uyavu pro krasu Tradiciya stvorennya dekorativnih sadiv ne uvirvalas i pri nastupnih korolyah Dosit aktivno novi ideyi italijskogo vidrodzhennya i osoblivo manyerizma perejmav korol Francisk I Vin nakazav stvoriti dekorativnij sad bl 1528 r bilya vlasnoyi rezidenciyi Fontenblo de oblashtuvali kvitniki fontan nevelikij gaj iz sosen privezenih u Fontenblo z Provansa ta pershij na terenah Franciyi parkovij paviljon Grot Sadivnikom dizajnerom viyaviv sebe i francuzkij arhitektor Filiber Delorm bl 1510 1570 pislya povernennya z Rima koli 1536 roku pochav oblashtovuvati dekorativnij sad bilya zamku Ane Sen Zhermen an Le Starij i Novij palaci ta sadi plan na 1637 r Novij palac i sadi u Sen Zhermen an Le arh Filiber Delorm malyunok 1637 r zrujnovano v 18 st Sadi 16 stolittya u Franciyi she ne poyednani hudozhno z arhitekturoyu zamkiv chasto voni neveliki za rozmirami vikoristovuyut neveliki roslini i vidokremleni vid otochennya parkanami Tobto voni shtuchno privneseni u otochennya zamkiv i ne sho inshe yak ekzotichna atrakciya ta statusna rozkish shlyahetnih volodariv Andre Lenotr Zamok Vo le Vikont dekorativnij sad foto 2006 roku Arh Anzh Zhak Gabriel Tak zvanij Francuzkij paviljon bilya ansamblyu Malogo Trianona Versalskij park seredina 18 st Yakisno novi zmini prijshli u dekorativne sadivnictvo Franciyi z praktikoyu sadovogo dizajnera Andre Lenotra 1613 1700 Viyavilisya geografichni i landshaftni vidminnosti mizh sadami Italiyi i Franciyi Sadi italijciv rozplanovani na terasah i aktivno vikoristovuyut strumki dlya utvorennya kaskadiv fontaniv Taki sadi roztashovani na shilah visokih pagorbiv i shobi oglyanuti takij sad dostatno pidnyatisya na verhivku pagorba Sadi mali osovu pobudovu i sadovi terasi nibi buli nanizani na cyu vis bez rozgaluzhennya u boki Relyef v miscinah Franciyi de pracyuvav Lyenotr spokijnishij terasi mayut malij uhil a dekor sadiv strimanij hocha j z aktivnim vtruchannyam v roslinnist vistrigannya vizerunkiv v buksusi ta stvorennya geometrichnih figur shiroke zastosuvannya riznih parteriv suhih travnih kvitkovih vodyanih Terasi u francuzkomu sadu nevisoki a jogo krasa rozkrivayetsya postupovo pid chas nekvaplivih progulyanok Rozdivitis uves sad mozhna lishe z palacovih vikon verhnih poverhiv Lenotr virobiv svij variant parku sho otrimav poshirennya v magnatskih sadibah Pershim doskonalim vzircem takogo sadu parku stav park bilya palacu Vo le Vikont sho nalezhav bagatiyu Nikolya Fuke Sadovo parkovij ansambl u Vo le Vikont buv nastilki novim i vdalim sho sprichiniv aresht Nikolya Fuke i konfiskaciyu majna veredlivim korolem Lyudovikom XIV sho pozazdriv vlasnomu ministru kotrij perevershiv rozkoshami vlasnoyi sadibi rozkoshi korolivskih rezidencij Sadivnika Andre Lenotra primusovo pereveli u Versal de rozpochalasya masshtabna rozbudova rezidenciyi korolya Franciyi Lyudovika XIV Chislenni uchni i poslidovniki Andre Lenotra tvorcho rozvinuli i jogo znahidki i jogo nastanovi Vinikla znachna kilkist variantiv francuzkogo regulyarnogo sadu vid primitivno rozplanovanih i z vikoristannyam lishe odnogo landshaftnogo elementa do perenasichenih roslinami parterami strizhenimi vizerunkami z roslin skulpturami i balyustradami Ale virobilas i nova yakist hudozhnye poyednannya arhitekturi z dekorativnim sadom yih ansambl sho porodilo na pevnij chasovij termin uyavu pro sadi Franciyi yak vzirec aristokratichnogo sadu vzagali Tip dekorativnogo francuzkogo sadu peretnuv kordoni korolivstva Franciyi i dosyag navit dalekih Rosiyi i Ameriki Vplivi na aristokratichnu kulturu inshih krayinNaprikinci 17 st tvori mistectva Franciyi nabuli znachennya zrazkiv dlya nizki susidnih krayin sered kotrih opinilis navit ti sho zdavna buli misteckimi centrami Yevropi Pivnichni Niderlandi Ispaniya nizka knyazivstv u Nimechchini Rozpovsyudzhennyu francuzkih vpliviv spriyali yak visokij hudozhnij riven misteckoyi produkciyi i idej gobeleni virobnictvo tkanin vishivok merezhiva dosyagnennya u fortifikaciyi sad baroko francuzkogo zrazka tak i pomitna emigraciya talantiv z krayini de z 1685 roku vidnovili utiski i goninnya francuzkih protestantiv gugenotiv V arsenali francuzkih arhitektoriv vazhlive misce posila trichastinna kompoziciya centralnij visokij korpus dva bichni paviljoni i galereyi sho pov yazuyut vse v yedine cile Za ciyeyu shemoyu pobudovani Lyuksemburzkij palac golovnij fasad arh Solomon de Bros zamok Sheverni arh Zhak Bujye de Blua Kolezh chotiroh nacij arh Luyi Levo Zvertavsya do ciyeyi shemi i vidomij majster rimskogo baroko Lorenco Bernini Z jogo tvorami pov yazanij golovnij fasad nevidomoyi sporudi yaku rozpiznayut yak variant dobudov palacu Luvr Shema otrimaye harakter kanonichnoyi dlya nizki arhitektoriv 18 i navit 19 stolittya Za neyu buduvatimut pribichniki rokoko i klasicizmu v Shveciyi Drottningholm Kitajskij budinochok palac Za ciyeyu shemoyu pobudovana nizka sadib v silskij miscevosti v Rosijskij imperiyi mitci yakoyi nadzvichajno sprostuvali chi vzagali vidmovivshis vid dekoru fasadiv Galereya vibranih tvoriv francuzkogo barokoArh Fransua Mansar Zamiskij palac Kolumye Chasteau de Coulommiers en Brie Arh Antuan Lepotr Parizh vnutrishnij dvorik Daniel Maro Liplenij dekor steli proekt Park i palac Belvyu bilya mista Sevr Daniel Maro Teatralna dekoraciya z tancyuristami Arh Fransua Mansar Palac Belrua plan proekt Zhan Lepotr Koshtovna vaza v kartushi Daniel Maro Rama dlya nadgrobkovogo napisu proekt Daniel Maro Proekt nadgrobka dlya shlyahetnoyi pani i ram dlya epitafiyi Gobelen manufakteri Bove 1698 rik Div takozhSejchento Settechento Baroko Arhitektura baroko Zhivopis baroko Rokoko Kreslennya arhitektoraPosilannyaPortal Istoriya Portal Mistectvo Portal Baroko Portal Franciya Dzherela Vseobshaya istoriya iskusstv t 4 M Iskusstvo 1963 Roslavec E N Zhivopis Francii 17 19 vekov Kiev Mistectvo 1990Primitki Vseobshaya istoriya iskusstv t 4 M Iskusstvo 1963 s 9 Vseobshaya istoriya iskusstv t 4 M Iskusstvo 1963 s 9 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2016 Procitovano 22 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ornamentalnaya gravyura 17 veka v sobranii Ermitazha katalog vystavki Leningrad Iskusstvo 1986 Roslavec E N Zhivopis Francii 17 19 vekov Kiev Mistectvo 1990 s 81