Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жак-Франсуа́ Блонде́ль (фр. Jacques-François Blondel; 8 січня 1705 — 9 січня 1774) — французький архітектор і теоретик у галузі мистецтва та архітектури. Професор архітектури в Академії архітектури, придворний архітектор короля Франції Людовика XV. На відміну від модного в ті часи стилю рококо запропонував стиль неокласицизм, який був популярний у другій половині XVIII століття.
| Жак-Франсуа Блондель | |
|---|---|
| фр. Jacques-François Blondel | |
 | |
| Народження | 8 січня 1705 Руан,  Франція |
| Смерть | 9 січня 1774 (69 років) |
| Країна (підданство) |  Франція |
| Вчителі | d, d і Жіль-Марі Опенордт |
| Діяльність | архітектор, Encyclopédistes, містобудівник |
| Архітектурний стиль | неокласицизм |
| Найважливіші споруди | d |
| Членство | Академія архітектури Франції і d |
| Учні | d, d, Клод-Нікола Леду, d, d і d |
 Жак-Франсуа Блондель у Вікісховищі | |
Блондель вважається одним із засновників сучасного міського планування. Він винайшов формулу кроку для розрахунку східців.
Життєпис
Жак-Франсуа Блондель народився в Руані 8 січня 1705 року. Спочатку навчався у свого дядька Жана-Франсуа Блонделя, який був архітектором Руана. У 1726 році Блондель вирушив до Парижа, де продовжив навчання у Жиля-Марі Оппено, який познайомив молодого архітектора зі стилем рококо. Також Блондель працював з Жаном Марієтом та його виданням L'Architecture françoise, пишучи статті та малюючи ілюстрації на архітектурні теми.
У 1730-х роках Блондель починає самостійно проєктувати та зводити будівлі. Серед його тогочасних проєктів: оранжерея біля Флоренції, тераси замку в Бретані, власний будинок в Безансоні.
Першою незалежним виданням Блонделя стала енциклопедична праця «Про проєктування садиб та внутрішнє оздоблення в цілому» (фр. De la Distribution des Maisons de Plaisance, et de la Décoration des Edifices en General), яка вийшла у 1737–1738 роках в Парижі і містила 155 ілюстрацій, власноруч зроблених Блонделем. У цій своїй праці Блондель проголосив стиль неокласицизм, який залишався в моді протягом усього XVIII століття.
У 1740 році Блондель відкриває в Парижі власну школу мистецтв, яка стала першою школою такого роду у Франції. У 1743 році школу офіційно визнає французька Академія архітектури. В наступні роки Блондель, який викладає архітектуру, навчає низку майбутніх видатних архітекторів: Етьєна-Луї Булле, Жана-Франсуа Шальгрена, Клода-Нікола Леду, Александра-Теодора Броньяра, Філіпа де ла Геп'єра, Луї-Жана Депре, Шарля де Вайї, Жака Гондуена, Жиля-Барнабе Гімара, Жана-Батіста Ронделе. Його учні з закордону, англієць Вільям Чамберс, данець Гаспар Харсдорф, голландець Пітер де Сварт, німець Крістіан Вайнлінг, пізніше принесуть архітектуру неокласицизму у свої країни.
У 1752–1756 році була надрукована ще одна чотиритомна праця Блонделя «Французька архітектура» (фр. Architecture françoise). В ній Блондель проаналізував будівлі, зведені за останнє століття в Парижі та його околицях, в їх історичному контексті, та надав багато детальної історичної інформації. Спочатку Блондель планував випустити вісім томів, але побачило світ лише чотири. Завдяки цій праці Блондель у 1755 році вступив до Академії архітектури та обійняв посаду придворного архітектора короля Людовика XV.
З 1751 року і до своєї смерті Блондель брав участь у написанні Енциклопедії Дідро: він був автором статей про кам'яну кладку та архітектуру, а також зробив внесок у близько 500 статей.
1762 року Блонделя призначили професором архітектури Академії; його власна школа перетворилася на всебічний академічний курс архітектури.
У 1771 році вийшов у світ перший том нової праці Блонделя — Cours d'architecture ou traité de la décoration, distribution et constructions des bâtiments contenant les leçons données en 1750, et les années suivantes. До 1777 року вийшло дев'ять томів, на кожні два томи текстової інформації припадав один том ілюстрацій. Останні томи після смерті Блонделя випустив його учень П'єр Пате. Цю останню працю Блонделя, «Курс архітектури», іноді називають «Малим Блонделем» (фр. Petit Blondel), на відміну від «Французької архітектури», яка має неофіційну назву «Великий Блондель» (фр. Grand Blondel).
Жак-Франсуа Блондель помер 9 січня 1774 року, після довгої хвороби. Під кінець він зажадав, щоб його перенесли до його навчальних кімнат в Луврі, де Блондель і помер в оточенні своїх книг, архітектурних моделей і учнів.
Родина
Дід Жака-Франсуа, Франсуа Блондель також був архітектором.
У 1729 році Блондель одружився з Марі Анн Гарньє, від якої мав сина та доньку. Син, Жорж-Франсуа, народився у 1730 році і гравером; доньку звали Клодіна Анжеліка. У 1755 році дружина Блонделя померла і через п'ять років, у 1760 році він одружився з Манон Баллетті. Вона у 1764 році народила йому сина Жана-Батіста Блонделя, який став архітектором Парижа.
Джерела
- Блондель, Жак-Франсуа // Архитектура. Краткий справочник / Адамчик М.В. — Мінськ : Харвест, 2004. — 624 с. — 5000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhak Fransua Blonde l fr Jacques Francois Blondel 8 sichnya 1705 9 sichnya 1774 francuzkij arhitektor i teoretik u galuzi mistectva ta arhitekturi Profesor arhitekturi v Akademiyi arhitekturi pridvornij arhitektor korolya Franciyi Lyudovika XV Na vidminu vid modnogo v ti chasi stilyu rokoko zaproponuvav stil neoklasicizm yakij buv populyarnij u drugij polovini XVIII stolittya Zhak Fransua Blondelfr Jacques Francois BlondelNarodzhennya 8 sichnya 1705 1705 01 08 Ruan FranciyaSmert 9 sichnya 1774 1774 01 09 69 rokiv Parizh FranciyaKrayina piddanstvo FranciyaVchiteli d d i Zhil Mari OpenordtDiyalnist arhitektor Encyclopedistes mistobudivnikArhitekturnij stil neoklasicizmNajvazhlivishi sporudi dChlenstvo Akademiya arhitekturi Franciyi i dUchni d d Klod Nikola Ledu d d i d Zhak Fransua Blondel u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Blondel Blondel vvazhayetsya odnim iz zasnovnikiv suchasnogo miskogo planuvannya Vin vinajshov formulu kroku dlya rozrahunku shidciv ZhittyepisZhak Fransua Blondel narodivsya v Ruani 8 sichnya 1705 roku Spochatku navchavsya u svogo dyadka Zhana Fransua Blondelya yakij buv arhitektorom Ruana U 1726 roci Blondel virushiv do Parizha de prodovzhiv navchannya u Zhilya Mari Oppeno yakij poznajomiv molodogo arhitektora zi stilem rokoko Takozh Blondel pracyuvav z Zhanom Mariyetom ta jogo vidannyam L Architecture francoise pishuchi statti ta malyuyuchi ilyustraciyi na arhitekturni temi U 1730 h rokah Blondel pochinaye samostijno proyektuvati ta zvoditi budivli Sered jogo togochasnih proyektiv oranzhereya bilya Florenciyi terasi zamku v Bretani vlasnij budinok v Bezansoni Pershoyu nezalezhnim vidannyam Blondelya stala enciklopedichna pracya Pro proyektuvannya sadib ta vnutrishnye ozdoblennya v cilomu fr De la Distribution des Maisons de Plaisance et de la Decoration des Edifices en General yaka vijshla u 1737 1738 rokah v Parizhi i mistila 155 ilyustracij vlasnoruch zroblenih Blondelem U cij svoyij praci Blondel progolosiv stil neoklasicizm yakij zalishavsya v modi protyagom usogo XVIII stolittya U 1740 roci Blondel vidkrivaye v Parizhi vlasnu shkolu mistectv yaka stala pershoyu shkoloyu takogo rodu u Franciyi U 1743 roci shkolu oficijno viznaye francuzka Akademiya arhitekturi V nastupni roki Blondel yakij vikladaye arhitekturu navchaye nizku majbutnih vidatnih arhitektoriv Etyena Luyi Bulle Zhana Fransua Shalgrena Kloda Nikola Ledu Aleksandra Teodora Bronyara Filipa de la Gep yera Luyi Zhana Depre Sharlya de Vajyi Zhaka Gonduena Zhilya Barnabe Gimara Zhana Batista Rondele Jogo uchni z zakordonu angliyec Vilyam Chambers danec Gaspar Harsdorf gollandec Piter de Svart nimec Kristian Vajnling piznishe prinesut arhitekturu neoklasicizmu u svoyi krayini U 1752 1756 roci bula nadrukovana she odna chotiritomna pracya Blondelya Francuzka arhitektura fr Architecture francoise V nij Blondel proanalizuvav budivli zvedeni za ostannye stolittya v Parizhi ta jogo okolicyah v yih istorichnomu konteksti ta nadav bagato detalnoyi istorichnoyi informaciyi Spochatku Blondel planuvav vipustiti visim tomiv ale pobachilo svit lishe chotiri Zavdyaki cij praci Blondel u 1755 roci vstupiv do Akademiyi arhitekturi ta obijnyav posadu pridvornogo arhitektora korolya Lyudovika XV Z 1751 roku i do svoyeyi smerti Blondel brav uchast u napisanni Enciklopediyi Didro vin buv avtorom statej pro kam yanu kladku ta arhitekturu a takozh zrobiv vnesok u blizko 500 statej 1762 roku Blondelya priznachili profesorom arhitekturi Akademiyi jogo vlasna shkola peretvorilasya na vsebichnij akademichnij kurs arhitekturi U 1771 roci vijshov u svit pershij tom novoyi praci Blondelya Cours d architecture ou traite de la decoration distribution et constructions des batiments contenant les lecons donnees en 1750 et les annees suivantes Do 1777 roku vijshlo dev yat tomiv na kozhni dva tomi tekstovoyi informaciyi pripadav odin tom ilyustracij Ostanni tomi pislya smerti Blondelya vipustiv jogo uchen P yer Pate Cyu ostannyu pracyu Blondelya Kurs arhitekturi inodi nazivayut Malim Blondelem fr Petit Blondel na vidminu vid Francuzkoyi arhitekturi yaka maye neoficijnu nazvu Velikij Blondel fr Grand Blondel Zhak Fransua Blondel pomer 9 sichnya 1774 roku pislya dovgoyi hvorobi Pid kinec vin zazhadav shob jogo perenesli do jogo navchalnih kimnat v Luvri de Blondel i pomer v otochenni svoyih knig arhitekturnih modelej i uchniv RodinaDid Zhaka Fransua Fransua Blondel takozh buv arhitektorom U 1729 roci Blondel odruzhivsya z Mari Ann Garnye vid yakoyi mav sina ta donku Sin Zhorzh Fransua narodivsya u 1730 roci i graverom donku zvali Klodina Anzhelika U 1755 roci druzhina Blondelya pomerla i cherez p yat rokiv u 1760 roci vin odruzhivsya z Manon Balletti Vona u 1764 roci narodila jomu sina Zhana Batista Blondelya yakij stav arhitektorom Parizha DzherelaBlondel Zhak Fransua Arhitektura Kratkij spravochnik Adamchik M V Minsk Harvest 2004 624 s 5000 prim ISBN 985 13 1842 6