Шарль де Вайї́ (фр. Charles De Wailly; 9 листопада 1730, Париж — 2 листопада 1798, Париж) — французький архітектор, графік, викладач XVIII ст.
Шарль де Вайї | |
---|---|
фр. Charles de Wailly | |
Арх. Шарль де Вайї, Театр Одеон в Парижі. | |
Народження | 9 листопада 1730 Нант, Лотарингія |
Смерть | 2 листопада 1798 (67 років) |
Країна | Франція |
Навчання | Академія архітектури Франції |
Вчителі | Жак-Франсуа Блондель і d |
Діяльність | архітектор, художник, містобудівник |
Праця в містах | Париж, Діжон, |
Архітектурний стиль | ранній класицизм |
Найважливіші споруди | замок-палац Монмусар біля Діжона, малий театр в замку Сенефф ( Бельгія ), театр Одеон в Парижі, замок Дез’Орм |
Містобудівні проєкти | план нового французького порту Пор-Вандр, проєкт реконструкції Парижа, частково використаний в 19 ст. |
Нереалізовані проєкти | Павільйон наук і мистецтв, перебудова Пантеона в Парижі на Храм Республіки |
Членство | Академія архітектури Франції (серпень 1793), Королівська академія живопису і скульптури (серпень 1793) і Академія красних мистецтв Франції |
Учні | Баженов Василь Іванович, d і Старов Іван Єгорович |
Нагороди | |
Брати, сестри | d |
Шарль де Вайї у Вікісховищі |
Життєпис. Ранні роки
Народився в Парижі. Рано виявив художні здібності, що стало в перешкоді при ввивченні латини та французької граматики. Батьки мріяли бачити сина філологом, бо філологію вивчав їх старший син.
Але Шарль обрав художню кар'єру і вже в юнацтві наполегиво копіював картини і репродукції з відомих творів мистецтва. Сам почав збирати твори мистецтва і гравюри.
В роки опановування архітектури приятелював із Марі-Жозефом Пейром, з яким співпрацюватиме надалі над деякими проєктами. Серед його вчителів — Жак-Франсуа Блондель, Жан-Лоран Леже, Ніколо Сервандоні.
Був здібним студентом і виробився в талановитого малювальника-графіка, механіка і дизайнера. 1752 року, по закінченні навчання, виборов перший приз з архітектури і право на пенсіонерську Римську премію, котра надавала право на стажування в Римі (Французька Академія в Римі). Шарль наполягав на наданні першої премії також Моро (Pierre-Louis Moreau-Desproux), і шляхетно розділив її з ним, бо останній виборов лише другу премію без права подорожі до Риму.
Стажувався в Римі протягом трьох років. Разом із Моро брав участь в розкопках Терм Діоклетіана. Болонський інститут обрав де Вайї власним членом. З 1767 року став членом Королівської Академії архітектури в Парижі.
Художня манера
Перебуваючи в Римі, архітектор вивчав архітектурні проєкти Лоренцо Берніні, відомого представник римського бароко. Тим не менше, у Шарля де Вайї виробилась особлива художня манера без цитат із барокового репертуару, яку розцінили як «Грецький стиль». Він не цурався пластичних об'ємів і наслідків французької архітектури XVII століття, зберігав рови з водою, руст на кутах, колонади, активно використовував скульптуру на парапетах чи в парковому оточенні. Але його архітектурні об'єми тяжіли до спокійних геометричних фігур на кшталт кола, кулі, прямокутника. Скупий декор іноді переходив в майже повну відмову від нього, коли на виглажених фасадах залишена обмаль елементів (карниз, круглі наші з декоративними погруддями та вікна різної форми в театральному павільйоні Сенефського замку).
Еволюція архітектурного стилю Шарля де Вайї йшла шляхом відмови від декоративності до елегантної простоти. Проте, радикальні тенденції французьких архітекторів кінця XVIII століття знайшли у нього відгук. Останній проєкт перебудов Пантеону в Парижі на Храм Республіки часів Французької революції 1789–1793 років вже несе риси педантичного символізму і холодного, неемоційного академізму.
- Замок Монмусар: розріз і план, варіант проєкту.
- Проєкт перебудови Пантеону в Парижі на храм Республіки
-
Замок Монмусар
Серед найкращих реалізованих споруд архітектора у Франції — замок-палац Монмусар неподалік міста Діжон. Компактний двоповерховий палац має досить простий план — це два кола на одній осі, оточені бічними прямокутними блоками. Але спрощений план компенсований монументальними деталями і пластичною красою. Парадний вхід в палац створений у вигляді круглого двору, напівциркульна частина якого висунута уперед і створена наскрізною колонадою та парадними сходами з помпезною алегоричною скульптурою. Перше коло плану порожнє, відкрите у простір і в небо на всю висоту споруди. В контраст з першим колом друге займає ротонда, крита величним куполом, запозиченим з римських ренесансних і барокових церков. Декор споруди довершували монументальний кутовий руст, пишний важкуватий карниз і парапет, прикрашений декоративною скульптурою. Замок запроєктували на острівці, поєднаного з оточенням кам'яними містками. Збережено і рови з водою, декоративні якості яких зберігали ще Луї Лево чи Жермен Бофран. (Гру з пластичними об'ємами запам'ятає російський учень архітектора Старов Іван Єгорович і використає в палаці садиби Нікольське-Гагаріно для князя С. С. Гагаріна).
План і архітектурний образ замку Монмусар визнавав вдалим і сам Шаль де Вайї. Коли він отримав замову на парковий павільйон наук і мистецтв від російської імператриці Катерини ІІ, то використав варіант власного проєкту замку Монмусар.
Дещо пізніше замок Монмусар визнають серед найкращих пам'яток доби класицизму у Франції. Серед поціновувачів творчості архітектора — філософ Дені Дідро. Твори Шарля де Вайї увійшли ще за життя в французьке видання «Енциклопедії» і також у видання «Опис Франції».
Проєкти і архітектурні споруди
Ситуація напередодні французької революції 1789—1793 рр. в будівництві Франції була складною. Будівельні роботи або скорочуються, або припиняються. Ситуація набула контрасту між скороченням замов і наявністю плеяди високо обдарованих архітекторів без замов, серед яких — , , і сам Шарль де Вайї. Архітектор Шарль-Луї Клеріссо взагалі перейшов на позиції дослідника античної архітектури і малювальника.
Тому де Вайї охоче брався за проєкти для закордонних замовників. Серед цих замов — поради для фасаду палацу Шереметєва в садибі Кусково (Російська імперія), для Королівського палацу де Лекен, Бельгія, Малий театр в парку Сенефського замку для валлонського багатія Жозефа II Депестра, Бельгія.
Вайї багато працював над проєктами театральних споруд. Він автор проєкту першого загальнодоступного театру в Парижі «Одеон» (в співавторстві з Марі Жозефом Пейром). Але загальна кількість виконаних архітектором замов невелика в порівнянні з творчими можливостями митця.
Він, однак, відхиляв пропозиції покинути Париж і перебратися на працю архітектора чи викладача в Німеччину чи в Російську імперію. Катерина ІІ запросила його на посаду викладача в Петербурзьку Академію мистецтв з високою платнею за рік, але він не прийняв спокусливої пропозиції, як це зробив архітектор-француз Валлєн Деламот.
Востаннє він значно прислужився войовничому французькому урядові не як архітектор, коли після військового приєднання Нідерландів відбув туди у відрядження з метою конфіскації видатних творів мистецтва та перевезенню їх у Париж.
Дизайнер інтер'єрів і графік
В творчому доробку митця — дизайнерські проєкти. Так, він працював над перебудовами і декоруванням палаццо Крістофоро Спінола в місті Генуя. Скрочення архітектурної практики спонукало до пошуків інших джерел прибутку. Перебування в Італії використав для придбання антикварних скульптур, котрі потім перепродав заможним колекціонерам.
Разом із скульптором Огюстеном Пажу, художниками Жаном-Оноре Фрагонаром (1732—1806), Луї Лагрене (1725—1805), (1700—1777)та ін. декорував інтер'єри такої державної установи в Парижі, як Орлеанська канцелярія.
Майстер архітектурної графіки, Шарль де Вайї також залишив серію малюнків (архітектурних пейзажів), котрі нагадували архітектурні фантазії італійця Піранезі. Шарль де Вайї — постійний учасник виставок в Паризькому Салоні, де демонстрував власні кресленики і архітектурні моделі.
Вибрані твори архітектора
- замок-палац Монмусар біля Діжона
- замок Дез'Орм
- парковий павільйон мистецтв, замок Менар
- проєкт паркового павільйона для замку Меран
- малий театр в парку замку Сенефф, Бельгія
- Королівський палац де Лекен, Бельгія
- салон палацу Крістофоро Спінола, Генуя
- театр Одеон в Парижі (в співавторстві з Марі Жозефоп Пейром)
- малий театр-павільйон в замку Сенефф (Бельгія)
- проєкт театру Комеді Франсез, Париж
- проєкт реконструкції театра Ла Монне, Брюссель
- проєкт реконструкції Парижа, частково використаний в 19 ст.
- Проєкт реконструкції історичного центру міств Кассель, Німеччина
- план нового французького порту Пор Вандр
- Павільйон наук і мистецтв (для імператриці Катерини ІІ)
Див. також
Джерела
- Лавале. Notice historique sur Charles Wailly, an VII.
- Плюшар Адольф Александрович. «Энциклопедический лексикон», том 8. — Типография А. Плюшара; С.-П., 1837 — с. 141 (Вальи, Карлъ).
- Кючарианц Д. А. «Иван Старов», серия «Зодчие нашего города», Лениздат, 1982
- Гос. Эрмитаж. Каталог «Западноевропейская живопись», т 1, «Аврора», Ленинград, 1976
Примітки
- Кючарианц Д. А. «Иван Старов», серия «Зодчие нашего города», Лениздат, 1982
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharl de Vajyi fr Charles De Wailly 9 listopada 1730 Parizh 2 listopada 1798 Parizh francuzkij arhitektor grafik vikladach XVIII st Sharl de Vajyifr Charles de WaillyArh Sharl de Vajyi Teatr Odeon v Parizhi Narodzhennya 9 listopada 1730 1730 11 09 Nant LotaringiyaSmert 2 listopada 1798 1798 11 02 67 rokiv ParizhKrayina FranciyaNavchannya Akademiya arhitekturi FranciyiVchiteli Zhak Fransua Blondel i dDiyalnist arhitektor hudozhnik mistobudivnikPracya v mistah Parizh Dizhon Arhitekturnij stil rannij klasicizmNajvazhlivishi sporudi zamok palac Monmusar bilya Dizhona malij teatr v zamku Seneff Belgiya teatr Odeon v Parizhi zamok Dez OrmMistobudivni proyekti plan novogo francuzkogo portu Por Vandr proyekt rekonstrukciyi Parizha chastkovo vikoristanij v 19 st Nerealizovani proyekti Paviljon nauk i mistectv perebudova Panteona v Parizhi na Hram RespublikiChlenstvo Akademiya arhitekturi Franciyi serpen 1793 Korolivska akademiya zhivopisu i skulpturi serpen 1793 i Akademiya krasnih mistectv FranciyiUchni Bazhenov Vasil Ivanovich d i Starov Ivan YegorovichNagorodi Rimska premiya 1752 d 1754 1756 Brati sestri d Sharl de Vajyi u VikishovishiZhittyepis Ranni rokiNarodivsya v Parizhi Rano viyaviv hudozhni zdibnosti sho stalo v pereshkodi pri vvivchenni latini ta francuzkoyi gramatiki Batki mriyali bachiti sina filologom bo filologiyu vivchav yih starshij sin Ale Sharl obrav hudozhnyu kar yeru i vzhe v yunactvi napolegivo kopiyuvav kartini i reprodukciyi z vidomih tvoriv mistectva Sam pochav zbirati tvori mistectva i gravyuri V roki opanovuvannya arhitekturi priyatelyuvav iz Mari Zhozefom Pejrom z yakim spivpracyuvatime nadali nad deyakimi proyektami Sered jogo vchiteliv Zhak Fransua Blondel Zhan Loran Lezhe Nikolo Servandoni Buv zdibnim studentom i virobivsya v talanovitogo malyuvalnika grafika mehanika i dizajnera 1752 roku po zakinchenni navchannya viborov pershij priz z arhitekturi i pravo na pensionersku Rimsku premiyu kotra nadavala pravo na stazhuvannya v Rimi Francuzka Akademiya v Rimi Sharl napolyagav na nadanni pershoyi premiyi takozh Moro Pierre Louis Moreau Desproux i shlyahetno rozdiliv yiyi z nim bo ostannij viborov lishe drugu premiyu bez prava podorozhi do Rimu Stazhuvavsya v Rimi protyagom troh rokiv Razom iz Moro brav uchast v rozkopkah Term Diokletiana Bolonskij institut obrav de Vajyi vlasnim chlenom Z 1767 roku stav chlenom Korolivskoyi Akademiyi arhitekturi v Parizhi Hudozhnya maneraMalij teatr Senefskij zamok Belgiya Perebuvayuchi v Rimi arhitektor vivchav arhitekturni proyekti Lorenco Bernini vidomogo predstavnik rimskogo baroko Tim ne menshe u Sharlya de Vajyi virobilas osobliva hudozhnya manera bez citat iz barokovogo repertuaru yaku rozcinili yak Greckij stil Vin ne curavsya plastichnih ob yemiv i naslidkiv francuzkoyi arhitekturi XVII stolittya zberigav rovi z vodoyu rust na kutah kolonadi aktivno vikoristovuvav skulpturu na parapetah chi v parkovomu otochenni Ale jogo arhitekturni ob yemi tyazhili do spokijnih geometrichnih figur na kshtalt kola kuli pryamokutnika Skupij dekor inodi perehodiv v majzhe povnu vidmovu vid nogo koli na viglazhenih fasadah zalishena obmal elementiv karniz krugli nashi z dekorativnimi pogruddyami ta vikna riznoyi formi v teatralnomu paviljoni Senefskogo zamku Evolyuciya arhitekturnogo stilyu Sharlya de Vajyi jshla shlyahom vidmovi vid dekorativnosti do elegantnoyi prostoti Prote radikalni tendenciyi francuzkih arhitektoriv kincya XVIII stolittya znajshli u nogo vidguk Ostannij proyekt perebudov Panteonu v Parizhi na Hram Respubliki chasiv Francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rokiv vzhe nese risi pedantichnogo simvolizmu i holodnogo neemocijnogo akademizmu Zamok Monmusar rozriz i plan variant proyektu Proyekt perebudovi Panteonu v Parizhi na hram Respubliki Proyekt Malogo teatru fasad i plan Senefskij zamok Zamok MonmusarZamok Monmusar gravyura 1765 roku Sered najkrashih realizovanih sporud arhitektora u Franciyi zamok palac Monmusar nepodalik mista Dizhon Kompaktnij dvopoverhovij palac maye dosit prostij plan ce dva kola na odnij osi otocheni bichnimi pryamokutnimi blokami Ale sproshenij plan kompensovanij monumentalnimi detalyami i plastichnoyu krasoyu Paradnij vhid v palac stvorenij u viglyadi kruglogo dvoru napivcirkulna chastina yakogo visunuta upered i stvorena naskriznoyu kolonadoyu ta paradnimi shodami z pompeznoyu alegorichnoyu skulpturoyu Pershe kolo planu porozhnye vidkrite u prostir i v nebo na vsyu visotu sporudi V kontrast z pershim kolom druge zajmaye rotonda krita velichnim kupolom zapozichenim z rimskih renesansnih i barokovih cerkov Dekor sporudi dovershuvali monumentalnij kutovij rust pishnij vazhkuvatij karniz i parapet prikrashenij dekorativnoyu skulpturoyu Zamok zaproyektuvali na ostrivci poyednanogo z otochennyam kam yanimi mistkami Zberezheno i rovi z vodoyu dekorativni yakosti yakih zberigali she Luyi Levo chi Zhermen Bofran Gru z plastichnimi ob yemami zapam yataye rosijskij uchen arhitektora Starov Ivan Yegorovich i vikoristaye v palaci sadibi Nikolske Gagarino dlya knyazya S S Gagarina Plan i arhitekturnij obraz zamku Monmusar viznavav vdalim i sam Shal de Vajyi Koli vin otrimav zamovu na parkovij paviljon nauk i mistectv vid rosijskoyi imperatrici Katerini II to vikoristav variant vlasnogo proyektu zamku Monmusar Desho piznishe zamok Monmusar viznayut sered najkrashih pam yatok dobi klasicizmu u Franciyi Sered pocinovuvachiv tvorchosti arhitektora filosof Deni Didro Tvori Sharlya de Vajyi uvijshli she za zhittya v francuzke vidannya Enciklopediyi i takozh u vidannya Opis Franciyi Proyekti i arhitekturni sporudiKorolivskij palac de Leken Belgiya Situaciya naperedodni francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr v budivnictvi Franciyi bula skladnoyu Budivelni roboti abo skorochuyutsya abo pripinyayutsya Situaciya nabula kontrastu mizh skorochennyam zamov i nayavnistyu pleyadi visoko obdarovanih arhitektoriv bez zamov sered yakih i sam Sharl de Vajyi Arhitektor Sharl Luyi Klerisso vzagali perejshov na poziciyi doslidnika antichnoyi arhitekturi i malyuvalnika Tomu de Vajyi ohoche bravsya za proyekti dlya zakordonnih zamovnikiv Sered cih zamov poradi dlya fasadu palacu Sheremetyeva v sadibi Kuskovo Rosijska imperiya dlya Korolivskogo palacu de Leken Belgiya Malij teatr v parku Senefskogo zamku dlya vallonskogo bagatiya Zhozefa II Depestra Belgiya Vajyi bagato pracyuvav nad proyektami teatralnih sporud Vin avtor proyektu pershogo zagalnodostupnogo teatru v Parizhi Odeon v spivavtorstvi z Mari Zhozefom Pejrom Ale zagalna kilkist vikonanih arhitektorom zamov nevelika v porivnyanni z tvorchimi mozhlivostyami mitcya Vin odnak vidhilyav propoziciyi pokinuti Parizh i perebratisya na pracyu arhitektora chi vikladacha v Nimechchinu chi v Rosijsku imperiyu Katerina II zaprosila jogo na posadu vikladacha v Peterburzku Akademiyu mistectv z visokoyu platneyu za rik ale vin ne prijnyav spokuslivoyi propoziciyi yak ce zrobiv arhitektor francuz Vallyen Delamot Vostannye vin znachno prisluzhivsya vojovnichomu francuzkomu uryadovi ne yak arhitektor koli pislya vijskovogo priyednannya Niderlandiv vidbuv tudi u vidryadzhennya z metoyu konfiskaciyi vidatnih tvoriv mistectva ta perevezennyu yih u Parizh Dizajner inter yeriv i grafikV tvorchomu dorobku mitcya dizajnerski proyekti Tak vin pracyuvav nad perebudovami i dekoruvannyam palacco Kristoforo Spinola v misti Genuya Skrochennya arhitekturnoyi praktiki sponukalo do poshukiv inshih dzherel pributku Perebuvannya v Italiyi vikoristav dlya pridbannya antikvarnih skulptur kotri potim pereprodav zamozhnim kolekcioneram Razom iz skulptorom Ogyustenom Pazhu hudozhnikami Zhanom Onore Fragonarom 1732 1806 Luyi Lagrene 1725 1805 1700 1777 ta in dekoruvav inter yeri takoyi derzhavnoyi ustanovi v Parizhi yak Orleanska kancelyariya Majster arhitekturnoyi grafiki Sharl de Vajyi takozh zalishiv seriyu malyunkiv arhitekturnih pejzazhiv kotri nagaduvali arhitekturni fantaziyi italijcya Piranezi Sharl de Vajyi postijnij uchasnik vistavok v Parizkomu Saloni de demonstruvav vlasni kresleniki i arhitekturni modeli Vibrani tvori arhitektorazamok palac Monmusar bilya Dizhona zamok Dez Orm parkovij paviljon mistectv zamok Menar proyekt parkovogo paviljona dlya zamku Meran malij teatr v parku zamku Seneff Belgiya Korolivskij palac de Leken Belgiya salon palacu Kristoforo Spinola Genuya teatr Odeon v Parizhi v spivavtorstvi z Mari Zhozefop Pejrom malij teatr paviljon v zamku Seneff Belgiya proyekt teatru Komedi Fransez Parizh proyekt rekonstrukciyi teatra La Monne Bryussel proyekt rekonstrukciyi Parizha chastkovo vikoristanij v 19 st Proyekt rekonstrukciyi istorichnogo centru mistv Kassel Nimechchina plan novogo francuzkogo portu Por Vandr Paviljon nauk i mistectv dlya imperatrici Katerini II Div takozhBaroko Klasicizm Paviljon Arhitekturna modelDzherelaLavale Notice historique sur Charles Wailly an VII Plyushar Adolf Aleksandrovich Enciklopedicheskij leksikon tom 8 Tipografiya A Plyushara S P 1837 s 141 Vali Karl Kyucharianc D A Ivan Starov seriya Zodchie nashego goroda Lenizdat 1982 Gos Ermitazh Katalog Zapadnoevropejskaya zhivopis t 1 Avrora Leningrad 1976PrimitkiKyucharianc D A Ivan Starov seriya Zodchie nashego goroda Lenizdat 1982