Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жорж де Лату́р (фр. Georges de La Tour, 13 березня 1593, Вік-сюр-Сей, Лотарингія — 30 січня 1652, Люневіль) — французький живописець з Лотарингії. Зазнав упливу Караваджо та майстрів нідерландського (Утрехтського) караваджизму.
Біографія
Жорж де Латур народився 13 березня 1593 року в багатодітній родині простого булочника в Лотарингії, в містечку Вік-сюр-Сей поблизу Нансі. Дитинство його пройшло в ремісничому середовищі. 1620 року (деякі джерела вказують на 1621 рік) одружився з Діаною ле Нерф, яка походила зі шляхетної родини. Після весілля художник за рішенням герцога Лотаринзького переїхав до Люневіля, де при герцогському дворі здавна працювали майстри з різних країн. Архівні матеріали розповідають про активну комерційну діяльність Латура. Латур також став свідком жорстоких і трагічних подій у Лотарингії, яка перетворилася на арену запеклих боїв під час Тридцятирічної війни. 1636 року Люневіль був знищений пожежею. Ймовірно, що згоріло також багато творів митця, створених до пожежі. Потім він разом з сім'єю переїхав до Нансі. А в 1639 році, судячи з історичних документів, відвідав Париж, де отримав офіційний титул «ординарного живописця короля». Існує легенда, яка розповідає, що одного дня Жорж де Латур підніс Людовику XIII свою картину «Святий Себастьєн». І королю настільки сподобалось це полотно, що він наказав прибрати зі своїх покоїв всі інші полотна. 1644 року Жорж де Латур був призначений офіційним художником Люневіля, а в 1646 році — головним живописцем короля. Жорж де Латур помер 30 січня 1652 року в Люневілі. І після смерті його творчість була надовго забутою, аж до XX століття. В 1934–1935 роках відбулася виставка в Парижі «Живописці реальності у Франції XVII століття», на якій було представлено дванадцять картин Латура. Так європейська громадськість наново познайомилася з творчістю майстра. Виставка активізувала науковий і дослідницький інтерес до художника. Однак і сьогодні залишається багато питань навколо хронології творів Латура. Також не завжди до кінця зрозумілі й біографічні відомості про нього.
Творчість
Саме місто Нансі, поблизу якого жив і працював живописець Жорж де Латур, на початку XVII століття було основним центром розвитку живопису у Франції. У творчості художника можна виділити два важливі напрямки: жанрові сцени і картини на релігійні сюжети. Картини Латура на побутові та релігійні теми небагатослівні, прості за композиціями, часом суворі, як і тогочасна реальність. Декотрі риси Середньовіччя, притаманні місцевості і культурі Лотарингії тих часів, відобразилися у мистецтві Латура. Вплив караваджизму він, ймовірно, сприйняв через фламандських караваджистів.
Жанрові сцени
Жанрові сцени Латура — мальовничі варіанти майже однієї і тієї ж теми: молодий, багато одягнений чоловік стає жертвою мандрівих ворожок або карткових шулерів. У XVII столітті цей сюжет вперше з'явився в творчості італійського художника Мікеланджело да Караваджо, а пізніше знайшов відгук у більшості митців Західної Європі. Жанрові сцени («Шулер» (близько 1635 року), «Ловля бліх» (1620-ті роки)) вважають ранніми творами Латура. Жорж де Латур також неодноразово зображував у своїх картинах селян, ремісників, жебраків. Трактуючи сюжет в побутовому плані як сцени з життя простих людей, художник висловлював в своїх творах власні роздуми про життя. Риси національної традиції проступають в тяжінні майстра до класичної ясності малюнка. Драматичні за змістом сцени зазвичай даються при контрастному нічному освітленні. Найважливішим емоційним початком в картинах Жоржа де Латура, витриманих переважно в кіноварно-коричневій кольоровій гамі, стає рівне сяйво свічки або смолоскипа, яке розсіює густий морок. Це не тільки підкреслює енергійну пластику форм, чистоту силуетів, але народжує відчуття загадковості, що таїться в реальному житті. Емоційність творів художника посилюється колоритом, побудованим на зіставленні близьких один одному локальних кольорів, пурпурово-червоних і лілових. Люди в картинах Латура зберігають цілісність характерів і моральну силу. Загалом його герої дуже стримані, прості і суворі, часто відчужені від жорстокої реальності, вони точно занурені в самоспоглядання, замкнені у внутрішньому світі потаємних переживань.
Картярський шахрай з бубновим тузом
Картина «Картярський шахрай з бубновим тузом» належить до денних сцен Латура, які прийнято відмежовувати від численніших нічних сцен. У цій картині Латур використовував художній прийом Караваджо — протиставлення темного простору і потоку яскравого світла. Фігури героїв, деталі їх одягу і скупий інтер'єр виписані ретельно і трохи сухувато. Сюжет побудований на мовчазній грі поглядів персонажів, внутрішньому діалозі, що надає містики і таємничості самій події, відчуття наближеної небезпеки і трагедії. Хитрі погляди карткових гравців натякають на те, що ніхто з них не відрізняється чесністю, вони наполегливо готують пограбування довірливого молодика. Шулер тримає за спиною дві карти. Яскраве світло, відкидає глибокі тіні, робить ще теплішими кольори одягу персонажів картини. Фон, занурений у повну темряву, посилює за контрастом світлі ділянки полотна. У картині «Шулер» кожен образ відображений з разючою точністю: наївний причепурений юнак, підступна куртизанка, служниця (що мовчазно підігруе шахраям) і самовпевнений шулер, який волею художника долучає глядача до своєї шахрайської авантюри. Головне тут — не стільки вираз облич гравців, скільки окремі погляди і жести і передчуття злочину. Наприклад, косий насторожений холодний погляд куртизанки з її набіленим, що нагадує маску, плоским обличчям визначає напружений емоційний настрій картини. Хоча картина належить до епохи бароко, фігури зображені з геометричною простотою — наприклад, зображення овалу обличчя жінки сходить до художників раннього італійського Відродження, таким як П'єро делла Франческа. У картині чимало деталей з прихованою символікою. Наприклад, шнурівка, що розпустилася, в одязі шулера, пір'я на капелюхах — символи розбещеного життя, великі перли на шиї жінки — середньовічний символ подружньої зради. У юнака, якого обманює шулер, шнурівка затягнута, але пишні пір'я на капелюсі вказують на його схильність до марнославства і розбещеності в майбутньому.
Релігійні сюжети
Картини релігійної тематики належать до зрілого періоду творчості Латура. Його картини на релігійні теми дуже різні за змістом. Майстер звертався як до текстів Старого і Нового Заповітів, так і до апокрифів. В апокрифічній літературі художника цікавили насамперед епізоди дитинства Богоматері і Христа. Такі картини на перший погляд прості і невигадливі: хлопчик-Христос тримає свічку над Йосипом, що схилився до роботи («Святий Йосип-тесля»); юна Марія стоїть зі свічкою перед Своєю матір'ю Ганною, яка читає їй книгу («Виховання Богоматері»). Релігійні композиції Латура відмічені узагальненістю форм, шляхетною стриманістю емоцій і проникливим настроєм («Новонароджений», близько 1630 року). Геометричний початок, тяжіння до округлої довгастої форми чітко виявляються у найскладніших картинах Латура — «Скорботна свята Магдалина» і особливо «Святий Йосип-тесля». У цьому ряду до більш ранньої творчості, мабуть можна віднести «Поклоніння пастухів» (з усіх луврських робіт вона найближча до найзнаменитішої і найкрасивішої картини Латура «Новонароджений», що знаходиться в художньому музеї міста Ренн)..
Новонароджений
У картині «Новонароджений» (Ренн, Художній музей), що є одним з найбільш ліричних творів майстра, зображена молода мати, яка заколисує немовля. Інша жінка благоговійно дивиться на новонародженого. Урочиста тиша ночі, в яку занурені обидві жінки, справляє враження особливої значущості того, що відбувається. Чарівність матері виражена найтонших відтінках тихої радості і смутку, материнської ніжності, любові і заклопотаності. Чистота червоного кольору її одягу створює атмосферу теплоти. Світло здається ллється зсередини і різко контрастує з майже чорним фоном. Це надає образам Латура незвичайність, посилює у них зосередженість на внутрішніх переживаннях.
Святий Себастьєн
Вершина творчості Латура — картина «Святий Себастьєн, оплакуваний Святою Іриною» (Берлін, Державний музей). В мовчанні глибокої ночі, освітленій яскравим полум'ям смолоскипа, над тілом пронизаного стрілою Себастьєна поникли скорботні фігури жінок, які прийшли для обмивання ран і його оплакують. Художник передає не тільки загальне відчуття, а й відтінки цього почуття в кожній з фігур: застиглість, скорботне здивування, гіркий плач, милосердне співчуття. Художник ніде не допускає перебільшення, і тим сильніше вплив його образів, в яких жести і самі силуети фігур знаходять емоційну виразність. Дуже красномовними є жести жінок: одна розвела руки в сторони, інша схрестила сухі пальці в теплій молитві. Погляди жінок і основні композиційні лінії спрямовані до тіла Себастьєна. У його наготі є героїчний символізм, що ріднить цей образ з творіннями майстрів французького класицизму. Суворий драматизм теми переданий міццю пластичних форм, скупістю жестів, наростаючою експресією світла. Сувора побудова композиції пронизана величавим ритмом та філософською глибиною змісту.
Музеї, в яких зберігаються картини Латура
| Країна | Назва музею |
|---|---|
| Франція |
|
| США |
|
| Японія | Національний музей західного мистецтва (Токіо) |
| Німеччнина | Берлінська картинна галерея |
| Канада | Музей витончених мистецтв (Онтаріо) |
| Велика Британія | Музей [en] |
| Швеція | Національний музей Швеції |
| Іспанія | Музей Прадо |
| Україна | Львівська національна галерея мистецтв |
Див. також
Посилання
Примітки
- https://www.nga.gov/collection/artist-info.1461.html
- Works – Georges de La Tour – Artists – collections.frick.org
- Georges de La Tour | The Penitent Magdalen
- https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/de-la-tour-georges-1
- Золотов Ю. К. Жорж де Латур. Энциклопедия Кольера. — dic.academic.ru [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Жорж де Латур (1593—1652) Татьяна Каптерева — art-catalog.ru [ 19 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Искусство Франции. Живопись. Жорж де Латур — bibliotekar.ru [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Жорж де Латур, Большая советская энциклопедия — dic.academic.ru [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Творчество Жоржа де Латура — smallbay.ru [ 9 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Латур Жорж — smallbay.ru [ 25 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ла Тур, Жорж де — artfrance.ru [ 13 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhorzh de Latu r fr Georges de La Tour 13 bereznya 1593 Vik syur Sej Lotaringiya 30 sichnya 1652 Lyunevil francuzkij zhivopisec z Lotaringiyi Zaznav uplivu Karavadzho ta majstriv niderlandskogo Utrehtskogo karavadzhizmu Zhorzh de LaturGeorges de La TourNarodzhennya13 bereznya 1593 1593 03 13 Vik syur Sej FranciyaSmert30 sichnya 1652 1652 01 30 58 rokiv Lyunevil Franciya epidemiya 1 NacionalnistfrancuzKrayina FranciyaZhanrhudozhnikDiyalnisthudozhnik arhitekturnij kreslyarNapryamokbarokoPokrovitelGenrih II DobrijVplivKaravadzhoTvoridRoboti v kolekciyiMuzej Prado d Muzej Getti Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva Kolekciya Frika 2 Muzej mistectva Metropoliten 3 d d d Berlinska kartinna galereya Rennskij muzej obrazotvorchogo mistectva d Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Nacionalnij muzej zahidnoyevropejskogo mistectva Tokio d Klivlendskij muzej mistectv Detrojtskij institut mistectv d Hudozhnij muzej Siyetla Nacionalna galereya Irlandiyi d Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni B G Voznickogo d d Muzej Tuluz Lotreka Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 4 d Luvr Abu Dabi Dizhonskij muzej obrazotvorchogo mistectva i Hudozhnya galereya OntarioAvtograf Zhorzh de Latur u VikishovishiBiografiyaZhorzh de Latur narodivsya 13 bereznya 1593 roku v bagatoditnij rodini prostogo bulochnika v Lotaringiyi v mistechku Vik syur Sej poblizu Nansi Ditinstvo jogo projshlo v remisnichomu seredovishi 1620 roku deyaki dzherela vkazuyut na 1621 rik odruzhivsya z Dianoyu le Nerf yaka pohodila zi shlyahetnoyi rodini Pislya vesillya hudozhnik za rishennyam gercoga Lotarinzkogo pereyihav do Lyunevilya de pri gercogskomu dvori zdavna pracyuvali majstri z riznih krayin Arhivni materiali rozpovidayut pro aktivnu komercijnu diyalnist Latura Latur takozh stav svidkom zhorstokih i tragichnih podij u Lotaringiyi yaka peretvorilasya na arenu zapeklih boyiv pid chas Tridcyatirichnoyi vijni 1636 roku Lyunevil buv znishenij pozhezheyu Jmovirno sho zgorilo takozh bagato tvoriv mitcya stvorenih do pozhezhi Potim vin razom z sim yeyu pereyihav do Nansi A v 1639 roci sudyachi z istorichnih dokumentiv vidvidav Parizh de otrimav oficijnij titul ordinarnogo zhivopiscya korolya Isnuye legenda yaka rozpovidaye sho odnogo dnya Zhorzh de Latur pidnis Lyudoviku XIII svoyu kartinu Svyatij Sebastyen I korolyu nastilki spodobalos ce polotno sho vin nakazav pribrati zi svoyih pokoyiv vsi inshi polotna 1644 roku Zhorzh de Latur buv priznachenij oficijnim hudozhnikom Lyunevilya a v 1646 roci golovnim zhivopiscem korolya Zhorzh de Latur pomer 30 sichnya 1652 roku v Lyunevili I pislya smerti jogo tvorchist bula nadovgo zabutoyu azh do XX stolittya V 1934 1935 rokah vidbulasya vistavka v Parizhi Zhivopisci realnosti u Franciyi XVII stolittya na yakij bulo predstavleno dvanadcyat kartin Latura Tak yevropejska gromadskist nanovo poznajomilasya z tvorchistyu majstra Vistavka aktivizuvala naukovij i doslidnickij interes do hudozhnika Odnak i sogodni zalishayetsya bagato pitan navkolo hronologiyi tvoriv Latura Takozh ne zavzhdi do kincya zrozumili j biografichni vidomosti pro nogo TvorchistSame misto Nansi poblizu yakogo zhiv i pracyuvav zhivopisec Zhorzh de Latur na pochatku XVII stolittya bulo osnovnim centrom rozvitku zhivopisu u Franciyi U tvorchosti hudozhnika mozhna vidiliti dva vazhlivi napryamki zhanrovi sceni i kartini na religijni syuzheti Kartini Latura na pobutovi ta religijni temi nebagatoslivni prosti za kompoziciyami chasom suvori yak i togochasna realnist Dekotri risi Serednovichchya pritamanni miscevosti i kulturi Lotaringiyi tih chasiv vidobrazilisya u mistectvi Latura Vpliv karavadzhizmu vin jmovirno sprijnyav cherez flamandskih karavadzhistiv Zhanrovi sceni Zhanrovi sceni Latura malovnichi varianti majzhe odniyeyi i tiyeyi zh temi molodij bagato odyagnenij cholovik staye zhertvoyu mandrivih vorozhok abo kartkovih shuleriv U XVII stolitti cej syuzhet vpershe z yavivsya v tvorchosti italijskogo hudozhnika Mikelandzhelo da Karavadzho a piznishe znajshov vidguk u bilshosti mitciv Zahidnoyi Yevropi Zhanrovi sceni Shuler blizko 1635 roku Lovlya blih 1620 ti roki vvazhayut rannimi tvorami Latura Zhorzh de Latur takozh neodnorazovo zobrazhuvav u svoyih kartinah selyan remisnikiv zhebrakiv Traktuyuchi syuzhet v pobutovomu plani yak sceni z zhittya prostih lyudej hudozhnik vislovlyuvav v svoyih tvorah vlasni rozdumi pro zhittya Risi nacionalnoyi tradiciyi prostupayut v tyazhinni majstra do klasichnoyi yasnosti malyunka Dramatichni za zmistom sceni zazvichaj dayutsya pri kontrastnomu nichnomu osvitlenni Najvazhlivishim emocijnim pochatkom v kartinah Zhorzha de Latura vitrimanih perevazhno v kinovarno korichnevij kolorovij gami staye rivne syajvo svichki abo smoloskipa yake rozsiyuye gustij morok Ce ne tilki pidkreslyuye energijnu plastiku form chistotu siluetiv ale narodzhuye vidchuttya zagadkovosti sho tayitsya v realnomu zhitti Emocijnist tvoriv hudozhnika posilyuyetsya koloritom pobudovanim na zistavlenni blizkih odin odnomu lokalnih koloriv purpurovo chervonih i lilovih Lyudi v kartinah Latura zberigayut cilisnist harakteriv i moralnu silu Zagalom jogo geroyi duzhe strimani prosti i suvori chasto vidchuzheni vid zhorstokoyi realnosti voni tochno zanureni v samospoglyadannya zamkneni u vnutrishnomu sviti potayemnih perezhivan Kartyarskij shahraj z bubnovim tuzom Kartina Kartina Kartyarskij shahraj z bubnovim tuzom nalezhit do dennih scen Latura yaki prijnyato vidmezhovuvati vid chislennishih nichnih scen U cij kartini Latur vikoristovuvav hudozhnij prijom Karavadzho protistavlennya temnogo prostoru i potoku yaskravogo svitla Figuri geroyiv detali yih odyagu i skupij inter yer vipisani retelno i trohi suhuvato Syuzhet pobudovanij na movchaznij gri poglyadiv personazhiv vnutrishnomu dialozi sho nadaye mistiki i tayemnichosti samij podiyi vidchuttya nablizhenoyi nebezpeki i tragediyi Hitri poglyadi kartkovih gravciv natyakayut na te sho nihto z nih ne vidriznyayetsya chesnistyu voni napoleglivo gotuyut pograbuvannya dovirlivogo molodika Shuler trimaye za spinoyu dvi karti Yaskrave svitlo vidkidaye gliboki tini robit she teplishimi kolori odyagu personazhiv kartini Fon zanurenij u povnu temryavu posilyuye za kontrastom svitli dilyanki polotna U kartini Shuler kozhen obraz vidobrazhenij z razyuchoyu tochnistyu nayivnij prichepurenij yunak pidstupna kurtizanka sluzhnicya sho movchazno pidigrue shahrayam i samovpevnenij shuler yakij voleyu hudozhnika doluchaye glyadacha do svoyeyi shahrajskoyi avantyuri Golovne tut ne stilki viraz oblich gravciv skilki okremi poglyadi i zhesti i peredchuttya zlochinu Napriklad kosij nastorozhenij holodnij poglyad kurtizanki z yiyi nabilenim sho nagaduye masku ploskim oblichchyam viznachaye napruzhenij emocijnij nastrij kartini Hocha kartina nalezhit do epohi baroko figuri zobrazheni z geometrichnoyu prostotoyu napriklad zobrazhennya ovalu oblichchya zhinki shodit do hudozhnikiv rannogo italijskogo Vidrodzhennya takim yak P yero della Francheska U kartini chimalo detalej z prihovanoyu simvolikoyu Napriklad shnurivka sho rozpustilasya v odyazi shulera pir ya na kapelyuhah simvoli rozbeshenogo zhittya veliki perli na shiyi zhinki serednovichnij simvol podruzhnoyi zradi U yunaka yakogo obmanyuye shuler shnurivka zatyagnuta ale pishni pir ya na kapelyusi vkazuyut na jogo shilnist do marnoslavstva i rozbeshenosti v majbutnomu Religijni syuzheti Kartini religijnoyi tematiki nalezhat do zrilogo periodu tvorchosti Latura Jogo kartini na religijni temi duzhe rizni za zmistom Majster zvertavsya yak do tekstiv Starogo i Novogo Zapovitiv tak i do apokrifiv V apokrifichnij literaturi hudozhnika cikavili nasampered epizodi ditinstva Bogomateri i Hrista Taki kartini na pershij poglyad prosti i nevigadlivi hlopchik Hristos trimaye svichku nad Josipom sho shilivsya do roboti Svyatij Josip teslya yuna Mariya stoyit zi svichkoyu pered Svoyeyu matir yu Gannoyu yaka chitaye yij knigu Vihovannya Bogomateri Religijni kompoziciyi Latura vidmicheni uzagalnenistyu form shlyahetnoyu strimanistyu emocij i proniklivim nastroyem Novonarodzhenij blizko 1630 roku Geometrichnij pochatok tyazhinnya do okrugloyi dovgastoyi formi chitko viyavlyayutsya u najskladnishih kartinah Latura Skorbotna svyata Magdalina i osoblivo Svyatij Josip teslya U comu ryadu do bilsh rannoyi tvorchosti mabut mozhna vidnesti Pokloninnya pastuhiv z usih luvrskih robit vona najblizhcha do najznamenitishoyi i najkrasivishoyi kartini Latura Novonarodzhenij sho znahoditsya v hudozhnomu muzeyi mista Renn Novonarodzhenij Kartina Novonarodzhenij U kartini Novonarodzhenij Renn Hudozhnij muzej sho ye odnim z najbilsh lirichnih tvoriv majstra zobrazhena moloda mati yaka zakolisuye nemovlya Insha zhinka blagogovijno divitsya na novonarodzhenogo Urochista tisha nochi v yaku zanureni obidvi zhinki spravlyaye vrazhennya osoblivoyi znachushosti togo sho vidbuvayetsya Charivnist materi virazhena najtonshih vidtinkah tihoyi radosti i smutku materinskoyi nizhnosti lyubovi i zaklopotanosti Chistota chervonogo koloru yiyi odyagu stvoryuye atmosferu teploti Svitlo zdayetsya llyetsya zseredini i rizko kontrastuye z majzhe chornim fonom Ce nadaye obrazam Latura nezvichajnist posilyuye u nih zoseredzhenist na vnutrishnih perezhivannyah Svyatij Sebastyen Vershina tvorchosti Latura kartina Svyatij Sebastyen oplakuvanij Svyatoyu Irinoyu Berlin Derzhavnij muzej V movchanni glibokoyi nochi osvitlenij yaskravim polum yam smoloskipa nad tilom pronizanogo striloyu Sebastyena ponikli skorbotni figuri zhinok yaki prijshli dlya obmivannya ran i jogo oplakuyut Hudozhnik peredaye ne tilki zagalne vidchuttya a j vidtinki cogo pochuttya v kozhnij z figur zastiglist skorbotne zdivuvannya girkij plach miloserdne spivchuttya Hudozhnik nide ne dopuskaye perebilshennya i tim silnishe vpliv jogo obraziv v yakih zhesti i sami silueti figur znahodyat emocijnu viraznist Duzhe krasnomovnimi ye zhesti zhinok odna rozvela ruki v storoni insha shrestila suhi palci v teplij molitvi Poglyadi zhinok i osnovni kompozicijni liniyi spryamovani do tila Sebastyena U jogo nagoti ye geroyichnij simvolizm sho ridnit cej obraz z tvorinnyami majstriv francuzkogo klasicizmu Suvorij dramatizm temi peredanij miccyu plastichnih form skupistyu zhestiv narostayuchoyu ekspresiyeyu svitla Suvora pobudova kompoziciyi pronizana velichavim ritmom ta filosofskoyu glibinoyu zmistu Muzeyi v yakih zberigayutsya kartini LaturaKrayina Nazva muzeyuFranciya Luvr Muzej vitonchenih mistectv Nant Muzej Sharlya Friri Musee Charles Friry Muzej Tuluz Lotreka Muzej vitonchenih mistectv Dizhon Musee des beaux arts de Dijon Vidomchij muzej starodavnogo i suchasnogo mistectva Musee departemental d art ancien et contemporain Epinal Muzej vitonchenih mistectv Grenobl Musee de Grenoble Palac gercogiv Lotaringiyi Palais des Ducs de Lorraine Rennskij muzej obrazotvorchogo mistectva Musee des beaux arts de Rennes Vidomchij muzej Zhorzha de La Tura Musee departemental Georges de La Tour SShA Muzej mistectva Los Andzheles Los Angeles County Museum of Art Centr Getti Getty Center Muzej mistectva Metropoliten Kolekciya Frika The Frick Collection Nacionalna galereya mistectv Hudozhnij muzej Kimbel Kimbell Art Museum Yaponiya Nacionalnij muzej zahidnogo mistectva Tokio Nimechchnina Berlinska kartinna galereyaKanada Muzej vitonchenih mistectv Ontario Velika Britaniya Muzej en Shveciya Nacionalnij muzej ShveciyiIspaniya Muzej PradoUkrayina Lvivska nacionalna galereya mistectvDiv takozhSejchento Francuzke baroko Utrehtski karavadzhistiPosilannyaZhorzh de Latur u sestrinskih VikiproyektahZhorzh de Latur u Vikishovishi Primitkihttps www nga gov collection artist info 1461 html Works Georges de La Tour Artists collections frick org Georges de La Tour The Penitent Magdalen https www fine arts museum be nl de collectie artist de la tour georges 1 Zolotov Yu K Zhorzh de Latur Enciklopediya Kolera dic academic ru 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Zhorzh de Latur 1593 1652 Tatyana Kaptereva art catalog ru 19 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Iskusstvo Francii Zhivopis Zhorzh de Latur bibliotekar ru 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Zhorzh de Latur Bolshaya sovetskaya enciklopediya dic academic ru 7 travnya 2016 u Wayback Machine ros Tvorchestvo Zhorzha de Latura smallbay ru 9 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Latur Zhorzh smallbay ru 25 grudnya 2011 u Wayback Machine ros La Tur Zhorzh de artfrance ru 13 veresnya 2011 u Wayback Machine ros