Анж Жак Ґабріель (фр. Ange-Jacques Gabriel, нар. 23 жовтня 1698 — пом. 4 січня 1782) — французький архітектор, один з основоположників й останній найбільший майстер французького класицизму XVIII ст.
Анж Жак Ґабріель | |
---|---|
фр. Ange-Jacques Gabriel | |
худ. Жан Батіст Грьоз. «Анж Жак Ґабріель», Лувр, Париж | |
Народження | 23 жовтня 1698 |
Смерть | 4 січня 1782 (83 роки) |
Країна | Франція |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Париж, Версаль, Комп'єнь, Бордо |
Архітектурний стиль | класицизм |
Найважливіші споруди | Площа Конкорд (або [[]]Париж), Малий Тріанон, Французький павільйон (Версаль), замок-палац Шуазі, Палац у Комп'єні, Королівський палац, Бордо, реконструкція королівського палацу Версаль, Лувр (частково) |
Членство | Академія архітектури Франції |
Учні | d |
Батько | d |
Анж Жак Ґабріель у Вікісховищі |
Родина архітекторів
Походив з династії фрацузьких архітекторів. Його прадід був будівничим в місті Руан, де створив місцеву ратушу. Дід архітектора (Жак IV Ґабріель, бл. 1630—1686) вибудував замок-палац в Шуазі та Королівський міст у Парижі. Батько архітектора вибудував декілька палаців для аристократів у Парижі, серед котрих і отель Бірон, нині музей Огюста Родена.
Життєпис
Народився в родині придворного архітектора Жака V Ґабріеля (1667—1742). Архітектурній професії навчався спершу у батька (під час будівництва інтер'єрів королівських палаців у Версалі, Фонтенбло, Тюїльрі), а також у придворного архітектора Робера де Котта, з 1718 року — у паризькій Академії архітектури.
Відносно молодим, у 1728 році, став членом Королівської академії архітектури. У 1742 р. став Першим архітектором короля, а також обійняв посаду Президента Академії архітектури.
Шлюб
Анж Жак Ґабріель узяв шлюб 2 лютого 1728 року з пані Катериною де ла Мотт, донькою управителя королівських споруд.
Учні
Виховав цілу плеяду учнів: Ш. д'Авіле, Ж. Верен, П. Ленотр, Лассюранс, Ж. Боффран, Р. де Конт та ін.
Смерть
Помер 4 січня 1782 року в Парижі. Поховання відбулося в паризькій церкві Сен-Жермен-л'Осерруа.
Головні праці
У Версалі:
- Реконструкція інтер'єрів Версальського палацу.
- Перебудова Північного крила Версальського палацу (так зв. «крило Ґабріеля», 1734—1774).
- Королівська опера (1769—1770).
- Малий Тріанон (1762—1768).
Інші роботи:
- Розширення і перебудова Замку в Шуазі (1740—1777).
- Замок в Комп'єні (1750).
- Павільйон Бутар, Ла-Сель-Сен-Клу (1750).
- Королівський палац, Бордо (1755).
- Розширення Палацу Менар, Луар і Шер (для Маркізи де Помападур, 1760—1764).
- Планування і забудова майдану Людовіка XV (нині Площа Згоди, 1755—1763).
- Військова школа (або Військова академія) на Марсовому полі, Париж.
- Частина Лувра, Париж.
Галерея обраних споруд
- Арх. Анж Жак Ґабріель. Фрацузький павільйон, Версальський парк, середина 18 ст.
- Королівська площа в місті Бордо
- Замок-палац Шуазі, головний фасад
- Замок-палац Шуазі, поземний план
- Замок-палац Шуазі, фасад на парк і на річку
- Палац Менар.
- Парковий павільйон, план
- Військова академія в сучасному оточенні.
- Так званий Французький павільйон, Версальський парк, поземний план.
Див. також
Джерела
- Єрошкіна О. О. Епоха класицизму: навч. посібник. — Х.: ХНАМГ, 2011. — 187 с.
- Yves Bottineau: L'art d'Ange-Jacques Gabriel à Fontainebleau (1735—1774). Ouvrage publié avec le concours du Centre National de la Recherche Scientifique. Editions de Boccard, Paris 1962, (Zugleich: Paris, Univ., Diss., 1962).
- Christopher Tadgell: Ange-Jacques Gabriel. A. Zwemmer, London 1978, , (Zwemmer Studies in Architecture 19).
Посилання
- Ґабрієль // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ange-Jacques Gabriel [ 8 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anzh Zhak Gabriel fr Ange Jacques Gabriel nar 23 zhovtnya 1698 16981023 pom 4 sichnya 1782 francuzkij arhitektor odin z osnovopolozhnikiv j ostannij najbilshij majster francuzkogo klasicizmu XVIII st Anzh Zhak Gabrielfr Ange Jacques Gabrielhud Zhan Batist Groz Anzh Zhak Gabriel Luvr ParizhNarodzhennya 23 zhovtnya 1698 1698 10 23 Parizh Korolivstvo FranciyaSmert 4 sichnya 1782 1782 01 04 83 roki Parizh Korolivstvo FranciyaKrayina FranciyaDiyalnist arhitektorPracya v mistah Parizh Versal Komp yen BordoArhitekturnij stil klasicizmNajvazhlivishi sporudi Plosha Konkord abo Parizh Malij Trianon Francuzkij paviljon Versal zamok palac Shuazi Palac u Komp yeni Korolivskij palac Bordo rekonstrukciya korolivskogo palacu Versal Luvr chastkovo Chlenstvo Akademiya arhitekturi FranciyiUchni dBatko d Anzh Zhak Gabriel u Vikishovishi Palac Malij Trianon u parku Versalya Rodina arhitektorivPohodiv z dinastiyi fracuzkih arhitektoriv Jogo pradid buv budivnichim v misti Ruan de stvoriv miscevu ratushu Did arhitektora Zhak IV Gabriel bl 1630 1686 vibuduvav zamok palac v Shuazi ta Korolivskij mist u Parizhi Batko arhitektora vibuduvav dekilka palaciv dlya aristokrativ u Parizhi sered kotrih i otel Biron nini muzej Ogyusta Rodena ZhittyepisNarodivsya v rodini pridvornogo arhitektora Zhaka V Gabrielya 1667 1742 Arhitekturnij profesiyi navchavsya spershu u batka pid chas budivnictva inter yeriv korolivskih palaciv u Versali Fontenblo Tyuyilri a takozh u pridvornogo arhitektora Robera de Kotta z 1718 roku u parizkij Akademiyi arhitekturi Vidnosno molodim u 1728 roci stav chlenom Korolivskoyi akademiyi arhitekturi U 1742 r stav Pershim arhitektorom korolya a takozh obijnyav posadu Prezidenta Akademiyi arhitekturi ShlyubAnzh Zhak Gabriel uzyav shlyub 2 lyutogo 1728 roku z pani Katerinoyu de la Mott donkoyu upravitelya korolivskih sporud UchniVihovav cilu pleyadu uchniv Sh d Avile Zh Veren P Lenotr Lassyurans Zh Boffran R de Kont ta in SmertPomer 4 sichnya 1782 roku v Parizhi Pohovannya vidbulosya v parizkij cerkvi Sen Zhermen l Oserrua Golovni praciU Versali Rekonstrukciya inter yeriv Versalskogo palacu Perebudova Pivnichnogo krila Versalskogo palacu tak zv krilo Gabrielya 1734 1774 Korolivska opera 1769 1770 Malij Trianon 1762 1768 Inshi roboti Rozshirennya i perebudova Zamku v Shuazi 1740 1777 Zamok v Komp yeni 1750 Paviljon Butar La Sel Sen Klu 1750 Korolivskij palac Bordo 1755 Rozshirennya Palacu Menar Luar i Sher dlya Markizi de Pomapadur 1760 1764 Planuvannya i zabudova majdanu Lyudovika XV nini Plosha Zgodi 1755 1763 Vijskova shkola abo Vijskova akademiya na Marsovomu poli Parizh Chastina Luvra Parizh Galereya obranih sporudArh Anzh Zhak Gabriel Fracuzkij paviljon Versalskij park seredina 18 st Korolivska plosha v misti Bordo Zamok palac Shuazi golovnij fasad Zamok palac Shuazi pozemnij plan Zamok palac Shuazi fasad na park i na richku Palac Menar Parkovij paviljon plan Vijskova akademiya v suchasnomu otochenni Tak zvanij Francuzkij paviljon Versalskij park pozemnij plan Div takozhProsvitnictvo Klasicizm Rene SerzhanDzherelaYeroshkina O O Epoha klasicizmu navch posibnik H HNAMG 2011 187 s Yves Bottineau L art d Ange Jacques Gabriel a Fontainebleau 1735 1774 Ouvrage publie avec le concours du Centre National de la Recherche Scientifique Editions de Boccard Paris 1962 Zugleich Paris Univ Diss 1962 Christopher Tadgell Ange Jacques Gabriel A Zwemmer London 1978 ISBN 0 302 02781 5 Zwemmer Studies in Architecture 19 PosilannyaGabriyel Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ange Jacques Gabriel 8 lipnya 2012 u Wayback Machine angl