Гобеле́н (фр. gobelin) — один із різновидів декоративно-ужиткового мистецтва, стінний безворсовий килим із сюжетною або орнаментною композицією, витканий вручну перехресним переплетенням ниток. Гобелени виготовляють із кольорових шовкових і/або вовняних ниток окремими частинами, які потім зшивають між собою (часто окремі колірні плями).
Специфічно гобеленами називають килими (шпалери), створені тільки в майстернях гобеленів у Парижі. Всі інші сюжетні і орнаметальні килими, створені за межами Парижа, називають аррасами.
Стародавні гобелени
Техніка виконання тканих килимів (схожих на арраси) відома ще в Стародавній Греції та Римі. Вони не збереглися через руйнування ниток з органічних матеріалів.
Прикладами тканих килимів з фігурами та орнаментами (арассів давнини) слід вважати коптські тканини (II–IV століття), назва яких не зовсім точна. Так званим коптським тканинам пощастило більше. Їхні зразки зберігають різні музеї світу (Париж, Петербург, Київ, музеї Єгипту).
Аби збагатити фактуру тканин і килимів, використовували і змішані техніки (арасс з вишивкою, аплікацією тощо).
Арраси Середньовіччя Франції та Британії
Єдиний збережений гобелен романської доби в Британії — (Вестмінстерське абатство, Лондон). Виробництво безворсових килимів (аррасів) виникає наново в XIII столітті у Франції. Перше повідомлення про арраси Франції XIII століття знайдені в «Книзі ремесел» 1263 року, що написана за наказом Етьєна Буало.
У XIV столітті вже існував цех майстрів аррасів, а їх зразки описані в документах. У Франції існувало декілька невеличких центрів килимарства, найбільший зафіксували в Парижі. В XIV столітті килими створювали з гербами можновладців та орнаментами. З'явились також невеличкі килими з зображеннями пташок, невеличких тварин, квітів. Після 1360 року віднайдені інвентарі з переліком цілих серій аррасів на сюжети Старого та Нового Заповітів, а також світських (на літературні та історичні сюжети).
Найдавнішим із збережених аррасів Франції вважають килим Анжерський Апокаліпсис. Відомо і ім'я його замовника — герцог Луї І Анжуйський. Картони для Апокаліпсису виконав фламандець Жан з Брюгге у 1375–1379 роках, що оселився в Парижі. Зразком малюнків було узято мініатюри Апокаліпсису XIII ст. із збірки короля, що збільшили і пристосували до килимарства. Арраси Анжерського Апокаліпсису передавали у спадок. У 1480 році Анжерському собору їх заповів король Рене. Первинна серія мала сім аррасів 5 на 24 м кожний, де налічили сто п'ять сюжетів. До XXI століття дійшло лише 75 сюжетів (в музеї Анже, Франція).
Анжерський апокаліпсис
- Новий Єрусалим, аррас з серії
- Сучасна виставка аррасів Анжерського апокаліпсису в Музеї міста Анже, Франція
- Третій вершник Апокаліпсису
- Орел Господній, аррас з серії
Виникнення мільфлерів у Франції
Францію роздирала Столітня війна. Аби уберегти майстрів килимарства, їх перемістили на південь від Парижа. Центри килимарства виникають в містечках долини річки Луара, де існували королівські замки. Тут і з'явився особливий різновид аррасу — мільфльор (від фр. mille fleur — «тисяча квітів»). Зазвичай на зеленому або червоному тлі в систематичній послідовності виткано багато квітів. Більшість виткана з такою точністю, що їх розпізнають ботаніки та прихильники квітів. Збережено не так багато мільфльорів. Значна їх частина в музеї Клюні.
Килими музею Клюні в Парижі
На хвилі зацікавленістю готикою та Середньовіччям у Франції XIX століття почали рятувати власні старожитності. Виникають цілі колекції антикварних речей та витворів декоративно-ужиткового мистецтва. Якщо ювелірні вироби колекціонували завжди (попри епохи чи країни виробу), то тепер збирають і твори з кістки, дерева, дешевого каменю, тканини, арраси.
Музей Клюні — національний музей середньовічного мистецтва Франції (з 1832 р. — приватне зібрання, з 1843 р. — викуплене державою).
Цінна збірка витворів декоративно-ужиткового мистецтва сконцентрована в музеї Клюні, Париж. Центральне місце в музеї зайняла 1500 року. Серія з шести килимів була замовлена президентом Вищого податкового суду Жаном ле Вістом, герб якого на всіх аррасах серії. Килими виткані в кінці XV століття і завершені до 1500 року.
У музеї Клюні декілька середньовічних аррасів з інших серій та центрів виробництва (килим «Кавалер дарує серце прекрасній дамі», «Збори винограду», «Сцени з життя сеньйорів» та інші). Є декілька релігійних композицій: «Звільнення янголом апостола Петра з в'язниці» середини XV ст. та «Сцени життя св. Стефана» кінця XV ст.
Романтикою доби лицарів та куртуазних романів віє від арраса «Лицар верхи», витканого саме в місті Аррас в кінці XV століття (, Велика Британія).
Рідкісні зразки середньовічних аррасів придбав і Метрополітен-музей США (серія «Полювання на однорога»).
Інші назви
Слово «гобелен» виникло у Франції в XVII столітті, коли там відкрилася королівська мануфактура братів Гобеленів (продукцію мануфактури стали називати гобеленами). Засновник цього роду, фарбувальник Жилль Гобелен, прибувши в царювання французького короля Франциска I з Реймса до Парижа, заснував в передмісті столиці Сен-Марсель на струмку Б'єрв (Bierve) фарбувальню для шерсті (бавовни). Його спадкоємці в XVI столітті продовжували утримувати цей заклад і додали до нього килимову ткальню-майстерню на зразок тих, якими славилася тоді Фландрія. За порадою великого Кольбера, Людовик XIV купив фарбувальню і ткальню в скарбницю, наділив їх статутом, достатнім коштом і новою будівлею та створив, таким чином, «Королівську гобеленівську мануфактуру». Твори мануфактури, внаслідок своєї дорожнечі, йшли майже виключно на оздоблення королівських палаців і на подарунки (вельможам та дипломатам), і лише в окремих випадках поступали в продаж.
Незважаючи на значність витрат, що були потрібні на утримання мануфактури і які не винагороджувалися ніяким доходом, вона продовжувала існувати при всіх змінах в урядах Франції й існує досі, як художня установа, що становить гордість цієї країни.
Спочатку гобелени, ткані безворсові килими, називалися шпалерами.
Араци або арраси (по назві міста Аррас, де в XIV столітті вироблялися яскраві шпалери з використанням золотої і срібної нитки).
— (слово виникло в XVI столітті, утворено від фр. verdure — «зелень, трава, листя». Спочатку так називали зображення тварин і птахів на тлі природи, але незабаром ця назва закріпилася за самими творами.
- Візит короля Луї XIV разом з Кольбером до мануфактури гобеленів 15 жовтня 1667 р. Гобелен серії «Історія короля» 1672 р.
- Гобелени палацу Ліндерхоф, Німеччина, на фото 1900 року.
Ранні килими Нідерландів
-
- «Битва при Павії». Картоньєр худ. Бернард ван Орлей (бл.1531)
- Невідомий картоньєр. Аррас «Іван Хреститель», Нідерланди, XVI ст. Музей образотворчих мистецтв імені Олександра Пушкіна
- Невідомий картоньєр. Фламандський аррас «Христос і самаритянка»,XVI ст. Грейс катедрал, Сан-Франциско, Сполучені Штати.
- Картоньєр Міхіль Коксі. «Мойсей отримує скрижалі заповіту від Бога», бл. 1553 р., Музей образотворчих мистецтв Сан-Франциско, США.
Арраси Фландрії
Поки у Франції XIV століття йшла 100-літня війна, у місті Брюссель (Фландрія, сучасна Бельгія) зміцніло своє виробництво аррасів. Зростання попиту на арраси і добра платня за них спричинили появу мануфактур також в містах Антверпен, , Ліль тощо. В XVI–XVII століттях мануфактури Фландрії конкурували з найкращими майстернями Франції. Авторитет фламандських ткачів був настільки великий, що їх запрошували на працю в інші країни, а володарі майстерень Фландрії постійно отримували замовлення з закордонних держав. Мануфактури виникають і в інших країнах (Іспанія, Німеччина, Італія), під керівництвом фламандських ткачів. На бордюрах аррасів Фландрії часто виткані написи, що допомагає в ідентифікації цих виробів мистецтва.
Виробництво аррасів всіляко заохочувалось місцевими урядами Фландрії, хоча й ретельно контролювалося. Виробляти арраси мали право лише ткачі з громадянством цього міста, створенню передував картон художника, продаж дозволявся лише після досмотру і дозволу особливої комісії. Не дивно, що до створення картонів залучали найкращих художників (Рогір ван дер Вейден, Лука ван Лейде, Рубенс, Франс Снейдерс) і високоякісну сировину. Деяка консервативність техніки виконання обумовила традиції і збереження характерних рис аррасів, притаманних лише цьому різновиду мистецтва. Були і нововведення, що лише доповнювали традиційні засоби створення (використання золотих чи срібних ниток, використання довгого русяво-золотавого волосся тощо). Сюжети бралися з Біблії, античної міфології, середньовічних романів або алегорій («Легенда про Саблонську мадонну», «Милосердя імператора Тіта», «Марк Антоній і Клеопатра», «Сім вільних мистецтв» тощо).
Ніякі витвори мистецтва Фландрії не відомі так широко, як фламандські арраси та гобелени. Наявність дешевої сировини (бавовни та барвників) і високо обдарованих майстрів обумовила появу надзвичайно цінних аррасів, які не що інше як ткані фрески, текстильні стінописи. Адже фрески і стінописи не отримали розвитку в мистецтві Фландрії, як то було в Італії чи Франції. Слава аррасів Фландрії гримить по всьому світу вже 500 років. Їх могутній розвиток захоплював в свої обійми і видатних живописців Фландрії, що охоче робили картони (значення) для створення гобеленів — Лука ван Лейде, Рубенс, Юстус ван Егмонт, Корнеліс Схют тощо). Визнання майстрів аррасів Фландрії було таким повним, що вони працювали окрім Брюсселя також в Парижі, Флоренції і Римі, визначних мистецьких центрах бароко XVI–XVII ст. взагалі.
Гобелени прерафаелітів — Британія XIX століття
В Британії зберіглося досить багато пам'яток Середньовіччя. І вони впливали на смаки мешканців країни, незважаючи на континентальні моди. Так, у XVIII ст. Х. Уолпол, син прем'єр міністра, побудував палац з інтер'єрами в стилі готики. Зразки середньовічного мистецтва впливали і на покоління майстрів XIX ст.,так званих прерафаелітів. Бунтівників проти академізму підтримав великий авторитет доби — Вільям Морріс (1834—1896). Захисник мистецького надбання і ремесел, Морріс у 1862 р. заснував Майстерні виробу меблів, вітражів, гобеленів. Зразками ставали середньовічні витвори та стилізації прерафаелітів на середньовічні теми. Картони для килимів робив Бьорн-Джонс (1833—1898). Дещо уніфіковані малюнки художника з рівним успіхом можна використати і для вітражу, і для килиму, і як книжкову ілюстрацію. Але їм притаманна своя краса і вони мають своїх палких прихильників.
Арраси і гобелени в XX століття
У XX столітті з'явилися нові назви: текстильне панно, тапісерія. Честь відродження мистецтва гобеленів в їх традиційній техніці в XX ст. належить живописцю із Франції Жану Люрса (1892—1966). Він додав у створення картонів сучасні мотиви, символічні та фантастичні образи, використовував написи, рядки віршів, навіть контрасти фарб, притаманних вітражам. Майстер намалював близько тисячі картонів для аррасів.
Перший гобелен по картону Ж.Люрса мав назву «Зелені дівчата» 1916 року. Головні твори Люрса в килимарстві: «Званий вечір в Гренаді», «Гроза» та ін. Широко відома його серія «Пісня миру»,1957–1963 рр. Найкращі з гобеленів Жана Люрса виконані на фабриці в Обюссоні.
Київські приватні колекції килимів
Дві цікаві збірки килимів були в приватних колекціях М. С. Грушевського та у В. С. Кричевського.
- Збірка професора Грушевського мала 123 українських та перських килимів різних століть.
- Колекція В. Г. Кричевського збиралася впродовж 30 років. Її особливістю була різноманітна збірка творів декоративно-ужиткового мистецтва. Тут було близько 80 килимів, українських, російських доби цариці Єлизавети, доби короля Франції Луї XVI, перських, турецьких.
В збірку також входили мідні дошки-матриці гравера Григорія Левицького і близько 150 картин художника.
Багатоповерховий на той час будинок на Паньковській вулиці став мішенню артобстрілу 25 січня 1918 року, коли бандитські вояки-більшовики захопили Київ. На жаль, колекції було вщент знищено, а залишились лише їх описи без фотографування чи замальовок.
Шовкові гобелени на території України виготовлялися в маєтках Потоцьких в Тульчині, Бучачі, в Бродах.
Гобелени і експерименти
Особливістю мистецтва XX століття стали експерименти, пошуки (часто агресивні) руйнівних, новітніх технік, їх комбінацій. Було втягнуто у цей процес і килимарство. В створення гобеленів внесли об'єм. Так створення гобеленів розділилося на:
Галерея обраних гобеленів і килимів
-
-
- Гобелен «Васко да Гама», Національний музей Швеції, Стокгольм
Джерела
- Deutsche Romanische Bildteppiche aus den domschatzen zu Halderstadt und Quedlinburg Insel-Verlag Lleipzig 1970 (нім.)
- «Французские шпалеры конца 15–20 вв. в собрании Эрмитажа», Л., «Аврора», 1974 (рос.)
- «Юный художник», № 1, 1993, Эсипова Г. «Дама с единорогом», (рос.)
- Федор Эрнст. «Художественные сокровища Киева, пострадавшие в 1918 г.», 1918 г. (рос.)
Див. також
- Галерея Арацці, Ватикан
- Музей гобеленів Ла Сео, місто Сарагоса, Іспанія
- Гобелен з Байо
- Гобелен Нова Індія
- Гобелен з Поліфемом
- Арраси Брюсселя
Посилання
- Гобелен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гобелен |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gobele n fr gobelin odin iz riznovidiv dekorativno uzhitkovogo mistectva stinnij bezvorsovij kilim iz syuzhetnoyu abo ornamentnoyu kompoziciyeyu vitkanij vruchnu perehresnim perepletennyam nitok Gobeleni vigotovlyayut iz kolorovih shovkovih i abo vovnyanih nitok okremimi chastinami yaki potim zshivayut mizh soboyu chasto okremi kolirni plyami Arrasi za kartonami Rafaelya Santi vitkani u XVII st Palacco Dukale Urbino Specifichno gobelenami nazivayut kilimi shpaleri stvoreni tilki v majsternyah gobeleniv u Parizhi Vsi inshi syuzhetni i ornametalni kilimi stvoreni za mezhami Parizha nazivayut arrasami Starodavni gobeleniTehnika vikonannya tkanih kilimiv shozhih na arrasi vidoma she v Starodavnij Greciyi ta Rimi Voni ne zbereglisya cherez rujnuvannya nitok z organichnih materialiv Prikladami tkanih kilimiv z figurami ta ornamentami arassiv davnini slid vvazhati koptski tkanini II IV stolittya nazva yakih ne zovsim tochna Tak zvanim koptskim tkaninam poshastilo bilshe Yihni zrazki zberigayut rizni muzeyi svitu Parizh Peterburg Kiyiv muzeyi Yegiptu Abi zbagatiti fakturu tkanin i kilimiv vikoristovuvali i zmishani tehniki arass z vishivkoyu aplikaciyeyu tosho Arrasi Serednovichchya Franciyi ta BritaniyiGobelen Bajye Yedinij zberezhenij gobelen romanskoyi dobi v Britaniyi Vestminsterske abatstvo London Virobnictvo bezvorsovih kilimiv arrasiv vinikaye nanovo v XIII stolitti u Franciyi Pershe povidomlennya pro arrasi Franciyi XIII stolittya znajdeni v Knizi remesel 1263 roku sho napisana za nakazom Etyena Bualo U XIV stolitti vzhe isnuvav ceh majstriv arrasiv a yih zrazki opisani v dokumentah U Franciyi isnuvalo dekilka nevelichkih centriv kilimarstva najbilshij zafiksuvali v Parizhi V XIV stolitti kilimi stvoryuvali z gerbami mozhnovladciv ta ornamentami Z yavilis takozh nevelichki kilimi z zobrazhennyami ptashok nevelichkih tvarin kvitiv Pislya 1360 roku vidnajdeni inventari z perelikom cilih serij arrasiv na syuzheti Starogo ta Novogo Zapovitiv a takozh svitskih na literaturni ta istorichni syuzheti Najdavnishim iz zberezhenih arrasiv Franciyi vvazhayut kilim Anzherskij Apokalipsis Vidomo i im ya jogo zamovnika gercog Luyi I Anzhujskij Kartoni dlya Apokalipsisu vikonav flamandec Zhan z Bryugge u 1375 1379 rokah sho oselivsya v Parizhi Zrazkom malyunkiv bulo uzyato miniatyuri Apokalipsisu XIII st iz zbirki korolya sho zbilshili i pristosuvali do kilimarstva Arrasi Anzherskogo Apokalipsisu peredavali u spadok U 1480 roci Anzherskomu soboru yih zapoviv korol Rene Pervinna seriya mala sim arrasiv 5 na 24 m kozhnij de nalichili sto p yat syuzhetiv Do XXI stolittya dijshlo lishe 75 syuzhetiv v muzeyi Anzhe Franciya Anzherskij apokalipsisDokladnishe Anzherskij apokalipsis Novij Yerusalim arras z seriyi Suchasna vistavka arrasiv Anzherskogo apokalipsisu v Muzeyi mista Anzhe Franciya Tretij vershnik Apokalipsisu Orel Gospodnij arras z seriyiViniknennya milfleriv u FranciyiFranciyu rozdirala Stolitnya vijna Abi uberegti majstriv kilimarstva yih peremistili na pivden vid Parizha Centri kilimarstva vinikayut v mistechkah dolini richki Luara de isnuvali korolivski zamki Tut i z yavivsya osoblivij riznovid arrasu milflor vid fr mille fleur tisyacha kvitiv Zazvichaj na zelenomu abo chervonomu tli v sistematichnij poslidovnosti vitkano bagato kvitiv Bilshist vitkana z takoyu tochnistyu sho yih rozpiznayut botaniki ta prihilniki kvitiv Zberezheno ne tak bagato milfloriv Znachna yih chastina v muzeyi Klyuni Kilimi muzeyu Klyuni v ParizhiDama z odnorogom centr arrasiv Muzej Klyuni Na hvili zacikavlenistyu gotikoyu ta Serednovichchyam u Franciyi XIX stolittya pochali ryatuvati vlasni starozhitnosti Vinikayut cili kolekciyi antikvarnih rechej ta vitvoriv dekorativno uzhitkovogo mistectva Yaksho yuvelirni virobi kolekcionuvali zavzhdi popri epohi chi krayini virobu to teper zbirayut i tvori z kistki dereva deshevogo kamenyu tkanini arrasi Muzej Klyuni nacionalnij muzej serednovichnogo mistectva Franciyi z 1832 r privatne zibrannya z 1843 r vikuplene derzhavoyu Cinna zbirka vitvoriv dekorativno uzhitkovogo mistectva skoncentrovana v muzeyi Klyuni Parizh Centralne misce v muzeyi zajnyala 1500 roku Seriya z shesti kilimiv bula zamovlena prezidentom Vishogo podatkovogo sudu Zhanom le Vistom gerb yakogo na vsih arrasah seriyi Kilimi vitkani v kinci XV stolittya i zaversheni do 1500 roku U muzeyi Klyuni dekilka serednovichnih arrasiv z inshih serij ta centriv virobnictva kilim Kavaler daruye serce prekrasnij dami Zbori vinogradu Sceni z zhittya senjoriv ta inshi Ye dekilka religijnih kompozicij Zvilnennya yangolom apostola Petra z v yaznici seredini XV st ta Sceni zhittya sv Stefana kincya XV st Romantikoyu dobi licariv ta kurtuaznih romaniv viye vid arrasa Licar verhi vitkanogo same v misti Arras v kinci XV stolittya Velika Britaniya Ridkisni zrazki serednovichnih arrasiv pridbav i Metropoliten muzej SShA seriya Polyuvannya na odnoroga Inshi nazviBudivlya manufakturi gobeleniv u ParizhiSikstinska kaplicya prikrashena freskami ta arrasami Slovo gobelen viniklo u Franciyi v XVII stolitti koli tam vidkrilasya korolivska manufaktura brativ Gobeleniv produkciyu manufakturi stali nazivati gobelenami Zasnovnik cogo rodu farbuvalnik Zhill Gobelen pribuvshi v caryuvannya francuzkogo korolya Franciska I z Rejmsa do Parizha zasnuvav v peredmisti stolici Sen Marsel na strumku B yerv Bierve farbuvalnyu dlya shersti bavovni Jogo spadkoyemci v XVI stolitti prodovzhuvali utrimuvati cej zaklad i dodali do nogo kilimovu tkalnyu majsternyu na zrazok tih yakimi slavilasya todi Flandriya Za poradoyu velikogo Kolbera Lyudovik XIV kupiv farbuvalnyu i tkalnyu v skarbnicyu nadiliv yih statutom dostatnim koshtom i novoyu budivleyu ta stvoriv takim chinom Korolivsku gobelenivsku manufakturu Tvori manufakturi vnaslidok svoyeyi dorozhnechi jshli majzhe viklyuchno na ozdoblennya korolivskih palaciv i na podarunki velmozham ta diplomatam i lishe v okremih vipadkah postupali v prodazh Nezvazhayuchi na znachnist vitrat sho buli potribni na utrimannya manufakturi i yaki ne vinagorodzhuvalisya niyakim dohodom vona prodovzhuvala isnuvati pri vsih zminah v uryadah Franciyi j isnuye dosi yak hudozhnya ustanova sho stanovit gordist ciyeyi krayini Spochatku gobeleni tkani bezvorsovi kilimi nazivalisya shpalerami Araci abo arrasi po nazvi mista Arras de v XIV stolitti viroblyalisya yaskravi shpaleri z vikoristannyam zolotoyi i sribnoyi nitki slovo viniklo v XVI stolitti utvoreno vid fr verdure zelen trava listya Spochatku tak nazivali zobrazhennya tvarin i ptahiv na tli prirodi ale nezabarom cya nazva zakripilasya za samimi tvorami Vizit korolya Luyi XIV razom z Kolberom do manufakturi gobeleniv 15 zhovtnya 1667 r Gobelen seriyi Istoriya korolya 1672 r Gobeleni palacu Linderhof Nimechchina na foto 1900 roku Ranni kilimi NiderlandivKartonyer Rogir van der Vejden Sud imperatora Trayana bl 1450 r povtorennya znishengo arrasa Istrichnij muzej Bern ShvejcariyaGerbovij kilim z portretom Vilgelma I Oranskogo Karton hud Gendrik de Makt do 1599 r Dzhovanni Stradano Kilim dobi manyerizmu Mislivci Kartonyer hud Bernard van Orlej Tayemna vecherya Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Bitva pri Paviyi Kartonyer hud Bernard van Orlej bl 1531 Nevidomij kartonyer Arras Ivan Hrestitel Niderlandi XVI st Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Oleksandra Pushkina Nevidomij kartonyer Flamandskij arras Hristos i samarityanka XVI st Grejs katedral San Francisko Spolucheni Shtati Kartonyer Mihil Koksi Mojsej otrimuye skrizhali zapovitu vid Boga bl 1553 r Muzej obrazotvorchih mistectv San Francisko SShA Arrasi FlandriyiGobelen Sim vilnih mistectv za kartonom Kornelisa Shyuta Bryugge variant v Ermitazhi Zamok palac Vo le Vikont zala Muz gobeleniKartonyer Yakob Jordans gobelen 17 st Muzej istoriyi mistectv Viden Poki u Franciyi XIV stolittya jshla 100 litnya vijna u misti Bryussel Flandriya suchasna Belgiya zmicnilo svoye virobnictvo arrasiv Zrostannya popitu na arrasi i dobra platnya za nih sprichinili poyavu manufaktur takozh v mistah Antverpen Lil tosho V XVI XVII stolittyah manufakturi Flandriyi konkuruvali z najkrashimi majsternyami Franciyi Avtoritet flamandskih tkachiv buv nastilki velikij sho yih zaproshuvali na pracyu v inshi krayini a volodari majsteren Flandriyi postijno otrimuvali zamovlennya z zakordonnih derzhav Manufakturi vinikayut i v inshih krayinah Ispaniya Nimechchina Italiya pid kerivnictvom flamandskih tkachiv Na bordyurah arrasiv Flandriyi chasto vitkani napisi sho dopomagaye v identifikaciyi cih virobiv mistectva Virobnictvo arrasiv vsilyako zaohochuvalos miscevimi uryadami Flandriyi hocha j retelno kontrolyuvalosya Viroblyati arrasi mali pravo lishe tkachi z gromadyanstvom cogo mista stvorennyu pereduvav karton hudozhnika prodazh dozvolyavsya lishe pislya dosmotru i dozvolu osoblivoyi komisiyi Ne divno sho do stvorennya kartoniv zaluchali najkrashih hudozhnikiv Rogir van der Vejden Luka van Lejde Rubens Frans Snejders i visokoyakisnu sirovinu Deyaka konservativnist tehniki vikonannya obumovila tradiciyi i zberezhennya harakternih ris arrasiv pritamannih lishe comu riznovidu mistectva Buli i novovvedennya sho lishe dopovnyuvali tradicijni zasobi stvorennya vikoristannya zolotih chi sribnih nitok vikoristannya dovgogo rusyavo zolotavogo volossya tosho Syuzheti bralisya z Bibliyi antichnoyi mifologiyi serednovichnih romaniv abo alegorij Legenda pro Sablonsku madonnu Miloserdya imperatora Tita Mark Antonij i Kleopatra Sim vilnih mistectv tosho Niyaki vitvori mistectva Flandriyi ne vidomi tak shiroko yak flamandski arrasi ta gobeleni Nayavnist deshevoyi sirovini bavovni ta barvnikiv i visoko obdarovanih majstriv obumovila poyavu nadzvichajno cinnih arrasiv yaki ne sho inshe yak tkani freski tekstilni stinopisi Adzhe freski i stinopisi ne otrimali rozvitku v mistectvi Flandriyi yak to bulo v Italiyi chi Franciyi Slava arrasiv Flandriyi grimit po vsomu svitu vzhe 500 rokiv Yih mogutnij rozvitok zahoplyuvav v svoyi obijmi i vidatnih zhivopisciv Flandriyi sho ohoche robili kartoni znachennya dlya stvorennya gobeleniv Luka van Lejde Rubens Yustus van Egmont Kornelis Shyut tosho Viznannya majstriv arrasiv Flandriyi bulo takim povnim sho voni pracyuvali okrim Bryusselya takozh v Parizhi Florenciyi i Rimi viznachnih misteckih centrah baroko XVI XVII st vzagali Gobeleni prerafaelitiv Britaniya XIX stolittyaFirma Morris i Ko Zbori v pohid Kilim z seriyi Svyatij Graal V Britaniyi zberiglosya dosit bagato pam yatok Serednovichchya I voni vplivali na smaki meshkanciv krayini nezvazhayuchi na kontinentalni modi Tak u XVIII st H Uolpol sin prem yer ministra pobuduvav palac z inter yerami v stili gotiki Zrazki serednovichnogo mistectva vplivali i na pokolinnya majstriv XIX st tak zvanih prerafaelitiv Buntivnikiv proti akademizmu pidtrimav velikij avtoritet dobi Vilyam Morris 1834 1896 Zahisnik misteckogo nadbannya i remesel Morris u 1862 r zasnuvav Majsterni virobu mebliv vitrazhiv gobeleniv Zrazkami stavali serednovichni vitvori ta stilizaciyi prerafaelitiv na serednovichni temi Kartoni dlya kilimiv robiv Born Dzhons 1833 1898 Desho unifikovani malyunki hudozhnika z rivnim uspihom mozhna vikoristati i dlya vitrazhu i dlya kilimu i yak knizhkovu ilyustraciyu Ale yim pritamanna svoya krasa i voni mayut svoyih palkih prihilnikiv Arrasi i gobeleni v XX stolittyaU XX stolitti z yavilisya novi nazvi tekstilne panno tapiseriya Chest vidrodzhennya mistectva gobeleniv v yih tradicijnij tehnici v XX st nalezhit zhivopiscyu iz Franciyi Zhanu Lyursa 1892 1966 Vin dodav u stvorennya kartoniv suchasni motivi simvolichni ta fantastichni obrazi vikoristovuvav napisi ryadki virshiv navit kontrasti farb pritamannih vitrazham Majster namalyuvav blizko tisyachi kartoniv dlya arrasiv Pershij gobelen po kartonu Zh Lyursa mav nazvu Zeleni divchata 1916 roku Golovni tvori Lyursa v kilimarstvi Zvanij vechir v Grenadi Groza ta in Shiroko vidoma jogo seriya Pisnya miru 1957 1963 rr Najkrashi z gobeleniv Zhana Lyursa vikonani na fabrici v Obyussoni Zhan Lyursa Gobelen Svoboda z virshami Polya Elyuara 1948 r Centr Zhorzha Pompidu Parizh Kiyivski privatni kolekciyi kilimivDvi cikavi zbirki kilimiv buli v privatnih kolekciyah M S Grushevskogo ta u V S Krichevskogo Zbirka profesora Grushevskogo mala 123 ukrayinskih ta perskih kilimiv riznih stolit Kolekciya V G Krichevskogo zbiralasya vprodovzh 30 rokiv Yiyi osoblivistyu bula riznomanitna zbirka tvoriv dekorativno uzhitkovogo mistectva Tut bulo blizko 80 kilimiv ukrayinskih rosijskih dobi carici Yelizaveti dobi korolya Franciyi Luyi XVI perskih tureckih V zbirku takozh vhodili midni doshki matrici gravera Grigoriya Levickogo i blizko 150 kartin hudozhnika Bagatopoverhovij na toj chas budinok na Pankovskij vulici stav mishennyu artobstrilu 25 sichnya 1918 roku koli banditski voyaki bilshoviki zahopili Kiyiv Na zhal kolekciyi bulo vshent znisheno a zalishilis lishe yih opisi bez fotografuvannya chi zamalovok Shovkovi gobeleni na teritoriyi Ukrayini vigotovlyalisya v mayetkah Potockih v Tulchini Buchachi v Brodah Gobeleni i eksperimentiOsoblivistyu mistectva XX stolittya stali eksperimenti poshuki chasto agresivni rujnivnih novitnih tehnik yih kombinacij Bulo vtyagnuto u cej proces i kilimarstvo V stvorennya gobeleniv vnesli ob yem Tak stvorennya gobeleniv rozdililosya na gobelen plaskij tradicijnij gobelen ob yemnij Ostanni virobi mayut i svoyu postijnu vistavku Biyennale u misti Zheneva Galereya obranih gobeleniv i kilimivKartonyer Laccaro Bastyani Kilim Trijcin den Santa Mariya della Salyute Veneciya ta Italiya persha pol XVI st Triumf bogini mudrosti Minervi seriya Triumf bogiv Nacionalne shovishe mebliv Parizh Franciya Bernard van Orlej kilim Fortuna 1520 r Korolivskij palac La Granha de San Ildefonso Ispaniya Perino del Vaga Diana Efeska Bryusselska manufaktura 1545 r Nacionalnij muzej Shveciyi Gobelen Vasko da Gama Nacionalnij muzej Shveciyi StokgolmDzherelaDeutsche Romanische Bildteppiche aus den domschatzen zu Halderstadt und Quedlinburg Insel Verlag Lleipzig 1970 nim Francuzskie shpalery konca 15 20 vv v sobranii Ermitazha L Avrora 1974 ros Yunyj hudozhnik 1 1993 Esipova G Dama s edinorogom ros Fedor Ernst Hudozhestvennye sokrovisha Kieva postradavshie v 1918 g 1918 g ros Div takozhGalereya Aracci Vatikan Muzej gobeleniv La Seo misto Saragosa Ispaniya Gobelen z Bajo Gobelen Nova Indiya Gobelen z Polifemom Arrasi BryusselyaPosilannyaGobelen Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gobelen