Арраси Брюсселя( англ. Brussels tapestry) — уславлена національна галузь килимоткацтва, відома у Південних Нідерландах з доби середньовіччя. Поряд з іншими нідерландськими центрами килимоткацтва стабільністю розвитку і високою художньою вартістю виробів впродовж декількох століть вирізнялись майстерні міста Брюссель.
Історія
Письмові джерела середньовіччя неодноразово сповіщали про наявність килимів в соборах, церквах і помешканнях багатіїв. Але на ранніх етапах ткані вироби не розрізняли від вишивок (Гобелен з Байо, після 1066 р. ), що унеможливлює розрізнити вироби за техніками виконання.
Виробництво килимів відоме с 11 ст., але ранніх килимів того часу практично не збережено. Уяву про них дають малюнки-мініатюри та випадково знайдені археологічні рештки.
Достеменні відомості про виробництво аррасів знайдені у Франції в «Книзі ремесел», датованої 1263 роком і створеної за ініціативи Етьєна Буало у Парижі. Але само виробництво килимів виникло набагато раніше за 13 ст. і відоме як у Франції, так і в інших середньовічних країнах, серед котрих і Візантійська імперія.
Вже тоді в Європі існували як налагоджене виробництво килимів (орнаментальих, гербових або сюжетних ), поодинокі зразки котрих віднайдені, так і їх інвентаризація. Згодом виникають і гільдії ткачів. Після 1360 року у інвентарях вже знайшли справжні переліки аррасових серій на сюжети Старого та Нового заповітів, менше - на історичні чи літературні сюжети .
Взаємовпливи
Межування Франції із землями Південних Нідерландів надає можливість екстраполяції історії французького килимарства на схожі процеси у Нідерландах. Наявність дешевої сировини і працьовитих майстринь обумовили піднесення тут килимарства, котре почало відігравати важливу роль як в художньому, так і в економічному житті нідерландських князівств. Художній рівень фламандських килимів постійно зростав, швидко зрівнявся з рівнем французьким, почав слугувати зразками, довгий час при цьому зберігаючи суто специфічні національні традиції.
Специфічна особливість середньовічного фламандського килимоткацтва — тісний зв'язок з тогочасними мініатюрами. Композиції мініатюр (створені художниками) прикрашали не тільки нові рукописи, а і ставали розповсюдженими сюжетами для аррасів. Залучення уславлених художників Нідерландів до створення картонів-ескізів для майбутніх аррасів теж стане національною традицією. Серед них найкращі на той час майстри, гордість національної художньої культури — Рогір ван дер Вейден, Лука Лейденський, Ян Корнеліс Вермеєн, Пітер Пауль Рубенс , Франс Снейдерс та ін.
Виробництво аррасів всіляко заохочувалось місцевими урядами міст, хоча й ретельно контролювалося. Виробляти арраси мали право лише ткачі з громадянством цього міста, створенню передував картон художника, продаж дозволявся лише після огляду й дозволу особливої комісії.
Обмін ідеями і майстрами
Вже в добу готики розпочався широкий процес обміну ідей й майстрів. Мандрують не тільки архітектори, будівельні бригади і скульптори. Мав цей процес поширення і у виробництві аррасів. Існували мандрівні ткачі, що переходили від монастиря до монастиря чи до нового замка феодала у пошуках замов. Фламандські майстри працюють як у невеликих містечках батьківщини (Ауденарде, Лілль, Аррас, Валансьєн, Антверпен, Брюссель), так в самому Парижі.
Показовою була доля і творчість ткача і художника Жана де Брюгге, фламандця, що перебрався на працю у Париж і де мешкав до власної смерті. Жан де Брюгге — автор картонів-ескізів ( створених у 1375-1379 рр. ) до серії аррасів «Анжерський апокаліпсис», визнаних шедеврами килимарства другої половини 14 ст. Для створення картонів Жан де Брюгге використав мініатюри рукопису «Апокаліпсиса» 13 ст., а також мініатюри з «Апокаліпсисів» з міст Камбре, Мец, Брюссель і Намюр ...
Створення аррасів було колективним виробництвом. Замовником аррасів « Анжерський апокаліпсис » визнають герцога Людовика І Анжерського( брата французького короля, що надав гроші і сплатив роботи), керівником майстерні був Ніколя Батайль, картони створив фламандець-емігрант Жан де Брюгге, арраси виконали невідомі ткачі до 1380 року. Причетними до створення аррасів були також постачальники бавовни і ниток, фарбувальники сировини, ткачі.
Первісно використовували тільки натуральні фарби, котрих було не більше п'ятнадцяти .
Місцеве килимарство в 15 ст.
В 15 ст. через драматичні події Сторічної війни килимарство у Парижі вимушено припинилось. Згубні процеси, однак, ніяк не вплинули на килимарство у Брюсселі. Ткачі вимушено покинули Париж і перебрались до інших ткацьких центрів, частка оселилась у Брюсселі, що тільки поліпшило виробництво. Саме на цей період припав розквіт килимарства і у фламандському на той час містечку Аррас (тоді Бургундське герцогство), що подарувало декільком європейським мовам назву килимів «арррас». До середини 15 ст. килими з Арраса не мали собі рівних за майстерністю і їх вивозили в Авіньйон, Італію, Іспанію та Британію. Виробництво килимів у Аррасі припинила війна 1477 року.
Проблема виникнення мільфльорів
Не до кінця розв'язана проблема виникнення килимів-мільфльорів. Виробництво пов'язують із середньовічними франко-фламандськими майстернями. Для мільфльорів притаманне умовне синє або темно-рожеве тло, на котрому у майже математичній послідовності виткані численні квіти. Згодом до них додали зображення дрібних птахів і тварин, потім зображення окремих фігур чи сюжетів (міфічного або алегоричного спрямування).
Особливо уславились французькі арраси-мільфльори, датовані кінцем 15 і початком 16 ст. Але їх виготовляли не тільки у Франції у районі міста Туре (провінція Турень). Другим відомим місцем виготовлення мільфльорів був і Брюссель.
В 16 столітті
Стилістика середньовіччя повільно здавала власні позиції у фламандському килимарстві. В аррасах панують площинність, відсутність перспективи, композиції перевантажені фігурами і подробицями. На перевантаження працювало бажання на єдиній площині подати декілька різних за часом епізодів з зображенням всіх особливостей багатого одягу, капелюхів, зброї тощо. Картоньєри по середньовічному плутають головне з другорядним і бояться порожніх, нічим не заповнених частин.
Зрушення прийшлися на першу половину 16 ст. До Брюсселя перевезли картони на біблійні сюжети, створені італійцем Рафаелем Санті та помічниками його майстерні. На злам 15-16 ст. прийшовся період Високого Відродження і панування художніх манер лише поодиноких геніїв, серед котрих були Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті. Картони для фресок і майбутніх аррасів створював саме Рафаель. Як і в живопису, в нові арраси приходять монументальність, математична перспектива, розроблена світлотінь, вивірені композиції. Брюссельські майстерні Гулама ван Кортенберга в другій половині 16 ст. виконали серію аррасів на сюжети Рафаеля «Діяння апостолів» .
Але не всі майстерні поступилися солодким впливам італійських майстрів. Свідчення тому — низка аррасів, виконаних в тому ж 16 ст., але за картинами чи ескізами національних майстрів, мало або зовсім не зачеплених італійськими впливами. Серед них килими за творами Ієроніма Босха, Пітера Кука ван Альста, що помітно контрастували зі стилістикою пізнього відродження чи маньєризму Італії і мали оригінальний характер.
Серед місцевих сюжетів, що перейшли у арраси — серія килимів «Легенда про Саблонську Богоматір». Серію замовив керівник імперської пошти Франсуа Турн де Таксіс. Це був зразок нібито релігійної тематики. За переказами, стара черниця Беатріса бачила уві сні Богородицю, що наказала їй перевезти із міста Антверпен власний скульптурний образ і розмістити його в соборі Саблонської Богоматері у місті Брюссель. Подія мала місцевий характер і стала приводом для створення аррасів, де поряд зі сценами легенди подали щити з гербами Арагона, Кастилії, Леона та Арагона-Сицилії. Легендарне пов'язували в прагматичним і імперським, бо Південні Нідерланди увійшли до складу Іспанської імперії.
Брюссельські аррраси доби бароко і проблеми стилів
- Дизайнер Мартен ван Гемскерк, «Поклоніння пастухів немовляті Христу», гравер Філіп Галле. Ескіз до килима (?), 1569 р., бордюр доби маньєризму
- Гравер Дірк Волькертсен Корнгерт за малюнком Мартена ван Гемскерка. «Геракліт і Демокріт як заклик до самоудосконалення » 1557 р.
На зламі 16-17 ст. проходять зміни в стилістиці брюссельських аррасів. Вони відходять і від стилю середньовіччя, і від стилів пізнього відродження і маньєризму. Персонажі на килимах стають помітно тривимірними, а не площинними, все більше уваги приділяють оточенню сюжетів, костюмам за новими модами, пейзажам. Місцевою особливістю аррасів Брюсселя та Фландрії стають бордюри ( все більш ширші ), наповнені різноманітними декоративними деталями і речами. Бордюри вже цікавили майстрів національного маньєризму попереднього століття, бо не підкорялись якимось канонам і давно були майданчиком демонстрації власної ерудиції для художників-картоньєрів. Незвичні, неіталійського походження орнаменти і бордюри були вже розроблені майстрами національної гравюри. Вони логічно переходять у арраси, а їх зразки постійно оновлюються, доповнюються фруктами, гірляндами, квітами, картушами з написами .
Стиль розвиненого бароко в мистецтві Фландрії запанував у краї після повернення до Антверпена з Італії художника Пітера Пауля Рубенса. Розквіт місцевого живопису і виробництва аррасів в 17 ст. був підготовлений всіма майстрами Нідерландів попередніх періодів, Рубенс і його майстерня очолили цей розквіт на новому етапі. Сам Рубенс звертався до створення картонів для майбутніх килимів, а декоративну складову і бордюри створювали численні майстри його майстерні. Процес був підтриманий майстрами Фландрії і після смерті Рубенса. Картони його авторства з помічниками використовувались для створення нових аррасів як у самій Фландрії і в Брюсселі, так і у мануфактурах різних країн Західної Європи.
Арраси Брюсселя зберігають аристократичний характер і обслуговують багаті верства місцевих купців, князів церкви і аристократів, так і аристократів інших країн, перш за все феодальної і консервативної за устроєм Іспанії. Криза Іспанської монархії обережно використана в багатій провінції Фландрії для зміцнення власної економіки і прихованого зміцнення власної автономії, нехай і далекої від державної самостійності Північних Провінцій на чолі з Голландією .
У 18 столітті
Послаблення міці національного мистецтва Фландрії прийшлося на кінець 17 ст. і на початок 18-го. Розпочато використання картонів художників Франції, що перейшли на стиль рококо. Стилістика рококо прийшла і в арраси Брюсселя.
Володарі фламандських майстерень
Відома низка імен володарів і керівників килимарських майстерень Фландрії 17 століття, серед них — Ян Лейнерс, Гулам ван Кортенберг, Ян Рес, Франс ван дер Хекке, Гулам ван Леефдаль, Якоб ван дер Борхт та ін.
Галерея обраних аррасів Брюсселя
- Картоньєр худ. Бернард ван Орлей. «Таємна вечеря», Брюссель, до 1530 р., Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк.
- Бернард ван Орлей, килим «Фортуна», 1520 р., Королівський палац Ла Гранха де Сан Ільдефонсо, Іспанія.
-
-
- Народження св. Марії, аррас за гравюрою Альбрехта Дюрера, 16 ст., Держ.музей, Амстердам
Араци або арраси (по назві міста Аррас, де в XIV столітті вироблялися яскраві шпалери з використанням золотої і срібної нитки).
Мільфльор (тисяча квітів) — середньовічний фламандський або французький килим з низкою рослин і квітів, розташованих у систематичній системі на площині арраса. До квітів додавали також дрібних птахів і тварин, часто екзотичних, немісцевих. Згодом почали додавати окремі фігури чи сцени алегоричного чи побутового характеру.
— (слово виникло в XVI столітті, утворено від фр. Verdure — зелень, трава, листя. Спочатку так називали зображення тварин і птахів на тлі природи, але незабаром ця назва закріпилася за самими аррасами.
Див. також
- Килимарство
- Галерея Арацці , Ватикан
- Анжерський апокаліпсис
- Музей гобеленів Ла Сео, місто Сарагоса, Іспанія.
- Гобелен з Байо
- Гобелен Нова Індія
- Гобелен з Поліфемом
Примітки
- Гос. Эрмитаж. «Западноевропейские шпалеры 14-18 вв.», путеводитель по выставке, М., «Искусство», 1956, с. 6
- Бирюкова Н.Ю. «Французские шпалеры конца 15-20 веков в собрании Эрмитажа», Ленинград, «Аврора», 1974, с. 9
- Бирюкова Н.Ю. «Французские шпалеры конца 15-20 веков в собрании Эрмитажа», Ленинград, «Аврора», 1974, с. 11
- Гос. Эрмитаж. «Западноевропейские шпалеры 14-18 вв.», путеводитель по выставке, М., «Искусство», 1956, с. 17
- Гос. Эрмитаж. «Западноевропейские шпалеры 14-18 вв.», путеводитель по выставке, М., «Искусство», 1956, с. 16
- Гос. Эрмитаж. «Западноевропейские шпалеры 14-18 вв.», путеводитель по выставке, М., «Искусство», 1956, с. 18
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арраси Брюсселя
Джерела
- Гос. Эрмитаж. «Западноевропейские шпалеры 14-18 вв.», путеводитель по выставке, М., «Искусство», 1956
- Бирюкова Н.Ю. Альбом «Западноевропейские шпалеры в Эрмитаже», Прага-Ленинград, 1965
- Бирюкова Н.Ю. «Французские шпалеры конца 15-20 веков в собрании Эрмитажа», Ленинград, «Аврора», 1974.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arrasi Bryusselya angl Brussels tapestry uslavlena nacionalna galuz kilimotkactva vidoma u Pivdennih Niderlandah z dobi serednovichchya Poryad z inshimi niderlandskimi centrami kilimotkactva stabilnistyu rozvitku i visokoyu hudozhnoyu vartistyu virobiv vprodovzh dekilkoh stolit viriznyalis majsterni mista Bryussel Milflor Smert sv Stefana Bryusselska manufaktura bl 1490 1500 rr Muzej Klyuni ParizhIstoriyaPismovi dzherela serednovichchya neodnorazovo spovishali pro nayavnist kilimiv v soborah cerkvah i pomeshkannyah bagatiyiv Ale na rannih etapah tkani virobi ne rozriznyali vid vishivok Gobelen z Bajo pislya 1066 r sho unemozhlivlyuye rozrizniti virobi za tehnikami vikonannya Virobnictvo kilimiv vidome s 11 st ale rannih kilimiv togo chasu praktichno ne zberezheno Uyavu pro nih dayut malyunki miniatyuri ta vipadkovo znajdeni arheologichni reshtki Dostemenni vidomosti pro virobnictvo arrasiv znajdeni u Franciyi v Knizi remesel datovanoyi 1263 rokom i stvorenoyi za iniciativi Etyena Bualo u Parizhi Ale samo virobnictvo kilimiv viniklo nabagato ranishe za 13 st i vidome yak u Franciyi tak i v inshih serednovichnih krayinah sered kotrih i Vizantijska imperiya Vzhe todi v Yevropi isnuvali yak nalagodzhene virobnictvo kilimiv ornamentalih gerbovih abo syuzhetnih poodinoki zrazki kotrih vidnajdeni tak i yih inventarizaciya Zgodom vinikayut i gildiyi tkachiv Pislya 1360 roku u inventaryah vzhe znajshli spravzhni pereliki arrasovih serij na syuzheti Starogo ta Novogo zapovitiv menshe na istorichni chi literaturni syuzheti VzayemovpliviKartonyer Rogir van der Vejden Sud imperatora Trayana bl 1450 r povtorennya znishenogo arrasa Istorichnij muzej Bern Shvejcariya Mezhuvannya Franciyi iz zemlyami Pivdennih Niderlandiv nadaye mozhlivist ekstrapolyaciyi istoriyi francuzkogo kilimarstva na shozhi procesi u Niderlandah Nayavnist deshevoyi sirovini i pracovitih majstrin obumovili pidnesennya tut kilimarstva kotre pochalo vidigravati vazhlivu rol yak v hudozhnomu tak i v ekonomichnomu zhitti niderlandskih knyazivstv Hudozhnij riven flamandskih kilimiv postijno zrostav shvidko zrivnyavsya z rivnem francuzkim pochav sluguvati zrazkami dovgij chas pri comu zberigayuchi suto specifichni nacionalni tradiciyi Specifichna osoblivist serednovichnogo flamandskogo kilimotkactva tisnij zv yazok z togochasnimi miniatyurami Kompoziciyi miniatyur stvoreni hudozhnikami prikrashali ne tilki novi rukopisi a i stavali rozpovsyudzhenimi syuzhetami dlya arrasiv Zaluchennya uslavlenih hudozhnikiv Niderlandiv do stvorennya kartoniv eskiziv dlya majbutnih arrasiv tezh stane nacionalnoyu tradiciyeyu Sered nih najkrashi na toj chas majstri gordist nacionalnoyi hudozhnoyi kulturi Rogir van der Vejden Luka Lejdenskij Yan Kornelis Vermeyen Piter Paul Rubens Frans Snejders ta in Virobnictvo arrasiv vsilyako zaohochuvalos miscevimi uryadami mist hocha j retelno kontrolyuvalosya Viroblyati arrasi mali pravo lishe tkachi z gromadyanstvom cogo mista stvorennyu pereduvav karton hudozhnika prodazh dozvolyavsya lishe pislya oglyadu j dozvolu osoblivoyi komisiyi Obmin ideyami i majstramiKartonyer Zhan de Bryugge Orel Gospodnij Anzherskij apokalipsis do 1380 roku Vzhe v dobu gotiki rozpochavsya shirokij proces obminu idej j majstriv Mandruyut ne tilki arhitektori budivelni brigadi i skulptori Mav cej proces poshirennya i u virobnictvi arrasiv Isnuvali mandrivni tkachi sho perehodili vid monastirya do monastirya chi do novogo zamka feodala u poshukah zamov Flamandski majstri pracyuyut yak u nevelikih mistechkah batkivshini Audenarde Lill Arras Valansyen Antverpen Bryussel tak v samomu Parizhi Pokazovoyu bula dolya i tvorchist tkacha i hudozhnika Zhana de Bryugge flamandcya sho perebravsya na pracyu u Parizh i de meshkav do vlasnoyi smerti Zhan de Bryugge avtor kartoniv eskiziv stvorenih u 1375 1379 rr do seriyi arrasiv Anzherskij apokalipsis viznanih shedevrami kilimarstva drugoyi polovini 14 st Dlya stvorennya kartoniv Zhan de Bryugge vikoristav miniatyuri rukopisu Apokalipsisa 13 st a takozh miniatyuri z Apokalipsisiv z mist Kambre Mec Bryussel i Namyur Stvorennya arrasiv bulo kolektivnim virobnictvom Zamovnikom arrasiv Anzherskij apokalipsis viznayut gercoga Lyudovika I Anzherskogo brata francuzkogo korolya sho nadav groshi i splativ roboti kerivnikom majsterni buv Nikolya Batajl kartoni stvoriv flamandec emigrant Zhan de Bryugge arrasi vikonali nevidomi tkachi do 1380 roku Prichetnimi do stvorennya arrasiv buli takozh postachalniki bavovni i nitok farbuvalniki sirovini tkachi Pervisno vikoristovuvali tilki naturalni farbi kotrih bulo ne bilshe p yatnadcyati Misceve kilimarstvo v 15 st V 15 st cherez dramatichni podiyi Storichnoyi vijni kilimarstvo u Parizhi vimusheno pripinilos Zgubni procesi odnak niyak ne vplinuli na kilimarstvo u Bryusseli Tkachi vimusheno pokinuli Parizh i perebralis do inshih tkackih centriv chastka oselilas u Bryusseli sho tilki polipshilo virobnictvo Same na cej period pripav rozkvit kilimarstva i u flamandskomu na toj chas mistechku Arras todi Burgundske gercogstvo sho podaruvalo dekilkom yevropejskim movam nazvu kilimiv arrras Do seredini 15 st kilimi z Arrasa ne mali sobi rivnih za majsternistyu i yih vivozili v Avinjon Italiyu Ispaniyu ta Britaniyu Virobnictvo kilimiv u Arrasi pripinila vijna 1477 roku Problema viniknennya milflorivDokladnishe Milflor Milflor zi sv Eligiyem ta konem v kotrogo vselivsya diyavol 15 stolittya Burgundiya abo Franciya Ne do kincya rozv yazana problema viniknennya kilimiv milfloriv Virobnictvo pov yazuyut iz serednovichnimi franko flamandskimi majsternyami Dlya milfloriv pritamanne umovne sinye abo temno rozheve tlo na kotromu u majzhe matematichnij poslidovnosti vitkani chislenni kviti Zgodom do nih dodali zobrazhennya dribnih ptahiv i tvarin potim zobrazhennya okremih figur chi syuzhetiv mifichnogo abo alegorichnogo spryamuvannya Osoblivo uslavilis francuzki arrasi milflori datovani kincem 15 i pochatkom 16 st Ale yih vigotovlyali ne tilki u Franciyi u rajoni mista Ture provinciya Turen Drugim vidomim miscem vigotovlennya milfloriv buv i Bryussel V 16 stolittiArras za kartinoyu Iyeronima Bosha Zhittya viz sina Bryussel do 1570 r Korolivskij palac Madrid Pravij bordyur gravyuri Dirka Korngerta Geraklit i Demokrit z zobrazhennyam blaznya i paradnoyi zbroyi 1557 r Stilistika serednovichchya povilno zdavala vlasni poziciyi u flamandskomu kilimarstvi V arrasah panuyut ploshinnist vidsutnist perspektivi kompoziciyi perevantazheni figurami i podrobicyami Na perevantazhennya pracyuvalo bazhannya na yedinij ploshini podati dekilka riznih za chasom epizodiv z zobrazhennyam vsih osoblivostej bagatogo odyagu kapelyuhiv zbroyi tosho Kartonyeri po serednovichnomu plutayut golovne z drugoryadnim i boyatsya porozhnih nichim ne zapovnenih chastin Zrushennya prijshlisya na pershu polovinu 16 st Do Bryusselya perevezli kartoni na biblijni syuzheti stvoreni italijcem Rafaelem Santi ta pomichnikami jogo majsterni Na zlam 15 16 st prijshovsya period Visokogo Vidrodzhennya i panuvannya hudozhnih maner lishe poodinokih geniyiv sered kotrih buli Leonardo da Vinchi Rafael Santi Mikelandzhelo Buonarroti Kartoni dlya fresok i majbutnih arrasiv stvoryuvav same Rafael Yak i v zhivopisu v novi arrasi prihodyat monumentalnist matematichna perspektiva rozroblena svitlotin vivireni kompoziciyi Bryusselski majsterni Gulama van Kortenberga v drugij polovini 16 st vikonali seriyu arrasiv na syuzheti Rafaelya Diyannya apostoliv Ale ne vsi majsterni postupilisya solodkim vplivam italijskih majstriv Svidchennya tomu nizka arrasiv vikonanih v tomu zh 16 st ale za kartinami chi eskizami nacionalnih majstriv malo abo zovsim ne zacheplenih italijskimi vplivami Sered nih kilimi za tvorami Iyeronima Bosha Pitera Kuka van Alsta sho pomitno kontrastuvali zi stilistikoyu piznogo vidrodzhennya chi manyerizmu Italiyi i mali originalnij harakter Sered miscevih syuzhetiv sho perejshli u arrasi seriya kilimiv Legenda pro Sablonsku Bogomatir Seriyu zamoviv kerivnik imperskoyi poshti Fransua Turn de Taksis Ce buv zrazok nibito religijnoyi tematiki Za perekazami stara chernicya Beatrisa bachila uvi sni Bogorodicyu sho nakazala yij perevezti iz mista Antverpen vlasnij skulpturnij obraz i rozmistiti jogo v sobori Sablonskoyi Bogomateri u misti Bryussel Podiya mala miscevij harakter i stala privodom dlya stvorennya arrasiv de poryad zi scenami legendi podali shiti z gerbami Aragona Kastiliyi Leona ta Aragona Siciliyi Legendarne pov yazuvali v pragmatichnim i imperskim bo Pivdenni Niderlandi uvijshli do skladu Ispanskoyi imperiyi Bryusselski arrrasi dobi baroko i problemi stilivDizajner Marten van Gemskerk Pokloninnya pastuhiv nemovlyati Hristu graver Filip Galle Eskiz do kilima 1569 r bordyur dobi manyerizmu Graver Dirk Volkertsen Korngert za malyunkom Martena van Gemskerka Geraklit i Demokrit yak zaklik do samoudoskonalennya 1557 r Kartonyer Yakob Jordans gobelen 17 st Muzej istoriyi mistectv Viden Na zlami 16 17 st prohodyat zmini v stilistici bryusselskih arrasiv Voni vidhodyat i vid stilyu serednovichchya i vid stiliv piznogo vidrodzhennya i manyerizmu Personazhi na kilimah stayut pomitno trivimirnimi a ne ploshinnimi vse bilshe uvagi pridilyayut otochennyu syuzhetiv kostyumam za novimi modami pejzazham Miscevoyu osoblivistyu arrasiv Bryusselya ta Flandriyi stayut bordyuri vse bilsh shirshi napovneni riznomanitnimi dekorativnimi detalyami i rechami Bordyuri vzhe cikavili majstriv nacionalnogo manyerizmu poperednogo stolittya bo ne pidkoryalis yakimos kanonam i davno buli majdanchikom demonstraciyi vlasnoyi erudiciyi dlya hudozhnikiv kartonyeriv Nezvichni neitalijskogo pohodzhennya ornamenti i bordyuri buli vzhe rozrobleni majstrami nacionalnoyi gravyuri Voni logichno perehodyat u arrasi a yih zrazki postijno onovlyuyutsya dopovnyuyutsya fruktami girlyandami kvitami kartushami z napisami Stil rozvinenogo baroko v mistectvi Flandriyi zapanuvav u krayi pislya povernennya do Antverpena z Italiyi hudozhnika Pitera Paulya Rubensa Rozkvit miscevogo zhivopisu i virobnictva arrasiv v 17 st buv pidgotovlenij vsima majstrami Niderlandiv poperednih periodiv Rubens i jogo majsternya ocholili cej rozkvit na novomu etapi Sam Rubens zvertavsya do stvorennya kartoniv dlya majbutnih kilimiv a dekorativnu skladovu i bordyuri stvoryuvali chislenni majstri jogo majsterni Proces buv pidtrimanij majstrami Flandriyi i pislya smerti Rubensa Kartoni jogo avtorstva z pomichnikami vikoristovuvalis dlya stvorennya novih arrasiv yak u samij Flandriyi i v Bryusseli tak i u manufakturah riznih krayin Zahidnoyi Yevropi Arrasi Bryusselya zberigayut aristokratichnij harakter i obslugovuyut bagati verstva miscevih kupciv knyaziv cerkvi i aristokrativ tak i aristokrativ inshih krayin persh za vse feodalnoyi i konservativnoyi za ustroyem Ispaniyi Kriza Ispanskoyi monarhiyi oberezhno vikoristana v bagatij provinciyi Flandriyi dlya zmicnennya vlasnoyi ekonomiki i prihovanogo zmicnennya vlasnoyi avtonomiyi nehaj i dalekoyi vid derzhavnoyi samostijnosti Pivnichnih Provincij na choli z Gollandiyeyu U 18 stolittiPoslablennya mici nacionalnogo mistectva Flandriyi prijshlosya na kinec 17 st i na pochatok 18 go Rozpochato vikoristannya kartoniv hudozhnikiv Franciyi sho perejshli na stil rokoko Stilistika rokoko prijshla i v arrasi Bryusselya Volodari flamandskih majsterenVidoma nizka imen volodariv i kerivnikiv kilimarskih majsteren Flandriyi 17 stolittya sered nih Yan Lejners Gulam van Kortenberg Yan Res Frans van der Hekke Gulam van Leefdal Yakob van der Borht ta in Galereya obranih arrasiv BryusselyaKartonyer hud Bernard van Orlej Tayemna vecherya Bryussel do 1530 r Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Bernard van Orlej kilim Fortuna 1520 r Korolivskij palac La Granha de San Ildefonso Ispaniya Perino del Vaga Diana Efeska Bryusselska manufaktura 1545 r Nacionalnij muzej Shveciyi Arras Ryatuvannya batka Scipiona v bitvi pri Tichino Manufaktura Fransa van Melsejka Bryussel 1629 rik Muzej mistectv San Paulu Braziliya Narodzhennya sv Mariyi arras za gravyuroyu Albrehta Dyurera 16 st Derzh muzej Amsterdam Araci abo arrasi po nazvi mista Arras de v XIV stolitti viroblyalisya yaskravi shpaleri z vikoristannyam zolotoyi i sribnoyi nitki Milflor tisyacha kvitiv serednovichnij flamandskij abo francuzkij kilim z nizkoyu roslin i kvitiv roztashovanih u sistematichnij sistemi na ploshini arrasa Do kvitiv dodavali takozh dribnih ptahiv i tvarin chasto ekzotichnih nemiscevih Zgodom pochali dodavati okremi figuri chi sceni alegorichnogo chi pobutovogo harakteru slovo viniklo v XVI stolitti utvoreno vid fr Verdure zelen trava listya Spochatku tak nazivali zobrazhennya tvarin i ptahiv na tli prirodi ale nezabarom cya nazva zakripilasya za samimi arrasami Div takozhKilimarstvo Galereya Aracci Vatikan Anzherskij apokalipsis Muzej gobeleniv La Seo misto Saragosa Ispaniya Gobelen z Bajo Gobelen Nova Indiya Gobelen z PolifemomPrimitkiGos Ermitazh Zapadnoevropejskie shpalery 14 18 vv putevoditel po vystavke M Iskusstvo 1956 s 6 Biryukova N Yu Francuzskie shpalery konca 15 20 vekov v sobranii Ermitazha Leningrad Avrora 1974 s 9 Biryukova N Yu Francuzskie shpalery konca 15 20 vekov v sobranii Ermitazha Leningrad Avrora 1974 s 11 Gos Ermitazh Zapadnoevropejskie shpalery 14 18 vv putevoditel po vystavke M Iskusstvo 1956 s 17 Gos Ermitazh Zapadnoevropejskie shpalery 14 18 vv putevoditel po vystavke M Iskusstvo 1956 s 16 Gos Ermitazh Zapadnoevropejskie shpalery 14 18 vv putevoditel po vystavke M Iskusstvo 1956 s 18PosilannyaPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arrasi BryusselyaDzherelaGos Ermitazh Zapadnoevropejskie shpalery 14 18 vv putevoditel po vystavke M Iskusstvo 1956 Biryukova N Yu Albom Zapadnoevropejskie shpalery v Ermitazhe Praga Leningrad 1965 Biryukova N Yu Francuzskie shpalery konca 15 20 vekov v sobranii Ermitazha Leningrad Avrora 1974