Жа́к Лемерсьє́ (фр. Jacques Lemercier; 1585, Понтуаз, Франція — 13 січня, 1654, Париж ) — французький архітектор першої половини 17 ст. і садівник доби короткого французького бароко і переходу до академічного класицизму.
Жак Лемерсьє | |
---|---|
Jacques Lemercier фр. Jacques Lemercier | |
«Жак Лемерсьє», портрет роботи Ф. Шампеня | |
Народження | 1585 |
Смерть | 13 січня 1654 |
Країна | Франція |
Діяльність | архітектор, графік, містобудівник, скульптор |
Праця в містах | Париж, Рим, Рішельє |
Найважливіші споруди | фасад церкви Богородиці в Рішельє, палац кардинала Рішельє, церква Св. Урсули Сорбони, добудови палацу Лувр, добудови в монастирі Валь де Грас |
Містобудівні проєкти | розплагування міста Рішельє |
Батько | d |
Жак Лемерсьє у Вікісховищі |
Життєпис. Молоді роки
Жак Лемерсьє походив з родини відомих будівників. Архітекторами або будівничими були дід Жака — П'єр Лемерсьє старший, батько Ніколя Лемерсьє і брат П'єр Лемерсьє молодший. День і місяць народження Жака Лемерсьє невідомі.
Відомо, що у період 1607-1612 років він перебував на стажуванні у Італії, в Римі. Можливо, цей період був на два роки коротшим. Жак повернувся до Франції і декотрий час працював інженером і будівельником мостів.
Початок кар'єри в Парижі
1616 року він отримав замову на добудову церкви-ораторіанців в Парижі, котру будував архітектор Клеман Метезо (Clément Métezeau). Добудови церкви справили приємне враження і вплинули на рішення запросити до себе на службу кардинала Рішельє і королеви-матері. Він отримав посаду королівського архітектора з платнею 1200 ліврів і правом облаштування власної майстерні. 1623 року він створив проєкт приватного палацу (отелю, як називають його в Парижі) Ліанкур, що зміцніло довіру до архітектора у придворних колах. 1625 року кардинал Рішельє надав йому посаду головного керівника збільшення королівського палацу Лувр. Жак Лемерсьє забезпечував будівництво західного і північного крила палацу, що виходять нині у двір Каре. Якщо наріжний фасад крила мав стилістичну цілісність і стриману елегантність, фасад у двір був перенасичений нішами, напівколонами, міжповерховими карнизами і скульптурним декором. Архітектурним акцентом крила став павільйон Годинника (кожний годинник того часу сприймався дивом механіки).
Палац для кардинала в столиці
Кардинал Рішельє не забував і про себе, бо з 1627 року Жак Лемерсьє почав працювати над створенням палацу для кардинала у Парижі з розкішним садом бароко і фонтаном. Вибудований палац кардинал подарував королю Франції і той відомий під назвою Пале Рояль.
Жак Лемерсьє — містобудівник
Натомість кардинал започаткував будівництво міста Рішельє в Пуату, головним архітектором котрого призначив Лемерсьє. Проєкт Лемерсьє передбачав місто не із заплутаною середньовічною побудовою, а з прямокутними кварталами, собором в новітній стилістиці і палацом для кардинала. Палац кардинала мав вигляд варіанта Люксембурзького палацу в Парижі, котрий почали сприймати як канон і бездоганний взірець у Франції. Неподалік від Парижа для кардинала Рішельє Лемерсьє також вибудував палац Шато-де-Рюєль, пізніше зруйнований. Серед поруйнованих споруд Лемерсьє опинився і замок-палац Туар, відомий своїм протяжним корпусом.
Замова на перебудову мисливського замку Версаль
Задум збільшити мисливський замок Версаль належить зовсім не пихатому королю Людовику XIV , а його офіційному батьку, Луї ХІІІ. Проєкт був створений Лемерсьє, але реалізувати його в новій редакції довелося архітекторам Луї Лево та Жулю-Ардуену Мансару. Створенням нової власної резиденції у Версалі опікувався вже Людовик XIV.
Церква Сорбони і смерть Рішельє
Серед уславлених зразків сакральних споруд Парижа чільне місце посіла церква Св. Урсули в Сорбоні. Лемерсьє проєктував її з урахуванням архітектурного образу римської церкви Сан Карло аі Катінарі. В церкві Св. Урсули урочисто поховали кардинала Рішельє, що помер 1642 року.
Валь де Грас
Проєкт пишної церкви в королівському монастирі Валь де Грас створив Франсуа Мансар. Але після побудови підмурків Мансара відсторонили від справ. Керування будівництвом передали королівському архітекторові, котрим на той час рахувався Жак Лемерсьє. Але останній працював на будівництві недовго і закінчували споруду вже після його смерті інші.
Останні роки
Жак Лемерсьє мав платню у 3000 ліврів як королівський архітектор, але так і накопичив багатства, хоча і встиг вибудувати власний будинок в Парижі. Відомо, що він розпродав власну бібліотеку, аби сплатити власні борги.
Помер у Парижі 1654 року
Вибрані твори
- Церква Богородиці, місто Рішельє
- Палац кардинала Рішельє, пізніше Королівський палац
- Сади палацу кардинала Рішельє
- Крило палацу Лувр, Париж
- замок-палац Туар
- Церква Сорбони св. Урсули за зразком італійської церкви Сан Карло аі Катінарі у Римі
- Добудови церкви Валь де Грас, Париж, за проєктом Франсуа Мансара
- театр Пале Рояль (театр королівського палацу)
- церква Сен Жозеф (проєкт невідомого італійця зі змінами Ж. Лемерсьє)
Галерея обраних фото
- Бароковий плафон в церкві Богородиці, м. Рішельє
- План палацу кардинала Рішельє для Парижа
- Французький анонім, палац кардинала Рішельє для Парижа, вигляд з неба (пізніше — Королівський палац).
- Так звана Стара оранжерея, проєкт, бл. 1628 р.
- Стара оранжерея, вигляд у 1633 р.
- Проєкт збільшення палацу Лувр, фасад у внутрішній двір.
- Палац Лувр, двір Каре, фото 2010 р.
- Церква Св. Урсули Сорбони
Див. також
- Бароко
- Архітектура бароко
- Сад бароко
- Садівник
- Лувр
- Франсуа Мансар
- Андре Ленотр, садівник
- Луї Лево
- Клод Дего (Claude Desgots), садівник
Джерела
- Anthony Blunt: Art et Architecture en France, Paris 1983,
- Alexandre Gady: Jacques Lemercier: architecte et ingénieur du Roi, Paris 2005,
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/335670/Jacques-Lemercier [ 23 лютого 2015 у Wayback Machine.] (Британніка, довідкова біографія)
- Jacques Lemercier, architecte et ingénieur du Roi, Alexandre Gady (Maison des sciences de l'homme, 2005)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zha k Lemersye fr Jacques Lemercier 1585 Pontuaz Franciya 13 sichnya 1654 Parizh francuzkij arhitektor pershoyi polovini 17 st i sadivnik dobi korotkogo francuzkogo baroko i perehodu do akademichnogo klasicizmu Zhak LemersyeJacques Lemercier fr Jacques Lemercier Zhak Lemersye portret roboti F ShampenyaNarodzhennya1585 1585 PontuazSmert13 sichnya 1654 1654 01 13 ParizhKrayina FranciyaDiyalnistarhitektor grafik mistobudivnik skulptorPracya v mistahParizh Rim RishelyeNajvazhlivishi sporudifasad cerkvi Bogorodici v Rishelye palac kardinala Rishelye cerkva Sv Ursuli Sorboni dobudovi palacu Luvr dobudovi v monastiri Val de GrasMistobudivni proyektirozplaguvannya mista RishelyeBatkod Zhak Lemersye u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lemersye Zhittyepis Molodi rokiZhak Lemersye pohodiv z rodini vidomih budivnikiv Arhitektorami abo budivnichimi buli did Zhaka P yer Lemersye starshij batko Nikolya Lemersye i brat P yer Lemersye molodshij Den i misyac narodzhennya Zhaka Lemersye nevidomi Vidomo sho u period 1607 1612 rokiv vin perebuvav na stazhuvanni u Italiyi v Rimi Mozhlivo cej period buv na dva roki korotshim Zhak povernuvsya do Franciyi i dekotrij chas pracyuvav inzhenerom i budivelnikom mostiv Pochatok kar yeri v Parizhi1616 roku vin otrimav zamovu na dobudovu cerkvi oratorianciv v Parizhi kotru buduvav arhitektor Kleman Metezo Clement Metezeau Dobudovi cerkvi spravili priyemne vrazhennya i vplinuli na rishennya zaprositi do sebe na sluzhbu kardinala Rishelye i korolevi materi Vin otrimav posadu korolivskogo arhitektora z platneyu 1200 livriv i pravom oblashtuvannya vlasnoyi majsterni 1623 roku vin stvoriv proyekt privatnogo palacu otelyu yak nazivayut jogo v Parizhi Liankur sho zmicnilo doviru do arhitektora u pridvornih kolah 1625 roku kardinal Rishelye nadav jomu posadu golovnogo kerivnika zbilshennya korolivskogo palacu Luvr Zhak Lemersye zabezpechuvav budivnictvo zahidnogo i pivnichnogo krila palacu sho vihodyat nini u dvir Kare Yaksho narizhnij fasad krila mav stilistichnu cilisnist i strimanu elegantnist fasad u dvir buv perenasichenij nishami napivkolonami mizhpoverhovimi karnizami i skulpturnim dekorom Arhitekturnim akcentom krila stav paviljon Godinnika kozhnij godinnik togo chasu sprijmavsya divom mehaniki Palac dlya kardinala v stoliciKardinal Rishelye ne zabuvav i pro sebe bo z 1627 roku Zhak Lemersye pochav pracyuvati nad stvorennyam palacu dlya kardinala u Parizhi z rozkishnim sadom baroko i fontanom Vibudovanij palac kardinal podaruvav korolyu Franciyi i toj vidomij pid nazvoyu Pale Royal Zhak Lemersye mistobudivnikNatomist kardinal zapochatkuvav budivnictvo mista Rishelye v Puatu golovnim arhitektorom kotrogo priznachiv Lemersye Proyekt Lemersye peredbachav misto ne iz zaplutanoyu serednovichnoyu pobudovoyu a z pryamokutnimi kvartalami soborom v novitnij stilistici i palacom dlya kardinala Palac kardinala mav viglyad varianta Lyuksemburzkogo palacu v Parizhi kotrij pochali sprijmati yak kanon i bezdogannij vzirec u Franciyi Nepodalik vid Parizha dlya kardinala Rishelye Lemersye takozh vibuduvav palac Shato de Ryuyel piznishe zrujnovanij Sered porujnovanih sporud Lemersye opinivsya i zamok palac Tuar vidomij svoyim protyazhnim korpusom Zamova na perebudovu mislivskogo zamku VersalZadum zbilshiti mislivskij zamok Versal nalezhit zovsim ne pihatomu korolyu Lyudoviku XIV a jogo oficijnomu batku Luyi HIII Proyekt buv stvorenij Lemersye ale realizuvati jogo v novij redakciyi dovelosya arhitektoram Luyi Levo ta Zhulyu Arduenu Mansaru Stvorennyam novoyi vlasnoyi rezidenciyi u Versali opikuvavsya vzhe Lyudovik XIV Cerkva Sorboni i smert RishelyeSered uslavlenih zrazkiv sakralnih sporud Parizha chilne misce posila cerkva Sv Ursuli v Sorboni Lemersye proyektuvav yiyi z urahuvannyam arhitekturnogo obrazu rimskoyi cerkvi San Karlo ai Katinari V cerkvi Sv Ursuli urochisto pohovali kardinala Rishelye sho pomer 1642 roku Val de GrasProyekt pishnoyi cerkvi v korolivskomu monastiri Val de Gras stvoriv Fransua Mansar Ale pislya pobudovi pidmurkiv Mansara vidstoronili vid sprav Keruvannya budivnictvom peredali korolivskomu arhitektorovi kotrim na toj chas rahuvavsya Zhak Lemersye Ale ostannij pracyuvav na budivnictvi nedovgo i zakinchuvali sporudu vzhe pislya jogo smerti inshi Ostanni rokiZhak Lemersye mav platnyu u 3000 livriv yak korolivskij arhitektor ale tak i nakopichiv bagatstva hocha i vstig vibuduvati vlasnij budinok v Parizhi Vidomo sho vin rozprodav vlasnu biblioteku abi splatiti vlasni borgi Pomer u Parizhi 1654 rokuVibrani tvoriProyekt zbilshennya palacu Luvr Zovnishnij fasad Cerkva Bogorodici misto Rishelye Palac kardinala Rishelye piznishe Korolivskij palac Sadi palacu kardinala Rishelye Krilo palacu Luvr Parizh zamok palac Tuar Cerkva Sorboni sv Ursuli za zrazkom italijskoyi cerkvi San Karlo ai Katinari u Rimi Dobudovi cerkvi Val de Gras Parizh za proyektom Fransua Mansara teatr Pale Royal teatr korolivskogo palacu cerkva Sen Zhozef proyekt nevidomogo italijcya zi zminami Zh Lemersye Galereya obranih fotoCerkva Bogorodici misto Rishelye Paviljon Godinnika Luvr Barokovij plafon v cerkvi Bogorodici m Rishelye Plan palacu kardinala Rishelye dlya Parizha Francuzkij anonim palac kardinala Rishelye dlya Parizha viglyad z neba piznishe Korolivskij palac Tak zvana Stara oranzhereya proyekt bl 1628 r Stara oranzhereya viglyad u 1633 r Proyekt zbilshennya palacu Luvr fasad u vnutrishnij dvir Palac Luvr dvir Kare foto 2010 r Cerkva Sv Ursuli SorboniDiv takozhBaroko Arhitektura baroko Sad baroko Sadivnik Luvr Fransua Mansar Andre Lenotr sadivnik Luyi Levo Klod Dego Claude Desgots sadivnikDzherelaAnthony Blunt Art et Architecture en France Paris 1983 ISBN 2 865 89 007 4 Alexandre Gady Jacques Lemercier architecte et ingenieur du Roi Paris 2005 ISBN 2 7351 1042 7 http www britannica com EBchecked topic 335670 Jacques Lemercier 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine Britannika dovidkova biografiya Jacques Lemercier architecte et ingenieur du Roi Alexandre Gady Maison des sciences de l homme 2005