Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Наполеон значення Наполео н ІІІ Бонапа рт фр Napoléon III Bonaparte

Наполеон ІІІ

Наполеон ІІІ
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Наполеон (значення).

Наполео́н ІІІ Бонапа́рт (фр. Napoléon III Bonaparte) повн. ім'я Шарль Луї Наполеон (фр. Charles Louis Napoléon Bonaparte; 20 квітня 1808 — 9 січня 1873) — останній французький імператор з 1 грудня 1852 року до 4 вересня 1870 року (з 2 вересня 1870 року знаходився в полоні), Президент Французької республіки з 20 грудня 1848 року до 1 грудня 1852 року.

Наполеон III
фр. Napoléon III
image
Наполеон III
image
image
Прапор
 Імператор Французів
2 грудня 1852 — 9 січня 1873
Попередник: Наполеон II
 
Ім'я при народженні: фр. Charles Louis Napoléon Bonaparte
Народження: 20 квітня 1808(1808-04-20)[1][2][…]
Париж, Перша Французька імперія[4][5][5]
Смерть: 9 січня 1873(1873-01-09)[1][2][…] (64 роки)
d, Бромлі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[5]
Причина смерті: сепсис
Поховання: d
Країна: Франція[6]
Релігія: Католицизм
Освіта: d[7]
Рід: Бонапарти
Батько: Людовик I Бонапарт
Мати: Гортензія Богарне
Шлюб: Євгенія де Монтіхо
Діти: Наполеон IV, d і d
Автограф: image
Нагороди:
image
Великий Хрест ордена Почесного легіону
 image
image
Військова Медаль (Французька Республіка)
image
Вищий орден Святого Благовіщення
image
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
image
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
 image image
image
Орден Свободи (Португалія)
 image image
image image
image
Орден Меджида 1 ступеня
image
Орден Османие 1 ступеня
image
Орден Вірності (Баден)
image
Великий хрест ордена Церінгенського лева
image
Орден Чорного орла
image
Великий Хрест ордена Червоного орла
image
Орден Святого Георгія (Ганновер)
image
image
Кавалер Великого хреста ордена Пія IX
 image
image
Кавалер ордена Золотого руна
image
Орден Людвіга (Гессен)
image
Орден Рутової корони
image
image
Орден Святого Губерта
 image
image
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
 image image
image
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
image
Орден Підв'язки
image
Орден Слона
image
Лицар Великого хреста військового ордена Віллема
image
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
image
Лева і Сонця 1 ступеня
image image
image
Великий хрест ордена Білого Сокола
image
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
image
Орден Святого Андрія Первозванного
image
Орден Святого Олександра Невського
image
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
image
Орден Святої Анни 1 ступеня

image Медіафайли у Вікісховищі

Племінник Наполеона I, після низки заколотів із метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як президент республіки (1848). Здійснивши переворот у 1851 році й усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» (плебісцит) встановив авторитарний поліцейський режим. За рік проголосив себе імператором Другої імперії. Становлення Другої імперії зробило його владу абсолютною.

Прихід до влади

Після Липневої революції 1848 року, в Франції було повалено монархію, король Луї-Філіпп I був змушений зректися влади і решту життя провів у вигнанні. Революціонери оголосили Францію республікою, з парламентом, і президентськими виборами раз на 4 роки.

Саме на виборах 1848, вперше як значима політична фігура з'явився Шарль Луї Наполеон Бонапарт. Племінник Наполеона I Бонапарта. Завдяки своїй компромісній позиції і поважного прізвища, він стає першим президентом Франції, не зважаючи на те що по закону Бонапартам було заборонено ставити на чолі держави, прийнявши пост президента він пообіцяв покинути його через 4 роки. Проте під час свого президенства, проти нього були налаштовані парламент і опозиція, які часто блокували його законопроекти й постійно нагадували про термін.

Тому 2 грудня 1851 року, Наполеон розпустив парламент, майже всі опозиційні лідери були арештовані, а вуличні протести жорстоко подавлені. Згодом завдяки цьому кроку, Наполеон змінює конституцію і врешті 1 грудня 1852 оголошує себе імператором Другої французької імперії, Наполеоном III.

Кримська війна

Французька імперія разом із Великою Британією виступили проти захоплення Російською імперією Молдови і Валахії, і після цього Франція оголосила війну Росії. Була також друга причина: російський імператор Микола I не визнав влади Наполеона III, публічно принизивши його. Однак, коли Сардинське королівство приєдналось до англо-французько-османської коаліції, в Російській імперії почалась паніка. У 1854 році Російська імперія програла війну.

Після перемоги у Кримській війні та з нагоди Всесвітньої виставки в Парижі в 1855 р., Наполеон III виготовив для себе та для імператриці Євгенії спеціальні імператорські корони.

image
Кінний портрет Наполеона III. Альфред Де Дре, 1858.

Франко-мексиканська війна

Продовжуючи агресивну експансіоністську політику та прагнучи визнання Франції як провідного гравця в міжнародній політиці, та натхнений вдалим прикладом Кримської кампанії, Наполеон III ухвалив рішення про втручання у внутрішні справи Мексики. Спочатку Франція, як і під час Кримської війни, діяла в складі міжнародної коаліції (разом з іспанцями та англійцями), а, надалі, самостійно, підтримуючи одну із сторін у громадянській війні в Мексиці. Війна тривала з 1862 до 1867 року з перемінними успіхами, та зрештою закінчилася поразкою і виведенням французьких військ із території Мексики.

Французько-прусська війна

Франція намагалась втрутитись у європейські відносини Королівства Пруссія й Іспанії. Королівство Пруссія вважало, що їхнього короля образили, після того як канцлер Бісмарк редагував Емську депешу, виставивши все таким чином, наче імператор Бонапарт образив Вільгельма. Французи вважали, що їхнього посла було ображено. У липні 1870 року розпочалась військова мобілізація, а згодом і війна.

Маршали Наполеона запевняли у безперечній перемозі французької армії, що зовсім не відповідало реальності. 4 серпня французькі війська зазнали розгрому біля м. Мец. 1 вересня розпочалась битва при Седані, в якій французька армія зазнала значних втрат, попри сильний опір. Наполеон III 2 вересня здався. Після взяття в полон Наполеона III в битві під Седаном Друга французька імперія розпалалася. Париж взяли в кільце та тримали до кінця, поки парижани не здалися. Після цієї війни Німеччина об'єдналась, утворивши Німецьку імперію. За Німеччині дісталась майже вся Лотарингія і велика частина Ельзасу.

Нагороди

Франція

Королівство Сардинія

Королівство Португалія

Мексика

  • , великий хрест (; 12 січня 1854)
  • , великий хрест з ланцюгом (; 1 січня 1865)

Шведсько-норвезька унія

Османська імперія

Велике герцогство Баден

Королівство Пруссія

Російська імперія

Королівство Ганновер

Інші країни

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118586416 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Charles, Louis Bonaparte / Assemblée nationale
    d:Track:Q193582d:Track:Q15271528
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Наполеон III // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  7. Guillaume HenriDufour — 2006.

Література

  • Р. А. Кривонос. Наполеон III // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с.
  • Грегуар, «История Франции в XIX в.» (т. III, М., 1896)
  • Э. Тено, «Париж и провинция 3 декабря 1851 г.» (СПб., 1869)
  • Виктор Гюго, «История одного преступления» («Отечественные Записки», 1878, 1—8)
  • де Бомон-Васси, «Тайны царствования Н. III» (СПб., 1875)
  • Sybel, «N. III» (Бонн, 1873)
  • Gottschall, «N. III» (в «Der Neue Plutarch», т. 10, Лейпциг, 1884)
  • T. Delord, «Hist. du second empire»
  • Jerrold, «Life of N. III» (Лондон, 1874—1882)
  • Pulet-Malassis, «Papiers secrets et correspondance du second empire» (П., 1877)
  • «Hist. anecdotique du second empire, par un fonctionnaire» (П., 1888)
  • Hamel, «Hist. illustrée du second empire» (П., 1873)
  • Bulle, «Gesch. des zweiten Kaiserreichs» (Берлин, 1890)
  • Ebeling, «N. III und sein Hof» (Кельн, 1891—93)
  • De Lano, «La cour de N. III» (П., 1892)
  • Hachet-Souplet, «Louis N., prisonnier au fort de Ham» (П., 1894)
  • Simson, «Die Beziehungen N's III zu Preussen u. Deutschland» (Фрейбург, 1882)
  • Vieil Castel, «Mémoires sur le règne de N. III» (Париж, 1881—1884)
  • du Casse, «Les dessous du coup d'Etat» (Париж, 1891)
  • Thirria, «N. III avant l'Empire» (Париж, 1895—1896)
  • Duval, «N. III; enfance, jeunesse» (П., 1895)
  • Giraudeau, «N. III intime» (5 изд., П., 1895)
  • Fraser, «N. III; my recollections» (Л., 1895)

Посилання

image Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Napoleon znachennya Napoleo n III Bonapa rt fr Napoleon III Bonaparte povn im ya Sharl Luyi Napoleon fr Charles Louis Napoleon Bonaparte 20 kvitnya 1808 9 sichnya 1873 ostannij francuzkij imperator z 1 grudnya 1852 roku do 4 veresnya 1870 roku z 2 veresnya 1870 roku znahodivsya v poloni Prezident Francuzkoyi respubliki z 20 grudnya 1848 roku do 1 grudnya 1852 roku Napoleon III fr Napoleon IIINapoleon III Prapor Imperator Francuziv 2 grudnya 1852 9 sichnya 1873 Poperednik Napoleon II Im ya pri narodzhenni fr Charles Louis Napoleon BonaparteNarodzhennya 20 kvitnya 1808 1808 04 20 1 2 Parizh Persha Francuzka imperiya 4 5 5 Smert 9 sichnya 1873 1873 01 09 1 2 64 roki d Bromli Velikij London London d Angliya Spoluchene Korolivstvo 5 Prichina smerti sepsisPohovannya dKrayina Franciya 6 Religiya KatolicizmOsvita d 7 Rid BonapartiBatko Lyudovik I BonapartMati Gortenziya BogarneShlyub Yevgeniya de MontihoDiti Napoleon IV d i d Avtograf Nagorodi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Vijskova Medal Francuzka Respublika Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo Hresta Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler zolotoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Orden Svobodi Portugaliya Orden Medzhida 1 stupenya Orden Osmanie 1 stupenya Orden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Svyatogo Georgiya Gannover Kavaler Velikogo hresta ordena Piya IX Kavaler ordena Zolotogo runa Orden Lyudviga Gessen Orden Rutovoyi koroni Orden Svyatogo Guberta Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Orden Pidv yazki Orden Slona Licar Velikogo hresta vijskovogo ordena Villema Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Leva i Soncya 1 stupenya Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Kavaler Velikogo hresta ordena Spasitelya Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Mediafajli b u Vikishovishi Pleminnik Napoleona I pislya nizki zakolotiv iz metoyu zahopiti vladu prijshov do neyi mirnim shlyahom yak prezident respubliki 1848 Zdijsnivshi perevorot u 1851 roci j usunuvshi zakonodavchu vladu shlyahom pryamoyi demokratiyi plebiscit vstanoviv avtoritarnij policejskij rezhim Za rik progolosiv sebe imperatorom Drugoyi imperiyi Stanovlennya Drugoyi imperiyi zrobilo jogo vladu absolyutnoyu Prihid do vladiPislya Lipnevoyi revolyuciyi 1848 roku v Franciyi bulo povaleno monarhiyu korol Luyi Filipp I buv zmushenij zrektisya vladi i reshtu zhittya proviv u vignanni Revolyucioneri ogolosili Franciyu respublikoyu z parlamentom i prezidentskimi viborami raz na 4 roki Same na viborah 1848 vpershe yak znachima politichna figura z yavivsya Sharl Luyi Napoleon Bonapart Pleminnik Napoleona I Bonaparta Zavdyaki svoyij kompromisnij poziciyi i povazhnogo prizvisha vin staye pershim prezidentom Franciyi ne zvazhayuchi na te sho po zakonu Bonapartam bulo zaboroneno staviti na choli derzhavi prijnyavshi post prezidenta vin poobicyav pokinuti jogo cherez 4 roki Prote pid chas svogo prezidenstva proti nogo buli nalashtovani parlament i opoziciya yaki chasto blokuvali jogo zakonoproekti j postijno nagaduvali pro termin Tomu 2 grudnya 1851 roku Napoleon rozpustiv parlament majzhe vsi opozicijni lideri buli areshtovani a vulichni protesti zhorstoko podavleni Zgodom zavdyaki comu kroku Napoleon zminyuye konstituciyu i vreshti 1 grudnya 1852 ogoloshuye sebe imperatorom Drugoyi francuzkoyi imperiyi Napoleonom III Krimska vijnaFrancuzka imperiya razom iz Velikoyu Britaniyeyu vistupili proti zahoplennya Rosijskoyu imperiyeyu Moldovi i Valahiyi i pislya cogo Franciya ogolosila vijnu Rosiyi Bula takozh druga prichina rosijskij imperator Mikola I ne viznav vladi Napoleona III publichno prinizivshi jogo Odnak koli Sardinske korolivstvo priyednalos do anglo francuzko osmanskoyi koaliciyi v Rosijskij imperiyi pochalas panika U 1854 roci Rosijska imperiya prograla vijnu Pislya peremogi u Krimskij vijni ta z nagodi Vsesvitnoyi vistavki v Parizhi v 1855 r Napoleon III vigotoviv dlya sebe ta dlya imperatrici Yevgeniyi specialni imperatorski koroni Kinnij portret Napoleona III Alfred De Dre 1858 Franko meksikanska vijnaProdovzhuyuchi agresivnu ekspansionistsku politiku ta pragnuchi viznannya Franciyi yak providnogo gravcya v mizhnarodnij politici ta nathnenij vdalim prikladom Krimskoyi kampaniyi Napoleon III uhvaliv rishennya pro vtruchannya u vnutrishni spravi Meksiki Spochatku Franciya yak i pid chas Krimskoyi vijni diyala v skladi mizhnarodnoyi koaliciyi razom z ispancyami ta anglijcyami a nadali samostijno pidtrimuyuchi odnu iz storin u gromadyanskij vijni v Meksici Vijna trivala z 1862 do 1867 roku z pereminnimi uspihami ta zreshtoyu zakinchilasya porazkoyu i vivedennyam francuzkih vijsk iz teritoriyi Meksiki Francuzko prusska vijnaFranciya namagalas vtrutitis u yevropejski vidnosini Korolivstva Prussiya j Ispaniyi Korolivstvo Prussiya vvazhalo sho yihnogo korolya obrazili pislya togo yak kancler Bismark redaguvav Emsku depeshu vistavivshi vse takim chinom nache imperator Bonapart obraziv Vilgelma Francuzi vvazhali sho yihnogo posla bulo obrazheno U lipni 1870 roku rozpochalas vijskova mobilizaciya a zgodom i vijna Marshali Napoleona zapevnyali u bezperechnij peremozi francuzkoyi armiyi sho zovsim ne vidpovidalo realnosti 4 serpnya francuzki vijska zaznali rozgromu bilya m Mec 1 veresnya rozpochalas bitva pri Sedani v yakij francuzka armiya zaznala znachnih vtrat popri silnij opir Napoleon III 2 veresnya zdavsya Pislya vzyattya v polon Napoleona III v bitvi pid Sedanom Druga francuzka imperiya rozpalalasya Parizh vzyali v kilce ta trimali do kincya poki parizhani ne zdalisya Pislya ciyeyi vijni Nimechchina ob yednalas utvorivshi Nimecku imperiyu Za Nimechchini distalas majzhe vsya Lotaringiya i velika chastina Elzasu NagorodiFranciya Orden Pochesnogo legionu velikij hrest 1848 Vijskova Medal 1852 Korolivstvo Sardiniya Vishij orden Svyatogo Blagovishennya 13 lipnya 1849 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest 13 lipnya 1849 Savojskij vijskovij orden velikij hrest 28 veresnya 1855 Zolota medal Za vijskovu doblest Italiya 1859 Korolivstvo Portugaliya Orden Vezhi j Mecha velikij hrest 3 serpnya 1852 7 zhovtnya 1854 Orden Santyago da Espada velikij hrest 3 kvitnya 1865 Meksika velikij hrest 12 sichnya 1854 velikij hrest z lancyugom 1 sichnya 1865 Shvedsko norvezka uniya Orden Serafimiv 10 zhovtnya 1855 Orden Mecha velikij hrest 26 serpnya 1861 Osmanska imperiya Orden Medzhida 1 go stupenya 1855 Orden Osmaniye 1 go stupenya 1862 Velike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden 17 kvitnya 1856 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest 17 kvitnya 1856 Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla 8 chervnya 1856 Orden Chervonogo orla velikij hrest 8 chervnya 1856 Rosijska imperiya Orden Andriya Pervozvannogo 11 chervnya 1856 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 11 chervnya 1856 Orden Bilogo Orla 11 chervnya 1856 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 11 chervnya 1856 Korolivstvo Gannover 1860 Korolivskij gvelfskij orden velikij hrest Inshi krayini Orden Piya IX velikij hrest Vatikan 1849 Orden Svyatogo Josipa velikij hrest Velike gercogstvo Toskanske 1850 Orden Zolotogo runa Ispaniya 17 veresnya 1850 velikij hrest Velike gercogstvo Gessen 18 lipnya 1852 Orden Rutovoyi koroni Korolivstvo Saksoniya 29 grudnya 1852 Orden Pivdennogo Hresta velikij hrest Brazilska imperiya 23 bereznya 1853 Orden Svyatogo Guberta Korolivstvo Bavariya 22 veresnya 1853 Orden Leopolda I velikij hrest z lancyugom Belgiya 15 lyutogo 1854 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest 1 bereznya 1954 Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest Avstro Ugorshina 1854 Orden Svyatogo Ferdinanda za zaslugi velikij hrest Korolivstvo Oboh Sicilij 1854 Orden Pidv yazki Britanska imperiya 18 kvitnya 1855 Orden Slona Daniya 2 serpnya 1855 Orden Villema velikij hrest Niderlandi 13 veresnya 1855 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1856 Orden Leva i Soncya 1 go stupenya Kadzharskij Iran 1856 Gessen Kassel 10 sichnya 1858 Orden Zolotogo leva Nassau 2 travnya 1858 Tunis 17 veresnya 1860 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 14 listopada 1860 Orden Spasitelya velikij hrest Grecke korolivstvo 1863 velikij hrest Gonduras 1869 Orden Svyatogo Karla Monako velikij hrest 1869 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118586416 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Charles Louis Bonaparte Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 SNAC 2010 d Track Q29861311 Napoleon III Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Guillaume HenriDufour 2006 LiteraturaR A Krivonos Napoleon III Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 Greguar Istoriya Francii v XIX v t III M 1896 E Teno Parizh i provinciya 3 dekabrya 1851 g SPb 1869 Viktor Gyugo Istoriya odnogo prestupleniya Otechestvennye Zapiski 1878 1 8 de Bomon Vassi Tajny carstvovaniya N III SPb 1875 Sybel N III Bonn 1873 Gottschall N III v Der Neue Plutarch t 10 Lejpcig 1884 T Delord Hist du second empire Jerrold Life of N III London 1874 1882 Pulet Malassis Papiers secrets et correspondance du second empire P 1877 Hist anecdotique du second empire par un fonctionnaire P 1888 Hamel Hist illustree du second empire P 1873 Bulle Gesch des zweiten Kaiserreichs Berlin 1890 Ebeling N III und sein Hof Keln 1891 93 De Lano La cour de N III P 1892 Hachet Souplet Louis N prisonnier au fort de Ham P 1894 Simson Die Beziehungen N s III zu Preussen u Deutschland Frejburg 1882 Vieil Castel Memoires sur le regne de N III Parizh 1881 1884 du Casse Les dessous du coup d Etat Parizh 1891 Thirria N III avant l Empire Parizh 1895 1896 Duval N III enfance jeunesse P 1895 Giraudeau N III intime 5 izd P 1895 Fraser N III my recollections L 1895 PosilannyaNapoleon III Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 431 Napoleon III 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Napoleon III Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1079 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ