Каджари — тюрко-перська династія шахів Ірану в 1787-1925 роках. Походить від назви тюркського племені північного Ірану.
دولت علیّه ایران Dolate Aliyye Iran Персія | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Столиця | Тегеран, також друга столиця Тебриз | ||||||||||||||
Форма правління | Монархія | ||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||
- Засновано | 1789 | ||||||||||||||
- Ліквідовано | 1925 | ||||||||||||||
Валюта | кіран | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
Сьогодні є частиною | Афганістан Вірменія Азербайджан Бахрейн Грузія Іран Ірак Пакистан Росія Туреччина Туркменістан | ||||||||||||||
|
Історія
Заснування
Засновником династії був Ага Мохаммед хан Каджар, очільник племені каджарів. Він почав боротьбу з представниками династії Зендів після смерті у 1779 досить сильного володаря Персії Карім-шаха Зенді. Ага Мохаммед був проголошений шахом у 1787.
У 1794 він захопив останнього представника із Зендів Луф Алі-хана. Внаслідок вдалої кампанії проти Росії та Грузії у 1795-1796 новий шах встановив владу над значною частиною Кавказу. Водночас він переніс свою столицю з Ісфагана до Тегерана, де вона і залишилася.
Найбільш жорстокий і ненависний зі всіх іранських монархів, Ага Мохаммад в кінцевому результаті поклав кінець періоду анархії; він вдало воював проти зовнішніх ворогів, відновив шиїзм як державну релігію.
Убитий у військовому таборі своїми ж слугами в 1797 у місті Шуша (Карабах).
Результат правління першого з Каджарів — зростання військової та політичної могутності Ірану на Кавказі та у Середній Азії.
Розвиток
У часи правління нащадків Ага Мохаммада поступово відбувається політичний занепад держави. Водночас відбуваються суттєві зміни у соціальному та економічному житті Ірану, вплив технологічного прогресу на країну. За часів спадкоємця та небожа Ага Мохаммеда — Фатх Алі-шаха (1798—1834) відбувається розквіт образотворчого мистецтва. За його наказом створена корона шаха, яка з цього часу передавалася у спадок. Цей шах з династії Каджарів відіграв значну роль у розбудові Тегерана.
За часів шаха Фатху Алі іранці, претендуючи на внутрішні області Кавказу (Азербайджан, Грузію, Вірменію і Дагестан) були втягнуті росіянами в тривалу боротьбу, яка закінчилася Гулістанським (1813) і Туркаманчайським (1828) договорами, за якими Іран був вимушений поступитися вищеназваними кавказькими землями.
Наступний володар з династії Каджарів — Мохаммед Шах Каджар (1834—1848) — не залишив значного сліду в історії. Герат, рисова долина на Геріруд, бувши частиною древньої Перської імперії, була захоплена афганцями у 1837—1838. Здійснив декілька невдалих спроб повернути цю територію. При всьому за часів Мохаммад-шаха продовжився розвиток Тегерана як адміністративного й культурного центру.
За Насер ед-Дін-шаха (1848—1896) відбувається соціальна, культурна та політична розбудова Ірану. Будуються нові заводи та фабрики, залізниці, відбувається реформа державного устрою та становлення регулярної армії. При цьому Іран продовжує втрачати територію на користь сусідніх держав і потрапляє під зростаючий тиск європейських держав, особливо Російської та Британської імперій. Кампанії з повернення цієї землі закінчилися британською інтервенцією в Афганістан і визнанням Іраном незалежності Афганістану в 1857.
У 1884 Іран втрачає Мервську оазу на користь Російської імперії.
Проблеми, що виникли за попереднього шаха, торкнулися й Мозаффар ед-Дін-шаха (1896—1907). Почалися масові протести проти абсолютної влади шаха, що паралізувало роботу державних органів та суттєво погіршало економічне становище країни.
У серпні 1906 відкрився іранський парламент — меджліс.
Відкриття нафти на початку ХХ ст. посилило суперництво Великої Британії та Росії за вплив в регіоні.
30 грудня 1906 прийнята Конституція Ірану.
Новий шах династії Каджарів — Мохаммад Алі-шах (1907—1909) — спробував відновити владу шахів. 24 червня 1907 він розігнав парламент. Це викликало внутрішні проблеми, соціальне та політичне напруження, остаточну втрату незалежності країни, перетворення її на напівколонію. Тим часом, англо-російське суперництво продовжувалося і в 1907 вилилося в англо-російську угоду (анульована після Першої світової війни), яка розділила Іран на сфери впливу.
У 1909 революціонери — прихильники конституції — скинули Мохаммад Алі-шаха з трону. Конституційний режим було відновлено.
Падіння
Ахмад Шах Каджар (1909—1925) став останнім представником династії Каджарів на престолі Ірану. Новий шах не намагався протистояти Меджлісу.
Період, що передував Першій світовій війні, був періодом політичних і фінансових труднощів. У 1911 , американський фінансист, був запрошений в Іран як фінансовий радник і . Були здійснені деякі реформи, але конфлікти з росіянами призвели до припинення цієї місії в 1911 — війська Російської імперії вдерлися до країни, в результаті чого Меджліс було розпущено, а конституцію анульовано.
Під час війни Іран окупований Сполученим Королівством і Росією, але залишався нейтральним. Після війни Іран прийнято в Лігу Націй як член-засновник.
У 1919 Іран уклав торгову угоду з Великою Британією, в якій Британія формально ще раз підтвердила незалежність Ірану, але насправді намагалася встановити повний контроль над ним.
У 1921 Іран визнав Радянську Росію, яка відріклася від імперіалістичної політики царизму і відкликала окупаційні сили з Ірану.
У лютому 1921 офіцер іранської армії Реза-хан Пехлеві за допомогою Великої Британії здійснив державний заколот й захопив владу. Ахмад-шах на той час знаходився у Європі. Лише 31 жовтня 1925 Меджліс офіційно оголосив династію Каджарів усуненою. 12 грудня 1925 новим шахом став Реза-хан Пехлеві.
Сучасність
Представники роду Каджарів до сьогодні живуть як в Ірані, так й за його межами, займаючі різне соціальне становище.
Див. також
- Каані — придворний поет династії.
- Музей Каджарів
Джерела
- William Bayne Fisher. Cambridge History of Iran, Cambridge University Press, 1993,
Примітки
- علیاصغر شمیم، ایران در دوره سلطنت قاجار، تهران: انتشارات علمی، ۱۳۷۱، ص ۲۸۷
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каджари |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kadzhari tyurko perska dinastiya shahiv Iranu v 1787 1925 rokah Pohodit vid nazvi tyurkskogo plemeni pivnichnogo Iranu دولت علی ه ایران Dolate Aliyye Iran Persiya 1789 1925 Prapor Gerb Iranu istorichni kordoni na karti Stolicya Tegeran takozh druga stolicya Tebriz Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnovano 1789 Likvidovano 1925 Valyuta kiran Poperednik Nastupnik Zandi Kartli Kahetinske carstvo Afsharidi Pahlavi Rosijska imperiya Sogodni ye chastinoyu Afganistan Virmeniya Azerbajdzhan Bahrejn Gruziya Iran Irak Pakistan Rosiya Turechchina Turkmenistan Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KadzhariIstoriyaZasnuvannya Zasnovnikom dinastiyi buv Aga Mohammed han Kadzhar ochilnik plemeni kadzhariv Vin pochav borotbu z predstavnikami dinastiyi Zendiv pislya smerti u 1779 dosit silnogo volodarya Persiyi Karim shaha Zendi Aga Mohammed buv progoloshenij shahom u 1787 U 1794 vin zahopiv ostannogo predstavnika iz Zendiv Luf Ali hana Vnaslidok vdaloyi kampaniyi proti Rosiyi ta Gruziyi u 1795 1796 novij shah vstanoviv vladu nad znachnoyu chastinoyu Kavkazu Vodnochas vin perenis svoyu stolicyu z Isfagana do Tegerana de vona i zalishilasya Najbilsh zhorstokij i nenavisnij zi vsih iranskih monarhiv Aga Mohammad v kincevomu rezultati poklav kinec periodu anarhiyi vin vdalo voyuvav proti zovnishnih vorogiv vidnoviv shiyizm yak derzhavnu religiyu Ubitij u vijskovomu tabori svoyimi zh slugami v 1797 u misti Shusha Karabah Rezultat pravlinnya pershogo z Kadzhariv zrostannya vijskovoyi ta politichnoyi mogutnosti Iranu na Kavkazi ta u Serednij Aziyi Rozvitok Teritorialni vtrati Iranu U chasi pravlinnya nashadkiv Aga Mohammada postupovo vidbuvayetsya politichnij zanepad derzhavi Vodnochas vidbuvayutsya suttyevi zmini u socialnomu ta ekonomichnomu zhitti Iranu vpliv tehnologichnogo progresu na krayinu Za chasiv spadkoyemcya ta nebozha Aga Mohammeda Fath Ali shaha 1798 1834 vidbuvayetsya rozkvit obrazotvorchogo mistectva Za jogo nakazom stvorena korona shaha yaka z cogo chasu peredavalasya u spadok Cej shah z dinastiyi Kadzhariv vidigrav znachnu rol u rozbudovi Tegerana Za chasiv shaha Fathu Ali iranci pretenduyuchi na vnutrishni oblasti Kavkazu Azerbajdzhan Gruziyu Virmeniyu i Dagestan buli vtyagnuti rosiyanami v trivalu borotbu yaka zakinchilasya Gulistanskim 1813 i Turkamanchajskim 1828 dogovorami za yakimi Iran buv vimushenij postupitisya vishenazvanimi kavkazkimi zemlyami Nastupnij volodar z dinastiyi Kadzhariv Mohammed Shah Kadzhar 1834 1848 ne zalishiv znachnogo slidu v istoriyi Gerat risova dolina na Gerirud buvshi chastinoyu drevnoyi Perskoyi imperiyi bula zahoplena afgancyami u 1837 1838 Zdijsniv dekilka nevdalih sprob povernuti cyu teritoriyu Pri vsomu za chasiv Mohammad shaha prodovzhivsya rozvitok Tegerana yak administrativnogo j kulturnogo centru Za Naser ed Din shaha 1848 1896 vidbuvayetsya socialna kulturna ta politichna rozbudova Iranu Buduyutsya novi zavodi ta fabriki zaliznici vidbuvayetsya reforma derzhavnogo ustroyu ta stanovlennya regulyarnoyi armiyi Pri comu Iran prodovzhuye vtrachati teritoriyu na korist susidnih derzhav i potraplyaye pid zrostayuchij tisk yevropejskih derzhav osoblivo Rosijskoyi ta Britanskoyi imperij Kampaniyi z povernennya ciyeyi zemli zakinchilisya britanskoyu intervenciyeyu v Afganistan i viznannyam Iranom nezalezhnosti Afganistanu v 1857 U 1884 Iran vtrachaye Mervsku oazu na korist Rosijskoyi imperiyi Problemi sho vinikli za poperednogo shaha torknulisya j Mozaffar ed Din shaha 1896 1907 Pochalisya masovi protesti proti absolyutnoyi vladi shaha sho paralizuvalo robotu derzhavnih organiv ta suttyevo pogirshalo ekonomichne stanovishe krayini U serpni 1906 vidkrivsya iranskij parlament medzhlis Vidkrittya nafti na pochatku HH st posililo supernictvo Velikoyi Britaniyi ta Rosiyi za vpliv v regioni 30 grudnya 1906 prijnyata Konstituciya Iranu Novij shah dinastiyi Kadzhariv Mohammad Ali shah 1907 1909 sprobuvav vidnoviti vladu shahiv 24 chervnya 1907 vin rozignav parlament Ce viklikalo vnutrishni problemi socialne ta politichne napruzhennya ostatochnu vtratu nezalezhnosti krayini peretvorennya yiyi na napivkoloniyu Tim chasom anglo rosijske supernictvo prodovzhuvalosya i v 1907 vililosya v anglo rosijsku ugodu anulovana pislya Pershoyi svitovoyi vijni yaka rozdilila Iran na sferi vplivu U 1909 revolyucioneri prihilniki konstituciyi skinuli Mohammad Ali shaha z tronu Konstitucijnij rezhim bulo vidnovleno Padinnya Ahmad Shah Kadzhar 1909 1925 stav ostannim predstavnikom dinastiyi Kadzhariv na prestoli Iranu Novij shah ne namagavsya protistoyati Medzhlisu Period sho pereduvav Pershij svitovij vijni buv periodom politichnih i finansovih trudnoshiv U 1911 amerikanskij finansist buv zaproshenij v Iran yak finansovij radnik i Buli zdijsneni deyaki reformi ale konflikti z rosiyanami prizveli do pripinennya ciyeyi misiyi v 1911 vijska Rosijskoyi imperiyi vderlisya do krayini v rezultati chogo Medzhlis bulo rozpusheno a konstituciyu anulovano Pid chas vijni Iran okupovanij Spoluchenim Korolivstvom i Rosiyeyu ale zalishavsya nejtralnim Pislya vijni Iran prijnyato v Ligu Nacij yak chlen zasnovnik U 1919 Iran uklav torgovu ugodu z Velikoyu Britaniyeyu v yakij Britaniya formalno she raz pidtverdila nezalezhnist Iranu ale naspravdi namagalasya vstanoviti povnij kontrol nad nim U 1921 Iran viznav Radyansku Rosiyu yaka vidriklasya vid imperialistichnoyi politiki carizmu i vidklikala okupacijni sili z Iranu U lyutomu 1921 oficer iranskoyi armiyi Reza han Pehlevi za dopomogoyu Velikoyi Britaniyi zdijsniv derzhavnij zakolot j zahopiv vladu Ahmad shah na toj chas znahodivsya u Yevropi Lishe 31 zhovtnya 1925 Medzhlis oficijno ogolosiv dinastiyu Kadzhariv usunenoyu 12 grudnya 1925 novim shahom stav Reza han Pehlevi SuchasnistPredstavniki rodu Kadzhariv do sogodni zhivut yak v Irani tak j za jogo mezhami zajmayuchi rizne socialne stanovishe Div takozhKaani pridvornij poet dinastiyi Muzej KadzharivDzherelaWilliam Bayne Fisher Cambridge History of Iran Cambridge University Press 1993 ISBN 0 521 20094 6Primitkiعلی اصغر شمیم ایران در دوره سلطنت قاجار ته ران انتشارات علمی ۱۳۷۱ ص ۲۸۷ Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kadzhari