Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Наполеон IV Ежен Луї Жан Жозеф Бонапарт (фр. Napoléon Eugène Louis Jean Joseph, Prince Impérial; 16 березня 1856 — 1 червня 1879) — принц імперії і син Франції, був єдиною дитиною Наполеона III і імператриці Євгенії Монтіхо. Останній спадкоємець французького престолу, який так і не став імператором.
| Наполеон Ежен Бонапарт фр. Louis-Napoléon Bonaparte | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| Попередник: | Наполеон III Бонапарт | ||
| Наступник: | Наполеон Жозеф Бонапарт | ||
| Народження: | 16 березня 1856 Париж,  Франція | ||
| Смерть: | 1 червня 1879 (23 роки) Південна Африка | ||
| Причина смерті: | загиблий у бою | ||
| Поховання: | d | ||
| Країна: | Франція | ||
| Релігія: | католицька церква | ||
| Освіта: | Королівська військова академія (Вулідж), Кінгс-коледж | ||
| Рід: | Бонапарти | ||
| Батько: | Наполеон III Бонапарт | ||
| Мати: | Євгенія де Монтіхо | ||
| Нагороди: |     | ||
| | |||
Спадкоємець
До його народження спадкоємцем Другої імперії був дядько Наполеона III, молодший брат Наполеона I Жером Бонапарт, відносини з дітьми якого у імператора були натягнуті. Створення сім'ї було політичним завданням для Наполеона III з моменту проголошення імперії 2 грудня 1852; будучи на момент захоплення влади холостим, новоспечений імператор шукав наречену з правлячої сім'ї, але був змушений задовольнитись в 1853 році шлюбом з іспанською дворянкою Євгенією Монтіхо. Народження сина у подружжя Бонапартів, після трьох років шлюбу, широко святкувалося в державі; з гармат в Будинку Інвалідів був даний салют в 101 постріл. Після появи на світ в 1856 році наслідного принца Наполеона IV з'явилася дуже поширена кадриль Prince Imperial (ймовірно, за назвою титулу, який носив дитина до 1870 року). Заочним хрещеним батьком принца став папа Римський Пій IX. З моменту народження (пологи, за французькою королівською традицією, відбувалися в присутності вищих сановників держави, включаючи дітей Жерома Бонапарта) принц імперії вважався наступником батька; він був останнім французьким престолонаслідником і останнім носієм титулу «син Франції». Був відомий як Луї або, зменшувально, принц Лулу.
Спадкоємець виховувався в палаці Тюїльрі разом зі своїми двоюрідними сестрами по матері, княжнами Альба. З дитинства він добре володів англійською мовою та латиною, а також отримав гарну математичну освіту.
На початку франко-прусської війни 1870—1871 років 14-річний принц супроводжував батька на фронт і під Саарбрюккеном 2 серпня 1870 з хоробрістю прийняв бойове хрещення; видовище війни, однак, викликало у нього психологічну кризу. Після того, як 2 вересня батько потрапив у полон, а в тилу імперія була оголошена скинутою, принц був змушений вирушити з Шалона до Бельгії, а звідти до Великої Британії. Він оселився з матір'ю в маєтку Кемден-хаус в Чізлхерсті, Кент (нині в межах Лондона), куди потім приїхав і звільнений з німецького полону Наполеон III.
Глава династії
Після смерті екс-імператора в січні 1873 року і 18-річчя принца, що настала у березні 1874 року, бонапартистська партія проголосила «принца Лулу» претендентом на імператорський престол і главою династії як Наполеона IV (фр. Napoléon IV). Його опонентами в боротьбі за вплив на французьких монархістів виявилися легітимістська партія на чолі з графом Шамбором, онуком Карла X, і орлеаністська партія на чолі з графом Паризьким, онуком Луї-Філіпа I (останній також жив у Великій Британії).
Принц мав репутацію чарівного і талановитого юнака, його особисте життя було бездоганним. Його шанси на відновлення влади у Франції в період нестабільного існування Третьої республіки в 1870-і роки вважались досить високими (тим більше що карта графа Шамбора була фактично відіграна після його відмови від триколірного прапора в 1873 році). Наполеон IV вважався завидним нареченим, в своєму щоденнику напівжартома можливість шлюбу з ним згадує Марія Башкирцева. У свій час обговорювався проект шлюбу між ним і молодшою дочкою королеви Вікторії, принцесою Беатрісою.
Принц вступив до британського військового коледжу в Вуліджі, закінчив його в 1878 році 17-м у випуску і почав службу в артилерії (як і його великий двоюрідний дід). Він подружився з представниками Шведської королівської сім'ї (король Швеції Оскар II був нащадком наполеонівського маршала Жана Батіста Бернадота (Карла XIV Юхана) і правнуком Жозефіни Богарне).
Смерть
Після початку англо-зулуської війни в 1879 році принц імперії, в чині лейтенанта, за власним бажанням вирушив на цю війну. Причиною цього фатального вчинку багато біографів вважають залежність молодого Наполеона від матері, що дуже переймала його.
Після прибуття в Південну Африку (Наталь) він майже не брав участі в сутичках з зулусами, оскільки Головнокомандувач, лорд Челмсфорд, побоюючись політичних наслідків, велів стежити за ним і перешкоджати його присутності на передовій. Однак 31 травня йому дозволили брати участь у розвідці на території, що вважалася вільною від зулуських воїнів. Вранці 1 червня Наполеон і лейтенант Кері з невеликим загоном вирушили в Зулуленд. Опівдні, не помітивши нічого підозрілого, група розташувалася на привал в покинутому краалі біля річки Ітьотьосі. Ніякого спостереження виставлено не було. Коли загін збирався виступати, він був атакований групою з 40 зулусів. Кінь принца понісся перш, ніж він встиг вскочити в сідло. Він вчепився за приторочену до сідла кобуру, але через 100 ярдів (90 м) ремінь порвався, і принц впав під копита, при цьому його права рука була пошкоджена. Він схопився, вихоплюючи револьвер лівою рукою, і побіг, але зулуси бігли швидше. Принц був поранений списом в стегно, але вихопив ассегай з рани. Коли він повернувся і вистрілив у своїх переслідувачів, інший ассегай, кинутий зулусом на ім'я Забанга, пронизав йому ліве плече. Принц намагався захищатися, використовуючи ассегай, який він витягнув зі своєї ноги, але, послабшавши від ран, опустився на землю. На його тілі було виявлено 18 ран від зулуських ассегаїв; безумовно смертельним виявився удар у праве око. Було вбито також двох британців. Лейтенант Кері і 4 солдати перебували в 50 ярдах від місця останнього бою принца, але не стріляли в зулусів. У британському суспільстві обговорювалося питання, чи не втік лейтенант Кері з поля бою, залишивши принца напризволяще. Принц загинув всього за місяць до захоплення англійцями в липні 1879 році столиці зулусів Улунді й закінчення війни.
Смерть Наполеона Ежена призвела до втрати практично всіх надій бонапартистів на реставрацію їх дому у Франції; верховенство в сім'ї перейшло до малоактивних і непопулярних нащадків Жерома Бонапарта (правда, перед фатальним від'їздом до Африки принц призначив своїм наступником не старшого в сім'ї свого двоюрідного дядька, «принца Наполеона», відомого як «Плон-Плон», через його погану репутацію серед бонапартистів, а сина останнього, принца Віктора, він же Наполеон V). З іншого боку, якраз в рік загибелі принца (1879) в Єлисейському палаці монархіста маршала Мак-Магона змінив переконаний республіканець президент Жуль Греві, при якому монархічні змови (див. Буланже) зазнали поразки, і державний лад Третьої республіки зміцнився.
Нагороди
Література та джерела
- Barlee, Ellen, Life of Napoleon, Prince Imperial of France, London, 1889
- d'Hérrison, comte M., Le prince impérial, Paris, 1890; перевод на немецкий: Der kaiserliche Prinz. Leipzig: Reichel, 1894
- Martinet, André, Le prince impérial, Paris, 1895
- Minon, R. Les derniers jours du prince impérial sur le continent, Paris, 1900
- Barthez, Ernest, Empress Eugenie and her Circle, New York, 1913
- John, Katherine, Le prince impérial, Paris: Julliard, 1947
- Morris, Donald R. The Washing of the Spears. London: Simon and Schuster, 1965, pp 511—545.
- Frerejean, Alain, Napoléon IV. Un destin 1856—1879. Paris: Michel, 1997,
- David, Saul Zulu. London: Penguin/Viking, 2004, pp 311—336.
Художня література про Наполеона IV
- Ростан, Моріс, Наполеон IV, Париж: видання L ' ілюстрація, 1928 (М р. Наполеон IV. PES в 4 діях. П, 1928.)
- Dauthage, Генріх, Наполеон IV ungeschicht хорошу акторську історичних подій і людей. Берлін: Жолней, 1938.
Посилання
- The South African Military History Society The Prince Imperial [ 9 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napoleon IV Ezhen Luyi Zhan Zhozef Bonapart fr Napoleon Eugene Louis Jean Joseph Prince Imperial 16 bereznya 1856 1 chervnya 1879 princ imperiyi i sin Franciyi buv yedinoyu ditinoyu Napoleona III i imperatrici Yevgeniyi Montiho Ostannij spadkoyemec francuzkogo prestolu yakij tak i ne stav imperatorom Napoleon Ezhen Bonapart fr Louis Napoleon BonaparteNapoleon Ezhen BonapartPrapor Monarhi FranciyiPoperednik Napoleon III BonapartNastupnik Napoleon Zhozef Bonapart Narodzhennya 16 bereznya 1856 1856 03 16 Parizh FranciyaSmert 1 chervnya 1879 1879 06 01 23 roki Pivdenna AfrikaPrichina smerti zagiblij u boyuPohovannya dKrayina FranciyaReligiya katolicka cerkvaOsvita Korolivska vijskova akademiya Vulidzh Kings koledzhRid BonapartiBatko Napoleon III BonapartMati Yevgeniya de MontihoNagorodi Orden Svyatogo Andriya PervozvannogoKavaler Velikogo Hresta ordena Pochesnogo legionuKavaler ordena Zolotogo runa Mediafajli b u VikishovishiSpadkoyemecNapoleon IV v ditinstvi s matiryu imperatriciyeyu Yevgeniyeyu Do jogo narodzhennya spadkoyemcem Drugoyi imperiyi buv dyadko Napoleona III molodshij brat Napoleona I Zherom Bonapart vidnosini z ditmi yakogo u imperatora buli natyagnuti Stvorennya sim yi bulo politichnim zavdannyam dlya Napoleona III z momentu progoloshennya imperiyi 2 grudnya 1852 buduchi na moment zahoplennya vladi holostim novospechenij imperator shukav narechenu z pravlyachoyi sim yi ale buv zmushenij zadovolnitis v 1853 roci shlyubom z ispanskoyu dvoryankoyu Yevgeniyeyu Montiho Narodzhennya sina u podruzhzhya Bonapartiv pislya troh rokiv shlyubu shiroko svyatkuvalosya v derzhavi z garmat v Budinku Invalidiv buv danij salyut v 101 postril Pislya poyavi na svit v 1856 roci naslidnogo princa Napoleona IV z yavilasya duzhe poshirena kadril Prince Imperial jmovirno za nazvoyu titulu yakij nosiv ditina do 1870 roku Zaochnim hreshenim batkom princa stav papa Rimskij Pij IX Z momentu narodzhennya pologi za francuzkoyu korolivskoyu tradiciyeyu vidbuvalisya v prisutnosti vishih sanovnikiv derzhavi vklyuchayuchi ditej Zheroma Bonaparta princ imperiyi vvazhavsya nastupnikom batka vin buv ostannim francuzkim prestolonaslidnikom i ostannim nosiyem titulu sin Franciyi Buv vidomij yak Luyi abo zmenshuvalno princ Lulu Spadkoyemec vihovuvavsya v palaci Tyuyilri razom zi svoyimi dvoyuridnimi sestrami po materi knyazhnami Alba Z ditinstva vin dobre volodiv anglijskoyu movoyu ta latinoyu a takozh otrimav garnu matematichnu osvitu Na pochatku franko prusskoyi vijni 1870 1871 rokiv 14 richnij princ suprovodzhuvav batka na front i pid Saarbryukkenom 2 serpnya 1870 z horobristyu prijnyav bojove hreshennya vidovishe vijni odnak viklikalo u nogo psihologichnu krizu Pislya togo yak 2 veresnya batko potrapiv u polon a v tilu imperiya bula ogoloshena skinutoyu princ buv zmushenij virushiti z Shalona do Belgiyi a zvidti do Velikoyi Britaniyi Vin oselivsya z matir yu v mayetku Kemden haus v Chizlhersti Kent nini v mezhah Londona kudi potim priyihav i zvilnenij z nimeckogo polonu Napoleon III Glava dinastiyiPislya smerti eks imperatora v sichni 1873 roku i 18 richchya princa sho nastala u berezni 1874 roku bonapartistska partiya progolosila princa Lulu pretendentom na imperatorskij prestol i glavoyu dinastiyi yak Napoleona IV fr Napoleon IV Jogo oponentami v borotbi za vpliv na francuzkih monarhistiv viyavilisya legitimistska partiya na choli z grafom Shamborom onukom Karla X i orleanistska partiya na choli z grafom Parizkim onukom Luyi Filipa I ostannij takozh zhiv u Velikij Britaniyi Princ mav reputaciyu charivnogo i talanovitogo yunaka jogo osobiste zhittya bulo bezdogannim Jogo shansi na vidnovlennya vladi u Franciyi v period nestabilnogo isnuvannya Tretoyi respubliki v 1870 i roki vvazhalis dosit visokimi tim bilshe sho karta grafa Shambora bula faktichno vidigrana pislya jogo vidmovi vid trikolirnogo prapora v 1873 roci Napoleon IV vvazhavsya zavidnim narechenim v svoyemu shodenniku napivzhartoma mozhlivist shlyubu z nim zgaduye Mariya Bashkirceva U svij chas obgovoryuvavsya proekt shlyubu mizh nim i molodshoyu dochkoyu korolevi Viktoriyi princesoyu Beatrisoyu Princ vstupiv do britanskogo vijskovogo koledzhu v Vulidzhi zakinchiv jogo v 1878 roci 17 m u vipusku i pochav sluzhbu v artileriyi yak i jogo velikij dvoyuridnij did Vin podruzhivsya z predstavnikami Shvedskoyi korolivskoyi sim yi korol Shveciyi Oskar II buv nashadkom napoleonivskogo marshala Zhana Batista Bernadota Karla XIV Yuhana i pravnukom Zhozefini Bogarne SmertPislya pochatku anglo zuluskoyi vijni v 1879 roci princ imperiyi v chini lejtenanta za vlasnim bazhannyam virushiv na cyu vijnu Prichinoyu cogo fatalnogo vchinku bagato biografiv vvazhayut zalezhnist molodogo Napoleona vid materi sho duzhe perejmala jogo Gibel princa Yevgeniya Napoleona kartina P Zh Zhamena 1882 roku v muzeyi Drugoyi imperiyi Komp yen Franciya fragment Pislya pributtya v Pivdennu Afriku Natal vin majzhe ne brav uchasti v sutichkah z zulusami oskilki Golovnokomanduvach lord Chelmsford poboyuyuchis politichnih naslidkiv veliv stezhiti za nim i pereshkodzhati jogo prisutnosti na peredovij Odnak 31 travnya jomu dozvolili brati uchast u rozvidci na teritoriyi sho vvazhalasya vilnoyu vid zuluskih voyiniv Vranci 1 chervnya Napoleon i lejtenant Keri z nevelikim zagonom virushili v Zululend Opivdni ne pomitivshi nichogo pidozrilogo grupa roztashuvalasya na prival v pokinutomu kraali bilya richki Itotosi Niyakogo sposterezhennya vistavleno ne bulo Koli zagin zbiravsya vistupati vin buv atakovanij grupoyu z 40 zulusiv Kin princa ponissya persh nizh vin vstig vskochiti v sidlo Vin vchepivsya za pritorochenu do sidla koburu ale cherez 100 yardiv 90 m remin porvavsya i princ vpav pid kopita pri comu jogo prava ruka bula poshkodzhena Vin shopivsya vihoplyuyuchi revolver livoyu rukoyu i pobig ale zulusi bigli shvidshe Princ buv poranenij spisom v stegno ale vihopiv assegaj z rani Koli vin povernuvsya i vistriliv u svoyih peresliduvachiv inshij assegaj kinutij zulusom na im ya Zabanga pronizav jomu live pleche Princ namagavsya zahishatisya vikoristovuyuchi assegaj yakij vin vityagnuv zi svoyeyi nogi ale poslabshavshi vid ran opustivsya na zemlyu Na jogo tili bulo viyavleno 18 ran vid zuluskih assegayiv bezumovno smertelnim viyavivsya udar u prave oko Bulo vbito takozh dvoh britanciv Lejtenant Keri i 4 soldati perebuvali v 50 yardah vid miscya ostannogo boyu princa ale ne strilyali v zulusiv U britanskomu suspilstvi obgovoryuvalosya pitannya chi ne vtik lejtenant Keri z polya boyu zalishivshi princa naprizvolyashe Princ zaginuv vsogo za misyac do zahoplennya anglijcyami v lipni 1879 roci stolici zulusiv Ulundi j zakinchennya vijni Smert Napoleona Ezhena prizvela do vtrati praktichno vsih nadij bonapartistiv na restavraciyu yih domu u Franciyi verhovenstvo v sim yi perejshlo do maloaktivnih i nepopulyarnih nashadkiv Zheroma Bonaparta pravda pered fatalnim vid yizdom do Afriki princ priznachiv svoyim nastupnikom ne starshogo v sim yi svogo dvoyuridnogo dyadka princa Napoleona vidomogo yak Plon Plon cherez jogo poganu reputaciyu sered bonapartistiv a sina ostannogo princa Viktora vin zhe Napoleon V Z inshogo boku yakraz v rik zagibeli princa 1879 v Yelisejskomu palaci monarhista marshala Mak Magona zminiv perekonanij respublikanec prezident Zhul Grevi pri yakomu monarhichni zmovi div Bulanzhe zaznali porazki i derzhavnij lad Tretoyi respubliki zmicnivsya NagorodiOrden Serafimiv Orden Andriya Pervozvannogo Orden Pochesnogo legionu Orden Zolotogo runa Literatura ta dzherela Barlee Ellen Life of Napoleon Prince Imperial of France London 1889 d Herrison comte M Le prince imperial Paris 1890 perevod na nemeckij Der kaiserliche Prinz Leipzig Reichel 1894 Martinet Andre Le prince imperial Paris 1895 Minon R Les derniers jours du prince imperial sur le continent Paris 1900 Barthez Ernest Empress Eugenie and her Circle New York 1913 John Katherine Le prince imperial Paris Julliard 1947 Morris Donald R The Washing of the Spears London Simon and Schuster 1965 pp 511 545 Frerejean Alain Napoleon IV Un destin 1856 1879 Paris Michel 1997 ISBN 2 226 09438 5 David Saul Zulu London Penguin Viking 2004 pp 311 336 Hudozhnya literatura pro Napoleona IV Rostan Moris Napoleon IV Parizh vidannya L ilyustraciya 1928 M r Napoleon IV PES v 4 diyah P 1928 Dauthage Genrih Napoleon IV ungeschicht horoshu aktorsku istorichnih podij i lyudej Berlin Zholnej 1938 PosilannyaThe South African Military History Society The Prince Imperial 9 bereznya 2021 u Wayback Machine angl