Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Англо-зулуська війна 1879 року — війна між Британською імперією і . Після того, як лорду Карнарвону вдалося створити Канадську федерацію, було прийнято рішення аналогічним шляхом створити конфедерацію з декількох африканських королівств і бурських республік. У 1874 році сер Генрі Фрер був направлений у Південну Африку з цією метою. Перешкодою для британських планів було існування декількох незалежних республік і Зулуленду з його армією. 11 грудня 1878 року Фрер направляє зулусам ультиматум, не обговорюючи це питання з британським урядом. Після відмови короля зулусів прийняти ультиматум, Фрер направив у Зулуленд армію лорда Челмсфорда. Ця війна увійшла в історію кількома знаменитими битвами, такими як розгром британського батальйону при Ізандлвані або героїчна оборона місії Роркс-Дрифт. Підсумком війни стала ліквідація зулуської незалежності.
| Англо-зулуська війна | |
 | |
| Місце розташування | ПАР |
|---|---|
| Дата й час | 4 липня 1879 |
| Час/дата початку | 11 січня 1879 |
| Час/дата закінчення | 4 липня 1879 |
| Учасник(и) | Британська імперія і Зулуське королівство |
 Англо-зулуська війна у Вікісховищі | |
Причини війни
Зростання напруженості сприяло унікальне положення зулуської держави, яка зберегла до 1870-х років свою незалежність, військову організацію і традиційний спосіб життя. При Кечвайо військо зулусів налічувало 25-30 тис. осіб, за допомогою британського торговця Дж. Данна був створений загін воїнів, озброєних вогнепальною зброєю, робилися спроби організувати кавалерію. Військо зулусів було найпотужнішою, великою і дисциплінованою силою африканців в Південній Африці.
У 1877—1878 роках зріс політичний тиск на Кечвайо, якого колоністи зображували як жорстокого тирана, який намагався відродити найбільш криваві звичаї, що існували в часи Шаки. У цих умовах Кечвайо виявляв максимум витримки. Його головним прагненням було зберегти мир, так як він добре розумів безнадійність відкритого військового зіткнення з європейцями.
Неминучість військового зіткнення між зулусами і Великою Британією стала очевидною після британської анексії Трансвааля у квітні 1877 року. Ці дії були частиною більш широкого плану по об'єднанню всієї Південної Африки під владою Великої Британії у складі Південно-Африканської конфедерації. Збереження незалежності зулусів цей проект не передбачав. Навпаки, існування незалежної зулуської держави вбачалась як головна перешкода на шляху до цієї мети.
Ультиматум
11 грудня 1878 року верховний комісар Південної Африки сер Бернард Фрер пред'явив королю зулусів Кечвайо ультиматум, основними умовами якого були розпуск зулуського війська, відмова від сформованої Шакою військової системи, свобода дій для британських місіонерів у Зулуленді, а також згода на розміщення в Зулуленді британського резидента, який повинен був слідкувати за дотриманням умов ультиматуму і бути присутнім при вирішенні будь-яких конфліктів, у яких брали участь європейці або місіонери. Фактично, мова йшла про перетворення королівства в протекторат Британської імперії.
Хоча на виконання вимог ультиматуму було надано один місяць, вже в день вручення ультиматуму на кордоні провінції Наталь були зосереджені шість піхотних батальйонів з артилерією і допоміжними військами. Надалі британці не припиняли підготовку до військової експедиції.
Бойові дії
Відмова Кечвайо виконувати умови ультиматуму 11 грудня 1878 року дала британцям привід до оголошення війни. 11 січня 1879 року з дозволу британського уряду армія під командуванням Фредеріка Огастаса Тезігера, лорда Челмсфорда, здійснила вторгнення на зулуську територію. Британські війська рухалися в складі трьох колон і складалися з 5000 британців і 8200 африканців.
22 січня 1879 року в першому великому бою біля пагорба Ізандлвана чисельно перевершуюча армія зулусів знищила загін під командуванням полковника Е. Дернфорда і підполковника Генрі Пуллейна; зулуси не брали полонених і знищили понад 1300 солдатів, але і самі зазнали серйозних втрат (близько 3000 убитих).
22-23 січня 4-5 тисяч зулусів здійснили набіг на прикордонний пост Роркс-Дрифт, який обороняло 139 британських солдатів, але після десятигодинної битви були змушені відступити, зазнавши великих втрат (у околицях Роркс-Дрифту після битви було знайдено близько 400 загиблих зулусів).
28 січня 1879 року 1-ша колона, якою командував полковник Чарльз Пірсон була оточена зулусами в краалі Есхове, облога британського табору тут тривала до 4 квітня 1879 року.
Після цих боїв Кечвайо направив до британців кілька гінців з пропозиціями укласти мир, але відповіді не отримав. Так як у Кечвайо не було планів вторгнення до Наталю, наступило відносне затишшя у війні, і британці отримали можливість оправитися від втрат і дочекатися підкріплення.
12 березня у битві на березі річки Інтомбе зулуси атакували британський загін, 62 з 106 британських солдатів були вбиті.
Але до цього часу британці підготувалися до нового наступу, а 28 березня 4-та колона полковника Генрі Івліна Вуда атакувала зулусів у Хлобане, але на підмогу до зулусів прибула армія в 26 000 осіб, і британці були переможені. Їх втрати вбитими становили 15 офіцерів і 210 рядових (з них 100 африканців).
На наступний день, 29 березня 1879 року 20 тисяч зулуських воїнів без дозволу Кечвайо напали на табір Вуда в Камбулі, в якому знаходилися 1800 європейських і 900 тубільних солдатів, але зазнали поразки, втрати британців склали 84 чоловік убитими, зулусів — понад 1000 убитими. Битва при Камбулі вважається переломним моментом у війні.
Тим часом 29 березня лорд Челмсфорд виступив на чолі армії, що складалася з 3400 європейських і 2300 африканських солдатів, на допомогу обложеній в Есхове 1-й колоні. 2 квітня він переміг зулусів в бою при Гінгіндлові, а 4 квітня прибув у Есхове, поклавши кінець двомісячній облозі.
Після поразок у Камбулі і Гінгіндлові Кечвайо був готовий піти на примирення, але лорд Челмсфорд вирішив продовжувати війну до повного розгрому зулусів. 4 липня відбулася остання битва у війні. Об'єднана британська армія Челмсфорда завдала нищівної поразки зулусам, якими командував Кечвайо, у битві біля королівського краалю Улунді. Втрати зулусів склали 1500 осіб, британці втратили 10 чоловік убитими та 87 пораненими.
Після війни
28 серпня 1879 року Кечвайо був взятий у полон і доставлений у Кейптаун. Влада династії нащадків Шаки припинилася, країна зулусів була розділена між 13 «вождями», які підпорядковувалися британським «резидентам», при цьому головним, «білим вождем» всіх зулусів був призначений європеєць Джон Данн. Згідно з мирним договором, зулуси повинні були сплачувати податок «на хатини і худобу».
Кожен «вождь» підписав договір, де він обіцяв відмовитися від військової системи зулусів. На одному з перших місць у договорі також стояло зобов'язання заохочувати чоловіків вирушати на заробітки в Наталь або інші британські території. Також «вожді» зобов'язалися відмовитися від ввезення вогнепальної зброї і вирішувати всі суперечки з іншими «вождями» при посередництві британської резидента. В іншому зулуси отримали повну автономію.
Однак це «врегулювання» не принесло миру. Вже в 1880 році в Зулуленді фактично розпочалася громадянська війна між Сібебу, Хаму, Дж. Данном і прихильниками поваленого Кечвайо.
У 1883 році територія королівства зулусів була розділена між трьома вождями: Сібебу, Ухаму і Кечвайо, який був повернутий британцями в Зулуленд.
Навесні 1883 року вождь племені мандлаказі Сібебу, влада якого поширювалася на північну частину країни, почав війну. 30 березня 1883 року він напав на долину Мсебе, а 21 липня 1883 року — напав на крааль Улунді, убивши багатьох прихильників Кечвайо. Сам Кечвайо був поранений у бою, був змушений тікати. 8 лютого 1884 року помер у краалі Ешове. Аж до дня своєї смерті Кечвайо виступав проти залучення європейців до участі в міжусобних війнах.
Опір зулусів було остаточно придушений в 1887 році, до цього часу вони були зігнані в декілька адміністративно-територіальних утворень, найбільшим з яких був «Зулуленд» — простір між річкою Тугела і річкою Умзимкулу загальною площею 27 тис. км².
Останнє повстання зулусів було в 1906 році, після того, як у січні 1906 року влада ввела подушний податок на все доросле чоловіче населення. Повстання під керівництвом вождя Бамбата тривало з травня по червень 1906 року, на його придушення було кинуто понад 5 тис. солдатів і волонтерів, у результаті повстання було вбито 4 тис. зулусів.
Пам'ять, відображення в літературі та мистецтві
Події англо-зулуської війни знайшли відображення в творчості художника-баталіста Чарльза Едвіна Фріппа (1854—1906).
Про бій у Роркс-Дрифт у 1964 році був знятий художній фільм «Зулуси».
У 1979 році вийшов фільм «Світанок зулусів».
Їй присвячений один із скетчів у фільмі «Сенс життя по Монті Пайтону».
Джерела
- Война англичан с зулусами // «Военный сборник», № 4, 1879.
- A. Wilmot. History of the Zulu War. London, 1880.
- F.E. Colenso, E. Durnford. The History of the Zulu War and its origins. 2nd ed. London, 1881
- В. Голант. Английский империализм в Южной Африке (Зулусская война 1879—1880) // «Исторический журнал», № 6, 1940.
- A.T. Bryant. The Zulu people as they were before the white man came. Petermaritzburg, 1949.
- А. Т. Брайант. Зулусский народ до прихода европейцев. М., «Иностранная литература», 1953—436 стр.
- A. Lloyd. The Zulu War 1879. London, 1974.
- Morris, Donald R. (1998). The Washing of the Spears. Da Capo Press. .
- Вооружённая борьба народов Африки за свободу и независимость. М., 1974.
- Jean-Pierre Tuberge. La guerre des Zoulous // «Histoire magazine», № 12, avril 1980
- Игорь Строгов. Война с зулусами // журнал «Мастер-ружьё», № 61, апрель 2002. стр.18-23
- Edward M. Spiers. The Scottish Soldier and Empire, 1854—1902. Edinburgh University Press. 2006. .
Посилання
- Історичне товариство Англо-зулуської війни [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anglo zuluska vijna 1879 roku vijna mizh Britanskoyu imperiyeyu i Pislya togo yak lordu Karnarvonu vdalosya stvoriti Kanadsku federaciyu bulo prijnyato rishennya analogichnim shlyahom stvoriti konfederaciyu z dekilkoh afrikanskih korolivstv i burskih respublik U 1874 roci ser Genri Frer buv napravlenij u Pivdennu Afriku z ciyeyu metoyu Pereshkodoyu dlya britanskih planiv bulo isnuvannya dekilkoh nezalezhnih respublik i Zululendu z jogo armiyeyu 11 grudnya 1878 roku Frer napravlyaye zulusam ultimatum ne obgovoryuyuchi ce pitannya z britanskim uryadom Pislya vidmovi korolya zulusiv prijnyati ultimatum Frer napraviv u Zululend armiyu lorda Chelmsforda Cya vijna uvijshla v istoriyu kilkoma znamenitimi bitvami takimi yak rozgrom britanskogo bataljonu pri Izandlvani abo geroyichna oborona misiyi Rorks Drift Pidsumkom vijni stala likvidaciya zuluskoyi nezalezhnosti Anglo zuluska vijna Misce roztashuvannyaPAR Data j chas4 lipnya 1879 Chas data pochatku11 sichnya 1879 Chas data zakinchennya4 lipnya 1879 Uchasnik i Britanska imperiya i Zuluske korolivstvo Anglo zuluska vijna u Vikishovishi Bitva pri Rorks DriftPrichini vijniZrostannya napruzhenosti spriyalo unikalne polozhennya zuluskoyi derzhavi yaka zberegla do 1870 h rokiv svoyu nezalezhnist vijskovu organizaciyu i tradicijnij sposib zhittya Pri Kechvajo vijsko zulusiv nalichuvalo 25 30 tis osib za dopomogoyu britanskogo torgovcya Dzh Danna buv stvorenij zagin voyiniv ozbroyenih vognepalnoyu zbroyeyu robilisya sprobi organizuvati kavaleriyu Vijsko zulusiv bulo najpotuzhnishoyu velikoyu i disciplinovanoyu siloyu afrikanciv v Pivdennij Africi U 1877 1878 rokah zris politichnij tisk na Kechvajo yakogo kolonisti zobrazhuvali yak zhorstokogo tirana yakij namagavsya vidroditi najbilsh krivavi zvichayi sho isnuvali v chasi Shaki U cih umovah Kechvajo viyavlyav maksimum vitrimki Jogo golovnim pragnennyam bulo zberegti mir tak yak vin dobre rozumiv beznadijnist vidkritogo vijskovogo zitknennya z yevropejcyami Neminuchist vijskovogo zitknennya mizh zulusami i Velikoyu Britaniyeyu stala ochevidnoyu pislya britanskoyi aneksiyi Transvaalya u kvitni 1877 roku Ci diyi buli chastinoyu bilsh shirokogo planu po ob yednannyu vsiyeyi Pivdennoyi Afriki pid vladoyu Velikoyi Britaniyi u skladi Pivdenno Afrikanskoyi konfederaciyi Zberezhennya nezalezhnosti zulusiv cej proekt ne peredbachav Navpaki isnuvannya nezalezhnoyi zuluskoyi derzhavi vbachalas yak golovna pereshkoda na shlyahu do ciyeyi meti Ultimatum11 grudnya 1878 roku verhovnij komisar Pivdennoyi Afriki ser Bernard Frer pred yaviv korolyu zulusiv Kechvajo ultimatum osnovnimi umovami yakogo buli rozpusk zuluskogo vijska vidmova vid sformovanoyi Shakoyu vijskovoyi sistemi svoboda dij dlya britanskih misioneriv u Zululendi a takozh zgoda na rozmishennya v Zululendi britanskogo rezidenta yakij povinen buv slidkuvati za dotrimannyam umov ultimatumu i buti prisutnim pri virishenni bud yakih konfliktiv u yakih brali uchast yevropejci abo misioneri Faktichno mova jshla pro peretvorennya korolivstva v protektorat Britanskoyi imperiyi Hocha na vikonannya vimog ultimatumu bulo nadano odin misyac vzhe v den vruchennya ultimatumu na kordoni provinciyi Natal buli zoseredzheni shist pihotnih bataljoniv z artileriyeyu i dopomizhnimi vijskami Nadali britanci ne pripinyali pidgotovku do vijskovoyi ekspediciyi Bojovi diyiVidmova Kechvajo vikonuvati umovi ultimatumu 11 grudnya 1878 roku dala britancyam privid do ogoloshennya vijni 11 sichnya 1879 roku z dozvolu britanskogo uryadu armiya pid komanduvannyam Frederika Ogastasa Tezigera lorda Chelmsforda zdijsnila vtorgnennya na zulusku teritoriyu Britanski vijska ruhalisya v skladi troh kolon i skladalisya z 5000 britanciv i 8200 afrikanciv 22 sichnya 1879 roku v pershomu velikomu boyu bilya pagorba Izandlvana chiselno perevershuyucha armiya zulusiv znishila zagin pid komanduvannyam polkovnika E Dernforda i pidpolkovnika Genri Pullejna zulusi ne brali polonenih i znishili ponad 1300 soldativ ale i sami zaznali serjoznih vtrat blizko 3000 ubitih Odin z epizodiv vijni 22 23 sichnya 4 5 tisyach zulusiv zdijsnili nabig na prikordonnij post Rorks Drift yakij oboronyalo 139 britanskih soldativ ale pislya desyatigodinnoyi bitvi buli zmusheni vidstupiti zaznavshi velikih vtrat u okolicyah Rorks Driftu pislya bitvi bulo znajdeno blizko 400 zagiblih zulusiv 28 sichnya 1879 roku 1 sha kolona yakoyu komanduvav polkovnik Charlz Pirson bula otochena zulusami v kraali Eshove obloga britanskogo taboru tut trivala do 4 kvitnya 1879 roku Pislya cih boyiv Kechvajo napraviv do britanciv kilka ginciv z propoziciyami uklasti mir ale vidpovidi ne otrimav Tak yak u Kechvajo ne bulo planiv vtorgnennya do Natalyu nastupilo vidnosne zatishshya u vijni i britanci otrimali mozhlivist opravitisya vid vtrat i dochekatisya pidkriplennya 12 bereznya u bitvi na berezi richki Intombe zulusi atakuvali britanskij zagin 62 z 106 britanskih soldativ buli vbiti Ale do cogo chasu britanci pidgotuvalisya do novogo nastupu a 28 bereznya 4 ta kolona polkovnika Genri Ivlina Vuda atakuvala zulusiv u Hlobane ale na pidmogu do zulusiv pribula armiya v 26 000 osib i britanci buli peremozheni Yih vtrati vbitimi stanovili 15 oficeriv i 210 ryadovih z nih 100 afrikanciv Na nastupnij den 29 bereznya 1879 roku 20 tisyach zuluskih voyiniv bez dozvolu Kechvajo napali na tabir Vuda v Kambuli v yakomu znahodilisya 1800 yevropejskih i 900 tubilnih soldativ ale zaznali porazki vtrati britanciv sklali 84 cholovik ubitimi zulusiv ponad 1000 ubitimi Bitva pri Kambuli vvazhayetsya perelomnim momentom u vijni Tim chasom 29 bereznya lord Chelmsford vistupiv na choli armiyi sho skladalasya z 3400 yevropejskih i 2300 afrikanskih soldativ na dopomogu oblozhenij v Eshove 1 j koloni 2 kvitnya vin peremig zulusiv v boyu pri Gingindlovi a 4 kvitnya pribuv u Eshove poklavshi kinec dvomisyachnij oblozi Pislya porazok u Kambuli i Gingindlovi Kechvajo buv gotovij piti na primirennya ale lord Chelmsford virishiv prodovzhuvati vijnu do povnogo rozgromu zulusiv 4 lipnya vidbulasya ostannya bitva u vijni Ob yednana britanska armiya Chelmsforda zavdala nishivnoyi porazki zulusam yakimi komanduvav Kechvajo u bitvi bilya korolivskogo kraalyu Ulundi Vtrati zulusiv sklali 1500 osib britanci vtratili 10 cholovik ubitimi ta 87 poranenimi Pislya vijni28 serpnya 1879 roku Kechvajo buv vzyatij u polon i dostavlenij u Kejptaun Vlada dinastiyi nashadkiv Shaki pripinilasya krayina zulusiv bula rozdilena mizh 13 vozhdyami yaki pidporyadkovuvalisya britanskim rezidentam pri comu golovnim bilim vozhdem vsih zulusiv buv priznachenij yevropeyec Dzhon Dann Zgidno z mirnim dogovorom zulusi povinni buli splachuvati podatok na hatini i hudobu Zulusi foto prib 1880 roku Kozhen vozhd pidpisav dogovir de vin obicyav vidmovitisya vid vijskovoyi sistemi zulusiv Na odnomu z pershih misc u dogovori takozh stoyalo zobov yazannya zaohochuvati cholovikiv virushati na zarobitki v Natal abo inshi britanski teritoriyi Takozh vozhdi zobov yazalisya vidmovitisya vid vvezennya vognepalnoyi zbroyi i virishuvati vsi superechki z inshimi vozhdyami pri poserednictvi britanskoyi rezidenta V inshomu zulusi otrimali povnu avtonomiyu Odnak ce vregulyuvannya ne prineslo miru Vzhe v 1880 roci v Zululendi faktichno rozpochalasya gromadyanska vijna mizh Sibebu Hamu Dzh Dannom i prihilnikami povalenogo Kechvajo U 1883 roci teritoriya korolivstva zulusiv bula rozdilena mizh troma vozhdyami Sibebu Uhamu i Kechvajo yakij buv povernutij britancyami v Zululend Navesni 1883 roku vozhd plemeni mandlakazi Sibebu vlada yakogo poshiryuvalasya na pivnichnu chastinu krayini pochav vijnu 30 bereznya 1883 roku vin napav na dolinu Msebe a 21 lipnya 1883 roku napav na kraal Ulundi ubivshi bagatoh prihilnikiv Kechvajo Sam Kechvajo buv poranenij u boyu buv zmushenij tikati 8 lyutogo 1884 roku pomer u kraali Eshove Azh do dnya svoyeyi smerti Kechvajo vistupav proti zaluchennya yevropejciv do uchasti v mizhusobnih vijnah Opir zulusiv bulo ostatochno pridushenij v 1887 roci do cogo chasu voni buli zignani v dekilka administrativno teritorialnih utvoren najbilshim z yakih buv Zululend prostir mizh richkoyu Tugela i richkoyu Umzimkulu zagalnoyu plosheyu 27 tis km Ostannye povstannya zulusiv bulo v 1906 roci pislya togo yak u sichni 1906 roku vlada vvela podushnij podatok na vse dorosle choloviche naselennya Povstannya pid kerivnictvom vozhdya Bambata trivalo z travnya po cherven 1906 roku na jogo pridushennya bulo kinuto ponad 5 tis soldativ i volonteriv u rezultati povstannya bulo vbito 4 tis zulusiv Pam yat vidobrazhennya v literaturi ta mistectviPodiyi anglo zuluskoyi vijni znajshli vidobrazhennya v tvorchosti hudozhnika batalista Charlza Edvina Frippa 1854 1906 Pro bij u Rorks Drift u 1964 roci buv znyatij hudozhnij film Zulusi U 1979 roci vijshov film Svitanok zulusiv Yij prisvyachenij odin iz sketchiv u filmi Sens zhittya po Monti Pajtonu DzherelaVojna anglichan s zulusami Voennyj sbornik 4 1879 A Wilmot History of the Zulu War London 1880 F E Colenso E Durnford The History of the Zulu War and its origins 2nd ed London 1881 V Golant Anglijskij imperializm v Yuzhnoj Afrike Zulusskaya vojna 1879 1880 Istoricheskij zhurnal 6 1940 A T Bryant The Zulu people as they were before the white man came Petermaritzburg 1949 A T Brajant Zulusskij narod do prihoda evropejcev M Inostrannaya literatura 1953 436 str A Lloyd The Zulu War 1879 London 1974 Morris Donald R 1998 The Washing of the Spears Da Capo Press ISBN 0 306 80866 8 Vooruzhyonnaya borba narodov Afriki za svobodu i nezavisimost M 1974 Jean Pierre Tuberge La guerre des Zoulous Histoire magazine 12 avril 1980 Igor Strogov Vojna s zulusami zhurnal Master ruzhyo 61 aprel 2002 str 18 23 Edward M Spiers The Scottish Soldier and Empire 1854 1902 Edinburgh University Press 2006 ISBN 978 0 7486 2354 9 PosilannyaIstorichne tovaristvo Anglo zuluskoyi vijni 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl