Зулуленд (англ. Zululand, «Земля зулусів») — район провінції Квазулу-Наталь (ПАР) . Адміністративний центр — Улунді. Інші великі міста — , , .
Зулуленд | |
---|---|
англ. Zululand | |
| |
Адм. центр | Улунді |
Країна | ПАР |
Регіон | Квазулу-Наталь |
Офіційна мова | Зулу |
Населення | |
- повне | 902.890 (2001) |
- густота | 58,99 ос./км² |
Площа | |
- повна | 15 305,79 км² |
- широта | 28.316667 |
- довгота | 31.416667 |
Висота | |
- максимальна | 1090 м |
- мінімальна | 1090 м |
Дата заснування | 5 грудня 2000 |
Вебсайт | zululand.org.za |
Історія
Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2016) |
Спочатку, європейські колоністи — бури використовували назву «Зулуленд» для позначення всіх земель на північ від річки Тугела, які населяли зулуси.
У січні 1879 року британська війська перетнули прикордонну річку і зробили вторгнення на територію , почалася англо-зулуська війна, яка тривала до 28 серпня 1879 року. Після закінчення війни країна зулусів була розділена між 13 вождями, які підпорядковувалися британським «резидентам», однак міжусобні зіткнення між вождями стали причиною нової реформи — у 1883 році територію королівства зулусів розділили на три частини.
У 1887 році територія колишнього королівства зулусів була анексована Британською імперією, у результаті було створено нове адміністративно-територіальне утворення — округ Зулуленд, який був включений до складу в провінції Натал.
Територію Зулуленда становило простір між річкою Тугела і річкою Умзімкулу загальною площею 27 тис. км².
Станом на початок 1960-х років, населення Зулуленда становило 400 тис. осіб, більшість з них були зулусами. Основним заняттям населення було ведення сільського господарства і робота на трансваальских рудниках. Також на території округу було кілька цукрових плантацій, кілька цукрових заводів (власниками яких були англійці) і вироблялися лісозаготівлі.
Сучасний стан
Адміністративний поділ
У даний час територія Зулуленда становить 15 306 км². До складу району Зулуленд входять п'ять місцевих муніципалітетів:
За даними перепису 2001 року більшість населення району говорить мовою зулу.
Примітки
- Ч. Т. Біннс. Дінузулу. Кінець династії Чакі. М., «Наука», 1978. стор.4
- Ч. Т. Біннс. Дінузулу. Кінець династії Чакі. М., «Наука», 1978. стор.10
- Англо-зулуська війна // Африка: енциклопедичний довідник (у 2 х тт.). / Редколл., Гл. ред. А. А. Громико. том 1. М., «Радянська енциклопедія», 1986. стор.256
- Зулуленд // Велика Радянська Енциклопедія. / Редколл., Гл. ред. Б. А. Введенський. 2-ге вид. Т.17. М., Державне наукове видавництво «Велика Радянська енциклопедія», 1952. стор.242
- Зулуленд // Коротка географічна енциклопедія. / Редколл., Гл. ред. А. А. Григор'єв. т.2, М., «Радянська енциклопедія», 1961
Це незавершена стаття про Південно-Африканську Республіку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zululend angl Zululand Zemlya zulusiv rajon provinciyi Kvazulu Natal PAR Administrativnij centr Ulundi Inshi veliki mista Zululend angl Zululand Adm centr Ulundi Krayina PAR Region Kvazulu Natal Oficijna mova Zulu Naselennya povne 902 890 2001 gustota 58 99 os km Plosha povna 15 305 79 km shirota 28 316667 dovgota 31 416667 Visota maksimalna 1090 m minimalna 1090 m Data zasnuvannya 5 grudnya 2000 Vebsajt zululand org zaIstoriyaCej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2016 Spochatku yevropejski kolonisti buri vikoristovuvali nazvu Zululend dlya poznachennya vsih zemel na pivnich vid richki Tugela yaki naselyali zulusi U sichni 1879 roku britanska vijska peretnuli prikordonnu richku i zrobili vtorgnennya na teritoriyu pochalasya anglo zuluska vijna yaka trivala do 28 serpnya 1879 roku Pislya zakinchennya vijni krayina zulusiv bula rozdilena mizh 13 vozhdyami yaki pidporyadkovuvalisya britanskim rezidentam odnak mizhusobni zitknennya mizh vozhdyami stali prichinoyu novoyi reformi u 1883 roci teritoriyu korolivstva zulusiv rozdilili na tri chastini U 1887 roci teritoriya kolishnogo korolivstva zulusiv bula aneksovana Britanskoyu imperiyeyu u rezultati bulo stvoreno nove administrativno teritorialne utvorennya okrug Zululend yakij buv vklyuchenij do skladu v provinciyi Natal Teritoriyu Zululenda stanovilo prostir mizh richkoyu Tugela i richkoyu Umzimkulu zagalnoyu plosheyu 27 tis km Stanom na pochatok 1960 h rokiv naselennya Zululenda stanovilo 400 tis osib bilshist z nih buli zulusami Osnovnim zanyattyam naselennya bulo vedennya silskogo gospodarstva i robota na transvaalskih rudnikah Takozh na teritoriyi okrugu bulo kilka cukrovih plantacij kilka cukrovih zavodiv vlasnikami yakih buli anglijci i viroblyalisya lisozagotivli Suchasnij stanAdministrativnij podil U danij chas teritoriya Zululenda stanovit 15 306 km Do skladu rajonu Zululend vhodyat p yat miscevih municipalitetiv Za danimi perepisu 2001 roku bilshist naselennya rajonu govorit movoyu zulu PrimitkiCh T Binns Dinuzulu Kinec dinastiyi Chaki M Nauka 1978 stor 4 Ch T Binns Dinuzulu Kinec dinastiyi Chaki M Nauka 1978 stor 10 Anglo zuluska vijna Afrika enciklopedichnij dovidnik u 2 h tt Redkoll Gl red A A Gromiko tom 1 M Radyanska enciklopediya 1986 stor 256 Zululend Velika Radyanska Enciklopediya Redkoll Gl red B A Vvedenskij 2 ge vid T 17 M Derzhavne naukove vidavnictvo Velika Radyanska enciklopediya 1952 stor 242 Zululend Korotka geografichna enciklopediya Redkoll Gl red A A Grigor yev t 2 M Radyanska enciklopediya 1961 Ce nezavershena stattya pro Pivdenno Afrikansku Respubliku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi