Жан-Франсуа Тома де Томон (фр. Jean-François Thomas de Thomon; *12 квітня 1760, Берн, Швейцарія — 4 вересня 1813, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський архітектор доби класицизму франко-швейцарського походження.
Жан-Франсуа Тома де Томон | |
---|---|
фр. Jean-François Thomas de Thomon | |
Народився | 12 (23) квітня 1760 Берн, Швейцарія |
Помер | 4 (16) вересня 1813 (53 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія ·d |
Поховання | d |
Країна | Франція[1] |
Діяльність | архітектор |
Вчителі | d |
Знання мов | французька |
Заклад | Петербурзька академія мистецтв |
Напрямок | класицизм |
Magnum opus | d і Большой театр |
|
Життєпис
Французький період
Народився в місті Берн, Швейцарія. Родина перебралася у Францію, де майбутній архітектор провів дитинство та молодість. Художнє навчання опанував в Королівській Академії в Парижі. Він учень архітектора Клода-Ніколя Леду. Як здібний учень, отримав Велику Римську премію, що давала право на переїзд в Рим на стажування. Відбув в Італію.
Ситуація в архітектурі Франції 18 ст
В другій половині 18 століття в мистецтві Франції домінував стиль класицизм. Архітектори Франції в своїх проєктах старанно копіювали давньогрецькі і давньоримські зразки або цитували уславлені зразки доби Римської імперії. Гігантоманія переважала в проєктах, про що свідчать конкурсні роботи студентів того часу. Характерними були відірвані від реальності проєкти Колегії всіх наук, ідеальних римських храмів тощо. Пафос подібної архітектури підкреслювали переускладнені плани, численні колони, безліч скульптур на парапетах будівель і на прилеглих територіях. Ця архітектура була б надзвичайно дорогою при її реальному виконанні. Всі спроби реально побудувати частини подібних проєктів закінчувались довгобудами або будівництво припинялось взагалі. Типовий приклад — добудова класичного фасаду готичної в Парижі, що так і залишився незавершеним досі (арх. Дж. Сервандоні).
- Проєкт Сервандоні
- Реальний стан
- Арх. Шарль де Вайї. Замок Монмусар, проєкт плану
- Замок Монмусар поблизу Діжона. Гравюра де Вайї, 1765
Італійський період
Архітектор за фахом, Тома де Томон старанно вивчав в папській столиці залишки давньоримської архітектури. Потяг до гігантоманії, оперування великими архітектурними об'ємами будуть притаманними і архітектору Тома де Томону.
Не полишав малювання і в Римі, сангіною, акварелями і олійними фарбами.
За термін його перебування у Римі в Парижі розпочалися бунти, що переросли в революцію 1789—1793. З Франції почалася вимушена масова еміграція дворян і вельмож. Як дворянин і прихильник короля, Тома де Томон, рятуючи своє життя, вирішив не повертатись на батьківщину. Разом з графом д'Артуа вони перебралися у імперський Відень, а потім у імперський Петербург. Послом від Російської імперії у Відні на той час був . Він і сприяв переїзду архітектора до Росії, де той виконав свої перші архітектурні споруди саме в маєтках родини Голіциних (тепер Смоленська обл., садиба Самуйлово, Успенська церква в селі Пречисте тощо).
Російський період
Заробляв на життя майстерно виконаними малюнками і акварелями. Ім'я вихованця Паризької Академії стало відоме серед вельмож і, згодом, при дворі царя. Перші архітектурні роботи сподобались і цар Олександр 1-й призначив його придворним архітектором. Відтепер життя і творчість Тома де Томона належатимуть новій батьківщині.
Головні будівлі
- Садиба Самуйлово Голіцина Д. М., палац (руїна), Смоленська обл.
- Успенська церква в селі Пречисте, збережена.
- Мавзолей в передмісті Петербурга — Павловську.
- Нова Біржа, Петербург.
- Великий театр, Петербург
- Фасад палацу Лаваль А. Г.(емігранта з Франції), Петербург.
- Сальний буян (комори для зберігання матеріалів Адміралтейства).
- Фонтани на імперському шляху до Царського Села(поїлки для спраглих царських коней).
Проєкти на українських землях
- Монумент Слави на честь перемоги Петра I над шведами, Полтава (збережено)
- Театр в м. Одеса (Згорів, повністю перебудовано в 19 ст. за проєктом Ф. Фельнера і Г. Гельмера).
- Міська лікарня (Циркульний корпус), Одеса (лікарня № 5 і нині).
Друковані твори
- «Recueil des façades des principaux monuments construits à St.-Pétersbourg par Thomas de Thomon» (збірка креслень архітектора, СПб., 1806);
- «Traité de peinture, précédé de l'ongine des arts», з додатком гравюр, креслень і планів (СПб., 1809).
Графічні твори
В творчому надбанні архітектора не останнє місце займала графіка. Тома де Томон не полишав малювання. Свідоцтвом його подорожей по Європі стали альбоми з малюнками " Спогади про Італію " (перо, туш, один у музеї Ермітаж, другий має Російська національна бібліотека.)
- Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, його Гравюрний кабінет має гравюру « Море в місячному сяйві» в техніці акватинта. Незважаючи на стилістику пізнього класицизму, акватинта Тома де Томона вирізнялася романтичним, схвильованим характером в зображенні скелястого узбережжя, покручених буревіями дерев, в контрастному освітленні людей, маяка, класичної споруди з колонами і моря в місячному освітленні.
- Пригнічуючий, схвильовано-тривожний настрій панує і в малюнку « Пожежа в Стародавньому Римі» з його натовпом переляканих людей та бурхливими хмарами диму в нерівному пожежному сяйві (туш, акварель, гуаш Російський музей).
- В різних збірках — так звані " типові проєкти " споруд для різних міст Російської імперії.
Смерть і посмертна слава
Архітектор упав з будівельних лісів і помер в Петербурзі 4 вересня 1813 р. Поховали на Смоленському цвинтарі. У 1955 р. прах і надгробок перенесено в некрополь Олександро-Невської лаври.
Цікаві факти
- 15 червня 2011 в Санкт-Петербурзі в [ru] було встановлено скульптурну групу «Зодчі», що зображала архітекторів Російської імперії, які створили образ Петербурга. Серед них є й скульптура Ж.-Ф. Тома де Томона роботи заслуженого художника Росії Олександра Таратинова. Однак, як з'ясувалось у 2018 році, замість Ж.-Ф. Тома де Томона скульптор зобразив англійського хіміка [en]. Скульптор заявив, що причиною помилки стала стаття у Вікіпедії, де було вміщено помилковий портрет. Однак, хоч така помилка у Вікіпедії дійсно мала місце, але портрет хіміка було завантажено 30 червня 2011 року, тобто вже після відкриття пам'ятника.
Джерела
- Recueil des façades des principaux monuments construits à Saint-Pétersbourg par Thomas de Thomon, Saint-Pétersbourg, 1806
- Traité de peinture, précédé de l'origine des arts, avec gravures et illustrations, Saint-Péterbourg, 1809.
- Shvidkovsky, Dmitry (2007). Russian architecture and the West. Yale University Press. , . http://books.google.com/books?id=LQy9TJ2yOQEC [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.].
- Шуйский В. К. «Тома де Томон», Л, 1981,(рос).
- Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург, Петроград, Ленинград», М, 1992.
- Шуйский В. К. «Золотой век барокко и классицизма в Санкт-Петербурге», 2008.
- Ощепков Г. Д. "Архитектор Томон. Материалы к изучению творчества ", М, 1950 (рос).
Див. також
Примітки
- RKDartists
- Как Алексей Миллер подарил Петербургу вместо русского зодчего шотландского химика из Википедии [ 17 серпня 2018 у Wayback Machine.]. // «Фонтанка», 16 серпня 2018
- Лог завантажень файлів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Fransua Toma de Tomon fr Jean Francois Thomas de Thomon 12 kvitnya 1760 Bern Shvejcariya 4 veresnya 1813 Sankt Peterburg Rosijska imperiya rosijskij arhitektor dobi klasicizmu franko shvejcarskogo pohodzhennya Zhan Fransua Toma de Tomonfr Jean Francois Thomas de ThomonNarodivsya 12 23 kvitnya 1760 Bern ShvejcariyaPomer 4 16 veresnya 1813 53 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiya dPohovannya dKrayina Franciya 1 Diyalnist arhitektorVchiteli dZnannya mov francuzkaZaklad Peterburzka akademiya mistectvNapryamok klasicizmMagnum opus d i Bolshoj teatr Mediafajli u VikishovishiZhittyepisFrancuzkij period Narodivsya v misti Bern Shvejcariya Rodina perebralasya u Franciyu de majbutnij arhitektor proviv ditinstvo ta molodist Hudozhnye navchannya opanuvav v Korolivskij Akademiyi v Parizhi Vin uchen arhitektora Kloda Nikolya Ledu Yak zdibnij uchen otrimav Veliku Rimsku premiyu sho davala pravo na pereyizd v Rim na stazhuvannya Vidbuv v Italiyu Situaciya v arhitekturi Franciyi 18 st V drugij polovini 18 stolittya v mistectvi Franciyi dominuvav stil klasicizm Arhitektori Franciyi v svoyih proyektah staranno kopiyuvali davnogrecki i davnorimski zrazki abo cituvali uslavleni zrazki dobi Rimskoyi imperiyi Gigantomaniya perevazhala v proyektah pro sho svidchat konkursni roboti studentiv togo chasu Harakternimi buli vidirvani vid realnosti proyekti Kolegiyi vsih nauk idealnih rimskih hramiv tosho Pafos podibnoyi arhitekturi pidkreslyuvali pereuskladneni plani chislenni koloni bezlich skulptur na parapetah budivel i na prileglih teritoriyah Cya arhitektura bula b nadzvichajno dorogoyu pri yiyi realnomu vikonanni Vsi sprobi realno pobuduvati chastini podibnih proyektiv zakinchuvalis dovgobudami abo budivnictvo pripinyalos vzagali Tipovij priklad dobudova klasichnogo fasadu gotichnoyi v Parizhi sho tak i zalishivsya nezavershenim dosi arh Dzh Servandoni Proyekt Servandoni Realnij stan Arh Sharl de Vajyi Zamok Monmusar proyekt planu Zamok Monmusar poblizu Dizhona Gravyura de Vajyi 1765 Italijskij period Arhitektor za fahom Toma de Tomon staranno vivchav v papskij stolici zalishki davnorimskoyi arhitekturi Potyag do gigantomaniyi operuvannya velikimi arhitekturnimi ob yemami budut pritamannimi i arhitektoru Toma de Tomonu Ne polishav malyuvannya i v Rimi sanginoyu akvarelyami i olijnimi farbami Za termin jogo perebuvannya u Rimi v Parizhi rozpochalisya bunti sho pererosli v revolyuciyu 1789 1793 Z Franciyi pochalasya vimushena masova emigraciya dvoryan i velmozh Yak dvoryanin i prihilnik korolya Toma de Tomon ryatuyuchi svoye zhittya virishiv ne povertatis na batkivshinu Razom z grafom d Artua voni perebralisya u imperskij Viden a potim u imperskij Peterburg Poslom vid Rosijskoyi imperiyi u Vidni na toj chas buv Vin i spriyav pereyizdu arhitektora do Rosiyi de toj vikonav svoyi pershi arhitekturni sporudi same v mayetkah rodini Golicinih teper Smolenska obl sadiba Samujlovo Uspenska cerkva v seli Prechiste tosho Rosijskij period Zaroblyav na zhittya majsterno vikonanimi malyunkami i akvarelyami Im ya vihovancya Parizkoyi Akademiyi stalo vidome sered velmozh i zgodom pri dvori carya Pershi arhitekturni roboti spodobalis i car Oleksandr 1 j priznachiv jogo pridvornim arhitektorom Vidteper zhittya i tvorchist Toma de Tomona nalezhatimut novij batkivshini Golovni budivli pervisnij do pozhezhi 1873 Sadiba Samujlovo Golicina D M palac ruyina Smolenska obl Uspenska cerkva v seli Prechiste zberezhena Mavzolej v peredmisti Peterburga Pavlovsku Nova Birzha Peterburg Velikij teatr Peterburg Fasad palacu Laval A G emigranta z Franciyi Peterburg Salnij buyan komori dlya zberigannya materialiv Admiraltejstva Fontani na imperskomu shlyahu do Carskogo Sela poyilki dlya spraglih carskih konej Proyekti na ukrayinskih zemlyah Monument v misti Poltava Monument Slavi na chest peremogi Petra I nad shvedami Poltava zberezheno Teatr v m Odesa Zgoriv povnistyu perebudovano v 19 st za proyektom F Felnera i G Gelmera Miska likarnya Cirkulnij korpus Odesa likarnya 5 i nini Drukovani tvori Recueil des facades des principaux monuments construits a St Petersbourg par Thomas de Thomon zbirka kreslen arhitektora SPb 1806 Traite de peinture precede de l ongine des arts z dodatkom gravyur kreslen i planiv SPb 1809 Grafichni tvori V tvorchomu nadbanni arhitektora ne ostannye misce zajmala grafika Toma de Tomon ne polishav malyuvannya Svidoctvom jogo podorozhej po Yevropi stali albomi z malyunkami Spogadi pro Italiyu pero tush odin u muzeyi Ermitazh drugij maye Rosijska nacionalna biblioteka Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina jogo Gravyurnij kabinet maye gravyuru More v misyachnomu syajvi v tehnici akvatinta Nezvazhayuchi na stilistiku piznogo klasicizmu akvatinta Toma de Tomona viriznyalasya romantichnim shvilovanim harakterom v zobrazhenni skelyastogo uzberezhzhya pokruchenih bureviyami derev v kontrastnomu osvitlenni lyudej mayaka klasichnoyi sporudi z kolonami i morya v misyachnomu osvitlenni Prignichuyuchij shvilovano trivozhnij nastrij panuye i v malyunku Pozhezha v Starodavnomu Rimi z jogo natovpom perelyakanih lyudej ta burhlivimi hmarami dimu v nerivnomu pozhezhnomu syajvi tush akvarel guash Rosijskij muzej V riznih zbirkah tak zvani tipovi proyekti sporud dlya riznih mist Rosijskoyi imperiyi Smert i posmertna slava Arhitektor upav z budivelnih lisiv i pomer v Peterburzi 4 veresnya 1813 r Pohovali na Smolenskomu cvintari U 1955 r prah i nadgrobok pereneseno v nekropol Oleksandro Nevskoyi lavri Cikavi fakti15 chervnya 2011 v Sankt Peterburzi v ru bulo vstanovleno skulpturnu grupu Zodchi sho zobrazhala arhitektoriv Rosijskoyi imperiyi yaki stvorili obraz Peterburga Sered nih ye j skulptura Zh F Toma de Tomona roboti zasluzhenogo hudozhnika Rosiyi Oleksandra Taratinova Odnak yak z yasuvalos u 2018 roci zamist Zh F Toma de Tomona skulptor zobraziv anglijskogo himika en Skulptor zayaviv sho prichinoyu pomilki stala stattya u Vikipediyi de bulo vmisheno pomilkovij portret Odnak hoch taka pomilka u Vikipediyi dijsno mala misce ale portret himika bulo zavantazheno 30 chervnya 2011 roku tobto vzhe pislya vidkrittya pam yatnika DzherelaRecueil des facades des principaux monuments construits a Saint Petersbourg par Thomas de Thomon Saint Petersbourg 1806 Traite de peinture precede de l origine des arts avec gravures et illustrations Saint Peterbourg 1809 Shvidkovsky Dmitry 2007 Russian architecture and the West Yale University Press ISBN 0 300 10912 1 ISBN 978 0 300 10912 2 http books google com books id LQy9TJ2yOQEC 21 lipnya 2011 u Wayback Machine Shujskij V K Toma de Tomon L 1981 ros Enciklopedicheskij spravochnik Sankt Peterburg Petrograd Leningrad M 1992 Shujskij V K Zolotoj vek barokko i klassicizma v Sankt Peterburge 2008 Oshepkov G D Arhitektor Tomon Materialy k izucheniyu tvorchestva M 1950 ros Div takozhKlasicizm Ampir Sadiba Teatr Grafika Romantizm Cirkulnij korpus Odesa PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Kak Aleksej Miller podaril Peterburgu vmesto russkogo zodchego shotlandskogo himika iz Vikipedii 17 serpnya 2018 u Wayback Machine Fontanka 16 serpnya 2018 Log zavantazhen fajliv