Петро-Віталіс Гарасимо́вич (пол. Piotr Witalis Harasimowicz; 29 квітня 1857, Варшава — 20 липня 1914, Львів) — польський скульптор. Брат художника Марцелія Гарасимовича.
Петро-Віталіс Гарасимович | |
---|---|
Народився | 29 квітня 1857 Варшава, Російська імперія |
Помер | 20 липня 1914 (57 років) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Діяльність | скульптор |
Alma mater | Краківська академія мистецтв |
Вчене звання | професор |
Вчителі | Тадеуш Сокульський і Леонард Марконі |
Заклад | Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша |
|
Біографія
Народився 29 квітня 1857 року у місті Варшаві (нині Польща). Впродовж 1874—1875 навчався у Краківській школі красних мистецтв, потім у Львові — в майстернях Тадеуша Сокульського у 1875–1876 роках і Леонарда Марконі у 1877—1879 роках та у 1882—1884 роках у Флоренції.
З 1884 року жив і працював у Львові. Впродовж 1895–1914 років викладав у Львівській художньо-промисловій школі (професор з 1901 року). Помер у Львові 20 липня 1914 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле 35).
Творчість
Працював у монументально-декоративній пластиці у стилі необароко, неорококо, дотримувався принципів натуралістиного моделювання форми. Виконав скульптурне оздоблення палаців:
- М. Баворовського в селі Сороцькому (1884, 1909; архітектор Адольф Мінасевич);
- Казимира Бадені у місті Буську (1898; архітектор Адольф Віктор Вайсс);
- З. Ромашкана в селі Остапйому;
- А. Скшинського у селі Журавному (1909; архітектор Владислав Садловський);
- А. Бруницького у селі Великому Любені (1886, 1909; архітектор );
- Балів у селі Тулиголовому (1899; архітектор Владислав Галицький):
- Фредрів-Шептицьких у селі Беньковій Вишні.
Палац у Журавному | Палац у Журавному | Палац Бруницьких | Палац Фредрів-Шептицьких | Палац Фредрів-Шептицьких |
На спорудах у Львові виконав монументально-декоративні роботи:
- фігури Адама Міцкевича і Юліуша Словацького на будинку на вулиці Академічній, 20 (1884; архітектор Лукаш Бодашевський);
- алегоричні фігури та ліпнина із воєнною атрибутикою на фасаді та в інтер'єрі військового казино на (вулиці Александра Фредра), 1 (1885, архітектор Ян та Кароль Шульци);
- аттик будинку товариства «Сокіл» на вулиці Бартоломея Зиморовича, 8, (1887);
- ліпнина на будинку та в інтер'єрі лазні святої Анни з гіпокаустом у глибині садибної ділянки на вулиці Академічній, 10 (1890; архітектори Ян і );
- фігури Марса і Венери на фасаді житлового будинку на вулиці Листопадового чину, 10 (1892, архітектор Ян Шульц);
- шість портретних погрудь на фасадах книгарні В. Губриновича на розі вулиць Памви Беринди, 1 та Театральної, 9 (1892, теракота; архітектор Юзеф Каетан Яновський);
- необароккове оздоблення фасаду та інтер'єрів палацу Сєменських-Левицьких на вулиці Пекарській, 19 (1893; архітектор Ян Томаш Кудельський);
- ліпнина на фасадах, декоративні фігури, медальйони з портретами Фридерика Шопена, Станіслава Монюшка та інших в інтер'єрі міського театру (1900);
- ліпнина на фасадах житлових кам'яниць та пасажу між будинками Проспект Свободи, 29 та вулиці Леся Курбаса, 8 (1902; архітектори Якуб Крох, Маврикій Зильберштайн);
- жіночі маскарони і фриз із зображенням соняшників на житловому будинку між вулицями Степана Руданського, 1 та проспектом Тараса Шевченка, 2а (1902; співавтор Броніслав Солтис, архітектори З. Лянгрод, Л. Цибульський);
- ліпнина на фасаді кам'яниці на вулиці Степана Руданського, 5 (1902; архітектор );
- фігура Мадонни у ніші житлового будинку на вулиці Зеленій, 33 (1905);
- рельєфи з музичною емблематикою і металічні фігури лебедів на аттиках будинку Музичного товариства Галичини на вулиці Хоронщизній, 7 (1907; архітектор Владислав Садловський).
Марс і Венера | Жіночий маскарон | Аттик на будинку товариства «Сокіл» | Палац Сєменських-Левицьких | Рельєф з музичною емблематикою |
Погруддя на вулиці Памви Беринди, № 1 | |||||||||||
Оформив скульптурами будівлю Товариства взаємних забезпечень у Станіславі (1905).
Встановив пам'ятники Адаму Міцкевичу у містах Гусятині і Теребовлі (1910, співавтор Ян Бохенек; монументи знищено під час Першої світової війни).
Примітки
- Загайська, 2017, с. 311.
- Архітектура Львова, 2008, с. 313—314.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- Ю. О. Бірюльов. Гарасимович Петро-Віталіс // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Гарасимовичі // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 150. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Роксоляна Загайська. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 311. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Garasimovich Petro Vitalis Garasimo vich pol Piotr Witalis Harasimowicz 29 kvitnya 1857 Varshava 20 lipnya 1914 Lviv polskij skulptor Brat hudozhnika Marceliya Garasimovicha Petro Vitalis GarasimovichNarodivsya29 kvitnya 1857 1857 04 29 Varshava Rosijska imperiyaPomer20 lipnya 1914 1914 07 20 57 rokiv Lviv Dolitavshina Avstro UgorshinaPohovannyaLichakivskij cvintarDiyalnistskulptorAlma materKrakivska akademiya mistectvVchene zvannyaprofesorVchiteliTadeush Sokulskij i Leonard MarkoniZakladLvivskij derzhavnij koledzh dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni Ivana Trusha Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 29 kvitnya 1857 roku u misti Varshavi nini Polsha Vprodovzh 1874 1875 navchavsya u Krakivskij shkoli krasnih mistectv potim u Lvovi v majsternyah Tadeusha Sokulskogo u 1875 1876 rokah i Leonarda Markoni u 1877 1879 rokah ta u 1882 1884 rokah u Florenciyi Z 1884 roku zhiv i pracyuvav u Lvovi Vprodovzh 1895 1914 rokiv vikladav u Lvivskij hudozhno promislovij shkoli profesor z 1901 roku Pomer u Lvovi 20 lipnya 1914 roku Pohovanij u Lvovi na Lichakivskomu cvintari pole 35 TvorchistPracyuvav u monumentalno dekorativnij plastici u stili neobaroko neorokoko dotrimuvavsya principiv naturalistinogo modelyuvannya formi Vikonav skulpturne ozdoblennya palaciv M Bavorovskogo v seli Sorockomu 1884 1909 arhitektor Adolf Minasevich Kazimira Badeni u misti Busku 1898 arhitektor Adolf Viktor Vajss Z Romashkana v seli Ostapjomu A Skshinskogo u seli Zhuravnomu 1909 arhitektor Vladislav Sadlovskij A Brunickogo u seli Velikomu Lyubeni 1886 1909 arhitektor Baliv u seli Tuligolovomu 1899 arhitektor Vladislav Galickij Fredriv Sheptickih u seli Benkovij Vishni Palac u Zhuravnomu Palac u Zhuravnomu Palac Brunickih Palac Fredriv Sheptickih Palac Fredriv Sheptickih Na sporudah u Lvovi vikonav monumentalno dekorativni roboti Figura Adama Mickevicha Figura Yuliusha Slovackogo figuri Adama Mickevicha i Yuliusha Slovackogo na budinku na vulici Akademichnij 20 1884 arhitektor Lukash Bodashevskij alegorichni figuri ta lipnina iz voyennoyu atributikoyu na fasadi ta v inter yeri vijskovogo kazino na vulici Aleksandra Fredra 1 1885 arhitektor Yan ta Karol Shulci attik budinku tovaristva Sokil na vulici Bartolomeya Zimorovicha 8 1887 lipnina na budinku ta v inter yeri lazni svyatoyi Anni z gipokaustom u glibini sadibnoyi dilyanki na vulici Akademichnij 10 1890 arhitektori Yan i figuri Marsa i Veneri na fasadi zhitlovogo budinku na vulici Listopadovogo chinu 10 1892 arhitektor Yan Shulc shist portretnih pogrud na fasadah knigarni V Gubrinovicha na rozi vulic Pamvi Berindi 1 ta Teatralnoyi 9 1892 terakota arhitektor Yuzef Kaetan Yanovskij neobarokkove ozdoblennya fasadu ta inter yeriv palacu Syemenskih Levickih na vulici Pekarskij 19 1893 arhitektor Yan Tomash Kudelskij lipnina na fasadah dekorativni figuri medaljoni z portretami Friderika Shopena Stanislava Monyushka ta inshih v inter yeri miskogo teatru 1900 lipnina na fasadah zhitlovih kam yanic ta pasazhu mizh budinkami Prospekt Svobodi 29 ta vulici Lesya Kurbasa 8 1902 arhitektori Yakub Kroh Mavrikij Zilbershtajn zhinochi maskaroni i friz iz zobrazhennyam sonyashnikiv na zhitlovomu budinku mizh vulicyami Stepana Rudanskogo 1 ta prospektom Tarasa Shevchenka 2a 1902 spivavtor Bronislav Soltis arhitektori Z Lyangrod L Cibulskij lipnina na fasadi kam yanici na vulici Stepana Rudanskogo 5 1902 arhitektor figura Madonni u nishi zhitlovogo budinku na vulici Zelenij 33 1905 relyefi z muzichnoyu emblematikoyu i metalichni figuri lebediv na attikah budinku Muzichnogo tovaristva Galichini na vulici Horonshiznij 7 1907 arhitektor Vladislav Sadlovskij Mars i Venera Zhinochij maskaron Attik na budinku tovaristva Sokil Palac Syemenskih Levickih Relyef z muzichnoyu emblematikoyu Pogruddya na vulici Pamvi Berindi 1 Yan Kohanovskij Adam Mickevich Zigmunt Krasinskij Yuliush Slovackij Yuzef Krashevskij Adam Asnik Oformiv skulpturami budivlyu Tovaristva vzayemnih zabezpechen u Stanislavi 1905 Vstanoviv pam yatniki Adamu Mickevichu u mistah Gusyatini i Terebovli 1910 spivavtor Yan Bohenek monumenti znisheno pid chas Pershoyi svitovoyi vijni PrimitkiZagajska 2017 s 311 Arhitektura Lvova 2008 s 313 314 DzherelaArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Yu O Biryulov Garasimovich Petro Vitalis Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Garasimovichi Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 150 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Roksolyana Zagajska Viter v doloni Kniga prohodiv Lichakivskim cvintarem Lviv Apriori 2017 S 311 ISBN 978 617 629 367 5