Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Садловський Влади слав Алекса ндер Садловський пол Władysław Aleksande

Владислав Садловський

Владислав Садловський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Садловський.

Влади́слав Алекса́ндер Садловський (пол. Władysław Aleksander Sadłowski; 25 червня 1869, Львів — 21 травня 1940, там само) — львівський архітектор, дизайнер, педагог. Автор ряду львівських споруд у стилі сецесії.

Владислав Александер Садловський
image
Владислав Садловський, 1896 рік
Народження25 червня 1869(1869-06-25)
Смерть21 травня 1940(1940-05-21) (70 років)
там само
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країна
(підданство)		image Польська Республіка
НавчанняНаціональний університет «Львівська політехніка»
Діяльністьархітектор
Праця в містахЛьвів
Архітектурний стильсецесія
Найважливіші спорудиЗалізничний вокзал у Львові, Промислова школа у Львові.
Нереалізовані проєктиНовий палац мистецтв у Львові
Нагороди
image
image Владислав Садловський у Вікісховищі
image
Дебаркадер львівського залізничного вокзалу
image
Промислова школа на вулиці Снопківській у Львові
image
Дім на вулиці Руставелі у Львові
image
Вілла Зигмунта Розвадовського

Біографія

Народився в родині архітектора Віктора Садловського й Марії з Равських, що походила з родини львівських архітекторів. Закінчив реальну школу у Львові. Протягом 1888—1892 років навчався у Львівській, а у 1892—1894 роках — у Віденській політехніці, де пізніше, протягом 1894—1896 років був асистентом на кафедрі ручного та орнаментального рисунку в Отто Грубера. Вивчав архітектуру Відня та Нижньої Австрії. 1897 року у Львові отримав диплом інженера. Від 1 січня 1900 року — член Політехнічного товариства у Львові. У 1901—1904 роках його обирали до правління товариства, зокрема у 1903—1904 роках був заступником секретаря. У 1910 році кілька проєктів Садловського експонували на архітектурній виставці у Львові. Викладач рисунку в Державній промисловій школі у Львові протягом 1899—1911 років. Від 1911 року викладав у Львівській політехніці, де був професором до 1934 року (від 1919 — звичайним). Очолював кафедру ручного й орнаментального рисунку. У 1916—1918 роках був деканом архітектурного факультету.

Автор ряду сецесійних споруд у Львові та за його межами, проєктував також інтер'єри предмети повсякденного вжитку. В архітектурі застосовував ідеї Отто Вагнера. Входив до складу журі конкурсів проєктів будинку Політехнічного товариства у Львові (1905), проєктів нового костелу святої Анни у Львові (1912). Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 2.

Роботи
  • Новий залізничний вокзал у Львові, споруджений у 1899—1904 роках. Застосовано новітні залізобетонні конструкції системи Франсуа Еннебіка, виконаних фірмою Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського, за участі інженера Міхала Фінкельштейна. Перон перекрито двопрогоновим стальним дебаркадером, спроєктованим Садловським у співавторстві з інженером Едмундом Зеленевським (1902—1904). До проєктування інтер'єрів окрім Садловського долучилися відомі архітектори та живописці, такі як Альфред Захаревич (пасажирські зали першого і другого класів), Тадей Обмінський (зал третього класу), Йозеф Балла (розписи в люнетах головного залу). Фасад оздоблений скульптурами Антона Попеля та Петра Війтовича. Проєкт вокзалу експонували 1910 року на виставці польських архітекторів у Львові.
  • Дім Галицького музичного товариства у Львові. Первісний проєкт у необароковому стилі розроблено 1905 року Владиславом Галицьким. Планувалось розміщення консерваторії і концертного залу, а частина будинку мала використовуватись як дохідний дім. Будівництво розпочато, однак наступного року його продовжено за проєктом, переробленим у сецесійному стилі Владиславом Садловським. Рельєфи на фасадах із зображеннями музичних інструментів, а також дві металеві скульптури лебедів на аттиках виконані Петром Гарасимовичем. Інтер'єр двоярусного концертного залу прикрашали погруддя композиторів скульпторки Люни Дрекслер. Проєкт будинку товариства експонувався 1910 року на виставці польських архітекторів у Львові. Нині це дім Львівської обласної філармонії на вулиці Чайковського, 7.
  • Прибутовий дім банкіра Міхала Стоффа на нинішній вулиці Руставелі, 8-8а у Львові. Зведений будівельною фірмою Едмунда Жиховича (1906—1907).
  • Нова будівля львівської Промислової школи у стилі пізньої сецесії, на вулиці Снопківській, 47. Монументальна триповерхова 21-осьова будівля прямокутна в плані. Фасад пожвавлено чотирма ризалітами — двома в центрі та двома по краях будівлі. Декоративне оздоблення виконано із застосуванням доволі стриманої ліпнини і кольорових (зелених та брунатних) керамічних плиток. Центральний вхід увінчано двома алегоричними півфігурами «Мистецтво» та «Художній промисел» авторства Петра Війтовича. Проєкт розроблено 1906 року при співпраці Адольфа Віктора Вайсса. Будівництво завершено 1909, а урочисте відкриття відбулось 1910 року. У 1920-х роках за проєктом Садловського добудовано тильне крило.
  • Нереалізований проєкт нового палацу мистецтв у необароково-сецесійному стилі на площі Галицькій у Львові (1908). Експонувався на виставці польських архітекторів у Львові.
  • Нереалізований конкурсний проєкт нового будинку Львівського університету на нинішній вулиці Грушевського (1913). Проєкт не здобув призових місць, але був придбаний журі. Робота увійшла до виданої того ж року збірки проєктів конкурсу.
Реставрація та перебудова
  • Реконструкція інтер'єру костелу монастиря сакраменток на вулиці Тершаковців, 9 у Львові (1902—1906). Серед іншого було виготовлено новий необароковий алебастровий вівтар (спільно з Фердинандом Маєрським) із чотирма статуями ангелів авторства Петра Війтовича (1903, не збереглись). Існує і дещо відмінна думка щодо авторства реконструкції. Львівський історик Юрій Смірнов дійшов висновку, що автором проєкту був архітектор і підприємець Едмунд Жихович. Садловський же спроєктував лише головний вівтар.

Примітки

  1. Sprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1900. — № 7; Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 94.
  2. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów : Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 74; Towarzystwo Politechniczne… — S. 80.
  3. Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  4. W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27.
  5. Wyciąg z protokołu sądu konkursowego // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. — S. 237.
  6. Гавришкевич І., Нагай М. Личаківський некрополь. Малий маршрутний довідник музею «Личаківський цвинтар». — Львів, 2003. — С. 46. — .
  7. Rąkowski G. Polska egzotyczna II. — Białystok : Oficyna wydwnicza «Rewasz», 1996. — S. 305—306. — -2.
  8. Nowy dworzec kolei państwowej we Lwowie // Architekt. — 1905. — № 7. — S. 101—110; Архітектура Львова… — С. 455—457.
  9. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 481. — .
  10. Львівська філармонія: до і після століття. — Львів, 2006. — С. 18.; Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 166. — . (пол.); Архітектура Львова… — С. 444.
  11. Архітектура Львова… — С. 478—479.
  12. Архітектура Львова… — С. 478.
  13. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 167.
  14. Бірюльов Ю. Будинки промислової школи // Галицька брама. — 1996. — № 20. — С. 7; Архітектура Львова… — С. 431—432.
  15. Архітектура Львова… — С. 442, 500.
  16. Z konkursu na gmach Uniwersytetu we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 21. — S. 243, 249.
  17. Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.
  18. Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 233. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — .
  19. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — С. 67. — .
  20. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 126, 182; Архітектура Львова… — С. 451.
  21. Smirnow J. Kościół panien sakramentek pw. Zaślubin Najświętszej Panny Marii i św. Józefa (część II) // Kurier Galicyjski. — 28 listopada — 18 grudnia 2014. — № 22 (218). — S. 24.
  22. Смірнов Ю. Катедра римо-католицька // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 148. — .; Архітектура Львова… — С. 451.
  23. Архітектура Львова… — С. 463.

Джерела

  • Brzozowski S. Sadłowski Władysław Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — 1992. — T. 30. — S. 286—287. (пол.)
  • Brzozowski S. Sadłowski Władysław // Österreichisches Biographisches Lexikon. — T. 9. — S. 374. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sadlovskij Vladi slav Aleksa nder Sadlovskij pol Wladyslaw Aleksander Sadlowski 25 chervnya 1869 Lviv 21 travnya 1940 tam samo lvivskij arhitektor dizajner pedagog Avtor ryadu lvivskih sporud u stili secesiyi Vladislav Aleksander SadlovskijVladislav Sadlovskij 1896 rikNarodzhennya25 chervnya 1869 1869 06 25 LvivSmert21 travnya 1940 1940 05 21 70 rokiv tam samoPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina piddanstvo Polska RespublikaNavchannyaNacionalnij universitet Lvivska politehnika DiyalnistarhitektorPracya v mistahLvivArhitekturnij stilsecesiyaNajvazhlivishi sporudiZaliznichnij vokzal u Lvovi Promislova shkola u Lvovi Nerealizovani proyektiNovij palac mistectv u LvoviNagorodi Vladislav Sadlovskij u Vikishovishi Debarkader lvivskogo zaliznichnogo vokzalu Promislova shkola na vulici Snopkivskij u Lvovi Dim na vulici Rustaveli u Lvovi Villa Zigmunta RozvadovskogoBiografiyaNarodivsya v rodini arhitektora Viktora Sadlovskogo j Mariyi z Ravskih sho pohodila z rodini lvivskih arhitektoriv Zakinchiv realnu shkolu u Lvovi Protyagom 1888 1892 rokiv navchavsya u Lvivskij a u 1892 1894 rokah u Videnskij politehnici de piznishe protyagom 1894 1896 rokiv buv asistentom na kafedri ruchnogo ta ornamentalnogo risunku v Otto Grubera Vivchav arhitekturu Vidnya ta Nizhnoyi Avstriyi 1897 roku u Lvovi otrimav diplom inzhenera Vid 1 sichnya 1900 roku chlen Politehnichnogo tovaristva u Lvovi U 1901 1904 rokah jogo obirali do pravlinnya tovaristva zokrema u 1903 1904 rokah buv zastupnikom sekretarya U 1910 roci kilka proyektiv Sadlovskogo eksponuvali na arhitekturnij vistavci u Lvovi Vikladach risunku v Derzhavnij promislovij shkoli u Lvovi protyagom 1899 1911 rokiv Vid 1911 roku vikladav u Lvivskij politehnici de buv profesorom do 1934 roku vid 1919 zvichajnim Ocholyuvav kafedru ruchnogo j ornamentalnogo risunku U 1916 1918 rokah buv dekanom arhitekturnogo fakultetu Avtor ryadu secesijnih sporud u Lvovi ta za jogo mezhami proyektuvav takozh inter yeri predmeti povsyakdennogo vzhitku V arhitekturi zastosovuvav ideyi Otto Vagnera Vhodiv do skladu zhuri konkursiv proyektiv budinku Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 1905 proyektiv novogo kostelu svyatoyi Anni u Lvovi 1912 Pomer u Lvovi pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 2 Roboti Secesijna kaplicya usipalnicya rodini Gulimkiv na ukrayinskomu cvintari v Micovi Lyublinskogo voyevodstva Zbudovana 1900 roku V ozdoblenni vzyav uchast skulptor Aloyiz Bunsh Novij zaliznichnij vokzal u Lvovi sporudzhenij u 1899 1904 rokah Zastosovano novitni zalizobetonni konstrukciyi sistemi Fransua Ennebika vikonanih firmoyu Alfreda Zaharevicha i Yuzefa Sosnovskogo za uchasti inzhenera Mihala Finkelshtejna Peron perekrito dvoprogonovim stalnim debarkaderom sproyektovanim Sadlovskim u spivavtorstvi z inzhenerom Edmundom Zelenevskim 1902 1904 Do proyektuvannya inter yeriv okrim Sadlovskogo doluchilisya vidomi arhitektori ta zhivopisci taki yak Alfred Zaharevich pasazhirski zali pershogo i drugogo klasiv Tadej Obminskij zal tretogo klasu Jozef Balla rozpisi v lyunetah golovnogo zalu Fasad ozdoblenij skulpturami Antona Popelya ta Petra Vijtovicha Proyekt vokzalu eksponuvali 1910 roku na vistavci polskih arhitektoriv u Lvovi Villa hudozhnika Zigmunta Rozvadovskogo na vulici Kotlyarevskogo 27 u Lvovi 1906 sporudzhuvala firma Edmunda Zhihovicha Dim majzhe pozbavlenij dekoru maye smilivu virazno asimetrichnu prostorovu kompoziciyu Dim Galickogo muzichnogo tovaristva u Lvovi Pervisnij proyekt u neobarokovomu stili rozrobleno 1905 roku Vladislavom Galickim Planuvalos rozmishennya konservatoriyi i koncertnogo zalu a chastina budinku mala vikoristovuvatis yak dohidnij dim Budivnictvo rozpochato odnak nastupnogo roku jogo prodovzheno za proyektom pereroblenim u secesijnomu stili Vladislavom Sadlovskim Relyefi na fasadah iz zobrazhennyami muzichnih instrumentiv a takozh dvi metalevi skulpturi lebediv na attikah vikonani Petrom Garasimovichem Inter yer dvoyarusnogo koncertnogo zalu prikrashali pogruddya kompozitoriv skulptorki Lyuni Dreksler Proyekt budinku tovaristva eksponuvavsya 1910 roku na vistavci polskih arhitektoriv u Lvovi Nini ce dim Lvivskoyi oblasnoyi filarmoniyi na vulici Chajkovskogo 7 Pributovij dim bankira Mihala Stoffa na ninishnij vulici Rustaveli 8 8a u Lvovi Zvedenij budivelnoyu firmoyu Edmunda Zhihovicha 1906 1907 Zavershennya sporudzhennya budinkiv 6 8 10 na vulici Martovicha u Lvovi 1907 Pochatkovij proyekt Napoleona Lushkevicha Palac Antoniya Skshinskogo v Zhuravnomu 1908 Skulpturne ozdoblennya inter yeriv Petra Garasimovicha Nova budivlya lvivskoyi Promislovoyi shkoli u stili piznoyi secesiyi na vulici Snopkivskij 47 Monumentalna tripoverhova 21 osova budivlya pryamokutna v plani Fasad pozhvavleno chotirma rizalitami dvoma v centri ta dvoma po krayah budivli Dekorativne ozdoblennya vikonano iz zastosuvannyam dovoli strimanoyi lipnini i kolorovih zelenih ta brunatnih keramichnih plitok Centralnij vhid uvinchano dvoma alegorichnimi pivfigurami Mistectvo ta Hudozhnij promisel avtorstva Petra Vijtovicha Proyekt rozrobleno 1906 roku pri spivpraci Adolfa Viktora Vajssa Budivnictvo zaversheno 1909 a urochiste vidkrittya vidbulos 1910 roku U 1920 h rokah za proyektom Sadlovskogo dobudovano tilne krilo Nerealizovanij proyekt novogo palacu mistectv u neobarokovo secesijnomu stili na ploshi Galickij u Lvovi 1908 Eksponuvavsya na vistavci polskih arhitektoriv u Lvovi Nerealizovanij konkursnij proyekt novogo budinku Lvivskogo universitetu na ninishnij vulici Grushevskogo 1913 Proyekt ne zdobuv prizovih misc ale buv pridbanij zhuri Robota uvijshla do vidanoyi togo zh roku zbirki proyektiv konkursu Proyekt derev yanih stallej dlya horiv dominikanskogo kostelu u Lvovi stvorenij 1931 roku Ne buv zatverdzhenij Restavraciya ta perebudova Oformlennya vhodu do apteki G Starka na ploshi Galickij 1 u Lvovi 1904 Rekonstrukciya inter yeru kostelu monastirya sakramentok na vulici Tershakovciv 9 u Lvovi 1902 1906 Sered inshogo bulo vigotovleno novij neobarokovij alebastrovij vivtar spilno z Ferdinandom Mayerskim iz chotirma statuyami angeliv avtorstva Petra Vijtovicha 1903 ne zbereglis Isnuye i desho vidminna dumka shodo avtorstva rekonstrukciyi Lvivskij istorik Yurij Smirnov dijshov visnovku sho avtorom proyektu buv arhitektor i pidpriyemec Edmund Zhihovich Sadlovskij zhe sproyektuvav lishe golovnij vivtar Restavraciya kaplici Kampianiv i kaplici Miloserdnogo Hrista Latinskogo katedralnogo soboru u Lvovi protyagom 1905 1907 rokiv V ostannij pid kerivnictvom Sadlovskogo stvoreno novij inter yer zmishanogo secesijno akademichnogo viglyadu V ozdoblenni vzyali uchast skulptori Tomash Dikas ta Aloyiz Bunsh zhivopisci Edvard Miron Pitch Valerian Kricinskij ta Stanislav Dembickij Novi korpusi fabriki Bachevskih u stili racionalnogo modernu na ninishnij vulici Hmelnickogo 116 u Lvovi 1908 Restavraciya barokovogo kostelu dominikanciv u Ternopoli 1908 1910 nini kafedralnij sobor UGKC PrimitkiSprawy towarzystwa Czasopismo Techniczne 1900 7 Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877 1902 Pamietnik jubileuszowy pod red E Grzebskiego Lwow 1902 S 94 Ksiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1927 S 74 Towarzystwo Politechniczne S 80 Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektow polskich Czasopismo Techniczne 1910 24 S 387 W Z Konkurs na budowe domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie Przeglad Techniczny 1906 3 S 27 Wyciag z protokolu sadu konkursowego Czasopismo Techniczne 1912 18 S 237 Gavrishkevich I Nagaj M Lichakivskij nekropol Malij marshrutnij dovidnik muzeyu Lichakivskij cvintar Lviv 2003 S 46 ISBN 966 8041 21 6 Rakowski G Polska egzotyczna II Bialystok Oficyna wydwnicza Rewasz 1996 S 305 306 ISBN 83 839188 56 2 Nowy dworzec kolei panstwowej we Lwowie Architekt 1905 7 S 101 110 Arhitektura Lvova S 455 457 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 481 ISBN 978 966 7022 77 8 Lvivska filarmoniya do i pislya stolittya Lviv 2006 S 18 Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 166 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Arhitektura Lvova S 444 Arhitektura Lvova S 478 479 Arhitektura Lvova S 478 Biriulow J Rzezba lwowska S 167 Biryulov Yu Budinki promislovoyi shkoli Galicka brama 1996 20 S 7 Arhitektura Lvova S 431 432 Arhitektura Lvova S 442 500 Z konkursu na gmach Uniwersytetu we Lwowie Czasopismo Techniczne 1913 21 S 243 249 Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie Architekt 1913 11 S 162 Biernat M Kurzej M Ostrowski J Kosciol p w Bozego Ciala i klasztor OO Dominikanow Koscioly i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego 2 Krakow Antykwa 2012 T 20 S 233 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 978 83 63463 02 1 Biryulov Yu Mistectvo lvivskoyi secesiyi Lviv Centr Yevropi 2005 S 67 ISBN 966 7022 44 7 Biriulow J Rzezba lwowska S 126 182 Arhitektura Lvova S 451 Smirnow J Kosciol panien sakramentek pw Zaslubin Najswietszej Panny Marii i sw Jozefa czesc II Kurier Galicyjski 28 listopada 18 grudnia 2014 22 218 S 24 Smirnov Yu Katedra rimo katolicka Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 148 ISBN 978 966 7007 99 7 Arhitektura Lvova S 451 Arhitektura Lvova S 463 DzherelaBrzozowski S Sadlowski Wladyslaw Aleksander Polski Slownik Biograficzny 1992 T 30 S 286 287 pol Brzozowski S Sadlowski Wladyslaw Osterreichisches Biographisches Lexikon T 9 S 374 pol

Дата публікації:
Топ